Як правильно оформити позику від родичів?

Договір позики між фізичними особами може бути укладений в простій письмовій формі, а може бути і нотаріально посвідчений на ваш вибір. Те що ви держслужбовець не позбавляє вас права в необхідних для вас випадках позичати гроші. Цю позику ви будете забов'язані виключити до своєї декларації. Ось і все. Ні якого порушення закону при укладені такого правочину не вбачається. І це можуть бути готівкові кошти.

Доброго дня, Олександре!

Стаття 1047. Форма договору позики

1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Загалом є 3 варіанти:

1. Пишете розписку, але тільки юридично правильно, і це буде підтвердженням укладення договору.

2. Укладаєте договір у письмовій формі. Зразок наприклад за посиланням: https://yurotdel.com.ua/dogovir/zrazok_dogovory_po...

3. Укладаєте договір і ще пишете розписку.

Раджу просто обрати варіант № 2. Також за бажанням договір можна буде посвідчити у нотаріуса. Це буде краще під час хвилі декларування, але це платно, що є більше мінус ніж плюс.

Однак раджу звернути увагу на таке:

1) від кого Ваш брат буде укладати договір, від себе як від фізичної особи, чи від себе як від ФОП? Раджу від себе як від фізичної особи;

2) у договорі потрібно буде прописати, що позика є безпроцентною.

Передача коштів може або готівкою, або переказ на визначену карту.

Є ще декілька варіантів!

Звертайтесь, успіхів!

Добрий день.

Форма договору дійсно повинна бути письмовою. Закон не встановлює типового зразку договору позики. Єдина вимога - Ви повинні передбачити істотні умови такого договору.

Істотні умови договору позики:

- сума позики;

- розмір відсотків (або безпроцентний характер позики);

- строк повернення (якщо договором не встановлено строку повернення позики або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦКУ, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором, при цьому позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором).

Крім того, обов'язково напишіть розписку на підтвердження отримання грошових коштів.

Додатково можете посвідчити договір та розписку у нотаріуса. Цивільний кодекс України не вимагає нотаріального посвідчення договору позики та розписки, проте за домовленістю сторін договір та розписка можуть бути нотаріально посвідчені. Звичайно, в цьому випадку доведеться заплатити нотаріусу. Однак, в нотаріусів є шаблони договорів, що значно спростить Вам задачу.

Однак, майте на увазі, що в разі неповернення позики за нотаріально посвідченим договором позики позикодавець може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.

Ви можете отримати в позику готівкові кошти, закон в цьому плані не встановлює обмежень.

Успіхів!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

1. нотаріальне посвідчення проходить за бажанням сторін(необов язково)

2. Дружині , чоловіку повідомляти не обов язково( бо якщо вони давала згоду і це доведуть у суді , вони будуть відповідати своїм майном у разі несплати боргу)

3. Спадкоемці будуть нести відповідальність в межах отриманого спадку, або особи, що поручилися за Вас.

4. Через суд кредитор має право вимагати позику до повернення , заздалегідь направивши письмову вимогу боржнику рекомедованим листом про повернення з розрахунком боргу та пені на момент вимоги.

5. якщо дружина чи чоловік не знала, не давала згоди на позику в інтересах родини і не є поручителем , то відповідальність за борг вона/вони не нестиме(поки не прийме спадок після Вас з боргом- тоді нестиме.)

В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України).

До договору ще треба скласти розписку.( ПІБ особи , яка бере позику , сума , дата складання та дата повернення готівкою чи на рахунок у банку - рахунок і назву банку вказати)

---

При укладенні договору позики слід обов’язково прописати наступні умови:

– у тексті має бути чітко зазначена особа, яка отримує грошові кошти, а також вказані її паспортні дані;

– також має бути зазначена сума, яку особа отримує (виражена цифрами та прописними літерами), а якщо кошти в іноземній валюті – слід зафіксувати, за яким курсом буде повертатись борг;

– потрібно передбачити кінцевий термін повернення отриманих коштів або визначити періоди для повернення частками;

– у разі, якщо кошти передаються під відсотки, потрібно наперед передбачити відсоткову ставку.

При укладанні договору позики необхідно обов’язково письмово зафіксувати факт передачі фінансів актом прийому-передачі грошових коштів у двох примірниках (по одному для кожної сторони). Кредитор (позикодавець) повинен отримати від боржника копію паспорта та ідентифікаційного коду.

