Чи загрожує штраф за відмову від вакцинації солдату строкової служби?

Добрий день, Дмитро!

Планові запобіжні щеплення всьому особовому складові військової частини проводяться відповідно до календаря щеплень, а щеплення за епідемічними показаннями – за наказом старшого командира.

До хвороб, для профілактики яких є обов’язковими щеплення, відповідно до Наказу МОЗ від 16.09.2011 № 595 належать: туберкульоз, гепатит В, дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція, кір, краснуха, паротит.

Тобто обов’язковими плановими можуть бути щеплення лише від цих 10-и захворювань.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЗУ “Про захист населення від інфекційних хвороб” рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об’єктах приймають “головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України”.

Якщо Вас змушують зробити щеплення від захворювання, яке не зазначене в переліку обов’язкових щеплень, вимагайте рішення відповідного органу про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями та наказ старшого командира про проведення таких щеплень.ю, шляхом надання рапорту.

За їх відсутності, тобто у випадку відсутності правової підстави, ви маєте право подати рапорт, з відмовою від проведення вакцинації (Право відмови від вакцинації передбачене ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-­III).

Також, від проведення щеплень військовослужбовці звільняються за висновком лікаря.

У випадку проблем зі здоров’ям та протипоказань обов’язково варто взяти відповідний документ у лікаря та надати його Вашому командиру разом з рапортом.

На порушення закону та протиправні дії, зі сторони командування, Вы маєте право подати скарги до Міністерства оборони України та Військової служби правопорядку ЗСУ, а також звернутися з позовною заявою до Окружного адміністративного суду, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

Всього доброго, успіхів Вам!

Доброго дня.

Відповідно до п. 243 Статуту внутрішньої служби ЗСУ усім військовослужбовцям проводяться запобіжні щеплення проти основних інфекційних хвороб. Щеплення можуть бути 1) плановими і 2) проводитися за епідемічними показаннями.

Планові запобіжні щеплення всьому особовому складові військової частини проводяться відповідно до календаря щеплень, а щеплення за епідемічними показаннями – за наказом старшого командира.

До хвороб, для профілактики яких є обов’язковими щеплення, відповідно до Наказу МОЗ від 16.09.2011 № 595 належать: туберкульоз, гепатит В, дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція, кір, краснуха, паротит.

Тобто обов’язковими плановими можуть бути щеплення лише від цих 10-и захворювань.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЗУ “Про захист населення від інфекційних хвороб” рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об’єктах приймають “головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України”.

Якщо вас змушують зробити щеплення від захворювання, яке не зазначене в переліку обов’язкових щеплень, вимагайте рішення відповідного органу про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями та наказ старшого командира про проведення таких щеплень. За їх відсутності, тобто у випадку відсутності правової підстави, ви маєте право написати письмову відмову від вакцинації (Право відмови від вакцинації передбачене ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-­III).

Також від проведення щеплень військовослужбовці звільняються за висновком лікаря. У випадку проблем зі здоров’ям та протипоказань обов’язково варто взяти відповідний документ у лікаря та надати його вашому командиру.

Добрый день!

Военнослужащие Вооруженных сил Украины не имеют права отказываться от прививок против инфекционных заболеваний, так как это предусмотрено уставом. Освободить военнослужащего от прививки может только врач.

С 14 июля в ВСУ началась обязательная вакцинация личного состава. Антикоронавирусные прививки должны сделать все военные вне зависимости от их желания, ответственными за проведение вакцинационных мероприятий сделали командиров воинских частей. При этом некоторые военные от вакцинации отказываются и пытаются не дать сделать себе прививку от коронавируса.

Однако существует статья 243 устава внутренней службы ВСУ, которая определяет обязательность прививок для военнослужащих. В статье сказано, что есть два типа прививок, которые обязательны для военных - это плановые предохранительные (делаются в соответствии с календарем вакцинации) и прививки по эпидемическим показаниям (проводятся по приказу старшего командира).

«Всем военнослужащим проводятся предохранительные прививки против основных инфекционных болезней. Прививки могут быть плановыми и проводиться по эпидемическим показаниям. Плановые предохранительные прививки всему личному составу воинской части проводятся в соответствии с календарем прививок, а прививки по эпидемическим показаниям - по приказу старшего командира (начальника). От проведения прививок военнослужащие освобождаются только по заключению врача», - заявлено в статье.

При этом информацию о прививках заносят в военный билет, и дублируют ее в медицинской книжке военного. Таким образом, у военнослужащего нет никаких вариантов отказа от прививки без нарушения устава, кроме как по противопоказанию врача.

Порядок привлечения военнослужащих к ответственности определяется Уставом.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Відповідно до п. 243 Статуту внутрішньої служби ЗСУ усім військовослужбовцям проводяться .,

Планові запобіжні щеплення всьому особовому складові військової частини проводяться відповідно до календаря щеплень, а щеплення за епідемічними показаннями – за наказом старшого командира.

