Беженство в другую страну с Польши

Здравствуйте!

Загалом є три варіанти для громадян України, що робити після перетину кордону.

Перше — це законне право на перебування в країнах Європейського Cоюзу до 90 днів.

Друге — це механізм тимчасового захисту

Надається тим хто перетнув кордон після 24.02.2022 р.

Він допомагає зменшити бюрократичні процедури до мінімуму та пришвидшити процес (уточнюйте залежно від країни) передбачає:

• отримання посвідки на 1 рік на проживання на період тимчасового захисту;
• доступ до роботи. Вимоги про 6 місяців у цьому випадку немає;
• доступ до освіти. Діти до 18 років мають право навчатись у закладах освіти на рівні з громадянами країни перебування;
• забезпечення житлом (заселення у центр чи надання засобів для проживання);
• доступ до соціального забезпечення та медицини;
• можливість отримати статус біженця у майбутньому. Третє — це отримання статусу біженця

Його можна отримати лише в тій країні, кордон якої ви перетнули. Заявку можна подати одразу під час в’їзду до країни, повідомивши про це прикордонного офіцера.

Отримання статусу біженця довгий процес і може тривати до шести місяців. На цей період необхідно здати свій паспорт відповідним інституціям.

Протягом перших шести місяців після подачі заявки не маєш права працювати. Якщо не надали статус біженця протягом 6 місяців, є право отримати довідку для роботи.

Що дає статус біженця:

• посвідку на проживання, що буде діяти як мінімум 3 роки;
• спеціальний документ для подорожей між країнами ЄС;
• право на працевлаштування та освіту;
• право на визнання українських дипломів;
• право на соціальне забезпечення та медичні послуги.

Висновок:

Захист стосується цивільного населення та за загальним правилом не стосується військовозобов’язаних осіб.

Для отримання статусу біженця чи іншого міжнародного захисту передбачена окрема процедура. Для цього потрібно звернутися до відповідних державних органів приймаючої країни.

Ви можете звернутися за міжнародним захистом лише в одній державі. За загальним правилом ЄС Вашу заяву має розглядати та держава, до якої Ви звернулися спершу.

У Вас практично немає шансів отримати статус біженця.

Здравствуйте, Марина!

Ведь Вы, как я понял, являетесь гражданкой Украины, поэтому как и все остальные граждане, можете обратится сейчас в украинское консульство, чтобы они помогли вам переместится в любую старну, которая принимает беженцев с Украины. Особенно, если на данный момент вы не имеете работы (ведь это единственное, что связывает вас с Польшей), и должны были бы, по идее, в мирное время вернуться в Украину.

Вітаю!

Краткий ответ: поехать из Польши в Норвегию и получить статус беженца там НЕВОЗМОЖНО. Это ЗАПРЕЩЕНО, поскольку беженство дается в той стране, границу которой вы пересекли ПЕРВОЙ (то есть Польши). Поэтому беженство можно оформить в Польше. Если интересует более подробное разъяснение, подготовил его для вас ниже.

Визначення понять "тимчасового захисту" та "біженства"

Тимчасовий захист та біженство мають різне нормативне регулювання, різний порядок отримання та позбавлення, різне коло осіб і сфери застосування та в певній мірі схожі права, які надає кожен статус. Головна різниця в тому, що статус біженця - це індивідуальне, гарантоване міжнародними конвенціями право, тоді як право на тимчасовий захист є колективним, не передбачає звернення з індивідуальними заявами та проходження адміністративної процедури її розгляду.

Тимчасовий захист. Головним документом, який регулює питання надання тимчасового захисту є Директива ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист, яка була прийнята в ЄС ще 20.07.2001 для забезпечення мінімальних стандартів надання тимчасового захисту у випадках масового напливу переміщених осіб. Проте вперше Директиву було активовано Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 саме для українців. І таке рішення беззаперечно можна назвати безпрецедентним в історії ЄС.

Але надання тимчасового захисту не означає автоматичне отримання статусу біженця. В той же час особа, яка отримала тимчасовий захист не позбавлена права отримати статус біженця в порядку, встановленому законодавством держави її перебування.

