Мобилизация и пересечение границы с братом инвалидом

Вітаю!

1. Перетнути кордон із братом-інвалідом Ви не маєте права, адже законодавство чітко визначає перелік осіб, які мають право супроводжувати осіб з інвалідністю при перетині кордону.

ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 399,чітко передбачають, що:

...

особою з інвалідністю І чи ІІ групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність).

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Якщо у Вашого брата є ще інші особи, які можуть здійснювати догляд, то відстрочку та право на виїзд отримати Ви не зможете.

ЄДИНИМ ВАРІАНТОМ, ЯКИЙ НАДАСТЬ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ТА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ У ВАШОМУ ВИПАДКУ, НА МОЮ ДУМКУ, Є ВИЗНАННЯ ОСОБИ НЕДІЄЗДАТНОЇ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ВАМИ ОПІКИ НАД БРАТОМ.

АЛЕ ПИТАННЯ ДУЖЕ СКЛАДНЕ І НЕПРОСТЕ.

Успіхів! Якщо є питання, звертайтесь!

Добрий день, Олексію!

Так Ви маєте можливість виїхати з рідним братом за кордон. Ось Вам роз'яснення Держприкордонслужби з привобу осіб, які можуть це зробити:

"Як неодноразово повідомлялося, на період дії правового режиму воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.

Згідно з вимогами законодавства обмеження щодо перетину кордону на виїзд з України не застосовуються до окремих осіб цієї категорії, зокрема:

- які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (відповідно до рішення Уряду про затвердження переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час);

- які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність з виключенням з військового обліку.

- на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

- які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

- на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, до досягнення нею 23 років.

- усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

- зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

- які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено.

- здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).

Крім того нагадаємо, що перетнути кордон на виїзд з України можуть військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законодавством випадках, зокрема:

водії, які заброньовані для здійснення міжнародних вантажних перевезень, перевезень для потреб Збройних Сил України, медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, відповідно до визначеного порядку https://www.facebook.com/MinInfra.UA/posts/3250891...

люди з інвалідністю та особи, що їх супроводжують https://www.facebook.com/DPSUkraine/posts/29603762...

Окремо звертаємо увагу, що всі громадяни, які підпадають під виключення, повинні мати необхідні документи для підтвердження. При цьому у ході заходів прикордонного контролю перевірятиметься їх дійсність і факт видачі відповідними органами".

Але Вам для того, як Ви самі правильно помітили, треба оформити постіний догляд за братом.

Добрый день, Алексей!

1. Можете. У вас на руках должны быть оригиналы документов, подтверждающие ваши родственные связи, а также статус брата с ивалидностью, и безусловно в сопровождении самого брата.

Это что касается пересечения границы.

2. Также можете. Управление соц.защиты (совбесы) сейчас работают, в т.ч. и в Киеве. У них свой сокращенный график, узнавайте по районам, но они осуществляют свои функции. В том числе и по оформления официального ухода.

Если остались вопросы, набирайте

Вітаю!

Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2022 р. № 383 та від 01 квітня 2022 р. № 399.

Згідно з цими Постановами, особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності таких документів:

• довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о)
• або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус,
• пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності,
• або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність).

Перетин державного кордону може здійснюватися такими особами:

• з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);
• особою з інвалідністю І чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду,— у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю І чи ІІ групи — додатково документів, що підтверджують інвалідність);
• особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, — у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, — у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

ВИ ЗАРАЗ НЕ МАЄТЕ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ.

ЯКЩО ВИ БУДЕТЕ ПРИЗНАЧЕНІ ОПІКУНОМ НАД НЕДІЄЗДАТНОЮ ОСОБОЮ, ТОДІ ВИ БУДЕТЕ МАТИ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ, ЯК ОСОБА, ЯКА СУПРОВОДЖУЄ ІНВАЛІДА ДРУГОЇ ГРУПИ.

НАРАЗІ У ВАС НЕМАЄ ПІДСТАВ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ТА ПРАВА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ.

РАДЖУ ДО ВИЇЗДА, ЗВ'ЯЗАТИСЯ З ПРИКОРДОННОЮ СЛУЖБОЮ УКРАЇНИ.

Постійно виникає чимало спірних ситуацій, які потребують уточнень . Для вирішення проблем, які пов’язані з виїздом до країн ЄС або Молдови (необхідні документи, діючі обмеження тощо), українці можуть звернутися за роз'ясненнями в ДПСУ.

Прикордонники надаватимуть консультації в телефонному режимі:

• (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);
• (032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );
• (067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);
• (031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);
• (037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);
• (043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);
• (032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.

Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то рекомендуємо зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться.

Олексію!

Крім того, зверніть увагу на

ПОСТАНОВУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

від 29 березня 2022 р. № 383 Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239), — із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 166 та від 12 березня 2022 р. № 264, зміни, що додаються.

