Не стали на військовий облік за місцем перебування як ВПО

Доброго дня, Ігоре!

Штрафу в Дії та ЄРБ бути і не може, оскільки для того в ТЦК повинні скласти протокол, винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накласти на Вас стягнення. Ви ж, в свою чергу, повинні не сплатити штраф протягом 15 днів. Саме після цього ТЦК передає постанову по справі про адмінправопорушення до виконавчої служби, а виконавець відкриває виконавче провадження щодо примусового стягнення штрафу (подвійний розмір штрафу + 10% винагорода виконавця).

Із 2022 року Ви оформили ВПО: чи проживали Ви певний час за місцем обліку, чи все ж таки фактичним місцем проживання був місто Харків за місцем реєстрації?

Щодо Ваших питань:

1.Чи можна вважати дату виявлення правопорушення не 09.01.2026 (дата в Резерв +), а дату першого оновлення документу в Резерв коли прописка там змінилася на Лозову, а саме 06.11.25р.? Бо тоді термін 3 міс. спливе 07.02.26р., згідно ст. 38КУпАП.

В цілому так, можливо, оскільки саме 06.11.2025 року Ви оновили дані та зазначили інше місце проживання, ніж місце реєстрації.

Відповідно до Постанови КМУ №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів":

ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

1. Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні:

"7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік".

Згідно із Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів":

"Стаття 6. Відомості Реєстру

1. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Стаття 7. Персональні дані призовника, військовозобов’язаного та резервіста:

1. До персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста належать:

7) місце проживання та місце перебування;

33) відомості про внутрішньо переміщену особу".

2.Чи можна вважати аргументом отримання держателем Єдиного реєстру приз. військовозоб. та рез. персональних даних шляхом взаємодії з іншими реєстрами. (Примітка ст.210. КУпАП)

Відповідно примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.

З приводу саме Вашої ситуації, то навряд чи можна застосувати примітку статті 210 КУпАП, оскільки отримання держателем Реєстру відповідних даних не звільняє Вас від обов'язку стати на військовий облік за місцем обліку ВПО.

3. Якщо норма що до військового обліку ВПО з'явилася з 16.05.2024р., а застосовується на минулі порушення, як же тоді ст.58КУ, чи ст.8.КУпАП?

За правилами статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

4. Якщо подати заяву до ТЦК по ст.22 КУпАП (Малозначність порушення), то тим самим я визнаю свою провину? І залишиться надія на те що вони змилуються і знімуть штраф.

До ТЦК Ви можете подати або заяву про визнання правопорушення згідно статті 279-9 КУпАП, або заяву про закриття провадження по справі у зв'язку із сплином терміну притягнення до відповідальності, або ж за інших обставин при розгляді справи намагатися довести керівнику ТЦК, що Ви не порушували правила військового обліку.

Відповідно до статті 235 КУпАП:

«Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки».

В той самий час згідно статті 280 КУпАП:

«Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

5. Як діяти якщо поліція доставе до ТЦК там складуть протокол. Чи підписувати його?

Якщо Вас затримують та доставлять до ТЦК, то складуть протокол і винесуть постанову про притягнення до адмінвідповідальності. Проте, скорше за все, Вам запропонують визнати правопорушення. У такому разі протокол не складатиметься, а справу розглянуть без Вашої присутності.

Постанова буде винесена керівником ТЦК, незважаючи на Ваш підпис у протоколі. Якщо Ви вже вирішите не визнавати правопорушення та надалі оскажувати постанову керівника ТЦК у судовому порядку, то раджу в протоколі викласти свої заперечення. Це матиме значення при судовому розгляді справи.

Згідно ІНСТРУКЦІЇ зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0036-24#Text):

1. Протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).

Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.

3. У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

4. Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.

5. Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.

Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків.

Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.

6. До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.

Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

8. Протокол (у разі його складення) та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення (далі - справа).

У випадках, зазначених в абзацах другому та третьому пункту 1 цього розділу, справа формується без протоколу.

У разі подання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяви про визнання вчинення нею правопорушення, така заява долучається до матеріалів справи.

9. Матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, якій надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.

10. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомляється про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.

У разі оформлення повідомлення про розгляд справи на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки засвідчує його особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім’я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів.

11. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4) (далі - постанова).

