Залило водой из квартиры в которой давно никто не живет

Добрий день.

У невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та майна, може бути здійснене проникнення без отримання згоди споживача до житла та іншого володіння особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій (несанкціонований доступ).

Під час здійснення несанкціонованого доступу і до повного завершення робіт, повинні бути присутні:

• представник виконавця / виробника;
• представник аварійно-ремонтної бригади;
• представник балансоутримувача (ЖЕКу);
• представник Національної поліції;
• представник з будь-якої сусідньої квартири (суміжної).

Під час несанкціонованого доступу на аварійно-ремонтну бригаду покладаються такі обов'язки:

• Забезпечення доступу в приміщення шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей або вікон у приміщенні після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу;
• Здійснення огляду місця аварії, неполадки, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам;
• Проведення ремонтних та відновлювальних робіт;
• Термінове відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт, але не більше ніж протягом доби з часу проведення несанкціонованого доступу;
• Дотримання прав громадян, які проживають у цих приміщеннях, мінімізація негативних наслідків несанкціонованого доступу, зокрема щодо їх майна та обмеження доступу лише приміщеннями, необхідними для проведення робіт.

1. Представители ЖЭК имеют полное право войти в квартиру где произошла авария, на остовании ст.29 Закона Украины "Про жилищно-коммунальные услуги"

В этом Законе четко прописан порядок входа.

2. Вам необходимо чтобы Вашу заявку об аварии обязательно зарегестрировал диспетчер. И требуйте от руководства ЖЭК устранить аварию.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про житлово-комунальні послуги

Ст. 29.Порядок доступу до житла, іншого об’єкта нерухомого майна споживача

Хоча законом і передбачено, що у екстремальних випадках певна категорія осіб має право доступу до приміщення без дозволу власника, але в реальності, як свідчить досвід, скоріш за все ЖЕК цього робити не буде, оскільки існують ризики подальших претензій від власника. Найоптимальніший варіант - самостійно знайти власника житла і домовитись з ним. Інформацією про власника володіє ЖЕК. Також власника можна знайти або через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (якщо квартира була куплена/продана після 2013 року, доступ вільний), або через адвокатський запит до Бюро тежнічної інвентиризації м. Києва (БТІ) (якщо квартира була куплена/приватизована до 31.12.2012р.).

Як отримаєте інфомацію про власника, то тоді можливо буде і подаи до суду про стягнення майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири.

Добрый день!

По Вашему вопросу сообщаю следующее:

Вам необходимо обратиться письменно в ЖЭК с заявлением о проишествии и потребовать создать комиссию экспертов для осмотра и фиксации ущерба и проблемы обязательно составить акт - затопления при участии представителей ЖЭКА , не мение 3-х свидетелей. Акт подписывают стороны и директор Жэка.

Так как Ситуация с компенсацией может быть длительной,учитывая тот факт , что не найдено виновника ситуации .

Рекомендую собрать доказательства(акт комиссии,заявление,фотофиксацию) и обратиться с заявлением в департамент по ЖКХ и к профильному заму городского главы ( описав ситуацию) возможно они владеют информацией о том , что владелец имеет право на льготы, создать соответственно комиссию для решения вопроса,провести осмотр коммуникаций у (виновника) и решить вопрос финансирования ремонта ,оптимально для обеих сторон с привлечением социальных програм поддержки малоимущих за счет городского бюджета.

Судебный процесс в вашем случае будет значительно -длительный(привлечение органов местного самоуправления ,может быть более эффективно)

Все обращение подавайте письменно под регистрацию Вам обязаны ответить официально на бланке в 15-ти дневной срок согласно ст.11 ЗУ О обращениях граждан.

Относительно судебного процесса:

До подачи иска в суд о возмещении причиненного материального ущерба, в связи с причинением ущерба от затопления и в случае наявности оснований морального ущерба, в порядке Гражданского кодекса Украины и Гражданского процессуального кодекса Украины, Вам необходимо собрать доказательства причинения такого ущерба вследствии затопления.

1) Начнем с того, что первым шагом пострадавшего лица должно быть оповещение о сложившейся ситуации работников диспетчерских служб, работающих круглосуточно. В обязанности данных объединенных диспетчерских жилищно-коммунальных служб входит прием заявок на устранение неисправностей или повреждений, которые могут происходить в отдельных помещениях или здании в целом. Кроме того, жилищно-коммунальные службы (ЖЭКи) обязаны следить за качеством проводимых работ, а также за сроками их выполнения.

