Відпрацювання по розподілу

Доброї ночі!

Звертаю Вашу увагу на два шляхи можливого переведення:

1. З огляду на закінчення терміну дії строкового договору та на умови дії договору в частині переведення.

Так, зарахування в інтернатуру здійснюється наказом відповідного органу управління закладом охорони здоров’я. Відповідно до п. 2.3 Положення № 291 підставою для зарахування в інтернатуру є диплом лікаря (провізора) з певної лікарської (провізорської) спеціальності, посвідчення про направлення на роботу за персональним розподілом або довідка про право самостійного працевлаштування.

Згідно з п. 2.2 Положення № 291 зарахування проводиться на посади лікарів (провізорів)–інтернів, тобто з інтерном ЗОЗ — база стажування укладає трудовий договір, про що робиться відповідний запис до його трудової книжки.

Оскільки спеціаліст, який прибув на стажування, обійматиме свою посаду лікаря (провізора)–інтерна лише до закінчення інтернатури, з ним укладається строковий трудовий договір (ч. 2 ст. 23 КЗпП). Такий договір укладають лише на час навчання в інтернатурі. Строк трудових відносин у трудовому договорі можна зазначити 2 способами:

1) вказавши конкретну дату початку й закінчення інтернатури;

2) зазначивши подію, з якою пов’язане закінчення строкового трудового договору, — «закінчення заочного циклу інтернатури» (на нашу думку, краще використовувати саме це формулювання, а не обмежувати строк договору конкретною датою).

1. З огляду на норми закону щодо переведення та отримання відповідних погоджень:

Так, відповідно п.6.2. Положення № 291:

Переведення лікаря(провізора)-інтерна з однієї бази стажування на іншу здійснюється за згодою Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація" та вищого закладу освіти, на базі якого проводиться навчання лікаря(провізора)-інтерна на кафедрі.

На базу стажування, куди лікар(провізор)-інтерн переводиться, він подає виписку з наказу Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація", з бази стажування якої він переводиться, щоденник лікаря(провізора)-інтерна, та індивідуальний навчальний план з відміткою про хід його виконання.

В наказах Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрацій, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація" вказується, за рахунок якого управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація" надалі фінансуватиметься проходження інтернатури".

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго дня.

1) Відпрацювання 3-х років було передбачено лише у випадку укладання угоди з ВНЗ (відповідно до чинних на той момент ЗУ "Про освіту" (а саме статті 52) та Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992).

Типова форма такої угоди наведена в Додатку 1 до пункту 5 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25 грудня 1997 р. N 367 (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0246-98).

Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку розірвати таку угоду випускник має право з таких причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

- якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

2) На угоду з лікарнею можете не звертати уваги (хоча досить часто і лікарні подають до суду у випадку невідпрацювання 3-х років після закінчення інтернатури).

Однак, якщо університет дійсно поніс витрати на ваше навчання на бюджетній основі і у зв'язку з цим у Вас виникали перед ним певні зобов'язання, а саме відпрацювати 3 роки за місцем направлення або повернути кошти за навчання, то лікарня ніяких витрат на проходження вами інтернатури не понесла, Ви ніяких зобов'язань не порушували, щоб лікарня могла вимагати від вас сплати коштів.

Адже в лікарні Ви працювали на посаді лікаря-інтерна, виконували передбачені трудовим договором посадові обов'язки, за що і отримували заробітну плату, яку зазвичай лікарні і намагаються стягнути з лікаря як витрати на інтернатуру, у чому суди їм відмовляють.

Тобто, у вашій ситуації необхідно боятися лише, якщо Ви підписували договір саме з ВНЗ (адже тут судова практика не на вашу користь), адже тоді головний лікар може повідомити ВНЗ, що Ви не відпрацювали 3-роки за місцем направлення, університет подасть на Вас до суду і скоріш за все стягне з Вас всі кошти за період вашого навчання на бюджеті.

3) Відповідно до пункту 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992:

"У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати".

Зазначене також підтверджується пунктом 21 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25 грудня 1997 р. N 367 (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0246-98): "21. Випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати".

