Онлайн кредити,що робити?

Добрый день!

По Вашему вопросу рекомендую следующее:

Необходимо направить письмо кредитору о возможности предоставить реструктуризацию по оплате кредита в связи с состоянием здоровья и сложной финансовой обстановкой в стране, предоставить копии мед. документов.

1. письмо нужно отправить в бумажном виде в конверте на юридический адрес кредитора ценным письмом с отметкой о вручении курьером и копию направить также в Факторинговую компанию на имя директора ценным письмом с отметкой о вручении. Далее в течении 15 дней Вам обязаны направить официальный ответ на бланке с подписью директора или другого уполномоченного лица факторинговой компании и банка.

2. В письме уточните на каком основании кредитор () продал Ваш долг третьему лицу и не уведомил Вас письменно об этом!( если уведомляли пусть предоставят Вам письмо - уведомление с датой , исходящим номером печатью и подписью руководителя организации кредитора.

3. Также уведомляю Вас о том, что срок исковой давности в Украине составляет - 3 года ст. 257 ГК Украины, то есть , если кредитор с начала не обратился в суд с иском о признании Вашего долга проблемным и его взысканию с Вас в порядке исполнительного производства , путем выдачи судебного приказа(исполнительного листа) и исполнительное производство не было открыто против Вас , то все требования и угрозы есть не законными, так как срок исковой давности прошел в суд они не обратились , а все остальное это попросту вымогательство - ст. 189 УК Украины( все их угрозы будут прекрасными доказательствами в суде , сохраняйте записи и все письма от кредитора и его ФК.

Кредитор сначала должен выиграть суд, а потом уже взыскать с Вас долг который они считают проблемным, иначе это просто вымогательство с мошенничеством - уголовно наказуемые деяния!

Таким образом пусть получат судебное решение в котором сказано, что Вы являетесь должником, а уже после с помощью исполнителя проводят взыскание исключительно в правовом поле.

Немного о сроках исковой давности: (перехожу на украинский)

Позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого юридична та фізична особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу (ст. 256 ЦК). Основні правила, що стосуються строків позовної давності, викладено в гл. 19 ЦК (ст. 256–268), яка так і називається «Позовна давність». Крім того, при обчисленні строків давності слід керуватися нормами гл. 18 ЦК. Законодавством передбачено два види строків позовної давності: загальний і спеціальні. Загальний строк – 3 роки (ст. 257 ЦК). Спеціальні строки встановлені різними нормами ЦК. Найбільш часто використовувані на практиці наведемо в таблиці. Спеціальні строки позовної давності Суть вимог Строк давності на вимогу Норма ЦК 1 2 3 Пред'явлення кредитором вимог до поручителя в рамках договорів поруки 6 місяців із дня настання строку виконання основного зобов'язання Ст. 559 1 рік із дня укладання договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлено Вимоги до перевізника, що випливають із договору перевезення вантажів, пошти 1 рік Ст. 925 Стягнення неустойки (штрафу, пені) Ст. 258 Спростування недостовірної інформації, розміщеної в ЗМІ Переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у випадку порушення переважного права купівлі частини в праві спільної пайової власності Ст. 362 Відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням майна, переданого в користування орендарю 1 рік Ст. 786 Відшкодування орендарю витрат на поліпшення орендованого майна Розірвання договору дарування Ст. 728 Недоліки роботи, виконаної за договором побутового підряду, які становлять небезпеку для життя та здоров'я замовника або інших осіб 10 років Ст. 872 Чи мають право сторони договора змінити строк давності, установлений законодавством? Так, мають право, але з дотриманням вимог законодавства. Так, строки позовної давності, установлені ст. 259 ЦК, є мінімальними, тобто учасники договору не можуть їх зменшити, але можуть збільшити. Для цього потрібно включити до договору відповідну умову або укласти окрему угоду про строки давності. Умову про збільшення строку позовної давності можна сформулювати в договорі так: «7.8. Сторони договору дійшли згоди, що строк позовної давності щодо зобов'язань сторін за цим договором становить п'ять років». Важливий нюанс! Умова про збільшення строку позовної давності може бути зафіксована сторонами як у самому договорі, так і в додугоді до нього або шляхом обміну сторонами відповідними документами (наприклад, листами). Але такі документи повинні однозначно свідчити про досягнення сторонами згоди із цього питання (див. роз’яснення ВГСУ в п. 3.3 Постанови від 29.05.13 р. № 10, далі - Постанова № 10). На які вимоги не поширюються строки позовної давності Перелік вимог, на які не поширюються строки позовної давності, наведено в ст. 268 ЦК. До нього, зокрема, включено вимоги: які випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом; вкладника до банку (фінустанови) про видачу вкладу; про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків заподіяння такої шкоди внаслідок недоліків товару, який є рухомим майном, у тому числі таким, яке є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна, включаючи електроенергію; страхувальника (застрахованої особи) до страховика про проведення страхової виплати (страхового відшкодування); центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері державного матеріального резерву, про виконання зобов'язань, що випливають із Закону від 24.01.97 р. № 51/97-ВР; про визнання недійсним правомочності, предметом якої відчуження гуртожитку як об'єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону № 500, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку до статутного капіталу товариства (організації), створеного в процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств. На замітку! Вимоги, на які не поширюються строки давності, можуть установлюватися не тільки ЦК, але й іншими нормативними актами. Наприклад, згідно зі ст. 233 КЗпП строки давності не застосовуються відносно вимог щодо заробітної плати. Обчислення строку позовної давності Початок перебігу строку Перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав (ч. 1 ст. 261 ЦК). Як роз'ясняє ВГСУ (п. 4.2 Постанови № 10), у зобов'язальних правовідносинах, у яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг строку позовної давності починається із дня, що настає за останнім днем, у який відповідне зобов'язання повинне бути виконане. Розглянемо, як правильно застосовувати це правило на прикладі. ПРИКЛАД 1 Договором передбачено, що поставлений товар повинен бути оплачений не пізніше 25.12.18 р. Якщо до цієї дати оплата не буде здійснена, то строк давності відносно такої заборгованості почне обчислюватися з 26.12.18 р. Це загальне правило визначення початку перебігу строку позовної давності, але в нього є винятки. Так, ст. 261 ЦК установлено, що перебіг даного строку починається: за вимогами про визнання недійсного правочину, учиненого під впливом насильства, – із дня припинення насильства; вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину – із дня, коли почалося його виконання; зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, – із дня, коли в кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов'язання; регресними зобов'язаннями – із дня виконання основного зобов'язання. Зазначимо також, що винятки можуть бути встановлені й іншими нормами ЦК, а також законодавчими актами. Наприклад, ст. 264 ЦК передбачено, що якщо договором підряду