Как решить вопрос с делением имущества и выплатой алиментов?

Добрый день Елизавета.

По общему правилу в случае раздела имущества, являющегося объектом права совместной собственности супругов, доли имущества жены и мужа равны, если иное не определено договоренностью между ними или брачным договором. При разрешении спора о разделе имущества суд может отступить от основ равенства частей супругов при обстоятельствах, имеющих существенное значение, в частности если один из них не заботился о материальном обеспечении семьи, уклонялся от участия в содержании ребенка (детей), скрыл, уничтожил или повредил общее имущество, тратил его во вред интересам семьи (статья 70 Семейного кодекса Украины).

В связи с этим совместно нажитой имущество будет разделено поровну. Вы можете получить компенсацию в размере половины стоимости автомобиля и взноса на строительство 9750 долларов США. Земельный участок не подлежит разделу поскольку оформлен на иное лицо, тоесть не является общей совместной собственностью супругов.

Факт физического насилия в семье влечет за собой административную либо уголовную ответственность, но на раздел имущества вряд ли повлияет.

Здравствуйте, Елизавета!

Вот Вам короткая памятка о том, что и как происходит при разделе имущества во время развода:

В соответствии со статьей 70 Семейного кодекса Украины, деление супругами нажитого в браке совместного имущества осуществляется в равных частях (поровну), однако при наличии спора о разделе суд может не признать имущество совместным и уменьшить либо увеличить долю мужа или жены. Согласно ч. 2, 3 ст. 70 СК, при разводе и делении ценного имущества супругов учитывается вклад каждого из них в материальное обеспечение семьи, роль жены и мужа в воспитании общего несовершеннолетнего ребенка (при наличии детей), сумма алиментов и стоимость 50 % доли купленной в браке квартиры, машины и других видов имущества, которые подлежат разделу.

Чаще всего при расторжении брака в Украине супруги делят коммерческую и жилую недвижимость, автомобили, личные сбережения мужа либо жены (депозиты в банке и вклады на счетах), а также бизнес и доходы от него. Однако мало кто из супругов знает, что кроме денег, ценных вещей, движимого и недвижимого имущества, при разводе поровну делятся все долги и кредитные обязательства, которые были взяты (оформлены) женой или мужем на нужды и в интересах семьи.Как делится имущество, нажитое в гражданском браке? Имеет ли значение, на кого оформлена и на чьи деньги куплена квартира? Как оценить и поделить авто при разводе (можно ли оставить его себе)? Учитывают ли наличие несовершеннолетних детей, если ребенок остается с матерью? Как делятся инвестиции, деньги и кредиты (в т.ч. потребительские) при расторжении брака? Что делать, если муж или жена не хочет делить имущество?Семейный адвокат «Юридического портала Украины» (LawPortal.com.ua) разъяснил правовые нюансы и рассказал про хитрости, которые используют супруги, чтобы оставить ни с чем жену или мужа, скрыть деньги и увеличить либо уменьшить алименты после бракоразводного процесса (в случае необходимости предоставляется онлайн-консультация семейного юриста).

Согласно действующего законодательства Украины, процедура раздела имущества возможна как при разводе, так и в период брака. При этом следует понимать, что не всякое имущество супругов может быть поделено. Так, исходя из норм статьи 69 Семейного кодекса, разделу подлежит лишь имущество, принадлежащее мужу и жене на праве общей совместной собственности, т.е. приобретенное в браке.

В соответствии со статьей 61 СК, в общей совместной собственности супругов может быть любое недвижимое и движимое имущество, а также денежные средства, полученные во время пребывания в браке: доход от предпринимательской деятельности, заработная плата, пенсия и прочие сбережения. При заключении финансового договора в интересах семьи, деньги и другое имущество (кредит, гонорар, а в случае инвестирования — квартира) тоже являются общей совместной собственностью мужа и жены.

В законодательстве не указан конкретный перечень всех материальных ценностей, которые могут принадлежать супругам на праве общей совместной собственности, однако п. 23 постановления Верховного Суда Украины № 11 от 21 декабря 2007 года «О практике применения судами законодательства при рассмотрении дел о праве на брак, расторжение брака, признание его недействительным и разделе общего имущества супругов» содержит список имущества, которое делится при разводе:

• приватизированная квартира
• земельный участок и частный дом
• транспортные средства (автомобиль, мотоцикл)
• ипотечные квартиры (купленные по инвестиционному договору, ипотеке)
• денежные средства, акции и другие ценные бумаги, депозитные вклады в банке
• страховая сумма, страховое возмещение, уплаченные за счет общих средств супругов
• паенакопления в жилищно-строительном, дачно-строительном, гаражном кооперативе
• денежные суммы и имущество, принадлежащие по обязательственным правоотношениям
• взносы, оплаченные женой либо мужем при инвестировании на этапе строительства жилья
• страховые платежи, которые были возвращены при досрочном расторжении договора страхования или которые мог бы получить один из супругов в случае досрочного расторжения такого договора на время фактического прекращения брака

Согласно судебной практики рассмотрения споров о разделе имущества, к совместной (общей) нажитой собственности супругов, подлежащей делению после развода, также относится: мебель и бытовая техника, приобретенная мужем или женой за время брака (холодильник, телевизор, стиральная и посудомоечная машина, пылесос, СВЧ и т.п.); вещи для профессиональных занятий (компьютеры, музыкальные инструменты, врачебное оборудование и прочее); предметы духовного развития (книги, картины и т.д.); украшения (золото, ювелирные изделия и драгоценные камни).В отличии от транспорта и недвижимости, при расторжении брака обычно не делят предметы мебели, компьютерную и бытовую технику, однако высокая остаточная стоимость этих вещей может повлиять на распределение долей и «равный» (по закону) раздел между женой и мужем денег на счетах, а также купленного во время брака жилья, авто, паркоместа и прочих дорогостоящих объектов.

Имущество, принадлежащее одному из супругов на праве личной частной собственности, делению не подлежит. В соответствии со ст. 57 СКУ частной собственностью жены или мужа являются:

• имущество, приобретенное до заключения брака
• имущество, купленное за время брака, но за личные средства
• имущество, полученное на основании договора дарения или в порядке наследования

Кроме того, личной частной собственностью жены и мужа являются вещи индивидуального пользования (даже если они были приобретены за счет общих средств); премии, награды за личные заслуги; денежные средства, полученные как возмещение за потерю (повреждение) личных вещей, а также компенсация морального вреда; страховые суммы, полученные по обязательному личному страхованию, а также по добровольному личному страхованию (при использовании личных средств).

В связи с фактическим прекращением брачных отношений, суд может признать личной частной собственностью жены, мужа имущество, приобретенное ими за время их отдельного проживания. Также, при приобретении супругами имущества не только за общие, но и личные средства, доля в этом имуществе, в соответствии с размером личного взноса, является частной собственностью мужа, жены.

Существует два варианта деления имущества после расторжения брака:

• добровольный
• принудительный

В добровольном порядке раздел имущества между супругами осуществляется по договоренности между женой и мужем, путем заключения договора о разделе имущества или в соответствии с пунктами брачного контракта, если такое соглашение было подписано.

Принудительный порядок деления имущества подразумевает обращение в суд с исковым заявлением о разделе имущества. Продолжительность рассмотрения дела обычно составляет от одного года до трех лет, поскольку решение первой инстанции может быть обжаловано в апелляционном и кассационном порядке.