Статус біженця. Головними міжнародними документами, які регулюють питання біженства є Женевська конвенція про статус біженців 1951 р.,Нью - Йоркський протокол 1967 р. та Дублінська конвенція 1990 р. Відповідно до положень Конвенції про статус біженців 1951 р., біженцем є особа, яка через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою расової належності, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів знаходиться за межами країни своєї національної належності і не в змозі користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань; або, не маючи визначеного громадянства і знаходячись за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань.

Тож, головна принципова різниця між тимчасовим захистом та статусом біженця полягає в тому, що статус біженця - це індивідуальне право особи на міжнародний захист, яке надається після проходження тривалої адміністративної процедури, яка має свої особливості. При цьому поняття тимчасового захисту не є категорією міжнародного права, а є винятковими тимчасовими та негайними мірами, які застосовуються при масовому напливі людей, які тікають з зони збройного конфлікту, направленими на забезпечення швидкого та відносно спрощеного механізму колективного захисту осіб, які потребують такого захисту, гарантуючи їм дозвіл на проживання та інші соціальні права.

До кого застосовується?

Тимчасовий захист. Право на отримання тимчасового захисту мають (1) громадяни України та члени їх сімей, переміщені 24.02.2022 та пізніше; (2) особи без громадянства, громадяни третіх країн, які мали в Україні статус біженця, або еквівалентний захист та члени їх сімей, переміщені 24.02.2022 та пізніше; (3) громадяни третіх країн, які на законних підставах проживали в Україні до 24.02.2022, зокрема на підставі чинного дозволу на постійне проживання, та наразі не можуть повернутись до країни свого громадянства (наприклад, білоруси).

Кожна держава-член ЄС на свій розсуд може надавати тимчасовий захист особам, які не підпадають під вказані категорії. Зокрема, в першу чергу мова йде про громадян України, які виїхали до ЄС до 24.02.2022 з різних причин (відпустка, відрядження, або ж тікаючи від можливої війни).

Статус біженця. За отриманням статусу біженця може звернутись особа, яка: (1) має обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, релігії, громадянства, політичних поглядів; (2) знаходиться за межами країни своєї національної належності; (3) не в змозі, або не бажає користуватися захистом своєї країни; або особа, яка (1) не має громадянства; (2) знаходиться за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій; (3) не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок побоювань переслідування.

Отже, хоч і критерії для надання тимчасового захисту та статусу біженця відрізняються, громадяни України та особи без громадянства, які відповідають описаним критеріям, можуть розраховувати на отримання в ЄС тимчасового захисту або статусу біженця.

Який порядок отримання відповідного статусу?

Тимчасовий захист. При перетині кордону держави-члена ЄС, державні органи відповідної країни повинні повідомити особу про її право на отримання тимчасового захисту. Процес отримання такого статусу є досить швидким та максимально спрощеним. Зокрема в Польщі цей процес включає подачу запиту на отримання дозволу на проживання та реєстрацію даних особи, яка звернулась за відповідним захистом, а в Німеччині - реєстрацію особи в управлінні у справах біженців, отримання дозволу на проживання та реєстрацію в службах соціального захисту В різних державах ЄС питаннями тимчасового захисту займаються різні органи (наприклад, адміністрації гмінни у Польщі, органи поліції в Італії, державне управління у справах біженців - в Німеччині, міграційна служба - в Португалії).

Статус біженця. Кожна держава самостійно встановлює на законодавчому рівні адміністративну процедуру отримання статусу біженця та систему органів, відповідальних за прийняття рішення про надання статусу біженця (наприклад, у Польщі така заява подається через прикордонну службу). Отримання статусу біженця передбачає проходження досить тривалої адміністративної процедури (від 6-ти місяців), яка розпочинається зі звернення особи з заявою про отримання статусу біженця до компетентного органу виключно тієї держави, кордон якої вона вперше перетнула. В кожній державі ЄС процедура розгляду заяви має свої особливості, як то, наприклад, вилучення паспорту особи до закінчення 6-ти місячного строку розгляду заяви, заборона працевлаштування протягом цього строку, заборона покидати державу перебування, а інколи і зовсім - тримання під вартою, якщо неможливо встановити достовірну інформацію про особу.

Тож беззаперечно, якщо особа, яка перетинає кордон, має намір повернутись в Україну по закінченню військових дій, оптимальним варіантом для такої особи буде отримання тимчасового захисту, адже сама процедура є швидкою, а права, які вона гарантує надаються особі одразу з моменту звернення, на відміну від тривалої процедури оформлення статусу біженця.