При передачі в якості забезпечення договору позики рухомого/нерухомого майна оформлюється договір іпотеки/застави, який в обов’язковому порядку має посвідчуватися нотаріусом.

Також необхідно зазначити, що договір позики не обов’язково посвідчувати у нотаріуса, проте, це не буде зайвим.

Якщо так сталося, що ви не зазначили всіх необхідних умов, не хвилюйтесь, це не звільнятиме боржника від виконання свого зобов’язання. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, чинним законодавством встановлено додаткову компенсацію у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом».

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Якщо в розписці зазначено кошти у валюті, тоді у поверненні інфляційних витрат вам буде відмовлено, оскільки долар США у борговому зобов’язанні індексації не підлягає.

Інколи на практиці бувають такі випадки, коли у розписці дата повернення не була зазначена. Це не є вкрай гострою проблемою, адже згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України «якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час». Згідно з частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений строк, а якщо строк не встановлений – протягом 30-ти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. У такому випадку слід надіслати поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або вручити особисто боржнику письмову претензію про повернення боргу протягом 30-ти діб. Якщо вручаєте особисто, то обов’язково отримайте його підпис з зазначенням дати отримання на копії претензії.

Головне – не пропустіть строк позовної давності, який триває 3 роки з моменту зазначення у розписці дати повернення грошей.

При поданні позову до суду про стягнення боргу ви можете також просити суд забезпечити ваш позов шляхом накладення арешту на майно боржника для того, щоб поки вашу справу розглядатимуть у суді, боржник не відчужив своє майно.

Крім цього, є ще декілька способів як «мотивувати» боржника сплатити свій борг. Це може бути заборона на виїзд з України або подача заяви в поліцію про шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України). Зазвичай такий підхід є досить ефективним. Якщо боржник хоче уникнути відповідальності за шахрайство, то він знайде необхідні гроші для повного повернення боргу.

Будь-які докази про наявність боргу для Вас у суді будуть доказом ,краще ,аби був письмовий документ про подовження договору з підписом боржника.

Скріншоти є доказом їх треба перенести на папір та завірити нотаріально,аби вони стали письмовим доказом для суду про факт продовження договору. Додати всі докази до позовної заяви включно з претензією та квитанцією про її відправку боржнику.

Записи розмов також збережіть де чітко говорите про суму боргу ,дату отримання та повернення ,ім'я та прізвище боржника, записи на флешці з накладенням електронного підпису ЕЦП, подаєте суду ,як доказ. ЕЦП можна сформувати через сервіс державних послуг ДІЯ ,або Приват 24.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день, Олександр!

Вам треба укласти з братом договір позики.

Договір позики - це один з видів зобов’язань, спрямованих на передачу майна.

Враховуючи, що договір - це взаємна угода сторін, тому в ньому містяться окремі положення, умови, визначаються права та обов’язки сторін. Сукупність вищезгаданих, погоджених сторонами умов і становить зміст договору.

Законодавче визначення договору позики є: "За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості" ч.1 ст.1046 ЦК України.

Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним. Предметом договору позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

Суб’єктами позики є будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.

При укладанні договору позики сторони керуються загальними положеннями закону про порядок укладення договору. Тобто договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти договір повинна містити всі істотні умови договору та виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття. Істотними умовами є ті, без яких договір не може вважатися укладеним взагалі.

Закон визначає, що за договором позики істотною є умова щодо предмета договору. Цивільний кодекс не відносить строк виконання договору позики та ціну до істотних умов договору.

Для укладення договору основне значення мають істотні умови.

За загальною нормою цивільного права, договір вважається укладеним в належній формі тільки якщо сторони домовилися з приводу всіх суттєвих умов договору (ч.1 ст. 638).

Важливим з практичної точки зору є питання моменту укладення договору позики. Оскільки, як зазначалося вище, договір позики є реальним, то права і обов’язки сторін не можуть виникнути до передачі речі (грошей).

Таким чином, договір позики вважається укладеним в момент здійснення дії по передачі предмета договору на основі попередньої домовленості. Ця особливість реальних договорів зазначена в ч.2 ст. 640 ЦК України: "Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії".

