Не явка в военкомат по повестке, ответственность?

Доброго дня, Василю!

Головне в таких випадках розуміти, чи дотриманий порядок оформлення та вручення повістки, і яка може бути відповідальність зя неявку!

Постановою Кабінету Міністів України від 21 березня 2002 р. № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» (далі – Положення),передбачений лише порядок вручення повістки при призові на строкову військову службу, проте, він є загальним і не встановлює деталі та особливості вручення повістки. Інші випадки призову на військову службу, зокрема у зв’язку із мобілізацією законом, не врегулюванні взагалі.

Хто може вручати повістку?

Отже, п. 64 Положення оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці, відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств,установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності.

Необхідно звернути увагу, що у зв’язку із великим колом осіб, що можуть бути наділеними повноваженнями для вручення повістки, особа, що вручає повістку не обов’язково має бути військовослужбовцем та носити форму.

В той же час, особа, що має намір вручити повістку має представитися, назвати свою посаду, підстави відповідно яких, особам надані повноваження на вручення повістки.

Якщо зі слів особи стає зрозуміло, що вона є військовослужбовцем та служить у військовому комісаріаті, це означає, що вона перебуває при виконанні службових обов’язків, така особа має пред’явити військовий квиток або посвідчення офіцера. Крім того, при виконанні військових обов’язків особа має бути одягнена у військову форму, що має містити знаки розрізнення військовослужбовців, зокрема погони, нашивки.

Проте, важливим є той факт, що ні офіцер, ні цивільна особа при врученні повістки, не має права вимагати від особи пред’явити документи та назви свого прізвища.

Відповідно чинного законодавства, представники поліції мають права перевіряти документи у осіб, якщо є підозра щодо вчинення злочину, появи в стані алкогольного сп’яніння та інше, проте вони повинні назвати причину такої перевірки документів. В той же час, представники поліції повноважень на вручення повісток не мають.

Чи мають право працівники поліції вручати повістки?

Якщо Ви є учасником дорожнього руху і переймаєтесь, чи може працівник поліції зупинити транспортний засіб і після перевірки документів вручити повістку, то наразі можливо з упевненістю сказати, що працівники поліції повноважень на вручення повісток не мають і повістка, отримана таким шляхом, може бути оскаржена в судовому порядку.

Де повістка може бути вручена майбутньому військовослужбовцю?

Саме питання місця вручення повістки у нормативних документах детально не описано, проте більшість юристів з цього питання вважають, що повістка має бути вручена за місцем роботи/навчанням або місцем проживання громадянина для можливості встановлення особи.

Чи можуть представники військомату примусово доставити військовозобов’язаного до призивного пункту?

Згідно із чинним законодавством, прибуття особи до призовного пункту покладається на військовозобов’язаного. Будь-які дії його примусового характеру щодо утримання особи – є незаконними та законодавством не передбачені.

Випадки затримки особи можливі лише поліцією при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, та безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Що має містити повістка?

У повістці повинно бути вказано прізвище, ім’я та по батькові мобілізованого, його адреса. Також, військова спеціальність повинна співпадати зі спеціальністю записаною у військовому квитку. Крім того, в повістці повинні бути вказані: дата, час, адреса місця прибуття та перелік документів, які особа повинна мати при собі. Повістка повинна бути скріплена печаткою та підписом військового комісара.

Чи вважається, отримання повістки поштою належним повідомленням?

Відповідно Положення, особа має отримати повістку від представника особисто, для належного повідомлення військовозобов’язаний має підписати корінець повістки, який підлягає зберіганню у військоматі.

Чи вважається передача повістки родичам військовозобов’язаного належним повідомленням?

Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання повістки родичами не вважається належним її отриманням.

Чи вважається належним повідомленням отримання інформації про призов телефонним дзвінком?

Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання інформації про призов або отримання повістки або запрошення до военкомату телефонним зв’язком, не може вважатися належним повідомленням особи.

