Призупинення дії трудового договору працівнику освіти за ініціативою роботодавця

Добрий день!

Очевидно, дії директора є неправомірні та порушують чинне законодавство. Якщо ви виконували у повному обсязі свої обов'язки дистанційно, ви мали повне право продовжувати працювати у такий спосіб до закінчення воєнного стану.

Рекомендую оскаржити такі рішення директора до відповідного управління освіти, якому підпорядковується школа, а також до Міністерства освіти та науки.

Також, є сенс залучити профспілку до вирішення даного спору.

Якщо зазначені важелі не допоможуть, потрібно звертатись до суду для захисту своїх прав.

Як тільки виникнуть додаткові питання - звертайтесь! Буду радий допомогти.

Добрий день, Олена Олександрівна!

Оформлення простою в умовах воєнного стану гарантує продовження трудових відносин з підприємством, але зі зменшенням оплати праці на рівні розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу з обов’язковими додатковими нарахуваннями, які належать працівнику, зокрема, це можуть бути надбавки за ранг або за вислугу років. В данному випадку рішення директора про простій було безпідставним й відтак незаконним, оскільки Ви не відмовлялись виконувати свою роботу і мали на це всі можливості.

Згідно згаданої Вами ст 57-1 Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану Про Державні гарантії в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану

1. Здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується:

організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;

збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом;

місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби).

Крім того, директор не має права призупинити дію трудового договору з Вами,лише за однієї умови, якщо школа не буде мати можливісті надання та виконання роботи. АЛЕ ЦЕ НЕ ТАК!

Згідно ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, а саме статт 13 Призупинення дії трудового договору

1. Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

2. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

3. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

НЕзаконні рішення директора треба оскаржити, перш за все в місцеві органи освіти,, а у разі якщо не буде жодної реакції, то до суду.

Будуть питання, зверніться персонально, натиснувши кнопку "звернутись".

Доброго дня!

Мністерство освіти дало роз яснення:

