является ли , выход на пенсию в 50 лет, участника ЧАЕС - льготой? такой же как для шахтёров,учителей,медиков.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Закон закріплює право фізичної особи призначити спадкоємців шляхом складання заповіту і розподілити спадкове майно, майнові права та обов’язки на свій розсуд.

Разом з тим, у статті 1241 Цивільного кодексу України визначено право певних осіб на отримання частки спадкового майна, незалежно від змісту заповіту закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.

Перелік таких осіб, визначений вищевказаною статтею Цивільного кодексу України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До цього переліку входять лише особи, які належать до першої черги спадкоємців за законом і є малолітніми, неповнолітніми, повнолітніми непрацездатними дітьми спадкодавця (в тому числі усиновленими), непрацездатною вдовою (вдівцем), непрацездатними батьками (усиновителями) та дітьми, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Малолітніми е особи, що не досягли чотирнадцяти років, неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років. Непрацездатними вважаються жінки, які досягли 55 років та чоловіки – 60 років; інваліди І, ІІ, ІІІ груп, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

Неповнолітні особи, які набули повної цивільної дієздатності (у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у тому разі, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також неповнолітня особа, яка записана матір’ю або батьком дитини) також мають право на обов’язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягли вісімнадцяти років, оскільки вони продовжують належати до категорії неповнолітніх.

Продовження особою трудової діяльності після досягнення загального пенсійного віку не позбавляє права на обов’язкову частку у спадщині. Однак, вихід на пенсію на пільгових підставах права на обов’язкову частку у спадщині не дає.

Обов’язкова частка у спадщині визначається в розмірі половини від тієї частки, яка належала б кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту.

Право на обов’язкову частку в спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців на її отримання, а також місця проживання спадкоємця. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

У встановлених законом випадках суд, з урахуванням відносин між спадкоємцями, що мають право на обов’язкову частку (а також за інших обставин, що мають істотне значення), може зменшити її розмір. Це може бути, наприклад, коли здійснення права на обов’язкову частку у спадщині перешкоджає можливості передати спадкоємцеві за заповітом майно, яким спадкоємець, що має право на обов’язкову частку, за життя спадкодавця не користувався, а спадкоємець за заповітом використовував його для проживання (будинок чи інше житлове приміщення). Можуть бути враховані відносини між спадкоємцями і спадкодавцем, які існували за життя останнього, а також інші обставини, які мають істотне значення (наприклад, майновий стан спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині).

Для визначення розміру обов’язкової частки у спадщині важливим є визначення кола осіб, які б могли спадкувати за законом у разі відсутності заповіту, та визначення складу майна, з якого складається спадщина.

Визначається дійсна вартість спадкового майна як заповідана, так і не заповідана, з урахуванням усіх спадкоємців за законом, які були б закликані до спадкування ( у тому числі спадкоємців за правом представлення на частку їх рідних, які б мали бути спадкоємцями за законом, але померли до часу відкриття спадщини).

Для встановлення всієї спадкової маси в повному обсязі спадкоємець, який має право на обов’язкову частку, вправі звернутись до нотаріуса із заявою про вжиття заходів до охорони спадкового майна.

До обов’язкової частки зараховується все, що особа, яка має право на таку частку, отримує зі спадщини за будь-якою підставою: вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість встановленого на її користь заповідального відказу, банківський вклад, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом. Наприклад, якщо громадянин складе заповіт на користь будь-якої особи, а на момент відкриття спадщини буде встановлено, що у спадкодавця є непрацездатний брат, то все майно успадкує спадкоємець за заповітом, оскільки брат права на обов’язкову частку не має.

Позбавлення права на обов’язкову частку в спадщині закон не передбачає.

Спадкоємець може відмовитись від отримання свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, подавши до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву.

Якщо спадкоємець, який має право на обов’язкову частку у спадщині, не прийме спадкове майно у встановлений законом строк чи відмовиться від спадщини, майно успадковується спадкоємцями за заповітом.

Обов’язкова частка визначається шляхом визнання права за спадкоємцем на ідеальну частку спадщини чи виділенням йому при розділі визначених речей із спадкової маси. Якщо заповідається не все майно, обов’язкова частка виділяється, в першу чергу, за рахунок не заповіданої частини, а при її недостатності - за рахунок заповіданої.

Якщо спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку, в майні спадкодавця припадає частка, рівна обов’язковій або більша, то правила статті 1241 Цивільного кодексу України не застосовуються.