ЗМІНИ, що вносяться до Правил перетинання державного кордону громадянами України

1. Пункти 21 , 22 викласти в такій редакції:

“21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність).

Перетин державного кордону може здійснюватися:

особою з інвалідністю І чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, — у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю І чи ІІ групи — додатково документів, що підтверджують інвалідність);"

Якщо Ваш брат дієздатний, але ПОТРЕБУЄ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ то для перетину кордону Ви повинні мати наступні документи ( посвідчення або довідка):

- про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю І чи ІІ групи — додатково документів, що підтверджують інвалідність).

Здравствуйте, Алексей!

Для выезда за границу вместе с братом, у которого инвалидность 2 группы, нужно через УПСЗН оформить постоянный уход (о чем более подробно здесь - https://www.google.com/search?q=%D0%BF%D0%BE%D1%81...).

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420):

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

Для виїзду за кордон звертатися до військкомату та отримувати довідку про відстрочку від призову на військову службу по мобілізації, в даному випадку - НЕ ПОТРІБНО!

Тому що, Ви будете виїжджати як особа, що здійснює постійний догляд за своїм братом з інвалідністю 2 групи (виїзд разом із братом є обов'язковим).

А це є окремою підставою для виїзду за кордон, про що також зазначено в офіційних роз'ясненнях Державної прикордонної служби України (https://dpsu.gov.ua/ua/news/Do-kogo-z-cholovikiv-g...):

" Згідно з вимогами законодавства обмеження щодо перетину кордону на виїзд з України не застосовуються до окремих осіб цієї категорії, зокрема:

- зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд."

Держприкордонслужба: Внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України (https://www.kmu.gov.ua/news/derzhprikordonsluzhba-...):

Правила перетинання державного кордону громадянами України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...):

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації N 157-1/о) ( z1509-12 ) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ( 2109-14 ), "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" ( 1727-15 ), в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність).

Перетин державного кордону може здійснюватися:

особою з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);

Отже, для виїзду за кордон потрібні наступні документи:

1) паспорти, можна і внутрішні (ваш та вашого брата);

2) свідоцтва про народження, ваше та вашого брата (для підтвердження родинного зв'язку з братом);

3) документ про інвалідність вашого брата;

4) документи (посвідчення, довідка) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за вашим братом;

5) бажано також отримати довідку про склад сім'ї (для підтвердження того, що Ви прописані та проживаєте разом із вашим братом).

У РАЗІ ВІДМОВИ В ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ ПРИ СПІЛКУВАННІ З ПРИКОРДОННИКАМИ МОЖЕТЕ ПОСИЛАТИСЯ НА ОФІЦІЙНІ РОЗ'ЯСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, Правила перетинання державного кордону громадянами України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...) ТА СТ. 19 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ.

Так, згідно ст. 19 Конституції України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):"Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

Крім того, Ви маєте право вимагати письмову відмову у праві на перетин кордону, що оформляється у вигляді рішення і яку можна буде оскаржити начальнику загону Державної прикордонної служби України та до суду. Так як люди не вимагають фактичної юридично оформленої відмови, то вони відповідно не числяться по базі пункту пропуску і вважається те, що вони начебто і не перебували в пункті пропуску. Сама вимога про надання офіційного рішення про відмову в перетині кордону може "злякати" співробітників Державної прикордонної служби України та змусити їх дотримуватися норм законодавства.

Також можете звертатися до Адміністрації Державної прикордонної служби України:

- поштою (на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України: м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 26);

- на електронну пошту: zvernennia@dpsu.gov.ua.

- на телефон гарячої лінії (служба «ДОВІРА») +38 (044) 527-63-63 (для дзвінків із-за кордону), 0-800-218-808, 1598.

- телефонувати на Урядову Гарячу лінію 1545.

Закон України "Про прикордонний контроль" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text):

Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

1. Іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

3. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

РІШЕННЯ про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, затверджене Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України 14.12.2010 N 967(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-11#Text):

"__" ___ 20__ року ___ (назва пункту пропуску через державний кордон ___ України або пункту контролю)

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" мною, ___ (посада, найменування підрозділу охорони державного кордону, ___ органу охорони державного кордону, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові)

___ ___, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону:

1. ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ПРО ВІДМОВУ У ПЕРЕТИНАННІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ НА ВИЇЗД З УКРАЇНИ ГРОМАДЯНИНУ(ЦІ) УКРАЇНИ прізвище ___ (українськими літерами) ім'я ___ (українськими літерами)

дата, місяць, рік народження ___, паспортний документ: серія ___, N ___ у зв'язку з наявністю однієї з підстав, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", у тому числі у зв'язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що зазначену особу рішенням ___ ___ (посилання на рішення суду або прокурора)

тимчасово обмежено у праві виїзду з України, або відповідно до статті 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України" відсутні дійсні документи на право перетинання державного кордону.