2) Вторым шагом должно быть обследование квартиры комиссией, состоящей из представителей организации, которая предоставляет (согласно заключенного соглашения) услуги по содержанию данного дома (придомовой территории) и обслуживает его системы отопления и водоснабжения (ЖЭК). Дело в том, что при подаче иска о возмещении морального и имущественного вреда на жильцов (собственников), которые затопили вашу квартиру, можно ожидать положительного судебного решения в вашу пользу только в том случае, если надлежащим образом будет доказан факт самого затопления. Следует предоставить соответствующий акт, который составляется при участии представителей обслуживающей организации (ЖЭК). В акте фиксируется факт затопления, причины затопления и нанесенный ущерб.

3) Следует не упустить еще два обязательных момента: во-первых, пострадавшей от залития стороне необходимо подавать заявку на обследование залитой квартиры в срочном порядке и требовать составления акта в день подачи заявки или в самые ближайшие рабочие дни. Такое заявление рекомендуется подавать официально и в только в письменном виде, чтобы у Вас остались соответствующее документальное подтверждение факта обращения (заявки). Во-вторых, поврежденную квартиру обследуют только в присутствии заинтересованных лиц, к которым относятся как пострадавшие, так и представители со стороны тех, кто затопил квартиру (например, соседи).

4) В ходе обследования, как было сказано выше, составляется акт, который должен быть подписан всеми членами комиссии. Следует знать, что данный документ имеет силу даже в том случае, если он не был подписан представителями одной из сторон (пострадавшей или виновной). В этом случае указываются лица, отказавшиеся подписывать акт, и отмечается причина отказа.

5) Далее в зависимости от обстоятельств и сложившейся ситуации возможно урегулирование вопроса возмещения убытков в добровольном порядке, либо подготовка материалов для обращения в суд с соответствующим иском.

6) Исходя из результатов досудебного урегулирования спора, например, если виновные соседи сверху отказываются платить компенсацию, то потерпевшей стороной далее могут быть также предприняты меры по оценке причиненного ущерба (убытков от затопления квартиры), установление размера которого также необходимо для подготовки искового заявления в суд. В этом случае рекомендуем обращаться только к сертифицированным экспертам-оценщикам.

7) Для проведения оценки стоимости материального ущерба, причиненного собственнику квартиры вследствие ее залития, как раз и понадобится вышеописанный акт. Кроме этого, при обращении к оценщику понадобятся следующие документы: подтверждающие право собственности (свидетельство о праве собственности, договор купли-продажи, регистрационные документы, информационная справка из государственного реестра и т.д.), технический паспорт (БТИ) на квартиру, паспорт и справка о присвоении идентификационного (налогового) номера – для физического лица.

Сроки и порядок составления акта, форма и образец акта о залитии и аварии утверждены Приказом Госкомитета Украины по вопросам жилищно-коммунального хозяйства от 17.05.2005 г. №76 "Об утверждении Правил содержания жилых домов и придомовых территорий".

При подаче иска в суд о возмещении ущерба, стоимость судебного сбора составляет: "1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб".

Срок рассмотрения дела в суде:

- Полный срок рассмотрения дела в порядке общего искового производства составляет 125 дней, из которых: 5 дней на открытие производства по делу, 60 дней на проведение подготовительного производства, срок которого может быть продлен еще на 30 дней, и 30 дней на рассмотрение дела по существу.

Для упрощенного искового производства такой срок составляет 65 дней, из которых: 5 дней на открытие производства по делу, 60 дней для рассмотрения дела.

В целом срок рассмотрения дела в суде, зависит от загруженности судей определённого суда.

С уважением,

Константин Гончаренко

Николай, к некоторых крайних обстоятельствах допускатеся несанкционированный доступ. Это обычно связано со спасением жизни людей и имущества. Тогда может быть осуществлено проникновение без получения согласия потребителя в жилище и другое владение лица для проведения в них осмотра и ликвидации аварий.

