Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
836 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Здравствуйте!
Мою девушку уволили с работы без выплаты зарплаты. Заведение быстрого питания в ТРЦ. Владельцы эмигранты с Северной Кореи. Клиент оплатил пол счёта наличными а остальную часть картой. Владелец заведения сказал что это какая-то махинация и сразу же уволил, ( касса вечером сошлась полностью) ЗП обещал выплатить но прошла неделя а ЗП всё ещё нет. Девушка работа по трудовому соглашению. Каких либо документов на руки не давали. ( Месяц работали всего с момента открытия)
Знаю точно что у них есть не оформленные работники.
Хотелось бы вернуть деньги.
С Уважением
Виктор
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (10)
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Добрый день!
Если лицо не оформлено на работе, это уже есть грубым нарушением трудового законодательства.
При этом, зачастую работодатель злоупотребляет и продолжая нарушать трудовое законодательство, не выплачивает заработную плату такому сотруднику.
Такие действия являются грубым нарушением трудового законодательства.
Добиться выплаты заработной платы штатному и неоформленному сотруднику возможно, если будете подавать обращения (жалобы и заявления), указанные в консультации.
Рекомендую подавать:
- жалобу в Государственную инспекцию труда, лучше коллективную жалобу, для проведения проверки и принятия мер реагирования к работодателю;
- жалобу в налоговую службу, лучше коллективную жалобу, для проведения проверки и принятия мер реагирования к работодателю;
- заявление в полицию и в прокуратуру, на основании ст.ст.60, 214 Уголовного процессуального кодекса Украины, о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о грубом нарушении трудового законодательства по статье 172 Уголовного кодекса Украины;
- заявление в суд об установлении трудовых отношений и взыскании задолженности по заработной плате.
С уважением,
Константин Гончаренко
Работники которые там работают сказали что владелец хочет подать в суд, типа повесит на неё 3 недостачи по кассе и это уже уголовное дело. Это может быть правдой?
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Владелец может подавать в суд сколько угодно , но для открытия производства необходимо иметь исчерпывающее документальные подтверждения бухгалтерские ведомости о недостачах и факты, что именно по вине работника они появились .
Если у него есть проблемы в бухгалтерии он не захочет еще больших проблем в суде.
Вам срочно необходимо сообщить об этой ситуации в инспекцию по труду териториальную пусть назначат проверку работодателя.
В вашем случае нужно принять меры по возврату зарплаты за время которое вы там отработали.
Недостачи нужно доказывать с такой бухгалтерией в организации - это сложно ему будет.
С уважением,
Константин Гончаренко
Адвокат, м. Київ, 23 роки досвіду
Очень вряд ли! Во-первых, если Ваша девушка не была официально оформлена, то ничего на нее "повесить" не получится. Кроме того недостачу необходимо изначально правильно оформить. Проведение инвентаризации, составления Акта и т.д. Не думаю, что это все есть, а задним числом оформлять чревато. Во-вторых, о факте недостачи работодатель должен был уведомить работника не позднее двух недель с момента выявления. Да и Ваша девушка не была материально-ответственным лицом!.. Думаю, это не более чем пустое запугивание.
То, что Вам здесь посоветовали правильно и необходимо будет сделать, если хотите наказать работодателя. Но, как по мне, наиболее эффективным и менее затратным, было бы для начала предупредить работодателя, что если он не заплатит, то все рекомендованные Вам здесь жалобы будут поданы со всеми вытекающими для работодателя. Умный выплатит зп. Ну и на его запугивание просто игнорируйте!
Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду
Віктор!
У разі відкриття провадження у справі за позовною заявою відносно неї, то треба подати відзив:
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):
Цивільний процесуальний коде... | від 18.03.2004 № 1618-IV (rada.gov.ua)
"Стаття 178. Відзив
1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
2. Відзив підписується відповідачем або його представником.
3. Відзив повинен містити:
1) найменування (ім’я) позивача і номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.
4. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
5. До відзиву додаються:
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
6. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
7. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
8. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами".
Всього доброго!
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Вікторе!
Вам потрібно якнайшвидше звернутись до Державної служби з питань праці із вимогою провести позапланову перевірку закладу. До скарги додайте будь-які матеріали (скріни, фотографії тощо), які б дійсно підтверджували факт трудових відносин Вашої дівчини та закладу.
Також подайте відповідну скаргу до податкових органів.
Для початку цього буде достатньо. В залежності від результатів скарг, можна буде говорити також про звернення до суду!
Звертайтесь, якщо є питання!
Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду
Добрий вечір, Вікторе!
Конституція України (ст. 43) гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Конституційний Суд України в рішенні від 29 січня 2008 р. № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід'ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.
Відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати і несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником настає у разі наявності вини роботодавця, при цьому сама по собі відсутність у нього грошових коштів не є поважною причиною. Таких висновків дійшов Верховний Суд 30 січня 2019 р., розглядаючи справу № 184/689/16-ц (провадження № 61-23 744св18). Лише настання обставин непереборної сили, що об'єктивно унеможливлюють виконання, зокрема, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, можуть свідчити про відсутність вини роботодавця. Відтак, де які кмітливі роботодавці вже отримали відповідні сертифікати торгово-промислової палати, опираючись на досвід подій 2014 р. і відповідну судову практику.
