Задайте питання юристу

885 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Військове право, 14 вересня 2022, питання №72938

відповідальність за третю повістку

Добрый день. Читала, что за неявку по повестке для уточнення даних (такие что могут выдать на улице и тд) предусмотрена админ ответсвенность, а за повторне порушення протягом року - повышенный штраф.
А если получить третью, четвертую и т.д повестки (для уточнення даних)? Какая ответсвенность?

Відповіді юристів (6)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Вікторія!

    За неявку до ТЦК перебачені два вида відповідальності: адміністративна та кримінальна. Багато чого залежить від форми виклику.

    Адміністративна відповідальність передбачена ст. 210 та 210-1 КУпАП.

    Відповідальність за неявку по повістці можлива лише у разі Ваших винних дій: отримали повістку, але не з'явились; надали неправдиву інформацію про себе; відмовились виконувати приписи воєнного комісара тощо.

    Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

    Кодекс України про адміністративні правопорушення

    Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

    тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

    тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 210-1 КУпАП Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

    тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Нагадую, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок не виконання якого накладено покарання. Також треба мати на увазі, що будь-яка наступна повістка вважається повторною.

    Кримінально караним порушенням законодавства про військову службу є ухилення від призову на строкову військову (ст. 335 КК України), Ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 КК України), Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ( ст. 337 КК України), покараннями є:

    обмеженням волі на строк до трьох років, позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, відповідно.

    Будуть уточнення, звертайтесь. Для того треба лише нажати кнопку "звернутись" біля мого фото.

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович

    Доброго дня.

    Згідно зі ст. 210 Кодексу про адміністративні правопорушення України, за нез’явлення за викликом до ТЦК для визначення призначення у воєнний час встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 3400−5100 грн з подальшим доставлянням особи до ТЦК.

    Згідно зі ст. 337 Кримінального кодексу України Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Вікторія!

    Вбачаю у таких діях вже склад кримінального правопорушення. Тому не раджу нехтуватись цим.

    Босак Назар Орестович
    Босак Назар Орестович 2 роки тому

    Юрист, м. Львів, 9 років досвіду

    Доброго вечора. Неявка за повісткою до центру комплектування та соціальної підтримки (воєнкомату) один чи два рази протягом року може мати наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Неявка за повістками три рази протягом одного року, особливо якщо в повістках вказано мету виклику призов за мобілізацією до Збройних сил України, може мати наслідком притягнення до кримінальної відповідальності.

    Ви можете звертатись до мене для надання різних додаткових юридичних послуг з цього чи інших питань.

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Здравствуйте!

    ПОВЕСТКУ ВПОЛНЕ МОГУТ ВРУЧИТЬ УЧИТЫВАЯ ОБСТАНОВКУ И ВОЕННОЕ ПОЛОЖЕНИЕ В УКРАИНЕ.

    НО БЕСПОКОИТЬСЯ НЕ СТОИТ, ТАК КАК ЕСТЬ ЗАКОННЫЕ ОСНОВАНИЯ ДЛЯ НЕЯВКИ В ТЦКСП (ВОЕНКОМАТ).

    ОТКАЗЫВАТЬСЯ ОТ ПОЛУЧЕНИЯ ПОВЕСТКИ НЕТ СМЫСЛА, ТАК КАК БУДЕТ СОСТАВЛЕН АКТ ОБ ОТКАЗЕ И ВСЕОДНО ВАМ БУДЕТ СООБЩЕНО О ДАТЕ, ВРЕМЕНИ И МЕСТЕ ЯВКИ В ТЦКСП (ВОЕНКОМАТ).

    Так, самым распространенным законным основанием для неявки в ТЦКСП (военкомат), является болезнь (любое заболевание), что есть уважительной причиной для неявки в ТЦКСП (военкомат).

    Вы можете вызвать скорую помощь и получить справку о вызове скорой помощи с последующим направлением на лечение в больницу, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

    Также, Вы можете обратиться в любую больницу и получить справку о том, что заболел и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

    Кроме того, Вы можете лечь на стационар или дневной стационар любой больницу и получить справку о том, что заболели и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про військовий обов'язок і військову службу

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

    "Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу...