При укладенні договору позики сторони мають звернути увагу на форму, яка передбачена законодавцем для такого виду договорів.

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України). Розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян може встановлюватися законами чи постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету міністрів України.

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений, але в цьому разі при посвідченні договору в державній нотаріальній конторі необхідно сплатити державне мито у розмірі, визначеному Декрет Кабінету Міністрів України вiд 21.01.1993 "Про державне мито", а при посвідченні договору приватним нотаріусом, справляється плата, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою (стаття 31 Закону України "Про нотаріат").

В договорі позики можуть передбачатися місце і час повернення позики, особа, якій необхідно повернути позику. На договір позики розповсюджуються положення ЦК України про місце виконання грошового зобов’язання, передбачені ст. 532 ЦК України, згідно з якою, якщо місце виконання грошового зобов’язання не встановлене в договорі, виконання проводиться за місцем проживання кредитора (позикодавця), а якщо позикодавцем виступає юридична особа, - то за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов’язання. Якщо кредитор (позикодавець) на момент виконання зобов’язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника (позичальника), зобов’язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора (позикодавця) з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов’язаних із зміною місця виконання.

Грошове зобов’язання по договору позики має бути виконане у гривнях.

За згодою сторін в договорі позики може бути визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті. У цьому випадку, сума, що підлягає сплаті, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлено договором або законом.

Якщо в договорі не встановлений строк повернення позики, то позичальник повинен повернути гроші або речі протягом 30 днів від дня пред’явлення вимоги позикодавцем (ст. 1049 ЦК України). Хоча сторони за погодженням можуть на свій розсуд встановлювати в договорі інші умови повернення позики. Договір позики, особливо той, що укладений на тривалий строк, може передбачати виконання договору частинами (в розстрочку).

Зобов’язання за договором позики має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник (позичальник) зобов’язаний виконати свій обов’язок по поверненню позики, а кредитор (позикодавець) – прийняти виконанання особисто, або на умовах встановлених договором.

Закон надає позичальнику право виконати свій обов’язок по поверненню боргу шляхом внесення належних з нього грошей (цінних паперів) у депозит нотаріуса, якщо позикодавець відсутній у місці виконання зобов’язання; ухилення позикодавця від прийняття боргу; відсутній представник недієздатного кредитора.

Про внесення боргу у депозит нотаріус повідомляє кредитора у встновленому законом порядку.

Прийнявши виконання зобов’язання, на вимогу боржника (позичальника), кредитор (позикодавець) повинен видати йому розписку про одержання боргу частково або у повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його божникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа на руках у боржника підтверджує факт виконання ним зобов’язання (ст. 545 ЦК України).

У разі невиконання зобов’язання по поверненню предмету позики настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Певні особливості відповідальності існують, якщо договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася і належних йому процентів (ч.2 ст. 1050).

За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.

Всього доброго!

Добрый день!

Коллеги Вам все разъяснили, я становлюсь на валютной составляющей договора займа.

В соответствии со ст. 99 Конституции Украины денежной единицей Украины является гривна.

Согласно ч. 1 ст. 192 Гражданского кодекса Украины (далее - ГК Украины законным платежным средством, обязательным к приему по номинальной стоимости на всей территории Украины, является денежная единица Украины - гривна.

Иностранная валюта, в соответствии с ч. 2 ст. 192 ГК Украины, может использоваться в Украине в случаях и в порядке, установленных законом.

Кроме того, согласно ст. 193 ГК Украины виды имущества, которые считаются валютными ценностями, и порядок совершения сделок с ними устанавливаются законом.

Таким образом, использование иностранной валюты в качестве средства платежа ограничено случаями и порядком, установленными законами Украины.

В соответствии со ст. 524 ГК Украины обязательство должно быть выражено в денежной единице Украины - гривне. Стороны могут определить денежный эквивалент обязательства в иностранной валюте.

По договору займа одна сторона (заимодатель) передает в собственность второй стороне (заемщику) денежные средства, а заемщик обязуется вернуть заимодателю такую же сумму денежных средств (сумму займа) (ч. 1 ст. 1046 ГКУ).