12. У справі керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов:

• про накладення адміністративного стягнення - за формою згідно з додатком 4, а у разі подання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяви про визнання правопорушення - за формою згідно з додатком 6;
• про закриття справи - за формою згідно з додатком 5, а у разі подання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяви про визнання правопорушення - за формою згідно з додатком 7.

13. Відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

14. Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 5) виноситься за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

15. Постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, ІГОРЕ! Якби Ви скасували статус ВПО ще тоді у 2024-2025 році - то жодних проблем не було б.

А так їх аргумент буде, що Ви як ВПО при зміні адреси мали б стати на облік. На жаль їм передали дані про облік ВПО і у ТЦК є дані про дату початку обліку як ВПО та дату кінця.

Незважаючи на те. що Харків вже не зона бойових дій, статус ВПО автоматично не втрачається.

Ви залишались внутрішньо переміщеною особою, оскільки факт вашого переміщення в минулому через збройний конфлікт задокументований. Статус скасовується лише за Вашою заявою, у разі повернення додому або виїзду за кордон на ПМП.

При цьому що малось на увазі під поверненням додому - невідомо. В будь-якому разі, якщо Ви в Дії припинили ВПО, то Ваше ВПО було чинне до подання відповідної заяви.

Стаття 61 Конституції України чітко забороняє притягувати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі. Проте на практиці ситуація зі штрафами для ВПО має важливі нюанси:

Військовий облік (ТЦК)

Це найчастіша причина штрафів для чоловіків-переселенців. Якщо ви не стали на військовий облік за новим місцем проживання протягом 7 днів після переїзду, це вважається порушенням (ст. 210 КУпАП).

• Один штраф за одне порушення: Вас не можуть оштрафувати двічі саме за те, що Ви не стали на облік у конкретний момент. На мій погляд моментом є завершення 7-денного терміну. Тобто Ви не мали ставати на облік в інші дати ніш протягом 7 днів з дати ВПО, тож двічі вигадувати різні моменти обов"язку стати на облік - це маразм від ТЦК.
• Ризик повторності: Якщо після сплати першого штрафу ви продовжуєте ігнорувати вимогу стати на облік, це може бути розцінено як триваюче правопорушення або нове порушення. У такому разі ТЦК може виписати повторний штраф (який в особливий період становить від 17 000 до 25 500 грн).
• Подвоєння суми: Якщо ви не сплатите штраф протягом 15 днів, виконавча служба може стягнути його у подвійному розмірі.

Після набрання чинності законом про мобілізацію (№3633-IX від 18.05.2024), редакція ч. 4 ст. 37 зазнала суттєвих змін.

Наразі чинна редакція ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» говорить

У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов’язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов’язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов’язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов’язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Зважаючи на наведене, річний термін по ст. 38 КУПаП дійсно сплив і справа підлягає закриттю по строкам.

Звісно можна з ними попереписуватись... Але ж це Харківські ТЦК... до них по-людськи не доходить... Лише через суд і то не завжди, бо адміністративні суди в Харкові теж досить специфічні, що відрізняє їх від усіх інших адміністративних судів України та впливає на судову практику. Єдиної ж практики, встановленої Верховним Судом, немає наразі у такій категорії справ.

Тобто наразі, поки не складено постанову ТЦК - оскаржувати немає чого. Хіба що бездіяльність ТЦК у разі подання заяви про закриття.

Плюс у тому, що у Вас є відстрочка. А тому ТЦК має розуміти, що як би вони не діяли шахрайськи, а Вас не мобілізуєш.

Суди обгрунтовують, що позначка про розшук та порушення правил в Резерв+ буцімто нічого не значить, а тому до винесення постанови ТЦК про штраф - немає чого оскаржувати.

Водночас. Ви вже понесли покарання за це порушення і можна було б посилатися на те, що особа не може двічі за одне і те ж покарання нести відповідальність.

Проте, повторюсь. Треба щоб ТЦК склав постанову про штраф і тоді буде що в суді в 10-денний тармін оскаржувати. Інакше суди можуть аргументувати, що ТЦК нічого не порушив, а саме ТЦК у відповідь на Вашу заяву скоріш за все відповість, щоб Ви особисто прибули до них для вирішення питання.

