Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Адміністративне право, 09 січня 2023, питання №78197 150₴

як притягнути до відповідальності співробітників поліції за неналежне виконання свої обов’язків.

Доброго дня. Необхідна консультація щодо того, як притягнути до відповідальності співробітників поліції за неналежне виконання свої обов’язків.
Коротко про ситуацію: після оповіщення з військкомату, 03.11.2022р. звернулись до поліції, для подання заявки про безвісті зниклого військовослужбовця (брата), за процедурою того ж дня здали матеріали для аналізу ДНК. 04.01.2023р. звернулись самі (бо поліцію відповіли що інформації у них не має) до НДЕКЦ для того, щоб дізнатися чи взагалі є наше ДНК і чому 2.5 міс так довго роблять. Так дізналися що НДЕКЦ зразок ДНК отримали 16.12.2022р., а супровідний лист був від 25.11.2022р. Відповідно виникло питання до поліції: чому більше місяць матеріали ДНК лежали в відділку і не були своєчасно відправлені? Написали заяву на керівника поліції, в заяві просили вказати:
1. Постанову про призначення експертизи.
2. Дату відправи до лабораторії, супровідний лист вихідний номер, дату.
3. Вхідну дату отримання лабораторією.
На що отримали письму відповідь без вказаної інформації (відповідь можемо надати). Після того, як ця відповідь не задовільнила – співробітники поліції переробили відповідь, в якій вказали номер вихідного та дату супровідного листа не достовірну ( є документ підтвердження).
Тобто, по-перше вони не виконали вчасно свою роботу, до-друге надали недостовірно інформацію. Тому необхідно зрозуміти до якого органу звернулися з скаргою для покарання співробітників поліції і які можуть бути наслідки для них.

Відповіді юристів (6)

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, вам треба подати заяву на працівників поліції до ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАННЯ ЦЕ МОЖНО ЗРОБИТИ ОНЛАЙН

    https://dbr.gov.ua/zvernennya

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Олена!

    Як на мене, то в даному випадку можна вести мову про службову недбалість.

    Під службовою недбалістю (ст.367 КК України) слід розуміти невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Далі текст статті:

    1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -

    карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

    карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

    {Стаття 367 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009 , № 2808-VI від 21.12.2010 ; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 }

    Не будь-яка службова особа може стати суб’єктом (тобто виконавцем) службових злочинів, а лише та, яка виконує організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функцій.

    Службова недбалість може виявлятися у формі бездіяльності, коли суб’єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов’язки, або коли покладені на нього службові обов’язки хоча і виконуються, але неналежним чином — не так, як того потребують інтереси служби.

    Отже, у таких справах необхідно встановлювати:

    • нормативний акт, яким передбачені відповідна компетенція службової особи і коло її службових обов’язків;
    • які саме обов’язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконувати у відповідних умовах;
    • чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов’ язки в умовах, що склалися;
    • у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов’ язків і які наслідки вони спричинили;
    • чи перебували службові порушення у причинному зв’язку з тими наслідками, що настали.

    Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочинів, передбачених ч.1 ст. 367 КК України, є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а за ч.2 ст.367 КК України – тяжких наслідків, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    Для притягнення винних ос іб до відповідальності, а в даному випадку мова може йти по дізновачив, слідчих, начальника слідчого управління, треба звернутись до Державного Бюро розслідування.

    Порядок звернення такий самий, як і при поданні заяв про злочин до поліції.

    Виникнуть додаткові питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь допомогти!

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    У Вашому випадку є декілька шляхів для прискорення слідчих дій:

    Одним з таких шляхів є використання інституту оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбачений ст. 303 КПК України. Система проста - потерпілий, шляхом подання відповідного клопотання ініціює проведення тієї чи іншої слідчої дії, отримує відмову у її проведенні, адвокат оскаржує таку відмову та отримує ухвалу слідчого судді про зобов'язання слідчого, дізнавача або прокурора провести слідчу дії. На перший погляд, досить дієвий інструмент з більш-менш усталеною судовою практикою.