Из-за длительности судебного процесса в Украине при разрешении имущественных споров между бывшими супругами может применяться альтернативный метод урегулирования конфликта — медиация (досудебные переговоры с привлечением третьего лица). Однако, в случае нежелания любой из сторон применять процедуру медиации, либо же неэффективности досудебного порядка урегулирования спора, единственном возможным способом справедливо поделить нажитые материальные ценности является подача иска в судебные инстанции.

В соответствии с семейным законодательством и Гражданским кодексом Украины, муж и жена вправе заключать между собой договор о разделе жилья и другого недвижимого имущества. Подобная сделка дает супругам возможность во внесудебном порядке решить спорные вопросы с домом (квартирой), а также самостоятельно определить доли в недвижимости.

Оформление соглашения о добровольном делении имущества должно осуществляться с учетом законодательства, регулирующего порядок регистрации недвижимости. Договор о разделе недвижимого имущества, находящегося в общей долевой собственности, заключается в письменной форме и подлежит нотариальному удостоверению (ст. 367 ГК).

При разделе совместно нажитого имущества доли супругов считаются равными, если иное не было определено договоренностью между ними или брачным контрактом (ст. 70 СКУ). Тем не мене, принцип равенства долей мужа и жены может быть пересмотрен в судебном порядке, вследствие чего стоимость имущества супругов может быть уменьшена или увеличена. Основанием для вынесения судебного решения об изменении доли в имуществе являются обстоятельства, имеющие существенное значение (к примеру, если один из супругов не заботился о материальном обеспечении семьи либо скрыл, уничтожил или повредил общее имущество).

Также доля имущества жены может быть увеличена в случаях, когда после расторжения брака несовершеннолетний ребенок остается проживать вместе с матерью, если размер алиментов, которые выплачиваются отцом на содержание детей, является недостаточным. При этом лишить бывшего мужа части положенного ему имущества можно только при наличии большой суммы задолженности по уплате алиментов и при условии соблюдения сроков давности обращения в суд.

Раздел имущества между супругами, не расторгшими брак, не ограничен сроками давности и может осуществляться в любое время.

В случае подачи в суд иска о разделе общей совместной собственности после развода, применяется исковая давность в три года и этот срок исчисляется со дня, когда один из совладельцев узнал или мог узнать о нарушении своего права собственности.

Трёхлетний период, установленный украинским законодательством в качестве ограничения срока исковой давности, означает, что уже через 3 года (и по прошествии большего количества лет) с момента завершения бракоразводного процесса бывшие супруги не смогут поделить купленное жильё, землю, машину и другие ценные вещи. Исключение составляют менее 5 % случаев, когда жена или муж не знали о дорогостоящей покупке и не подозревали о трате денежных средств вторым супругом.

Процедура раздела совместной квартиры или дома довольно хлопотная и имеет множество нюансов, влияющих на исход судебного разбирательства. При этом следует помнить, что несовершеннолетние дети не могут претендовать на квартиру при ее разделе, если она находится в собственности одного или обоих родителей. Это обусловлено статьей 173 Семейного кодекса, согласно которой имущество детей и родителей является раздельным. Иными словами, доля ребенка в имуществе отсутствует.

Раздел квартиры или дома, приобретенного в кредит (ипотеку) осуществляется в равных частях между мужем и женой. Однако, следует помнить, что кредитный договор, подписанный с согласия второго супруга, считается заключенным в интересах семьи, и влечет за собой солидарную ответственность обоих супругов по его исполнению, в том числе по возврату кредитных средств.

Раздел земли между бывшими супругами во многом зависит от размера участка, количества владельцев и порядка оформления прав собственности на имущество, а также технико-юридических условий. Если нет возможности поделить земельный участок в натуре (т.е. путем выделения доли), муж и жена могут решить вопрос самостоятельно (заключить договор) или обратиться в суд. Также способом решения проблемы является продажа земельного участка с последующим разделом полученных денег. Кроме того, один из супругов может отказаться от своей доли в праве общей совместной собственности на землю и получить денежную компенсацию.

В соответствии с ч. 2 ст. 71 СК Украины машина является неделимой вещью при разделе имущества, поэтому после развода она присуждается только одному из супругов (при этом автомобиль оценивается и жене/мужу выплачивается 50 % компенсация стоимости авто). Как правило суд принимает решение в пользу того из супругов, на кого зарегистрирован автомобиль, кто им управляет и осуществляет техническое обслуживание.

Регистрация машины на мужа или жену не дает им преимущественного права на авто, так как они обладают равными правами на владение, пользование и распоряжение совместным имуществом. В судебной практике есть случаи передачи автомобиля другому супругу, исходя из его интересов или при наличии детей.

Если машина была куплена в браке, но по документам оформлена на мужа, он может продать или переписать её перед разводом, однако жена имеет право на получение частичного возмещения стоимости авто.

Кредиты являются неотъемлемой частью современной жизни и нередко к моменту расторжения брака супруги обрастают не только совместным имуществом, но и долгами. Законодательство относит долговые обязательства, взятые в период брака, к общему имуществу супругов и, как следствие, производит их раздел по тем же правилам, что действуют при делении остального имущества.

Договориться о разделе долгов — самый простой и недорогой способ. К сожалению, он не всегда возможен и тогда возникает необходимость судебного решения спора. При рассмотрении подобных дел, суд, в первую очередь, должен установить, на какие цели пошли кредитные средства. Таким образом, супруг, который не желает в одиночку выплачивать долг, взятый на семейные нужды, должен доказать, что полученные в кредит деньги были потрачены не на личные цели.

Частное предприятие (или его часть), основанное мужем либо женой является отдельным объектом права общей совместной собственности супругов, в который входят все виды имущества, включая вклад в уставной капитал и имущество, выделенное из их общей совместной собственности. Таким образом, уставной капитал и имущество частного предприятия, которые были сформированы за счет общей собственности супругов, согласно Решения Конституционного Суда Украины № 17-рп/2012 от 19.09.2012 года, являются объектом их общей совместной собственности.

Добрий день!

Відповідно до Сімейного Кодексу України, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток за умови відсутності іншої домовленості між ними або шлюбного договору.

При поділі майна суду в першу чергу необхідно визначити його предмет, тобто те майно подружжя, яке підлягає поділу. При поділі майна подружжя мають враховуватися три категорії об'єктів:

• речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;
• кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);
• боргові зобов'язання подружжя (зобов'язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов'язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).

Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.

Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя. По-перше, суд може відступити від засади рівності часток і зменшити частку одного з подружжя за обста: вин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї (ч. 2 ст. 70 СК).

По-друге, суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч. 3 ст. 70 СК). Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК збільшення розміру частки одного з подружжя в майні пов'язується лише з випадками стягнення аліментів на дитину.

Отже, за загальним правилом, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток, у разі якщо у вас є докази, що чоловік не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї (а він не дбав, так як офіційно безробітній), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, ваша частка може бути збільшена (для цього вам потрібно зібрати докази, які будуть підтверджувати, що чоловік придбав земельну ділянку на оформив її на іншу людину, можливо запросити виписку з банку, яка підтверджує зняття коштів в сумі вартості земельної ділянки, знайти свідків, які зможкть підтвердити даний факт, тощо).

Також Ваша частка може бути збільшена, якщо дитина згідно рішення суду залишиться проживати разом з вами, а сумма аліментів (у зв"язку з тим, що він офіційно є безробітнім є недостатньою).

Мінімально гарантований розмір аліментів на одну дитину НЕ може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СКУ).

