Мене шантажують в телеграмі

Доброго дня, Миколо!

Дуже шкода, що Ви потрапили в таку серйозну, але, на жаль, поширену ситуацію. Найголовніше зараз діяти холодно й правильно, щоб шахраї не змогли використати ситуацію проти Вас.

Не рекомендую надсилати гроші, адже, навіть якщо заплатите - вони зазвичай продовжують вимагати. Не ведіть діалог з ними далі, адже кожне слово може бути використано для тиску. Зробіть скріни всієї переписки, профілів, реквізитів, вимог. Це головний доказ для правоохоронців. Заблокуйте шахраїв у всіх месенджерах та соцмережах, щоб припинити канал тиску.

Вам варто звернутися до Кіберполіції України - онлайн-заява https://ticket.cyberpolice.gov.ua/. Додайте всі скріни та докази (переписку, акаунти, реквізити карт/гаманців) та Національної поліції (у відділ за місцем проживання) - напишіть заяву про вимагання та шантаж (ст. 189 ККУ)

Далі поліція відкриє провадження за ст. 189 ККУ (вимагання). За необхідності вони можуть відслідкувати IP, платіжні реквізити, заблокувати акаунти. Від Вас потрібно тільки надати докази і співпрацювати.

Якщо Вам погрожують «розіслати фото знайомим» - дуже часто це просто блеф. Крім того, поширення інтимних фото - це кримінальний злочин з їхнього боку, що тільки посилює Вашу позицію в поліції. Так як такі ситуації не поодинокі, то кіберполіція має досвід з подібними схемами і вони цим займаються регулярно.

Водночас майте на увазі, що якщо Ви перебуваєте у розшуку ТЦК, то звернення до поліції може закінчитись Вашою мобілізацією. Будьте обережні та намагайтесь діяти виважено і спокійно.

Моя позиція щодо Ваших дій незмінна - ніколи не платіть гроші шантажистам, адже справа не закінчиться разовим платежем і цілком ймовірно, що Вам будуть висувати нові й нові умови. Якщо це шахраї з РФ, то гроші не повернете, а якщо Ви ще й зі своєї української карти перешлете кошти на рос рахунки чи гаманці, то Ви ще попадете на банківський фінмоніторинг.

Ваші фото все одно будуть залишатись у шахраїв, а все життя жити в страху, думаючи, викладуть Ваші фото чи ні, - сумнівне задоволення.

Незалежно від Вашого вибору (платити далі чи заблокувати їх), то Ваші шанси 50 на 50 – Ваші фото або викладуть, або ні.

Щоб пережити найгірший результат, Ви повинні розуміти, що нормальні люди взагалі ніяк не відреагують на таку розсилку, адже еротичні фото є у кожного другого. Адекватна людина поставить себе на місце жертви й зможе зрозуміти чи поспівчувати.

Якщо поширення фото не уникнути, то можете на своїх сторінках у соцмережах виставити наступний пост: "Зламали хакери, створили діпфейк з моїм обличчям за допомогою штучного інтелекту, шантажували грошима, а я відмовився платити. Пробачте за незручності, всі хто отримав фейкові зображення".

Такий вид злочину називається "сексторшен" і досить поширений у світі https://focus.ua/uk/digital/571537-zagroza-novogo-...,

Якщо Ви плануєте тягнути час із шахраями, то головне не розказуйте відомості, які можуть Вам в майбутньому нашкодити.

Бажаю Вам успішно вирішити цю ситуацію та пройти даний етап в житті!

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ПЕРЕПРОШУЮ ЗА ВІДПОВІДЬ НА РОСІЙСЬКІЙ МОВІ.

Гражданский кодекс Украины (далее - ГК) гласит фотография, как и видео, на которых изображено физическое лицо, могут быть публично показаны, воспроизведены, распространены только с согласия этого лица.

Статья 11 Закона Украины "Об информации" декларирует, что сбор, хранение, использование и распространение конфиденциальной информации о лице без его согласия возможно только в интересах национальной безопасности, экономического благосостояния и защиты прав человека.

Закон Украины «О защите персональных данных» установил, что персональные данные – это сведения или совокупность сведений о физическом лице, которое может быть идентифицировано. То есть, фотография может считаться персональными данными.

