Штраф за повістку, яку я не отримував

Вітаю, Олександре.

Питання: 1) чому прийшов штраф якщо я не отримував повістку і нічого не підписував? Скоріше за все, це порушення ТЦК порядку складення матеріалів про адміністративне правопорушення. Якщо все так, як Ви сказали, не вбачаю правових підстав для складення постанови.

2) як сплачувати такі штрафи?

У постанові мають бути вказані реквізити. Хоча я радив би Вам оскаржити її як таку, яка складена незаконно і в порушення процесуального порядку.

3) після сплати штрафу мені може знов прийти лист на пошту і знов штраф за неявку? Скільки разів можна сплатити той штраф і коли може настати кримінальна відповідальність?

Звичайно, що одноразова сплата штрафу ситуацію не вирішить. Вони можуть і далі продовжити діяти подібним чином. Кримінальна відповідальність все одно за таких умов не загрожує.

Радив би діяти таким чином: якщо у Вас є підстава для відстрочки від призову під час мобілізації, треба оскаржувати таку постанову протягом 10 днів з дня її отримання до суду.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Вітаю.

1. Орган який прийняв Постанову вважає, що "повідомлення про вручення повістки було виконано належним чином".

2. Якщо погоджуєтесь, то сплачувати як звичайний платіж на вказані реквізити (у Постанові, супровідному до неї).

3. Може і таке бути.

• Згідно зі ст. 210 Кодексу про адміністративні правопорушення України за нез’явлення за викликом до ТЦК для визначення призначення у воєнний час встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 3 400−5 100 грн з подальшим доставлянням особи до ТЦК.

• Згідно зі ст. 337 Кримінального кодексу України якщо призовника було проінформовано про необхідність з’явитися до ТЦК під час телефонної розмови, за умови наявністю доказів виклику, оформлених у належному процесуальному порядку, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу 5 100−8 500 грн або виправних робіт на строк до одного року.

• Згідно зі ст. 336 Кримінального кодексу України у випадку подальшого ухилення військовозобов'язаним від виконання мобілізаційного розпорядження про направлення на проходження військової служби (у тому числі після проходження медкомісії) — особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Але таку "Постанову" краще оскаржити у судовому порядку.

Отримав більше точне формулювання :

Громадянин України, молодший лейтенант запасу, Олександр, на виконання Указу Президента України N°69/2022 від 24.02.2022 р., зі змінами, не з'явився за викликом. під час мобілізації та дії особливого періоду, до Чернігівського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (де перебуває на обліку), про що був проінформований, чим порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також порушив правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних, а саме не прибув за викликом до Чернігівського ОМТЦК та СП.

Враховуючи, що громадянин Олександр скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 210-1 КУпАП ПОСТАНОВИВ

накласти на громадянина Олександра штраф у сумі 5100,00 (П'ять тисяч сто гривень 00 коп.) грн.

Доброго дня, Олександре!

В даному випадку повістка не була вручена належним чином, а отже і штраф за неявку слід вважати абсолютно незаконним! Таку постанову можна і треба оскаржити! І це ні в якому випадку не залежить від того, чи маєте Ви право на відстрочкуу, чи ні! Якщо ж Ви проплатите такий штраф, хоча я би не радив Вам цього робити, то повторно постанова про нього прийте не повинна, хібо що помилково.

На майбутнє надаю Вам повну інформацію про законніть оформлення та вручення повісток до ТЦК:

Постановою Кабінету Міністів України від 21 березня 2002 р. № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» (далі – Положення),передбачений лише порядок вручення повістки при призові на строкову військову службу, проте, він є загальним і не встановлює деталі та особливості вручення повістки. Інші випадки призову на військову службу, зокрема у зв’язку із мобілізацією законом, не врегулюванні взагалі.

Хто може вручати повістку?

Отже, п. 64 Положення оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці, відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств,установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності.

