Задайте питання юристу

986 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Медичне право, 27 квітня 2026, питання №148309 490₴

Инвалидность і звільнення з арміїї

Доброго дня..я військовий .у мого тата 70 років стався інсульт 25 квітня.в нього окрім мене нікого нема.мама моя з ним у розводі вже 30 років і живе у іншій області.сестра моя ,його донька померла у 2022 році .мені потрібно звільнитися якомога швидше щоб доглядати його.він лежачій зараз права сторона не працює і погано розмовляє ..які в мене шанси звільнитися?як швидко зробити группу ?і яка послідовність! дякую

Відповіді юристів (15)

    Корнійчук Євген
    Корнійчук Євген 9 годин тому

    Юрист, м. Київ, 10 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, для звільнення військовослужбовця зі служби за сімейними обставинами, за умови належного документального підтвердження відповідних фактів.

    Відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовослужбовці під час дії воєнного стану можуть бути звільнені, зокрема, у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворими батьками, якщо така необхідність підтверджена у встановленому законодавством порядку та за відсутності інших осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

    З аналізу наданих обставин вбачається, що батько військовослужбовця переніс гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), перебуває у тяжкому стані, є лежачим, має значні порушення рухових та мовленнєвих функцій, що об’єктивно свідчить про можливу потребу у постійному сторонньому догляді. Крім того, відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд (смерть іншої дитини, фактична відсутність участі матері у житті батька), є юридично значущою обставиною для застосування зазначеної норми.

    Ключовим елементом для реалізації права на звільнення є отримання належного медичного висновку про потребу особи у постійному сторонньому догляді. Такий висновок може бути наданий лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) закладу охорони здоров’я або, у разі встановлення інвалідності, медико-соціальною експертною комісією (МСЕК). При цьому слід зауважити, що законодавство не встановлює обов’язковості попереднього встановлення інвалідності для звільнення за цією підставою — достатнім є саме підтвердження факту потреби у постійному догляді.

    З огляду на практику застосування норм, найбільш оперативним механізмом є звернення до сімейного лікаря з подальшим направленням на ЛКК. За результатами розгляду ЛКК видається довідка встановленого зразка, в якій обов’язково має бути зазначено формулювання про «потребу у постійному сторонньому догляді». Саме це формулювання має визначальне значення для прийняття рішення командуванням.

    Паралельно з отриманням медичних документів доцільно ініціювати процедуру встановлення групи інвалідності через МСЕК, що передбачає направлення з лікувального закладу після стабілізації стану хворого. Враховуючи тяжкість стану після інсульту, існують підстави для встановлення І або ІІ групи інвалідності, що додатково підтверджуватиме обсяг необхідного догляду, однак не є самостійною обов’язковою умовою для звільнення.

    Після отримання висновку ЛКК військовослужбовець має право звернутися з рапортом на ім’я командира військової частини про звільнення зі служби за сімейними обставинами. До рапорту додаються документи, що підтверджують: родинні зв’язки з особою, яка потребує догляду; стан її здоров’я (висновок ЛКК, медичні виписки); відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд (свідоцтво про смерть іншої дитини, документи про розірвання шлюбу, довідки про місце проживання тощо).

    Командування військової частини зобов’язане розглянути рапорт та додані документи і прийняти рішення у межах наданих повноважень. У разі належного документального підтвердження обставин відмова у звільненні може бути оскаржена в адміністративному порядку або до суду.

    Щодо строків реалізації зазначеного права, вони безпосередньо залежать від оперативності отримання медичного висновку. Висновок ЛКК, як правило, може бути оформлений у більш стислий строк (орієнтовно до декількох тижнів), тоді як процедура встановлення інвалідності через МСЕК є більш тривалою. Відтак, з практичної точки зору, доцільно першочергово забезпечити отримання висновку ЛКК та невідкладно подати рапорт.

    Таким чином, за наявності належного медичного підтвердження потреби батька у постійному сторонньому догляді та документального підтвердження відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, правові підстави для звільнення зі служби є обґрунтованими та такими, що підлягають реалізації у встановленому законом порядку.

    • Євген Михайлуца Клієнт 5 годин тому

      то як я зрозумів ,то не обов'язково группу чекати?

      • Корнійчук Євген

        Нажаль ні. За висновком ЛКК ви модель взяти відпустку за сімейними обставинами надалі так зване СЗЧ. Якщо будете мати довідку ллк про потребу у постійному догляду, ц такому випадку ви зможете вийти сухим із води! Це буде поважна причина, бо інакше у вас немає іншого вибору.

        Згідно зі ст. 51 Конституції України, повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків

        Це такий самий обов'язок що і захищати батьківщину. Чому і кому надавати перевагу, це ваш вибір.

        Але враховуючи вашу ситуацію, та враховуючи свій досвід. Ваше питання вирішується і не потрібно чекати інвалідність але тут є і свої ризики. Тому як діяти оберати вам.

        • Євген Михайлуца Клієнт 4 години тому

          Зрозуміло . дякую .

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Євгене!