Інформацію про підстави внесення Вас до цієї бази даних Ви можете отримати у розпорядника інформації, що знаходиться ___ ___. (місто, вулиця, будинок, індекс).

2. Рішення набирає чинності невідкладно.

3. Про прийняті рішення доповів начальнику ___ ___. (назва органу охорони державного кордону).

4. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про звернення громадян", частиною третьою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити це рішення за належністю до начальника ___, (назва органу охорони державного кордону) що знаходиться ___, або до суду. (місто, вулиця, будинок, індекс)

Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником ___ ___ (назва органу охорони державного кордону) або скасовано та визнано судом нечинним.

5. Рішення оформлено у двох примірниках, кожен з них має однакову юридичну силу.

___ ___ ___ (військове звання) (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові особи, яка прийняла рішення)

Другий примірник цього рішення отримав ___ ___ (дата) (підпис).

Оцініть консультацію юриста, що Вам найбільше допомогла.

Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Олексію!

Ще одна постанова КМУ, згідно якої Ви можете виїхати з братом за межі України (необхідне я виділив жирним шрифтом):

Кабінет Міністрів України постановою від 12 березня2022 р. № 264 прийняв зміни до Правил перетинання державного кордону людьми з інвалідністю та особами, що їх супроводжують.

За цими змінами, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю І та ІІ груп, незалежно від віку, можутьперетинати державний кордон України за наявності одного з таких документів:

- довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією,

- або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”,

- або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу.

Крім того, згідно з Постановою, разом із кожною людиною з інвалідністю І та ІІ групи, котра потребує постійного догляду, дозволено перетинати кордон одному із членів сім’ї першого ступеня споріднення, який досяг 18-річного віку, або іншій особі, яка досягла 18-річного віку та здійснює догляд відповідно до законодавства. ▪️Документом, який підтверджує здійснення догляду в цьому випадку може бути посвідчення, довідка про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

Повторюсь, ВАМ ТРЕБА ОФОРМИТИ ЧЕРЕЗ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД ЗА ВАШИМ БРАТОМ.

Добрий день, Олексій!

"1)Могу ли я пересечь границу вместе с ним"?

- МОЖЕТЕ ПРИ ПЕВНИХ УМОВАХ, ПОРЯДОК І АЛГОРИТМ ДІЙ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ВІКУ ВАШОГО БРАТА, ТОБТО ЙОМУ ДО 18 РОКІВ, ЧИ ПОНАД 18 РОКІВ (ВІН Є ДОРОСЛИМ).

- ЯКЩО БРАТУ ПОНАД 18 РОКІВ, ТОБО ВІН Є ДОРОСЛИМ, ТО МОЖЕТЕ, ПРИ НАЯВНОСТІ: "... (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);…»".

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 27 січня 1995 р. N 57 Київ

Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України:

Про затвердження Правил перетинан... | від 27.01.1995 № 57 (rada.gov.ua)

ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України

1. Ці Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації N 157-1/о) ( z1509-12 ) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ( 2109-14 ), "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" ( 1727-15 ), в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність).

Перетин державного кордону може здійснюватися:

особою з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);…».

- ЯКЩО БРАТУ ДО 18 РОКІВ, ТО МОЖЕТЕ, ЯКЩО БУДЕТЕ ОПІКУНОМ, ПІКЛУВАЛЬНИКОМ БРАТА ДИТИНИ-ІНВАЛІДА: "...супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід...", ПРИ НАЯВНОСТІ ПІДТВЕРДЖУЮЧИХ ДОКУМЕНТІВ.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 27 січня 1995 р. N 57 Київ

Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України: Про затвердження Правил перетинан... | від 27.01.1995 № 57 (rada.gov.ua)

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. N 724) ( 724-2010-п )

ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України

1. Ці Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону. ...

2-1. ...У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ( 2109-14 ), в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

"Каким образом это происходит"?

- ЯКЩО БРАТУ ПОНАД 18 РОКІВ, ТОБО ВІН Є ДОРОСЛИМ, ТО ОПІКА І ПІКЛУВАННЯ НЕ ТРЕБА, ДОСТАТНЬО МАТИ СПРАВКУ МСЕК І ОФОРМИТИ ДОГЛЯД В УПРАВЛІННІ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ - ОТРИМАТИ ДОВІДКУ, ПОСВІДЧЕННЯ.

- ЯКЩО БРАТУ ДО 18 РОКІВ, ТО ТРЕБА ОФОРМИТИ ОПІКУНСТВО, ПІКЛУВАННЯ, ПРО ЦЕ ТУТ:

• Конвенція про права дитини
• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Сімейний кодекс України
• Закон України "Про охорону дитинства"
• Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"
• Правила опіки та піклування, затвердженні наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88
• Постанова КМУ від від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України).Опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, які визнані недієздатними (ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу України).Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України).Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч.1 ст. 62 Цивільного кодексу України).