Учитывая нормы ст. 524 ГКУ, обязательства по договору займа между резидентами должны быть в гривне, так как она является на территории Украины единственным законным средством платежа (ст. 192 ГКУ). В то же время использовать на территории Украины иностранную валюту для выполнения обязательств вправе (в порядке исключения) только субъекты хозяйствования, имеющие право осуществлять расчеты в иностранной валюте согласно законодательству (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ГКУ).

Недавно Большая Палата ВС, принимая решение по делу, сделала правовые выводы о том, что заключение договора займа между физлицами, так и его выполнение в иностранной валюте, не противоречит действующему законодательству (см. постановление ВС от 16.01.2019 г. по делу № 373/2054/16-ц*, постановление ВС от 23.10.2019 г. по делу № 723/304/16-ц**). Так что физическим лицам — резидентам суды разрешают выдавать и возвращать заем в иностранной валюте.

Следовательно, условия договора займа, согласно которым сумма займа, сумма ежемесячных платежей, процентов и/или других выплат выражена в иностранной валюте, соответствуют положениям действующего законодательства. Поэтому основания для отказа в нотариальном удостоверении таких договоров отсутствуют.

"ПОЛОЖЕННЯ про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17?fi...):

"I. Загальні положення...

3. У цьому Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:...

5) готівкові розрахунки/розрахунки готівкою - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;...

II. Вимоги до організації готівкових розрахунків...

7. Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:..

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті)....

10. Розрахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських установ для подальшого її переказу на рахунки інших суб'єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими...".

Доброго дня, Олександре!

Позичати Вам кошти ваш брат має право лише як звичайна фізична особа, так як ФОП-єдиннику заборонено надавати фінансову допомогу (ознайомтеся - https://buh.ligazakon.net/news/205042_dinniku-zabo...).

При цьому ваш брат має право вільно використовувати кошти з підприємницького рахунку для власних потреб (в тому числі для надання Вам позики) за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством (ознайомтеся - https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/464371.ht...)..

Позика оформлюється письмовим договором (можна без нотаріального посвідчення) та борговою розпискою.

Так, відповідно до частини другої статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Варто наголосити, що розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.

Оригінал розписки має зберігатися у позикодавця, тобто у вашого брата.

Позичальник, тобто Ви, власноручно пише розписка, що повинна містити таку інформацію:

• назва документа – «Розписка»;
• дата та місце складання розписки;
• прізвище ім’я та по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання (також місце фактичного проживання у разі, якщо місце реєстрації та місце проживання не співпадають);
• прізвище ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
• боргова сума (точна сума і валюта) (варто зазначити, як цифрами так і прописом, щоб унеможливити виправлення сум);
• дата, коли борг повинен бути повернутий;
• дата та місце складання розписки;
• особистий підпис боржника;
• прізвище ім’я та по батькові свідків (щонайменше двох) їх паспортні дані та місце проживання (у тому числі фактичного проживання), підписи.

Зразок розписки:

Під час декларування позики вказуєте її в пукнті 13 "Фінансові зобов'язання".

Позика, повернута у строки, не є об'єктом оподаткування.

Тому у разі своєчасного повернення позики сплачувати податки Вам не доведеться (ознайомтеся - https://od.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021...).

Вашому брату також не доведеться платити податки, так як повернуті Вами кошти не будуть вважатися його доходом.

Якщо буде потрібна допомога (в тому числі з підготовкою договору), звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Зокрема згідно статті 1047 Цивільного кодексу, ми повинні укласти письмовий договір, оскільки сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Чи є якісь форми цього договору, чи ми можемо просто у довільній формі його від руки написати? Чи можуть бути це готівкові кошти?

Вам нужно оформить договор займа

можете его заверить у нотариуса ( но это будут дополнительные траты) или без заверения

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Позика ж надається фізичними або юридичними особами, в силу своїх фінансових можливостей у різних життєвих випадках та потребах за рахунок власних коштів або інших речей, які визначені родовими ознаками. Часто буває, що під виглядом позики сторони намагаються оформити інші боргові зобов’язання, як то, отримання матеріальної допомоги або оплату за товар чи послугу, яка буде надана виконавцем у майбутньому, чи аванс за нерухоме майно, яке планується бути придбаним покупцем. Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Так, частиною першою статті 192 Цивільного кодексу України визначено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Згідно частини другої статті 1048 Цивільного кодексу України, договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний на вимогу позикодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме:

1) суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання;

2) проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами;

3) три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Успіхів