    Втім, існує ряд ситуацій, коли потерпілий позбавлений можливості оскаржити дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи прокуратури, через фактичну відсутність у зазначеній статті КПК України пункту, який би надавав на це право. До прикладу, неможливо оскаржити відмову у проведенні процедури тимчасового доступу, оскільки це не слідча дія, а захід забезпечення кримінального провадження. Ще один випадок, коли слідчий задовольняє подане потерпілим клопотання, але продовжує ухилятися від його фактичного виконання. Виходить, що він формально не відмовив у проведенні слідчої дії, хоча і вчиняє бездіяльність, і в той же час така бездіяльність у більшості випадків не буде розглядатися слідчими суддями як такою, що підлягає оскарженню за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

    Отже, практика показує, що іноді навіть інститут оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, не може гарантувати пришвидшення процесу досудового розслідування чи хоча б проведення ініційованої потерпілим слідчої чи процесуальної дії.

    Іншим шляхом до прискорення процесу досудового розслідування є оскарження прокурору вищого рівня недотримання слідчим, дізнавачем або прокурором розумних строків. Порядок здійснення такого оскарження також досить простий - потерпілий чи його представник, подають на розгляд вищестоящому прокурору (відносно прокурора-процесуального керівника) скаргу, в порядку ст. 308 КПК України, у якій обґрунтовують свої доводи про неефективність слідства та недотримання розумних строків під час проведення досудового розслідування. За результатами розгляду такої скарги, вищестоящим прокурором приймається рішення про задоволення скарги, з наданням прокурору обов'язкових для виконання вказівок, або ж про відмову у її задоволенні.

    Однак, даний метод також не завжди дає очікуваний результат. Досить часто трапляється так, що вищестоящий прокурор задовольняє скаргу, надає слідчому письмові вказівки, і навіть запевняє скаржника, що кримінальне провадження поставлено на особистий контроль. Проте, такі обіцянки, не мають нічого спільного з реальним впливом на слідчого, дізнавача чи прокурора-процесуального керівника, а надані вказівки залишаються без фактичного виконання.

    І нарешті третій шлях, ймовірно, найбільш ефективний - встановлення слідчому, дізнавачу чи прокурору конкретного строку на вчинення тих чи інших процесуальних дій. Органом вищого рівня ,або судом.

    ---

    Если не будет результата, подавайте жалобу на бездействие дознавателя в местную прокуратуру (статья 36, 308 Уголовного процессуального кодекса Украины) и в суд следственному судье (статьи 303 - 307 Уголовного процессуального кодекса Украины).

    При этом, жалобу на оперативников Вы имеете право подать, но скорее всего результата не будет, ведь они только выполняют поручение дознавателя по статье 41 Уголовного процессуального кодекса Украины, а за все отвечает сам дознаватель.

    СКАРГУ НА ДІЇ слідчого , необхідно подати прокуратуру , суду , а також до ДБР

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    ---

    Якщо ваше питання вирішино ставте ✅ біля фото, підтримайте лайком, залиште відгук.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    33.3%

    Вітаю, Олено.

    Ситуація, відверто кажучи, не проста, і тут би я радив Вам працювати з адвокатом. Але тим не менше, якщо діяти самостійно раджу звернути увагу на наступне:

    Види скарг. Як і куди звернутись у разі потреби

    Для оскарження незаконні дії/бездіяльність працівника поліції (незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування) особа, щодо якої вчинено такі дії, має право направити скаргу в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі (Закон України "Про звернення громадян"); повідомити усно за номером "102" або "0-800-50-02-02" (call-центр); звернутися з позовною заявою до суду.

