Не підписують рапорт на звільнення

Доброго дня, Людмила!

Затягування розгляду законного рапорту чоловіка про звільнення зі служби у зв'язку із сімейними обставинами (інвалідність 2 групи у батька) - грубе порушення закону!

Тим більше , щопідстава для того чітко визначена у статті 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу». Потрібне я виділив жирним шрифтом:

«1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

…2) під час воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

{Пункт 2 частини четвертої статті 26 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022; редакції Закону № 2169-IX від 01.04.2022}»

ОСЬ ПОВНИЙ АЛГОРИТМ ДІЙ, ЩО ПОТРІБНО РОБИТИ В ТАКИХ ВИ ПАДКАХ!

Чоловік має право самостійно захистити порушені права під час проходження служби двома способами:

- зверненням з позовом до суду

- поданням скарги відповідній посадовій особі.

Зазначене питання регулюється Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Законом України «Про звернення громадян».

Військовослужбовець має право подати скаргу, ЯКЩО ВВАЖАЄ, що його ПРАВА, ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ БУЛИ ПОРУШЕНІ:

• незаконним рішенням, діями або бездіяльністю командирів;

• незаконним покладенням на нього обов'язків;

• незаконним притягненням до відповідальності;

• незаконними діями інших військовослужбовців.

Залежно від виду порушення СКАРГА ПОДАЄТСЬЯ ДО:

• органів військового управління;

• посадових осіб;

• військової служби правопорядку;

• органів, які проводять досудове слідство;

• інших державних органів.

З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються.

Якщо військовослужбовець, який подає скаргу, не знає, з чиєї вини порушені його права, скарга подається у порядку підпорядкованості безпосередньому командиру.

СКАРГА МОЖЕ ПОДАВАТИСЬ УСНО і ПИСЬМОВО:

- військовослужбовцем,

-членом сім’ї військовослужбовця

-іншою заінтересованою особою.

Усі скарги у день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.

Усну скаргу військовослужбовці, члени їх сімей та інші громадяни мають право подати командирам військових частин під час особистого прийому, що визначено у кожній військовій частині, установі, організації.

ПИСЬМОВУ СКАРГУ бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини або іншого державного органу, у компетенції якого розгляд вашого питання. Другий примірник з відміткою про отримання залишається у особи, яка подала скаргу. Він є підтвердженням того, що військова частина або інший орган отримали скаргу, і може бути використаний як доказ факту звернення, якщо виникне потреба оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги.

У письмовій скарзі слід вказати

-прізвище, ім’я і по батькові,

-адресу місця проживання і номер телефону,

-посадову особу або орган державної влади, якому адресована скарга,

-ясно і докладно описати обставини порушення вашого права, суть порушення,

-зазначити, які дії ви просите відповідальну посадову особу вчинити для відновлення цього права, вказати дату і поставити підпис.

Якщо ви бажає бути присутнім при розгляді скарги, про це теж варто зазначити у ній.

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ, які подали заяву чи скаргу, МАЮТЬ ПРАВО:

• особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

• подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

• бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

• ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

• оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;

• вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.

СТРОКИ РОЗГЛЯДУ

УСІ пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ з часу їх отримання, а ті, що НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ й перевірки, - невідкладно, але НЕ ПІЗНІШЕ П'ЯТНАДЦЯТИ ДНІВ з часу їх надходження.

Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення.

При цьому ЗАГАЛЬНИЙ СТРОК розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати СОРОКА П'ЯТИ ДНІВ.

Несвоєчасний, неповний розгляд скарги або незаконне рішення посадової особи, яка її розглядає, можна оскаржити встановленим порядком до суду, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.

У разі виникнення уточнюючих питань, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого профілю. Маю грунтовний досвід роботи з військовослужбовцями-клієнатими у таких випадках!

Вдачи Вам!

Вітаю!

ВАШ ЧОЛОВІК МАЄ ВСІ ПІДСТАВИ СКАРЖИТИСЯ НА ДІЇ КОМАНДУВАННЯ.

Якщо порушуються права ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, тоді вступає в дію положення Розділу V Дисциплінарного статуту ЗСУ.

В такому разі він може скаржитися на дії командування.

ЗАКОН УКРАЇНИ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text

РОЗДІЛ V. 110. Усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:

прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності. 111. Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.

КУДИ СКАРЖИТИСЯ:

http://vyhovna-robota.blogspot.com/p/blog-page_24.html НЕ ТІЛЬКИ ДЗВОНІТЬ (ТЕЛЕФОНИ МОЖУТЬ НЕ ВІДПОВІДАТИ), А ОБОВ'ЯЗКОВО НАПРАВЛЯЙТЕ ЕЛЕКТРОННІ ЗВЕРНЕННЯ.

https://life-after-ato.com.ua/post/375

ЗА ЦИМИ АДРЕСАМИ МОЖЕТЕ СКАРЖИТИСЯ ТАКОЖ ВИ.