На які міри захисту можна розраховувати?

Тимчасовий захист. Згідно з Директивою 2001/55/ЕС в рамках тимчасового захисту особа отримує:

- Право на проживання в країні, в якій вона звернулась за тимчасовим захистом;

- Доступ до праці, який можна отримати одразу з моменту звернення за отриманням захисту;

- Доступ до житла;

- Медичну допомогу;

- Соціальна допомогу;

- Доступ до освіти дітям та підліткам;

Важливо знати, що перелічені права надаються особі хоч і на весь період дії тимчасового статусу, але тільки на території держави-члена ЄС, в якому отримано такий статус.

Статус біженця передбачає досить схоже коло прав, але головна різниця в тому, що не всі права стають доступними особі, яка перетнула кордон з моменту звернення з заявою про отримання статусу біженця. Так особі з відповідним статусом надається:

- житло (як правило, це спальне місце в центрі для біженців);

- безкоштовне харчування

- медична допомога (обмежена);

- безкоштовний проїзд у громадському транспорті;

Але головною особливістю при зверненні за отриманням статусу біженця є те, що протягом 6 місяців особа не може працевлаштовуватись, поки йде розгляд її заяви про надання статусу біженця, навіть, якщо до цього часу особа жила та працювала в цій державі.

Тож з метою отримання доступу до всіх соціальних прав, які пропонують держави ЄС, краще звернутись за отриманням тимчасового захисту. В такому разі всі права та міри захисту будуть надані особі негайно, на відміну від заявника на отримання статусу біженця, який зможе скористатись більшою частиною прав тільки після отримання відповідного статусу, а отже - не раніше ніж через кілька місяців.

Як не стати заручником власного статусу?

При перетині кордону держави-члена ЄС, державні органи відповідної країни повинні повідомити особу про її право на отримання тимчасового захисту. Головне, в поспіху та паніці на переплутати, та замість тимчасового захисту не попросити статус біженця (якщо звісно особа не має такого наміру). Так в Польщі (яка наразі є найбільшим осередком наших громадян) заява про статус біженця подається через прикордонну службу. Тож є ризик, що при перетині особою кордону, у поспіху можна попросити не тимчасовий захист, а статус біженця, який має свої, не зовсім "приємні" особливості, на відміну від тимчасового захисту. Головне, потрібно пам'ятати:

1) Тимчасовий захист можна отримати в будь-якій державі ЄС (крім Данії), тоді як статус біженця - тільки в тій державі, кордон якої особа перетнула вперше. Тобто на сьогодні - це сусідні з Україною держави.

2) Працевлаштування для осіб, які попросили тимчасового захисту можливе з моменту звернення з відповідним запитом, тоді як для осіб, які звернулись за отриманням статусу біженця, недоступною є опція працевлаштування протягом 6 місяців з моменту подання заяви.

3) Отримавші тимчасовий захист особи можуть безперешкодно в будь-який час повернутись до держави громадянства, а також подорожувати державами ЄС протягом 90 днів. Особі, яка звернулась за отриманням статусу біженця заборонено протягом 6-ти місяців, поки розглядається її заява перетинати кордон держави перебування.

4) При зверненні за отриманням статусу біженця, особа вимушена бути здати свій паспорт допоки не буде прийнято рішення про отримання статусу біженця. При тимчасовому захисті - паспорт не вилучається.

Щоб визначитись, який саме статус в державі перебування особа планує отримати, необхідно дати відповідь на запитання: яка мета отримання такого статусу? Якщо особа зацікавлена в негайному отриманні всіх соціальних прав та в терміновому поверненні на територію України по закінченню воєнних дій, при цьому не має наміру залишатись в ЄС, то оптимальним буде саме отримання тимчасового захисту. Якщо ж особа переслідує більш далекоглядні цілі, як то отримання права безстрокового проживання та доступ до інтеграційної системи ЄС, тоді є сенс звернутись з заявою про отримання статусу біженця.

Доброго дня!

Після перетину кордону для громадян України є три варіанти дій:

1. Право на законне перебування до 90 днів у країнах ЄС – якщо у вас є де зупинитися, та фінансові можливості (cтрок у 90 днів продовжено до 3 років).