    "11. Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

    перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

    смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини".

    Эта же норма, распространяется и на военнообязанных запаса, резервистов.

    ЕСЛИ ВЫ НЕ ЯВИТЕСЬ ПО ПОВЕСТКЕ ДЛЯ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ:

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

    Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

    тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    - ШТРАФ ОТ 3400 грн. ДО 5100 грн..

    ЗАОЧНО ШТРАФА БЫТЬ НЕ МОЖЕТ, ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ ЕГО ПРИВЛЕЧЬ К АДМИНИСТРАТИВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ НУЖНО ТОЛЬКО ЛИЧНОЕ ПРИСУТСТВИЕ, ЧТОБЫ СОСТАВИТЬ ПРОТОКОЛ И ВРУЧИТЬ ЕГО, ВЫНЕСТИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ И ВРУЧИТЬ ЕГО!

    БЕЗ ОФОРМЛЕНИЯ ДОКУМЕНТОВ НЕ БУДЕТ ШТРАФА.

    В ЛЮБОМ СЛУЧАЕ, УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ЭТО НЕ ПРЕДУСМОТРЕНА.

    В ТО ЖЕ ВРЕМЯ УДЕЖИВАТЬ, ЗАДЕРЖИВАТЬ НЕ ИМЕЮТ ПРАВО:

    Такі дії будуть незаконні.

    Утримання дитини або дорослого де б то не було проти його волі порушує основні людські права – свободу особистості, можливість на свій розсуд вибирати місце перебування і безперешкодно пересуватися в просторі. Винятковими повноваженнями обмежувати ці привілеї, що належать кожному громадянину з народження, мають правоохоронні органи і суд, які реалізують свої функції в рамках закону.

    Викрадення людини або протиправне позбавлення волі в Україні підпадає під ст.146 Кримінального кодексу. Це суспільно небезпечне діяння є тяжким злочином з максимальною санкцією до 10 років тюремного ув’язнення. Для передачі в суд обвинувального акта наслідком повинен бути встановлений склад даного кримінального правопорушення, а саме:

    Об’єкт — особиста свобода потерпілого, недоторканність якої гарантується ст.5 Конвенції ООН і ст.29 Конституції України.

    Об’єктивна сторона — це активні дії, виражені в формі:

    1. Викрадення людини:
    • відкритого – коли жертва, присутні розуміють наслідки того, що відбувається (наприклад, під час захоплення заручників, пограбування, розбійного нападу);
    • таємного – зловмисники отримують владу над потерпілим без свідків, або з використанням безпорадного стану, нездатності оцінювати ризики через малолітній вік, психічних, фізіологічних обмежень;
    • шляхом обману або зловживання довірою;
    • із застосуванням насильства, погроз, шантажу.
    1. Протизаконного позбавлення людини свободи – якщо захоплення або утримання особи проводиться з порушенням порядку, встановленого ратифікованими міжнародними угодами та нормативними актами України.

    При дотриманні всіх процесуальних норм допускається затримання:

    • осіб, оголошених в розшук;
    • в порядку адміністративного арешту;
    • при спробі нелегального перетину кордону;
    • на місці злочину, з негайним викликом поліції;
    • з метою депортації або екстрадиції (видачі іншій державі);
    • з метою приводу осіб, що ухиляються від допиту засідання суду, в військкомат;
    • з метою утримання під вартою за рішенням слідчого судді або суду;
    • для відбування покарання в вигляді арешту, обмеження волі, ув’язнення, примусових заходів медичного характеру або заходів виховного характеру за вироком суду;
    • приміщення безпритульних дітей до 16 років в притулки або реабілітаційні центри;
    • напрямок на примусове лікування хворих з венеричними, карантинними захворюваннями, СНІДом, хронічний алкоголізм, ін’єкційних наркоманів, осіб з небезпечними для суспільства психічними відхиленнями;
    • приміщення в спеціальні розподільники осіб без певного місця проживання, яких запідозрено у занятті бродяжництвом.