встановлено гарантійний строк і заяву про недоліки товару зроблено в рамках цього гарантійного строку, то перебіг строку позовної давності починається із дня подання такої заяви. Як правильно обчислювати строк позовної давності, якщо у зв'язку з поетапним виконанням робіт у договорі визначено декілька строків оплати? При цьому за кожним етапом виконання робіт строк оплати – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. У цьому випадку позовна давність обчислюється окремо за кожним із таких строків (див. роз'яснення ВГСУ в п. 4.2 Постанови № 10). Розглянемо це правило на прикладі. ПРИКЛАД 2 Строк оплати за договором – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання виконаних робіт. Сторони підписали акт приймання за першим етапом 12.01.18 р., за другим – 20.03.18 р., за третім – 17.05.18 р. Якщо оплата замовником робіт не буде здійснена у встановлений договором строк, строки позовної давності почнуть обчислюватися: за першим етапом – із 23.01.18 р.; другим – із 31.03.18 р.; третім – із 28.05.18 р. З якого моменту слід обчислювати строк позовної давності, якщо в договорі строк оплати не встановлено? Якщо в договорі не зазначено конкретний строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час (ч. 2 ст. 530 ЦК), а боржник зобов'язаний виконати вимогу в 7-денний строк із дня її пред'явлення. Після закінчення 7 днів і почне обчислюватися строк позовної давності. Зупинення строку При обчисленні строку позовної давності для списання заборгованості слід ураховувати, що в деяких випадках, визначених ст. 263 ЦК, ці строки можуть зупинятися, а саме: якщо пред'явленню позову перешкоджали обставини непереборної сили, наприклад, природні або соціальні явища (повінь, страйки і т. п.); якщо закон передбачає відстрочення виконання зобов'язання (мораторій), наприклад, при порушенні справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виникли до дня його введення; якщо призупинено (на конкретний час або до прийняття нового акта) дію закону або іншого нормативно-правового акту, яким регулюються відповідні відносини; якщо позивач або відповідач перебуває в складі Збройних сил України або в інших створених згідно із законом військових формуваннях, які переведені на воєнний стан. Із дня припинення вищезгаданих обставин перебіг строку позовної давності продовжується з урахуванням часу, який минув до його призупинення. ПРИКЛАД 3 Відносно боржника за договором протягом трьох місяців (із 01.04.17 р. по 30.06.17 р. включно) діяли обставини непереборної сили (форс-мажор), засвідчені довідкою Торгово-промислової палати. Строк оплати за договором – не пізніше 31.01.17 р. Три місяці форс-мажору не включаються в розрахунок строку позовної давності. До зупинення строк позовної давності становив два місяці, значить, із трирічного загального строку залишилося 2 роки і 10 місяців, які слід обчислювати починаючи з 01.07.17 р. Таким чином, строк позовної давності за цією заборгованістю закінчується 30.04.20 р. Переривання строку Перелік випадків переривання строку позовної давності наведено і в ст. 264 ЦК. Якщо перебіг строку був перерваний однією з подій, передбачених законодавством, то цей строк починає обчислюватися заново, а час, який минув до моменту його переривання, у новий строк не зараховується. Підставами для переривання строку є такі події: 1. Боржник учинив дії, які свідчать про визнання ним боргу або іншого свого обов'язку. Як роз'яснює ВГСУ (пп. 4.4.1 Постанови № 10), такими діями можуть бути: визнання боржником пред'явленої претензії; зміна договору, з якого випливає, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу; підписання боржником (уповноваженою на це посадовою особою боржника) разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виник спір; письмове звернення боржника до кредитора з гарантією сплати боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій. Важливий момент: якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник учинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини або періодичного платежу, то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу строку позовної давності за іншими (невизнаними) частинами платежу. Слід знати! Визнання боржником боргу після закінчення строку позовної давності не свідчить про його переривання. 2. Кредитор подав до суду позовну заяву з вимогою виплатити частину заборгованості або позов до одного з декількох боржників. ПРИКЛАД 4 За умовами договору постачаня покупець був зобов'язаний оплатити отриманий товар не пізніше 18.06.18 р. Оплата у встановлений строк не була здійснена. 05.12.18 р. між постачальником і покупцем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, яким підтверджена наявність заборгованості покупця перед постачальником за цим договором. Отже, строк позовної давності перервався і з 05.12.18 р. почав перебіг заново. Таким чином, строк позовної давності (3 роки) за розглянутою заборгованістю мине 05.12.21 р. Висновки Правила обчислення строків позовної давності за договірними зобов'язаннями визначено нормами ЦК. Існує загальний строк позовної давності – 3 роки та спеціальні строки, які встановлені відповідними нормами законодавства і можуть бути більше або менше загального строку. При обчисленні строків позовної давності слід ураховувати: умови договору, якими визначено строки виконання зобов'язань, щоб правильно визначити початок перебігу строку позовної давності; те, що при певних обставинах строк позовної давності може призупинятися та перериватися.