Звісно КУпАП не передбачає ніякі особисті явки, і особа що притягається до відповідальності має право дистанційно подавати докази по справі, але це так по закону. А по практиці в ТЦК сидять "дикі люди", які не хочуть нічого чути ні про електронні документообіги, запроваджені Інструкцією з діловодства, затвердженою Головнокомандувачем ЗСУ, ні про цифрові підписи чи закони. Обов"язок і все. Я діти чесне слово граються своїм словосполученням "Прибути особисто".

І ми розуміємо навіщо їм треба це. Бо кожна людина, яка боролася з корупцією, знає - що особиста явка до посадової особи - головне джерело корупції. Саме тому держава працює над цифровізацією послуг та процесів, бо це припиняє корупцію. А ТЦК на думку багатьох експертів та правоохоронців - найголовніший орган корупції в державі.

Ще раз зазначу, що оскільки у Вас відстрочка - можливо все вийде і дистанційно, без явки в ТЦК.

Зважаючи на наведене, звісно можна намагатися Вам аргументувати свою позицію. Однак жодних гарантій Вам ніхто не дасть. А хто дасть - ошукують, бо в таких справах не може бути ніяких гарантій. Можливо доведеться вирішувати питання в судовому порядку.

До речі - сплата штрафу зі знижкою 8500 не звільняє від права в подальшому оскаржити дії ТЦК. Хоча чи є в цьому сенс. Ви їх всеодно нічому не навчите, адже вони не вчаться та не враховують ні практику судів, ні закон. У людей на посадах в ТЦК конкретні цілі, а тому вини використовують службове становище виключно з метою досягнення цих цілей, а не для належного встановлення обставин справ про адміністративні порушення, дотримання законності у ЗСУ та ін.

Можливо дійсно коли Ви усунули підставу штрафування - можна сплатити штраф в Резерв+ і забути про цю прикру ситуацію. Оскаржувати по судам з невідомим результатом - дешевше точно не вийде.

А от коли вже не дай Бог наступного разу вони намагатимуться порушення правил обліку Вам інкримінувати, у Вас буде доказ про припинення статусу ВПО і відсутність обов"язку ставати на облік за місцем ВПО.

Шасти Вам у вирішенні даної прикрої ситуації на свою користь!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Вітаю!

1.Чи можна вважати дату виявлення правопорушення не 09.01.2026 (дата в Резерв +), а дату першого оновлення документу в Резерв коли прописка там змінилася на Лозову, а саме 06.11.25р.? Бо тоді термін 3 міс. спливе 07.02.26р., згідно ст. 38КУпАП.

ВАС ВЖЕ ПРИТЯГАЛИ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ (НЕ СТАЛИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ЗА МІСЦЕМ РЕЄСТРАЦІЇ ВПО).

Військовий облік в Україні та за кордоном для українців регулює Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, прийнятий постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року.

Особи, які змінили місце проживання і отримали статус ВПО також змінюють Територіальні центри комплектування і стають на військовий облік за місцем фактичного проживання.

За п. 21 Порядку, взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік ВПО та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

За правилами маєте стати на військовий облік за новим місцем фактичного проживання. Зробити це потрібно протягом 7 днів після приїзду.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ВИ ДО 19.01.2026 ЯК ВПО НЕ ЗМІНИЛИ МІСЦЕ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ - ВАМ МОЖУТЬ КАЗАТИ ПРО ТРИВАЮЧЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ.

З ПРИВОДУ СТРОКІВ:

Ч.7 ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення (за ст. 210, 210-1) може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше року з дня його вчинення.

Тут важливо розрізняти поняття “день вчинення правопорушення” і “день виявлення правопорушення”.

День вчинення правопорушення – це день, коли відповідне правопорушення було вчинено особою (наприклад, наступний день після дня неявки по повістці, чи наступний день після граничного дня на уточнення даних тощо). Відповідно від цього дня необхідно відраховувати один рік, протягом якого ТЦК має право накласти штраф, але тільки у тому разі, якщо не пройшло три місяці з дня виявлення правопорушення (про це нижче).

День виявлення правопорушення – це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма обʼєктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення. У разі виявлення правопорушення, у ТЦК за законом є лише три місяці, щоб накласти штраф ( з урахуванням при цьому граничного строку один рік з дня вчинення).

