Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
986 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
У 2022 році я пройшов ВЛК та за станом здоровʼя був виключений з військового обліку. Мені зробили відповідний допис на зворотній стороні тимчасового військового квитка та видали копію висновку ВЛК. Після чого я виїхав закордон на лікування і там залишаюсь і досі. Резерв+ ніколи собі не встановлював, оскільки наче ж був виключений з обліку. Але зараз мені потрібно оновлювати закордонний паспорт. Коли спробував зробити заявку на запис у консульство на сайті, система мене не пропустила через це:
"На жаль, під час перевірки за реєстром Міністерства оборони України "Оберіг" було отримано інформацію про неповноту даних щодо вас. Це означає, що отримання консульських послуг тимчасово заблоковане на вимогу мобілізаційного законодавства періоду воєнного стану."
Після чого я зробив запит через сайт ДІЯ на отримання військово-облікового документа, і в цьому документі було зазначено, що я військовозобовʼязаний і ніякої інформації про моє виключення.
То чи варто мені встановлювати Резерв+ і намагатися там щось виправити, чи якось по іншому можна виправити цю помилку?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (4)
Адвокат, м. Харків, 20 років досвіду
Спілкуватися у чатіДОБРОГО ВЕЧОРА, пане Alex Guzey! З 2025 року фактично повністю запроваджено цифрову диктатуру у питаннях обліку військовозобов"язаних. Тобто пріоритет мають дані в РЕЄСТРІ, а не у Вас в паперовому тимчасовому посвідченні. НА ЖАЛЬ ВИ НІЧОГО НЕ ВИПРАВИТЕ БЕЗ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ. ОДНАК, РОЗДРУКІВКИ З ДІЇ, ЯКЩО У ВАС ТАМ НЕМАЄ ПОРУШЕНЬ і РОЗШУКУ - ДОСТАТНЬО ДЛЯ ОБМІНУ ПАСПОРТА на нові 10 років. АЛЕ РЕКОМЕНДУЮ ЦЕ РОБИТИ ЧЕРЕЗ ДП "ДОКУМЕНТ" ЗА КОРДОНОМ, А НЕ ЧЕРЕЗ ВІДВЕРТО ШАХРАЙСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ - ПІД ВИВІСКОЮ "КОНСУЛЬСТВО", ЯКІ ЗАМІСТЬ ПРЯМИХ ОБОВ"ЯЗКІВ ПІДТРИМКИ ГРОМАДЯН ЗАЙМАЮТЬСЯ НЕВІДОМО ЧИМ і СПРИЯННЯМ ТЦК у МОБІЛІЗАЦІЇ. ЯКЩО У ВАС В "ДІЇ" ДАНІ ПОВНІ, ТО КОНСУЛЬСТВО НАХАБНО ЗБРЕХАЛО, ЩО ВИДАТИ ПАСПОРТ НЕ МОЖНА. І ЩО ВІД НИХ ОЧІКУВАТИ ДАЛІ?! - ЗНИЩЕННЯ ПАСПОРТА ПРИ ВАС І ЗАЯВА - ЩО У ВАС ЙОГО І НЕ БУЛО?! НЕ ЗДИВУЮСЬ, БО В ТУРЕЧЧИНІ РОБИЛИ І ТАК НАШІ ГОРЕ-КОНСУЛИ. І ТУТ ВЖЕ БЕЗ КОМЕНТАРІВ.
ЩОДО ВАШОГО ПЕРЕБУВАННЯ НА ОБЛІКУ. ЦЕ ТРАДИЦІЙНІ РЕЧІ ВІД ТЦК та СП. УСІХ НАХАБНО ПОНОВИЛИ НА ОБЛІКУ і ЧУТИ НІЧОГО НЕ ХОЧУТЬ ПРО ЗМІНУ ДАНИХ. І встановлення Резерв+ цього не виправить, адже функціонал системи не дає можливості подати заявку на виправлення даних про виключення / поновлення на обліку. Встановлювати Резерв+ для обміну паспорта як і для оскарження - не треба. ДАНІ ПРО ШТРАФ ТАК САМО ВЖЕ ПІВ РОКУ ЯК ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ у ВІЙСЬКОВО_ОБЛІКОВОМУ ДОКУМЕНТІ З "ДІЇ". Його лише треба роздрукувати і пред"явити при обміні паспорта. Єдине чим він може стати Вам в нагоді - це уточнення даних про перебування за кордоном, щоб не було у ТЦК спокуси вигадувати Вам штрафи за ненадіслані повістки чи оголошувати в розшук по Україні. Хоча маю сказати відверто, враховуючи інтелектуальний рівень відповідальних осіб ТЦК, не завжди навіть це рятує. Бо вони якщо й вміють читати, то сприймати текст - не завжди.