Во время осуществления несанкционированного доступа и до полного завершения работ, должны присутствовать:

• представитель исполнителя/производителя; - по возможности
• представитель аварийно-ремонтной бригады либо домой сантехник; - обязательно!
• представитель балансодержателя (ЖЭК, ОСББ) - обязательно!
• представитель Национальной полиции; - обязательно!
• представитель по любой соседней квартиры (смежной).- обязательно!

Во время несанкционированного доступа на аварийно-ремонтную бригаду возлагаются следующие обязанности:

• Обеспечение доступа в помещение путем нарушения конструктивной целостности входных дверей или окон в помещении после согласования своих действий с другими участниками несанкционированного доступа
• Осуществление осмотра места аварии, неполадки, которые делают невозможным предоставление жилищно-коммунальных услуг другим потребителям;
• Проведение ремонтных и восстановительных работ;
• Срочное восстановление конструктивной целостности входных дверей, окон помещения, которые были повреждены во время несанкционированного доступа, и проведение ремонтных и восстановительных работ, но не более чем в течение суток с момента проведения несанкционированного доступа
• Соблюдение прав граждан, проживающих в этих помещениях, минимизация негативных последствий несанкционированного доступа, в том числе по их имущества и ограничения доступа только помещениями, необходимыми для проведения работ.

После этого:

– надо обратиться в ЖЭК, ОСББ или управляющую компанию (одним словом балансодержателю) в 3-х дневной срок с просьбой выслать на место происшествия комиссию, которая должна зафиксировать факт затопления в соответствующем акте;

- определяете в чьей зоне ответственности находился аварийный участок - владельца квартиры или балансодержателя;

- если вина владельца, то выставляете ему счет, если отказывается возмещать, то подаете в суд;

– если вина балансодержателя, не стесняйтесь в случае чего подавать исковое заявление против баласнсодержателя. Выиграть дело балансодержатель практически не имеет шансов, поскольку содержание дома в технически исправном состоянии – их непосредственная обязанность, закрепленная действующим законодательством. При этом в исковом заявлении вы можете требовать возмещения не только материального, но и морального ущерба;

– требуете от виновного лица возмещения стоимости ремонтных работ независимо от того, произведены они вами самостоятельно или же с привлечением строительной компании. При этом предоставьте в суд чеки и квитанции, подтверждающие стоимость самих ремонтных работ и расходных материалов;

– обязательно имейте на руках акт о затоплении жилого помещения. Он пригодится при рассмотрении любых спорных вопросов;

– если получится, запаситесь справкой из вашей поликлиники или иного медицинского учреждения, подтверждающей что в результате аварии причинен вред вашему здоровью в частности доведению до стрессового состояния, обострению на нервной почве хронических болезней и т.п.;

– кто бы ни был признан виновником произошедшего, сделайте фото или видео поврежденного участка стены, заручитесь свидетельскими показаниями соседей.

К сожалению, в подобных ситуациях самым сложным является привлечь к ответственности соседей. Как быть в этом случае?

1. В любом случае важно при установке нанесенного ущерба пригласить независимого оценщика, решение которого о сумме ущерба будет неоспоримым для суда.

2. Необходимо обратиться за помощью к юристам. Есть специалисты по правовым вопросам специализирующиеся именно на таких делах.

Для определения стоимости ущерба в результате затопления соседями вам необходимы такие документы:

– паспорт или документ удостоверяющий личность;– копия акта о затоплении;– правоустанавливающие документы на жилье;– экспликация из БТИ и план квартиры.

Если несмотря на предъявленные претензии затопившие вас соседи отказываются возмещать ущерб, подавайте в суд ходатайство о наложении ареста на движимое и недвижимое имущество вашего обидчика. Обычно в таких делах судьи особо не церемонятся.

Стаття 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановила право керуючого багатоквартирним будинком та виконавця комунальних послуг на доступ до житла, інших об’єктів нерухомого майна зокрема для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни.

Таким чином, якщо двері не відкривають, необхідно терміново повідомити керуючого будинком і (або) виконавцю комунальних послуг, крім того саме ці особи можуть перекрити стояк холодної або гарячої води і прийняти інші екстрені заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, якщо затоплення квартири сталося з вини сусідів, то саме до них необхідно пред’являти претензію.