2. Механізм тимчасового захисту, покликаний прискорити процес (залежно від країни) передбачає: Отримання на 1 рік посвідки на проживання; Доступ до роботи. Вимоги про 6 місяців у цьому випадку немає; Доступ до освіти (до 18 років) – на рівні з громадянами країни перебування; Житло (заселення або надання коштів для проживання); Доступ до соцзабезпечення та медицини; Можливість отримати статус біженця у майбутньому.

3. Статус біженця (тільки у країні, межу якої ви перетнули). Де подати заявку на отримання статусу біженця?

- під час в'їзду до країни – повідомити офіцера прикордонної служби; - якщо на пунктах перепину черги, запитайте де знайти найближче відділення прикордонної служби. Важливо знати: А. Набуття статусу біженця триває близько 6 місяців.

У цей час необхідно здати свій паспорт відповідним інститутам.

Б. Після подання заявки немає права працювати. Якщо за півроку не надали статусу біженця, можна отримати довідку для працевлаштування.

Статус біженця гарантує:

- дозвіл на проживання, що діє, як мінімум, 3 роки; - Спецдокумент для поїздок між країнами ЄС;

- право на працю та навчання;

- право на визнання українських дипломів;

- право на соцзабезпечення та медпослуги.

Начало обсуждения

Дійсно громадянин України та постіний резидент при перетину кордону ЄС не одразу ж стає біженцем. Ти отримуєш право на ТИМЧОСОВИЙ ЗАХИСТУ.

І це діє відповідно до прийнятої програми. Статус біженця оформляється уже в кожній країні окремо. Кожна країни встановлює свої права та обов'язки для осіб які бажають отримати статус біженця в певній країні. Для отримання статусу біженця потрібно буде довести певні обставини тай вони мають ІНДИВІДУАЛЬНИЙ характер

Також право на тимчосовий захист мають громадяни України, які опинились на території ЄС ще до 24 лютого 2022 року або перебували на території ЄС через роботу, відпустку та не встигли повернутися до України. Якщо ситуація на території України покращиться, то механізм тимчасового захисту прининеться теж достроково.

Недостатньо посилатися на женевську конвенцію. Треба знати іноземне законодавство. Якщо ми говоримо про Польщу - вони обіцяють спеціальний закон для українців. Що ж до імовірності відмови, вважаю, що приналежність до громадянства України (соціальної групи) може бути підставою для одержання притулку від Росії на політичних підставах. Шукати причини для відмови - це легко, але політика Європи щодо біженців з України, скоріш за все, буде змінюватися в залежності від ходу війни

Не всі країни повинні дотримуватись рішення Ради щодо тимчасового захисту, адже воно має рекомендаційний характер. Тобто згодом кожна країна може встановити окремо вимоги і для тимчосового захисту та певні квоти в майбутньому. А щодо стутусу біженця то потрібно дійсно посилатись на законодавства кожної країни окремо. Зараз країни починають створювати окремі міграційні потоки для громадян України і встановлюють відповідні вимоги.

Ваші шанси є мінімальними нажаль.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

---

Ви можете здійснити оплату юристу, натиснувши "галочку зеленого кольору під фото обраного юриста", з залишенням відзиву, а також додатково: у разі наявності можливості у графі: "Віддячити".

Під час воєнного стану це дуже актуально.

Здравствуйте, Марина!

"Здравствуйте, я сейчас нахожусь в Польше по рабочей визе, могу ли я после её окончания поехать в другую страну Европы (напр. Норвегия, Ирландия) и сделать запрос на получение статуса беженца?Если да, то каковы шансы одобрения заявки"?

- ДА, КОНЕЧНО ЖЕ МОЖЕТЕ, ЭТО ВАШЕ ПРАВО, ВЕДЬ В РЕСПУБЛИКЕ ПОЛЬШЕ ВЫ НАХОДИЛИСЬ НЕ КАК БЕЖЕНЕЦ, А ПО РАБОЧЕЙ ВИЗЕ.

Рекомендую Вам звенутися в Посольство України в НОРВЕГІЇ, ІРЛАНДІЇ

Через війну Росії проти України Європейський союз ввів у дію тимчасовий механізм захисту українських біженців. Він дозволить біженцям легально жити і працювати в країнах Євросоюзу до 3 років.