Чи можна відмовитися від підпису повістки, якщо особа призовника встановлена?

У випадку відмови призовника від підпису повістки, особою, що вручає таку повістку можливе складання акту відмови від отримання повістки. Складений акт про відмову від отримання повістки може можу бути направлений до правоохоронних органів для притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності щодо ухилення від військової служби.

Адміністративна відповідальність передбачена ст. 210 та 210-1 КУпАП.

Відповідальність за неявку по повістці можлива лише у разі Ваших винних дій: отримали повістку, але не з'явились; надали неправдиву інформацію про себе; відмовились виконувати приписи воєнного комісара тощо.

Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 210-1 КУпАП Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нагадую, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок не виконання якого накладено покарання.

Кримінально караним порушенням законодавства про військову службу є ухилення від призову на строкову військову (ст. 335 КК України), Ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 КК України), Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ( ст. 337 КК України), покараннями є:

обмеженням волі на строк до трьох років, позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, відповідно.

Неявка у ТЦК може бути виправдана поважною причиною! Серед таких - хвороба, сімейні обставини!

Будуть уточнення, звертайтесь. Для того треба лише нажати кнопку "звернутись" біля мого фото!

Вдачи, Вам!

Доброго дня.

Відповідно до ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративна відповідальність. Наразі діє ч.2 ст. 210 КУпАП, максимальний штраф становить - від 850 грн. до 1700 грн.(оскільки з 24 лютого діє особливий період).

Слід зазначити, що до відповідальності Вас зможуть притягнути при особистій явці у ТЦКСП(військомат).

Якщо особа у зазначений у повістці час не з’явилася до ТЦК та СП, це вважається порушенням правил мобілізації. За це передбачено такі санкції:

• адміністративна відповідальність настає за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі від 1700 до 3400 грн (3400-5100 грн для посадовців), якщо йдеться про повістку для уточнення даних або проходження медкомісії.
• кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років може настати за статтею 336 Кримінального кодексу України, якщо особі вручено "бойову" повістку (тобто для відправлення у підрозділ, після проходження медкомісії та із зазначенням військової частини, куди вона відбуває) і вона не з’явилася до місця збору.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Доброго дня!

1) Відповідно до статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в разі незʼявлення за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки для визначення призначення у воєнний час тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національній поліції надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобовʼязаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до територіального центру комплектування (статті 259 та 262 Кодексу України про адміністративні правовпорушення, частина 3 статті 38 Закону України “Про військовий обовʼязок і військову службу”).

Окрім того, статтею 336 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. За вчинення даного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

2) Законодавством не передбачено відмови від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені підстави для отримання відстрочки. Якщо у Вас є хоча б одна, то у разі призову потрібно подавати на ім'я керівника ТЦКСП письмову заяву та документи, що підтверджують ваше право на отримання відстрочки від мобілізації.

Якщо бажаєте, можу підготувати для Вас таку заяву.

У разі необхідності - пишіть на пошту mailmessage@ukr.net

Вітаю, Василь!

1. Потрібно розуміти умови видачі повістки.

2. Бажано бачити саму повістку.

3. Максимум, що може бути - адміністративний штраф. Штраф 1700-3400 грн.

Всього доброго! Якщо Вам потрібна детальна консультація або алгоритм дій, натискайте зелену кнопку "Звернутися".

Здравствуйте!

ПОВЕСТКУ ВПОЛНЕ МОГУТ ВРУЧИТЬ УЧИТЫВАЯ ОБСТАНОВКУ И ВОЕННОЕ ПОЛОЖЕНИЕ В УКРАИНЕ.

НО БЕСПОКОИТЬСЯ НЕ СТОИТ, ТАК КАК ЕСТЬ ЗАКОННЫЕ ОСНОВАНИЯ ДЛЯ НЕЯВКИ В ТЦКСП (ВОЕНКОМАТ).

