Як оскаржити тяжкість поранення у висновку ВЛК?

Доброго дня, Миколо!

Так, в цілому це можливо, якщо від самого початку ВЛК двічі допустила помилку та невірно визначила тяжкість поранення.

Було б бажано побачити всі чотири постанови ВЛК, якщо маєте можливість, то можете прікрипити останні до питання.

Отже, спочатку необхідно добитися скасування перших двох постанов ВЛК, і вже після цього предметно ставити питання про донарахування виплат за ці періоди. Для виплати 100 000 грн під час відпустки після виписки зі стаціонару вирішальним є те, щоб у висновку ВЛК було зазначено саме тяжке поранення.

Під час лікування після поранення, отриманого в бою, за військовослужбовцем зберігається основне грошове забезпечення за останньою посадою та призначається щомісячна додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень. Ці кошти нараховуються за весь час стаціонарного лікування – як в Україні, так і за кордоном, включаючи періоди переміщення між медичними закладами. Ці виплати зберігаються й під час відпустки для лікування, але лише за умови, що військово-лікарська комісія (ВЛК) у своєму висновку визнає поранення тяжким. Якщо травма не тяжка, нарахування додаткової винагороди (100 000 гривень) після виписки зі стаціонару припиняється.

На початку лікування підставою для здійснення виплат є Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (Додаток 5), яку видає командир військової частини.

Якщо лікування триває безперервно довше, ніж чотири місяці, для збереження виплат потрібен висновок ВЛК про необхідність тривалого лікування. Важливо пройти цей огляд до того, як сплине чотиримісячний термін. На підставі такого висновку та відповідного наказу командира фінансова підтримка продовжується (загалом до 12 місяців поспіль). Термін перебування на лікуванні в Україні підтверджується Довідкою про обставини травми та повідомленням про госпіталізацію від закладу охорони здоров'я (після 4 місяців лікування – рішенням ВЛК), а за кордоном – медичними документами та відмітками прикордонної служби про перетин державного кордону.

Розмір виплат військовослужбовцям за поранення безпосередньо залежить від ступеня тяжкості отриманих травм. Цей ступінь визначається згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007 року.

Класифікатор передбачає два ступені тяжкості травм:

1. Тяжкі — черепно-мозкові травми, травми хребта, складні переломи, ушкодження внутрішніх органів та ін.
2. Легкі — ушкодження, які не призводять до значного порушення функцій організму та не мають серйозних ускладнень.

Ступінь тяжкості поранення визначається військово-лікарською комісією (ВЛК). Саме висновок ВЛК є підставою для оформлення виплат та інших соціальних пільг.

У деяких джерелах згадуються 3 ступені поранення — легкий, середній та тяжкий, але така класифікація не стосується військової медицини. Згідно з Наказом МОЗ № 370 від 04.07.2007 р., усі травми поділяються лише на 2 групи — тяжкі та легкі. Поняття «середня тяжкість» походить з іншого документа — Наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995 р., який застосовується у судово-медичній експертизі, зокрема під час оцінювання умисних тілесних ушкоджень, і не стосується класифікації бойових поранень.

За характером отриманих ушкоджень до тяжких травм належать:

