Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
915 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Добрый день! Я стала присяжным заседателем. Сообщила об этом в Центр занятости (где стою на учете по поводу временного отсутствия работы) и они меня сняли с учета и прекратили выплату пособия. Правильно ли они это сделали? Я считаю что нет - так как это общественно полезный труд, и заседания могут быть очень редко. Помогите пожалуйста разобраться. Марина
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (6)
Юрист, м. Харків, 32 роки досвіду
Добрый вечер. Действия центра занятости - не правильные, так как вы не получаете доход от общественной деятельности. За участие в заседании заработная плата не выплачивается, это не место вашей работы, на эту деятельность не распространяются действия КЗоТ. Заседаний с вашим участием вообще может не быть. За снятие с учета, обжалуйте действия центра занятости, но перед этим обратитесь с письменный заявлением об указании оснований для снятия с учета.
Адвокат, м. Рівне
Доброго Дня ви здійснили все правильно, що повідомили ЦЗ.
Дійсно ви знімаєтесь на день участі присяжним з обліку в ЦЗ на наступний день після Судового засідання поновляєтесь на обліку у того ж спеціаліста.
Законодавчі основи суду присяжних містяться в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі – Закон) та Кримінально процесуальному кодексі України. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції і призначений для розгляду найскладніших кримінальних справ щодо злочинів, за вчинення яких українським законодавством передбачається найвища міра покарання. Статус присяжного отримує особа за особистою згодою. Вона повинна бути громадянином України, досягти 30-річного віку і постійно проживати на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Вимоги до присяжного встановлені ст. 59 Закону.
Працедавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова увільнення від роботи вважається неповагою до суду (ст. 67 Закону). За присяжними зберігаються всі права та пільги за основним місцем роботи, передбачені законодавством. Час виконання обов’язків у суді зараховується присяжному до трудового стажу. Звільнення чи переведення присяжного без його згоди у цей період не допускається.
За час виконання присяжним обов’язків у суді виплачується винагорода, яку розраховують відповідно до посадового окладу судді місцевого суду, з огляду на фактично відпрацьований час, у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовують витрати на проїзд і оренду житла, а також виплачують добові. Виплати здійснює відповідне територіальне управління Державної судової адміністрації України із коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя.
Підставою для виплати є письмова заява присяжного (п. 3 Порядку № 198 від 05.10.2016, затвердженого ДСАУ), копія паспорта та облікової картки платника податків, які до заяви додає присяжний, а також табель обліку робочого часу присяжного, який складає секретар судового засідання за відповідний місяць, коли відбувалося судове засідання.
Отже, виконання обов’язків присяжного є громадським обов’язком, на час виконання яких ви знімаєтесь з обліку з центру зайнятості.
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Доброї ночі, Марина!
Наказ Центру зайнятості, за яким Вам припинили виплати державної допомоги по безробіттю у зв’язку з виконанням обов’язків присяжного в суді та зняли з обліку, є протиправним та повинен бути скасований судом, шляхом подання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15
Так, згідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (надалі – Закон № 5067-VI), відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншими актами законодавства.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 зазначеного Закону безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону № 5067-VI статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статтею 45 зазначеного Закону визначено вичерпний перелік підстав, за яких реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, а саме у разі: 1) зайнятості особи; 2) поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили; 3) подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; 4) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання; 5) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи за професією (спеціальністю), набутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції; 6) припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин; 7) невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами); 8) встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг; 9) встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); 10) набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням); 11) вступу на навчання за денною формою; 12) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 13) досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років; 14) подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку; 15) смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним; 16) з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновками про визнання особи нездатною до трудової діяльності; 17) з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1533-ІІІ видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Виходячи з Вашої ситуації, Вам припинено виплату по безробіттю на підставі пп.1 пункту 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення", у зв'язку із зайнятістю, так як Ви виконували обов’язки присяжного засідателя у суді
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 затверджений Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу. Відповідно до вимог зазначеного Порядку припинення реєстрації безробітного - позбавлення особи (втрата особою) статусу зареєстрованого безробітного.
Відповідно до пункту 30 цього Порядку Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:
1) з дня:
початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);
працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
забезпечення роботою самостійно;
призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;
призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України “Про зайнятість населення”;
видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;
призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;
набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;
подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;
встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України “Про зайнятість населення”;
припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
2) у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:
протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день);
протягом 14 робочих днів з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
протягом 14 робочих днів з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
протягом 14 робочих днів з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
3) з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в абзаці третьому пункту 28 цього Порядку, індивідуального плану працевлаштування.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) відрахування із навчального закладу; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) зміни місця проживання;12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів; 14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 16) смерті безробітного.
