Задайте питання юристу

986 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Соціальне забезпечення, 05 лютого 2026, питання №146316 350₴

Комісія по факту здійснення догляду

Доброго дня шановні! Цікавить одне специфічне питання. Намагаюсь оформити відстрочку по догляду за рідною матір'ю. Є висновок ЛКК. Звертаюсь з заявою до міської ради за актом по догляду. Вони формують комісію і вона приходить. Все наче б нормально. Ніяких питань і заперечень. Але ж тут такий момент: дають на підпис порожній акт. Після чого через 5 днів видають таку писанину: факт здійснення догляду не підтверджено. Без пояснень. Питання: чи можуть вони давати пустий акт на підпис? Чи можу я заперечити цьому? І чи існують якісь нормативно-правові акти які кажуть про те що неможна підписувати порожні документи? Чим мені апелювати в такому разі. Хочу ще раз звернутись з заявою але хочу бути підготовленим.

Відповіді юристів (7)

    Айвазян Юрій Климентійович
    14.3%

    Доброго дня, Євгене!

    Вам ні за яких умов неможна підписувати документ, який фактично ще не існує, і ніхто не знає насправді, що буде записано в ньому після того, як Ви його підпишете без відповідного змісту. Тим самим Ви дасте комісії карт-бланш прийняти будь яке рішення, в тому числі відмову, заздалегідь давая на це рішення свою згоду.

    Ви повинні пам'ятати, що порядок оформлення акту встановлення факту здійснення догляду, визначений пунктом 61 Постанови КМУ №560, і виглядає наступним чином:

    "Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

    Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

    Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов’язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

    Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

    До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п’ять осіб.

    Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

    відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

    перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

    За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

    Отже, як бачите, закон ЗОБОВ'ЯЗУЄ комісію спочатку повністю оформити акт встановлення догляду, і лише потім ознайомити з ним Вас.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Корнійчук Євген
    14.3%

    Доброго дня. Підписання порожнього акта комісії є неправомірним і суперечить встановленим вимогам до оформлення службових документів. Відповідно до ДСТУ 4163:2020 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів”, підпис є реквізитом документа, який засвідчує відповідальність особи за зміст викладеного тексту, а отже може проставлятися лише після повного оформлення документа, що містить текст, дату та інші обов’язкові реквізити. Документ без тексту не є оформленим належним чином і не може вважатися таким, що підлягає підписанню.

    ДСТУ 4163:2020 встановлює, що реквізити документа формуються у визначеній послідовності, а текст є обов’язковою складовою організаційно-розпорядчого документа. Заповнення акта після його підписання особою, якої він стосується, порушує вимоги стандарту, оскільки змінює зміст документа без відома та згоди підписанта. Таким чином, підписання порожнього або незаповненого акта створює умови для спотворення зафіксованих обставин і не відповідає правилам діловодства.

    Крім того, орган місцевого самоврядування та створена ним комісія зобов’язані діяти в межах та у спосіб, визначених законом. Це випливає зі статті 19 Конституції України і означає, що процедура обстеження та складання акта має бути прозорою, зрозумілою і такою, що дозволяє заявнику ознайомитися з результатами до їх оформлення. Видача акта з формулюванням «факт здійснення догляду не підтверджено» без зазначення конкретних обставин і причин також порушує вимоги Закону України “Про звернення громадян”, який зобов’язує надавати мотивовану відповідь за результатами розгляду заяви.

    У зв’язку з цим ви маєте повне право відмовитися від підписання порожнього акта, вимагати заповнення його текстової частини у вашій присутності та ознайомлення з документом до моменту підпису. У разі незгоди зі змістом акта ви вправі підписати його із зауваженнями або вимагати надання письмового мотивованого рішення. Саме на норми ДСТУ 4163:2020, статтю 19 Конституції України та Закон України “Про звернення громадян” доцільно апелювати при повторному зверненні та у разі оскарження дій комісії.

    Дерій Владислав Олегович
    14.3%

    Доброго дня, Євгенію!