Рекомендую проанализировать Вам данную консультацию и описать свои требования к кредитору и фактору - покупателю долга , исключительно заказными письмами на адрес юридический или фактический направить с уведомлением о вручении после 15 -20 дней можете смело подавать в суд исковое заявление о вымогательстве и мошенничестве , и о признании долга недействительным по истечению срока давности, чеки с почты обязательно нужны для суда как подтверждение отправки Вами писем кредитору с предложением реструктуризации даже если кредитор снова проигнорирует их , отправлять лучше новой почтой.

Общение с кредитором ведите строго в письменной форме , что бы были доказательства для суда в будущем! Относительно звонков факторинговой компании , то подайте заявление в полицию о вымогательстве и шантаже - это их успокоит на время.

Если удастся договорится о реструктуризации - в договоре настаивайте, на том, что оплатите строго тело кредита ( требуйте указать эту фразу при оплате если на будет: " оплата тела кредита по договору № ХХХХ от ФИО и все .

Если же срок давности как описано выше истек , то иск в суд о признании долга недействительным по истечению срока давности. Платежи не вносите так как поновится срок исковой давности.

Если ситуация будет критической можно прийти к механизму -Признания физ.лица(вашей дочери) таким, что утратило платежеспособность (банкрут), согласно нового кодекса о банкротстве:

Инвалидность не есть причиной отмены финансовых обязательств по кредиту!

Ваше имущество лучше переписать на детей, мужа, что бы кредитор не мог наложить на него арест

Так же рекомендую обратиться к регулятору - НБУ с заявлением на неправомерные действия кредитора.

С уважением,

Константин Гончаренко

Здравствуйте.

Относительно порядка заключения кредитного договора:

Так, действительно согласно ст. 1055 Гражданского кодекса Украины (ГКУ) кредитный договор заключается в письменной форме. Кредитный договор, заключенный с несоблюдением письменной формы, является ничтожным.

Таким образом получается, что кредитные договора могут заключаться исключительно в письменной форме.

Согласно же ч. 1 ст. 205 ГКУ сделка может совершаться устно или в письменной (электронной) форме. Стороны имеют право избирать форму сделки, если иное не установлено законом.

В соответствии с ч. 1 ст. 207 ГКУ сделка считается совершенной в письменной форме, если ее содержание зафиксировано в одном или нескольких документах (в том числе электронных), в письмах, телеграммах, которыми обменялись стороны.

Сделка считается совершенной в письменной форме, если воля сторон выражена с помощью телетайпной, электронной или иного технического средства связи.

Таким образом, законодатель предусмотрел электронную форму договора (сделки), и она является письменной.

Механизм заключения (подписания) электронного договора регулируется Законом Украины "Об электронной коммерции". Особое внимание стоит уделить ст.ст.11-12 данного Закона.Полностью цитировать ст.11 Закона не стану, поскольку она достаточно объемная. Однако, ее нормы можно свести к следующему:

1. Кредитор должен предоставить заемщику предложение (оферту).
2. Заемщик должен данное предложение принять (акцептировать) и предоставить ответ.

Так, согласно ч.3 ст.11 данного Закона электронный договор заключается путем предложения его заключить (оферты) одной стороной и ее принятия (акцепта) второй стороной.

Электронный договор считается заключенным с момента получения лицом, направившим предложение заключить такой договор, ответа о принятии этого предложения в порядке, определенном частью шестой настоящей статьи.

Согласно же ч.6 ст.11 Закона ответ лица, которому адресовано предложение заключить электронный договор, о принятии (акцепте) может быть оказана путем:

- отправки электронного сообщения лицу, которое сделало предложение заключить электронный договор, подписанного в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

- заполнения формуляра заявления (формы) о принятии такого предложения в электронной форме, подписывается в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

- совершение действий, которые считаются принятием предложения заключить электронный договор, если содержание таких действий четко разъяснено в информационной системе, в которой находится такое предложение, и эти разъяснения логически связаны с ней.

Получается, что существует 2 рабочих основания ответа клиента (акцепта) о принятии предложения (оферты):

- некий электронный документ;

- внесение данных в заявку на сайте МФО.

Но в любом случае, эти документы должны быть подписаны заемщиком!