ВИСНОВОК: відпрацювання передбачено саме за місцем роботи, визначеному у направленні. Якщо Вам такого направлення не видавали, то відповідно угода з ВНЗ не покладає на Вас жодних зобов'язань та не спричинь негативних наслідків, адже ВНЗ не займався вашим працевлаштуванням та не видавав Вам ніякого направлення на роботу. Ви працевлаштовувались самостійно.

Всього доброго.

По-перше, слід відрізняти навчання в інтернатурі і відпрацювання 3 років.

"Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-96/page):

"1.1. Спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності...";

"3.2.1. Тривалість навчання в інтернатурі 1-2 роки.

Випускники медичних факультетів (спеціальність "лікувальна справа") та лікувальних факультетів навчаються в інтернатурі 2 роки з пеціальності "загальна практика - сімейна медицина".

Випускники медичних факультетів (спеціальність "лікувальна справа") та лікувальних факультетів навчаються в інтернатурі 1,5 роки з спеціальностей хірургічного профілю, "акушерство і гінекологія", "медицина невідкладних станів".

Випускники медичних факультетів (спеціальність "педіатрія") та педіатричних факультетів навчаються в інтернатурі 1,5 роки із спеціальностей "дитяча хірургія", "дитяча анестезіологія".

Випускники стоматологічних факультетів навчаються в інтернатурі 1,5 роки з спеціальностей "стоматологія", "стоматологія ортопедична", "ортодонтія".

Термін навчання в інтернатурі з інших спеціальностей - 1 рік.".

Іншими с словами, наявання в інтернатурі є невід'ємною складовою навчання у ВУЗі і є обов'язковим для випускника, в тому числі, щодо умов переведення до іншої бази стажування відповідно до п.6.2. Положення, про що наведено колегою авдвокатом Євгенієм.

По-друге, щодо відпрацювання 3 років.

Закон України "Про вищу освіту" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18):

ст.64 - "1. Випускники закладів вищої освіти вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Заклади вищої освіти не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників.

{Статтю 64 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 1662-VIII від 06.10.2016}...".

Іншими словами, з 01.01.2017р. (дата набрання чинності Законом №1662-VII) розподіл випускників бюджетної форми навчання за направленням, укладення угоди і відпрацювання ними 3 років скасовано, більш того, як я вважаю, Закон №1162-VII має зворотну силу в часі, оскільки скасовує відповідальність особи. Щодо "Поряд(ку) працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням", в тому числі, щодо відшкодування вартості навчання, про що наведено колегою Савченком, то Порядок, по перше, суперечить чинній редакції ст.64 Закону "Про вищу освіту", тобто застосуванню підлягає Закон, по-друге - Законом №1662-VII прямо передбачено:

"II. Прикінцеві положення...

3. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.".

Іншими словами, Порядок не приведений у відповідність до Закону, не підлягає до застосування, посилання на нього колегою Савченком є неналежним і помилковим.

По-третє, щодо Вашого "листочка на А4" про погодження відпрацювати 3 роки. Цей документ є нічемний - не має юридичної сили і не підлягає до застосування. По-перше, відповідно до ст.19 Конституції України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80):

"Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством."; по-друге, відповідно до ст.64 Закону "Про вищу освіту", як наведено мною вище: "Випускники закладів вищої освіти вільні у виборі місця роботи,.."; по-третє, відповідно до ст.8 КЗпП України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08):

"Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.".

Доброго дня! Михайло, відпрацювання передбачено за місцем роботи, вказаному в направленні. У разі, якщо Вам такого направлення не видавали, то відповідно угода з ВНЗ не покладає на Вас жодних зобов'язань та не спричинь негативних наслідків, адже ВНЗ не займався вашим працевлаштуванням та не видавав Вам ніякого направлення на роботу. Ви працевлаштовувались самостійно.

Однак, якщо було вказано, що Вас забезпечують місцем роботи, Ви маєте відпрацювати, інакше університет у якому Ви навчалися може звернутися до Вас з позовом про стягнення витрат на навчання.