День виявлення правопорушення можна і потрібно доводити у суді. Якщо прямі докази чи певна сукупність непрямих доказів буде підтверджувати той факт, що ТЦК дізналось чи повинно було дізнатись про вчинення правопорушення, то у них з цього моменту є лише три місяці, щоб розглянути справу і накласти штраф.

ВАМ МОЖУТЬ КАЗАТИ ПРО ТРИВАЮЧЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ - ДАВАЙТЕ РОЗБЕРЕМОСЯ.

Єдиної практики тлумачення, що таке триваюче правопорушення немає. Так є позиція Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 , який зазначив, що “триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом”, але вона не стосується ТЦК й не містить жодної конкретизації як цей висновок застосувати до правопорушень у сфері мобілізації. На практиці, це може означати, що ТЦК може тлумачити порушення будь-якого обовʼязку у минулому (рік, два, пʼять років назад) як триваюче правопорушення з відповідними наслідками. На жаль, іноді суди підтримують таку позицію, але й іноді стають і на бік громадян.

А тепер, власне, про строки притягнення до відповідальності у разі вчинення триваючих правопорушень.

День вчинення триваючого правопорушення – це останній день вчинення такого правопорушення. З практичної точки зору це означає, що строк в один рік до цих правопорушень, як правило, застосовуватись не буде. Громадянин приходить в ТЦК (з певним невиконаним обовʼязком у минулому), ТЦК зазначає, що це триваюче правопорушення, яке досі вчиняється, адже обовʼязок так і не був виконаний і ТЦК виявило його у день явки громадянина, отже строк в один рік не буде застосовуватись, оскільки правопорушення вже виявлено, а до виявлених правопорушень застосовується правило щодо 3 місяців.

День виявлення триваючого правопорушення – це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма обʼєктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила або ще вчиняє адміністративне правопорушення. Тобто тут застосовується такі ж самі правила, як і щодо нетриваючих правопорушень. І це дуже важливо! Зі дня, коли ТЦК дізналося про вчинення триваючого правопорушення (навіть, якщо воно продовжує тривати) у них є лише три місяці для накладення адміністративного стягнення. Тому цю обставину можна і потрібно доводити у суді і це може стати підставою для позитивного рішення на користь громадянина.

Доводити, чи є певне правопорушення триваючим або нетриваючим, є справою досить складною та часто субʼєктивною. А ось доведення факту дня виявлення такого правопорушення з боку ТЦК (наприклад, громадянина оголосили в розшук на підставі вчинення певного правопорушення) може бути тією обставиною, що дозволить захистити свої права у суді та врятує від накладення штрафу.

---

Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку, що передбачена ст.210 КУпАП значно зросла.

Так само значно актуалізувало дане питання введення на всій території України воєнного стану.

У зв’язку з впливом цих чинників, дедалі частіше будь-який похід до ТЦК та СП закінчується накладенням на особу адміністративних санкцій за порушення правил військового обліку, навіть з порушенням строків накладення адміністративного стягнення

Отож, як уже було зазначено, адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку передбачена ст.210 КУпАП.

Згідно з диспозицією даної статті адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку.

Вказана норма є бланкетною і відсилає на Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі – Порядок).

Саме даний нормативно-правовий акт і містить у собі законодавчі правила військового обліку, порушення яких може стати підставою для застосування адміністративною санкцією.

Найпопулярнішою підставою притягнення до адміністративної відповідальності є порушення п.23 Порядку, який встановлює, що призовники, військовозобов’язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов’язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

А призовники, військовозобов’язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Простими словами, п.23 Порядку встановлює обов’язок військовозобов’язаних протягом 7 днів з, наприклад зміни місця реєстрації, повідомити ТЦК та СП про таку зміну місця реєстрації, навіть якщо вона не пов’язана зі зміною ТЦК та СП, в якому особа обліковується.

Громадяни ж дуже часто забувають, або не знають про такий свій обов’язок, а тому не актуалізують у встановлений строк в ТЦК та СП свої дані, що й стає підставою для притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, варто пам’ятати, що КУпАП чітко встановлює строки, в межах яких на особу може бути накладено адміністративне стягнення. Так ч.1 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Зважаючи на комплексний аналіз даних норм, а саме – те, що справи про порушення правил військового обліку не підвідомчі суду, то можна зробити висновок, що строк накладення адміністративного стягнення за порушення правил військового обліку становить 2 місяці.