Про оплату праці працівників закладів освіти

До Міністерства освіти і науки України звертаються працівники закладівосвіти щодо невиплати заробітної плати тим працівникам, які в умовахвоєнного стану вимушені були змінити місце проживання, залишити робочемісце, але мають можливість виконувати роботу дистанційно або не можутьвиконувати свої посадові обов’язки; щодо рішень відділів (управлінь) освітимісцевих органів виконавчої влади, керівників закладів освіти про зменшеннярозмірів надбавок і доплат педагогічним працівникам тощо.Міністерство освіти і науки неодноразово листами від 28.02.2022№ 1/3292-22, від 06.03.2022 № 1/3370-22, від 07.03.2022 № 1/3378-22, від15.03.2022 № 1/3463-22 доводило до департаментів (управлінь) освіти і наукиобласних, Київської міської державних (військово-цивільних) адміністраційінформацію щодо особливостей застосування норм трудового законодавствапід час дії правового режиму воєнного стану, зокрема щодо оплати праціпрацівників закладів освіти під час призупинення навчання, в умовахдистанційного навчання, під час простою тощо (зазначені листи є у вільномудоступі на сайті Міністерства освіти і науки України).Повідомляємо, що відповідно до частини першої статті 571 ЗаконуУкраїни «Про освіту» (із змінами, внесеними Законом України «Про внесеннязмін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнногостану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» від 15.03.2022№ 2126-IX, що набув чинності 20.03.2022) працівникам закладів освіти, установосвіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану,надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих їїмісцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) буливимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце,місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на часособливого періоду гарантується, зокрема, організація освітнього процесу вдистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною дляйого учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку та іншихвиплат, передбачених законом.Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їхпредставники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органиуправління (структурні підрозділи) у сфері освіти приймають у межах своєїкомпетенції рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території, дляреалізації державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, вумовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану(особливого періоду).Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 28.03.2022 № 274«Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти таосвітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» органи управління усфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органи місцевогосамоврядування, зокрема у підпорядкуванні яких перебувають закладизагальної середньої освіти та установи освіти, мають забезпечити таорганізувати оплату праці працівників закладів освіти та установ освітинезалежно від їх поточного місця проживання (перебування) в Україні чи за їїмежами, у тому числі шляхом прийняття рішення (розпорядження, наказу) прооголошення простою у закладах освіти, що не можуть здійснювати освітнюдіяльність внаслідок збройної агресії російської федерації.Отже, держава гарантує працівникам закладів і установ освітизабезпечення виплати заробітної плати або збереження середнього заробіткунезалежно від їх поточного місця проживання (перебування) в Україні чи за їїмежами, у тому числі шляхом прийняття рішення про оголошення простою узакладах освіти, що не можуть здійснювати освітню діяльність внаслідокзбройної агресії російської федерації. Саме з цієї причини працівники закладівта установ освіти, як працівники бюджетних установ, не мали права наотримання державної допомоги в рамках програми “єПідтримка”, оскількиповинні отримувати заробітну плату безпосередньо у закладі освіти.Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудовихвідносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX заробітна платавиплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпеченняреалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.Під час воєнного стану працівники можуть виконувати завдання уштатному режимі або за межами робочого приміщення, адміністративноїбудівлі (дистанційно). Порядок і підстави дистанційної роботи передбаченозаконодавством про працю.Відповідно до статті 602 Кодексу законів про працю України (далі –КЗпП) за дистанційною формою організації праці робота виконуєтьсяпрацівником поза робочими приміщеннями чи територією власника абоуповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та звикористанням інформаційно-комунікаційних технологій.Норма також визначає, що дистанційна робота може запроваджуватисянаказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу безобов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу вписьмовій формі.Таким чином, законодавством визначено достатньо гнучкий спосібвиконання завдань за межами робочого місця (адмінбудівлі), при цьомуосновною умовою є своєчасне виконання завдань за посадою.У згаданих випадках оплата праці здійснюється в повному обсязівідповідно до законодавства.У разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних длявиконання роботи, оголошується простій щодо окремих працівників абоструктурних підрозділів відповідно до статті 34 КЗпП.Зауважуємо, що порядок оплати часу простою визначаютьсяположеннями статті 113 КЗпП.Відповідно до частини першої статті 113 КЗпП час простою не з винипрацівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленогоКабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двохтретин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).У частині третій статті 113 КЗпП зазначено, що за час простою, коливиникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника абодля людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не зйого вини, за ним зберігається середній заробіток.Відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти інауки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, що зареєстрована Міністерством економіки України 18.06.2021 за№ 12, сторони рекомендують керівникам установ та закладів освітизабезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих,які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати.Зауважуємо, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівниківдержавних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ таорганізацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнногостану» надано право керівникам державних органів, підприємств, установ таорганізацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чискасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати,передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простоюпрацівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленогопрацівникові тарифного розряду (посадового окладу).Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221встановлена нижня межа оплати часу простою працівників – не нижче від двохтретин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду(посадового окладу) і не передбачена заборона здійснювати оплату часупростою у більш високому розмірі, зокрема, у розмірі середньої заробітноїплати.Щодо здійснення виплат працівникам закладів та установ освіти, щознаходяться на території тимчасової окупації або у місцях бойових дій.Міністерство освіти і науки листом від 19.03.2022 № 1/3556-22інформувало керівників закладів та установ освіти, які розташовані в місцяхбойових дій або під тимчасовою окупацією, про можливість змінити місцерозташування та перейти на обслуговування до органів Казначейства за новоюадресою розташування. У разі переходу на обслуговування до іншого органуКазначейства розпорядники бюджетних коштів (одержувачі бюджетнихкоштів) керуються Порядком формування Єдиного реєстру розпорядниківбюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказомМіністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691.Також зазначаємо, що Порядок виконання повноважень Державноюказначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного станузатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 (зізмінами).Розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів)бюджетних коштів здійснюється Державною казначейською службою та йогоорганами в особливому режимі в установленому законодавством порядку зурахуванням особливостей, визначених цим Порядком.Також інформуємо, що Кабінетом Міністрів України прийнято постановувід 13.03.2022 № 267 «Деякі питання затвердження фінансових документів таказначейського обслуговування в умовах воєнного стану».На сьогодні на жаль не всі громади самостійно можуть виплатитизаробітну плату працівникам закладів освіти через різні причини (окупація,відсутність електропостачання, втрачений зв'язок з начальником відділу освіти,керівником закладу і бухгалтерією тощо).Задля налагодження механізму виплати заробітної плати педагогічнимпрацівникам у тих громадах, які не можуть зробити цього самостійно,Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством фінансів і Казначействомвишукують реальні можливості вирішення цього питання в тих умовах, щосклалися.Міністерство освіти і науки постійно контролює ситуацію щодо виплатизаробітної плати працівникам закладів освіти, зокрема спрямування коштівосвітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Можна подати скаргу до обласного управління та до міністерства МОН

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИпр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481-32-21, факс (044) 481-47-96E-mail: mon@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Рішення директора можна оскаржити у судовому порядку звернувшись з відповідним позовом.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю!

Постанова Кабінету міністрів про особливості дистанційної роботи в державному секторі не стосується вчителів та вихователів: їм можна дистанційно працювати з-за кордону.

Про це повідомив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

За його словами, постанова уряду №481 від 26 квітня не стосується вчителів та вихователів, оскільки заклади освіти комунальної форми власності не є «суб’єктами господарювання державного сектору економіки». Горбачов каже, що вчителю можна дистанційно працювати з-за кордону і для цього не потрібне відрядження.