    Злочин вважається завершеним з моменту заволодіння людиною і / або фактичного початку позбавлення його волі, тобто тримання в місці, де потерпілий не бажає перебувати і не може самовільно покинути (будівля, його частина, транспортний засіб, огороджена місцевість, скеля, острів).

    Суб’єкт — особа старше 16 років. Кримінальну відповідальність несуть не тільки ті, хто безпосередньо здійснював протиправне захоплення або викрадення, а й причетні до подій водії транспортних засобів, власники приміщень, наглядачі, замовники, підбурювачі, переховувачі і інші.

    Не є суб’єктами злочину за ст.146 КК:

    • представники державних органів, що діють на підставі своїх повноважень;
    • батьки і особи які їх замінюють, вихователі, вчителі, викладачі, що обмежують свободу неповнолітніх в їх інтересах, якщо це не завдає шкоди здоров’ю останніх і не перешкоджає нормальному розвиткові;
    • опікуни, піклувальники недієздатних, обмежено дієздатних громадян, якщо відсутність нагляду за ними може привести до негативних наслідків;
    • особи, зобов’язані піклуватися про кого-небудь на підставі трудового або цивільно-правового договору (гувернантки, доглядальниці, охоронці, вожаті в дитячих таборах, члени екіпажу морських і повітряних суден і т.п.).

    Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Викрадачі та інші співучасники усвідомлюють, що за законом вони не мають права позбавляти жертву волі, однак навмисно роблять це. Мотив може бути будь-яким – користь, помста, вимагання, залякування, бажання бачити дитину, спілкування з якою було неможливим через позбавлення батьківських прав або заборони з боку іншого з батьків і т.п.

    Стаття 146 КК України. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини:

    Залежно від обставин і наслідків злочинної діяльності, міри покарання для осіб, визнаних судом винними за ст.146 КК складають:

    1. За протизаконне позбавлення волі або викрадення людини старше 14:
    • обмеження волі до 3 років;
    • тюремне ув’язнення до 3 років.
    1. За ті ж дії, якщо:
    • постраждала малолітня дитина (молодше 14);
    • зловмисники утримували двох і більше осіб;
    • співучасники попередньо домовилися між собою;
    • мотиви були корисливими (для отримання вигоди);
    • існувала небезпека для здоров’я або життя жертви;
    • потерпілому заподіяли фізичні страждання;
    • було використано зброю (в тому числі для погроз);
    • утримування тривало довго,

    засудженим призначаються санкції у вигляді:

    • обмеження волі до 5 років;
    • тюремне ув’язнення до 5 років.
    1. Якщо викрадення або позбавлення волі:
    • скоєно злочинним угрупованням;
    • спричинило тяжкі наслідки (тяжкі тілесні ушкодження за результатами судово-медичної експертизи, п.2.1.1 Наказу МОЗ №6 від 17.01.1995г.);
    • тюремне ув’язнення триває від 5 до 10 років.

    Відповідно до ст.18 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 47/33 від 18.12.1992г., на засуджених за насильницьке викрадення людей не можуть поширюватися закони про амністію і інші заходи звільнення від кримінальної відповідальності.

    При наличии вопросов обращайтесь индивидуально через кнопку Звернутися.

    Всего доброго!

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

    Доброго дня!

    За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути пртягнута до адміністративної відповідальності відповідно до статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобовʼязаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (статті 259 та 262 КУпАП, частина третя статті 38 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу").

    Якщо в особи є підстава для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наведена в ст. 23 Закону (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text), то раджу подати, а краще направити поштою рекомендованим листом із описом вкладення, на ім'я начальника ТЦКСП письмову заяву про внесення відповідних відомостей до Реєстру та оформлення відстрочки від мобілізації.

    Якщо буде потрібна детальна консультація та зразок заяви на відстрочку, пишіть на пошту mailmessage@ukr.net


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України