Спрощені закупівлі зміна ціни за одиницю товару.

Доброго дня!

Важливо розуміти, щоби у вашомиу договорі був точно передбачений пункт про можливість збільшення вартості товарів чи послуг. Якщо цього нема, то ви не маєте права цього робити.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (частина 5 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі").

Тому по строкам у вас все норм, бо пройшло 90 днів.

Його інформація зі статистики є підтвердженням зміни вартості, але уважно перевірте середній % коливання ціни, якщо він менший, то до 10 % не можете піднятись, а лише на суму здорожчання.

Листи від виробників також є підставою для перегляду.

Бажаю вам гарного дня!!

Доброго дня, Олено!

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, — не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Важливо! Для початку уважно вивчіть умови укладеного договору про закупівлю. Імовірно, що замовник визначив чіткий механізм та документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку. У такому випадку вам необхідно керуватися безпосередньо умовами вашого договору про закупівлю. Якщо договір про закупівлю не містить механізму використання пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, розглянемо наведені вами питання.

Отже, першою умовою збільшення ціни за одиницю до 10 % є: предмет договору про закупівлю — товар. Другою умовою є те, що збільшення ціни за одиницю товару можливе до 10 %, максимально ціну за одиницю товару можна підняти на 9,99 %. Третьою умовою є підняття ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку. Пропорційність у цьому випадку означає: на скільки відсотків відбулося коливання на ринку — на стільки ж можна і підняти ціну за одиницю товару, але до 10 відсотків. Наприклад, коливання ціни, підтверджене довідкою з Торгово-промислової палати, складає 4 %, отже, звернутися до замовника з пропозицією підняти ціну за одиницю товару можемо тільки на 4 %.

Коливання ціни такого товару на ринку означає, що постачальник повинен показати, як зросла ціна. Підтвердження росту ціни товару на ринку можуть надавати у вигляді офіційного листа / довідки уповноважені на це установи. До таких установ можна віднести Торгово-промислову палату, ДП «Держзовнішінформ», управління статистики тощо. Підтвердженням коливання ціни можуть вважатися листи / довідки з цих організацій з інформацією про ціну, наприклад, на момент укладання або внесення останніх змін до договору про закупівлю та на момент звернення постачальника щодо підняття ціни. Важливо, щоб у наданих постачальником даних чітко відстежувалося коливання ціни на ринку саме на той відсоток, на який постачальних планує збільшити ціну в договорі про закупівлю. Збільшення ціни за одиницю товару оформлюється додатковою угодою до договору про закупівлю.

Варто зауважити, що зміна ціни за одиницю товару до 10 % не може призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, тобто ціна за одиницю збільшується, а кількість товару, відповідно, зменшується.

Всього доброго!

Щасти Вам!

ДОДАТКОВО:

Збільшення ціни за одиницю товару до 10 % у зв’язку з коливанням цін на ринку — найбільш затребувана і водночас найбільш спірна підстава внесення змін до договору про закупівлю, передбачена пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про закупівлі, Закон).

Одне з нововведень чинної редакції Закону — вказівка на те, як часто можна підвищувати ціну до 10 %, а саме: «не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю». Сьогодні існує принаймні 6 (!) основних способів тлумачення згаданої норми. А тому, хто вибере неправильний варіант, світять не просто непереливки, а цілком конкретний штраф за частиною 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення у розмірі від 1 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 — 51 000 грн).

Що каже Закон?

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону про закупівлі в чинній редакції істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, такого випадку: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, — не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

«Один раз на 90 днів» — це як?

Дискусії в закупівельній громаді виявили щонайменше 6 способів тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону про закупівлі, кожен з яких ми розглянемо детально.

Спосіб 1. «Квартальний підхід»

Більшість закупівельної громади схиляється до думки, що «один раз на 90 днів» — це такий собі синонім до слова «щоквартально». Однак ділити строк дії договору про закупівлю на квартали незручно (рідко який договір про закупівлю починається 1 січня чи 1 квітня), а тому часовий інтервал виразили у днях.