При чому, оскільки таке правопорушення є триваючим, то строк накладення адміністративного стягнення буде рахуватися з дня виявлення такого правопорушення уповноваженою особою ТЦК та СП.

Досить часто днем виявлення є саме день, коли особа з порушенням визначеного строку самостійно з’явилась для актуалізації своїх даних, однак в інших випадках варто все ж таки звертатися із запитами про отримання інформації з проханням надати інформації коли саме та з яких джерел стало відомо про порушення особою строку актуалізації даних, оскільки саме з цього моменту буде починати відлік строку для застосування адміністративного стягнення.

Однак, дуже часто працівники ТЦК та СП забувають про положення ст.38 КУпАП про строки накладення адміністративного стягнення і, зловживаючи не знанням громадян законодавства, накладають на них адміністративні стягнення і змушують платити штраф.

З огляду на це, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що такі дії можуть бути розтлумачені як перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, відповідальність за яке передбачена ст.426-1 Кримінального кодексу України.

Крім того, навіть якщо виникне ситуація, за якої подібні справи будуть підвідомчі суду, то знову ж таки відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення.

Тобто, знову ж таки адміністративне стягнення в такому випадку не може бути накладене після спливу тримісячного строку, однак так само варто звертати увагу як на момент вчинення, так і на момент його виявлення і для захисту своїх інтересів заздалегідь підготуватися та отримати докази на підтвердження дати початку відліку строку накладення адміністративного стягнення.

Крім того, варто звернути увагу і на прямі норми Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, де у ст. 14 прямо зазначено, що органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, — відомості про місце проживання та місце перебування призовника, військовозобов’язаного та резервіста.

Таким чином, фактично, інформація в тому числі про зміну місця проживання та місця перебування призовника, військовозобов’язаного та резервіста, повинна бути відома територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки відразу після такої зміни, тому і відлік двомісячного строку починається саме з цього моменту.

Підсумовуючи вище викладене, зауважую, що строк накладення адміністративного стягнення за порушення правил військового обліку, зважаючи на ст.38 КУпАП та характер правопорушення, становить два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення. Як ми з’ясували, перебіг строку порушень, які полягають саме в неповідомлені зміни місця проживання та перебування починається відразу після такої події, а не ніби моменту виявлення. Саме в межах цього строку працівники ТЦК та СП можуть накладати штрафи на громадян за порушення правил військового обліку, а тому важливо розуміти свої права та вміти їх відстоювати в органах державної влади.

ОТЖЕ ТЦКСП БАЧИТЬ КОЛИ ВИ СТАЛИ ВПО - ОТЖЕ СТРОК ПРИТЯГНЕННЯ ВАС ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СПЛИНУВ.

2.Чи можна вважати аргументом отримання держателем Єдиного реєстру приз. військовозоб. та рез. персональних даних шляхом взаємодії з іншими реєстрами. (Примітка ст.210. КУпАП).

ТАК, ТЦКСП БАЧИТЬ ВСІ ВАШІ РЕЄСТРАЦІЇ - ДИВ. ВІДПОВІДЬ НА ПЕРШЕ ПИТАННЯ.

3. Якщо норма що до військового обліку ВПО з'явилася з 16.05.2024р., а застосовується на минулі порушення, як же тоді ст.58КУ, чи ст.8.КУпАП?

ВІДПОВІДЬ НА ПЕРШЕ ПИТАННЯ.

4. Якщо подати заяву до ТЦК по ст.22 КУпАП (Малозначність порушення), то тим самим я визнаю свою провину? І залишиться надія на те що вони змилуються і знімуть штраф.

Поняття малозначності правопорушення відсутнє в Кодексі, а так само і конкретний перелік складів правопорушень, при вчиненні яких орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу про адміністративне правопорушення, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Доцільно припустити, що до випадків, коли може бути застосована стаття 22 цього Кодексу, належать склади правопорушень, санкції за вчинення яких передбачають накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження.

ОТЖЕ У ВАШОМУ ВИПАДКУ СТАТТЯ 22 СКОРІШЕ ЗА ВСЕ ЗАСТОСОВАНА БУТИ НЕ МОЖЕ.

