Задайте питання юристу

885 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Кримінальне право, 12 квітня 2022, питання №61686

Грозит ли срок за невозврат из заграницы в случае отсутствия повестки?

Здравствуйте! Такое дело, есть отец заграницей, конкретно - в Германии. Он там работает. Мать без работы, двое детей до 18-ти и один старше (я), но я так же сейчас без работы.
Грозит ли отцу срок, согласно новому законопроекту № 7265, если он не вернётся добровольно? При условии, что повестка ему не приходила всё ещё.

Відповіді юристів (2)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю!

    По-перше, зараз повертатись не потрібно.

    На повернення згідно із законопроєктом особам буде відведено 15 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо встановлення відповідальності за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях».

    Наразі законопроєкт знаходиться у ВРУ на опрацюванні.

    Звертаю увагу, що поважними причинами неприбуття згідно із даним законопроєктом, є заборона на виїзд з країни перебування, стихійні лиха, катастрофи, аварії, відрядження, перебування на стаціонарному лікуванні чи інші обставини, які перешкоджають виїзду з країни перебування.

    ЗАКОНОПРОЄКТ МІСТИТЬ ЧИМАЛО ПРОГАЛИН, ЯКІ МАЮТЬ БУТИ ДООПРАЦЬОВАНІ.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально через "Звернутись"!

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Добрий день!

    НА ДАНИЙ ЧАС, ЦЕЙ ЗАКОН НЕ ПРИЙНЯТО, НЕ ОПУБЛІКОВАНО (НЕ ОПРИЛЮДНЕНО) В ОФІЦІЙНИХ ВИДАННЯ (ГАЗЕТИ: "ГОЛОС УКРАЇНИ", "УРЯДОВИ КУР"ЄЕР", ВІН НЕ НАБУВ ЗАКОННОЇ СИЛИ.

    ЗАКОН НЕ ПОВИНЕН МАТИ ЗВОРОТНЬОЇ ДІЇ У ЧАСІ!

    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

    Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

    "Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

    {Офіційне тлумачення частини першої статті 58 див. в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99}

    Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

    {Офіційне тлумачення статті 58 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 1-зп від 13.05.97, № 6-рп/2000 від 19.04.2000}".

    ДОДАТКОВО:

    В ПОЛОЖЕННЯ, НЕ ВХОДЯТЬ ОБМЕЖЕННЯ В ЧАСТИНІ СТ.58 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ (ЗАКОН НЕ МАЄ ЗВОРОТНЬОЇ ДІЇ У ЧАСІ):

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 64/2022

    Про введення воєнного стану в Україні:

    https://www.president.gov.ua/documents/642022-4139...

    "У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

    1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

    2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

    3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

    4. Кабінету Міністрів України невідкладно:

    1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

    2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

    5. Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

    6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

    7. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

    8. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

    Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

    24 лютого 2022 року".

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 133 /2022

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua)

    "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

    У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

    1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

    2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні і причини прийняття такого рішення.

    3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

    Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

    14 березня 2022 року".

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

    Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

    "Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі

    1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

    2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

    3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

    4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи".

    ПРИ ТАКИХ УМОВАЄ ВОЄННОГО СТАНУ, ВИ ТАК МОЖЕТЕ ВЧИНИТИ, З МЕТОЮ ВРЯТУВАННЯ СВОГО ЖИТТЯ ТА ЖИТТЯ СВОЇХ БЛИЗЬКИХ РОДИЧІВ, ЗА ЦЕ НЕ БУДЕ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

    Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

    "Стаття 39. Крайня необхідність

    1. Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

    2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

    3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

    Стаття 40. Фізичний або психічний примус

    1. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

    2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

    Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком

    1. Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.

    2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

    3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій".

    Важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов’язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України). Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов’язок доведення вини особи покладається на державу.

    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

    Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

    "Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

    Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

    Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

    Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

    "Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

    1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

    3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

    4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

    5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

    Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

    1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

    2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

    3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

    ЯВКА ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), Є ОБОВЯЗКОВОЮ ЛИШЕ ПО ВИКЛИКУ ЗА ПОВІСТКОЮ, ЩО Є ОПОВІЩЕННЯМ:

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022

    Про загальну мобілізацію:

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua)

    "У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

    1. Оголосити та провести загальну мобілізацію (далі – мобілізація).

    2. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

    3. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

    4. Призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

    5. Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов’язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

    6. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

    7. Службі безпеки України здійснити заходи контррозвідувального забезпечення під час виконання загальної мобілізації.

    8. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

    1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

    2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;

    3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

    9. Головам обласних державних адміністрацій забезпечити створення та роботу обласних, районних та міських медичних комісій.

    Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

    24 лютого 2022 року".

    ЕСТЬ ЗАКОННЫЕ ОСНОВАНИЯ для неявки в ТЦКСП (военкомат) .

    Так, самым распространенным законным основанием для неявки в ТЦКСП (военкомат), является болезнь (любое заболевание), что есть уважительной причиной для неявки в ТЦКСП (военкомат) .

    Вы можете вызвать скорую помощь и получить справку о вызове скорой помощи с последующим направлением на лечение в больницу, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

    Также, Вы можете обратиться в любую больницу и получить справку о том, что заболел и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

    Кроме того, Вы можете лечь на стационар или дневной стационар любой больницу и получить справку о том, что заболели и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про військовий обов'язок і військову службу

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

    "Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу...

    8. Після набрання чинності Указом Президента України щодо проведення чергового призову:... у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов'язані з'явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України;... ".

    "10. У разі неявки призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на призовну комісію він несе відповідальність, установлену законом".

    "11. Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

    перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

    смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини".

    Эта же норма, распространяется и на военнообязанных запаса, резервистов.

    ЕСЛИ ВЫ НЕ ЯВИТЕСЬ ПО ПОВЕСТКЕ ДЛЯ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ:

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

    Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

    тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    - ШТРАФ ОТ 3400 грн. ДО 5100 грн..

    ЗАОЧНО ШТРАФА БЫТЬ НЕ МОЖЕТ, ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ ЕГО ПРИВЛЕЧЬ К АДМИНИСТРАТИВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ НУЖНО ТОЛЬКО ЛИЧНОЕ ПРИСУТСТВИЕ, ЧТОБЫ СОСТАВИТЬ ПРОТОКОЛ И ВРУЧИТЬ ЕГО, ВЫНЕСТИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ И ВРУЧИТЬ ЕГО!

    БЕЗ ОФОРМЛЕНИЯ ДОКУМЕНТОВ НЕ БУДЕТ ШТРАФА.

    УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ЭТО НЕ ПРЕДУСМОТРЕНА.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Нове у блогах Юристи.UA