Доброго дня!

Спробуйте подати рапорт за сімейними обставинами у канцелярію командування з відміткою про прийняття та додати довідки про інвалідність родича МСЕК -157-1/о та ЛКК , що він потребує постійного догляду.

Про всі порушення треба подавати письмові скарги до військовий служби правопорядку

Зареєстровані рапорти мають бути розглянуті командуванням з відповідною письмовим рішенням у 30-45 днів(максимум)

Скарги та роз яснення приймають тут:

Створено та працює «гаряча лінія» Міністерства оборони – 0 800 500 410, 0 800 500 442, 044 454 44 99. Якщо ви помітили порушення під час мобілізації, то можна звертатися до правоохоронних органів.

Или же подайте обращение на урядовий контакт -центр 15-45 https://ukc.gov.ua/portal/appeals/ лучше письменно на министра

З повагою,

Костянтин Гончаренко

___

КУДИ СКАРЖИТИСЯ:

http://vyhovna-robota.blogspot.com/p/blog-page_24.html

Знайдіть сайти цих установ. На кожному сайті є форма електронного звернення.

Щиро дякую Вам за відповідь! В частині канцелярії немає ( так мені сказали). Я писала заяву з усіма потрібними нотаріально завіреними копіями рекомендованим листом, вони відповіли, що має писати чоловік на свого командира.

На урядовому порталі лишала 2 звернення ( 0 реакції, хоч пройшло вже більше місяця. Буду пробувати ще дзвонити, бо раніше не могла додзвонитися майже нікуди за цими номерами.

Добрий день!

ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ЧАС:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

Про військовий обов'язок і ... | від 25.03.1992 № 2232-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 26. Звільнення з військової служби

1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку. ...

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:...

2) під час воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років".

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів Українивід 12 червня 2013 р. № 413

ПЕРЕЛІК сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу:

Про затвердження переліку сімейн... | від 12.06.2013 № 413 (rada.gov.ua)

Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:

виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);

укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;

хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;

необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;

неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);

довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.

___Примітка.

Члени сім’ї військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу - особи, внесені в особову справу військовослужбовця або особи рядового чи начальницького складу: дружина (чоловік), діти, батьки та батьки дружини (чоловіка), які перебувають на його утриманні.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413

ЗМІНИ,що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 8 червня 2005 р. № 428 “Про доповнення Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поширення на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, органів і підрозділів цивільного захисту дії постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 1994 р. № 150” (Офіційний вісник України, 2005 р., № 123, ст. 1283; 2006 р., № 31, ст. 2233):

у назві постанови слова і цифри “органів і підрозділів цивільного захисту дії постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 1994 р. № 150” замінити словами і цифрами “дії постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413”;

у пункті 2 слова і цифри “органів і підрозділів цивільного захисту дію постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 1994 р. № 150 “Про затвердження Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять службу за контрактом” (ЗП України, 1994 р., № 7, ст. 166) замінити словами і цифрами “дію постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413”.

ЗРАЗОК РАПОРТА:

Командиру В/ч №___

Рапорт

Прошу Вас звільнити мене, ___

(звання, ПІБ)

___,

із лав Збройних Сил України у зв’язку з сімейними обставинами, згідну пп. "г" п.2 ч.4 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», та Постанови КМУ від 12 червня 2013 р. № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу».

Підтверджуючі документи додаю:

- ___

- ___

- ___

- ___

- ___

Адреса:

___

___

___

___

Тел. ___

«___»___ ___ року ___

(дата) (звання, підпис, прізвище та ініціали)

ТАКЯ, ВІН ПОВИНЕН ПОДАТИ РАПОРТ НА ІМ"Я КОМАНДИРА В/Ч, ДЕ ЗАЗНАЧИТИ ПІДСТАВУ (ПІДСТАВИ) ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ЗСУ, З ПРИЄДНАННЯМ ДО РАПОРТУ КОПІЙ ПІДТВЕРДЖУЮЧИХ ПІДСТАВУ (ПІДСТАВИ) ДОКУМЕНТІВ, ТОДІ МОЖЛИВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ З ЗСУ.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

РЕКОМЕНДУЮ:

1) ПОДАТИ СКАРГУ ДО МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ.

2) ТЕЛЕФОНУВАТИ НА ГАРЯЧУ ЛІНІЮ:

- МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ:

0 800 50 04 42

Гарячі лінії | Міністерство оборони України (mil.gov.ua)

- УРЯДОВУ ГАРЯЧУ ЛІНІЮ:

Урядова «гаряча лінія» 1545 працює цілодобово

Дзвінки на урядову «гарячу лінію» 1545 з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл для заявників безкоштовні.

3) ТАКОЖ ШЛЯХОМ: "подачи административного иска в Окружной административный суд, в порядке Кодекса административного судопроизводства Украины":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

При наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Дуже дякую Вам за відповідь!

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Після надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов'язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім'ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.

Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

Успіхів