Розпочати треба з мотивованої заяви до ТЦК за місцем виключення і як я розумію місцем перебування на обліку.
Після відмови чи ігнорування заяви - звернення до суду.
Уже неодноразово займалися такими кейсами. ТЦК не хоче працювати по закону і доводить до судів.
Після рішення суду з зобов"язанням розглянути заяву - окремі ТЦК виправляються. А деякі до останнього гнуть свою лінію, провокуючи на другий позов вже про ЗОБОВ"ЯЗАННЯ ВНЕСТИ ДАНІ В РЕЄСТР.
Якщо немає запису в Резерв+ що Ви виключені, то формально Ви рахуєтесь для ТЦК і держави військовозобов"язаним.
ЯКЩО В РЕЗЕРВ+ немає запису про виключення з обліку, то треба вносити дані туди шляхом подання заяви про виправлення.
ТЦК наполягають на особистій явці. Але Ви не зобов"язані повертатися в Україну, бо в ТЦК бардак з актуалізацією даних.
Принаймні у багатьох регіонах України практика судів позитивна. Ви, на жаль, не зазначили в якому регіоні Ваше ТЦК знаходиться. Я можу казати відповідально лише за кейси, які особисто знаю і вів - Харківська, Одеська, Дніпропетровська, Львівська, Івано-Франківська обл. З Києвом - складніше, бо суд перезавантажений справами і дуже довго розглядає.
Із негативного - ТЦК масово ігнорують паперові документи як якісь шахраї, стверджуючи, що у них немає відомостей про факт видачі таких документів. Тобто фактично на громадян покладають відповідальність за збереження ТЦК своїх архівів в умовах війни. Я достовірно знаю, що певні ТЦК взагалі знищували свої документи масово після ротації керівників у 2022-2023 роках. І що тепер? Людина винна, що в країні немає відповідальності за знищення документів та архівів ТЦК?!
Вже є позитивна правова оцінка таких речей від апеляційних адміністративних судів.
Зокрема, для прикладу судової практики - у постанові П"ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/15848/25 від 18 лютого 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134176342 , судом було висловлено наступну правову позицію -
Апеляційний суд звернув увагу на таке.
Тобто, громадянин не може і неповинен нести негативні наслідки того, що державний орган не змігзабезпечити збереження відповідних журналів.
У згадуваній постанові 5ААС суддова колегія, як і я роблю у позовах в інтересах клієнтів, послалися на рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України».
Суд зазначив, що державні органи, які невпроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувативигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилкидержавного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися зарахунок осіб, яких вони стосуються. Фактично маємо ситуацію коли орган державної влади перекладає на громадян свою неналежну роботу, неналежне зберігання документів, організацію діловодства. За що мали б відповідати уповноваженні на те посадові особи, а не громадянин, отримуючи негативні наслідки від неналежної роботи державного органу.
При цьому орган, відповідальний за військовий облік абсолютно забуває про свої повноваження, та їх обмеженість згідно зі ст. 19 Конституції України, нормами закону. Тобто ТЦК та СП не є органом, який уповноважений проводити експертизи документів, зберігати у себе та вилучати документи, які підтверджують правовий статус особи.
Масова така ситуація в Одесі наприклад. Вихід з цього один - подання заяви в ТЦК і звернення до суду, якщо ТЦК не внесе дані на підставі заяви.
Але маю відзначити. що окремі ТЦК адекватно реагують і вносять дані в Реєстр не очікуючи позов до суду.
ТОМУ, спробуйте вирішити питання з ТЦК полюбовно шляхом подання мотивованої заяви та зазначивши, що Ви за кордоном (доказово, а не на словах). Може вони дійсно не внесли дані в реєстрі і вони в них є в архіві. А якщо немає, то Вас чекає довготривала процедура доказування, що у Вас на руках не сфальсифікований папірець, а реальний документ.
На жаль держава в особі ТЦК тягар доведення невинуватості та достовірності документа поклала в умовах війни саме на громадянина. Тобто в цивілізованому порядку - ТЦК, яке стверджує, що на руках у людини фальсифікат, а не дійсна довідка (тимчасове посвідчення) мала б написати заяву в поліцію, слідчий внести відомості до ЄРДР, вилучити тимчасове посвідчення та направити його на експертизу, визначити чи справжній підпис та печатка на такому посвідченні експертним шляхом. Якщо потрібні достовірні зразки для порівняння - зробити їх виїмку у ТЦК.