Опіка та піклування встановлюється судом та органом опіки та піклування.

Опікун та піклувальник призначається:

• над недієздатною чи обмежено дієздатною особою - судом за поданням органів опіки та піклування;
• над малолітньою чи неповнолітньою особою (якщо питання не стосується обмеження дієздатності) - органом опіки і піклування відповідно до ч.1 ст. 61 Цивільного кодексу України.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад у тому числі об’єднаних територіальних громад.

• встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

• надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;
• забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;
• надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;
• подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

-Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.-Присутність представника органів опіки та піклування на судових засіданнях є обов’язковою в разі, якщо розглядається справа стосовно дитини або з питань, що зачіпають права дитини.

Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених ч.1, 2 ст. 60 ЦКУ.

• у разі визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності особи.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

• над малолітньою та неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.

У всіх перелічених випадках опікун та піклувальник призначається судом за поданням органу опіки та піклування.

• Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.( ч.6 ст. 300 Цивільно процесуального кодексу України - )
• Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.(ч.7 ст.300 Цивільно процесуального кодексу України)

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

• Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч.2 ст. 63 Цивільного кодексу України).

• Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦКУ і лише за її письмової згоди.

• Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України).

Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

• особа яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені (п.1 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України);
• якщо поведінка та інтереси особи, що призначається опікуном або піклувальником суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (п.2 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до п.3.2. Правил опіки та піклування опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:

• не досягли 18 років;
• визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
• раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
• позбавлені батьківських прав;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
• засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Опікун зобов'язаний:

• дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
• опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
• вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
• вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
• вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
• дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

Піклувальник зобов'язаний:

• піклувальник над неповнолітньою особою: дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
• піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
• дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до ст. 32 та 37 ЦКУ. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
• вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Опікун та піклувальник не має права без дозволу органу опіки та піклування:

• відмовитися від майнових прав підопічного;
• видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;
• укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
• укладати договори щодо іншого цінного майна.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

• у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
• у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
• у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

• досягнення фізичною особою повноліття;
• реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
• надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
• поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

"Нужно ли что то оформлять для пересечения границы"?

1) ЯКЩО БРАТУ ПОНАД 18 РОКІВ, ТОБТО ВІН Є ДОРОСЛИМ НЕОБХІДНО МАТИ ТАКІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ:

- ПАСПОРТИ ГР.УКРАЇНИ (ЗАКОРДОННІ ЧИ ВНУТРІШНІ) НА ВАС ТА ВАШОГО БРАТА;

- СВІДОЦТВА ПРО ВАШЕ НАРОДЖЕННЯ;

- СВІДОЦТВА ПРО ЙОГО НАРОДЖЕННЯ;

- ДОВІДКУ МСЕК О ІНВАЛІДНОСТІ БРАТА;

- ВСІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ДОГЛЯДУ З УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ: ДОВІДКА, ПОСВІДЧЕННЯ.

2) ЯКЩО БРАТУ ДО 18 РОКІВ НЕОБХІДНО МАТИ ТАКІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ:

- НЕОБХІДНО ОФОРМИТИ ОПІКУНСТВО, ПІКЛУВАННЯ.

- ПАСПОРТИ ГР.УКРАЇНИ (ЗАКОРДОННІ ЧИ ВНУТРІШНІ) НА ВАС ТА ВАШОГО БРАТА;

- СВІДОЦТВА ПРО ВАШЕ НАРОДЖЕННЯ;

- СВІДОЦТВА ПРО ЙОГО НАРОДЖЕННЯ;

- ВСІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ІНВАЛІДНОСТІ: "за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (2109-14 ), в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років";

- ВСІХ ДОКУМЕНТІВ: "документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником".

"2) Если я оформлю уход за братом. В принципе, могу ли это сделать сейчас"?

- МОЖЕТЕ.

"Если могу, то смогут ли меня мобилизовать на службу в армию если оформлен уход за братом"?

- НЕ МОЖУТЬ, ТАК ЯК У ВАС ПОВИННА БУТІИ ВІДСТРОЧКА ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:…жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;...

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;...».

ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, ВАМ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), РАЗОМ З ТАКИМИ ДОКУМЕНТАМИ:

- ПАСПОРТИ ГР.УКРАЇНИ (ВНУТРІШНІ) НА ВАС ОРИГІНАЛ І КОПІЯ ТА КОПІЯ НА ВАШОГО БРАТА;

- ОРИГІНАЛ І КОПІЯ СВІДОЦТВА ПРО ВАШЕ НАРОДЖЕННЯ;

- КОПІЯ СВІДОЦТВА ПРО ЙОГО НАРОДЖЕННЯ;

- ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК (ТИМЧАСОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ), ПРИПИСНЕ В ОРИГІНАЛІ;

- ДОВІДКА МСЕК АБО ІНШІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ІНВАЛІДНОСТІ: "за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (2109-14 ), в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років" (ОРИГІНАЛИ ТА КОПІЇ);

- ВСІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ДОГЛЯДУ З УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ: ДОВІДКА, ПОСВІДЧЕННЯ;

- У РАЗІ ВСТАНВОЛЕННЯ ОПІКИ І ПІКЛУВАННЯ: "документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником" (ОРИГІНАЛИ ТА КОПІЇ),

- ДЕ:

1) СТАТИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК;

2) ПРОЙТИ ВЛК;

3) ОТРИМАТИ ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК (ТИЧАСОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ), - У РАЗІ ЇХ ВІДСУТНОСТІ;

4) ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, З ПРОСТАВЛЕННЯМ ВІДМІТКИ ПРО ЦЕ У ВІЙСЬКОВОМУ КВИТКУ (ТИЧАСОВОМУ ПОСВІДЧЕННІ).

"И могу ли я с оформленным уходом за братом, пересечь границу".

- МОЖЕТЕ:

1) - ЯКЩО БРАТУ ПОНАД 18 РОКІВ, ТОБО ВІН Є ДОРОСЛИМ, ТО МОЖЕТЕ, ПРИ НАЯВНОСТІ: "... (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);…»".

2) - ЯКЩО БРАТУ ДО 18 РОКІВ, ТО ТРЕБА ОФОРМИТИ ОПІКУНСТВО, ПІКЛУВАННЯ.

У РАЗІ ВІДМОВИ У ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ ЗІ СТОРОНИ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ВИМАГАЙТЕ ВІД ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, НАДАННЯ ОФІЦІЙНОЇ ВІДМОВИ У ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ ВІД ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ЯКУ ВИ МАЄТЕ ПРАВО ОСКАРЖИТИ, ЯК НЕЗАКОННЕ РІШЕННЯ ДО НАЧАЛЬНИКА ПУНКТУ ПРОПУСКУ ТА ОДНОЧАСНО ДО ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, А ТАКОЖ ДО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ТОЩО.

ПРО ОБОВ»ЯЗОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ТУТ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про прикордонний контроль

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 6, ст.46):

Про прикордонний контроль | від 05.11.2009 № 1710-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

1. Іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

2. Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

3. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

4. У разі відмови іноземцю, особі без громадянства у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну візу у його паспортному документі може бути скасовано за наявності однієї з таких підстав:

1) рішення відповідного державного органу України про заборону в'їзду в Україну;

2) обґрунтованих підстав вважати візу отриманою у незаконний спосіб. Неподання іноземцем або особою без громадянства під час в'їзду в Україну одного чи кількох підтверджуючих документів щодо мети та умов перебування в Україні не є підставою до скасування візи.

Скасування візи здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону шляхом проставлення на ній відтиску штемпеля, форма якого встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Про скасування візи зазначається у рішенні про відмову у перетинанні державного кордону.

5. У разі якщо іноземці, особи без громадянства, яким відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, були привезені в пункт пропуску через державний кордон перевізником, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону:

1) наказує перевізникові вивезти іноземців, осіб без громадянства в державу, з якої їх було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення зазначених осіб за межі території України;

2) до подальшого вивезення іноземців, осіб без громадянства, яким було відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, вживає належних заходів щодо запобігання їх незаконному перетинанню державного кордону".

ИНФОРМАЦИЮ МОЖНО УТОЧНИТЬ ЗДЕСЬ:

Контакти (dpsu.gov.ua)

Адміністрація Державної прикордонної служби України розташована за адресою:

вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна

adpsu@dpsu.gov.uaCлужба «Довіра»:+38(044)527-63-63Факс:+38(044)239-84-80

Громадська приймальня:

пн-чт: 09:00 - 17:00

пт: 09:00 - 16:00

обід: 13:00 - 14:00

Громадська приймальня Адміністрації Державної прикордонної служби України розташована за адресою (тимчасово не працює під час карантину):

вул. Володимирська, 30, м. Київ, 01601, Україна

zvernennia@dpsu.gov.ua+38 (044) 527-64-29

пн-чт: 09:00 - 17:00

пт: 09:00 - 16:00

обід: 13:00 - 14:00

Телефон гарячої лінії (Служба «Довіра»)

Надання громадянам відповідей на питання консультаційного характеру в межах компетенції Державної прикордонної служби України

1598 (для дзвінків з мобільного)+38(044)527-63-63 (для дзвінків із-за кордону)

dovira@dpsu.gov.ua

Подання запитів на отримання публічної інформації

ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

(044) 527-64-29(044) 239-84-80 (факс)

Publicinfo@dpsu.gov.ua

Подання звернень громадян

ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює під час карантину): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

При наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня!