    На жаль, для того, аби звільнитися Ваш батько повинен отримати інвалідність І чи ІІ групи та потребувати постійного догляду або за висновком експертної команди з оцінювання, яка призначає інвалідність, або за висновоком ЛКК (форма 080-4/о).

    Чи є наразі людина, яка б могла допомогти Вашому батьку пройти всі відповідні процедури? Можливо, Ви маєте можливість піти у відпустку за сімейними обставинами, аби запустити цей процес?

    Ваша підстава для звільнення наступним чином:

    Згідно частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

    3) під час дії воєнного стану:

    "необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я".

    Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби згідно інструкції 170:
    • документи, які підтверджують відповідні родинні зв’язки з цією особою (особами);
    • один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
    • один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
    • висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді;
    Зверніть увагу на те, що одним із необхідних документів для звільнення з військової служби за сімейними обставинами є акт обстеження сімейного стану військовослужбовця, затверджений керівником ТЦК та СП, з інформацією про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд за особами, що його потребують.

    Акт можна отримати у два способи:

    І. Подати рапорт на ім’я командира своєї військової частини. Форма рапорту затверджена Наказом МОУ. До нього додають документи, що підтверджують право на звільнення (в залежності від ситуації):

    • документи, що підтверджують родинний зв’язок (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, паспорт особи, яка потребує догляду тощо);
    • документи, що підтверджують потребу у догляді (довідка про встановлення інвалідності I або II групи, висновок ЛКК про потребу у постійному догляді, або інші медичні документи (витяги з історії хвороби) якщо вони підтверджують неможливість самообслуговування людини);
    • документи, що підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд (свідоцтво про смерть інших родичів, документи про інвалідність родичів тощо);
    • документи про склад сім’ї та спільне проживання (довідка про склад сім’ї, довідка про зареєстроване місце проживання);
    • інші додаткові документи за потреби (судові рішення, довідка з соцзахисту про призначення догляду тощо).

    Подавати потрібно оригінали або належним чином завірені копії.

    Належним чином завірені копії можуть бути засвідчені:

    • нотаріусом;
    • посадовою особою установи, яка видала документ (наприклад РАЦС, лікарня, суди тощо);
    • військовою частиною чи ТЦК та СП (на копії ставлять відмітку «Згідно з оригіналом», підпис, посада та печатка).

    ІІ. Подати заяву безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання особи, яка потребує постійного догляду. Заяву можна подати особисто або поштою. Форма заяви ідентична рапорту. У будь-якому випадку саме військовослужбовець повинен виступати заявником, а родичі чи хворий, за яким потрібен догляд, напряму звернутися не можуть, оскільки новий Наказ цього не передбачає.

    Після отримання рапорту командир військової частини зобов’язаний протягом трьох календарних днів надіслати запит до відповідного ТЦК та СП. Якщо військовослужбовець звертається напряму, тоді процес починається з моменту отримання рапорту. Керівник ТЦК та СП упродовж одного дня призначає комісію, яка буде перевіряти сімейні обставини.

    Комісію очолює заступник керівника центру, а до складу входять щонайменше троє представників ТЦК та СП. Вони зобов’язані вивчити документи, відвідати місце проживання особи, яка потребує догляду, перевірити, чи є інші родичі, здатні його забезпечити. Для цього комісія користується державними реєстрами, базами даних, а за потреби надсилає запити до органів влади.

    Наказ прямо не визначає, хто саме вважається членом сім’ї. У практиці слід орієнтуватися на Сімейний кодекс України, який відносить до сім’ї осіб, що спільно проживають, ведуть спільний побут і мають взаємні права та обов’язки. Це може спричиняти певні труднощі під час прийняття рішень.

    Комісія повинна провести перевірку протягом десяти календарних днів. Якщо вона надсилає запити до державних органів, час продовжується, але не більше ніж до 15-го дня від реєстрації запиту. Якщо відповіді так і не надходять, рішення приймається на підставі наявних документів і даних реєстрів.

    За результатами перевірки складається акт перевірки сімейного стану за затвердженою формою. Документ оформлюють у трьох примірниках, один з яких зберігається в ТЦК та СП. Примірники надсилають командиру військової частини та самому військовослужбовцю. Це має відбутися не пізніше, ніж за п’ять календарних днів від дати складання акта.

    Якщо підсумувати строки, то від моменту подачі рапорту чи заяви до отримання акту може минути до 24 календарних днів. Це враховуючи три дні на відправлення запиту від військової частини, один день на призначення комісії, десять днів на перевірку, п’ять днів на оформлення акту, а також можливе очікування відповіді від органів влади.

    Новий порядок встановлює чіткі кроки для військовослужбовців, які потребують звільнення за сімейними обставинами. Головне — подати заяву належним чином і додати всі необхідні документи, щоб комісія мала достатньо підстав для складання акту.

    Затверджена форма Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця — за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text

    Щодо направлення батька на експертне оцінювання.