Але навіщо напружуватися, якщо війна все спише і можна просто відмовити людині у реалізації права, без вчинення будь-яких процесуальних дій. Формально так вчиняючи - ТЦК заявляє про свою співучасть у кримінальному правопорушенні. Але кому зараз є час займатися такими справами?! - Війна ж. А війна все спише.
Це так скоро можна заявляти, що машина і квартира не належить власнику, бо в реєстрі немає / зникли дані, а папірці нотаріальні чи пластикове реєстраційне свідоцтво - то не документи, якщо немає відомостей у реєстрах та базах даних.
ТОМУ, спробуйте вирішити питання з ТЦК через подання заяви з цифровим підписом.
Право на це у Вас є з огляду на таке.
Діловодство в ТЦК та СП як органах військового управління, які відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», входять до складу ЗСУ, має здійснюватися у порядку, визначеному Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України, затвердженою наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40 (в чинній редакції від 11.10.2025 р.), далі – Інструкція № 40.
Згідно з пунктом 1.2. Інструкція № 40, Основною формою діловодства у Збройних Силах України є електронна.
Може вони дійсно не внесли дані в реєстрі помилково чи вони підтягнулися автоматично і записи про виключення в них є в архіві. А якщо немає, то Вас чекає довготривала процедура доказування, що у Вас на руках не сфальсифікований папірець, а реальний документ, адже тягар цього держава переклала саме на військовозобов"язаного громадянина, навіть якщо він вже давно не є військовозобов"язаним і виключений з обліку за належною процедурою.
Тобто в цивілізованому порядку - ТЦК, яке стверджує, що на руках у людини фальсифікат, а не дійсна довідка (тимчасове посвідчення) мала б написати заяву в поліцію, слідчий внести відомості до ЄРДР, вилучити тимчасове посвідчення та направити його на експертизу, визначити чи справжній підпис та печатка на такому посвідченні експертним шляхом. Якщо потрібні достовірні зразки для порівняння - зробити їх виїмку у ТЦК.
Відповідно до підпункту 12 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов’язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов’язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
Пунктом 2 Постанови КМУ від 16.05.2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа» (далі – Порядок № 559), установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Згідно з абз.1 п. 3 Порядку № 559, Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 4 Порядку № 559, У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (крім військовозобов’язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.
. Пункт 5 Порядку № 559 визначає, що Військово-обліковим документом призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», в електронній формі (далі – військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Згідно з останнім абзацом ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Оскільки військово-обліковий документ у паперовому вигляді до актуалізації відомостей в Реєстрі «Оберіг» є первинним, а дані у військовому квитку не були поставлені жодним з органів військового управління під сумнів, слід звернутися до ТЦК за місцем останнього обліку (видачі ВОД та прийняття рішення про виключення з обліку).
Відповідно до абз. 3, 7, 18, 21-22 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 (в чинній редакції від 16.12.2025 р.), визначено наступні обов’язки районних (міські) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки:
3) здійснення взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
7) організація та забезпечення зберігання облікової документації призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
18) виключення з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які в тому числі, визнані непридатними до військової служби;
21) викоання архівно-довідкової роботи з питань військового обліку;
22) виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Неналежне виконання покладених на орган військового управління обов’язків щодо зберігання, втрата, знищення чи інші причини відсутності у ТЦК та СП первинної облікової документації щодо військовозобов’язаних та виключених з обліку – не може обмежувати права таких громадян у відносинах з державою, а так само ставити під сумнів правовідносини, що виникли у зв’язку з прийнятими раніше рішеннями щодо військового обліку.
Тому, вважаю, що подібна ситуація має бути виправлена шляхом внесення відповідних змін до Реєстру «Оберіг» щодо Вашого виключення з військового обліку.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ) та практика ЄСПЛ є джерелом права в Україні.
В рішенні ЄСПЛ від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70), Суд вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, «inter alia», санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Порушення органом державної влади процедур з огляду на дотримання заявником (громадянином) визначених законодавством вимог, є порушенням конституційного принципу належного урядування, що знайшов закріплення, зокрема у статті 6 (органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України), статті 8 (в Україні визнається і діє принцип верховенства права), статті 19 (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) Конституції України.
Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади «правової процедури», яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.
Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правова процедура (fair procedure – справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Установлена правова процедура як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 та від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19.
У рішенні у справі «Kopecку v. Slovakia» (заява № 44912/98, п. 52) ЄСПЛ узагальнив висновок про належне правове підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування у наступний спосіб: якщо суть вимоги особи пов`язана з правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя – наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. також рішення у справах: «Vilho Eskelinen and Others v. Finland», п. 94, заява № 63235/00 [25]; «Haupt v. Austria», п. 47, заява № 9816/82 [26]; «Radomilja and Others v. Croatia», п. 142, заява № 25376/06 [27]; «Draon v. France», п. 65, заяви № 1513/03, №11810/03 [28] та ін.).