ВАМ ТРЕБА ДОВОДИТИ, ЩО СПЛИНУВ СТРОК ПРИТЯГНЕННЯ ВАС ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

5. Як діяти якщо поліція доставе до ТЦК там складуть протокол. Чи підписувати його?

ВІД ВАШОГО ПІДПИСУ НІЧОГО НЕ ЗАЛЕЖИТЬ.

ВАМ В ПРОТОКОЛІ ТРЕБА ВКАЗАТИЮ ЩО СПЛИНУВ СТРОК ПРИТЯГНЕННЯ ВАС ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

Доброго вечора, Ігоре!

Розшук у Вашому випадку незаконний, а справу про адмінправопорушення взагалі повинні закрити за сплином строків давності, адже ВПО Ви оформили аж в 2022 році, а згідно згідно статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом ТРЬОХ місяців з дня його виявлення, але не пізніше ОДНОГО року з дня його вчинення.

Штрафів та блокування рахунків у Вас і не повинно бути, адже постанова про штраф повинна виноситись при Ваші йприсутності. Рекомендую Вам оскаржити незаконний розшук ТЦК спочатку в досудовому порядку, а потім в судовому.

Наприклад, Київський окружний адміністративний суд у справі №320/47534/25 https://sud.ua/uk/news/sudebnaya-praktika/351725-z... дійшов висновку, що територіальний центр комплектування НЕ МАЄ права самостійно фіксувати «порушення» в Єдиному державному реєстрі, якщо особу не притягнуто до відповідальності у встановленому законом порядку. Такі дії є протиправними, а відповідні записи підлягають виключенню з Реєстру.

Ключові акценти рішення суду:

До Єдиного державного реєстру можуть вноситися лише дані про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема за статтями 210, 210-1 КУпАП, тобто за наявності протоколу і постанови, ухваленої уповноваженою посадовою особою ТЦК.

Сам факт внесення в Реєстр відмітки про «порушення правил військового обліку» без відповідної постанови є протиправним.

В адміністративних спорах обов’язок довести правомірність дій суб’єкта владних повноважень покладається саме на цей орган. Неподання відзиву та доказів суд розцінив на користь позивача.

Тому Ви маєте високі шанси на успіх, але це в свою чергу час та кошти.

Якщо Ви отримаєте у Резерв+ сповіщення про штраф, то Вам не потрібно його сплачувати, адже це лише пропозиція визнати правопорушення та надати згоду притягнути Вас до адмінвідповідальності без Вашої присутності.

Проте, Ви вже зараз можете особисто або укрпоштою рекомендованим листом звернутися до ТЦК із заявою про закриття справи та скасування розшуку, адже пройшли строки притягнення до адмінвідповідальності згідно статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом ТРЬОХ місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Тепер надаю відповіді на Ваші питання:

1.Чи можна вважати дату виявлення правопорушення не 09.01.2026 (дата в Резерв +), а дату першого оновлення документу в Резерв коли прописка там змінилася на Лозову, а саме 06.11.25р.? Бо тоді термін 3 міс. спливе 07.02.26р., згідно ст. 38КУпАП.

ТЦК трактують "дату виявлення" як дату, коли конкретна посадова особа взяла до рук Вашу справу і звернулася до поліції ( 09.01.2026). Вони ігнорують той факт, що система мала дані раніше.

Проте, я рекомендую відштовхуватись не від дати виявлення, а від дати вчинення правопорушення, адже Ви повинні повинні були протягом 7 днів після реєстрації ВПО стати на військовий облік за новим місцем проживання. А так як пройшло більше року після вчинення правопорушення, то справу повинні закрити на підставі статті 247 КУпАП

Ви можете використовувати цей аргумент у запереченнях до протоколу та в суді.

2.Чи можна вважати аргументом отримання держателем Єдиного реєстру приз. військовозоб. та рез. персональних даних шляхом взаємодії з іншими реєстрами. (Примітка ст.210. КУпАП)

Примітка до статей 210 та 210-1 КУпАП чітко каже: штраф не накладається, якщо ТЦК міг отримати персональні дані шляхом електронної взаємодії з іншими реєстрами.