    Описана Вами ситуація є юридично неправомірною, а дії посадових осіб порушують одразу кілька базових принципів адміністративного права та діловодства.

    Питання: чи можуть вони давати пустий акт на підпис?

    Ні, не мають.

    Підписання документа без заповненого тексту є грубим порушенням правил оформлення службових документів. Підпис особи підтверджує зміст документа, а не сам факт існування бланка. Коли Вам дають на підпис порожній акт, Вас фактично вводять в оману і створюють можливість для подальшого довільного внесення будь-якого змісту без вашої згоди.

    Такі дії суперечать:

    • принципу правової визначеності;
    • принципу добросовісності дій органу влади;
    • загальним вимогам до службового діловодства в органах місцевого самоврядування.

    Чи можу я заперечити цьому?

    Так, Ви маєте повне право відмовитися від підписання порожнього або незаповненого акту. Більше того - Ви зобов’язані це зробити, якщо бажаєте захистити свої інтереси. Окрім того, раджу наступного разу проводити відеофіксацію процесу огляду.

    Сама по собі відмова від підпису порожнього документа:

    • не є порушенням з Вашого боку;
    • не може бути законною підставою для негативного рішення;
    • не позбавляє Вас права на повторне звернення чи оскарження.

    Правильна поведінка у такій ситуації - зафіксувати, що Вам було запропоновано підписати акт без тексту, і Ви відмовилися з цієї причини.

    І чи існують якісь нормативно-правові акти які кажуть про те що неможна підписувати порожні документи?

    Прямої фрази «заборонено підписувати порожні акти» в законі справді немає, але заборона випливає з комплексу норм:

    1. Закон України «Про звернення громадян» Вимагає обґрунтованих, мотивованих відповідей органу влади. Акт без фіксації встановлених обставин не може бути підставою для мотивованого рішення.

    2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» Покладає на посадових осіб обов’язок діяти в межах повноважень і у спосіб, визначений законом. Заповнення акту після підпису особи - це не передбачений законом спосіб дії.

    3. Інструкція з діловодства в органах місцевого самоврядуванняhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348-97-%D0%BF#Text прямо вимагають:

    • повного заповнення документа до моменту підписання;
    • відсутності порожніх граф;
    • чіткого викладення встановлених фактів.

    4. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020 https://ips.ligazakon.net/document/FN070106 передбачає

    4.4. Документи, що їх створюють юридичні особи, обов'язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).

    5. Пункт 61 постанови КМУ 560 чітко регламентує порядок оформлення Акту встановлення факту здійснення постійного догляду . https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n250

    Чим вам апелювати при повторному зверненні

    При повторному проведенні обстеження фіксуйте весь процес на відеокамеру (працівників органів місцевого самоврядування можна фільмувати під час виконання їх службових обовʼязків). Відмовляєтесь підписувати будь-які акти, бланки або документи без повністю заповненого тексту та відображення фактичних обставин здійснення догляду.

    Фраза «факт здійснення догляду не підтверджено» без пояснень - це класична ознака формального, а інколи й свавільного рішення. У суді такі документи дуже часто визнаються необґрунтованими, особливо якщо у Вас є:

    • висновок ЛКК;
    • реальне спільне проживання або регулярний догляд;
    • відсутність інших осіб, які фактично здійснюють догляд.

    ПІДСУМОК: Підписувати порожні акти - неправомірно з точки зору адміністративної практики. Ви маєте повне право відмовитись, зафіксувати це на відеокамеру і вимагати складання акту належним чином. В разі повторної відмови потрібно оскаржувати її у судовому порядку!

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Щиро Бажаю Вам успіхів!

    Кирда Вячеслав Володимирович
    14.3%

    Вітаю Вас.