Правова позиці ЄСПЛ щодо наявності достатнього правового підґрунтя для виникнення в особи легітимних очікувань неодноразово була застосована у національній судовій практиці.
Практика Одеського та Харківського окружного адміністративного суду у справах щодо зобов'язання ТЦК внести відомості про виключення з військового обліку до реєстру «Оберіг» на підставі паперових документів є стабільною та переважно позитивною для позивачів.
Основні висновки до яких приходить Харківський і Одеський ОАС у своїй практиці:
ОДНАК, повторюсь, практика судів (перша та апеляційна інстанції) виходить з того, що зобов"язати прямо внести дані не можна.
Для прикладу.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р.по справі № 520/29061/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/124915638
Тут суд зобов"язав внести дані про виключення в Реєстр. Однак, це рішення в частині зобов"язання внести було змінене Другим апеляційним адміністративним судом згідно з постановою 2ААС від 21 січня 2026 р. у справі № 520/29061/24 на формулювання - Зобов`язати ___ РТЦК та СП Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Постанова 2ААС від 21 січня 2026 р. по справі № 520/29061/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/133458093
Ще свіжіше рішення суду першої інстанції, Харківського ОАС (не набрало ще законної сили) від 14 січня 2026 р. № 520/26681/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/133299765
Аналогічні висновки робить у своїй практиці і Одеський окружний адміністративний суд.
Зокрема:
Рішення Одеського ОАС від 08.01.2026 р. у справі № 420/38137/25 (набрало законної сили 10.02.2026 р.)
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133171170
Аналогічні рішення від 10 грудня 2025 року у справі № 420/27569/25 (набрало законної сили 12.01.2026 р.)
https://reyestr.court.gov.ua/Review/132485447
та рішення від 19 грудня 2025 року у справі № 420/32312/25 (набрало законної сили 26.03.2026 р. після відмови ТЦК у відкритті апеляційного провадження)
https://reyestr.court.gov.ua/Review/132760532
Я не скажу, що таких спорів тисячі, але сотні позовів у майже кожному з окружних адміністративних судів областей України - наявні.У більшій мірі практика стала. Якщо якийсь окремий суддя проявляє гіперлояльність ТЦК, то апеляційні суди це виправляють, щоб не доводити до прецедентної практики Верховного Суду, яка вже буде обов"язкова для всіх судів у аналогічних справах.
ІНШОГО ШЛЯХУ, ЯКЩО ТЦК НЕ ДІЄ АДЕКВАТНО, НА ЖАЛЬ НЕМАЄ, Як би я не хотів, щоб все вирішувалося ТЦК без судів. Останнім часом ці шахраї перейняли тактику Пенсійного фонду і займаються судовим спамом, тобто подають нульові жалюгідні апеляції без сплати судового збору, тягнучи час щоб рішення не набирали законної сили. Особисто я б звільняв за таке з державної служби із забороною займати посади та працювати в державному секторі - ПОЖИТТЄВО. Але, на жаль, адміністративне шахрайство - як державна політика, взято на озброєння і процвітає, про що свідчить практика Національної поліції, Пенсійного фонду, а тепер і ТЦК та СП. А перші дві організації ще й використовують для сплати судового збору ресурси у вигляді наших з вами податків та соціальних внесків. Тобто за наші гроші порушують наші права. Ось такий цинізм ситуації.
Державі треба вчитися визнавати свої помилки і поновлювати права. Але це утопія, бо навіть рішення Європейського суду з прав людини не може змусити державу визнати помилку і вибачитись щиро, а не формально. Якби була персональна відповідальність державного службовця за такі речі, певен стільки сміливості у порушенні прав людини і громадянина не було б. А так, існує впевненість, що виконання усних вказівок керівників - запорука отримання стабільної зарплатні та премій. Навіть, якщо такими вказівками фактично вчиняється службовий злочин. Як було сказано в одній комедії, знятій на Одеській кіностудії... Хто тобі платить, той для тебе і головний. І виходить так, що хоч зарплатня держслужбовцям виплачується з наших податків (ну якщо не рахувати допомгу іноземних країн-донорів), але головні для державних мужів не ми - а ті, хто ці податки розподіляє і перераховує на рахунок державних службовців. І це не ми, а люди, які засиділися на посадах і думають, що війна - привід влаштувати в країні нео-монархію з пожиттєвим перебуванням на посадах.
