Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 03 січня 2021, питання №35760

Захист майна від співмешканки батька, шизофренія

Батькові 65, пенсіонер. Я єдиний син. Після смерті дружини, моєї мами, 8 років, тому почав жити з співмешканкою. Всі гроші витрачає на неї і її дітей та онуків, було таке, що не мав за що купити собі їжі при пенсії 15 тис. Нещодавно сказав, що купив собі дачу, проте виявилося, що оформив її на співмешканку. Уникає спілкування і зустрічей зі мною, хоча до появи цієї жінки ми мали хороші стосунки. Зараз живе зі співмешканкою, яка для нього "свята", а я вже йому не цікавий, схоже, вона не дозволяє йому спілкуватися зі мною. 30 років тому батько лежав в стаціонарі психлікарні, маю дані, що з діагнозом "шизофренія". Зі мною про це не говорили, тема замовчувалася. Підозрюю, що він не відвідує лікаря і не лікується.Як захистити батька, його здоров'я і майно - мою потенційну спадщину (має квартиру, машини, гаражи тощо) від співмешканки?Дякую!

Відповіді юристів (2)

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович 3 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 30 років досвіду

    Закон України "Про психіатричну допомогу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14):

    "Стаття 7. Діагностика психічного розладу та лікування особи, яка страждає на психічний розлад...

    Забороняється визначати стан психічного здоров’я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи,...

    Стаття 11. Психіатричний огляд

    Психіатричний огляд проводиться з метою з’ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання...

    Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

    вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

    неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або

    завдасть значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.

    Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.

    Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обгрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.

    У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно.

    У випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої цієї статті, заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обгрунтовують необхідність проведення такого огляду. У разі встановлення обгрунтованості заяви про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку. До заяви додається висновок лікаря-психіатра, який містить обгрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали. Психіатричний огляд особи проводиться лікарем-психіатром у примусовому порядку за рішенням суду.

    Лікар-психіатр перед проведенням психіатричного огляду зобов’язаний відрекомендуватися особі, яка підлягає огляду, або її законному представнику як лікар-психіатр, назвати своє прізвище, місце роботи та викласти мету огляду.

    Дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного здоров’я особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та медичні рекомендації фіксуються у медичній документації.

    Умисне подання заяви про психіатричний огляд особи, що містить завідомо неправдиві або неточні відомості щодо стану психічного здоров’я цієї особи, тягне за собою відповідальність, передбачену законом...

    Стаття 21. Судово-психіатрична експертиза

    Судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.

    {Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013}

    Стаття 22. Порядок судового розгляду заяв про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку

    Заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку розглядається судом за місцем проживання цієї особи у триденний строк з дня її надходження...

    Стаття 25. Права осіб, яким надається психіатрична допомога...

    Особи, яким надається психіатрична допомога, можуть піклуватися про захист своїх прав та свобод особисто або через своїх представників у порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України...

    Стаття 27. Професійні права, обов’язки та пільги лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади...

    Виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов’язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

    При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом.

    Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону.

    Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.

    Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів мають право відмовити у наданні психіатричної допомоги у разі відсутності підстав для її надання. Відмова у наданні психіатричної допомоги із зазначенням її причин фіксується у медичній документації за підписом особи чи її законного представника та лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів..." -

    у цій частині належним та необхідним вважається провести психіатрічний огляд батька за Ваши зверненням до лікаря-психіатра з поясненням ситуації, поведінки та історії хвороби батька.

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

    "Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

    1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними...

    Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

    1. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування...

    3. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника...

    Стаття 39. Визнання фізичної особи недієздатною

    1. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними...

    Стаття 41. Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною

    1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

    2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

    3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун...

    Стаття 223. Правові наслідки вчинення правочину фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності

    1. Правочин, який вчинила фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності без згоди піклувальника, може бути згодом схвалений ним у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.

    2. У разі відсутності такого схвалення правочин за позовом піклувальника може бути визнаний судом недійсним, якщо буде встановлено, що він суперечить інтересам самого підопічного, членів його сім'ї або осіб, яких він відповідно до закону зобов'язаний утримувати...

    Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства

    1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

    2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним....

    Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини

    1. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

    2. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину...".

    Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

    "Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України...

    Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю,...

    Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

    Стаття 47. Кожен має право на житло...

    Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду...

    Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

    Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування..."

    У цій частині, на підстві висновку лікаря-психіатра про психіатрічний стан батька Ви має право звернутись з позовом про визнання батька обмежено дієздатним та призначення себе піклувальником або недієздатним та призначення себе ойого опікуном, визнання вже вчинених правочинів недійсними (в тому числі нікчемними), вказати на зловмисний характер дій співмешканки, використанння нею хвороби батька йому на шкоду та в своїх інтересах, про виселення її із помешкання батька та встановлення заборони її спілкування та стосунків з батьком.

    Закон України "Про безоплатну правову допомогу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3460-17):

    "Стаття 13. Поняття безоплатної вторинної правової допомоги

    1. Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

    2. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

    1) захист;

    2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

    3) складення документів процесуального характеру.

    Стаття 14. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу

    1. Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:

    1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;...

    10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;...

    11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;..." -

    у цій частині Ви маєте право звернутись до центру безоплатної правової допомоги для надання цієї вторинної допомоги (консультування, складання судових документів, супровід у суді). Про центри безоплатної правової допомоги зверніться до місцевого органу влади (виконкому).

    Сподіваюсь, що надана консультація заслуговує на винагороду - хоча б розміром на власний розсуд.

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 3 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    Доки батько не визнаний судом недієздатним внаслідок стійкого психічного розладу.

    Він є особою, що вільно володіє, користується та ропоряджається своїм майном , як власник і заборонити йому неможливо.

    Якщо він укладе шлюб з вказаною жінкою , вона зможе претендувати на спадщину у разі смерті чоловіка (Вашого батька)

    Станом на зараз є виходи такі:

    1. Батько дарує, продає через нотаріуса частину свого майна Вам.

    2. Батько складає заповіт у якому заповідає Вам частину майна(якщо ще не склав заповіт на жінку)

    3. Ви особисто на підставі медичних документів , визнаєте батька недієздатним, встановлюєте опіку за рішенням суду і керуєте його майном в його інтересах.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України