Даний механізм застосовується у зв'язку з масовим припливом людей з України і спрямований на забезпечення негайного захисту переміщених осіб. Мета - дозволити біженцям користуватися правами на всій території ЄС, які включають проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу і доступ до освіти для дітей.

Згідно з механізмом, відразу ж активується захист на початковий період в один рік. Далі цей період може бути автоматично продовжений максимум на один рік. Крім того, надалі Єврокомісія може запропонувати продовжити тимчасовий захист ще на один рік.

Також підкреслюється, що механізм може бути скасований, якщо ситуація в Україні дозволить безпечне і довготривале повернення.

Даний механізм поширюється на громадян України та іноземців, якщо вони проживали в країні до 24 лютого 2022 року. При цьому країни-учасниці ЄС можуть застосовувати його і щодо тих, хто покинув країну незадовго до 24 лютого або виїхали в туристичних або робочих цілях безпосередньо перед цією датою.

Серед міжнародних документів, що регулюють права біженців, найбільш важливими є Женевська Конвенція про статус біженців 1951р. і Нью - Йоркський протокол 1967р., що стосується статусу біженців. Вони і в наші дні залишаються основними міжнародними документами, що гарантують біженцеві захист. Статус біженця - це правовий інститут, створений з метою надання захисту і допомоги людям, яким загрожує переслідування в їхніх країнах проживання. Біженці та особи, що шукають притулок, мають ряд прав, які закріплені в Женевській конвенції та національному законодавстві кожної країни. Зазвичай, це право залишатися в країні (тимчасово або безстроково), право на отримання житла і соціальної допомоги, право на участь в інтеграційних програмах, навчання, роботу і возз'єднання сім'ї. Женевська конвенція не регулює процедуру подання та розгляд клопотання від особи, що шукає притулок. Ці процедури значно різняться в різних країнах, у тому числі всередині Європейського Союзу. За визначенням Женевської Конвенції 1951 року біженцем є будь-яка особа, яке "в силу цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознакою раси, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань, або не маючи певного громадянства і перебуваючи за межами країни свого колишнього місця проживання, в результаті подібних подій, не може або не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань". Тобто, Ви можете просити притулок у країнах, що приєдналися до Женевської конвенції, на наступних підставах: якщо Ви відрізняєтеся від більшості населення за расовими і етнічними ознаками і Вас переслідують за це; якщо Вас переслідують за приналежність до тієї чи іншої релігійної конфесії; якщо Вас переслідують за ознакою громадянства; якщо Ви належите до певної соціальної групи і Вас переслідують за це (наприклад, Ви є жінкою, яка працювала і не дотримувалася тим самим шаріатського закону; підприємцем, діяльність якого опинилася поза законом після встановлення тоталітарного режиму тощо); якщо Вас переслідують за те, що Ви перебуваєте в опозиції до влади (правлячої партії, диктатора) і відкрито висловлюєте свої погляди. Інші обставини не дають права на отримання статусу біженця відповідно до Женевської конвенції. Наприклад, небезпека покарання за кримінальний злочин, економічні причини (невиплата зарплати, погане матеріальне становище, відсутність квартири), екологічні проблеми (радіаційне забруднення території, посуха, повінь, неврожай та інші стихійні лиха). Переслідування мафії дають право на отримання статусу, тільки якщо держава не може або не хоче Вас захистити. Статус біженця не призначений для підвищення чийогось матеріального стану. Не може отримати статус біженця особа, підозрювана у вчиненні злочину проти світу, військового злочину, злочину проти людяності або тяжкого злочину неполітичного характеру. Органи влади будь-якої країни зобов'язані інформувати будь-яку людину про процедуру отримання статусу біженця, про права та обов'язки біженців і осіб, які шукають притулок. На ряду зі статусом біженця існують і інші види захисту (наприклад, гуманітарний статус), які надаються у випадку порушення прав людини.