ОТЖЕ, на жаль, формально до виправлення даних в Реєстрі Ви на обліку, хоч і маєте первинні документи, що це не так. Це не заважає обміну паспорта за кордоном на 10 років, але може мати наслідком протиправні дії та вигадані штрафи щодо Вас в Україні. Якщо у Вас в Україні є майно або доходи / гроші чи надходження на рахунках - окремі ТЦК видають злочинні постанови про штраф 34 тисячі і звертають їх мовчки на стягнення через державну виконавчу службу. При цьому направленням копій постанов, викликом - ТЦК (особливо в столиці) себе не обтяжують. Це звісно дає право потім оскаржити такі постанови, але гроші повернути потім дуже непросто.
Тому краще статус таки привести до ладу, в тому числі повідомивши ТЦК про перебування за кордоном.
Хоча ці шахраї і мають доступ до бази прикордонної служби щодо виїздів громадян за кордон, вони лінуються оновлювати ці дані автоматично та ігнорують примітку до ст. 210 КУпАП щодо звільнення від відповідальності осіб.
Врешті-решт все залежить від Ваших планів на майбутнє та планів повернутися в Україну. Якщо Ви не маєте в Україні майна, надходжень і не плануєте повертатися, то з цим можна нічого і не робити.
ЩАСТИ ВАМ У РЕАЛІЗАЦІЇ та ЗАХИСТІ СВОЇХ ПРАВ!
З повагою та розумінням, Я.О. Турчин (м. Гамбург, Німеччина)
Адвокат, м. Миколаїв, 34 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
На жаль, встановленням Резерв+ Ви дану проблему не вирішите. Наразі поновлення на обліку громадян, які були свого часу виключені з обліку військовозобов'язаних - це стандартна практика ТЦК.
Вам необхідно письмово звертатися до ТЦК (Ви можете направити таку заяву на офіційну електрону пошту ТЦК або за допомогою Вашого представника в Україні), в якому Ви перебували на обліку та який Вас з такого обліку виключав, із заявою про внесення даних до Реєстру щодо визнання Вас непридатним до проходження ВС та виключення з обліку. До зави потрібно додати копії Вашого тимчасового посвідчення та довідки ВЛК. Доречі, наразі Ви перебуваєте на обліку в тому ж самому ТЦК, який Вас виключав чи мова йде вже про інший ТЦК?
Скорше за все, у відповідь Ви отримаєте відмову, яку потім буде необхідно оскаржити до адміністративного суду. Станом на зараз такі питання не вирішуються у досудовому порядку, а якщо і вирішуються, то це одиничні випадки.
Який ТЦК виключав Вас з обліку? Можете прікрипити до питання е-ВОД, тимчасове посвідчення та довідку ВЛК?
Пунктом 14-3 Постанови КМУ №1487 визначено, що громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”.
Однак, згідно із пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби. При тому такі особи не поновлюються на обліку, оскільки це не передбачено нормами зазначеної статті 37 Закону №2232-ХІІ!
Крім того статтею 3 Закону № 1951-VIII (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-19#Text) визначено, що основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обовязковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей, а також повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобовязаних та резервістів.
Частиною п’ятою статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Відповідно до частини восьмої та дев’ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (обєднані районні), міські (районні у місті, обєднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно частини першої та четвертої статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру персональні дані призовників, військовозобовязаних та резервістів, а також службові дані призовників, військовозобовязаних та резервістів. Згідно із статтею 8 Закону України № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобовязаного та резервіста належать, зокрема, відомості про виконання військового обовязку та відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).
Згідно частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобовязаних, резервістів на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобовязаними, резервістами. Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
З повагою, адвокат Айвазян.
Адвокат, м. Київ, 26 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю!
ВИ НЕ Є ВІЙСЬКОВОЗАБОВЯЗАНИМ.
На військову службу під час мобілізації призиваються військовозобовʼязані та резервісти, які не мають підстав для відстрочки та визнані придатними до служби. Порядок здійснення мобілізації та надання відстрочки від призову регулюється постановою КМУ №560, законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обовʼязок та військову службу”.
Особи, які були виключені з військового обліку мають статус невійськовозобовʼязаних. Відповідно такі громадяни не повинні дотримуватись правил військового обліку та не мають військового обовʼязку.
Це означає, що виключеним з військового обліку НЕ можуть:
Громадяни України, які раніше були виключені з військового обліку, не повинні поновлюватися, оновлювати військово-облікові документи чи проходити військово-лікарську комісію. Єдине, що вони мають зробити ‒ це встановити «Резерв+» і прослідкувати, щоб програма підтягнула актуальні дані про їхню невійськовозобов’язаність.