Обов’язкова частка – це мінімум того, що може дістати малолітній, неповнолітній чи непрацездатний спадкоємець першої черги (за винятком зменшення її за рішенням суду). Тому на спадкоємця, який одержав саме цю частку, не може бути покладений заповідальний відказ, він не може бути зобов’язаний вчинити певну дію, спрямовану на досягнення суспільно-корисної мети, щодо цієї частки не може бути встановлений сервітут.

Всі ці обтяження можуть стосуватися лише того майна, яке перевищує обов’язкову частку в спадщині.

Як бачимо ліквідатори катастрофи ЧАЕС не передбачені серед претендентів на обов язкову частку у спадщині.

З повагою

Костянтин Гончаренко

В понимании ст. 1241 К нетрудоспособных лиц относятся:

а) лица, достигшие возраста - женщины - 55 лет, мужчины - 60 лет, то есть возраста, дающего им основание для получения пенсии по возрасту, независимо от того, продолжают они работать

б) инвалиды I, II и III групп.

Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 30 мая 2008 года № 7 «О судебной практике по делам о наследовании» указывает, что перечень лиц, имеющих право на обязательную долю, определенный статьей 1241 ГК Украины, является исчерпывающим и расширительному толкованию не нуждается.

Стоит отметить, что Конституционный Суд Украины в своем Решении от 11.02.2014 № 1-рп/2014, раскрывая содержание понятия "совершеннолетние нетрудоспособные дети", используемый в абзаце первом части первой статьи 1241 Кодекса о праве на обязательную долю в наследстве, основывается на положениях части третьей статьи 75 Семейного кодекса, который относит к категории "нетрудоспособные" инвалидов I, II и III группы, а также пенсионного законодательства и законов Украины, регулирующих социальное страхование и определяют понятие "нетрудоспособный". Так, согласно части четвертой статьи 1 Закона Украины "О прожиточном минимуме" от 15 июля 1999 № 966-XIV (далее - Закон № 966), абзацем семнадцатым части первой статьи 1 Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании" от 9 июля 2003 № 1058-IV с последующими изменениями (далее - Закон № 1058) к нетрудоспособным относятся, в частности, лица, признанные инвалидами в установленном законом порядке.

Таким образом, в круг обязательных наследников в порядке очереди, имеющих право на обязательную часть (долю) включают следующих лиц:

• малолетние дети наследодателя (лица в возрасте до 14 лет);
• несовершеннолетние дети наследодателя (лица в возрасте от 14 до 18 лет);
• совершеннолетние нетрудоспособные дети, вдовец (вдова), родители наследодателя (нетрудоспособными являются лица по Достижения пенсионного возраста, установленного законодательством Украины и инвалиды I, II, III групп).

Другие лица, в частности внуки наследодателя, лица вышедшие на пенсию на льготных условиях, в этот перечень не входят, а значит права на наследование по обязательной доли нет.

Таким образом, участник ЧАЭС, вышедший на пенсию на льготных условиях НЕ ИМЕЕТ право на обязательную долю в наследстве.

Добрий вечір, Валерій!

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Так, згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-ХIV, з наступними змінами, до осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

Абзац 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV, з наступними змінами, визначає: непраце­здатні громадяни — особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Нажаль, у осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов’язкову частку у спадщині не виникає.

Всього Вам доброго!

Доброго Дня

Щодо вашого питання зазначу, що із зазначеного Вами У осіб які досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку та мають право на отримання пенсії на пільгових умовах права на обов'язкову частку у спадщини не виникає.

Тобто на Ваше питання відповідь ні

Успіхів.

Доброго дня!Беручи до уваги зазначені Вами обставини у запитанні, у Вас не виникає право на обов’язкову частку у спадщині, виходячи з положень ст. ст. 1217, 1223, 1241 Цивільного кодексу України та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Имеет ли он такое право ,если есть разъяснение Минюста УКРАИНЫ о том, что лица вышедшие на пенсию на льготных условиях, не имеют права на обязательную долю в наследстве, согласно ст.1241 ГК УКРАИНЫ ,как не достигшие пенсионного возраста 60 лет,

Я считаю что не имеет так как не достиг пенсионного возраста

Наследниками, имеющими право на обязательную долю, выступают:

• дети наследодателя младше 18 лет;
• дети наследодателя старше 18 лет при условии их нетрудоспособности;
• также утратившие трудоспособность муж (жена) и отец с матерью наследодателя

Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 30 мая 2008 года № 7 «О судебной практике по делам о наследовании» указывает, что перечень лиц, имеющих право на обязательную долю, определенный статьей 1241 ГК Украины, является исчерпывающим и расширительному толкованию не нуждается .

Доброго дня, Валерій!

Відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text):

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону;

Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком

1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

На жаль, в осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.

Всього Вам доброго!