Необхідно звернути увагу, що у зв’язку із великим колом осіб, що можуть бути наділеними повноваженнями для вручення повістки, особа, що вручає повістку не обов’язково має бути військовослужбовцем та носити форму.

В той же час, особа, що має намір вручити повістку має представитися, назвати свою посаду, підстави відповідно яких, особам надані повноваження на вручення повістки.

Якщо зі слів особи стає зрозуміло, що вона є військовослужбовцем та служить у військовому комісаріаті, це означає, що вона перебуває при виконанні службових обов’язків, така особа має пред’явити військовий квиток або посвідчення офіцера. Крім того, при виконанні військових обов’язків особа має бути одягнена у військову форму, що має містити знаки розрізнення військовослужбовців, зокрема погони, нашивки.

Проте, важливим є той факт, що ні офіцер, ні цивільна особа при врученні повістки, не має права вимагати від особи пред’явити документи та назви свого прізвища.

Відповідно чинного законодавства, представники поліції мають права перевіряти документи у осіб, якщо є підозра щодо вчинення злочину, появи в стані алкогольного сп’яніння та інше, проте вони повинні назвати причину такої перевірки документів. В той же час, представники поліції повноважень на вручення повісток не мають.

Чи мають право працівники поліції вручати повістки?

Якщо Ви є учасником дорожнього руху і переймаєтесь, чи може працівник поліції зупинити транспортний засіб і після перевірки документів вручити повістку, то наразі можливо з упевненістю сказати, що працівники поліції повноважень на вручення повісток не мають і повістка, отримана таким шляхом, може бути оскаржена в судовому порядку.

Де повістка може бути вручена майбутньому військовослужбовцю?

Саме питання місця вручення повістки у нормативних документах детально не описано, проте більшість юристів з цього питання вважають, що повістка має бути вручена за місцем роботи/навчанням або місцем проживання громадянина для можливості встановлення особи.

Чи можуть представники військомату примусово доставити військовозобов’язаного до призивного пункту?

Згідно із чинним законодавством, прибуття особи до призовного пункту покладається на військовозобов’язаного. Будь-які дії його примусового характеру щодо утримання особи – є незаконними та законодавством не передбачені.

Випадки затримки особи можливі лише поліцією при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, та безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Що має містити повістка?

У повістці повинно бути вказано прізвище, ім’я та по батькові мобілізованого, його адреса. Також, військова спеціальність повинна співпадати зі спеціальністю записаною у військовому квитку. Крім того, в повістці повинні бути вказані: дата, час, адреса місця прибуття та перелік документів, які особа повинна мати при собі. Повістка повинна бути скріплена печаткою та підписом військового комісара.

Чи вважається, отримання повістки поштою належним повідомленням?

Відповідно Положення, особа має отримати повістку від представника особисто, для належного повідомлення військовозобов’язаний має підписати корінець повістки, який підлягає зберіганню у військоматі.

Чи вважається передача повістки родичам військовозобов’язаного належним повідомленням?

Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання повістки родичами не вважається належним її отриманням.

Чи вважається належним повідомленням отримання інформації про призов телефонним дзвінком?

Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання інформації про призов або отримання повістки або запрошення до военкомату телефонним зв’язком, не може вважатися належним повідомленням особи.

Чи можна відмовитися від підпису повістки, якщо особа призовника встановлена?

У випадку відмови призовника від підпису повістки, особою, що вручає таку повістку можливе складання акту відмови від отримання повістки. Складений акт про відмову від отримання повістки може можу бути направлений до правоохоронних органів для притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності щодо ухилення від військової служби.

Адміністративна відповідальність передбачена ст. 210 та 210-1 КУпАП.

Відповідальність за неявку по повістці можлива лише у разі Ваших винних дій: отримали повістку, але не з'явились; надали неправдиву інформацію про себе; відмовились виконувати приписи воєнного комісара тощо.

Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 210-1 КУпАП Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нагадую, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок не виконання якого накладено покарання.