Также, согласно абзацу 1 ч.11 ст.11 Закона покупатель (заказчик, потребитель) должен получить подтверждение совершения электронной сделки в форме электронного документа, квитанции, товарного или кассового чека, билета, талона или иного документа в момент совершения сделки или в момент исполнения продавцом обязанности передать покупателю товар.

Это означает, что МФО обязано предоставить заемщику копию электронного кредитного договора и доказательства перечисления/получения кредитных средств.

Порядок "наложения" самой электронной подписи регулирует ст.12 Закона. Так, согласно ч.1 ст.12 Закона если в соответствии с актом гражданского законодательства или по договоренности сторон электронный договор должен быть подписан сторонами, моментом его подписания является использование:

- электронной подписи или электронной цифровой подписи в соответствии с Законом Украины "Об электронной цифровой подписи", при использовании средства электронной цифровой подписи всеми сторонами электронной сделки;

- электронной подписи одноразовым идентификатором, определенным настоящим Законом;

- аналога собственноручной подписи (факсимильного воспроизведения подписи с помощью средств механического или иного копирования, иного аналога собственноручной подписи) по письменному соглашению сторон, в котором должны содержаться образцы соответствующих аналогов собственноручных подписей.

В результате имеем 3 варианта такой подписи.

Нужно отметить, что использование электронной цифровой подписи (ЭЦП) уже регулирует совершенно другой нормативный акт - Закон Украины "Об электронных доверительных услугах" (с 07.11.2018). Сама ЭЦП выглядит как некий электронный носитель (диск, флешка и т.д.), с записанным на ней кодом (файлом). Кроме того, для использования ЭЦП применяется пароль.

Применение ЭЦП заемщиком для подписания договора с МФО встречается крайне редко.

Третий вариант, предусматривает наличие некого письменного согласия сторон на применения факсимиле. Такого в практике я тоже еще не встречала.

Основным, и по сути единственным, остается второй вариант - применение одноразового идентификатора.

Согласно п.12 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" одноразовый идентификатор - алфавитно-цифровая последовательность, ее получает лицо, принявшее предложение (оферту) заключить электронный договор путем регистрации в информационно-телекоммуникационной системе субъекта электронной коммерции, предоставил такое предложение. Одноразовый идентификатор может передаваться субъектом электронной коммерции, предлагает заключить договор, другой стороне электронной сделки средством связи, указанным при регистрации в его системе, и прилагается (присоединяется) в сообщение от лица, принявшего предложение заключить договор.

Согласно же п.6 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" электронная подпись одноразовым идентификатором - данные в электронной форме в виде алфавитно-цифровой последовательности, которые прилагаются к другим электронным данным лицом, принявшим предложение (оферту) заключить электронный договор, и направляются другой стороне этого договора.

На практике же это выглядит как СМС-сообщение с неким паролем (например, 15ЕН25789FG) на мобильный телефон заемщика, который он уже использует на сайте МФО для подписания электронного договора (заявки на получение кредита).

В чем же состоит проблематика электронной подписи одноразовым идентификатором? Так, в нормах Закона все выглядит довольно логичным и последовательным. Но на практике при возникновении спора, в том числе в судебном разбирательстве, МФО придется доказать:

1. Предоставление предложения (оферты) заемщику именно с такими условиями и именно этому заемщику.
2. Получение заемщиком одноразового идентификатора (ОИ). Тут поднимаются вопросы принадлежности номера телефона и его использования заемщиком в этот момент.
3. Заполнение конкретным заемщиком заявки на сайте с использование его персональных данных и цифровых фотографий.
4. Использование именно данным заемщиком ОИ и именно этого ОИ.

Итак, могу Вам сказать "по секрету", что это дает заемщику очень большой простор для "маневра" в суде или подаче жалоб. По сути, доказывать все моменты придется именно МФО, что говорит о возможности выиграть заемщиком дело в суде и вследствие чего, не возвращать начислен долг.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня, Ніна!

По кожному відпрацьовувати окремо необхідно письмове звернення.

А ті всі %, що ви наразі сплачуєте - вони нажаль, сприймаються ніяк інше як - можуть платити і далі, як "кабала".