Для дітей віком від 6 до 18 років прожитковий мінімум

з 01.01.2022 по 30.06.2022 становить – 2618 грн,

з 01.07.2022 по 30.11.2022 становить – 2744 грн,

з 01.12.2022 по 31.12.2022 становить – 2833 грн.

За рішенням суду, розмір аліментів може бути більшим.

Касательно алиментов. Законом установлены минимальный и максимальный размеры алиментов. Вы также можете взыскать алименты в твердой денежной сумме ежемесячно, но нужны документы подтврждающие доходы супруга. Например Вы можете через адвоката либо просить суд истребовать документы о работе супруга (удостоверение моряка, справки от судовладельца, крюинговых компаний и т.д.), а также выписки с банка о поступлениях на банковский счет по которым также будет известно от каких компаний поступали средства.

Если ребенок проживает с Вами, то до достижения им 3 лет Вы можете взыскать алименты и на себя согласно части 2 статьи 84 Семейного кодекса Украины.

Мінімальний розмір аліментів на дитину з одного із батьків становить (див. табл. 2):

Таблиця 2

(грн)

Період

Виплата

Аліменти для дітей віком до 6 років:

– з 01.01.2022 по 30.06.2022

1 050,00

– з 01.07.2022 по 30.11.2022

1 100,50

– з 01.12.2022 по 31.12.2022

1 136,00

Аліменти для дітей віком від 6 до 18 років:

– з 01.01.2022 по 30.06.2022

1 309,00

– з 01.07.2022 по 30.11.2022

1 372,00

– з 01.12.2022 по 31.12.2022

1 416,50

Увага! Максимальний розмір аліментів становить 10 ПМ на дитину відповідного віку (ч. 5 ст. 183 СК).

Максимальний розмір аліментів не може перевищувати на одну дитину одного з батьків (див. табл. 3).

Таблиця 3

(грн)

Період

Виплата

Для дітей віком до 6 років:

– з 01.01.2022 по 30.06.2022

21 000

– з 01.07.2022 по 30.11.2022

22 010

– з 01.12.2022 по 31.12.2022

22 720

Для дітей віком від 6 до 18 років:

– з 01.01.2022 по 30.06.2022

26 180

– з 01.07.2022 по 30.11.2022

27 440

– з 01.12.2022 по 31.12.2022

28 330

Вітаю !

1.

Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

• майно, набуте нею, ним до шлюбу;
• майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
• майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
• житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
• земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 Сімейного кодексу України).

Якщо один з подружжя придбав квартиру в новобудові до моменту одруження (а саме – до моменту реєстрації шлюбу), то таке нерухоме майно буде вважатись його особистою власністю.

Квартири первинного ринку, якщо мова йде про інвестиційні квартири, оформляються шляхом продажу майнових прав та реєстрація права власності на квартиру відразу проводиться на клієнта.

Відповідно, в Державному реєстрі він стає первинним власником цієї нерухомості.

А це означає, що договір купівлі-продажу майнових прав і буде тим самим підтверджуючим документом на право власності житла, і юридичною підставою для реєстрації клієнта власником інвестиційної квартири.

Відповідно до правових висновкв Верховного суду України по деякіх цивільних справах в данному випадку (купівля квартири у забудовника через купівлю майнових прав на майбутню квартиру) вирішальне значення буде мати коли за цю квартиру були сплачені гроши. Якщо до реєстрації шлюбу, то це буде особиста власність того хто уклав договір , а якщо після реєстрації шлюбу, то таке майно може бути визнано спільним майном подружжя. Час реєстрації права власності на таке майно не має вирішального значення.

Майно зареєстроване на третіх осіб поділу не підлягає.

2.

Если лицо зарегестрирован в центре занятости, как безработный, то ему назначается судом выплата алиментов в сумме не меньше чем 50% от прожиточного минимума на ребенка соответствующего возраста.

Если лицо не зарегестрированно как безработный в центре занятости, то алименты на одного ребенка назначаются в размере 1/4 от средней зарплаты по области, где прописан ответчик.

В денежном выражении мы получаем следующие максимальные и минимальные алименты на ребенка в 2022 году (информация по состоянию на январь 2022 года):

Добрый день.

По общему правилу, имущество приобретенное в браке, находится на праве общей совместной собственности и делится при разводе пополам, если между супругами иное не предусмотрено в договоре (брачном).

Но, Семейным кодексом предусмотрено , что при разрешении спора между супругами о разделе имущества, суд может выйти из презумпции равенства части в общей совместной собственности.

Так, согласно ч. 2, 3 ст. 70 СК, при разрешении спора о разделе имущества суд может отступить от принципа равенства долей супругов при обстоятельствах, имеющих существенное значение, особенно если один из них не заботился о материальном обеспечении семьи, уклонялся от участия в содержании ребенка (детей), скрыл, уничтожил или повредил общее имущество, расходовал его в ущерб интересам семьи.

По решению суда доля имущества жены, мужа может быть увеличена, если с ней, ним проживают дети, а также нетрудоспособные совершеннолетние сын, дочь, при условии, что размер алиментов, которые они получают, недостаточный для обеспечения их физического, духовного развития и лечения.

Таким образом, основанием для увеличения доли в общей совместной собтвенности в квартире, будут такие обстоятельства, как уклонение от содержания ребенка, ненадлежащее материальное обеспечение семьи, повреждение общего имущества, недостаточный размер алиментов. В судебной практике были также случаи, когда один из супругов не имел по уважительной причине (обучение, ведение домашнего хозяйства, уход за детьми, болезнь и т.п.) самостоятельного заработка или дохода (часть первая статьи 60 СК Украины), тогда суд также отступал от принципа равенства частей в собственности в пользу такого супруга.

Данные факты ( в частности ненадлежащего обеспечения семьи) Ваша супруга должна будет доказать в суде документально. Что касается насилия, то один факт насилия не может стать основанием для увеличения доли в пользу Вашей супруги, но может быть дополнительным аргументом ее позиции в суде.

Что касается рассмотрения дела в Ваше отсутствие. Суд может вынести заочное решение ( без Вашего участия), которое Вы сможете обжаловать в апелляции и вернуть дело на новое рассмотрение, но я бы Вам рекомендовала обратиться за помощью к адвокату, который будет представлять Ваши интересы в суде в случае открытия производства.

ВаМ необходимо подать иск о разделе совместного имущества, далее есть вариант , либо по решению суда віплатить мужу его долю за его часть в квартире и остаться владельцем квартиры всей и проживать с детьми , муж больше не будет иметь прав на квартиру или же произвести раздел и решением суда оставить в собственности каждого часть квартиры, далее в суде выделить свою часть в отдельное имущество получить свидетельство на эту часть и затем продать свою часть другим совладельцам или вообще третьим лицам , обычным договором купли -продажи у нотариуса. Оформить, получить деньги , передать ключи и все . Часть выделенную свою ВЫ может продать кому пожелает , хоть даже родственникам. или третьим лицам.

---

Алименты можно заявить в том же иске или отдельным иском позже

Згідно ст. 180 СК України обовязок батьків є утримувати дитину , навіть коли один з батьків проживає окремо, або позбавлений батьківських прав за рішенням суду.

Тому сплата аліментів на утримання дитини це обов язок , а не право , порядок їх сплати встановлюється судом згідно ст.181 СК України у визначеному вигляді, як:

відсоткове відношення з доходу боржника.(,батька)

або чітка сума щомісячного платежу.

Виплачується у строк до 18 років або до 23 років, якщо дитина вступає на навчанння.