    Батьку необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря, який спеціалізується на захворюванні, що спричинило значні порушення здоров’я, які можуть бути підставою для встановлення інвалідності чи ступеню втрати професійної працездатності. Це перший необхідний крок для взаємодії в рамках процесу оцінювання.

    Оскільки батько лежачий, то цим питанням повинна зайнятися інша особа.

    На основі поданих документів лікуючий лікар створює структуровану електронну форму направлення в електронній системі і прикріплює до неї всі документи пацієнта. Електронна система є безкоштовною і доступною закладам охорони здоровʼя усіх форм власності (державної, комунальної, приватної).

    У формі міститься необхідна інформація про причини та мету направлення на оцінювання. Разом із лікарем обирається бажана форма проведення оцінювання відповідно до затверджених Критеріїв:

    • Очна – за особистої присутності особи.
    • Заочна – без особистої присутності.
    • З використанням телемедицини – через засоби дистанційного зв'язку.
    • Виїзна – за місцем перебування або лікування особи.

    За результатами оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення):

    • ступеня обмеження життєдіяльності особи;
    • потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та в разі її продовження головуючий у справі формує відповідний медвисновок;
    • інвалідності, фіксації причин та часу її настання;
    • ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
    • наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним;
    • потреби у постійному догляді.
    Потребу людини в постійному сторонньому догляді можуть встановити двома шляхами — залежно від ситуації:
    • Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) визначають потребу в постійному сторонньому догляді під час оцінювання повсякденного функціонування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338.
    • Лікарсько-консультативні комісії (ЛКК) можуть оформити висновок про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду — за формою № 080-4/о. Такий висновок надається самій особі або її законному представнику.

    Йдеться не про медичну допомогу, а саме про повсякденну підтримку: допомогти встати з ліжка, пересуватись по кімнаті, зорієнтуватись у часі та просторі, одягтись, поїсти чи висловити свої потреби.

    Такі складнощі часто виникають унаслідок:

    • порушення здатності до самообслуговування;
    • втрати можливості самостійно пересуватись;
    • дезорієнтації;
    • труднощів зі спілкуванням;
    • відсутності контролю за власною поведінкою.
    Коли і куди звертатись:
    • Якщо людина звертається вперше для встановлення статусу інвалідності або настав час повторного огляду у зв'язку із завершенням строку інвалідності, вона проходить оцінювання повсякденного функціонування. Під час створення направлення лікуючий лікар зазначає мету: визначення потреби в постійному сторонньому догляді та інших соцпослугах.
    • Якщо інвалідність уже встановлена, але потрібне лише документальне підтвердження потреби в догляді, це можна підтвердити через ЛКК.
    Визначення потреби в постійному сторонньому догляді ЕКОПФО

    Під час оцінювання експертна команда аналізує, як порушення стану здоров’я впливають на повсякденне життя людини. Оцінка здійснюється за фактичними функціональними можливостями особи, а не виключно за наявністю діагнозу чи групи інвалідності.

    Ключове — встановити, чи може людина самостійно, безпечно та без загрози життю і здоров’ю забезпечувати базові життєві потреби з урахуванням:

    • частоти потреби у допомозі (епізодично, регулярно, постійно);
    • обсягу допомоги (часткова або повна);
    • ефективності допоміжних засобів реабілітації.

    Якщо виконання дії супроводжується значним болем або ризиком для життя і здоров’я, вважається, що така дія не може виконуватися самостійно.

    Рішення про необхідність постійного стороннього догляду ухвалює експертна команда на підставі результатів оцінювання. До її складу входять практикуючі лікарі різних спеціальностей. Якщо експертна команда встановлює потребу в постійному сторонньому догляді, це обов’язково зазначається в рішенні за результатами оцінювання.

    Як оцінюють критерії на практиці

    Під час оцінювання команда враховує не лише те, чи людина в принципі здатна виконати дію, а чи може вона робити це стабільно та безпечно — без загрози життю і здоров’ю та без значного болю.

    • Самообслуговування: чи може людина самостійно виконувати базові щоденні дії (гігієна, одягання, прийом їжі та ліків) і як часто потрібна допомога.
    • Пересування: темп і відстань, яку людина здатна пройти, потреба в допомозі інших осіб або засобах реабілітації, можливість безпечно виходити з дому.
    • Орієнтація: здатність орієнтуватися в часі та просторі, розпізнавати людей/місце/ситуацію, потреба в супроводі для безпечного перебування поза домом.
    • Спілкування: чи може людина зрозуміло висловити потреби й отримати допомогу, чи потрібні стороння підтримка або спеціальні засоби комунікації.
    • Контроль поведінки: чи може людина дотримуватися правил безпеки та соціальних норм і чи потрібен постійний нагляд, щоб уникнути небезпечних ситуацій.

    Рішення ухвалюється на основі ступеня вираженості обмежень життєдіяльності. Потреба в постійному сторонньому догляді встановлюється у випадках:

    • якщо людина має значний (3 ступінь) ступінь обмеження одного або кількох із цих критеріїв;
    • якщо є виражений (2 ступінь) ступінь обмеження двох або більше критеріїв.