ДУБЛІНСЬКА КОНВЕНЦІЯ І КОНЦЕПЦІЯ "ТРЕТЬОЇ БЕЗПЕЧНОЇ КРАЇНИ" У 1990 році країни Європейського союзу підписали Дублінську конвенцію 1990р., За якою визначається держава, що розглядає клопотання про надання притулку. Відповідно до цієї угоди біженець зобов'язаний просити притулок у першій "безпечній країні", в яку він в'їхав. Наприклад, якщо Ви прилетіли з України в Німеччину, а потім приїхали в Бельгію, то країною, відповідальною за розгляд Вашого клопотання, є Німеччина, і Ви повинні були звернутися з проханням про надання притулку ще в Німеччині. У закордонному паспорті, якщо Ви в'їхали в країну легально, є штампи про перетин всіх кордонів і проставлені візи. Якщо Ви подаєте прохання про надання притулку не в першій "безпечній країні" по Вашому шляху, при пред'явленні або виявленні Вашого закордонного паспорта Ви будете депортовані в ту "безпечну країну", яка була на Вашому шляху першою (вона називається "третьою безпечною країною"). Те ж саме відбудеться, якщо Ви самі скажете поліції, що приїхали, наприклад, до Франції через Німеччину та Польщу. Навіть якщо паспорт Ви втратили або змогли дістатися без документів, Ви будете депортовані, якщо поліція доведе, що Ви приїхали через будь-яку "безпечну країну". Наприклад, якщо поліція знайде у Вас квитки, документи або будь-які предмети, що підтверджують, що Ви приїхали через іншу "безпечну країну". Якщо Ви були депортовані і повернулися, то поліція зобов'язана знову доводити, що Ви приїхали з "безпечної країни" - інакше ця країна не прийме Вас назад. Але якщо між депортацією і поверненням в країну пройшло тільки кілька днів, то довести це значно легше. До "безпечних " країн в розумінні Дублінської конвенції відносяться всі країни Європейського Союзу (Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція та ін.). Крім того, кожна країна сама вирішує, які ще країни вважати "третіми безпечними". Росія, Україна, Білорусія, Грузія, Туреччина в більшості країн не вважаються "третіми безпечними країнами", тому, якщо Ви, будучи біженцем з іншої країни, проїжджали через одну з цих країн, повернути Вас у неї не можуть. Концепція "третьої безпечної країни" не є в даний час абсолютним принципом міжнародного права. Багато юристів, зокрема УВКБ ООН, вважають, що ця концепція зіграла негативну роль у розвитку міжнародного права у сфері захисту біженців. Тому сам факт Вашого проїзду через територію країни, де Ви могли б подати заяву, ще не позбавляє Вас права звернутися за захистом в країні, в яку Ви прибули. В даний час існує підхід, в силу якого особа, що шукає притулок, не повинна багаторазово переїжджати з країни в країну, щоб забезпечити собі найкращі економічні умови. Розділи нашого сайту, щодо отримання статусу біженця, призначені для тих, хто має реально обгрунтовані побоювання для проживання на батьківщині і, в зв'язку з цим, розглядають подачу заяви про надання притулку владі тієї чи іншої країни. Ми хочемо застерегти тих, хто хоче використати можливість отримання притулку з економічних причин, або з причин простого небажання проживати на батьківщині. Статусу біженця такі особи не отримають. Тільки серйозні доводи, які свідчать про неможливість проживання на батьківщині, які Ви надасте владі тієї чи іншої країни, допоможуть Вам отримати бажаний результат.

Нужна полная консультация алгоритм действий обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".

Добрый день Марина.

Надеюсь нижеприведенная информация будет Вам полезной.

Украинцы или граждане других безвизовых стран могут продолжать путешествовать в другие страны ЕС/Шенгенской зоны. После того, как вы въедете в страну, которая входит в Шенгенскую зону, вы можете переехать, как правило, без пограничного контроля в другие страны, входящие в Шенгенскую зону. Однако вы можете передвигаться между странами до 90 дней в течение 180 дней.

Помните, что Исландия, Норвегия, Швейцария и Лихтенштейн не являются странами ЕС, но являются странами Шенгена. Вы можете путешествовать в эти страны после въезда в Шенгенскую зону, но ваши права, связанные с международной или временной защитой, могут отличаться от прав, которые вам гарантируют в странах ЕС.

Хотя Дания является членом ЕС и Шенгенской зоны, она не участвует в схеме временной защиты и не применяет правила ЕС по статусу беженца. Поэтому ваши права, связанные с международной или временной защитой в Дании, могут отличаться от прав, имеющихся в других странах ЕС.

Право на временную защиту имеют:

- граждане Украины, а также члены их семей, перемещенные в результате конфликта. Лица без гражданства и граждане третьих стран, которые пользовались международной защитой или эквивалентной защитой в Украине, а также члены их семей.