То есть, в глазах законно распространение даже обычных фото без согласия лица, считается незаконным (за некоторыми исключениями). В свою очередь, распространение интимных фотографий является преступлением, как и шантаж.

Шантаж является актом принуждения посредством угрозы раскрытия или обнародования правдивой или ложной информации о человеке или людях, общественности или конкретным лицам (например мужу), если не будут выполнены определенные требования.

Причины шантажа стары как мир:

• месть;
• получение выгоды или денег;
• желание принудить чему-то, в том же числе к сексуальному контакту.

Шантаж также можно считать формой вымогательства. Хотя эти два понятия являются практически синонимами. Именно за вымогательство прямо предусмотрена ответственность в Уголовном кодексе Украины (далее - УК), а именно в статье 189.

В соответствии с диспозицией указанной статьи вымогательство в частности подразумевает требование передачи чужого имущества или права на имущество или совершение каких-либо действий имущественного характера с угрозой разглашение сведений, которые потерпевший или его близкие родственники желают сохранить в тайне. Санкцией части первой упомянутой статьи предусмотрено наказание в виде ограничения или лишения свободы сроком до 5 лет. За повторное вымогательство, либо за вымогательство по предварительному сговору группой лиц, либо должностным лицом с использованием своего служебного положения…, либо причинившее значительный вред потерпевшему, наказание предусмотрено в виде лишения свободы на срок от 3 до 7 лет.

Статья УК 182 предусматривает ответственность за нарушение неприкосновенности личной жизни, а именно за незаконный сбор, хранение, использование, уничтожение, распространение конфиденциальной информации о лице или незаконное изменение такой информации (за исключением случаев, предусмотренных другими статьями УК). Указанной статьей УК за совершение указанных действия предусмотрено наказание в виде штрафа от 500 до 1000 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (далее - ННМДГ) или исправительными работами сроком до 2 лет, или арестом сроком до 6 месяцев, или ограничением свободы сроком до 3 лет. Если указанные действия совершены повторно, или если они причинили существенный вред, диапазон возможного наказания возрастает. А именно, второй частью указанной статьи предусмотрено наказание в виде ареста сроком от 3 до 6 месяцев либо в виде ограничения или лишения свободы сроком от 3 до 5 лет.

Статья 301 УК предусматривает ответственность в частности за распространение продукции порнографического характера (видеозаписи, фотографии) и устанавливает наказание в виде штрафа от 1000 до 4000 ННМДГ, ареста на срок до 6 месяцев либо ограничения свободы до 3 лет.

Ответственность за развращение несовершеннолетних предусмотрена статьей 156 УК. Предусмотренное наказание - ограничение свободы или лишение свободы сроком до 5 лет. При этом, если несовершеннолетнего развращал член, близкий родственник или воспитывающее его лицо, наказание предусмотрено выше, а именно - лишение свободы на срок от 5 до 8 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью сроком до 3 лет или без такого.

Шантаж может привести к самоубийству. Ответственность за доведение до самоубийства предусмотрена статьей 120 УК. Наказание предусмотрено в виде ограничения свободы или лишения свободы сроком до 3 лет.

ЧТО ДЕЛАТЬ?:

В первую очередь отметим, что удовлетворять требования шантажистов не лучший совет на вопрос, что делать если тебя шантажируют фотографиями. Потому что гарантий, что шантажисты выполнят обещание, не обнародуют фото, удалят исходники и что шантаж не повторится, нет. Так что возвращаемся к советам из юридической плоскости.

Существует два правовых варианта если шантажируют фото что делать, которые не исключают друг друга:

• уголовно-правовой;
• гражданско-правовой.

Уголовно-правовой способ предусматривает обращение в правоохранительные органы, в частности в киберполицию. В Украине досудебное расследование начинается с момента внесения сведений в Единый реестр досудебных расследований (далее -ЕРДР).

Заявителю обязаны предоставить извлечение из ЕРДР о внесении сведений в него.

Помните, что если следователь, дознаватель или прокурор в течении 24 часов после подачи заявления, уведомление о совершенном уголовном правонарушении не внес соответствующие сведения в ЕРДП, вы можете обжаловать такое бездействие следственному судье и обязать нерадивых работников правоохранительных исполнить предписания УК.