    Важливо: виражене (2 ступінь) обмеження одного критерію саме по собі, як правило, не є достатньою підставою для встановлення потреби в постійному сторонньому догляді — підстава виникає, коли поєднуються обмеження двох і більше критеріїв, або є значне (3 ступінь) обмеження хоча б одного критерію.

    Постійний сторонній догляд може бути встановлений, зокрема, людям з інвалідністю ІА або ІБ групи, а також з інвалідністю ІІ групи — за умови наявності відповідних ступенів обмеження критеріїв життєдіяльності.

    За результатами оцінювання експертна команда ухвалює рішення. Людина отримує витяг з цього рішення та рекомендації, які є медичною частиною індивідуальної програми реабілітації. Ці документи надсилаються на електронну пошту або рекомендованим листом, якщо електронна адреса відсутня.

    Коли потребу у постійному сторонньому догляді визначає ЛКК.

    У деяких ситуаціях людині потрібно лише підтвердити (зафіксувати) потребу в постійному сторонньому догляді документально, без повторного проходження оцінювання повсякденного функціонування. Зокрема, це може стосуватися випадків, коли інвалідність вже встановлена, а необхідний окремий висновок для подальших процедур у соціальній сфері. У таких випадках потребу в постійному сторонньому догляді визначає та/або фіксує лікарсько-консультативна комісія (ЛКК).

    ЛКК оцінює не “діагноз сам по собі”, а фактичні порушення функцій і залежність людини від допомоги інших осіб у повсякденному житті. Під час визначення потреби у догляді комісія враховує, зокрема:

    • пересування: чи може людина безпечно пересуватися вдома та поза домом без сторонньої допомоги (навіть із засобами реабілітації);
    • самообслуговування: чи може самостійно виконувати базові щоденні дії (гігієна, одягання, прийом їжі та ліків);
    • когнітивні та поведінкові порушення: орієнтацію, пам’ять, здатність розуміти ситуацію, дотримуватися правил безпеки та контролювати поведінку;
    • частоту й обсяг допомоги: допомога потрібна епізодично/регулярно/постійно, часткова чи повна;
    • безпеку виконання дій: якщо виконання дій пов’язане зі значним ризиком для життя і здоров’я або істотним болем, вважається, що людина не може виконувати їх самостійно.

    За результатами такого розгляду ЛКК оформлює відповідний висновок за встановленою формою, зокрема:

    Форма 080-4/о — «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду» (затверджена наказом МОЗ від 27.11.2025 № 1811).

    Висновок призначений для реєстрації порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, у тому числі для реєстрації когнітивних порушень, які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00–F09), розумова відсталість (F70–F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація тощо). Когнітивні порушення можуть спостерігатися у симптокомлексі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (F10–F19), шизофренії (F20), первазивних розладів психологічного розвитку (F84), нейродегенеративних захворювань (хвороба Альцгеймера, Паркінсона тощо), судинних захворювань головного мозку (інсульти, інфаркти мозку, церебральний атеросклероз), нейроінфекції, наслідків черепно-мозкової травми, новоутворень, метаболічних порушень та інтоксикацій, аутоімунних захворювань, генетичних захворювань тощо.

    Відповідно до оновлень: не потрібно визначати конкретний орган, для якого надається такий висновок; можливе накладення як звичайного, так і електронного підпису; строк, на який видається висновок, відповідає строку, на який встановлено інвалідність (безстроково або на термін тривалості інвалідності), але не менше 12 місяців.

    При цьому усі висновки за формами № 080-4/о та № 080-2/о, що були видані до набрання чинності новими змінами, є чинними протягом строку, на який вони були видані.

    Строк, на який видається висновок за формою № 080-4/о, не змінився, а саме:

    • людям, яким інвалідність встановлено безстроково, висновок видається безстроково;
    • людям, яким інвалідність встановлено на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку, на який їм встановлено інвалідність, але не менше ніж на 12 місяців;
    • усім іншим висновок видається на строк у 12 місяців з дати видачі.
    Тож, як бачите, роботи в Вас доволі багато, починаючи з направлення батька на експертне оцінювання, визначення потреби у постійному догляді та закінчуючи збором документів для звільнення, зокрема, актом від ТЦК. Тому критично важливо розуміти чи може Вам допомогти хтось з батьком, оскільки Ви знаходитесь на службі?

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Євген Михайлуца Клієнт 4 години тому
      Я так думаю,шо потрібна допомога юриста .з ним має бути швидше .з батьком перший час посидять ..можливо у вас є контакти людини колеги з мого міста ?кривий ріг ..і скільки я заплачу за таку послугу ?дякую
      • Айвазян Юрій Климентійович

        Вам не потрібен адвокат саме з Кривого рогу, бо все можна зробити дистанційно, незалежно від міста перебування адвоката. Інша справа - людина, яка б допомогла Вашому батькові пройти фізично всі необхідні етапи експертного оцінювання, як також пройти ЛКК для визначення у необхідності постійного догляду. Останнє треба робити у випадку, якщо постійний догляд не буде встановлений у рішенні експертної команди, яка визначатиме групу іневалідності. Такою людиною може бути Ваш родич, знайомий чи будь хто інший, кому Ви довіряєте. Так само це могли б зробити і Ви самі, якщо б отримали відпустку за сімейними обставинами. Підстави для того є. Починати треба з рапорта командиру, додавши до нього підтверджуючі хворобу батька документи та направлення на ЕКОФСО.