- граждане третьих стран, не являющиеся гражданами Украины, и лица без гражданства, которые могут доказать, что они легально проживали в Украине на основании действующего разрешения на постоянное проживание и не могут безопасно вернуться в страну своего происхождения, имеют право на временную защиту ЕС или на соответствующую национальную защиту в зависимости от страны ЕС, в которой они находятся.

Временная защита продлится до 4 марта 2023 года. Если причины предоставления временной защиты не исчезнут, ваша временная защита будет автоматически продлена на 6 месяцев дважды, то есть до 4 марта 2024 года. Если причины временной защиты остаются и в дальнейшем, Европейская Комиссия может предложить Совету продлить временную защиту еще на один год (т.е. до 4 марта 2025 года).

Временная защита предоставляет следующие права:

Права на жительство

Доступ к жилью

Социальная помощь

Медицинская помощь

Опека над детьми и подростками без сопровождения

Доступ к образованию для детей и подростков

Доступ к рынку труда (соответственно политике стран ЕС на рынке труда).

Граждане Украины, как путешествующие по безвизовому режиму, имеют право свободно передвигаться в пределах Европейского Союза после въезда на его территорию в течение 90 дней. На этой основе вы можете выбрать государство-член, в котором вы хотите пользоваться правами на временную защиту, и присоединиться к своей семье и друзьям в государстве-члене, где они находятся. После того, как государство-член предоставило вам временную защиту, вы все еще имеете право путешествовать в пределах Европейского Союза до 90 дней в течение 180-дневного периода, но пользоваться правами, полученными от временной защиты, вы сможете только в государстве-члене, предоставившем вам вид на жительство. Однако другое государство-член на дискреционной основе также может решить выдать вам другое разрешение на проживание. Директива о временной защите действует во всех странах-членах ЕС, кроме Дании. Она не применяется в других странах Шенгенской зоны (в Швейцарии, Норвегии, Лихтенштейне, Исландии).

Государства-члены могут решить распространить временную защиту на тех лиц, которые выехали из Украины до 24 февраля 2022 года из-за усиления угрозы или оказавшихся на территории Европейского Союза (например, через отпуск или работу) до этой даты и которые в результате вооруженного конфликта, не могут вернуться в Украину Для получения дополнительной информации, пожалуйста, свяжитесь с местными органами власти страны, где вы находитесь. Равноценно, если соответствующее государство-член не применяет это усмотрение для предоставления временной защиты, вы всегда можете подать заявление на международную защиту.

https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019...

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

У більшості випадків, якщо ви втекли від війни в Україні, ви зможете подорожувати до інших країн ЄС. Для українців це право походить від безвізового режиму між ЄС та Україною. Якщо ви є громадянином третьої країни, вам потрібно перевірити чи є ваша країна походження в списку третіх країн, громадяни яких звільнені від візових вимог.

Громадяни України, як подорожують згідно безвізового режиму, мають право вільно пересуватися в межах Європейського Союзу після в’їзду на його територію протягом 90 днів. На цій основі ви можете вибрати державу-член, у якій ви хочете користуватися правами на тимчасовий захист, і приєднатися до своєї родини чи друзів у державі-члені, де вони перебувають. Після того, як держава-член надала вам тимчасовий захист, ви все ще маєте право подорожувати в межах Європейського Союзу до 90 днів протягом 180-денного періоду, але користатися правами, отриманими від тимчасового захисту, ви зможете лише в державі-члені, який надав вам дозвіл на проживання. Однак інша держава-член, на дискреційній основі, також може вирішити видати вам інший дозвіл на проживання.

Директива про тимчасовий захист діє у всіх країнах-членах ЄС, крім Данії.

Тимчасовий захист не застосовується в інших країнах Шенгенської зони, які не є членами ЄС: в Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії.

Право на тимчасовий захист є доповненням до права на звернення за міжнародним захистом.

Чи є особливий порядок для отримання статусу біженця (міжнародного захисту)?

Люди, які мають право на тимчасовий захист, як правило, можуть подати заяву про надання статусу біженця в будь-який час.

Однак, ви повинні знати, що метою надання тимчасового захисту є зменшення необхідності негайного звернення за міжнародним захистом, оскільки тимчасовий захист забезпечує вас дозволом на проживання, а також пов’язаними з ним правами.