Також якщо дитина має обмежені можливості підтверджені медично, аліменти встановлюються на постійній основі незалежно від батьківських прав.

В соответствии с Семейным кодексом (ч. 2 ст. 182) на одного ребенка не может быть меньше, чем 50 % прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста.

Если муж безработный то будет учитываться средний доход по той области где он зарегистрирован согласно данным статистического учета и от этой суммы 50%.

Если сможете найти и доказать его доходы заграницей необходимо подать эти документы суду

-

від 1.01.2022 року - 2100 грн

• від 1 липня 2022 року — 2 201 гривня для дітей віком до 6 років та 2 744 гривні для дітей віком 6-18 років відповідно;
• від 1 грудня 2022 року — 2 272 гривні та 2 833 гривні.

Проект № 3881 от 26.01.22 Законопроект предусматривает увеличение алиментов для детей до 6 лет – 1050 гривен и для детей 6-18 лет – 1309 гривен.

Речь идет о дополнительных алиментных обязанностях, которые возлагаются на других членов семьи и родственников детей в том случае, если родители не могут их выплачивать. Таким образом установлен единый минимальный размер алиментов независимо от вида алиментных обязательств.

Максимальный размер алиментов составляет 10 прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста (согласно ч. 5 ст. 183 Семейного кодекса тот из родителей или других законных представителей ребенка, вместе с которым проживает ребенок, имеет право обратиться в суд с о взыскании алиментов в размере на одного ребенка - одной четверти (25 %) заработка (дохода) плательщика алиментов, но не больше десяти прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста. . Соответственно, в таком случае будет составлять:

для детей в возрасте до 6 лет - 17 790 грн.;

Для детей, у которых проблемы со здороьем, родитель должен принимать участие в лечении, развитии и т..д.

Родители могут составить договор (соглашение в котором указать определенную сумму, такой договор можно составить в любое время, до развода, при разводе, после развода.

Почти все о соглашении на содержание ребенка смотрите ниже

Об этом можно прочесть в статье 189 Семейного кодекса Украины, где и затрагивается вопрос договора об уплате алиментов, оговаривающий размер, сроки выплат.

В этой же статье упоминается также и об условиях договора, которые нарушать непозволительно.

Подобное соглашение заключается в письменном виде, после чего заверяется нотариусом.

В случае, когда одна из сторон не соблюдает условия и обязанности соглашения, алименты с нее будут взиматься, основываясь на исполнительной надписи нотариуса.

Составление данного договора возможно не смотря на то, планировали ли вы расторгнуть брак или нет.

Мировое регулирование данного вопроса имеет ряд преимуществ – возможность избегания судебной волокиты и дополнительной траты средств, если придется обращаться за помощью к юристам, сохранение нерв и времени в целостности и сохранности.

Стоит не забывать о том, что составление соглашения об уплате алиментов осуществляется в письменном виде.

После чего последует обращение к нотариусу, чтобы тот заверил документ. Это закреплено частью 1 статьи 189 СК Украины.

Если будет не выполнено хотя бы одно правило, это может привести к тому, что договор будет признан недействительным, что приведет к неприятным последствиям для обеих сторон.

Если вы не хотите, чтобы права вашего ребенка нарушались, необходимо внимательно подойти к составлению соглашения об уплате алиментов.

Перед тем как обратиться к нотариусу, обязательно обратите внимание на моменты, которые необходимо будет оговорить с супругом касательно того, какие подводные камни этого соглашения достойны вашего внимания.

Также побеспокойтесь о том, какие документы вам понадобятся, чтобы заключить договор на содержание ребенка.

В договоре должны будут указаны следующие моменты:

1) Масштаб алиментов. Перед тем как определиться с размером алиментов, необходимо не забывать о минимальном размере, который был установлен законодательством.

В случае, когда алименты устанавливаются в денежной сумме, обязательным будет добавление пункта об их индексации.

Когда сторонами был установлен размер алиментов в процентах от дохода, в таком случае обязательно добавьте пункт, где будет определено, с которых именно доходов будет осуществляться выплата алиментов, а с каких нет.

2) Порядок оплаты. Решите между собой и определитесь, какой способ осуществления платежей для вас является наиболее оптимальным.

Необходимо определиться с методом совершения выплаты алиментов, чтобы тот предотвратил возникновение конфликтных моментов между обеими сторонами.

Среди них присутствуют следующие:

наличный расчет;

почтовый перевод.

3) Сроки. В данном случае стороны договариваются друг с другом по срокам, в которые одна из сторон принимает на себя обязательство по выплате алиментов.

Выплаты могут осуществляться ежегодно, ежемесячно, ежеквартально. В этом случае также должна быть оговорена периодичность выплат, к примеру, оплата должна производиться до какого-то определенного числа месяца.

4) Способы обеспечения выполнения обязательств касательно алиментов. В данном случае указываются сведения о неустойке, если имеет место быть просрочка в выплате алиментов.

5) Определение сроков договора. В данном документе должен быть указан срок, не нарушающий прав ребенка. К примеру, по достижению восемнадцати лет.

Составляя договор на содержание ребенка, кроме вышеперечисленных условий, можно прописать также и порядок, согласно которому будет осуществляться плата по дополнительным расходам (лечение ребенка, какие-либо образовательные курсы и так далее). Однако если такого пункта не будет в договоре, это не значит, что кто-то из родителей освобождается от участия в расходах на содержание ребенка.

Для грамотного составления договора по уплате алиментов понадобятся следующие документы, которые вы предоставите нотариусу:

Свидетельство о рождении ребенка;

Паспорта обоих родителей;

Идентификационные коды родителей.

После того как были оговорены все условия предстоящего соглашения, после того как были собраны нужные документы – можно смело обращаться к нотариусу для составления договора.

Когда договор об оплате алиментов будет заключен, стороны договора будут обязаны выполнять все условия, прописанные в данном документе.

Правда, случается и такое, что одна из сторон прекращает выполнять условия, прописанные в договоре.

Тогда вторая сторона в праве вновь обратиться к нотариусу, чтобы тот предоставил исполнительную надпись, которая будет служить основанием к принудительному взысканию алиментов.

Это означает, что получатель алиментов может не обращаться в суд ради того, чтобы взыскать алименты с недобросовестного неплательщика.

Семейный кодекс не располагает порядком изменения или прекращения договора об оплате алиментов. Это значит, что чтобы урегулировать подобный вопрос, необходимо ссылаться на статьи 651 ГКУ (по аналогии закона).

Договор на содержание ребенка, соглашение по уплате алиментов можно изменить или прекратить его действие исключительно по взаимному согласию сторон или согласно решению суда, имеется в виду гражданское законодательство Украины.

Договор может быть прекращен на основании следующих условий:

если договор расторгается по обоюдному согласию сторон;

когда один из участников договора умирает;

если договор признают недействительным;

когда наступают условия, что были предусмотрены обеими сторонами в соглашении. К примеру, срок действия договора заканчивается или ребенок достиг определенного, ранее оговоренного в договоре возраста.

Изменить договор на содержание ребенка или прекратить действие данного соглашения об оплате алиментов возможно исключительно в письменной форме с обязательным нотариальным заверением.

Если плательщик алиментов безработный:

Необходимо оплачивать

• 50% прожиточного минимума на ребенка•

В соответствии с Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2022 год»

Также будет учитываться средняя заработная плата этого региона где Вы зарегистрированы (прописаны) в Украине.