    Доброго дня шановні! Цікавить одне специфічне питання. Намагаюсь оформити відстрочку по догляду за рідною матір'ю. Є висновок ЛКК. Звертаюсь з заявою до міської ради за актом по догляду. Вони формують комісію і вона приходить. Все наче б нормально. Ніяких питань і заперечень. Але ж тут такий момент: дають на підпис порожній акт. Після чого через 5 днів видають таку писанину: факт здійснення догляду не підтверджено. Без пояснень. Питання: чи можуть вони давати пустий акт на підпис? Чи можу я заперечити цьому? І чи існують якісь нормативно-правові акти які кажуть про те що неможна підписувати порожні документи? Чим мені апелювати в такому разі. Хочу ще раз звернутись з заявою але хочу бути підготовленим.

    Те, що ви описуєте, є грубим порушенням базових принципів адміністративної процедури. Підписання порожнього акта - це недопустима практика, яка не має жодного правового виправдання. Фактично Вам пропонують підтвердити зміст документа, якого ще не існує, і надати органу влади можливість одноосібно сформувати результат, прикриваючись Вашим підписом. Ви маєте повне право відмовитися від підписання незаповненого акта і це не може тлумачитися проти вас.

    Нормативна база тут достатньо чітка. По-перше, за загальними засадами діловодства та адміністративного права (у т.ч. Закон України «Про звернення громадян», Закон «Про місцеве самоврядування в Україні») будь-який акт має відображати встановлені факти, мотиви та висновки, а особа, яка його підписує, повинна мати можливість ознайомитися з його змістом до підпису. По-друге, відповідно до принципів належного урядування та правової визначеності, орган влади зобов’язаний мотивувати своє рішення. Формулювання "факт догляду не підтверджено" без пояснень - це класична немотивована відмова, яка легко оскаржується.

    Практична порада: при повторному зверненні одразу письмово зазначте, що Ви готові підписувати акт виключно після його заповнення, із зазначенням фактичних обставин, складу комісії та результатів огляду. Якщо знову видадуть відмову - вимагайте її в письмовій формі з обґрунтуванням, а також подавайте скаргу до вищого органу місцевого самоврядування або готуйте адміністративний позов. Без мотивів і без належно оформленого акта позиція міської ради юридично вкрай слабка, і це саме той випадок, коли апеляція до закону працює на вашу користь.

    З повагою! Щасти Вам!

    Турчин Ярослав Олексійович
    14.3%

    ДОБРОГО ДНЯ, пане ЄВГЕНІЙ! СКОРІШ ЗА ВСЕ ВИ НІЧОГО НЕ ДОВЕДЕТЕ. БО ПОДІБНІ ШАХРАЙСЬКІ ДІЇ ТРЕБА БУЛО ФІКСУВАТИ НА ВІДЕОЗАПИС чи хоча б проговорити на аудіозапис. А тепер вони як і інші шахрайовиті службовці, які думають, що самі хитрі в Україні (патрульна поліція, ТЦК та ін.) скажуть брешучи в очі, що нічого такого не було і ніякі порожні акти Вам ніхто не пропонував підписати. В кращому разі серед свідків - Ваші родичі, і то не факт.

    Як на мене єдиний шанс повторно подати заяву та посилатися на грубі порушення під час першого виходу комісії.

    Ну або йти до суду. Але це дуже довго і не факт, що Вам той результат знадобиться.

    Ситуація, яку Ви описуєте, виглядає як класичне зловживання з боку органів місцевого самоврядування. Підписання порожнього бланка документа - це величезний ризик, оскільки Ви фактично даєте «карт-бланш» на вписування будь-якої інформації, яка може бути використана проти Вас.

    В українському законодавстві немає однієї конкретної статті з назвою «Заборонено підписувати порожній акт», але це випливає з загальних принципів права та адміністративних процедур

    Закон України «Про адміністративну процедуру» встановлює вимоги до прозорості та обґрунтованості дій органів влади.

    Частина друга статті 19 Конституції України: Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Жоден закон не передбачає підписання «пустографок».