    Скарги можна поділити на:

    Процесуальні - якщо Ви є учасником адміністративного або кримінального провадження, то скарга (клопотання) на незаконні дії/бездіяльність працівників поліції подається відповідно до вимог процесуального законодавства (ст. 267 КУпАП та гл. 26 (ст. 303–313) КПК відповідно);

    Загальні - щодо Вас вчинено незаконні дії/бездіяльність (але не злочин), незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування прохання допомоги, погрози тощо, то скарга на них подається до керівника поліції або служби безпеки відповідного територіального органу в порядку Закону України «Про звернення громадян»; якщо щодо Вас скоєно злочин (катування, побиття, погрози розправою, незаконне тримання під вартою тощо) – подається заява про скоєння злочину відповідно до норм КПК до Державного бюро розслідувань.

    Скарга може бути:

    Усною - викладеною громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записаною (зареєстрованим) посадовою особою. Звернутись можна за телефонним номером «102» або «0-800-50-02-02» (call-центр, куди можна повідомити про неправомірні дії поліції).

    Письмовою - надісланою поштою або переданою громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до законодавства України (у тому числі під час особистого прийому), із використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (пункт 14 розділу І Порядку).

    У випадку, якщо дії/бездіяльність працівника поліції містять ознаки злочину, особа має право звернутися з відповідною заявою до Державного бюро розслідувань або його територіальних управлінь.

    Перелік та зразки необхідних документів

    Скарга про незаконні дії/бездіяльність працівника поліції має містити інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання (скарги).Анонімне звернення розгляду не підлягає (пункт 22 розділу ІІ Порядку).

    Цікаво! Порадник "Поліція під контролем"

    Файл:Зразок заяви на незаконні дії працівника поліції.docx

    Строки розгляду питання

    Звернення громадян розглядаються і вирішуються керівнками органів (підрозділів) поліції та їх заступниками в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день (пункт 6 розділу IV Порядку).

    Порядок оскарження

    Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк (частина четверта статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, стаття 304 Кримінального процесуального кодексу України).Судовий збір за подання позовної заяви про оскарження дій/бездіяльності працівника поліції не справляється (пункт 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір").

    Матеріали:https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D1%8...

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Адвокат Евгений Александрович
    33.3%

    Добрий день!

    ВАМ ТРЕБА ПОДАВАТИ СКАРГУ ДО УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКАРЇНИ.

    ВАМ ТРЕБА ПОДАВАТИ ЗАЯВУ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ ПРО ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ДО ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ТА ВІДКРИТТЯ КРИІМНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПРО ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДНИХ ПОНОВАЖЕНЬ ВІДНОСНО ПРАЦВІНИКІВ ПОЛІЦІЇ ЗА Ч.2 СТ.365 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.

    Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

    Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

    "Стаття 366. Службове підроблення

    1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -

    караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

    караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

    Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

    "Стаття 60. Заявник

    1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

    2. Заявник має право:

    1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

    1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

    2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

    3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

    3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

    Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

    "Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

    "Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

    1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

    1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

    "Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

    1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися"!

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    Мамай Ірина Євгеніївна
    33.3%
    Мамай Ірина Євгеніївна рік тому

    Адвокат, м. Рівне, 6 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Питання розшуку людей регулюються Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12 липня 2018 року № 2505-VIII.

    Ст. 18 Закону визначено, що заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України. Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об’єднанням або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення.

    У разі отримання інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України зобов’язана інформувати Уповноваженого протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви.

    Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом, протягом 24 годин після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.

    Тобто окрім поліції є інший орган, який займається розшуком людей.

    Ви можете написати скаргу Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який працює при Міністерстві реінтеграції, вказавши вашу ситуацію та дії поліції.

    Нехай розбираються.

    Відповідно до п.11, 12 ст. 11 до повноважень такого Уповноваженого входить:

    - здійснення комунікації з родичами осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та надання їм у межах, визначених законодавством, інформації про стан розшуку та його результати;

    - вжиття заходів для забезпечення надання близьким родичам та/або членам сім’ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, необхідної інформації щодо звіту про ідентифікацію або результати розслідування зникнення особи.

    Стаття 25 Закону зазначає, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, несуть відповідальність, встановлену законом.

    Державне бюро розслідувань, прокуратура, внутрішня безпека поліції – все підходить для написання скарги.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України