Холодное оружие, помогите определится

Дані Методики криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів (1999, зі змінами від 06.02.2009 р. та 12.09.2014 р.), з Міністерства юстиції України (далі Методика).

Так , відповідно до вказаної Методики, а саме:

- п.1.2.4.1. військова холодна зброя - це холодна зброя, що призначена та придатна для смертельного ураження людини та знаходиться (чи знаходилась) на озброєнні військових та воєнізованих формувань;

- п.1.2.4.2 бойова холодна зброя - холодна зброя, що призначена для смертельного ураження людини;

- п.1.1.13 уражуючи властивості зброї - сукупність властивостей зброї, що забезпечує його використання за призначенням та визначається за результатами випробувань;

- п.1.2.5.12 колекційна холодна зброя - холодна зброя, що є або була елементом зареєстрованої колекції.

Згідно п.2.1. Методики визначення належності холодної зброї визначається за наявністю таких загальних криміналістичних ознак:

- призначеності для ураження цілі, яка досліджується в результаті встановлення збігу притаманних ознак відомого різновиду холодної зброї при порівнянні з аналогами певних різновидів зброї (п. 2.2.);

- придатності для неодноразового ураження цілі, що визначається за наявністю технічної забезпеченості (відповідність розмірних, міцносних), та інших технічних характеристик, а також безпечність та зручність використання.

У п.4.6 Методики у примітці передбачено, що якщо предмет має всі ознаки військової (бойової) зброї (повністю відповідає визначенню, наданому у методиці) промислового виготовлення і не має дефектів то подальше дослідження не проводиться, а предмет визнається холодною зброєю.

Відповідно до п.4.7. Методики визначення достатності уражуючих властивостей предметів (пристроїв) проводиться шляхом експериментальної перевірки міцнісних властивостей їх конструкцій в цілому при статичних та/або динамічних випробуваннях.

Пункт 4.7.1 Методики передбачає, що міцність та пружність конструкції клинка визначається за схемою: ніж затискається за руків`я у місці кріплення клинка. До вістря прикладається зусилля 49н (5кг) в напрямку, перпендикулярному площині клинка в обидві сторони. Клинок не повинен вигинатись більше 5 % своєї довжини. Після випробування не повинно бути залишкової деформації більш ніж 1% від довжини клинка. Випробування проводяться не менше трьох разів. Після випробування не повинно бути залишкової деформації, виникнення люфтів, руйнування деталей та механізмів ножа.

За такою схемою проводиться і випробування на міцність конструкції вузла фіксатора в ножнах та загальної конструкції ножів, із зусиллям 147н (15 кг).

Якщо при проведенні всіх зазначених випробувань (затискання руків`я, затискання клинка) стосовно кожного виду випробувань пошкодження (дефекти) не виникли, предмет вважається таким, що має достатню для ураження цілі міцність.

Якщо при проведенні одного із зазначених виду випробувань виникає хоча б один дефект (пошкодження, руйнування) предмет (пристрій) вважаться таким що не має достатньої для ураження цілі міцності.