Більше того, адміністративні формальності щодо тимчасового захисту зведені до мінімуму через невідкладність ситуації. Для порівняння, слід очікувати, що процедура розгляду заяви про міжнародний захист буде складнішою через поточні обставини, містити більше процесуальних кроків і, отже, займати набагато більше часу для її завершення. Якщо після розгляду клопотання про міжнародний захист притулок не надається особі, яка також має право на тимчасовий захист, ця особа продовжує користуватися тимчасовим захистом до закінчення його терміну дії.

Відповідно до законодавства ЄС, ви повинні подати заяву на міжнародний захист (статус біженця) у першій безпечній країні. Заявники на міжнародний захист мають подібні права з тимчасовим захистом, але є деякі відмінності. У разі розгляду заяви про надання статусу біженця особа може отримати доступ до ринку праці через 9 місяців, якщо до того моменту її справа не отримала остаточного рішення. Ви також можете подати заяву на возз’єднання сім’ї, якщо у вас є член сім’ї, який вже легально проживає в ЄС.

Для отримання статусу біженства необхідно повідомити національні органи держави-члена, де ви перебуваєте, що потребуєте міжнародного захисту та дотримуйтесь їхніх вказівок. Інформація від міністерств внутрішніх справ доступна на карті (https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/stronger-europe-world/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/information-people-fleeing-war-ukraine_uk#—

Успіхів

Здравствуйте, Марина!

я сейчас нахожусь в Польше по рабочей визе, могу ли я после её окончания поехать в другую страну Европы (напр. Норвегия, Ирландия) и сделать запрос на получение статуса беженца? - нет, это невозможно. Заявление на международную защиту (получение статуса беженца) можно подать только в стране первого въезда. Но учитывая, что в Польшу Вы уехали до начала военных действий в Украине, то до прекращения войны Вы сможете рассчитывать лишь на предоставления временной защиты.

Так, государства-члены могут принять решение о предоставлении временной защиты тем лицам, которые покинули Украину до 24 февраля 2022 года в связи с усилением напряженности или оказались на территории Союза (например, во время отпуска или из-за работы) до этой даты и которые в результате вооруженного конфликта не могут вернуться в Украину. Для получения дополнительной информации, пожалуйста, свяжитесь с местными властями страны, в которой вы находитесь в настоящее время. Кроме того, если соответствующее государство-член не применяет данное усмотрение для предоставления вам статуса временной защиты, вы всегда можете принять решение подать заявление на международную защиту.

Временная защита будет длится до 4 марта 2023 года. Если причины предоставления временной защиты сохраняются, ваша временная защита будет автоматически продлена на 6 месяцев два раза, т.е. до 4 марта 2024 года. В случае сохранения причин временной защиты Комиссия может предложить Совету продлить временную защиту на еще один года (т.е. до 4 марта 2025 года).

Временная защита предоставляет Вам следующие права:

права на проживание

доступ к жилью

социальное обеспечение

медицинская помощь

попечительство и безопасное размещение детей и подростков без сопровождения

доступ к образованию для детей и подростков

доступ к рынку труда (в зависимости от политики стран ЕС в области рынка труда)

право на платежный счет с основными функциями

Граждане Украины в качестве безвизовых путешественников имеют право на 90-дневное свободное передвижение в пределах Союза после въезда на территорию. На этой основе вы можете выбрать государство-член, в котором вы хотите пользоваться правами, связанными с временной защитой, и присоединиться к вашей семье и друзьям в государстве-члене, в котором они пребывают. После того, как вы получите временную защиту со стороны государства-члена, хотя вы по-прежнему имеете право перемещаться в пределах Союза на срок, не превышающий 90 дней в течение 180-дневного периода, вы можете пользоваться правами, вытекающими из временной защиты, только в государстве-члене, предоставившем вам вид на жительство. Однако другое государство-член может также принять решение по собственному усмотрению о выдаче вам другого вида на жительство. Директива о временной защите применяется во всех государствах-членах ЕС, за исключением Дании. Она не применяется в ассоциированных странах Шенгенского пространства (Швейцария, Норвегия, Лихтенштейн, Исландия).

Обращайтесь, если будет нужна помощь. При обращении указывайте свою е-почту.

Всего доброго!