Кримінально караним порушенням законодавства про військову службу є ухилення від призову на строкову військову (ст. 335 КК України), Ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 КК України), Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ( ст. 337 КК України), покараннями є:

обмеженням волі на строк до трьох років, позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, відповідно.

Будуть уточнення, звертайтесь. Для того треба лише нажати кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче Вам допоможу!

Вдачи, Вам!

Доброго дня, Якщо ви не підписували Треба оскаржити постанову у суді. чи є у вас змога підгрузити постанову?

Відповідно до пункту 56 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352 оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Окрім того, повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Повістка має бути вручена особисто або уповноваженими особами повинен бути складений акт про відмову від отримання повістки із підписами уповноважених осіб та свідків.

У разі надходження на підприємство листа з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідальний за ведення військового обліку зобов’язаний вручити повістку військовозобов’язаному працівнику під підпис.

Якщо працівник відмовляється від отримання повістки, то відповідальна особа за ведення військового обліку має скласти акт про відмову від підпису та отримання повістки і відправити його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Законодавством чітко не визначено де саме має відбуватися вручення повісток, а тому вручення повістки на вулиці, блокпостах, за місцем проживання тощо не є незаконним. Основна умова - встановлення особи, якій вручається така повістка, що здійснюється на підставі документів, що посвідчують особу (паспорт, посвідчення водія тощо).

Для детальної консультації натискай кнопку звернутися.

Доброго дня.

Питання: 1) чому прийшов штраф якщо я не отримував повістку і нічого не підписував?

В цьому випадку є явні порушення органу, який приймав постанову про накладання штрафу, так як відсутні докази суб'єктивної сторони правопорушення, які полягають в тому що особа свідома порушила правила військового обліку не з'явившись за належним викликом. При відсутності доказів отримання повідомлення (повістки) притягнення до відповідальності 100% неправомірне.

2) як сплачувати такі штрафи? 3) після сплати штрафу мені може знов прийти лист на пошту і знов штраф за неявку?

Насправді це одне питання. Штраф сплачується на рахунок вказаний в постанові, а саме по собі притягнення не звільняє від призову та того, що повістку можуть обов'язково надіслати і надалі за, неявку можливе притягнення до кримінальної відповідальності.

Постанову про притягнення до відповідальності радив би неодмінно оскаржити, для цього є всі підстави.

Але самостійно з'являтись до суду не радив би, краще скористатися послугами адвоката.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Постанова від 20.10.22 і в ній написано, що вона може бути оскаржена протягом 10 днів. А сьогодні вже 31.10. Чи я можу оскаржити її зараз

Доброго дня Олександре.

Відповідаю на ваші запитання.

1) чому прийшов штраф якщо я не отримував повістку і нічого не підписував?

Працівники військкомату не мали б складати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки Вас не було належним чином оповіщено про необхідність прибуття у військкомат. Відправлення цінного листа не можна вважати належним чином оповіщення.

2) як сплачувати такі штрафи?

Вам не треба його сплачувати, бо він стягнутий незаконно. Треба звернутись до адвоката (юриста), які складуть позовну заяву до суду про його скасування. Суд скасує штраф та закриє адміністративне провадження.

3) після сплати штрафу мені може знов прийти лист на пошту і знов штраф за неявку?

Скільки разів можна сплатити той штраф і коли може настати кримінальна відповідальність?

Саме для того щоб запобігти таким "сюрпризам" у подальшому необхідно оскаржити штраф до суду.

Кримінальна відповідальність може настати і без штрафів, якщо наприклад, військовозобов"язаний пройшов медичну комісію, визнаний придатним до служби, отримав належним чином, тобто під розпис, повістку (мобілізаційне розпорядження) з"явитись на збірний пункт, але не з"явився без поважних причин, то одразу можуть притягти до кримінальної відповідальності (без попереднього притягнення до адміністративної у виді штрафу).