НАПРАВТЕ ПОШТОЮ ДО ТЦКСП КОПІЇ ДОКУМЕНТІВ ТА ВИМАГАЙТЕ ВИПРАВИТИ ПОМИЛКУ В РЕЄСТРІ "ОБЕРІГ ".
Ст. 37 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу" визначено перелік громадян, які підлягають виключенню з військового обліку, зокрема визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Громадянин, який виключений з військового обліку за станом здоров’я, не є військовозобов’язаним. Повторну ВЛК та медогляд взагалі можуть проходити виключно військовозобов’язані громадяни, які перебувають на військовому обліку.
До випадків, що не передбачають повторної постановки на військовий облік відносяться:
Особу не можуть повторно відправити на ВЛК, оскільки він не перебуває на військовому обліку, так як виключений з нього, та не підлягає повторному взяттю на військовий облік.
Рішення про визнання непридатним може бути скасоване регіональною ВЛК (а не недійсне) з обгрунтуванням скасування, про що Вас повинні повідомити завчасно, надати рішення про скасування з наведенням підстав. Вам необхідно вимагати надання рішення про скасування Вашого рішення ВЛК і якщо його не нададуть, Ви маєте право відмовитись від проходження повторного ВЛК.
Дуже багато галасу про рішення РНБО про перевірки ТЦКСП ТА ВЛК.
Рішення РНБО не є НОРМАТИВНИМИ ДОКУМЕНТАМИ. РНБО дорадчій орган: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183/98-%D0%B2%...
Рішення РНБО можуть бути введені в дію Указами Президента України. Але Указом Президента неможливо відмінити рішення ВЛК.
Рішенням РНБО постанови ВЛК НЕ СКАСОВУЮТЬСЯ. ТІЛЬКИ ЯКЩО БУДЕ ДОВЕДЕНО, ЩО КОНКРЕТНЕ РІШЕННЯ ВЛК ПІДРОБЛЕНЕ, ТІЛЬКИ ТОДІ ЙОГО СКАСУЮТЬ. БЕЗПІДСТАВНЕ СКАСУВАННЯ ТРЕБА ОСКАРЖУВАТИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.
Ще раз наголошую, що рішення ВЛК може бути скасовано тільки на конкретних підставах. Перевірка ВЛК не тягне автоматично скасування всіх їх рішень. Карна справа - доведеність підробки рішення ВЛК - скасування рішення ВЛК. Тільки Так!
ТІЛЬКІ РІШЕННЯ СУДУ ПО КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ, ДЕ БУДЕ ДОВЕДЕНО, ЩО ВИ ОТРИМАЛИ РІШЕННЯ ВЛК НЕЗАКОННО, МОЖЕ ВІДМІНИТИ ЗАКЛЮЧЕННЯ ВЛК ПРО ВАШУ НЕПРИДАТНІСТЬ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
СКОРІШЕ ЗА ВСЕ ВАМ НЕОБХІДНО БУДЕ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ДОМОГАТИСЯ ВНЕСЕННЯ В РЕЄСТР "ОБЕРІГ " ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ ВАС З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ.
ОСЬ РІШЕННЯ СУДУ ПО ПОДІБНІЙ СПРАВІ:
Помилка в електронному військовому обліку може мати не лише технічний, а й правовий вимір. У цій справі громадянин, який ще у 1999 році був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, через понад два десятиліття виявив, що в державному реєстрі він знову значиться військовозобов’язаним. Виправити ці дані в адміністративному порядку не вдалося — орган військового управління фактично не вніс необхідну інформацію, обмежившись формальною відповіддю.
Київський окружний адміністративний суд поставив крапку в цьому спорі, визнавши таку бездіяльність протиправною. Суд наголосив, що за наявності чинного рішення військово-лікарської комісії про непридатність із виключенням з військового обліку територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний відобразити ці дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Невиконання цього обов’язку порушує права особи та принцип правової визначеності.
Обставини справи №320/57487/25
Позивач ще у 1999 році був визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби саме з виключенням (на той момент — із формулюванням «зняттям») з військового обліку за станом здоров’я. Відповідні відомості містилися в обліково-послужній картці, а також у паспорті громадянина України, де було зазначено статус «невійськовозобов’язаний».
У 2025 році в електронному військово-обліковому документі («Резерв+») позивач був відображений як військовозобов’язаний, а інформація про підстави його виключення з військового обліку до реєстру «Оберіг» внесена не була.