    Якщо Ви вже отримали негативну відповідь («факт догляду не підтверджено»), Вам потрібно оскаржувати це рішення. Ось ваші аргументи:

    По-перше. Відсутність обґрунтування: Згідно з Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 р. в чинній редакції (яка регулює порядок призову та відстрочки), акт про встановлення факту здійснення догляду має бути складений за результатами перевірки. Якщо факт не підтверджено, комісія має чітко зазначити чому (наприклад: «син не проживає разом з матір'ю», «застали матір саму в безпорадному стані» тощо). Формулювання «просто ні» — незаконне.

    По-друге. Порушення процедури складання акта: Підпис заявника на порожньому бланку є свідченням того, що акт не складався на місці події в присутності заявника, що порушує процедуру перевірки.

    Ваш план дій

    1. Запит на отримання копії акта (якщо його немає у Вас): Подайте офіційний запит до міської ради з вимогою надати завірену копію акта, який Ви підписали. Ви маєте побачити, що саме вони там дописали після вашого підпису.

    2. Заперечення/Скарга: Після отримання копії акта, подайте скаргу на ім'я голови міської ради або до суду. У скарзі вкажіть:

    «Під час візиту комісії вже мала заздалегідь сформовану думку та не була зацікавлена у встановленні дійсних фактів. Мені було надано для підпису незаповнений бланк акта. Всупереч вимогам прозорості адміністративної дії, фактичні обставини (наявність спільного побуту, надання допомоги, показів свідків - сусідів) не були зафіксовані у моїй присутності. Висновок про непідтвердження факту догляду вважаю упередженим, суб'єктивним та таким, що не відповідає принципам законності та об"єктивної дійсності, оскільки я [опишіть, що саме Ви робите для матері] та яким чином здійснюєте догляд та утримання. Подібна поведінка посадових осіб місцевого самоврядування, які давали присягу на вірність Конституції і народу України - дискредитує в очах суспільства передбачений державою інструмент встановлення факту догляду».

    Повторний виклик комісії: Ви маєте право вимагати повторного обстеження з вимогою складати акт безпосередньо у вашій присутності.

    Ніколи не підписуйте порожній лист. Не довіряйте усміхненим шахраям - представникам влади. На жаль вони усі злочинці як правило і діють не за присягою в інтересах народу і громадянина, а у своїх вузькослужбових інтересах, виконуючи усні часто злочинні вказіки керівництва, отримуючи за це вже кілька років дуже непогані зарплати, особливо в порівнянні з періодом до 2018 року.

    Якщо акт заповнений лише частково, вимагайте заповнити всі графи або поставте великий прочерк (Z) на порожніх місцях перед підписом.

    Ви маєте право написати в акті: «З висновком не згоден» або «Акт складено з порушеннями» прямо перед своїм підписом.

    Фотографуйте акт одразу після підписання на свій телефон.

    Чому вони дають порожній акт? Це робиться для того, щоб пізніше «підігнати» причину відмови під Ваші документи або під внутрішні вказівки. Підпис на порожньому листі - це їх захист від Ваших претензій у суді («Ви ж самі підписали, що згодні»).

    !!! Важливо: Оскільки ви оформлюєте відстрочку, ТЦК прийме лише позитивний акт. Поки ви не отримаєте акт, де написано «Факт догляду підтверджено», юридично відстрочки у вас немає.

    Якщо вам офіційно відмовлять у повторному виході комісії або знову видадуть акт з формулюванням «не підтверджено» без належних обґрунтувань, ситуація переходить у площину адміністративного оскарження та тиску на посадових осіб.

    Слід розуміти, що місцева рада також пов"язана з ТЦК мобілізаційними планами, їх представники - ухилянти від служби, які з радістю відправлять на мобілізацію Вас, а не себе.

    Гаряча лінія КМУ (1545): Залиште звернення щодо неправомірних дій органів місцевого самоврядування. Це часто змушує місцевих чиновників переглянути свою позицію, оскільки такі запити ставляться на особливий контроль. Хоча, на жаль, чим далі воєнний стан - тим більше ці "нелякані прокурорами злодюжки" взагалі перестають хоча б щось боятися. Хабарі брали, беруть і будуть брати.. Хабарі - то для них святіше Конституції.

