нарахування аліментів на дитину

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Найчастіше батьківських прав позбавляють у зв’язку з ухиленням від виконання своїх обов’язків по вихованні дитини.

Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у статті 150 Сімейного кодексу України:

Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов'язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Наслідки позбавлення батьківських прав

Статтею 166 Сімейного Кодексу України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав, а саме:

втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

перестає бути законним представником дитини;

втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 247 Сімейного кодексу України – встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», батьки-вихователі є особами, які заміняють батьків, законними представниками своїх вихованців і захищають їхні права та інтереси в органах державної влади, у тому числі судових, як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень. Вони не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини.

Згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь - яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей. При визначенні розміру аліментів суд згідно з п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» враховує думку сторін, стан здоров`я та матеріальне становище дитини.

Таким чином, дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей ст. 185 СК України і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною ст. 1183 Цивільного кодексу України

Позбавлення батька або матері батьківських прав не впливає на обсяг прав самих дітей. Тобто дитина зберігає всі майнові права, засновані на кровній спорідненості, зокрема, право на аліменти, права власності на нерухоме майно або право користування житловим приміщенням. Крім того, відповідно до ст.1261 ЦК України, діти залишаються спадкоємцями першої черги.

Якщо згідно з положеннями частин 3 і 4 ст. 60 Цивільного кодексу України судом над дитиною встановлюється опіка чи піклування і опікуном призначається особа інша, ніж державний дитячий заклад, то аліменти необхідно стягувати на користь особи, що призначається опікуном або піклувальником. Якщо за рішенням суду дитина передається до відповідного дитячого закладу, то поширеною є думка про те, що аліменти не можуть стягуватися на користь такого закладу. Адже відповідно до ч.1 ст. 8 ЗУ Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування держава здійснює повне забезпечення дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Відповідно передбачено порядок фінансування такого забезпечення за рахунок державного та місцевого бюджетів. Крім того, практично не існує механізму контролю за цільовим використанням коштів, перерахованих як аліменти, зокрема на конкретну дитину.

Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами. Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ випата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено "Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме (далі – тимчасова державна допомога).

Порядок розгляду справ про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав

8 червня 2016 року набули чинності зміни, внесені до Сімейного кодексу України, які захищають права дитини. Відповідно до частини третьої ст. 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно прийматиме рішення про стягнення аліментів на дитину. Навіть якщо ви відмовитеся отримувати аліменти, суд прийме рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’яже вас відкрити особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду. Отже, справи про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав розглядаються в порядку позовного провадження районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами. За подання заяви про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав позивач звільняється від сплати судового збору, відповідно до Закону України "Про судовий збір. Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів, такий позов може подаватися за вибором позивача згідно зі ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України.

Порядок сплати і розмір аліментів встановлюється судом кожному з батьків окремо, спільно сплачувати неможливо. По 25% на кожного.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день!

Батько або матір, яких було позбавлено батьківських прав, не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень).

Відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь - яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей. При визначенні розміру аліментів суд згідно з п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» враховує думку сторін, стан здоров`я та матеріальне становище дитини.

Тобти ви сплачуєте окремо аліменти у розмірі, який встановить суд, матір, який позбавлено прав - в розмірі який суд встановить для матері.

Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page#T...):

"Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину

1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними...

3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина....

Стаття 183. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини

1. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом..."

Оскільки у Вашому випадку жодний з батьків не проживає з дитиною, аліменти підлягають до стягення з обох батьків.

Олександр, доброго дня! Згоден з колегами, що обов'язок по сплаті аліментів у кожного з батьків, навіть позбавлених батьківських прав, такий самий.

Інше питання, що може бути така ситуація, що залежно від конкретних обставин, з одного можуть стягувати у частці від доходів, а з іншого - в твердій грошовій сумі. Все залежить від того, яке рішення суду буде постановлено. А рішення суду залежить від позовних вимог, як вони будуть сформульовані позивачем.

І тут виникає питання, а хто ж буде позивачем? На чию користь стягуються аліменти? Якщо призначено опікуна чи піклувальника - то позов подає ця особа і на її користь стягуються аліменти. Хоча слід пам'ятати, що аліменти - це власність дитини, вони повинні використовуватись тільки на її користь.

Якщо ж дитина поміщена в державний заклад, то теоретично позивачем може бути цей заклад, але, оскільки аліменти є власністю дитини, то тут бажано було б застосувати норму про те, що Згідно з ч. 3 ст. 193 Сімейного Кодексу за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Такий механізм є оптимальним з точки зору забезпечення інтересів дитини та належного використання стягнутих аліментів.

Маю надію, консультаця стане Вам у нагоді. Якщо вважаєте її корисною - залишайте відгук на сайті. Всього Вам найкращого.

Добрый вечер!

Часть 3 статьи 166 Семейного кодекса Украины:

При удовлетворении иска о лишении родительских прав суд одновременно принимает решение о взыскании алиментов на ребенка. В случае если мать, отец или другие законные представители ребенка отказываются получать алименты от лица, лишенного родительских прав, суд принимает решение о перечислении алиментов на личный счет ребенка в отделении Государственного сберегательного банка Украины и обязывает мать, отца или других законных представителей ребенка открыть указанный лицевой счет в месячный срок со дня вступления в законную силу решения суда.

Вывод: размер алиментов Суд устанавливает отдельно для каждого из родителей, лишенных родительских прав.

Размер алиментов для каждого плательщика не может быть ниже 50% прожиточного минимума на ребенка соответствующего возраста .

Як нараховуються аліменти на дитину, коли обоє батьків позбавлені батьківських прав ? Чи повинні сплату 1/4 - Ї ділити обоє батьків порівну в такій ситуації, чи кожен повинен сплачувати по 25% . І на яку статтю , якого закону треба зіслатися ?С ОБОИХ МОЖНО - взыскивать алименты

а ВЗЫСКИВАЕТ ТОТ С КЕМ ПРОЖИВАЕТ РЕБЕНОК

нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов ( заявы, иски т .п.) - обращайтесь через сайт, с ув Виктория Костромина

Добрий день, Олександр!

Статтею 166 Сімейного Кодексу України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав, а саме:

• втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;
• перестає бути законним представником дитини;
• втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
• не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
• не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
• втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною третьою ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Всього доброго!