        Гонорар адвоката залежить від багатьох чинників, серед яких - вид правової послуги, витрачений на неї час тощо. В будь якому випадку такі речі обговорюються індівідуально, а не публично.

        Нагадую, що інвалідність батькові потрібна обов'язково. Однієї довідки ЛКК буде недостатньо для Вашого звільнення.

        • Євген Михайлуца Клієнт 4 години тому

          Дякую.з першо травня я у відпустці на 15 діб.потім спробую по сімейним узяти 10 діб ..

          • Айвазян Юрій Климентійович

            Це буде для Вас найкращий варіант вирішення цієї проблеми. Отримати відповідні поради адвоката Ви зможете тоді, коли Вам це буде необхідно. В даний момент постійна співпраця з адвокатом у вигляді укладання договору Вам просто непотрібна. Звертайтесь до нього за потреби - так буде дешевше.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ЗВЕРНІТЬСЯ ДО КОМАНДУВАННЯ ПРО НАДАННЯ ВАМ ВІДПУСТКИ ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ.

    Під час дії воєнного стану, крім щорічної основної відпустки, кожен військовослужбовець має право на відпустку за сімейними обставинами або з інших поважних причин.

    Під час дії воєнного стану така відпустка може надаватися терміном до 10 днів. При цьому зберігається виплата грошового забезпечення.

    Конкретний перелік поважних причин під час дії воєнного стану законодавством не визначений. Проте можна орієнтуватися на положення пункту 9 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

    • укладення шлюбу;
    • тяжкий стан здоров’я або смерть кровно рідних, по шлюбу, або інших рідних;
    • пожежі або інші стихійні лиха, які спіткали сім’ю військовослужбовця;
    • інші виняткові випадки, коли присутність військовослужбовця в сім’ї необхідна.

    Військовослужбовець має вказати в рапорті, які саме сімейні обставини або поважні причини спонукають його піти в таку відпустку, а також за можливості надати відповідні документи до рапорту. Якщо цього не зробити, то у відпустці можуть відмовити.

    Звісно, бувають випадки, коли підтверджуючі документи практично неможливо отримати вчасно. Про складність отримання документів варто зазначити в рапорті.

    Скільки разів на рік можна брати відпустку за сімейними обставинами або з інших поважних причин, законодавчо не прописано. Тож можна зробити припущення, що це більш ніж один раз — залежно від виникнення сімейних обставин.

    Відпустка за сімейними обставинами надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більш ніж дві доби в один кінець.

    ---

    Рішення про надання відпустки та її тривалість визначає командир військової частини.

    Рапорт військовослужбовця, підписаний командиром підрозділу, за підпорядкованістю подається для прийняття рішення командиру військової частини через штаб військової частини. Розрахунок часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, здійснює штаб військової частини з огляду на віддаленість і тривалість проїзду до місця проведення відпустки та у зворотному напрямку за видом транспорту, обраним військовослужбовцем (але не більше двох діб в один кінець), та з урахуванням пропозиції військовослужбовця.

    Якщо командування не буде реагувати на рапорт, військовий може скаржитися. Тут в дію вступає дисциплінарний статут ЗСУ.

    Згідно з ним, усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладання на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

    Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.

    ПЕРЕБ3ВАЮЧИ У ВІДПУСТЦІ, ПЕРШ ЗА ВСЕ НЕОБХІДНО ОТРИМАТИ АКТ ПЕРЕВІРКИ СІМЕЙНОГО СТАНУ - ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ТЦКСП.

    ПАРАЛЕЛЬНО ЗВЕРНІТЬСЯ ДО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ДЛЯ ПОЧАТКУ ПРОЦЕСА ВСТАНОВЛЕННЯ ІНВАЛІДНОСТІ.

    В РАЗІ НЕОБХІДНОСТІ, ЧЕРЕЗ ОРГАН ОПІКИ ПОЧИНАЙТЕ ПРОЦЕС ВИЗНАННЯ БАТЬКА НЕДІЄЗДАТНИМ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ НАД НИМ ОПІКИ (РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ СУД).

    Від 15 липня 2025 року набули чинності зміни, внесені Наказом Міністерства оборони України № 274 від 28 квітня 2025 року. Цей документ унормував порядок отримання акту перевірки сімейного стану військовослужбовця, який є підставою для звільнення за абзацами 12, 13 і 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».