    Судове оскарження

    Ви можете звернутися до адміністративного суду з позовом про:

    • Визнання дій комісії протиправними.
    • Зобов’язання видати акт належного зразка з підтвердженням факту догляду.
    • Важливо: Судова практика показує, що якщо ви проживаєте разом, маєте висновок ЛКК і комісія не навела доказів того, що ви «не доглядаєте», суд зазвичай стає на бік громадянина.

    На жаль Ви в м. Києві зазначили своє проживання, а тут суд може тривати роками, бо влада безвідповідально знищила Окружний адміністративний суд м. Києва, належний склад Київського окружного адмін. суду не сформувала, на який ліг тягар розгляду таких справ. Тому фактично жителі м. Києва та області позбавлені рівних з іншими громадянами прав доступу до правосуддя. Тому можливо чиновники й зловживають, бо знають, що судової управи на них немає.

    «Згідно з усталеною практикою адміністративних судів (наприклад, рішення у справах №120/8542/24, №240/12316/24), рішення органу влади має бути обґрунтованим. Акт, що не містить опису фактичних обставин перевірки, є незаконним».

    З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

    Богун Сергій Павлович
    14.3%

    Доброго дня.

    Порожній акт — це документ без змісту, який після підпису може бути заповнений ким завгодно і як завгодно.

    Обстеження для встановлення факту здійснення догляду/постійного догляду проводиться не пізніше ніж на сьомий робочий день після реєстрації заяви за наслідками якого складається Акт. Встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) відбувається за обов’язкової присутності особи, яка здійснює догляд і особи, яка потребує догляду.

    В Актах членами комісії фіксується факт здійснення догляду (постійного догляду)/не здійснення догляду (постійного догляду) на дату та час проведення обстеження.

    Як наслідок документ має бути оформлений до моменту підписання, а не після.

    Тобто вимога підписати порожній акт — це порушення процедури, яке створює ризики фальсифікації.

    Можливо ОМС має Положення, яке визначає порядок видачі акту встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

    Зверніться до ОМС з відповідним запитом.

    Відповідно до статті 1 Закону України “Про звернення громадянˮ громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

    Згідно з статтею 20 Закону України “Про звернення громадянˮ звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

    Середницький Євгеній Вікторович
    14.3%

    Добрий вечір. У подібній ситуації варто діяти виважено та не погоджуватися на підписання будь-яких документів, зміст яких фактично відсутній або ще не оформлений. З юридичної точки зору підпис особи під документом означає підтвердження того, що вона ознайомилася з текстом, погоджується з викладеними там обставинами або принаймні засвідчує факт свого ознайомлення із зазначеною інформацією. Якщо ж людині пропонують поставити підпис під актом, який не заповнений або містить лише загальні реквізити без викладеного змісту, це створює ризик того, що текст може бути внесений пізніше без вашого відома. У такому випадку ваш підпис фактично може бути використаний як підтвердження тих обставин або висновків, з якими ви навіть не мали можливості ознайомитися. Саме тому підписувати подібні документи категорично не рекомендується.

    Потрібно розуміти, що процедура встановлення факту здійснення постійного догляду чітко врегульована законодавством України. Зокрема, порядок таких дій визначений постановою Кабінету Міністрів України №560. Відповідно до встановленої процедури військовозобов’язана особа, яка фактично здійснює постійний догляд за людиною, що підпадає під відповідні положення закону, звертається із заявою до органу місцевого самоврядування або відповідної військової адміністрації за місцем проживання особи, за якою здійснюється догляд. У заяві зазначаються основні персональні дані заявника, контактна інформація, а також дані людини, яка потребує догляду. До такої заяви додаються необхідні підтвердні документи.