Проте, Ви порушили законодавство про мобілізацію, а саме не стали на військовий облік за місцем реєстрації ВПО. Тому, якщо навіть і є інформаційна взаємодія, але вона не скасовує той факт, що Ви не стали на облік.

Датою виявлення правопорушення. як правило, в таких випадках є звернення до поліції і це підтверджено судовою практикою.

Згідно ч. 4 статті 37 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу" У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов’язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов’язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов’язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов’язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

3. Якщо норма що до військового обліку ВПО з'явилася з 16.05.2024р., а застосовується на минулі порушення, як же тоді ст.58КУ, чи ст.8.КУпАП?

Непостановка на облік чи неоновлення даних під час дії воєнного стану не вважається триваючим правопорушенням. Тобто, якщо Ви порушили закон умовно більше року тому, то справу повинні закрити за сплином строків давності.

Стаття 38 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом ТРЬОХ місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

4. Якщо подати заяву до ТЦК по ст.22 КУпАП (Малозначність порушення), то тим самим я визнаю свою провину? І залишиться надія на те що вони змилуються і знімуть штраф.

Ще ні разу не зустрачав на практиці, щоб ТЦК звільняв від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

Проте, згідно пункту 7 статті 247 це робиться дуже часто.

5. Як діяти якщо поліція доставе до ТЦК там складуть протокол. Чи підписувати його?

На жаль, поліція дійсно може здійснити адміністративне затримання та доставку до ТЦК якщо Ви перебуваєте в так званому розшуку ТЦК.

Якщо на Вас складають протокол, обов'язково підписуйте його, АЛЕ з зауваженнями.

У графі "Пояснення особи" (або на окремому аркуші, про що вказати в протоколі) напишіть власноруч:

"З протоколом не згоден. Мої персональні дані, зокрема адреса реєстрації, наявні в реєстрі 'Оберіг', що підтверджується застосунком Резерв+. ВПО оформляв в 2022 році, а згідно зі статтею 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу і т.д."

Чому не можна просто відмовитися підписувати? - Тоді вони покличуть двох свідків, які підпишуть акт відмови. Протокол піде на розгляд без ваших заперечень, і постанову винесуть заочно. Ваші письмові заперечення в протоколі - це база для майбутнього суду.

Постанову (рішення про штраф) можуть винести одразу або призначити дату розгляду. Обов'язково візьміть копію постанови. У вас буде 10 днів на її оскарження в суді.

ВИСНОВОК

Ваш захист має будуватися не на малозначності (ст. 22) і не на датах виявлення, а на тому, що з моменту вчинення правопорушення пройшло більше року і дане правопорушення НЕ відноситься до триваючих!

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю Вас, Ігоре!

Питання до Юриста:1.Чи можна вважати дату виявлення правопорушення не 09.01.2026 (дата в Резерв +), а дату першого оновлення документу в Резерв коли прописка там змінилася на Лозову, а саме 06.11.25р.? Бо тоді термін 3 міс. спливе 07.02.26р., згідно ст. 38КУпАП.

Не зовсім зрозумів. Що саме сталося 06.11.2025?

На мій погляд, все ж таки початком виявлення доречніше буде вважати саме 09.01.2026. На мій погляд, все ж таки краще зачекати 3 місяці з дати "виявлення" даного правопорушення, а далі подати до ТЦК заяву про закриття провадження на підставі статті 247 КУпАП.

Відповідно до частини дев’ятої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно зі статтею 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за умови закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (пункт 7).

2.Чи можна вважати аргументом отримання держателем Єдиного реєстру приз. військовозоб. та рез. персональних даних шляхом взаємодії з іншими реєстрами. (Примітка ст.210. КУпАП)

В цілому - так, але обов'язок стати на військовий облік за місцем ВПО - вище цього, так би мовити. Тому думаю все ж таки дану примітку у даному випадку застосовувати не дуже доречно.

Крім того, уточніть, за що саме Ви притягалися до адміністративної відповідальності у 2023 році?

3. Якщо норма що до військового обліку ВПО з'явилася з 16.05.2024р., а застосовується на минулі порушення, як же тоді ст.58КУ, чи ст.8.КУпАП?

Норма щодо військового обліку ВПО існувала і до зазначеної дати.