    Акт можна отримати у два способи:

    І. Подати рапорт на ім’я командира своєї військової частини. Форма рапорту затверджена Наказом МОУ. До нього додають документи, що підтверджують право на звільнення (в залежності від ситуації):

    • документи, що підтверджують родинний зв’язок (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, паспорт особи, яка потребує догляду тощо);
    • документи, що підтверджують потребу у догляді (довідка про встановлення інвалідності I або II групи, висновок ЛКК про потребу у постійному догляді, або інші медичні документи (витяги з історії хвороби) якщо вони підтверджують неможливість самообслуговування людини);
    • документи, що підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд (свідоцтво про смерть інших родичів, документи про інвалідність родичів тощо);
    • документи про склад сім’ї та спільне проживання (довідка про склад сім’ї, довідка про зареєстроване місце проживання);
    • інші додаткові документи за потреби (судові рішення, довідка з соцзахисту про призначення догляду тощо).

    Подавати потрібно оригінали або належним чином завірені копії.

    Належним чином завірені копії можуть бути засвідчені:

    • нотаріусом;
    • посадовою особою установи, яка видала документ (наприклад РАЦС, лікарня, суди тощо);
    • військовою частиною чи ТЦК та СП (на копії ставлять відмітку «Згідно з оригіналом», підпис, посада та печатка).

    ІІ. Подати заяву безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання особи, яка потребує постійного догляду. Заяву можна подати особисто або поштою. Форма заяви ідентична рапорту. У будь-якому випадку саме військовослужбовець повинен виступати заявником, а родичі чи хворий, за яким потрібен догляд, напряму звернутися не можуть, оскільки новий Наказ цього не передбачає.

    Після отримання рапорту командир військової частини зобов’язаний протягом трьох календарних днів надіслати запит до відповідного ТЦК та СП. Якщо військовослужбовець звертається напряму, тоді процес починається з моменту отримання рапорту. Керівник ТЦК та СП упродовж одного дня призначає комісію, яка буде перевіряти сімейні обставини.

    Комісію очолює заступник керівника центру, а до складу входять щонайменше троє представників ТЦК та СП. Вони зобов’язані вивчити документи, відвідати місце проживання особи, яка потребує догляду, перевірити, чи є інші родичі, здатні його забезпечити. Для цього комісія користується державними реєстрами, базами даних, а за потреби надсилає запити до органів влади.

    Наказ прямо не визначає, хто саме вважається членом сім’ї. У практиці слід орієнтуватися на Сімейний кодекс України, який відносить до сім’ї осіб, що спільно проживають, ведуть спільний побут і мають взаємні права та обов’язки. Це може спричиняти певні труднощі під час прийняття рішень.

    Комісія повинна провести перевірку протягом десяти календарних днів. Якщо вона надсилає запити до державних органів, час продовжується, але не більше ніж до 15-го дня від реєстрації запиту. Якщо відповіді так і не надходять, рішення приймається на підставі наявних документів і даних реєстрів.

    За результатами перевірки складається акт перевірки сімейного стану за затвердженою формою. Документ оформлюють у трьох примірниках, один з яких зберігається в ТЦК та СП. Примірники надсилають командиру військової частини та самому військовослужбовцю. Це має відбутися не пізніше, ніж за п’ять календарних днів від дати складання акта.

    Якщо підсумувати строки, то від моменту подачі рапорту чи заяви до отримання акту може минути до 24 календарних днів. Це враховуючи три дні на відправлення запиту від військової частини, один день на призначення комісії, десять днів на перевірку, п’ять днів на оформлення акту, а також можливе очікування відповіді від органів влади.

    Новий порядок встановлює чіткі кроки для військовослужбовців, які потребують звільнення за сімейними обставинами. Головне — подати заяву належним чином і додати всі необхідні документи, щоб комісія мала достатньо підстав для складання акту.

    Затверджена форма Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця — за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text

    ОТЖЕ, ПОДАТИ РАПОРТ КОМАНДУВАННЮ, АБО ЗАЯВУ В ТЦКСП МОЖЕ ТІЛЬКІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ОСОБИСТО - ЧЕРЕЗ АДВОКАТА ЦЕ ЗРОБИТИ НЕМОЖЛИВО.

    Структура акту: що має містити документ

    Акт перевірки містить такі обов’язкові пункти:

    1. Підписи: особи, яка потребує догляду, та членів комісії. Окрім того, акт має бути затверджений керівником ТЦК та СП.
    2. Підстава: запит командира або заява військовослужбовця.
    3. Ідентифікаційні відомості: ПІБ військового і особи, яка потребує постійного догляду; адреси, витяги з реєстрів.
    4. Документи: що підтверджують інвалідність, потребу в догляді, отримання соціальної допомоги чи звернення за нею.
    5. Родинний зв’язок.
    6. Відомості про інших потенційних доглядальників: їх місце проживання, наявність можливості/обов’язку здійснювати догляд. Якщо такі відсутні — у акті зазначаються причини або відсутність.
    7. Висновки комісії: чи підтверджено необхідність догляду.