Такий підхід означає, що починаючи з дати укладення договору про закупівлю ділимо час на рівні інтервали по 90 днів, і в рамках кожного такого інтервалу можна один раз збільшити ціну товару до 10 %. «Квартальний підхід» означає, що часовий інтервал між черговими підвищеннями ціни може бути будь-яким (аби тільки в цьому інтервалі відбулися цінові коливання на ринку товарів), у тому числі меншим за 90 днів. Водночас, якщо сторони пропустили черговий 90-денний інтервал, то можливість чергового зростання ціни не переноситься на наступні часові інтервали, а, так би мовити, «згорає» (адже в кожному 90-денному періоді ціну можна збільшити лише 1 раз).

Наприклад, ціну товару можна збільшити на 67-й та 93-й дні з дати укладення договору про закупівлю, або на 25-й, 98-й та 272-й дні з дати укладення договору про закупівлю. Оскільки Закон про закупівлі відраховує строк на внесення змін до договору про закупівлю «з моменту його укладення», а за змістом статей 638-639 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов у належній формі, тобто у разі письмової форми договору як єдиного документа — з моменту його підписання, для вираховування строку у 90 днів першим днем такого строку буде день укладення договору про закупівлю.

Приміром, якщо договір про закупівлю укладено 05.03.2021, то це перший день з дев’яноста днів. Останній же день припадатиме на 02.06.2021 (включно). 3 червня 2021 — це вже перший день наступного проміжку у 90 днів. Таким чином, якщо замовник не вносив зміни у договір про закупівлю в цій частині в період перших дев’яноста днів, то другий період для можливих змін — це 03.06.2021-29.08.2021 (при цьому 3 червня буде першим днем, а 29 серпня — останнім днем строку). У розділі цієї статті під назвою «Інші гібридні способи обчислення строку для зміни ціни» ми ще повернемося до питання, який день рахувати першим і чому.

Одразу зазначимо, що позиції Верховного Суду з порушеного питання ще немає, бо строк застосування чинної редакції Закону про закупівлі дуже незначний (менше року). Однак у 2017 році Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ аналізував положення кредитного договору, яким встановлено погашення заборгованості у повному обсязі «один раз у 90 днів». За змістом ухвали від 21.06.2017 у справі № 201/4772/15-ц суд дійшов висновку, що погашення заборгованості мало відбутися у будь-який час до завершення 90-го (тобто останнього) дня строку.

На користь «Квартального підходу» свідчить і опис автоматичного індикатора ризику Risk-2-14 «Зміна істотних умов договору про закупівлю (ціни за одиницю товару)» (показник 0,3, що означає низький ступінь ризику), що входить до Переліку автоматичних індикаторів, затвердженого наказом Мінфіну від 28.10.2020 № 647, зареєстрованого у Мін’юсті 23.12.2020 за № 1284/35567. Так, аудитори вважатимуть порушенням «зміну ціни за одиницю товару більше ніж один раз на 90 днів».

На наш погляд, саме такий спосіб тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону (тобто «Квартальний підхід») є найбільш обґрунтованим та повною мірою відповідає як букві, так і духу Закону про закупівлі, а також — потребам сторін договору про закупівлю, адже дозволяє максимально гнучко реагувати на коливання ринкових цін. І саме такий підхід підтримало Мінекономіки у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю».

У цьому листі Мінекономіки слід звернути увагу на ще одну цікаву обставину: на думку Мінекономіки, «до 10 %» тотожне «не більше ніж на 10 %». Відмітимо, що більшість закупівельної громади розцінила зміну прийменників у чинній редакції Закону (нагадаємо: до 19.04.2020 у Законі вказувалося про зміну ціни за одиницю товару «не більше ніж на 10 %», а з 19.04.2020 вживається вже прийменник «до 10 %») не як несуттєву редакційну правку, а як зниження максимальної межі зростання ціни. Тобто, якщо до 19.04.2020 максимальний крок підвищення ціни становив 10 %, то з 19.04.2020 максимальний крок підвищення ціни – 9,99(9).

Спосіб 2. «Правило 90-го дня»

Прихильники цього способу також ділять строк дії договору про закупівлю на блоки по 90 днів, однак, на відміну від прихильників «Квартального підходу», вважають, що зростання ціни може відбутися виключно в останній день відповідного періоду, при цьому перший 90-денний строк починається з дати укладення договору про закупівлю, а всі наступні — з дня, наступного за днем укладення чергової додаткової угоди про зростання ціни. Інакше кажучи, додаткова угода про збільшення ціни за одиницю товару може бути укладена виключно на 90-й та / або 180-й, та / або 270-й і т. д. дні з дати укладення договору про закупівлю.