З метою усунення розбіжностей особа звернулася до ТЦК та СП із заявою про внесення актуальних відомостей до реєстру. Попри подання заяви та подальші адвокатські звернення, відповідач тривалий час не вирішував питання по суті. У відповіді орган фактично обмежився пропозицією особисто з’явитися для уточнення облікових даних, посилаючись на алгоритми, впроваджені постановою Кабінету Міністрів України.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду.
Правова позиція суду
Суд встановив, що позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до висновку військово-лікарської комісії. Така обставина відповідно до частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» є належною правовою підставою для виключення особи з військового обліку.
При цьому суд звернув увагу, що застосоване раніше формулювання «знятий з військового обліку» за своїми правовими наслідками відповідає сучасному поняттю «виключений з військового обліку». Зміна термінології у нормативному регулюванні не впливає на вже набуті права особи, а рішення військово-лікарської комісії, на підставі якого особу було виключено з обліку, залишається чинним, оскільки не було скасоване у встановленому порядку.
Суд також підкреслив, що ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів ґрунтується на принципах обов’язковості та своєчасності внесення відомостей. Відповідні повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у цій частині є чітко визначеними законом і не передбачають свободи розсуду за наявності підтверджених підстав для внесення інформації.
Окремо зазначено, що вимога щодо особистої явки не може бути підставою для невиконання обов’язку з внесення відомостей до реєстру у випадку, коли необхідні документи вже перебувають у розпорядженні органу та дозволяють встановити всі юридично значимі обставини.
Невнесення інформації до реєстру суд оцінив як порушення принципу правової визначеності, оскільки така бездіяльність створює ситуацію, за якої правовий статус особи не відповідає фактичним та юридично встановленим обставинам.
Рішення суду
Суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності з боку відповідача, яка полягала у невнесенні до реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку.
Адміністративний позов задоволено повністю. Суд визнав бездіяльність ТЦК та СП протиправною та зобов’язав внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку на підставі даних його обліково-послужної картки та поданих документів. Також суд стягнув на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Адвокат, м. Київ, 26 років досвіду
Спілкуватися у чатіЧЕРЕЗ "РЕЗЕРВ +" ВИ НІЧОГО НЕ ВИПРАВИТЕЮ АЛЕ ВСТАНОВИТИ ЙОГО НЕ ЗАВАДИТЬ, ЩОБ РОЗУМІТИ ВАШ СТАТУС, СТРОК ПРОХОДЖЕННЯ ВЛК ТА МОЖЛИВУ НАЯВНІСТЬ ПРИТЯГНЕННЯ ВАС ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
ВИРІШАЛЬНОЮ Є ІНФОРМАЦІЯ З РЕЗЕРВ +.
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанов №1487 та №559, які регулюють порядок військового обліку та оформлення військово-облікових документів.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПОСТАНОВА
від 16 травня 2024 р. N 559
Київ
Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа
Із змінами і доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року N 721(яка застосовується з 18 червня 2024 року),від 31 грудня 2024 року N 1558,від 14 лютого 2025 року N 163,від 15 серпня 2025 року N 989
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
форму військово-облікового документа.
2. Установити, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
3. Ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 11 квітня 2024 р. N 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", але не раніше дня її опублікування.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 29
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів Українивід 16 травня 2024 р. N 559
ПОРЯДОК
оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів
1. Військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. N 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа", а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).
3. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1 - 5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 р. N 1558)
Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через:
електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
4. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
ЯК БАЧИМО, ВИЗНАЧАЛЬНОЮ Є ІНФОРМАЦІЯ В РЕЄСТРІ "ОБЕРІГ".
Паперовий ВОД дійсний, якщо відомості, зазначені у графах 1 - 5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
---
СТОСОВНО ВИКОРИСТАННЯ РЕЗЕРВ +:
«Резерв+» – це не окремий реєстр (база даних), це лише застосунок, який демонструє авторизованому користувачеві (призовнику, військовозобов’язаному чи резервісту), яка сама інформація про нього є в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів. Це саме той реєстр, який ще називають «Оберіг».
Через цей застосунок не вручаються повістки й не ведеться переписка між ТЦК і авторизованими користувачами, не вручаються направлення на ВЛК (якщо користувач сам цього не захоче). Тож ніяких додаткових ризиків користування застосунком немає.
Для прикладу, якщо в реєстрі «Оберіг» немає статусу «Порушення правил військового обліку», то червона стрічка з таким написом не з'явиться у «Резерв+». І навпаки, якщо в реєстрі «Оберіг» вже міститься інформація про порушення чи розшук, то невикористання застосунку не змінює того факту, що ТЦК вважає особу порушником і подав до Нацполіції заяву про розшук такої особи.