Оскаржувати треба через представника, тому що вам можуть вручити повістку у суді. Адвокат буде коштувати дешевше ніж спалат штрафу. ДО УВАГИ! 5100 це (300 мінімумів) такий штрав за воторне порушення протягом року. Ви вже були притягнуті раніше?

Якщо я хочу оскаржити цю постанову, маю звернутись до адвоката в Чернігові? Чи локація не грає ролі? На цьому сайті є адвокати які надають такі послуги

Питання: 1) чому прийшов штраф якщо я не отримував повістку і нічого не підписував?

На вас склали протокол та постанову про адміністративне правопорушення. Скоріш за все за статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5100 грн.).

Постанову про адміністративне правопорушення можна оскаржити до суду протягом 10 днів з моменту отримання її поштою.

Якщо ж не оскаржити та не оплатити протягом 15 днів з моменту отримання, то сума 5100 грн. подвоїться, тому що буде відправлена для виконання до виконавчої служби + 10 % виконавчого збору від суми боргу.

2) як сплачувати такі штрафи? 3) після сплати штрафу мені може знов прийти лист на пошту і знов штраф за неявку? Скільки разів можна сплатити той штраф і коли може настати кримінальна відповідальність?

В постанові про адміністративне правопорушення вказано реквізити, куди платити.

Якщо за повісткою знову не з’явитесь, то ст. 210-1 КУпАП може бути застосована знову. Це вже буде повторність, якщо протягом року. Але штраф там такий самий.

Щодо Кримінальної відповідальності, то за таку повістку як ваша вона не передбачена - це вже за ігнорування мобілізаційного розпорядження.

Оскарження найкращий варіант, тому що рятує вас від повторності та й самого штрафу.

Добрый день!

Працівники поліції можуть взаємодіяти з працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки (нова назва військкомату), допомагати і доставляти осіб, які ухиляються від призову на строкову військову службу.

Кримінальна відповідальність за статтею 335 Кримінального кодексу України, може мати місце лише у разі проходження медкомісії, визнання Вас придатним, відсутності підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, відсутності підстав для отримання відстрочки від призову на строкову військову службу та після цього систематичних неявок (дві та більше).

Треба відрізняти розшук тцксп (військкомата), з залученням працівників поліції, що скоріш за все мало місце та розшук у кримінальному провадженні, який можливий лише після вручення повідомлення про підозру (статті 276-278 Кримінального процесуального кодексу України), що у Вас фактично не мало місце.

Рекомендую звернути увагу на підстави для отримання відстрочки від призову на строкову військову службу (стаття 23 Закону України "Про мобілызацію та моб. підготовку).

Без участі адвоката не давати пояснення, покази працівникам поліції, а відмовляться від цього, що є Вашим правом (стаття 63 Конституції України).

Після отримання виклику до суду шляхом поштового вручення повідомлення. (через 10-ть днів) у разі не сплати. Необхідно прибути на засідання разом з письмовими поясненнями подій та доказами письмовими від свідків , відео -фіксацію подій з вашого боку на флешці подати суду всі факти , що доводять ваші слова. Вам необхідно звернутися до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи Відповідно до вимог статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення. До канцеляріі суду. В подальшому у разі незгоди з рішенням суду, скласти та подати апеляційну скаргу обгрунтувавши обставини та додавши необхідні докази. У Вас є 30 -ть днів на оскарження рішення суду. та 10 -ть днів з моменту відкриття провадження на написання відзиву на позовну заяву. Суд буде повідомляти Вас поштою та надішле документи по справі. слідкувати за стадіями процесу можна на сайті Судової влади України https://court.gov.ua/fair/ вказавши номер справи У Вашому випадку згідно Кодексу адміністративного судочинства є підстави для скасування рішення суду вони такі: Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:... неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права... Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення . Враховуючи сказане перспективи позитивного оскарження для вас є. --- Рекомендую звернутися за допомогою до регіонального адвоката системи надання безоплатної вторинної правової допомоги для оперативного напрацювання правової позиції по кримінальній справі та здійснення представництва неповнолітньої особи() :0 800 213 103

З повагою, Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Олександр!