20.03.22 вступив у дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо осіб з інвалідністю» (далі – проект Закону) розроблено з метою визначення на законодавчому рівні спрощеного варіанту звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і хворими дітьми.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту Проектом Закону вносяться зміни до статтей 17, 18 та 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якими звільняються від військової служби (строкової, під час особливого періоду та мобілізації) окремі категорії військовозобов’язаних із числа осіб з, а також тих, які доглядають за особами з інвалідністю та недієздатними, чи утримують дітей з інвалідністю, дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, при перетині ними держаного кордону України за умов правового режиму надзвичайного або воєнного стану а також посилення контролю за виїздом за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, дітей, які не мають такого статусу, дітей, які виховуються в прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, під опікою, піклуванням в умовах введення на території України надзвичайного або військового стану.

4. Правові аспекти У відповідній сфері суспільних відносин діють: Конституція України, законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також інші законодавчі акти.

5. Фінансово-економічне обґрунтування Реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових видатків з державного чи з місцевого бюджетів України. 6. Прогноз соціально-економічних наслідків законопроекту Реалізація Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо осіб з інвалідністю» сприятиме посиленню захисту прав та забезпеченню належного догляду за повнолітніми і неповнолітніми особами з інвалідністю і хворими дітьми.

відстежити можна тут- https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39234

закон вступил в силу, Вы сможете выехать за границу на основании таких документов:

1) паспорта;

2) ИНН;(РНОКПП)

3. Свидетельства о рождении, для подтверждения связи с братом.

4) документ об инвалидности вашего брата МСЕК (справка, удостоверение).

на этом основании ТЦК СП должен выдать Вам справку об полном исключении с воинского учета и проставить штамп в военный билет

Єти же документі подайте копии в ТЦК СП(военкомат)

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Олексію!

Ви також можете отримати відсрочку від моблізації у відповідності із

статтею 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text) надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

Де серед іншого зазначено:

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд..."

Для того Вам треба з- документами брата та документами, оформленими Вами в УПСЗН, звернутись для отримання відсрочки в ТЦКСП, тобто військомат.

Це, доречи, ще один варінт отримати право на перетин кордону. Принаймні це допоможе, бо Ви з тими документами Ви і так будете мати право на виїзд.

Як будуть питання, нажміть кнопку "звернутися". Персональна розмова більш ефективна.

Вітаю!

Ви маєте право на перетин кордону у випадку, якщо ви офіційно оформите постійний догляд за братом! У такому разі звертатись до військкомату НЕ ПОТРІБНО.

Потрібно у будь-якій лікарні отримати висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що особа потребує постійного стороннього догляду.

А також для цього потрібно через Управління Праці та Соціальному Захисту Населення оформити постійний догляд за братом. Виїжджати за кордон також потрібно разом з братом, як особа, що його супроводжує.

До таких осіб можуть відноситись:

1) особами з інвалідністю I групи;

2) дітьми з інвалідністю;

3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 29 березня 2022 р. № 383 Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України https://document.vobu.ua/doc/10964

ЗМІНИ, що вносяться до Правил перетинання державногокордону громадянами України

1. Пункти 21 , 22 викласти в такій редакції:

“21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність).

Перетин державного кордону може здійснюватися:

особою з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

особою з інвалідністю ІІІ групи — у супроводі дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

особою з інвалідністю І чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, — у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю І чи ІІ групи — додатково документів, що підтверджують інвалідність);

Для виїзду за кордон на цій підставі отримувати відстрочку від мобілізації НЕ ПОТРІБНО!!!

Державна прикордонна служба окремо роз’яснила підстави для пропуску за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років (https://dpsu.gov.ua/ua/news/Do-kogo-z-cholovikiv-gromadyan-Ukraini-vikom-vid-18-do-60-rokiv-ne-zastosovutsya-obmezhennya-viizdu-za-kordon-/):

- зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

люди з інвалідністю та особи, що їх супроводжують https://www.facebook.com/DPSUkraine/posts/29603762...

Окремо звертаємо увагу, що всі громадяни, які підпадають під виключення, повинні мати необхідні документи для підтвердження. При цьому у ході заходів прикордонного контролю перевірятиметься їх дійсність і факт видачі відповідними органами

Таким чином, для виїзду за кордон необхідним буде:

• Закордонний паспорт
• Ідентифікаційний код
• Військово-обліковий документ (військовий квиток)
• довідки МСЕК про інвалідність особи (за наявності)
• висновок ЛКК, де зазначено, що особа потребує постійного стороннього догляду (потрібен лише, якщо про це не зазначено в самому документі про інвалідність);
• Документ (посвідчення, довідка) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд
• пенсійного посвідчення особи (за наявності),
• документи, що підтверджують сімейні зв’язки (свідоцтво про народження, про шлюб при зміні прізвища).
• За можливості, отримати акт обстеження умов проживання від міського (сільського) голови або депутата, що особа проживає з вами та лише ви здійснюєте за нею догляд, посвідчена нотаріально заява від особи про те, що в неї не має інших осіб, що здійснюють за нею догляд, окрім вас.