Цей підхід за своєю суворістю не відповідає змісту Закону: якби сторони договору про закупівлю мали крокувати, наче солдати, виключно строками по 90 днів кожен, то в Законі ми мали б чітку вказівку, на зразок, «через кожні 89 днів з моменту укладення договору по закупівлю». Окрім того, такий спосіб вкрай незручний для застосування на практиці.

Спосіб 3. «Крок ≥ 90 днів»

Прихильники цього підходу не ділять строк дії договору про закупівлю на жодні часові інтервали, їх правило просте: інтервал між укладенням договору про закупівлю та першим зростанням ціни, а також між усіма черговими зростаннями ціни на товар має становити не менше 90 днів, який обраховується так: вперше від дати укладення договору про закупівлю, а в усі наступні рази — з дня, наступного за днем укладення додаткової угоди. Наприклад, ціна може зрости вперше не раніше 91-го дня, а надалі, наприклад, на 196-й, 328-й і т. д. дні з дати укладення договору про закупівлю.

Спосіб «Крок ≥ 90 днів» є найбільш безпечним для замовника підходом до підвищення ціни до 10 %, оскільки виключає можливість зміни ціни у перші 90 днів дії договору про закупівлю. Однак, саме цей мораторій у перші 90 днів дії договору про закупівлю не відповідає змісту Закону. Проілюструємо цю думку.

У вітчизняному законодавстві є усім відомі чіткі приклади вказівки на обов’язковий інтервал між певними діями, зокрема — у частині 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою заробітна плата виплачується … не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Погодьтеся: щодо визначених законодавством строків виплати зарплати суперечок ні в кого не виникає.

Тож законотворці, якби хотіли реалізувати підхід «Крок ≥ 90 днів», могли б викласти спірні положення, наприклад, за аналогією з вищенаведеною нормою Закону України «Про оплату праці», тобто у такий спосіб: «… — не частіше одного разу на 90 днів через проміжок часу не менше 90 календарних днів та не раніше 91 дня з дати укладення договору про закупівлю». Або альтернативний варіант: «… — не частіше ніж один раз протягом будь-яких послідовних 90 днів строку дії договору про закупівлю», при цьому мораторій на підвищення ціни товару протягом перших 90 днів слід було б обумовити додатково.

Окремим випадком підходу «Крок ≥ 90 днів» є укладення додаткових угод виключно за схемою: вперше — на 91-й день з дати укладення договору про закупівлю, вдруге і надалі — на 91-й день з дня, наступного за днем підписання чергової додаткової угоди. У такому випадку крок змін дорівнює рівно 90 днів, а сам день укладення додаткової угоди до жодного 90-денного строку не зараховується. Ця модифікація підходу «Крок ≥ 90 днів» є також безпечною для сторін договору про закупівлю, однак дотримуватися цієї суворої і, як наслідок, вкрай обтяжливої схеми немає потреби — Закон таких жертв не вимагає.

Спосіб 4. «Крок ≥ 90 днів, але без мораторію»

Послідовники цього підходу модифікували «Крок ≥ 90 днів», відмовившись від заборони на підвищення ціни протягом перших 90 днів. Тобто час з моменту укладення договору про закупівлю не ділиться на рівні 90-денні проміжки, однак інтервал між черговими зростаннями ціни на товар має становити не менше 90 днів. Тобто такі замовники, укладаючи договір про закупівлю, наприклад, 01.03.2021, а першу додаткову угоду про підвищення ціни до 10 % — 11.03.2021, рахують, що другі подібні зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше, ніж 10.06.2021, тобто на 91-й день після внесення перших змін.

Це спосіб викликає ті самі заперечення, що й «Крок ≥ 90 днів»: якби проміжок між черговими підвищеннями ціни мав вирішальне значення, то про це в Законі написали б прямо.