До хвороб, для профілактики яких є обов’язковими щеплення, відповідно до Наказу МОЗ від 16.09.2011 № 595 належать: туберкульоз, гепатит В, дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція, кір, краснуха, паротит.

Тобто обов’язковими плановими можуть бути щеплення лише від цих 10-и захворювань.

(Право відмови від вакцинації передбачене ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-­III).

1. Також від проведення щеплень військовослужбовці звільняються за висновком лікаря. У випадку проблем зі здоров’ям та протипоказань обов’язково варто взяти відповідний документ у лікаря та надати його вашому командиру.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Відповідно до п. 243 Статуту внутрішньої служби ЗСУ усім військовослужбовцям проводяться запобіжні щеплення проти основних інфекційних хвороб. Щеплення можуть бути 1) плановими і 2) проводитися за епідемічними показаннями.

Планові запобіжні щеплення всьому особовому складові військової частини проводяться відповідно до календаря щеплень, а щеплення за епідемічними показаннями – за наказом старшого командира.

До хвороб, для профілактики яких є обов’язковими щеплення, відповідно до Наказу МОЗ від 16.09.2011 № 595 належать: туберкульоз, гепатит В, дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція, кір, краснуха, паротит.

Тобто обов’язковими плановими можуть бути щеплення лише від цих 10-и захворювань.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЗУ “Про захист населення від інфекційних хвороб” рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об’єктах приймають “головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар

Вас змушують зробити щеплення від захворювання, яке не зазначене в переліку обов’язкових щеплень, то ви можете вимагати рішення відповідного органу про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями та наказ старшого командира про проведення таких щеплень, у випадку відсутності правової підстави, ви маєте право написати письмову відмову від вакцинації (Право відмови від вакцинації передбачене ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-­III).

Також від проведення щеплень військовослужбовці звільняються за висновком лікаря. У випадку проблем зі здоров’ям та протипоказань обов’язково варто взяти відповідний документ у лікаря та надати його вашому командиру.

Важливо пам’ятати, що ряд професій одразу передбачають певні медичні обмеження і включають в себе вимоги вакцинації. Разом з тим відмова від такої вакцинації з посиланням на небажання брати участь в медичному експерименті і випробуваннях не пройшла повний цикл клінічних випробувань вакцини – можливий, але вбачається неперспективним для захисту своїх прав в національних судах.

Якщо ж, незважаючи на всі обставини, ви вирішили не робити щеплення – то це ваш вибір і держава, чиновники і роботодавці повинні його поважати. Така відмова не повинна стати причиною дискримінації і не може бути підставою для покарання вас в тій чи іншій формі.

У разі необхідності надати письмову відмову, можна рекомендувати оформляти це як відмову від участі в клінічному дослідженні вакцини від COVID-19, як альтернативний варіант – можна написати, що відмовляєтеся не від вакцинації, як такої, а від вакцинації конкретною вакциною з проханням зробити щеплення іншою більш дослідженою вакциною. ПАРЄ, Резолюцією № 2361, закликала країни співпрацювати з метою забезпечення рівного доступу до вакцин проти Covid-19 і уникати «вакцинного націоналізму».

Правові підстави відмови від вакцинації передбачені:

ст 1., ст 8, ст 9 Нюрнберзького кодексу 1947 року

п. 16 Гельсінської декларації всесвітньої медичної асоціації

ст. 6, розділ 1., розділ 3. Заява ЮНЕСКО 2005 року про біоетику та права людини

пункти 7.3.1. і 7.3.2. Резолюції ПАРЄ № 2361 від 2021 року «Вакцини проти COVID-19: етичні, правові та практичні міркування».

У складних і неоднозначних ситуаціях, пов’язаних з вакцинацією і відмовою від неї, рекомендується проконсультуватися з медичними працівниками та юристами, яким ви довіряєте.

Перспективи справ, пов’язаних з відмовою від щеплення

Є ст. 8 Конвенції, яка захищає від втручання в приватне життя (включно з медичною автономію), ст. 10 Конвенції – свобода вираження думки, це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без будь-якого втручання з боку органів державної влади і незалежно від державних кордонів. І тут вже є успішні кейси про захист заявників від покарання за необережні висловлювання про COVID-19. Зрештою, є ст. 2 і ст. 3 Конвенції, захист права на життя і захист від нелюдського поводження, в рамках яких можна розглядати питання наслідків медичних експериментів, а також відмови в медичній допомозі або несвоєчасної медичної допомоги.

Тобто законодавчо механізму притягнення вас д відповідальності за відмову від вакцинації не перебачено, проте Ваш роботодавець скоріше за все буде здійснювати на вас психологічний тиск, з метою нав'язування вам встановленої ним програми, тому раджу використовувати зазначені вище законодавчі приписи

Успіхів