Михайле, я не консультую, не відповідаю по телефону, тому відповідаю на Ваше звернення через профіль у даному форматі. По-перше, "попередня інформація", що лікарня може подати до суду, викладена не мною, тому не зрозуміло, чому питання звернено до мене. По-друге, я навів пояснення та підстави, що інтернатура за цим Вашим місцем є обов'язковою, а переведення до іншої бази стажування має бути проведено з дотриманням вимог Положення №291. По-третє, по закінченні навчання (інтернатури) Ви вільні у виборі місця роботі - це пряме визначення Закону та Конституції України. По-четверте, виплата інтернам заробітної плати передбачена Положенням №291, а саме:

"7.3. Заробітна плата лікарям(провізорам)-інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями(провізорами)-інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством." -

тобто, зарплата з боку лікарні виплачувалась і Вами отримана на законних підставах. По-п'яте, законних підстав вимагати поверення коштів у лікарні немає і на 99% у позові їй буде і на 100% має бути відмовлено. По-шосте, не зрозуміло, з боку лікарні вже заявлено дану погрозу, чи це Ваше припущення в результаті "попередньої інформації". По-сьоме, зрештою, рішення залишається за Вами, щоб не склалось враження тиску, нав'язування своєї позиції.

Для того, щоб Вам визначитися з правильним алгорітомом дій треба вивчити, ознайомитися та проаналізувати у розрізі закону договір, який з Вами укладено.

Так, як я повідомляв, що на два шляхи можливого переведення:

1. З огляду на закінчення терміну дії строкового договору та на умови дії договору в частині переведення.

Так, зарахування в інтернатуру здійснюєтьсянаказом відповідного органу управління закладом охорони здоров’я. Відповідно до п. 2.3 Положення № 291 підставою для зарахування в інтернатуру є диплом лікаря (провізора) з певної лікарської (провізорської) спеціальності, посвідчення про направлення на роботу за персональним розподілом або довідка про право самостійного працевлаштування.

Згідно з п. 2.2 Положення № 291 зарахування проводиться на посади лікарів (провізорів)–інтернів, тобто з інтерном ЗОЗ — база стажування укладає трудовий договір, про що робиться відповідний запис до його трудової книжки.

Оскільки спеціаліст, який прибув на стажування, обійматиме свою посаду лікаря (провізора)–інтерна лише до закінчення інтернатури, з ним укладається строковий трудовий договір (ч. 2 ст. 23 КЗпП). Такий договір укладають лише на час навчання в інтернатурі. Строк трудових відносин у трудовому договорі можна зазначити 2 способами:

1) вказавши конкретну дату початку й закінчення інтернатури;

2) зазначивши подію, з якою пов’язане закінчення строкового трудового договору, — «закінчення заочного циклу інтернатури» (на нашу думку, краще використовувати саме це формулювання, а не обмежувати строк договору конкретною датою).

1. З огляду на норми закону щодо переведення та отримання відповідних погоджень:

Так, відповідно п.6.2. Положення № 291:

Переведення лікаря(провізора)-інтерна з однієї бази стажування на іншу здійснюється за згодою Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація" та вищого закладу освіти, на базі якого проводиться навчання лікаря(провізора)-інтерна на кафедрі.

На базу стажування, куди лікар(провізор)-інтерн переводиться, він подає виписку з наказу Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація", з бази стажування якої він переводиться, щоденник лікаря(провізора)-інтерна, та індивідуальний навчальний план з відміткою про хід його виконання.

В наказах Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрацій, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація" вказується, за рахунок якого управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація" надалі фінансуватиметься проходження інтернатури". Всього доброго, звертайтеся.

Успіхів Вам!

Добрый день!

За уклонение от отработки после интернатуры Вас могут обязать вернуть деньги учебному заведению , при условии, что Вы учились на бюджетной форме обучения , согласились с предложенным распределением и подписали соглашение с университетом, о прохождении интернатуры на протяжении 3 -х лет. Важен именно факт подписания соглашения с Высшим учебным заведением , на обязательное прохождение интернатуры на протяжении 3 -х лет , если такое соглашение между Вами и университетом имело место быть , то университет имеет законное право требовать от Вас возврата средств за полное обучение и выплаченную стипендию в судебном порядке!