Відмітимо, що саме цей спосіб найбільш близький до «Квартального підходу». Однак, «Квартальний підхід» — єдиний, що дозволяє збільшити ціну двічі протягом умовного 90-денного строку (тобто якщо одне зростання ціни відбудеться наприкінці одного «кварталу», а наступне — на початку чергового «кварталу», детальніше див. вище «Спосіб 1. ‟Квартальний підхід”»).

Спосіб 5. «Одноразовий»

Прихильники цього способу розглядають вказівку «Один раз на 90 днів» не як обмеження, а як дозвіл, та стверджують, що ціну товару можна збільшити лише один раз протягом перших 90 днів з дати укладення договору, а після спливу цього строку пункт 2 частини 5 статті 41 Закону застосуванню не підлягає.

Логіка прихильників цього способу проста: «90 днів з моменту підписання договору про закупівлю» можуть минути лише 1 раз, а отже скористатися пунктом 2 частини 5 статті 40 Закону також можна лише один раз.

З «Одноразовим» підходом важко погодитися. Якби пункт 2 частини 5 статті 40 Закону дійсно носив одноразовий характер, то в Законі не було б слів «не частіше» та прийменника «на (90 днів)», а натомість написали б прямо: «… — один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю».

Спосіб 6. «Одноразовий+»

Прихильники цього підходу модифікували спосіб «Одноразовий» і стверджують, що протягом перших 90 днів з дати укладення договору про закупівлю збільшити ціну до 10 % можна лише 1 раз, а після завершення цього 90-денного строку — на власний розсуд сторін договору про закупівлю без жодних обмежень щодо інтервалів між додатковими угодами, аби лише були достеменні документальні підтвердження коливання ціни у бік збільшення.

Логіка прихильників: «90 днів з моменту підписання договору про закупівлю» можуть минути лише 1 раз, тож і обмеження на укладення лише 1 угоди протягом 90-денного періоду застосовується лише 1 раз, а починаючи з 91-го дня з дати укладення договору про закупівлю можна збільшувати ціну на власний розсуд, бо додаткових часових обмежень щодо збільшення ціни до 10 % Закон не містить».

Цей підхід також не витримує критики, а його прихильники видають бажане за дійсне. Згадаймо, що відповідно до частини 5 статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною. У свою чергу частиною 5 статті 41 Закону передбачено лише один (!) випадок підвищення ціни до 10 % — той, до якого застосовується інтервальне обмеження «один раз на 90 днів».

Інші гібридні способи обчислення строку для зміни ціни:

На додачу кожен з шести описаних способів має модифікацію, а саме: день укладення договору про закупівлю залишається, так би мовити, недоторканний, і 90-денні строки відраховуються з дня, наступного за днем укладення договору про закупівлю. Відмітимо, що така модифікація видається безпідставною незалежно від обраного способу тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону. А все тому, що в Законі про закупівлі зазначено «90 днів з моменту підписання договору про закупівлю», підкреслюємо не «з дня», а саме «з моменту». І хоча саме формулювання «з моменту» є некоректним для строків, що обчислюються днями (формула «з моменту» має вживатися тоді, коли строки обчислюються, максимум, годинами, наприклад, 72 години з моменту затримання особи), таке формулювання явно вказує, що безпосередньо день укладення договору про закупівлю береться до уваги і є початком 90-денного строку.

Зрозуміти Закон правильно в умовах, коли жоден з компетентних органів не поспішає висловити чітку та однозначну позицію, — задача непроста. Хтось вирішить ситуацію радикально: взагалі не підвищуватиме ціну товару. Інші замовники скористаються підходом «Крок ≥ 90 днів», який, як вже зазначалося вище, є найбільш безпечним, бо встановлює жорсткі рамки можливих змін. А тим, хто готовий відстоювати свою позицію, пропонуємо згадати, що нечіткість закону — не лише біда, але й простір для маневрів. Тож зручним способом вирішення ситуації різночитань Закону стане чітке відображення у тексті договору про закупівлю власного розуміння порядку підвищення ціни товару до 10 %.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

• Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» [1] (далі — Закон) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, — не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Для початку уважно вивчіть умови укладеного договору про закупівлю. Імовірно, що замовник визначив чіткий механізм та документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку. У такому випадку вам необхідно керуватися безпосередньо умовами вашого договору про закупівлю. Якщо договір про закупівлю не містить механізму використання пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, розглянемо наведені вами питання.