Якщо маєте можливість, можна звернутись з вищевказаними документами до військкомату для отримання відстрочки від мобілізації на цій підставі, але це НЕ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМ

ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text)

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

Щодо опікунства

Станом на сьогодні ця процедура є надзвичайно складною та тривалою за часом.

Стаття 63 Цивільного кодексу України. Призначення опікуна або піклувальника

1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування. Такий орган діє при міській раді. Орган опіки та піклування повинен встановити наявність підстав для призначення опікуна та відповідність особи, яка бажає стати опікуном, вимогам закону.

Якщо є необхідність визнати особу недієздатною, опікун призначається судом.

Стаття 60. Встановлення опіки та піклування судом

1. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Це буде повноцінна судова справа з можливим призначенням судово-психіатричної або судово-медичної експертиз.

Таким чином, в умовах воєнного стану тривалість даної процедури та можливість її проведення взагалі під великим сумнівом.

У мирний час вам було необхідно:

1. Звернутись до ограну опіки та піклування з заявою про визнання вас опікуном.

2. Надати документи за переліком, зазначеним органом опіки.

3. За необхідності, провести судово-медичну або судово-психіатричну експертизу.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Відповідно до постанов КМ України #383 від 29.03.2022 та #399 від 01.04.2022 внесено зміни до Правил перетинання державного кордону України, затв. постановою КМ України #57.

Згідно з пунктом 1 постанови #383 право на перетин кордону є в осіб з інвалідністю, які мають при собі довідку до Акта огляду МСЕК або посвідчення, що засвідчує таку інвалідність. Це означає, що таке право визначено для всіх груп: І, ІІ і ІІІ.

Проте, крім цих документів, у вас має бути довідка з ВЛК про відстрочку від проходження служби.

Крім того, особи з інвалідністю І і ІІ груп мають право перетинати кордон з особами, які їх супроводжують.

До них належать при супроводженні:

- осіб з інвалідністю І і ІІ - дружина/чоловік, батьки, на утриманні яких перебуває така особа, повнолітні діти, а також чоловік/дружина дітей, тобто зять чи невістка.

За наявності у них документів, що підтверджують родинні зв’язки (до прикладу, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);

- осіб, що потребують постійного стороннього догляду.

За наявності документа, що підтверджує отримання соціальних виплат з догляду за цією особою.

Перетин державного кордону може здійснюватися:

особою з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

особою з інвалідністю І чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду,— у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю І чи ІІ групи — додатково документів, що підтверджують інвалідність);

особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, — у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, — у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання крім певних, визначений постановою КМУ категорій осіб з інвалідністю, — у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено категорію “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та/або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

Перетнути кордон можливо з одним супроводжуючим не більше одного разу під час дії воєнного стану в Україні. Це означає, що особа з інвалідністю перетинає кордон без обмежень. А із супроводжуючими - лише 1 раз.

Також право на перетин кордону надається військовозобов’язаним, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», крім тих, що визначені в абзацах 2-8 ч. 3 цієї статті. Ці обмеження, встановлені постановою КМ #399

Успіхів

"ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...):

"2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації N 157-1/о) ( z1509-12 ) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ( 2109-14 ), "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" ( 1727-15 ), в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність).

Перетин державного кордону може здійснюватися: ...

особою з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, якапотребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснюєпостійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявностідокументів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації(допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи зінвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);...".

Закон Украины "Про військовий обов'язок і військову службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2):

"Стаття 27. Зарахування в запас. Категорії запасу

1. У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

2. Запас військовозобов’язаних поділяється на першу і другу категорії...

4. До запасу другої категорії належать військовозобов’язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби...

Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього

1. Взяттю на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:..

2) на військовий облік військовозобов'язаних:...

які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;...".

Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24) (КоАП; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text):

"Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян...

Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян...".

Закон Украины "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:...

особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;...";

"Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації...

6. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті...".

Закон Украины "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-19#Text):

"Стаття 14. Ведення Реєстру...

Стаття 9. Права та обов’язки призовників, військовозобов’язаних та резервістів

1. Призовник, військовозобов’язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру;...

4. Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, в порядку, визначеному спільним наказом зазначеного органу з володільцем Реєстру...".

"ПОРЯДОК ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE3771...):

"II. Суб'єкти Реєстру та їх завдання...

16. Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП (военкоматы - прим. авт.), Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ...