Но если соглашение об отработке 3-х лет между университетом (в лице -ректора) и Вами подписано не было никто не вправе требовать от Вас возврата средств и т.д.

Далее привожу нормы законодательства на языке оригинала(украинский):

Відповідно до п. 6.3 Положення " Про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.09.1996 № 291" відрахування з інтернатури здійснюється: - за невиконання навчального плану і програми; - за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку; - за пропуск занять (в т.ч. і з поважних причин, якщо лікар (провізор)-інтерн пропустив більше третини занять на кафедрі); - за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визначена непрацездатність лікаря(провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором).

Заробітна плата лікарям (провізорам)-інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами)-інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством (п. 7.3).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22.08.1996 № 992, яка втратила чинність з 07.06.2017, було передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (п. 6).

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14).

Пункт 6 Наказу МОЗ № 367від 25.12.1997 передбачає: випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язанівідпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років (п. 13).

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час вступу студента до університету, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 №753/8546/16-ц.

Стосовно угоди з лікарнею, в якій йдеться про повернення коштів за проходження інтернатури у разі не відпрацювання трьох років, то така угода суперечить чинному законодавству.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно дост. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачена можливість відшкодування витрат, понесених стороною угоди в зв'язку з безпосереднім навчанням спеціаліста, але до цих витрат не відноситься оплата праці самого спеціаліста, так як наряду з процесом навчання під час інтернатури інтерн виконує і обов'язки, покладені на нього трудовим договором, за що і отримує заробітну плату.

Аналогічні висновки встановлені судовими рішеннями у справах № 766/20432/18, № 344/570/19

Конвенція Міжнародної організації праці N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю", що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" N 105, що ратифікована Законом України від 05 жовтня 2000 року N 2021-III, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Стаття 53 Конституції України вказує на те, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі про доступність та безоплатність освіти визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення). Відповідно дост. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із нормами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Тобто підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов’язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання.

База проходження інтернатури (лікарня) не має законних підстав вимагати від інтерна укладення трудового договору з обов’язком 3-річного відпрацювання. Заробітна плата, яку отримував інтерн під час проходження інтернатури, не підлягає стягненню у разі звільнення після закінчення інтернатури.

C уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня.

Чи можу я вийти з цьої ситуації і яким чином, чи повинен відпрацювати? - так, Ви можете вийти із цієї ситуації, а саме закінчити інтернатуру, отримати звання лікаря-спеціаліста відповідної спеціальності та піти працювати в іншу лікарню.

В останній день інтернатури Вас повинні звільнити за п.2 ст. 36 КЗпПУ (закінчення строку трудового договору), віддати Вам трудову книжку та провести з Вами розрахунок.

При цьому досить часто І ВНЗ, і лікарні звертаються до суду у разі невідпрацювання 3-х років за місцем призначення.

А тому, щоб точно сказати чи варто Вам відпрацьовувати (чи будуть для Вас негативні наслідки у разі невідпрацювання) - необхідно ознайомитися з усіма наявними у Вас документами: договором з університетом; наказом управління охорони здоров'я про ваше зарахування; листочком на якому Ви написали, що зобов'язуєтеся відпрацювати тощо.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтесь через особистий профіль.

Всього доброго.

Добрий день.

Відповідно до Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.97 N 367, випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, зобов'язані відпрацювати за місцем призначення не менш ніж три роки.

Отже, тільки у тому випадку, якщо Ви підписали таку угоду, то можливо буде стягнути з Вас кошти за навчання та стипендію.

При цьому, відповідно до пункту 9 Порядку розірвати угоду про навчання, яка передбачає подальше працевлаштування за направленням та є типовою випускник має право з наступних причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника, у одного з батьків (або осіб, які замінюють батьків) випускника;

- якщо випускник - вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку);

одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I - II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III - IV рівнів акредитації.

Також, зверніть увагу, що п.21 Порядку передбачено, що випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням.

У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Отже, звернення до суду для стягнення стипендії та грошей на навчання можливе . Заробітна плата не повертається. Але це все відбувається, якщо підписувалася Типова Угода. Потрібно розуміти, що Ви там підписували.