    ---

    Звільнення з військової служби для догляду за батьком з інвалідністю I або II групи – це ваше законне право за частиною 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якщо ви можете довести необхідність догляду та відсутність інших осіб для цього. Подавайте рапорт з доказами, а в разі відмови звертайтеся до суду.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про військовий обов'язок і військову службу

    Стаття 26. Звільнення з військової служби

    4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

    2) під час воєнного стану:

    а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

    б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

    в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

    ДО рапорту Обов’язково додайте довідки чи документи, що підтверджують, чому інші родичі не можуть взяти на себе догляд (служба, інвалідність, перебування за кордоном тощо).

    ---

    Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531 визначає наступні особливості процедури звільнення:

    • військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника) «по команді»;
    • рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах;
    • якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті;
    • початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства. У разі направлення рапорту засобами поштового зв’язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу;
    • розгляд паперового рапорту військовослужбовця щодо звільнення всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту

    Вимоги до рапорту:

    Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України закріплено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

    У рапортах зазначаються:

    • підстави звільнення з військової служби;
    • думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
    • районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

    Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531 містить наступні вимоги до елементів письмового рапорта, а саме:

    • найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;
    • заголовок «Рапорт»;
    • суть порушеного питання;
    • перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);
    • найменування займаної посади;
    • військове звання, власне ім’я та прізвище;
    • дату;
    • особистий підпис.
    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня, Євгене!

    Ситуація важка, адже з юридичної точки зору у Вас поки що немає чітких підстав для звільнення. Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 26), військовослужбовці мають право на звільнення за сімейними обставинами, якщо їхні батьки мають І або ІІ групу інвалідності, потребують постійного стороннього догляду та відсутні інші родичі, які зобов'язані їх утримувати.

    На даний час, Вам потрібно спробувати отримати відпустку за сімейними обставинами, але все залежить від доброї волі командування.

    Ви маєте повне юридичне право подати рапорт на відпустку за сімейними обставинами.

    Згідно з ч. 18 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», під час дії воєнного стану військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надається частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, додаткова відпустка, визначена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з дозволу командира (начальника) військової частини, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

    Підстава у Вашому випадку: тяжкий стан здоров'я батька

    Вам потрібно написати рапорт на ім'я свого безпосереднього командира. ЗРАЗОК рапорту за посиланням https://turbota.mil.gov.ua/raporty/za-simejnymy-ob... (Потрібно адаптувати під себе) та прикріпити копії таких документів:

    1. Медичної довідки з лікарні. У довідці має бути чітко вказано, що батько знаходиться на стаціонарному лікуванні.
    2. Ваше свідоцтво про народження.
    3. Свідоцтва про шлюб.

    РАПОРТ

    Прошу Вашого клопотання перед вищим командуванням про надання мені відпустки за сімейними обставинами терміном на 10 (десять) календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, у зв’язку з тяжким станом здоров'я та госпіталізацією мого батька (ПІБ батька) та необхідністю догляду за ним. Відпустку прошу надати з "_" ___ 2026 року.

    До рапорту додаю:

    • Копію свідоцтва про народження.
    • Копію паспорта, РНОКПП.
    • Довідку з медичного закладу №___ від ..202__ про стаціонарне лікування батька.

    "___" ___ 202__ року (Підпис) ( Звання) (Прізвище та ініціали)

    Шанси отримати відпустку доволі високі.

    Рапорт може подаватися як безпосередньому начальнику, так і вищому командуванню. Пишуть його у двох примірниках і подають:

    • до стройової частини військової частини, (слід зафіксувати вхідний номер документа);
    • або до керівництва, яке може його прийняти (на своєму примірнику зафіксувати дату подання, посаду й прізвище особи, яка його прийняла);
    • або направляють поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.

    Рапорт подається послідовно по вертикалі керівництва (наприклад, спочатку командиру роти, потім командиру батальйону і так далі).

    Якщо ж безпосередній керівник не реагує на рапорт, військовослужбовцю необхідно звернутися до керівництва вищого рівня, з обов’язковим зазначенням того, що він намагається врегулювати це питання

    І. Подача рапорту у письмовому вигляді. Алгоритм дій:
    • Скласти рапорт (можна роздрукувати або написати від руки).
    • Передати рапорт на підпис безпосередньому начальнику особисто.
    • Командир візує рапорт своїм підписом.
    • Підписаний командиром рапорт потрібно зареєструвати в стройовій групи персоналу.
    • Зареєструвавши підписаний рапорт, важливо взяти у діловодстві військової частини вхідний номер свого рапорту.
    • Далі рапорт передається на розгляд командиру військової частини.
    • Командир військової частини розглядає рапорт.
    • За результатами розгляду рапорт передають на візування або залишають без реалізації.
    • Далі відбувається візування рапорту військовою частиною.
    • Рапорт направляється до виконання.
    • Вам повідомляють про результати виконання рапорту.
    ІІ. Подача рапорту в електронному вигляді через додаток Армія+. Для цього потрібно виконати такий алгоритм:
    • Скласти рапорт
    • Завантажити додаток Армія+ та зареєструватися на сайті за цим посиланням.
    • Дізнатися ID свого командира (для командирів — дізнатися ID СЕДО в стройовій)
    • Обрати необхідний рапорт з переліку та надіслати його безпосередньому командиру.
    • Далі безпосередній командир отримує рапорт в додатку, погоджує, після чого рапорт потрапляє в СЕДО військової частини.
    • Після цього рапорт передається на розгляд командиру військової частини.
    • Командир військової частини розглядає рапорт.
    • За результатами розгляду рапорт передають на візування або залишають без реалізації.
    • Візування рапорту військовою частиною.
    • Направлення рапорту до виконання.
    • Вам повідомляють про результати виконання рапорту.