ТАКА ПОСТАНОВА ПРО НАКЛАДЕННЯ НА ВАС АДМІНІНСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ ЗА СТ.210-1 КУПАП У ВИГЛЯДІ ШТРАФУ У РОЗМІРІ 5100 ГРН., Є НЕЗАКОННОЮ, ТАК ЯК ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ПРОТОКОЛУ ПОВИННО БУТИ ЛИШЕ У ВАШІЙ ПРИСУТНОСТІ, ВАС ПОВИННІ ОЗНАЙОМИТИ З ПРОТОКОЛО І ВРУЧИТИ ЙОГО КОПІЮ, ЩЕ ПОВИННІ БУЛИ ВІДІБРАТИ ВІД ВАС ПОЯСНЕННЯ, А ТАКОЖ ОЗНАЙОМИТИ З ПОСТАНОВОЮ ПРО НАКЛАДЕННЯ НА ВАС АДМІНІНСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ ЗА СТ.210-1 КУПАП У ВИГЛЯДІ ШТРАФУ У РОЗМІРІ 5100 ГРН., ПІСЛЯ ЧОГО ВРУЧИТИ ЇЇ.

ВАМ ТРЕБА ПОДАТИ АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ ДО СУДУ ПРО ОСКАРЖЕННЯ ЦІЄЇ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ НА ВАС АДМІНІНСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ ЗА СТ.210-1 КУПАП У ВИГЛЯДІ ШТРАФУ У РОЗМІРІ 5100 ГРН. ЩОДО ЇЇ СКАСУВАННЯ СУДОМ, В ПОРЯДКУ КАС УКРАЇНИ, З ПОДАННЯМ КЛОПОТАННЯ ПРО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ДЛЯ ПОДАННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ.

КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, № 37, ст.446):

Кодекс адміністративного суд... | від 06.07.2005 № 2747-IV (rada.gov.ua)

"Стаття 118. Процесуальні строки

1. Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Стаття 119. Розумність процесуальних строків

1. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

2. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Стаття 120. Обчислення процесуального строку

1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

7. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

8. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

10. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

Стаття 121. Поновлення та продовження процесуальних строків

1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

2. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

3. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

4. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

5. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов’язку вчинити відповідну процесуальну дію.

6. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Стаття 122. Строк звернення до адміністративного суду

1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб’єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв’язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Стаття 159. Види та зміст заяв по суті справи

1. При розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

2. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

3. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках.

4. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

5. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Стаття 160. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

5. В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

6. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.

7. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

8. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

9. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Стаття 161. Документи, що додаються до позовної заяви

1. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

2. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У разі подання до суду суб’єктом владних повноважень позову про заборону політичної партії направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів здійснюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 289-3 цього Кодексу.

3. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

4. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

5. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

6. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

7. До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня, Олександре!

1) чому прийшов штраф якщо я не отримував повістку і нічого не підписував? - тому що таке НЕЗАКОННЕ рішення прийняв ТЦК та СП (військкомат), в якому Ви перебуваєте на військовому обліку.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/conv/...):

Стаття 235. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподаткований мінімум - 17 грн, тобто на Вас наклали штраф в розмірі 300 н.п. (5100 грн).

2) як сплачувати такі штрафи? - за реквізитами, зазначеними в постанові про накладення адміністративного стягнення

3) після сплати штрафу мені може знов прийти лист на пошту і знов штраф за неявку? Скільки разів можна сплатити той штраф і коли може настати кримінальна відповідальність? - враховуючи такий підхід вашого військкомату, то може бути все. Тому краще не гаяти час та оскаржувати постанову в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n...):

"Стаття 19. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів

1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;...".

МОЖУ ПІДГОТУВАТИ ДЛЯ ВАС ВІДПОВІДНИЙ ПОЗОВ, МАЮ НЕОБХІДНИЙ ДОСВІД.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!