Але відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини. Тобто, сусід може довести, що його провини в «потопі» немає, наприклад, якщо лопнув стояк або протік дах. Якщо квартиру затопило з вини ЖКГ, значить саме ЖКГ повинен відповідати за наслідки затоплення квартири і відшкодовувати збитки.

У випадку залиття вашої квартири надважливе значення має належне фіксування факту такого залиття. У подальшому, у разі відмови винуватця залиття квартири, добровільно відшкодувати завдану шкоду, виникне необхідність звертатись до суду, де потрібно буде доводити належними та допустимими доказами факт такого залиття.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Вказаний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.

Ст. 24 Житлового кодексу України передбачає, що експлуатацією державного і громадського житлового фонду, в якому проживають більшість громадян нашої країни, що займаються житлово-експлуатаційні організації. Також це може бути голова ОСББ/компанії-управителя і запросити фахівця для складання акта. Звернення-заявку варто подати письмово і зберігати другий примірник із відміткою про отримання.

Згідно Додатку № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені:

• дата складання акту (число, місяць, рік);
• прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
• прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• характер залиття та його причини;
• завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
• висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Крім складання акту, доцільним буде детальне фотографування пошкоджень, завданих вашому майну залиттям квартири. У випадку, якщо акт про залиття складено належним чином та в ньому відображено всю передбачену законодавством інформацію, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у вашому помешканні.

Отже, якщо у вас є акт фіксації пошкодження вашого майна в результаті затоплення квартири, тому Ви можете звертатися до особи, з вини якої сталося затоплення, щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або наданні послуг щодо ремонтних робіт.

У разі відмови винуватця залиття у добровільному порядку відшкодувати шкоду заподіяну вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Здравствуйте, Николай!

1) Первым шагом пострадавшего лица должно быть оповещение о сложившейся ситуации работников диспетчерских служб, работающих круглосуточно. В обязанности данных объединенных диспетчерских жилищно-коммунальных служб входит прием заявок на устранение неисправностей или повреждений, которые могут происходить в отдельных помещениях или здании в целом. Кроме того, жилищно-коммунальные службы (ЖЭКи) обязаны следить за качеством проводимых работ, а также за сроками их выполнения. Необходимо получить кантатные данные о собственнике квартиры.

2) Вторым шагом должно сообщение собственнику квартиры, используя контактные данные, полученные в ЖЭКе.

3) Третьим шагом должно быть обследование квартиры комиссией, состоящей из представителей организации, которая предоставляет (согласно заключенного соглашения) услуги по содержанию данного дома (придомовой территории) и обслуживает его системы отопления и водоснабжения (ЖЭК). Дело в том, что при подаче иска о возмещении морального и имущественного вреда на жильцов (собственников), которые затопили вашу квартиру, можно ожидать положительного судебного решения в вашу пользу только в том случае, если надлежащим образом будет доказан факт самого затопления. Следует предоставить соответствующий акт, который составляется при участии представителей обслуживающей организации (ЖЭК). В акте фиксируется факт затопления, причины затопления и нанесенный ущерб.

Сроки и порядок составления акта, форма и образец акта о залитии и аварии утверждены Приказом Госкомитета Украины по вопросам жилищно-коммунального хозяйства от 17.05.2005 г. №76 "Об утверждении Правил содержания жилых домов и придомовых территорий".

4) Следует не упустить еще два обязательных момента: во-первых, пострадавшей от залития стороне необходимо подавать заявку на обследование залитой квартиры в срочном порядке и требовать составления акта в день подачи заявки или в самые ближайшие рабочие дни. Такое заявление рекомендуется подавать официально и в только в письменном виде, чтобы у Вас остались соответствующее документальное подтверждение факта обращения (заявки). Во-вторых, поврежденную квартиру обследуют только в присутствии заинтересованных лиц, к которым относятся как пострадавшие, так и представители со стороны тех, кто затопил квартиру (например, соседи).

5) В ходе обследования, как было сказано выше, составляется акт, который должен быть подписан всеми членами комиссии. Следует знать, что данный документ имеет силу даже в том случае, если он не был подписан представителями одной из сторон (пострадавшей или виновной). В этом случае указываются лица, отказавшиеся подписывать акт, и отмечается причина отказа.