«Керівники закладів освіти та органів управління освітою, які вимагають від учителів на цій підставі негайно повертатися в Україну, припиніть свавілля та знущання з учителів», — додав омбудсмен.

У випадку переїзду вчителів під час війни вони можуть продовжувати працювати дистанційно, відповідно до рекомендацій Міністерства освіти № 1/3378-22 від 07.03.2022 р.

Жодних обмежень щодо робочого місця працівника в умовах дистанційної роботи немає. Тобто дистанційно можна працювати і з-за кордону.

У випадку, якщо для працівників проїзд до робочого місця неможливий у зв’язку з об’єктивними причинами (небезпека, зупинений транспорт тощо), проте вони можуть виконувати роботу дистанційно (у тому числі із використанням доступних засобів зв’язку) – рекомендуємо видати наказ про запровадження у закладі освіти або науковій установі дистанційного режиму роботи.

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У такому випадку необхідно з вищезгаданим наказом ознайомити працівників будь-яким доступним способом (у тому числі засобом електронного зв’язку).

В умовах дистанційного режиму роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

Під час дистанційного режиму роботи за працівниками зберігаються права та обов’язки, визначені Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства.

Керівнику закладу освіти, наукової установи рекомендується забезпечити щоденний моніторинг результатів роботи працівників у будь-який доступний спосіб, у тому числі із використанням засобів відеоконференцзв’язку.

Зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами має розглядатися як простій (стаття 34 Кодексу законів про працю України). Таке зупинення можливе лише у разі, якщо з об’єктивних причин неможливо організувати роботу у дистанційному режимі.

Відповідно до частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 34 КЗпП, у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) визначаються положеннями статті 113 КЗпП.

Відповідно до частини першої статті 113 КЗпП, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Відповідно до частини третьої ст. 113 КЗпП, за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

МОН наголошує, що управлінські рішення, ухвалені в порядку статей 34 та 113 КЗпП, мають бути обґрунтованими (мотивованими).

ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНИХ ФУНКЦІЙ, ТО ПОРЯДОК ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ ВИЗНАЧАЄ РОБОТОДАВЕЦЬ.

24 березня набув чинності Закон України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У зв'язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов'язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов'язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов'язків, передбачених трудовим договором.

Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Водночас з метою усунення правової невизначенності, в Держпраці рекомендують сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

ЗВЕРТАЮ ВАШУ УВАГУ, ЩО НЕМОЖЛИВІСТЬ НАДАННЯ РОБОТОДАВЦЕМ ТА ВИКОНАННЯ ВАМИ ВІДПОВІДНОЇ РОБОТИ, ПОВИННА БУТИ АБСОЛЮТНА - В ВАШОМУ ВИПАДКУ ЦЕ НЕ ТАК.

Добрий день, Олена Олександрівна!

РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ПОДАТИ:

1) СКАРГУ ДО Державна служба України з питань праці:

Контакти – Державна служба України з питань праці (dsp.gov.ua)

Державна служба України з питань праці (Держпраці) — центральний орган виконавчої влади України, утворений відповідно до вимог постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», в результаті реорганізації шляхом злиття Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки та Державної інспекції з питань праці, а також передачі Держсанепідслужбою функцій з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Основними завданнями Держпраці є:

1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;

3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи.

Діяльність Держпраці спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державну службу України з питань праці було затверджене 11 лютого 2015 р Текст Положення.

Держпраці здійснює свої повноваження через утворені в установленому порядку територіальні органи Постанова від 11 лютого 2015 року.

Держпраці очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40). Основним правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України такого права, є Закон України “Про звернення громадян”.

Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 16 листопада 2016 року № 1339 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2016 року за № 1595/29725.

Звернення надсилаються на поштову адресу: Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14 або на електронну адресу: zvern@dsp.gov.ua

Вимоги до звернення:

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, у тому числі містити підпис заявника (заявників) крім електронного цифрового підпису. Отже, електронне звернення може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотографії (у тому числі із відображенням підпису заявника) та надіслано з використанням мережі Інтернет.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України “Про звернення громадян”.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

• письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
• звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
• повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
• звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;
• звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

Термін розгляду звернення:

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (ст.20).Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги:

Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

• особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;
• брати участь у перевірці заяви або скарги;
• ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;
• подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви або скарги;
• користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;
• висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;
• вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідальність громадян при поданні звернень:

Пам’ятайте! Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26).

Як правильно оформити звернення:

Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

• Кому адресується звернення (наприклад: Голові Держпраці, ПІБ керівника)
• Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
• Вид звернення (заява(клопотання), скарга або пропозиція)

Далі йде загальний текст звернення, де чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми, який, як правило, складається за наступною схемою:

• вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
• мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
• результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
• далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
• письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
• для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

2) ПОЗОВНА ЗАЯВА ДО СУДУ.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!