Защита гражданских прав – это действия по предупреждению, прекращению нарушения прав или восстановлению нарушенных прав граждан и организаций.

Гражданско-правовой путь в частности предусматривает обращение в суд с иском о защите чести достоинства и/или деловой репутации с требованием об установлении запрета размещения информации в виде фотографий/видео в сетях Интернета.

Если фото/видео уже опубликовали, в первую очередь нужно обратиться в собственнику интернет ресурса, хостинг-провайдеру или регистратору доменного имени с требованием/запросом об удалении информации.

Ч.1 ст. 52-1 Закона Украины «Об авторском праве и смежных правах» установила, что владельцы веб-сайтов обязаны размещать на собственных веб-сайтах и/или в службе WHOIS достоверную информацию о себе, а именно:

• полное имя или наименование владельца веб-сайта и поставщика услуг хостинга;
• полный адрес места жительства или местонахождение владельца веб-сайта и поставщика услуг хостинга;
• контактную информацию владельца веб-сайта и поставщика услуг хостинга, включая адрес электронной почты, номер телефона, по которым с ними можно оперативно связаться.

Таким образом, связаться с “порядочным” сайтом не составит труда.

Популярные сайты и социальные сети имеют внутреннюю политику во избежание распространения обнаженных изображений без согласия личности.

Например, в соответствие с правилами Twitter (https://help.twitter.com/uk/rules-and-policies/twitter-rules) каждый пользователь имеет право известить Twitter о публикации, что содержит фото или видео интимного характера, размещенных без согласия лица. По следующей ссылке вы найдете соотвествующую форму для сообщения https://help.twitter.com/en/forms/safety-and-sensitive-content/private-information. Если информация, указанная в сообщение подтвердиться, лицо, первым распространившее интимные фото без согласия, будет заблокировано.

Если узнать информацию о владельце веб-сайта не удалось, не отчаивайтесь, можно просить истребовать такую информацию суд. Соответствующая практика уже существует (например в деле №465/5352/18).

Если обращение к собственнику не помогло, готовим иск в суд. Суд может обязать удалить компрометирующий “контент”. То, что удаление фото из сети может быть способом защиты гражданских прав подтверждает судебная практика (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82910394).

Кроме этого, можно просить суд возместить моральный вред.

К сожалению, как и от преступлений на улице, так от преступлений в интернете никто не застрахован. Но за преступление должно следовать наказание, именно это и есть лучшая профилактика преступлений, у том же числе в сети.

Доброго дня, Миколо!

Жалко, що Ви поспішили закрити питання, дочекавшись консультації лище одного юриста, а ні адвоката. Проте все одно залишу свою відповідь тут, тому що Вам потрібні конкретні й практичні поради фахівця, який безпосередньо бере участь в таких справах, а ні обмежується теорією.

Отже, прибрати такі фото з якогось певного сайту чи платформи негайно можливо, але повністю “стерти їх з усього інфопростору” зазвичай нереально. Особливо, якщо файли вже встигли розійтися по інших доменах, чатах, акаунтах або були кимось збережені. Найбільш реально досяжний результат у таких справах, аби зупинити подальше поширення, - добитися видалення фото з конкретних платформ, звернувшись до їхніх адміністраторів. Крім того, варто одразу зробити дієві кроки щодо притягнення шантажистів до відповідальності, у тому числі кримінальної.

По-перше, - і це головне - платити далі не треба!

На практиці нова оплата дуже часто не припиняє шантаж, а лише підтверджує шантажистам, що на вас можна тиснути. Те, що з вас вимагають гроші під загрозою поширення приватних фото, за своєю правовою суттю підпадає щонайменше під вимагання.

Крім того, незаконне поширення конфіденційної інформації про особу може утворювати склад порушення недоторканності приватного життя, а залежно від змісту та способу поширення матеріалів можуть додатково виникати питання щодо складів злочинів, пов’язаних із незаконним обігом відповідного контенту.

Правова основа тут пов'язана із статтею 32 Конституції України, яка гарантує, що

"...ніхто не може зазнавати втручання в особисте і сімейне життя, а конфіденційна інформація про особу не може збиратися, зберігатися, використовуватися чи поширюватися без її згоди, крім випадків, передбачених законом".