ОТКАЗЫВАТЬСЯ ОТ ПОЛУЧЕНИЯ ПОВЕСТКИ НЕТ СМЫСЛА, ТАК КАК БУДЕТ СОСТАВЛЕН АКТ ОБ ОТКАЗЕ И ВСЕОДНО ВАМ БУДЕТ СООБЩЕНО О ДАТЕ, ВРЕМЕНИ И МЕСТЕ ЯВКИ В ТЦКСП (ВОЕНКОМАТ).

Так, самым распространенным законным основанием для неявки в ТЦКСП (военкомат), является болезнь (любое заболевание), что есть уважительной причиной для неявки в ТЦКСП (военкомат).

Вы можете вызвать скорую помощь и получить справку о вызове скорой помощи с последующим направлением на лечение в больницу, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

Также, Вы можете обратиться в любую больницу и получить справку о том, что заболел и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

Кроме того, Вы можете лечь на стационар или дневной стационар любой больницу и получить справку о том, что заболели и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

"Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу...

"11. Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини".

Эта же норма, распространяется и на военнообязанных запаса, резервистов.

ЕСЛИ ВЫ НЕ ЯВИТЕСЬ ПО ПОВЕСТКЕ ДЛЯ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ:

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- ШТРАФ ОТ 3400 грн. ДО 5100 грн..

ЗАОЧНО ШТРАФА БЫТЬ НЕ МОЖЕТ, ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ ЕГО ПРИВЛЕЧЬ К АДМИНИСТРАТИВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ НУЖНО ТОЛЬКО ЛИЧНОЕ ПРИСУТСТВИЕ, ЧТОБЫ СОСТАВИТЬ ПРОТОКОЛ И ВРУЧИТЬ ЕГО, ВЫНЕСТИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ И ВРУЧИТЬ ЕГО!

БЕЗ ОФОРМЛЕНИЯ ДОКУМЕНТОВ НЕ БУДЕТ ШТРАФА.

В ЛЮБОМ СЛУЧАЕ, УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ЭТО НЕ ПРЕДУСМОТРЕНА.

В ТО ЖЕ ВРЕМЯ УДЕЖИВАТЬ, ЗАДЕРЖИВАТЬ НЕ ИМЕЮТ ПРАВО:

Такі дії будуть незаконні.

Утримання дитини або дорослого де б то не було проти його волі порушує основні людські права – свободу особистості, можливість на свій розсуд вибирати місце перебування і безперешкодно пересуватися в просторі. Винятковими повноваженнями обмежувати ці привілеї, що належать кожному громадянину з народження, мають правоохоронні органи і суд, які реалізують свої функції в рамках закону.

Викрадення людини або протиправне позбавлення волі в Україні підпадає під ст.146 Кримінального кодексу. Це суспільно небезпечне діяння є тяжким злочином з максимальною санкцією до 10 років тюремного ув’язнення. Для передачі в суд обвинувального акта наслідком повинен бути встановлений склад даного кримінального правопорушення, а саме:

Об’єкт — особиста свобода потерпілого, недоторканність якої гарантується ст.5 Конвенції ООН і ст.29 Конституції України.

Об’єктивна сторона — це активні дії, виражені в формі:

1. Викрадення людини:

• відкритого – коли жертва, присутні розуміють наслідки того, що відбувається (наприклад, під час захоплення заручників, пограбування, розбійного нападу);
• таємного – зловмисники отримують владу над потерпілим без свідків, або з використанням безпорадного стану, нездатності оцінювати ризики через малолітній вік, психічних, фізіологічних обмежень;
• шляхом обману або зловживання довірою;
• із застосуванням насильства, погроз, шантажу.

1. Протизаконного позбавлення людини свободи – якщо захоплення або утримання особи проводиться з порушенням порядку, встановленого ратифікованими міжнародними угодами та нормативними актами України.