Отже, на мою думку, користування застосунком має певні переваги, адже можна побачити, яку інформацію про військовозобов’язаного бачить ТЦК, чи розшукує працівника поліція і чи може бути він доставленим до ТЦК.
---
«Резерв+» згадується у законодавстві як додаток і як форма доступу до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного і резервіста.
В пунктах 45 та 46 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженого постановою КМУ від 30.07.2024 № 879 (в чинній редакції) визначено наступне:
Отже, це офіційний застосунок Міністерства оборони, який дає доступ військовозобов’язаному до свого електронного кабінету, через який він може завантажити електронний військово-обліковий документ (далі – ВОД).
Натомість користування застосунком «Резерв+» не є обов’язковим. Електронний ВОД можна завантажити через портал «Дія». Його роздруківку можна отримати в ТЦК.
Користування застосунком «Резерв+» не несе ризиків для призовників, військовозобов’язаних і резервістів:
Він дозволяє оновити персональні дані, завантажити електронний військово-обліковий документ, отримати направлення на ВЛК.
І головне, він дозволяє переглянути інформацію з реєстру «Оберіг». За необхідності через застосунок можна визнати порушення, якщо таке мало місце, й навіть сплатити штраф без відвідування ТЦК.
Отже, головна перевага застосунку – військовозобов’язаний може бачити, що ТЦК вважає його порушником і розшукує, і це дає можливість вжити заходів і не бути затриманим на вулиці.
Разом з тим, дехто вважає, що при оновленні й встановленні застосунку може з’явитися червона стрічка, що свідчить про порушення чи розшук. Така стрічка дійсно може з’явитися, але лише в тому випадку, якщо така інформація є в реєстрі «Оберіг».
Тобто, інформація в застосунку не з’являється сама по собі, а лише тоді, коли вона є в реєстрі «Оберіг».
Крім того, у багатьох є побоювання, що через «Резерв+» можуть вручити повістку.
Наразі таких можливостей не передбачено. Повістку можуть вручити поштою, особисто чи через роботодавця. Через застосунок «Резерв+» повістки не вручають.
Отже, на мою думку, користування застосунком має більше переваг, ніж недоліків.
Але, реєстрація у застосунку «Резерв+» — це питання, яке викликає багато дискусій щодо приватності та безпеки. Нижче наведено розбір того, як працює система з технічної та юридичної точок зору.
Коли Ви авторизуєтесь через BankID, система ідентифікує Вашу особу. Основна мета «Резерв+» — це дистанційне оновлення даних, які вже є в реєстрі «Оберіг». Ви самі вносите номер телефону, електронну пошту та фактичну адресу проживання. Розробники та офіційні представники Міноборони неодноразово заявляли, що застосунок не збирає дані про геолокацію. У коді застосунку немає функцій постійного стеження за переміщенням користувача. Система фіксує, що особа з конкретним РНОКПП оновила дані. Це стає відомо ТЦК та СП, до якого Ви приписані.
Тут важливо розуміти два сценарії:
1. Якщо Ви вже є в системі - реєстрація просто підтверджує вашу законослухняність щодо оновлення даних. Якщо Ви не в розшуку, Ви просто отримуєте статус «Військовозобов’язаний».
2. Водночас якщо Ви раніше не оновлювали дані або змінювали місце проживання, то цілком можливо, що Вас неправомірно оголосять в розшук. Тут як лотерея.
Загалом дійсно Держава має доступ до багатьох реєстрів і має вже відповідну інформацію щодо Вас:
Реєстр «Оберіг» автоматично підтягує дані з цих джерел. Навіть без вашого входу в «Резерв+», ТЦК бачить Ваше місце реєстрації та місце роботи. Реєстрація в застосунку лише додає Ваш актуальний номер телефону та підтверджує, що Ви «на зв'язку».
Загалом, якщо Ви не в розшуку, реєстрація в «Резерв+» не робить Вас видимим з нуля — ви вже є в державних базах. Вона лише робить ваші контакти актуальними для ТЦК. Геолокацію для стеження застосунок не використовує.
Проте, якщо ваша мета — залишатися максимально анонімним для державних структур і не надавати свій прямий номер телефону, то будь-яка взаємодія з державними цифровими сервісами (Дія, Резерв+, BankID) цей рівень анонімності знижує.
Окрім того, рекомендую оформити е-ВОД з ДІЇ https://diia.gov.ua/services/vijskovo-oblikovij-do..., який має такий же самий юридичний статус, як і е-ВОД з Резерв+.
Сам факт завантаження е-ВОД в ДІЇ та авторизації в ньому не тягне за собою якихось ризиків чи негативних наслідків. Ви просто отримуєте доступ до інформації про себе з Реєстру Оберіг.