• - відкрита проникаюча черепно-мозкова травма;
• - перелом черепа;
• - внутрішньочерепна травма важкого і середньо важкого ступеня тяжкості;
• - поранення, що проникають у просвіт глотки, гортані, трахеї, стравоходу, а також ушкодження щитоподібної і вилочкової залоз;
• - проникаючі поранення хребта;
• - ушкодження хребців шийного відділу хребта, зокрема й без порушення функції спинного мозку;
• - нестабільні ушкодження грудних або поперекових хребців;
• - закриті ушкодження спинного мозку;
• - поранення грудної клітки, що проникають у плевральну порожнину, порожнину перикарду або клітковину середостіння, зокрема без ушкодження внутрішніх органів;
• - поранення живота, що проникають у порожнину очеревини;
• - поранення, що проникають у порожнину сечового міхура або кишечника;
• - відкриті поранення органів заочеревинного простору (нирок, наднирників, підшлункової залози);
• - розрив внутрішнього органа грудної або черевної порожнини або порожнини таза, заочеревинного простору, розриви діафрагми,
• розриви передміхурової залози, розрив сечовода, розрив перетинкової частини сечовипускального каналу;
• - переломи заднього півкільця таза з розривом клубово-крижового зчленування і порушенням безперервності тазового кільця або подвійні переломи тазового кільця в передній і задній частинах з порушенням його безперервності;
• - вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок;
• - закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок;
• - множинні переломи п'ястних та плеснових кісток;
• - ушкодження крупної кровоносної судини: аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, стегнової, підколінної артерій або вен, що супроводжують їх;
• - термічні (хімічні) опіки IV ступеня з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла;
• - опіки III ступеня з площею ураження, що перевищує 10% поверхні тіла;
• - опіки III ступеня кисті, стопи, ділянок великих суглобів, шиї, статевих органів з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла;
• - опіки II ступеня з площею ураження, що перевищує 20% поверхні тіла;
• - опіки дихальних шляхів з опіками обличчя і волосистої частини голови;
• - електротермічні ураження (низько- та високовольтні) з ураженням шкіри та субфасціальних структур тіла;
• - відмороження III-IV ступеня, загальне охолодження організму;
• - радіаційні ураження середнього (12-20 Гр) і важкого (20 Гр і більше) ступеня тяжкості;
• - переривання вагітності;
• - ушкодження периферичної нервової системи з функціональними порушеннями;
• - тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше;
• - стійка втрата працездатності (інвалідність);
• - травми органа зору, що супроводжуються порушенням зору.

Травми, що в гострий період супроводжуються:

• - шоком будь-якого ступеня тяжкості та будь-якого генезу;
• - комою різної етіології;
• - гострою серцевою або судинною недостатністю, колапсом, важким ступенем порушення мозкового кровообігу;
• - гострою нирковою або печінковою недостатністю;
• - гострою дихальною недостатністю;
• - розладом регіонального і органного кровообігу, що призводить до інфаркту внутрішніх органів, гангрени кінцівок, емболії (газової і жирової) судин головного мозку, тромбоемболії;
• - сепсисом.

Травми, які призвели до тяжких наслідків:

• - втрата зору, слуху, мови;
• - втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції (при цьому втрату найважливішої у функціональному відношенні частини кінцівки (кисті або стопи) прирівнюють до втрати руки або ноги);
• - психічні розлади;
• - втрата репродуктивної здатності;
• - невиправне понівечення обличчя.

Легкі поранення — це ушкодження, що спричинюють розлади здоров’я, які не вимагають тривалого лікування або госпіталізації та можуть призводити до тимчасової втрати працездатності (до 60 днів).

До легких поранень належать:

• поверхневі поранення м’яких тканин (рук, ніг, тулуба) без ушкодження великих судин або нервів;
• осколкові ураження без глибокого проникнення;
• невеликі опіки першого або другого ступеня;
• легкі струси головного мозку без тривалих наслідків тощо.

У разі легких поранень виплачується додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн, але лише під час перебування на стаціонарному лікуванні в госпіталі або лікарні. Розраховується розмір виплати пропорційно кількості днів лікування. Наприклад, за 20 днів у лікарні сума виплат становитиме приблизно 65 000 грн. Також при легких пораненнях продовжує виплачуватися щомісячне грошове забезпечення. Легкі травми не передбачають встановлення інвалідності чи втрату працездатності, тому одноразова виплата за поранення у таких випадках не надається.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Миколо!

На жаль, оскаржити довідку ВЛК зможете лише в судовому порядку, адже для перегляду постанови в досудовому порядку необхідно було подати скаргу до вищої інстанції (штатної ВЛК) протягом 30 днів після отримання постанови ВЛК, де вказано, що травма ЛЕГКА.