При дотриманні всіх процесуальних норм допускається затримання:

• осіб, оголошених в розшук;
• в порядку адміністративного арешту;
• при спробі нелегального перетину кордону;
• на місці злочину, з негайним викликом поліції;
• з метою депортації або екстрадиції (видачі іншій державі);
• з метою приводу осіб, що ухиляються від допиту засідання суду, в військкомат;
• з метою утримання під вартою за рішенням слідчого судді або суду;
• для відбування покарання в вигляді арешту, обмеження волі, ув’язнення, примусових заходів медичного характеру або заходів виховного характеру за вироком суду;
• приміщення безпритульних дітей до 16 років в притулки або реабілітаційні центри;
• напрямок на примусове лікування хворих з венеричними, карантинними захворюваннями, СНІДом, хронічний алкоголізм, ін’єкційних наркоманів, осіб з небезпечними для суспільства психічними відхиленнями;
• приміщення в спеціальні розподільники осіб без певного місця проживання, яких запідозрено у занятті бродяжництвом.

Злочин вважається завершеним з моменту заволодіння людиною і / або фактичного початку позбавлення його волі, тобто тримання в місці, де потерпілий не бажає перебувати і не може самовільно покинути (будівля, його частина, транспортний засіб, огороджена місцевість, скеля, острів).

Суб’єкт — особа старше 16 років. Кримінальну відповідальність несуть не тільки ті, хто безпосередньо здійснював протиправне захоплення або викрадення, а й причетні до подій водії транспортних засобів, власники приміщень, наглядачі, замовники, підбурювачі, переховувачі і інші.

Не є суб’єктами злочину за ст.146 КК:

• представники державних органів, що діють на підставі своїх повноважень;
• батьки і особи які їх замінюють, вихователі, вчителі, викладачі, що обмежують свободу неповнолітніх в їх інтересах, якщо це не завдає шкоди здоров’ю останніх і не перешкоджає нормальному розвиткові;
• опікуни, піклувальники недієздатних, обмежено дієздатних громадян, якщо відсутність нагляду за ними може привести до негативних наслідків;
• особи, зобов’язані піклуватися про кого-небудь на підставі трудового або цивільно-правового договору (гувернантки, доглядальниці, охоронці, вожаті в дитячих таборах, члени екіпажу морських і повітряних суден і т.п.).

Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Викрадачі та інші співучасники усвідомлюють, що за законом вони не мають права позбавляти жертву волі, однак навмисно роблять це. Мотив може бути будь-яким – користь, помста, вимагання, залякування, бажання бачити дитину, спілкування з якою було неможливим через позбавлення батьківських прав або заборони з боку іншого з батьків і т.п.

Стаття 146 КК України. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини:

Залежно від обставин і наслідків злочинної діяльності, міри покарання для осіб, визнаних судом винними за ст.146 КК складають:

1. За протизаконне позбавлення волі або викрадення людини старше 14:

• обмеження волі до 3 років;
• тюремне ув’язнення до 3 років.

1. За ті ж дії, якщо:

• постраждала малолітня дитина (молодше 14);
• зловмисники утримували двох і більше осіб;
• співучасники попередньо домовилися між собою;
• мотиви були корисливими (для отримання вигоди);
• існувала небезпека для здоров’я або життя жертви;
• потерпілому заподіяли фізичні страждання;
• було використано зброю (в тому числі для погроз);
• утримування тривало довго,

засудженим призначаються санкції у вигляді:

• обмеження волі до 5 років;
• тюремне ув’язнення до 5 років.

1. Якщо викрадення або позбавлення волі:

• скоєно злочинним угрупованням;
• спричинило тяжкі наслідки (тяжкі тілесні ушкодження за результатами судово-медичної експертизи, п.2.1.1 Наказу МОЗ №6 від 17.01.1995г.);
• тюремне ув’язнення триває від 5 до 10 років.

Відповідно до ст.18 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 47/33 від 18.12.1992г., на засуджених за насильницьке викрадення людей не можуть поширюватися закони про амністію і інші заходи звільнення від кримінальної відповідальності.

При наличии вопросов обращайтесь индивидуально через кнопку Звернутися.

Всего доброго!