Аналогічний підхід закріплено і в статті 14 Закону України “Про захист персональних даних”, яка допускає поширення персональних даних без згоди особи лише у виняткових випадках, прямо визначених законом.

У цивільно-правовій площині стаття 301 ЦК України закріплює право особи на особисте життя та на самостійне визначення кола осіб, які можуть з ним ознайомлюватися.

Щодо кримінальної відповідальності шантажувальників, то основною нормою зазвичай є стаття 189 КК України — вимагання.

Судова практика Верховного Суду України у роз’ясненнях вказує, що вимагання полягає у незаконній вимозі передати майно чи право на майно або вчинити дії майнового характеру з погрозою, зокрема, розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці. Саме тому вимога “заплати, інакше розішлю/викладу фото” дуже типово підпадає під ознаки цього злочину.

Окремо може застосовуватись стаття 182 КК України — незаконне збирання, зберігання, використання чи поширення конфіденційної інформації про особу.

Якщо ж доступ до фото або акаунтів був отриманий через злам, підбір пароля, перехоплення листування чи інше втручання, додатково може постати питання про статтю 361 КК України.

Що Вам треба робити зараз.

1. Передусім не видаляйте переписку, чеки, скріни, листи, нікнейми, номери карток, посилання, email-адреси, імена акаунтів, ID профілів. Зробіть скріншоти всього: погроз, вимог про оплату, реквізитів для переказу, повідомлень про отримані вами гроші, посилань на акаунти чи публікації.
2. Дуже бажано зберегти повний URL, дату і час, а також зробити відеофіксацію екрана, де видно перехід за посиланням і зміст сторінки.
3. Якщо ви вже платили, збережіть квитанції, виписки банку, підтвердження транзакцій. Це буде доказовою базою і для поліції, і для подальших звернень до платформ.
4. Обов’язково змініть паролі до пошти, месенджерів, соцмереж, увімкніть двофакторну автентифікацію та вийдіть з усіх сторонніх сесій.

Далі треба подати заяву про кримінальне правопорушення до поліції або кіберполіції. За статтею 214 КПК України слідчий, дізнавач або прокурор зобов’язані невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви внести відомості до ЄРДР, розпочати розслідування і надати заявнику витяг з ЄРДР. Електронне звернення до кіберполіції офіційно подається через систему звернень Департаменту кіберполіції. Ця вимога закону закріплена у статті 214 КПК України.

У заяві до поліції варто коротко і чітко викласти: хто саме шантажує, з якого акаунта або номера, коли почалися погрози, які саме вимоги висуваються, яку суму вже було сплачено, куди саме перераховані кошти, що погроза полягає у поширенні приватних фото, і що ви просите внести відомості до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, як мінімум, статтями 189 та 182 КК України, а за наявності даних про злам — також розглянути статтю 361 КК України. Також у заяві доцільно просити невідкладно вжити заходів для встановлення особи власника картки, номера телефону, IP-адрес, акаунтів, email, а також для збереження електронних доказів. Правова підстава для такої заяви — саме обов’язок внесення відомостей до ЄРДР у вже згаданій вище ст. 214 КПК України.

Паралельно треба подавати скарги на сам контент і акаунти на тій платформі, де матеріали вже є або можуть бути оприлюднені. Якщо не всі фото ще викладені, але є ризик викладення, корисним може бути StopNCII (посилання на нього тут - https://stopncii.org): сервіс створює цифровий відбиток файлу на вашому пристрої і передає лише хеш, а не саме зображення; далі платформи-партнери можуть виявляти збіги та видаляти відповідні копії за своїми правилами. Але ще раз: це не магічне “очищення інтернету”, а інструмент стримування поширення на платформах-партнерах.

Крім кримінального провадження, у вас може бути і цивільно-правовий захист. За статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Тобто окремо можна ставити питання про відшкодування душевних страждань, приниження, втручання в особисте життя та інші немайнові втрати. Такі вимоги можуть заявлятися окремо в цивільному процесі, а іноді й у межах кримінального провадження як цивільний позов, залежно від стадії та обставин справи.

Якщо не в стані владнати всі ці справи або не маєте часу на це, зверніться до адвокату. Але гаяти час не можна.

З повагою, адвокат Айвазян.