    Після отримання заяви орган місцевого самоврядування або адміністрація створює спеціальну комісію, яка повинна перевірити наведені заявником обставини. До складу такої комісії можуть входити представники органів влади, депутати місцевих рад, а також інші уповноважені особи. Комісія не має права приймати рішення формально або без фактичної перевірки інформації. Вона повинна здійснити реальне вивчення ситуації, зокрема відвідати місце проживання людини, яка потребує догляду, перевірити фактичні обставини та з’ясувати, чи дійсно саме заявник здійснює постійний догляд, а також чи немає інших осіб, які виконують такі обов’язки або отримують відповідні соціальні виплати за догляд.

    Закон передбачає, що за результатами цієї перевірки комісія складає акт про встановлення факту здійснення постійного догляду. Саме цей акт є документом який підтверджує встановлені комісією обставини. Лише після того, як документ повністю оформлений, містить опис проведеної перевірки, зазначення складу комісії, фактичні дані та висновки, він може бути наданий особі для ознайомлення. Тобто логіка процедури така- спочатку комісія проводить перевірку і складає акт, а вже після цього заявник має можливість ознайомитися з його змістом.

    Коли ж людині пропонують поставити підпис під незаповненим документом, це фактично означає, що її просять підтвердити зміст, якого ще не існує. З правової точки зору така практика є неправильною і суперечить загальним принципам роботи органів влади. Будь-який офіційний акт повинен містити текстову частину, у якій відображаються встановлені факти, підстави та висновки. Без цього документ не можна вважати належно оформленим.

    Крім того, правила оформлення службових документів передбачають, що підпис є реквізитом, який засвідчує відповідальність особи за викладений у документі зміст. Це означає, що документ має бути сформований повністю із зазначенням дати тексту, реквізитів та інших необхідних елементів. Підписання порожнього бланка фактично створює можливість змінити або доповнити зміст уже після того, як людина поставила підпис. Очевидно, що така ситуація є юридично ризикованою і суперечить правилам діловодства.

    Окремо варто звернути увагу на загальний принцип діяльності органів влади, закріплений у Конституції України. Державні органи та органи місцевого самоврядування можуть діяти лише на підставі та у спосіб, передбачений законом. Це означає, що процедура встановлення факту догляду має бути прозорою, зрозумілою та такою, що дає можливість заявнику ознайомитися з результатами перевірки. Якщо ж людині пропонують підписати документ без тексту або без пояснення його змісту, це фактично порушує сам принцип законності діяльності органів влади.

    Також важливо розуміти, що будь-яке рішення органу влади повинно бути мотивованим. Якщо комісія дійде висновку про відсутність факту догляду, у відповідному акті або рішенні мають бути чітко зазначені підстави такого висновку. Формулювання без пояснення причин або без опису встановлених обставин не відповідає вимогам законодавства щодо розгляду звернень громадян. Людина має право знати, чому саме її заяву не задоволено і які факти стали підставою для такого рішення.

    Тому у подібній ситуації цілком законною позицією буде відмова від підписання незаповненого акта. Ви маєте повне право наполягати на тому, щоб документ був складений належним чином, із викладенням усіх фактичних обставин та результатів перевірки, після чого вам повинні надати можливість ознайомитися з його змістом. Лише після цього можна приймати рішення щодо підписання такого документа. Якщо ж із викладеними в акті висновками ви не погоджуєтесь, закон дозволяє підписати його із зазначенням власних зауважень або вимагати письмове рішення з детальним обгрунтуванням.

    У випадку, коли орган місцевого самоврядування або комісія відмовляються діяти відповідно до встановленої процедури, у заявника залишається право оскаржити такі дії. Це можна зробити шляхом подання письмової скарги до вищого органу або звернення до адміністративного суду. Практика показує, що якщо рішення органу влади прийняте без належного оформлення документів, без мотивування або з порушенням процедури, його достатньо легко оскаржити. Саме тому в подібних питаннях важливо діяти послідовно, фіксувати всі обставини та вимагати від посадових осіб дотримання встановлених законом правил. Як адвокат можу сказати, що у таких справах закон зазвичай стоїть на стороні людини, яка наполягає на дотриманні процедури і не погоджується підписувати документи, зміст яких їй не був належним чином представлений.

    З повагою, Адвокат Середницький


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України