    Детальні інструкції про вибір і створення електронного рапорту можна переглянути у відео за цим посиланням.

    Рапорти розглядають невідкладно, але не пізніше ніж 48 годин від дня отримання у разі, якщо йдеться про відпустку за сімейними обставинами.

    Якщо командир не розглянув рапорт або Вам відмовили у відпустці, то це рішення можна оскражувати. Зробити це можна в досудовому порядку (подача скарги до Міноборони, генштабу, оперативного командування) або у судовому порядку.

    Дерій Владислав Олегович

    В продовження до своєї відповіді:

    Для звільнення з військової служби Вам потрібно, щоб батько отримав хоча б ІІ групу інвалідності та мав потребу у постійному догляді. Для цього потрібно звернутись до лікуючого лікаря батька, щоб той сформував електронне направлення на оцінювання функціонального стану особи. Якщо лікар піде на зустріч, то інвалідність оформлять протягом 1-2 місяців.

    Після оформлення інвалідності - можете розпочинати процес звільення.

    НАДАЛІ НАДАЮ ВАМ ПРОЦЕДУРУ ЗВІЛЬНЕННЯ

    Ваша підстава для звільнення - частина 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" згідно якої під час дії військового стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи

    Згідно Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України для звільнення Вам потрібно надати Рапорт та нотаріальні копії:
    • свідоцтво про народження;
    • один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та
    • АКТ перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
    • один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;
    • висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді;
    • додатково можна надати докази здійснення догляду братами за іншими членами сім'ї.

    Є ДВА МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ ОТРИМАТИ АКТ ПЕРЕВІРКИ СІМЕЙНОГО СТАНУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ:

    Варіант 1.

    Ви особисто, за підпорядкованістю, подаєте на ім’я командира (начальника) військової частини рапорт. Форма рапорту затверджена Наказом, скачати можна за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n8089

    До рапорту додаються документи, що підтверджують право на звільнення, або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку. Після подання Вами рапорту, командир (начальник) військової частини з урахуванням вимог, визначених Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, зобов’язаний надіслати у триденний строк з дня отримання такого рапорту до ТЦК та СП, зазначеному у рапорті, запит на перевірку Вашого сімейного стану.

    Керівник ТЦК та СП протягом одного календарного дня після одержання запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.

    Комісія зобов’язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.

    У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п’ятнадцятий день з дати реєстрації запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.

    За результатами перевірки комісія складає АКТ перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, затвердженою Наказом https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n8091

    Акт який не пізніше п’яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також Вам.

    Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складається у трьох примірниках, один з яких зберігається у ТЦК та СП.

    Варіант 2.

    Аналогічно вараінту 1, але Ви подаєте не рапорт командиру, а заяву до на ім’я керівника ТЦК та СП за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування батька.

    Форма рапорту/заяви затверджена: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n8089

    Форма Акту теж затверджена: https://zakon.rada.gov.ua/.../text/128/f291032n8097.docx

    ПІДСУМОК

    Спочатку Ви повинні добитись оформлення батьку інвалідності, а вже потім ініціювати процедуру звільнення з військової служби.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Щиро бажаю вам успіхів!

    • Євген Михайлуца Клієнт 4 години тому

      Дякую за відповідь..один юрист написав ,що достатньо висновок лкк для звільнення.ну це наврядчи мабуть..скажіть ,якщо з юристом це все буде набагато ж швидше?чи я впораюся сам?і чи знаєте можливо колегу з мого міста? кривий ріг

      • Дерій Владислав Олегович

        Будь ласка, Євген, завжди радий Вам допомогти!

        Юрист навів Вам недостовірну інформацію, без оформленої інвалідності І або ІІ групи Вас не звільнять з військової служби.

        Загалом порядок дій повинен бути наступним:

        1. Звернення до лікуючого лікаря батька, щоб той сформував електронне направлення на ЕКОПФО

        2. Якщо встановлять інвалідність та в рішенні Витягу експертної команди буде вказано про потребу у догляді - Ви повинні звернутись до командира або до ТЦК та отримати Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця

        3. Після отримання Акту Ви зможете подати рапорт на звільнення

        З юристом може й не буде швидше, але він хоча б допоможе, щоб все відбувалось по закону.

        Також бажано найняти людину, яка буде доглядати за батьком поки Ви будете на військовій службі.

        • Євген Михайлуца Клієнт 4 години тому

          Я не так його зрозумів просто


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України