2. ПРІЗВИЩЕ ДИТИНИ: залишається те, що дано при народженні, змінити можливо з 14 -ти років. Обо за заявою матері.

3. Поки батько належним чином виконує обов язки позбавити його прав на дитину неможливо.

Це робиться через суд рішенням за письмового погодження органу опіки.

Аліменти нараховують з моменту реєстрації позову у суді , раніше неможливо.

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрий день, Єлизавета!

В Україні власність у родині існує в двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з них. Простіше кажучи, саме спільна власність подружжя підлягає поділу між подружжям зокрема при розлученні.

Якщо звернутися до цивільного законодавства, а саме до статті 368 Цивільного кодексу України - спільна сумісна власність - це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності, тоді як у спільній частковій власності частки кожного визначені.

У свою чергу стаття 60 Сімейного кодексу України говорить, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить подружжю на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування та деяких інших винятків, описаних нижче, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Для розуміння чи є майно спільно набутим, ключевими є відповіді на питання: чи купувалося майно під час шлюбу, і чи купувалося за спільні кошти подружжя.

Наприклад, якщо один з подружжя мав особисті заощадження до шлюбу, а в шлюбі придбав машину, то в разі спору він може визнати її особистою власністю. Звичайно, всі спірні моменти вирішуються в суді. У свою чергу юрист, допоможе знайти правові аргументи і вагомі докази.

До спільної сумісної власності подружжя належать також доходи: заробітна плата, пенсія, стипендія тощо.

Цікаво, що відповідно до статті 62 Сімейного кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових витрат або витрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Важливо! За загальним правилом розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою.

Якщо відсутня згода одного із співвласників на розпорядження нерухомим майном, то така угода може бути визнана судом недійсною.

• майно, придбане до шлюбу;
• майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
• майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто;
• житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
• земельна ділянка, набута під час шлюбу в порядку безоплатної приватизації;
• речі індивідуального користування, в тому ж числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
• кошти, отримані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй/йому належала, а також кошти отримані як відшкодування завданої їй/йому моральної шкоди;
• страхові суми, одержані нею/ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю кожного з них;
• премії, нагороди, які вона/він одержали за особисті заслуги. Важливо! Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він/вона своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв (ла) її одержанню.

Крім того, відповідно до статті 62 Сімейного кодексу України якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, що належить другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), отриманий від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Розлучення не припиняє права спільної сумісної власності "автоматично". Розпорядження спільним майном, після розлучення, здійснюється за взаємною згодою "колишнього" подружжя.

Поділ спільного майна подружжя може бути здійснено як під час існування шлюбу, так і в процесі його розірвання, а також після розірвання шлюбу. Таким чином, не обов'язково розлучатися, щоб розділити майно. І не обов'язково при розлученні ділити майно.

Важливо! Термін позовної давності на подання позовної заяви про поділ спільно нажитого майна після розлучення встановлено у три роки.

До розлучення позовна давність на подачу такого позову не застосовується.

Нагадаємо, позовна давність це - термін, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Поділ майна подружжя може бути здійснено в добровільному або судовому порядку.

Добровільний порядок застосовується, якщо подружжя домовились щодо визначення часток кожного з них у праві на майно, а також дійшли згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток.

Сімейне законодавство встановлює форму тільки для договору про поділ нерухомого майна подружжя.

Так, згідно з частиною другою статті 69 Сімейного кодексу України договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя, повинен бути нотаріально посвідчений.

Стаття 182 Цивільного кодексу України в свою чергу передбачає державну реєстрацію прав на нерухомість і угод з нерухомістю, які поширюються також на операції з участю подружжя.

Щодо форми договору про поділ майна подружжя, об'єктом якого є рухомі речі, сімейне законодавство не встановлює спеціальних вимог.

Це означає, що при з'ясуванні форми цього договору (усна, проста письмова) необхідно керуватися загальними правилами форми угоди, передбачених Цивільним кодексом України (статті 205-208).

Умови поділу майна подружжя можуть бути передбачені в спеціальному договорі про поділ майна або визначатися в шлюбному договорі подружжя. Різниця між цими договорами полягає в тому, що предметом договору про поділ є майно, яке вже належить подружжю на праві спільної власності, в той час, як умови шлюбного договору можуть стосуватися «майбутнього» майна подружжя, і яке відсутнє на момент укладення договору. Нагадаємо, на відміну від деяких держав, в Україні шлюбний договір може стосуватися тільки майнових прав подружжя або майбутнього подружжя - наречених.

Якщо між подружжям виник спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий. Для звернення до суду з цим питанням необхідно скласти позов, де позивачем виступатиме один з подружжя, а відповідачем інший, або спільну заяву подружжя про поділ майна.

При поділі майна суд в першу чергу визначає його предмет, тобто те майно подружжя, що підлягає розподілу.

• подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі і т.п.);
• боргові зобов'язання подружжя (зобов'язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов'язані повернути борг, повернути або передати річ, тощо).

Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, що належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.

Суд також визначає розмір часток подружжя в праві на майно, і тільки після цього здійснює безпосередньо поділ відповідно до встановлених часток.

Що стосується часток, відзначимо, що відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України частки майна дружини та чоловіка є рівними, навіть якщо другий з подружжя не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Поважними причинами зокрема вважаються - навчання, ведення домашнього господарства, виховання дітей, хвороба.

Пам'ятайте, що, якщо існує ймовірність невиконання майбутнього судового рішення, в нашому випадку про поділ майна, сторона по справі має право подати заяву про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується зокрема шляхом:

• накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать чи які підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
• заборони вчиняти певні дії;
• встановлення обов'язку вчинити певні дії;
• заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
• передачі речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

Сімейне законодавство встановило кілька способів поділу майна подружжя.

По-перше, суд може винести рішення про поділ майна в натурі. Такий спосіб застосовується якщо речі можна розділити без втрати їх цільового призначення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відзначимо, що речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Але відзначимо, що вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна.

По-друге, суд може прийняти рішення про присудження майна одному з подружжя з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його вартість його частки у цьому майні.

Присудження такої компенсації має кілька умов:

• згода сторін;
• попереднє внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При цьому, якщо поділ стосується неподільної речі, і жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно в їх спільній частковій власності (абзац третій пункту 25 постанови Пленуму ВСУ “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя“).

Хоча це прямо і не передбачено в Сімейному кодексі України, суди можуть застосувати і такий спосіб поділу майна, як поділ речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні. Такий спосіб поділу на сьогодні є найбільш поширеним. У процесі поділу майна суди можуть одночасно застосовувати не один спосіб, а їх комбінацію. Наприклад, одне майно розділити в натурі, інше передати одному з подружжя, з присудженням другому компенсації. Важливо відзначити, що вартість речей, які підлягають поділу, визначається на момент розгляду спору судом.

Важливо пам'ятати, що діти не набувають право власності на нажите в родині майно, але інтереси дітей враховуються судом при розділі майна подружжя.

Частина друга статті 70 Сімейного кодексу України встановила, що під час розгляду такої категорії справ суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, особливо якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини чоловіка також може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітній син або дочка за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Також відзначимо, що відповідно до абзацу п'ятого пункту 30 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина або другого з подружжя, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі і в тому випадку, якщо суд не відступив від принципу рівності часток.

Таким чином, при здійсненні поділу майна суд враховує не тільки інтереси подружжя, а й дітей. Також, ключовими є обставини з ким проживає дитина (діти), і ступінь участі другого з подружжя в забезпеченні сім'ї.