Водночас пропуск строку не завжди позбавляє права на оскарження, але штатна ВЛК, як правило, відмовляє у розгляді. Це створює ризики й потребує грамотної правової позиції. Проте, можна спробувати подати клопотання про поновлення строків розгляду справи.

Загалом порядок оскарження рішення ВЛК складається з двох етапів:

1. Досудове — через ієрархічну систему військово-лікарських комісій.
2. Судове — у порядку адміністративного судочинства.

Через те, що ВЛК здійснює владні управлінські функції, оскарження рішення ВЛК, що підтверджує судова практика, належить до компетенції адміністративних судів.

У більшості випадків саме пропуск 30-денного строку та неповний пакет документів стає причиною відмови або формальної відповіді штатної ВЛК. Для оскарження рішення ВЛК Вам головне підготувати:

1. Медичні документи:

• довідка ВЛК, яку оскаржуєте;
• Форма 100 — факт травмування/хвороби та евакуації;
• епікризи, виписки, результати госпіталізацій;
• висновки профільних лікарів;

2. Немедичні докази (часто вирішальні):

• Додаток 5 — обставини травми;
• Додаток 6 — відомості про участь в заходах по захисту Батьківщини;
• рапорт командира про обставини поранення;
• бойові накази, витяги з журналу бойових дій;
• акти службового розслідування;
• свідчення побратимів;
• довідки про перебування в районі бойових дій.

Скарга рішення ВЛК універсального зразка не має, тому кожне звернення формується індивідуально — залежно від змісту довідки, встановленої придатності та медичних документів, які підтверджують незгоду з висновком.

Результатом може бути зміна тяжкості травми, встановлення іншої ступінь придатності або призначення повторного медичного огляду, тощо

Досудове звернення не завжди дає результат, а іноді ВЛК вищого рівня залишає висновок без змін або навіть не надає відповіді. У таких ситуаціях єдиним ефективним механізмом захисту прав військового стає звернення до адміністративного суду.

Судовий розгляд більш ґрунтовний: дозволяє перевірити не лише зміст довідки, а й процедуру її ухвалення, обсяг проведених обстежень та відповідність висновку реальному стану здоров’я.

Судовий спосіб оскарження — більш тривалий, але й більш ефективний механізм захисту. На відміну від адміністративної процедури, суд може не лише скасувати необґрунтований висновок, а й зобов’язати ВЛК провести повне обстеження, встановити причинний зв’язок або визнати ступінь тяжкості трами. Для Вас це шанс отримати справедливий медичний висновок і доступ до передбачених законом виплат за відпустку.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю!

У ВАШОМУ ВИПАДКУ ПОПЕРЕДНІ ВИСНОВКИ ВЛК МОЖЛИВО ОСКАРЖИТИ ТІЛЬКИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

ПІСЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ, НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ВІДПОВІДНИМИ ВИПЛАТАМИ.

Питання оскарження рішення ВЛК є надзвичайно важливим для тих, хто не згоден із висновками військово-лікарської комісії та вважає, що його права були порушені. Часто саме від цього рішення залежить подальша доля людини — чи буде вона підлягати мобілізації, чи отримає відстрочку або звільнення від служби з огляду на стан здоров’я.

Як свідчить практика, оскарження висновку ВЛК — це не просто подання заяви, а повноцінний юридичний процес, який вимагає грамотної аргументації, правильно оформлених документів, дотримання строків і глибокого знання законодавства. Особливо це актуально в умовах воєнного стану, коли через велику кількість випадків і бюрократичне навантаження помилки та формальне ставлення до справ призовників трапляються доволі часто.