4. Якщо подати заяву до ТЦК по ст.22 КУпАП (Малозначність порушення), то тим самим я визнаю свою провину? І залишиться надія на те що вони змилуються і знімуть штраф.

Ні, у практиці взагалі таких заяв ніхто не пише і немає сенсу їх писати, не сподівайтеся, що ТЦК піде на малозначність правопорушення.

5. Як діяти якщо поліція доставе до ТЦК там складуть протокол. Чи підписувати його?

Попри відстрочку, Ви дійсно можете бути затримані і доставлені до ТЦК та СП. Ті можуть скласти протокол, але давати відповідь на те, чи підписувати його - неможливо без ознайомлення зі змістом самого протоколу.

ВИСНОВОК:

ситуація дійсно складна і неоднозначна, і без повного аналізу матеріалів облікової справи в ТЦК робити категоричні висновки було б ризиковано. Станом на зараз є багато відкритих питань: за що саме Вас притягували у 2023 році, які саме дії (або бездіяльність) ТЦК вважає порушенням зараз, і що саме вони вважають датою виявлення правопорушення.

Щодо дати виявлення правопорушення, найбільш безпечна і логічна позиція - вважати такою датою 09.01.2026, тобто дату звернення ТЦК до Нацполіції, яка прямо відображена в «Резерв+». Саме з цього моменту орган фактично зафіксував порушення і почав реалізовувати повноваження щодо притягнення до відповідальності. Прив’язка до 06.11.2025 (дата оновлення даних у «Резерв+») є дискусійною і може бути використана лише як додатковий аргумент у разі оскарження, але навряд чи ТЦК добровільно її прийме. Тому на практиці доцільно орієнтуватися на сплив 3-місячного строку з 09.01.2026 відповідно до ст. 38 КУпАП.

Аргументи щодо автоматичного отримання даних з реєстрів (примітка до ст. 210 КУпАП), а також незворотної дії норм у часі (ст. 58 Конституції України, ст. 8 КУпАП) є юридично обґрунтованими, але, знову ж таки, це аргументи для захисту у разі складання протоколу або його оскарження, а не гарантія, що ТЦК відмовиться від притягнення. Аналогічно, подання заяви про малозначність за ст. 22 КУпАП фактично означає визнання події правопорушення, тому я б не радив іти цим шляхом без крайньої необхідності.

Якщо ж поліція доставить Вас до ТЦК і буде складатися протокол, не варто підписувати його мовчки. Ви маєте право внести письмові пояснення та зауваження (зокрема щодо строків, відсутності складу правопорушення, інвалідності, уточнення даних, закриття ВПО тощо) або зазначити, що з протоколом не згодні.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Дата виявлення правопорушення зазвичай визначається моментом, коли ТЦКСП офіційно зафіксував факт порушення. Якщо у вас є підтвердження, що дані в реєстрі були оновлені ще 06.11.2025р., можна аргументувати, що саме ця дата є початком відліку строку притягнення. Тоді тримісячний строк сплив би 07.02.2026р., і це може бути підставою для закриття справи за ст.38 КУпАП.

Аргумент щодо взаємодії реєстрів має сенс. Якщо ТЦК отримує дані з державних реєстрів, то вони вже володіли інформацією про ваш статус. Це можна використати як доказ того, що ви не приховували дані, а отже відсутній умисел.

Норми про військовий облік ВПО з’явилися з 16.05.2024р. Застосування їх до попередніх періодів суперечить ст.58 Конституції (зворотна дія закону в часі не допускається) та ст.8 КУпАП. Це сильний юридичний аргумент на вашу користь.

Подання заяви про малозначність (ст.22 КУпАП) фактично означає визнання факту порушення, але ви просите не карати або обмежитися усним зауваженням. Це тактика «пом’якшення», але ризик у тому, що ви підтверджуєте провину.

Якщо поліція доставить вас до ТЦК і складуть протокол — ви маєте право внести свої пояснення, зауваження, не погодитися з формулюванням. Підписувати протокол можна, але обов’язково зазначте «з протоколом не згоден» або додайте письмові пояснення. Це збереже можливість оскаржити його в суді.

Отже: Використовуйте аргументи про строки (ст.38), ст.77 КАС України (обов`язок щодо доказування), відсутність умислу, зворотну дію закону. У протоколі фіксуйте свою позицію, не залишайте його без коментарів.