Майже всі знають, що за загальним правилом набуте подружжям майно ділиться порівну між ними (якщо подружжя не домовилось про інше), але як говориться «в горі і в радості», а значить і борги діляться також порівну, що в повною мірою підтверджує закон. Розділ боргів здійснюється за тими самими правилами, що і майно.

Також відзначимо, що, якщо спільно набута квартира знаходиться в іпотеці, це не перешкоджає її поділу між подружжям. Але на практиці поділ іпотечної квартири ускладнюється тим, що доводиться ділити не тільки майно, а й обов'язки. До того ж, крім інтересу подружжя присутній інтерес третьої особи - банківської установи.

Якщо про прибутки отримані бізнесменом чи бізнесвумен все зрозуміло, адже те що, доходи отримані під час шлюбу є об'єктом спільної сумісної власності, прямо вказано у Сімейному кодексі України, то відповідь на питання чи є частка у статутному капіталі юридичної особи об’єктом права спільної сумісної власності подружжя не така однозначна.

Так, відповідно до рішення від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 Конституційного суду України статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя є об’єктом їх спільної сумісної власності.

В свою чергу, ВСУ у своєму рішенні від 3 червня 2015 року по справі № 6-38цс15 вказав, що грошові кошти чи інше майно, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал за рахунок їх спільних коштів та майна, стають власністю товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно трансформується в право вимоги на виплату половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Що стосується акцій акціонерного товариства, зазначимо, що вони однозначно можуть визнаватись об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а отже можуть бути поділені між ними.

Найбільш проблемним в аспекті поділу майна подружжя є бізнес фізичної особи – підприємця. Так, тривалий час, судова практика була на стороні позиції, що поділу підлягають тільки одержані доходи від такої діяльності. В той же час, можна довіритись Верховному Суду, який в постанові від 25.04.2018 у справі №344/1770/14-ц, вказав на те, що майно фізичної особи-підприємця вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

Таким чином, в цьому питанні ключовими є три аспекти. По-перше, форма ведення підприємницької діяльності. По-друге, джерело походження коштів або майна за рахунок яких сформована юридична особа. По-третє, період в який майно чи кошти, за рахунок яких сформована юридична особа, набуті.

ЩОДО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ:

26 січня, Рада ухвалила закон №3881 "Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо збільшення мінімального розміру аліментів, які стягуються на дитину з інших членів сім’ї та родичів)".

Відтепер дитині призначатимуть тимчасову допомогу держави з урахуванням матеріального стану сім’ї. Проте становитиме вона не більше 50% прожиткового мінімуму. Для того, щоб сім’я отримувала аліменти з держбюджету, є низка умов :

• допомога надається, якщо місце перебування батьків невідоме;
• якщо один із батьків ухиляється від сплати аліментів на дитину;
• якщо батьки не мають фінансової можливості утримувати своє чадо.

Що ж до стягнення з іншого члена сім’ї, то сукупний розмір аліментів відтепер становить розмір прожиткового мінімуму для дитини. Призначає його суд, розглянувши дохід платника.

Мінімальні місячні виплати будуть такими:

• для дітей до 6 років – 1050 грн;
• для дітей від 6 до 18 років – 1309 грн;
• 18-23 роки — 1240,5 грн.

Порядок стягнення аліментів визначається Законом України «Про виконавче провадження», Сімейним кодексом України, Інструкцією з організації примусового виконання рішень та іншими нормативними актами.

Згідно статті 195 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс) заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Статтею 196 Кодексу визначено відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Так, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Статтею 197 Кодексу передбачено звільнення від сплати заборгованості за аліментами. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість понад три місяці.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття.

У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

За наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

Згідно чинної Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі-Інструкція) виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості має бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Якщо розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці зі сплати аліментів, виконавець перевіряє майновий стан боржника з одночасним накладенням арешту на майно боржника, вносить до автоматизованої системи виконавчого провадження відомості про заборгованість боржника та надсилає стягувачу письмове роз’яснення про право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

У разі якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про стягнення аліментів згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.

Виконавець виносить постанову, оформлену відповідно до Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та Інструкції.

У разі якщо місце проживання особи, на користь якої стягнено аліменти, невідоме, утримані з боржника суми зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. У цьому випадку виконавець повинен вживати заходів до встановлення місця проживання особи, на користь якої стягнено аліменти.

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час провадиться в межах трирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не провадилося у зв'язку з розшуком боржника, то стягнення аліментів має провадитись за весь період незалежно від установленого трирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Якщо з боржника слід стягувати аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, то виконавець у постанові зазначає про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Стягнута сума розподіляється між стягувачами відповідно до статті 46 Закону.

Заборгованість нараховується до прийняття судом в установленому законом порядку рішення про зменшення розміру аліментів за позовом боржника.

Виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що сума аліментів стягнена в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

У випадку, якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно, квитанції (або їх завірені копії) про перерахунок аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

ДОДАТКОВО ДОПОМОЖЕ ФАКТ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, ЯКЩО ЦЕ ЗАФІКСОВАНО В ПОЛІЦІЇ.

Домашнє насильство: основне поняття та аналіз практики за ст.126-1 ККУ:

Криміналізація домашнього насильства, яка фактично почалася 11 січня 2019 року, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».

Саме цей закон вніс зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, його доповнення статтею 126-1 «Домашнє насильство».

Відповідно до диспозиції ст.126-1 ККУ: домашнє насильство - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Слід зазначити, що визначення «домашнього насильства» у ст.126-1 ККУ дещо відрізняється від терміну, яке міститься у ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Зокрема, різниця полягає у наявності в переліку видів можливих насильств такого, як «сексуальне насильство», проте дане діяння знайшло своє визначення у ст. 153 ККУ. Другою відмінністю є конкретизація відносин між кривдником та постраждалою особою.

Відповідно у ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» надано визначення термінів, що таке економічне, психологічне, фізичне та сексуальне насильство.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Здравствуйте, Елизавета!

В соответствии со статьей 70 Семейного кодекса Украины, деление супругами нажитого в браке совместного имущества осуществляется в равных частях (поровну), однако при наличии спора о разделе суд может не признать имущество совместным и уменьшить либо увеличить долю мужа или жены. Согласно ч. 2, 3 ст. 70 СК, при разводе и делении ценного имущества супругов учитывается вклад каждого из них в материальное обеспечение семьи, роль жены и мужа в воспитании общего несовершеннолетнего ребенка (при наличии детей), сумма алиментов и стоимость 50 % доли купленной в браке квартиры, машины и других видов имущества, которые подлежат разделу.

Как делится имущество при разводе?

Согласно действующего законодательства Украины, процедура раздела имущества возможна как при разводе, так и в период брака. При этом следует понимать, что не всякое имущество супругов может быть поделено. Так, исходя из норм статьи 69 Семейного кодекса, разделу подлежит лишь имущество, принадлежащее мужу и жене на праве общей совместной собственности, т.е. приобретенное в браке.

В соответствии со статьей 61 СК, в общей совместной собственности супругов может быть любое недвижимое и движимое имущество, а также денежные средства, полученные во время пребывания в браке: доход от предпринимательской деятельности, заработная плата, пенсия и прочие сбережения. При заключении финансового договора в интересах семьи, деньги и другое имущество (кредит, гонорар, а в случае инвестирования — квартира) тоже являются общей совместной собственностью мужа и жены.