Якщо ви не згодні з висновком ВЛК, не варто миритися з цим — ви маєте законне право на оскарження рішення ВЛК як у вищу ВЛК, так і в судовому порядку. При цьому допомога кваліфікованого адвоката може суттєво підвищити шанси на успіх: від правильного збору доказів до ефективного представництва в суді чи медичних органах.

Нормативно-правові акти, які регулюють діяльність ВЛК

• Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» — визначає загальні засади військової служби та порядок проходження медичного огляду.
• Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 — основний документ, що регламентує порядок направлення, проходження та оскарження рішень ВЛК.
• Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ) — регулює порядок судового оскарження рішень ВЛК.
• Наказ МОУ № 402 із додатками – містить Перелік хвороб, які визначають придатність до військової служби.

Постанови ВЛК можуть бути оскаржені й у судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Рішення ВЛК оскаржується до окружного адміністративного суду. Позов можна подати за місцем реєстрації позивача або за місцем розташування ВЛК, що винесла рішення.

Строки для оскарження регулюються статтею 122 КАСУ:

1. Три місяці з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови.
2. Шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році це складає 1331,20 грн.

Вимоги до позовної заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статей 160 і 161 КАСУ.

Зокрема, позовна заява має містити:

• найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
• повне найменування сторін та їх місцезнаходження (місце проживання);
• зміст оспорюваного рішення (постанови ВЛК);
• виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги;
• вимоги позивача і їх обґрунтування;
• перелік документів, що додаються до заяви.
• До заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).

Застереження. Суди не змінюють медичні висновки ВЛК, але перевіряють законність процедури, повноту дослідження документів, дотримання Положення № 402, наявність мотивів у постановах ВЛК/ЦВЛК та належну відповідь на скарги. Якщо виявлено процесуальні порушення або немотивованість рішень ВЛК, суди схиляються до скасування цих рішень та призначення повторного огляду.

До заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).

Верховний Суд у своїй практиці виробив низку важливих позицій щодо оскарження постанов військово-лікарських комісій. Зокрема, у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 Верховний Суд висловив такі ключові положення:

1. Судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів. Суд не може підміняти собою ВЛК та самостійно визначати ступінь придатності до військової служби, однак має право оцінити повноту й об'єктивність проведеного медичного огляду та встановлення причинного зв'язку захворювання.

2. Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.

3. У випадку встановлення судом недоліків у процедурі проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК, постанова ВЛК може бути визнана незаконною та скасована із зобов'язанням провести повторний медичний огляд.

4. Суд не має права самостійно встановлювати причинний зв'язок хвороби з проходженням військової служби або визначати ступінь втрати працездатності. Це належить до компетенції ВЛК.

Обґрунтуйте свій позов такими міркуваннями:

1) При проведенні медичного огляду позивача членами ВЛК не було дотримано встановленої Положенням № 402 процедури. Зокрема, у медичній картці позивача відсутні результати обов'язкових досліджень - рентгенологічного, аналізів крові та сечі, електрокардіограми тощо, що свідчить про неповний медогляд і порушення вимог законодавства.

2) Спірне рішення ВЛК про непридатність позивача до військової служби прийнято необґрунтовано, без урахування всіх наявних матеріалів справи та обставин. Воно є непропорційним можливому обмеженню прав особи та таким, що не забезпечує належного балансу приватних і публічних інтересів. Відповідач (ВЛК) не довів правомірність свого рішення.

3) Хоча питання визначення придатності до військової служби є дискреційним повноваженням ВЛК, проте оскільки оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленої законом процедури, воно підлягає скасуванню судом.

4) Суд не має компетенції для оцінки правильності медичних висновків ВЛК щодо діагнозу та ступеня придатності особи до військової служби. Однак суд уповноважений перевіряти законність самого рішення ВЛК в частині дотримання встановленої процедури його прийняття.

ДОДАТКОВО ОЗНАЙОМТИСЯ:

https://turbota.mil.gov.ua/dovidnyk-poranenogo

ТРИМАЙТЕСЬ! ЩАСТИ ВАМ!