Відповідно до статті 63 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Згідно з частиною 1 статті 65 Закону № 1402 присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом. Частиною 1 статті 67 зазначеного Закону передбачено, що суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.
Нормами статті 68 цього Закону встановлено, що присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України. За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.
Вказане свідчить про те, що присяжний, який виконує свій обов'язок у суді, не відноситься до зайнятого населення у розумінні частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення».
Поу разі наявності запитань звертайтеся!
Всього доброго!
Успіхів Вам!
Юрист, м. Суми, 6 років досвіду
Доброго дня!
По Вашому питанню повідомляю:
Статус присяжного отримує особа за особистою згодою. Вона повинна бути громадянином України, досягти 30-річного віку і постійно проживати на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Вимоги до присяжного встановлені ст. 59 Закону.
Працедавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова увільнення від роботи вважається неповагою до суду (ст. 67 Закону). За присяжними зберігаються всі права та пільги за основним місцем роботи, передбачені законодавством. Час виконання обов’язків у суді зараховується присяжному до трудового стажу. Звільнення чи переведення присяжного без його згоди у цей період не допускається.
За час виконання присяжним обов’язків у суді виплачується винагорода, яку розраховують відповідно до посадового окладу судді місцевого суду, з огляду на фактично відпрацьований час, у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовують витрати на проїзд і оренду житла, а також виплачують добові. Виплати здійснює відповідне територіальне управління Державної судової адміністрації України із коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя. Підставою для виплати є письмова заява присяжного (п. 3 Порядку № 198 від 05.10.2016, затвердженого ДСАУ), копія паспорта та облікової картки платника податків, які до заяви додає присяжний, а також табель обліку робочого часу присяжного, який складає секретар судового засідання за відповідний місяць, коли відбувалося судове засідання.
Отже, виконання обов’язків присяжного є громадським обов’язком. За час виконання обов’язків присяжного працедавець зберігає за особою робоче місце. Відсутність працівника на робочому місці обґрунтовується судовою повісткою та заявою, а оплата проводиться за фактично відпрацьований час.
Вказана робота є тимчасовою та не передбачає укладання трудового договору(не відноситься до постійноіі зайнятості), а тому статус безробітного Ви не втрачаєте, проте повідомити центр зайнятості все ж необхідно, про таку тимчасову роботу.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
Закон Украины "Про зайнятість населення" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17):
"Стаття 4. Зайняте населення
1. До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою..."
Закон Украины "Про судоустрій і статус суддів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19):
"Глава 3. Присяжний
ст.63 - "1. Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя...;
ст.64 - "4. Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України...";
ст.65 - "3. Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності." (нахождение на учете в ЦЗ в качестве безработного таким обстоятельством не является - прим. авт.);
"Стаття 66. Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків присяжного
1. За наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 цього Закону, голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов’язків присяжного.
2. Голова суду також увільняє від виконання обов’язків присяжного:
1) особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
2) керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
3) особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
4) іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
3. Особу, зазначену в частині другій цієї статті, увільняють від виконання обов’язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов’язків...";
"Стаття 67. Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді...
3. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов’язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов’язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного...
5. Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду...";
"Стаття 68. Гарантії прав присяжних...
2. За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається...".
"ПОРЯДОК реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-п):
"30. Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:
1) з дня:
початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);...".
Согласно приведенной ст.68 Закона по аналогии сохранения за присяжным рабочего места и запрета увольнения подлежит сохранению пребывания на учете и запрет на снятие с регистрации как безработного в Вашем случае.
Считаю необходимым и надлежащим подать, направить заявление в Ваше областное управление ГСА (гос.судебная администрация), а также жалобу на имя начальника ЦЗ, а также в Государственную службу занятости (https://www.dcz.gov.ua/).
Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду
Добрий день, Марино!
На ваше питання повідомляю наступне.
Закон України "Про зайнятість населення" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17):
Стаття 4. Зайняте населення
1. До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Присяжний, який виконує свій обов`язок у суді, НЕ відноситься до зайнятого населення, визначеного ч. 1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" і період отримання винагороди за виконання присяжним обов’язків у суді НЕ може вважатися періодом зайнятості, на час якого особі припиняється реєстрація як безробітної та вона втрачає право на допомогу по безробіттю.
Отже, факт перебування особи у статусі присяжного НЕ є підставою для припинення їй виплати допомоги по безробіттю.
Зазначене також підтверджується рішенням суду на вашу користь: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/87658425/.
Пишіть, якщо буде потрібна допомога в оскарженні рішення центру зайнятості.
Всього доброго!