Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 23 квітня 2022, питання №62662

Могу ли я пересечь границу

Нахожусь на неподконтрольной территории
Единственная возможность выехать на подконтрольную это через РФ
Могу ли я выехать через РФ в Беларусь дальше Польшу и обратно На Украину
Будут ли у меня проблемы ?

Відповіді юристів (1)

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Доброї ночі!

    ТАК, ПРИ ТАКИХ УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ, З МЕТОЮ ВРЯТУВАННЯ СВОГО ЖИТТЯ, ЗДОРОВ»Я ТА ЖИТТЯ, ЗДОРОВ»Я СВОЇХ БЛИЗЬКИХ РОДИЧІВ, ВИ ТАК МОЖЕТЕ ВЧИНИТИ І ЗА ЦЕ НЕ БУДЕ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

    Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

    "Стаття 39. Крайня необхідність

    1. Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

    2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

    3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

    Стаття 40. Фізичний або психічний примус

    1. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

    2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

    Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком

    1. Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.

    2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

    3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій".

    Важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов’язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України). Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов’язок доведення вини особи покладається на державу.

    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

    Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

    "Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

    Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

    Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

    Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

    "Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

    1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

    3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

    4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

    5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

    Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

    1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

    2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

    3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

    ТАК, У ВАШИХ ДІЯХ ВІДСУТНІ ОЗНАКИ БУДЬ-ЯКОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗА УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ЗА СТ.336 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.

    ДО СКЛАДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ.336 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ), ВХОДЯТЬ ОЗНАКИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ: ОБ"ЄКТ, ОБ"ЄКТИВНА СТОРОНА, СУБ"ЄКТ ТА СУБ"ЄКТИВНА СТОРОНА.

    ТАК, З ОБ"ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ, ВИ ФАКТИЧНО НЕ ВЧИНЯЛИ УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, ТАКІ СКЛАДОВІ ВІДСУТНІ.

    ТАКОЖ, НЕ МОЖЛИВО СКАЗАТИ, ЩО ВИ Є СУБ"ЄКТОМ ЦЬОГО ЗЛОЧИНУ, ТАК ЯК ВАМ НЕ ПРОВЕДЕНО ВЛК (МЕДКОМІСІЮ), ТОМУ НЕ МОЖЛИВО ВИЗНАЧИТИ: ЧИ Є ВИ ПРИДАТНИМ/ НЕПРИДАТНИМ ДО ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ; ТАКОЖ, НЕ ВИВЧВЕНО ВАС, ЯК ОСОБУ, ЯКА МОЖЕ МАТИ ПІДСТАВИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ АБО МАТИ ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ.

    КРІМ ТОГО, З СУБ"ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ, НЕ ДОВЕДЕНО НАЯВНІСТЬ У ВАС УМИСЛУ НА СКОЄННЯ УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, НАСЛІДКИ, ПРИЧИННИЙ ЗВ"ЯЗОК МІЖ НИМИ.

    ТАКИМ ЧИНОМ, В ВАШИХ ДІЯХ ВІДСУТНІ ОЗНАКИ БУДЬ-ЯКОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗА УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ЗА СТ.336 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України