III. Відомості, що вносяться до Реєстру...

12. Отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації. (веб-портал "Дія" - прим. авт.).".

---

Здравствуйте, Алексей!

Во-первых, учитывая Ваш возраст (32г.) Вы, по истечени возраста 27 лет, подлежите воинскому учету в качестве военнообязанного лица запаса. Поэтому, учитывая, что у Вас нет военного билета, даже при оформлении ухода за братом-инвалидом Вам будет, может быть отказано, как я считаю, в пересечении границы.

Во-вторых, для, в частности, сопровождения брата за границу Вам необходимо, как я считаю, явиься в ТЦК и СП (военкомат), пройти, медицинскую комиссию на предмет пригодности к воинской службе и получить военный билет с постановкой на учет в запасе. При этом, Вы можете предварительно подвергнуты административному штрафу в порядке приведенной выше ст.210 КоАП.

В-третьих, при наличии военного билета и документа об уходе за братом (а также документа об инвалидности брата) Вы (и брат) имеете, согласно Правил пересечения границы, это право. Вместе с тем, Закон о мобилизации для отсрочки от воинской службы в период мобилизации требует, в данном случае, отсуствия другого лица, которые могут осуществлять уход, в данном случае за братом. То есть, имеет место коллизии права между Правилами и Законом, по правилам разрешения которой применению подлежит нормативынй акт более высшей юридической силы, т.е. Закон. Но, скорее всего, пограничная служба не будет задаваться вопросом о наличии у брата других лиц, имеющих осуществлять за ним уход.

В-четвертых, Закон о мобилизации запрещает воеенообязанным покидать место жительства без разрешения, в данном случае ТЦК и СП. Опять же, Правила пересечения границы не требуют, не предусматривают наличия этого разрешения на пересечение границы. С другой стороны, за самовольное покидание военнообязанным места жительства (воинского учета) предусмотрен административный штраф в порядке ст.210-1 КоАП.

В-пятых, согласно Порядка ведения Единого реестра ... военнообязанных... Вы можете на веб-портале "Дія" поучить информацию о включении/невключении Вас в этом Реестре.

Алексей!

Зверніть увагу на нові роз'яснення Державної прикордонної служби України (https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...):

"Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

1. Визнані встановленим порядком непридатними до військової служби за станом здоров’я з виключенням з військового обліку (тимчасове посвідчення військовозобов’язаного або військовий квиток з відміткою, витяг з наказу про звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу);

2. Постійно проживають за кордоном (відмітка міграційної служби в паспортному документі «Постійне проживання в «___»/печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання» або відмітка дипломатичної установи України в паспортному документі «Постійне проживання «___»/«Прийнятий на консульський облік»);

3. Є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти за кордоном (студентський квиток або студентська віза; перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи у закордонному вузі; військово-облікові документи з записом щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти);

4. Які є уповноваженими представниками моніторингової групи, створеної відповідно до наказу Мінсоцполітики, та слідують для моніторингу умов перебування дітей за межами України;

5. Є особами з інвалідністю (незалежно від групи) (за наявності одного з таких документів, що підтверджують інвалідність: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о); посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики);

6. Для супроводу:

1) особи з інвалідністю I чи II групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їхдружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи зінвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);

3) особи з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, - у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, - у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

4) особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги закладів догляду (крім осіб з інвалідністю, зазначених в абзацах третьому - шостому цього пункту), - у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

6) дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні,онкогематологічні онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями);

7) дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти),– законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:

паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів,що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;

письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

8) дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється - особи, уповноваженої керівником відповідного закладу/працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності:

паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує;

письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого Нацсоцслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім’ї або дітей, які влаштовані в сім’ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування;

запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

7. Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

8. Пункт 2-6 Правил передбачає можливість виїзду за межі України інших зобов’язаних, які не віднесені до вище перелічених категорій:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

2) визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії):

висновок ВЛК;

військово-обліковий документ з відповідною відміткою.

3) чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

Підтверджуючі документи:

1) свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

2) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше

або

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком

або

рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком.

3) посвідчення батька багатодітної сім’ї.

4) чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою або рішення суду про оголошення матері померлою.

5) жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про шлюб; 3) довідка з військової частини про проходження другим з подружжя військової служби.

6) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України – документи про службове відрядження або надання відпустки.

9. Виїзд осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією рф проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності:

1)паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);

2) висновку про необхідність направлення особи на лікування за кордон;

3) листа МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення- батьків, чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених(у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) ( 2755-17 ).

Також зверніть увагу, що прикордонники надають консультації в телефонному режимі:

• (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);
• (032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );
• (067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);
• (031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);
• (037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);
• (043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);
• (032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.

Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" і я відповім на них в індивідуальному порядку.

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!