6) Принять меры по оценке причиненного ущерба (убытков от затопления квартиры), установление размера которого также необходимо для подготовки искового заявления в суд. В этом случае рекомендуем обращаться только к сертифицированным экспертам-оценщикам.

Для проведения оценки стоимости материального ущерба, причиненного собственнику квартиры вследствие ее залития, как раз и понадобится вышеописанный акт. Кроме этого, при обращении к оценщику понадобятся следующие документы: подтверждающие право собственности (свидетельство о праве собственности, договор купли-продажи, регистрационные документы, информационная справка из государственного реестра и т.д.), технический паспорт (БТИ) на квартиру, паспорт и справка о присвоении идентификационного (налогового) номера – для физического лица.6) Далее в зависимости от обстоятельств и сложившейся ситуации возможно урегулирование вопроса возмещения убытков в добровольном порядке, либо подготовка материалов для обращения в суд с соответствующим иском.

7) Подача претензии адрес собственника квартиры.

8) Подача иска в суд о возмещении материального и морального ущерба.

Порядок и процедура:

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

"Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом".

"Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом".

"Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом".

"Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду

1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом".

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

При подаче иска в суд о возмещении ущерба, стоимость судебного сбора составляет: "1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб".

Срок рассмотрения дела в суде:

- Полный срок рассмотрения дела в порядке общего искового производства составляет 125 дней, из которых: 5 дней на открытие производства по делу, 60 дней на проведение подготовительного производства, срок которого может быть продлен еще на 30 дней, и 30 дней на рассмотрение дела по существу.

Для упрощенного искового производства такой срок составляет 65 дней, из которых: 5 дней на открытие производства по делу, 60 дней для рассмотрения дела.

В целом срок рассмотрения дела в суде, зависит от загруженности судей определённого суда.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго дня Миколо!

Порядок проведення процедури несанкціонованого доступу до житла та іншого володіння для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії

Особи, які мають бути присутні при несанкціонованому доступі:

• Представник виконавця/виробника;
• Представник аварійно-ремонтної бригади,
• Представник Національної поліції України;
• Представник балансоутримувача будинку (ЖЕК/ОСББ);
• Представник будь-якої сусідньої (суміжної) квартири.

Алгоритм процедури несанкціонованого доступу до житла та іншого володіння для проведення огляду:

• Представник комунальної служби складає акт про проведення несанкціонованого доступу, який підписується всіма учасниками доступу, у якому обов'язково зазначаються: підстави для несанкціонованого доступу; відмітка про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які про вели переговори із споживачем, у разі, якщо вони були проведені; інформація про спосіб і час відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт (не пізніше, ніж протягом доби з моменту здійснення несанкціонованого доступу); прізвище, ім'я, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу.
• Представники аварійно-ремонтної бригади здійснюють забезпечення доступу в приміщення шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей або вікон у приміщенні після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу
• Представники аварійно-ремонтної бригади здійснюють огляд місця аварії, неполадки, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам.
• Представники аварійно-ремонтної бригади здійснюють проведення робіт, спрямованих на огляд та усунення аварії.
• Представники аварійно-ремонтної бригади здійснюють термінове відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу.
• Представник комунальної служби складає акт про проведення ремонтних робіт, який підписується всіма учасниками доступу, в ньому обов'язково зазначаються: причина та місце виникнення аварії, неполадки; перелік виконаних робіт.
• Представник комунальної служби опечатує відновлені двері, вікна власною печаткою та ставить підпис, час і дату опечатування.

Оригінали складених актів зберігаються в комунальній службі, іншим учасникам доступу видаються копії, завірені печаткою. Окремо слід зазначити, що витрати на здійснення несанкціонованого доступу у зв'язку з відмовою власника (користувача) надати допуск до свого житла (іншого об'єкта нерухомого майна), а також завдана внаслідок цього шкода покладаються на винну особу. При цьому, виконавець комунальної послуги, який самостійно здійснив зазначені витрати, має право на зворотну вимогу щодо відшкодування таких витрат за рахунок винних осіб.

Здравствуйте, Николай.

Сами вы войти в квартиру не можете без сотрудников ЖЕКа.

Зарегистрируйте официально у них своё Заявление.

Можете написать жалобу мэру города с просьбой помочь решить вопрос.

Хороший способ подействовать на работников.

С уважением, юрист Галина Токмач