Оплата больничного на предприятии

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

{Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1720-IV від 18.05.2004}

У разі направлення громадянина для проходження альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевість, звідки він не може щоденно повертатися до місця проживання, строк альтернативної служби визначається з урахуванням часу, необхідного для переїзду до місця служби та у зворотному напрямку.

До строку альтернативної служби не зараховуються: відпустка (відпустки) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, відпустка у зв’язку з навчанням у вечірніх або заочних закладах освіти, час перебування під адміністративним арештом, прогулів та скорочення тривалості робочого часу. При цьому строк альтернативної служби продовжується на невідпрацьований час.

У трудовому договорі при визначенні режиму праці та відпочинку враховуються, якщо це можливо, особливості віросповідання стосовно роботи у вихідні дні без зменшення кількості встановлених робочих днів.

Під час проходження альтернативної служби громадянину надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю п’ятнадцять календарних днів. За перший рік альтернативної служби відпустка надається після відпрацьованих одинадцяти календарних місяців. За бажанням громадянина відпустка без збереження заробітної плати із зарахуванням до строку проходження альтернативної служби може бути надана йому у разі смерті дружини, батька, матері (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), рідних брата, сестри тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад, а у разі хвороби перелічених осіб, які за висновком медичного закладу потребують постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше тридцяти календарних днів.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день Влад! Если Вы получаете зарпплату либо вознаграждение за прохождение альтернативной службы - то подпадаете под категорию застрахованых лиц и бухгалтерия должна перечислять соответсвующие взносы в Фонд социального страхования (единый социальный взнос). В таком случае соцстрах оплатит Вам временную нетрудоспособность.

Доброго дня, Владе!

Мінсоцполітики в листі від 21.09.2018 р. № 18210/0/2-18/52 пояснило застосування гарантій для працівників, які направлені на альтернативну (невійськову) службу.

Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування і форми власності та у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Вважається, що прийняття на військову службу за контрактом, на відміну від призову на військову службу, потрібно розуміти як добровільне волевиявлення особи стати військовослужбовцем.

З урахуванням перерахованих гарантій працівник, призваний на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, непідлягає звільненню на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП, а лише звільняється від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним розпорядчим актом власника або уповноваженого ним органу.

У зв’язку з цим підставою для збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, в яких такі працівники працювали на час призову або прийняття на військову службу, є сам факт такого прийняття під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, що підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу витягами з наказів, довідками тощо.

Частиною третьою статті 119 КЗпП визначено вичерпний перелік категорій працівників, на яких поширюються вищезазначені гарантії. Працівники, які направлені на альтернативну (невійськову) службу, не зазначені в цьому переліку.

Всього найкращого!

Доброго дня, Владе!

Відповідно до вимог частини третьої ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу2, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтею 119 КЗпП України передбачено, що за рахунок коштів Державного бюджету України роботодавцю не компенсуються витрати по збереженню за працівником середнього заробітку на період його мобілізації.

У зв’язку з цим при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності демобілізованому працівнику необхідно включати до розрахунку середній заробіток, так як з нього сплачується єдиний внесок та кількість календарних днів за місяці розрахункового періоду.

Згідно з частиною другою ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зазначено, що страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Під час визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності демобілізованому працівнику необхідно перевіряти наявність шестимісячного страхового стажу в періоді дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку. У разі якщо страховий стаж менше шести місяців, необхідно застосувати обмеження, визначене частиною четвертою ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме: розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць має бути не вищим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом у місяці настання страхового випадку.

Всього доброго!

Закон Украины "Про альтернативну (невійськову) службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12):

"Стаття 15. Трудові відносини між громадянином, який проходить альтернативну службу, та підприємством, установою, організацією здійснюються на підставі письмового строкового трудового договору і регулюються законодавством про працю, за винятками, передбаченими цим Законом.";

"Стаття 6...Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу.";

"Стаття 16...До строку альтернативної служби не зараховуються: відпустка (відпустки) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, відпустка у зв’язку з навчанням у вечірніх або заочних закладах освіти, час перебування під адміністративним арештом, прогулів та скорочення тривалості робочого часу. При цьому строк альтернативної служби продовжується на невідпрацьований час."

Во-первых, Закон не содержит исключения о регулировании отношений между работодателем и военнослужащим альтернативной службы другим, чем о труде, законодательством; во-вторых, Законом прямо предусмотрено о зачислении срока альтернативной службы, т.е. срока работы на предприятии, организации, учреждения в страховой стаж; в-третьих, время отпуска по временной нетрудоспособности ст.16 Закона не предусмотрено, т.е. входит в срок альтернативной службы.

П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про порядок введення в дію Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1976-12)

"1. Ввести в дію Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" ( 1975-12 ) з 1 січня 1992 року.

2. Встановити, що до приведення законодавства республіки у відповідність із Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу" застосовуються чинні акти законодавства, оскільки вони не суперечать цьому Закону...

3. Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" застосовується до правовідносин, що виникнуть після введення в дію цього Закону.".

Таким образом, временная нетрудоспособность военнослужащего альтернативной службы подлежит, как я считаю, оформлению больничным листом и его последущей оплате

Добрий вечір, Влад!

Згідно з частиною другою ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зазначено, що страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Під час визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності демобілізованому працівнику необхідно перевіряти наявність шестимісячного страхового стажу в періоді дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку.

У разі якщо страховий стаж менше шести місяців, необхідно застосувати обмеження, визначене частиною четвертою ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме: розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць має бути не вищим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом у місяці настання страхового випадку.

Всього доброго!