В законодательстве не указан конкретный перечень всех материальных ценностей, которые могут принадлежать супругам на праве общей совместной собственности, однако п. 23 постановления Верховного Суда Украины № 11 от 21 декабря 2007 года «О практике применения судами законодательства при рассмотрении дел о праве на брак, расторжение брака, признание его недействительным и разделе общего имущества супругов» содержит список имущества, которое делится при разводе:

• приватизированная квартира
• земельный участок и частный дом
• транспортные средства (автомобиль, мотоцикл)
• ипотечные квартиры (купленные по инвестиционному договору, ипотеке)
• денежные средства, акции и другие ценные бумаги, депозитные вклады в банке
• страховая сумма, страховое возмещение, уплаченные за счет общих средств супругов
• паенакопления в жилищно-строительном, дачно-строительном, гаражном кооперативе
• денежные суммы и имущество, принадлежащие по обязательственным правоотношениям
• взносы, оплаченные женой либо мужем при инвестировании на этапе строительства жилья
• страховые платежи, которые были возвращены при досрочном расторжении договора страхования или которые мог бы получить один из супругов в случае досрочного расторжения такого договора на время фактического прекращения брака

Согласно судебной практики рассмотрения споров о разделе имущества, к совместной (общей) нажитой собственности супругов, подлежащей делению после развода, также относится: мебель и бытовая техника, приобретенная мужем или женой за время брака (холодильник, телевизор, стиральная и посудомоечная машина, пылесос, СВЧ и т.п.); вещи для профессиональных занятий (компьютеры, музыкальные инструменты, врачебное оборудование и прочее); предметы духовного развития (книги, картины и т.д.); украшения (золото, ювелирные изделия и драгоценные камни).

В отличии от транспорта и недвижимости, при расторжении брака обычно не делят предметы мебели, компьютерную и бытовую технику, однако высокая остаточная стоимость этих вещей может повлиять на распределение долей и «равный» (по закону) раздел между женой и мужем денег на счетах, а также купленного во время брака жилья, авто, паркоместа и прочих дорогостоящих объектов.

Какое имущество не делится при разводе?

Имущество, принадлежащее одному из супругов на праве личной частной собственности, делению не подлежит. В соответствии со ст. 57 СКУ частной собственностью жены или мужа являются:

• имущество, приобретенное до заключения брака
• имущество, купленное за время брака, но за личные средства
• имущество, полученное на основании договора дарения или в порядке наследования

Кроме того, личной частной собственностью жены и мужа являются вещи индивидуального пользования (даже если они были приобретены за счет общих средств); премии, награды за личные заслуги; денежные средства, полученные как возмещение за потерю (повреждение) личных вещей, а также компенсация морального вреда; страховые суммы, полученные по обязательному личному страхованию, а также по добровольному личному страхованию (при использовании личных средств).

В связи с фактическим прекращением брачных отношений, суд может признать личной частной собственностью жены, мужа имущество, приобретенное ими за время их отдельного проживания. Также, при приобретении супругами имущества не только за общие, но и личные средства, доля в этом имуществе, в соответствии с размером личного взноса, является частной собственностью мужа, жены.

Как поделить имущество?

Существует два варианта деления имущества после расторжения брака:

• добровольный
• принудительный

В добровольном порядке раздел имущества между супругами осуществляется по договоренности между женой и мужем, путем заключения договора о разделе имущества или в соответствии с пунктами брачного контракта, если такое соглашение было подписано.

Принудительный порядок деления имущества подразумевает обращение в суд с исковым заявлением о разделе имущества. Продолжительность рассмотрения дела обычно составляет от одного года до трех лет, поскольку решение первой инстанции может быть обжаловано в апелляционном и кассационном порядке.

Из-за длительности судебного процесса в Украине при разрешении имущественных споров между бывшими супругами может применяться альтернативный метод урегулирования конфликта — медиация (досудебные переговоры с привлечением третьего лица). Однако, в случае нежелания любой из сторон применять процедуру медиации, либо же неэффективности досудебного порядка урегулирования спора, единственном возможным способом справедливо поделить нажитые материальные ценности является подача иска в судебные инстанции.

Как оформить договор о разделе имущества?

В соответствии с семейным законодательством и Гражданским кодексом Украины, муж и жена вправе заключать между собой договор о разделе жилья и другого недвижимого имущества. Подобная сделка дает супругам возможность во внесудебном порядке решить спорные вопросы с домом (квартирой), а также самостоятельно определить доли в недвижимости.

Оформление соглашения о добровольном делении имущества должно осуществляться с учетом законодательства, регулирующего порядок регистрации недвижимости. Договор о разделе недвижимого имущества, находящегося в общей долевой собственности, заключается в письменной форме и подлежит нотариальному удостоверению (ст. 367 ГК).

Как определяется размер доли мужа и жены при разводе?

При разделе совместно нажитого имущества доли супругов считаются равными, если иное не было определено договоренностью между ними или брачным контрактом (ст. 70 СКУ). Тем не мене, принцип равенства долей мужа и жены может быть пересмотрен в судебном порядке, вследствие чего стоимость имущества супругов может быть уменьшена или увеличена. Основанием для вынесения судебного решения об изменении доли в имуществе являются обстоятельства, имеющие существенное значение (к примеру, если один из супругов не заботился о материальном обеспечении семьи либо скрыл, уничтожил или повредил общее имущество).

Также доля имущества жены может быть увеличена в случаях, когда после расторжения брака несовершеннолетний ребенок остается проживать вместе с матерью, если размер алиментов, которые выплачиваются отцом на содержание детей, является недостаточным. При этом лишить бывшего мужа части положенного ему имущества можно только при наличии большой суммы задолженности по уплате алиментов и при условии соблюдения сроков давности обращения в суд.

Какой срок исковой давности при делении имущества?

Раздел имущества между супругами, не расторгшими брак, не ограничен сроками давности и может осуществляться в любое время.

В случае подачи в суд иска о разделе общей совместной собственности после развода, применяется исковая давность в три года и этот срок исчисляется со дня, когда один из совладельцев узнал или мог узнать о нарушении своего права собственности.

Трёхлетний период, установленный украинским законодательством в качестве ограничения срока исковой давности, означает, что уже через 3 года (и по прошествии большего количества лет) с момента завершения бракоразводного процесса бывшие супруги не смогут поделить купленное жильё, землю, машину и другие ценные вещи. Исключение составляют менее 5 % случаев, когда жена или муж не знали о дорогостоящей покупке и не подозревали о трате денежных средств вторым супругом.

Как при разводе делится квартира (дом)?

Процедура раздела совместной квартиры или дома довольно хлопотная и имеет множество нюансов, влияющих на исход судебного разбирательства. При этом следует помнить, что несовершеннолетние дети не могут претендовать на квартиру при ее разделе, если она находится в собственности одного или обоих родителей. Это обусловлено статьей 173 Семейного кодекса, согласно которой имущество детей и родителей является раздельным. Иными словами, доля ребенка в имуществе отсутствует.

Раздел квартиры или дома, приобретенного в кредит (ипотеку) осуществляется в равных частях между мужем и женой. Однако, следует помнить, что кредитный договор, подписанный с согласия второго супруга, считается заключенным в интересах семьи, и влечет за собой солидарную ответственность обоих супругов по его исполнению, в том числе по возврату кредитных средств.

Как разделить земельный участок при разводе?