Тому важливо підняти всі фін.установи, в яких ви брали ці позики, виписати всі ЄДРПОУ і по кожному з них відпрацьовувати порядок нарахування, підставу, наявність ліцензії від НБУ та правомірність нарахування тощо.

Можливо варто залучити все ж таки правову допомогу, принанні на першій стадії, щоб чітко розуміти план дій,

Звертайтесь, залишаючи лід на сайті.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 48-1. Правові наслідки нездатності фізичної особи виконати свої майнові зобов’язання і погасити борги

1. Стосовно фізичної особи, яка є нездатною виконати свої майнові зобов’язання і погасити борги, може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність і введена процедура реструктуризації боргів боржника або така особа може бути визнана банкрутом у справі про неплатоспроможність із застосуванням процедури задоволення вимог кредиторів за правилами, передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства.".

Вважаю належним виходом із ситуації подання позову про визнанння себе бакнрутом.

Доброго Дня

Спробуйте звернутися до кредитодавців з пропозиціями відтермінування, кредитних канікул тощо.

Спробуйте скористатись приписами законодавства, а саме:

Із початком особливого періоду в державі, а саме з 18 березня 2014 року, усіх військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів було звільнено на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» від сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, зокрема банками та фізичними особами.

Банки можуть звільнити клієнтів від повернення основної суми кредиту на час карантину. Тобто, сам термін виплати кредиту продовжується.

При цьому банки не припиняють нараховувати відсотки, адже паралельно вони нараховують відсотки за депозитами іншим клієнтам. Однак сплатити відсотки можна буде вже після карантину. Штрафи та пені на період карантину заборонені законом.

Також, у складних випадках, клієнтам може бути запропонована капіталізація відсоткових платежів. У НБУ зазначають, що капіталізація дозволить бізнесу залишатися ліквідним, а фізичним особам – підтримувати необхідний рівень поточного споживання.

Підкреслюється, що порядок надання "канікул" залежатиме від конкретних випадків та домовленостей клієнту з банком.

На час реструктуризації банки не мають права підвищувати ставки по кредитах та не повинні вимагати комісій за проведення процедури.

Наступний етап це обрання стратегії закриття кредитів, тобто обираєте які кредити ви будете закривати а по яких будете очікувати вимоги про сплати боргу в повному обсязі та пред'явлені судового позову, а далі очікуєте судового провадження( в межах суду поборетесь за суму боргу тобто вкажете про неправомірність нарахування відсотків, невірність сум тощо) і далі суми будуть стягуватись у примусовому порядку виконавчою службою, але після пред'явлення вимог кредитора про сплату боргу у повному розмірі вимоги про нарахування % будуть неправомірні.

Успіхів

Закон України "Про споживче кредитування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n218):

Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

6. У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Висновок: фінансова установа протягом дії карантину не може нараховувати і стягувати штрафні санкції та застосовувати інші види покарань. Якщо вже була нарахована пеня, то компанія повинна її відмінити (списати). Однак, нарахування процентів є законним, так як проценти є частиною кредиту, тому їх доведеться виплачувати.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran49...):

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Висновок: припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Такий правовий висновок узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленою у Постанові від 06.02.2019 року по справі № 175/4753/15ц.

Наприклад, якщо строк кредитування становить 30 днів, а процентна ставка 1,50 відсотків, то загальний розмір процентів за користування кредитом, які позичальник повинен виплатити позикодавцю, складає 6750 грн = (15000 грн х (1.50% : 100%) х 30 днів строку дії кредитного договору).

Тобто, у такому випадку загальний борг позичальника не повинен перевищувати 21750.50 грн (кредит – 15000 грн, проценти за користування кредитом – 6750 грн).

Як і куди подати скаргу на МФО (інформація за посиланням):

1) bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-pochinaye-priymati-zvernennya-gromadyan-schodo-roboti-nebankivskih-finansovih-ustanov

2) bank.gov.ua/ua/news/all/finansova-ustanova-porushila-vashi-prava-do-kogo-zvertatisya

Всього доброго!

Щасти Вам!