Отже, першою умовою збільшення ціни за одиницю до 10 % є: предмет договору про закупівлю — товар. Другою умовою є те, що збільшення ціни за одиницю товару можливе до 10 %, максимально ціну за одиницю товару можна підняти на 9,99 %. Третьою умовою є підняття ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку. Пропорційність у цьому випадку означає: на скільки відсотків відбулося коливання на ринку — на стільки ж можна і підняти ціну за одиницю товару, але до 10 відсотків. Наприклад, коливання ціни, підтверджене довідкою з Торгово-промислової палати, складає 4 %, отже, звернутися до замовника з пропозицією підняти ціну за одиницю товару можемо тільки на 4 %.

Коливання ціни такого товару на ринку означає, що постачальник повинен показати, як зросла ціна. Підтвердження росту ціни товару на ринку можуть надавати у вигляді офіційного листа / довідки уповноважені на це установи. До таких установ можна віднести Торгово-промислову палату, ДП «Держзовнішінформ», управління статистики тощо. Підтвердженням коливання ціни можуть вважатися листи / довідки з цих організацій з інформацією про ціну, наприклад, на момент укладання або внесення останніх змін до договору про закупівлю та на момент звернення постачальника щодо підняття ціни. Важливо, щоб у наданих постачальником даних чітко відстежувалося коливання ціни на ринку саме на той відсоток, на який постачальних планує збільшити ціну в договорі про закупівлю. Збільшення ціни за одиницю товару оформлюється додатковою угодою до договору про закупівлю.

Варто зауважити, що зміна ціни за одиницю товару до 10 % не може призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, тобто ціна за одиницю збільшується, а кількість товару, відповідно, зменшується.

відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:

https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Крім того, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:

https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

Водночас інформацію щодо ринкової ціни товару можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Олена!

Таке поняття як ціна договору (товару/продукту) є істотною умовою договору, і тут не можуть бути листи інших постачальників, показникі статистики, долару, політики тощо, АЛЕ (!) якщо саме ці показники ви не заклали в умови договору для перегляду ціни договору.

Тобто якщо сторони передбачили підняття НЕ ЧЕРЕЗ взаємне підписання Додаткової угоди, а одностороннього повідомлення постачальника, то мали передбачити за яких умов і що саме впливає на ці умови, одностороннього повідомлення.

Договір обов'язковий для виконання, тому у вашому питанні- як біблія саме договір та його положення.

Набирайте через контакти на сайті та надайте на ознайомлення саме ваш примірник договору.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання - по перше ретельно ознайомтесь з умовами зміни зазначеними та оприлюдненими у договорі на закупівлю, а наступний крок звертаєтесь до законодавчих приписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 41 Закону про публічні закупівлі, договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару, при цьому укладення такого договору відбувається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 180 ГК, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна договору про закупівлю є однією з його істотних умов. Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону, встановлено загальну норму про заборону зміни сторонами істотних умов договору після його підписання, а також перелік виключень з даної норми, за наявності яких сторони можуть ініціювати внесення змін до договору в частині істотних умов. При цьому умови та порядок внесення таких змін мають бути чітко прописаним в договорі про закупівлю, починаючи зі стадії проєкту в складі тендерної документації. Незайвим буде згадати ст. 164-14 КпАП, якою передбачено відповідальність за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом у вигляді штрафу до 51 000, 00 грн. Враховуючи господарський характер договору про закупівлю, звернемось до ч. 1 ст. 188 ГК, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Отже, в договорі про закупівлю доцільним є визначити як умови та порядок внесення до нього змін за обопільною згодою, так і умови, при яких такі зміни вносяться в односторонньому порядку.

В будь-якому випадку, зміна ціни договору про закупівлю як його істотна умова і в односторонньому порядку, і за взаємною згодою можлива лише у вичерпному переліку випадків, передбачених ч. 5, 6 ст. 41 Закону, які також можливо використовувати тільки в разі передбачення їх в проєкті договору та встановлення порядку зміни умов договору за тією чи іншою підставою.

У будь якому разі довідки зі статистики не достатньо однозначно рекомендую отримати й інформацію з Торгово промислової палати.

Успіхів