Раздел земли между бывшими супругами во многом зависит от размера участка, количества владельцев и порядка оформления прав собственности на имущество, а также технико-юридических условий. Если нет возможности поделить земельный участок в натуре (т.е. путем выделения доли), муж и жена могут решить вопрос самостоятельно (заключить договор) или обратиться в суд. Также способом решения проблемы является продажа земельного участка с последующим разделом полученных денег. Кроме того, один из супругов может отказаться от своей доли в праве общей совместной собственности на землю и получить денежную компенсацию.

Можно ли разделить автомобиль при разводе?

В соответствии с ч. 2 ст. 71 СК Украины машина является неделимой вещью при разделе имущества, поэтому после развода она присуждается только одному из супругов (при этом автомобиль оценивается и жене/мужу выплачивается 50 % компенсация стоимости авто). Как правило суд принимает решение в пользу того из супругов, на кого зарегистрирован автомобиль, кто им управляет и осуществляет техническое обслуживание.

Регистрация машины на мужа или жену не дает им преимущественного права на авто, так как они обладают равными правами на владение, пользование и распоряжение совместным имуществом. В судебной практике есть случаи передачи автомобиля другому супругу, исходя из его интересов или при наличии детей.

Если машина была куплена в браке, но по документам оформлена на мужа, он может продать или переписать её перед разводом, однако жена имеет право на получение частичного возмещения стоимости авто.

Делятся ли кредиты и долги при разводе?

Кредиты являются неотъемлемой частью современной жизни и нередко к моменту расторжения брака супруги обрастают не только совместным имуществом, но и долгами. Законодательство относит долговые обязательства, взятые в период брака, к общему имуществу супругов и, как следствие, производит их раздел по тем же правилам, что действуют при делении остального имущества.

Договориться о разделе долгов — самый простой и недорогой способ. К сожалению, он не всегда возможен и тогда возникает необходимость судебного решения спора. При рассмотрении подобных дел, суд, в первую очередь, должен установить, на какие цели пошли кредитные средства. Таким образом, супруг, который не желает в одиночку выплачивать долг, взятый на семейные нужды, должен доказать, что полученные в кредит деньги были потрачены не на личные цели.

Как разделить бизнес при разводе?

Частное предприятие (или его часть), основанное мужем либо женой является отдельным объектом права общей совместной собственности супругов, в который входят все виды имущества, включая вклад в уставной капитал и имущество, выделенное из их общей совместной собственности. Таким образом, уставной капитал и имущество частного предприятия, которые были сформированы за счет общей собственности супругов, согласно Решения Конституционного Суда Украины № 17-рп/2012 от 19.09.2012 года, являются объектом их общей совместной собственности.

Оцените консультацию юриста, которая Вам наиболее помогла.

Если возникнут дополнительные вопросы, обращайтесь через кнопку "Обратиться".

При обращении указывайте свою е-почту, по которой с Вами можно связаться.

ВСЕГО ДОБРОГО!

Елизавета!

Во-первых, при разводе вопрос уплаты алиментов может быть решен в добровольном порядке, путем заключения письменного договора: тот родитель, с кем остается проживать ребенок, вправе рассчитывать на участие второго из родителей в воспитании и содержании ребенка. И наоборот, — родитель, проживающий отдельно от ребенка, имеет право на личное участие в воспитании ребенка.

Более того, в случае, если между супругами нет спора относительно расторжения брака, но есть несовершеннолетние дети, — развод через суд путем подачи совместного заявления возможен только при одновременной подаче вместе с заявлением о разводе письменного договора о том, с кем из родителей будет проживать ребенок и какое участие в обеспечении их жизни будет принимать тот из родителей, кто проживает отдельно, а также об условиях осуществления им права на личное воспитание детей.

В соответствии со статьей 109 Семейного кодекса Украины, такой договор должен быть нотариально удостоверен.

В случае невыполнения условий такого, нотариально удостоверенного, договора об участии в содержании и воспитании ребенка, — алименты могут быть взысканы без обращения в суд, на основании исполнительной надписи нотариуса.

Во-вторых, расторжение брака никак не влияет на алиментные обязательства: в соответствии со статьей 180 Семейного кодекса Украины, родители обязаны содержать ребенка до совершеннолетия.

Таким образом, вопрос о взыскании алиментов не обязательно должен ставиться именно в деле о расторжении брака. В случае возникновения спора относительно порядка или размера участия второго из родителей в содержании ребенка, — с иском в суд о взыскании алиментов можно обратиться в любой момент до достижения ребенком 18-летнего возраста.

Если же спор относительно размера или порядка уплаты алиментов, все ж таки, возник и родители не могут решить его в добровольном порядке, — такой спор подлежит разрешению в судебном порядке.

При решении вопроса «обращаться в суд или нет» для получения алиментов на ребенка, — стоит учитывать, что алименты на ребенка присуждаются по решению суда со дня подачи иска в суд.

Алименты за прошлое время также могут быть взысканы, НО для этого необходимо будет:

— доказать в суде, что истец (лицо, которое обращается в суд с иском о взыскании алиментов) предпринимал меры с целью получения алиментов с ответчика, но не смог их получить в связи с уклонением ответчика от их уплаты. В этом случае суд может присудить алименты за прошлое время, НО не более чем за три года.

Правила рассмотрения споров о взыскании алиментов в судебном порядке, установлены Гражданским процессуальным кодексом Украины, которым и установлены требования к форме и содержанию искового заявления (статья 175 Гражданского процессуального кодекса Украины).

Для обращения в суд с исковым заявлением о взыскании алиментов необходимы такие документы:

- копия Свидетельства о рождении ребенка (или детей, если подается исковое о взыскании алиментов на нескольких детей).

- справка о составе семьи (справка о месте проживания ребенка).

- копия свидетельства о браке (не обязательно, но суд может «попросить»).

- копия свидетельства о расторжении брака (не обязательно, но суд может «попросить»).

- копия справки о присвоении номера плательщика налогов (идентификационного номера ответчика. Не обязательно, но суд будет «просить», так как его нужно указывать в исполнительном листе).

- другие документы (например документы, которые обосновывают размер алиментов).

Также нужно будет подать Копию искового заявления и приложенных к нему документов, — для ответчика в деле.

Исковое о взыскании алиментов можно подавать в суд или по месту проживания ответчика, или по месту проживания истца.

В каком размере будут назначены выплаты зависит от двух обстоятельств:

• Материального положения ответчика.
• Решения судьи, который принимает во внимание обстоятельства, предусмотренные ч. 1 ст. 182 СКУ.

Размер выплат, если подать на развод и алименты, назначается в виде:

• доли заработка (по ст. 183);
• твердой денежной сумме (по ст. 184).

Минимальная сумма алиментов на ребенка – ½ детского прожиточного минимума (п. 2 ч. 2 ст. 182). В 2022 году размер алиментов на ребенка предусматривается повысить дважды: с 1 июля и с 1 декабря.

Оцените консультацию юриста, которая Вам наиболее помогла.

Если возникнут дополнительные вопросы, обращайтесь через кнопку "Обратиться".

При обращении указывайте свою е-почту, по которой с Вами можно связаться.

ВСЕГО ДОБРОГО!

Добрый день, Елизавета!

Прежде всего, то что он моряк, не означает что он безработный.

Явно контракт у него оформлен, пусть и с иностранной компанией.

Возможно проработать вопрос зем.участка и приобретения его за семейные деньги в обход интересам семьи.

Учесть факт насилия при распределении доли совместного имущества супругов в равных долях.

Но это кропотливая и тщательная работа по сбору доказательств и материалов в процессе судбеного процесса.

Набирайте.