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, заробітна плата працівнику має виплачуватись регулярно у робочі дні та у строки, встановлені у колективному договорі або нормативним актом роботодавця, що погоджений з первинною профспілковою організацією чи іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом чи уповноваженим колективом представником. Виплата повинна відбуватись не рідше двох разів на місяць з проміжком часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
А ст. 116 КЗпП України передбачає, що повний розрахунок з працівником, який звільняється, має бути здійснено безпосередньо в день звільнення такого працівника. Якщо в день звільнення працівник не працював, розрахунок і виплата всіх належних йому сум мають відбутися не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником відповідної вимоги.
Заборгованістю з виплати заробітної плати є сума не виплаченої своєчасно заробітної плати всім категоріям працівників (штатні працівники, зовнішні сумісники, звільнені працівники тощо). Сума такої заборгованості включає всі нарахування в грошовій і натуральні формі, строк виплати яких минув до кінця місяця, у якому вони мали бути виплачені, за винятком обов'язкових утримань.
Опираючись на викладене, працівник, право якого порушене, може піти кількома шляхами або обрати один з них.
Можливі варіанти дій:
1) Звернення до Держпраці
На підставі такого звернення посадові особи Держпраці мають здійснити позаплановий захід контролю за дотриманням законодавства про працю. У разі підтвердження обставин, викладених у скарзі працівника, інспектор Держпраці надасть роботодавцю припис про усунення виявлених порушень у встановлений у приписі строк. Про виконання припису в повному обсязі роботодавець має повідомити Держпраці до закінчення встановленого строку, інакше інспектор завітає знову.
Слід нагадати, що за порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Так, ст. 41 КУпАП передбачає за таке та інші порушення вимог законодавства про працю відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року, або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде складати від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць, що вчинена роботодавцем умисно, настає вже кримінальна відповідальності за ст. 175 КК України. Покарання за такі дії передбачають сплату штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Ті самі дії роботодавця, вчинені внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, будуть покарані штрафом від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Роботодавець може бути звільнений від кримінальної відповідальності за умови, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності ним буде здійснено виплату заробітної плати.
2) Звернення до суду
У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник також має право звернутись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. Таке звернення може бути реалізоване шляхом подачі заяви про видачу судового наказу в порядку ст. 161 ЦПК України або позову.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Водночас Законом України «Про оплату праці» (ст. 34) передбачене право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. Розраховується така компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством. А ст. 117 КЗпП України закріплене право звільненого працівника на компенсацію у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Кодекс законів про працю України не обмежує працівника у строках звернення до суду в разі порушення законодавства про оплату праці (ч. 2 ст. 233). Однак з кожного правила існують виключення. Наприклад, щодо вимог про виплату працівникові його серед нього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за ст. 117 КЗпП України слід враховувати, що суд може зменшити розмір такого відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 761/9584/15-ц, у постанові від 26.06.2019 р. дійшла таких висновків: при зменшенні розміру відшкодування підлягає з'ясуванню, чи не затягував працівник зі зверненням до суду. «Працівник є слабшою, ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця. Працівник має діяти добросовісно, реалізуючи свої права, чого, зокрема, вимагає ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом у інших формах».
Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через контакти (пошту) в моєму профілі або через Звернутися біля фото.
Всього доброго!
Щасти Вам!
Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду
Здравствуйте, Виктор!
Она имеет право подать жалобы: в Государственную инспекцию труда и налоговую службу для проведения проверок и принятия мер реагирования к работодателю, а также заявление в полицию и в прокуратуру о внесении ведомостей в ЕРДР и открытии уголовного дела по ст.ст.172,175 УК Украины.
Если это не даст результата, тогда необходимо подавать иск в суд о взыскании задолженности по заработной плате.
При наличии вопросов обращайтесь.
Всего доброго!
Удачи Вам!
Юрист, м. Дніпро, 30 років досвіду
Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):
"Стаття 527. Виконання зобов'язання належними сторонами
1. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту...
Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом."
Кодекс Украины об административных правонарушениях (КоАП; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text):
"Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці
Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян...
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян...".
КоАП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text):
"Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - четвертою та сьомою статті 41, (нарушение срока выплаты зарплаты - ч.первая; допуск к работе без оформления - ч.третья ст.41 - прим. авт.)...цього Кодексу,...".
Уголовный кодекс Украины (УК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535):
"Стаття 364-1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
1. Зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років...
Примітка. У ..., 364-1, ... цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.";
"Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем...
3. Істотною шкодою у , 364-1, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (124050 грн. - прим.авт.)".
Подайте на имя руводителя фирмы заявление (под регистрацию его вручения на Вашем экземпляре; в случае отказа оформить вручение - заказным письмом с уведомлением о вручении, при этом, составьте свой экземпляр заявления) с изложением обстоятельств ситуации, требованием немедленно (срок на Ваше усмотрение, например, 7 дней) выплатить надлежащую к оплате заработную плату (изложите банковские реквизиты Вашей карты) под страхом Вашего обращения в суд об привлечении руководителя к административной ответственности (суммарно по каждому нарушению ст.41 КоАП: 1700 + 17000 гн.), в суд о возмещении вреда невыплатой зарплаты, а также в полицию по признакам приведенной статьи УК. При этом, что касается обращения в полицию: мною приведен размер существенного вреда (124050 грн.), достаточный для возбуждения уголовного дела, которого в Вашем случае, как представляется, нет, т.е. состава этого преступления нет и фактически обращаться в полицию оснований нет и я не рекомендую (сумма 124050 приведена Вам для информации), но пригрозить этим обращением считаю целесообразным и возможным.