Звільнення з військової служби

Доброго дня, Миколо!

Всі можливі підстави звільнення зі служби військовослужбовців під час воєнного стану регулюються статтею 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу», і Ви під жодну з них, як я зрозумів, не підпадаєте:

«1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

…2) під час воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

{Підпункт "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2599-IX від 20.09.2022}

{Пункт 2 частини четвертої статті 26 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022; редакції Закону № 2169-IX від 01.04.2022}

Проте, якщо під час мобілізації Вам не провели ВЛК, то це грубе порушення українського законодавства, а саме Закону України "Про військову службу" та Положення про ВЛЄ в ЗСУ, й відповідно реальна підстава для оскарження наказу воєнкома про мобілізацію.

Згідно пункту 1 розділу 3 Положення про військово-лікарську експертизу, який регулює медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період:

" Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів".

У відповідності з п. 8 того ж розділу Положення:

"Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов’язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

ОТЖЕ, ЯКЩО ВЛК НЕ ПРОВОДИЛОСЬ ПЕРЕД МОБІЛІЗАЦІЄЙ, ТО І Є ВИСОКИЙ РИЗИК ТОГО ЩО ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИЙ МОЖЕ БУТИ МОБІЛІЗОВАНИЙ БЕЗ ОГЛЯДУ НА НАЯВНІ В НЬОГО СЕРЙОЗНІ ВАДИ ЗДОРОВ'Я! ТАКІ ДІЇ ВОЄНОКОМУ МЕЖУюТЬ ІЗ ЗЛОЧИНОМ З ОЗНАКАМИ ПЕРЕВИЩЕННЯ СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ!

В моїй практиці вже було дві справи з аналогічними обставинами, по яких я з клієнтами звертався до адміністративного суду з позовом про скасування наказу про мобілізацію через відсутність проведення ВЛК. Одну таку справу я виграв!

Тож зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото. Маю ґрунтовний досвід у вирішенні таких питань, і можу реально допомогти!

Микола!

На доповнення до моєї відповіді...

З останніх роз'яснень Генерального штабу від 17 січня 2023 року витікає, що жодний військовозобов’язаний не може бути залучений до бойових дій за відсутності попередньої бойової підготовки. А саме, громадяни України, які не проходили військової служби, можуть бути мобілізованими до центрів ЗСУ для навчання. Така підготовка в навчальних центрах проходитиме за скороченими термінами (7-20 діб в залежності від складності спеціальності).

Бойова підготовка мобілізованих регламентується Порядком організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1443.

Наведений порядок передбачає попередню загальновійськову підготовку осіб, які були залучені до оборони держави, що складається з теоретичної і практичної складової.

Базова підготовка проводиться у формі навчальних занять із загально-військових дисциплін та навчальних зборів, які застосовуються у Збройних Силах та інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях, за відповідними програмами.

Громадяни зобов’язані прибути до визначених місць збору в установлений час у день початку заходів підготовки.

Навчання громадян умінню ведення вогню з визначених видів зброї бойовими патронами проводиться на стрільбищах і в тирах військових частин, вищих військових навчальних закладів, громадської організації “Товариство сприяння обороні України” і спортивних організацій.

Основним методом підготовки є практичні заняття, на які відводиться не менш як 70 відсотків навчального часу.

Отже порушення воєнкомами та командирами ЗСУ їх же керівництвом встановлених правил бойової підговтоки є прямим невиконанням наказів по Генштабу і дають право оскаржувати всі накази таких командирів, що надходять після подібних зловживань.

Такі порушення також дають підстави для оскарження в суді акту мобілізації та направлення у частини, що діслоковані в зонах бойових дій!

Доброго дня, Миколо!

На жаль, порушення порядку призову на військову службу під час мобілізації (відсутність проведення медичного огляду ВЛК з метою визначеня ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я) не є підставою для звільнення з військової служби згідно ст. 26 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Однак, Ви маєте право оскаржити таку мобілізацію в судовому порядку, подавши заяву до адміністративного суду, або ініціювати проведення медогляду вже в якості військовослужбовця, подавши відповідний рапорт на ім'я свого командира.

Якщо говорити про непроведення бойової підготовки, то це також вважається порушенням. Тому на таку бездіяльність військового командування можна подати скаргу. Усна скарга на гарячі лінії Міністерства оборони України за цими номерами: 0-800-500-442, 0-800-500-410, 044-454-44-99.

Звернення на електронну пошту Міністерства оборони України: zvernmou@post.mil.gov.ua, vzg@mil.gov.ua. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання військовослужбовця, викладено суть скарги. На письмовому зверненні має бути підпис заявника та дата. Строк розгляду – один місяць. Контролювати процес можна за номером (044) 253-11-56.

Звернення до регіональних приймалень Міноборони України.

Звернення до Командування медичних сил ЗС України, яке об'єднує під своїм управлінням усі військові шпиталі, санаторії, медичні служби військових частин тощо: +38 (044) 230-73-64, kms_zsu@post.mil.gov.ua.

У тексті звернення потрібно зазначити, що скарга подається на підставі п. 110 Дисциплінарного статуту ЗСУ на неправомірні дії / бездіяльність стосовно військовослужбовця з боку командирів або інших військовослужбовців. Це важливо зазначити, оскільки ст. 1 Закону "Про звернення громадян" забороняє звертатися військовослужбовцям щодо питань службової діяльності.

За Дисциплінарним статутом ЗСУ звернутись особисто або подати скаргу можна також до:

– посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку та інших державних органів;

– з інших питань службової діяльності, крім зазначених, до безпосереднього командира (начальника), дії якого оскаржуються;

– якщо особа, яка порушує права, невідома, то скарга подається в порядку підпорядкованості.

Зокрема, командири військових частин, начальники органів військового управління зобов’язані проводити особисте приймання військовослужбовців, членів їхніх сімей з питань, що стосуються діяльності військової частини.

Варто проконтролювати внесення скарги до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг, а також мати в себе підписану копію скарги, якщо подання здійснюється в письмовому вигляді.

Військовослужбовець має право на отримання письмової відповіді на скаргу. Подання скарги не звільняє від виконання службових обов’язків і наказів командирів (начальників). Таку скаргу можна спробувати подати до Військової служби правопорядку в ЗСУ (och_vsp@mil.gov.ua, (044) 454-73-08, (044) 454-73-03) з проханням видати подання відповідним державним органам чи посадовим особам щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють.

ЗРАЗКИ РАПОРТІВ - https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrain...

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/conv#n...):

Стаття 11. Право військовослужбовців на охорону здоров'я та медичну допомогу

1. Охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.

Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text):

Лікувально-профілактичні заходи

254. Військовослужбовці зобов’язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов’язаний направити хворого до медичного пункту частини.

255. Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.

Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

260. На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

Порядок медичного огляду військовослужбовців визначений главою 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/conv#...)/

"6. Медичний огляд військовослужбовців

6.1. Направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами

У разі незгоди з висновком ВЛК оформленим постановою, така може бути оскаржена до ВЛК вищого рівня або до суду (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення).

Для оскарження постанови ВЛК до ВЛК вищого рівня або безпосередньо до Центральної ВЛК потрібно подати заяву, у якій зазначити причини перегляду постанови. Крім цього, до заяви варто додати документи, видані ВЛК, рішення якої оскаржується. За наявності можна також надати результати попередніх медичних досліджень.

За наслідками розгляду заяви може бути прийняте рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного вирішення питання щодо придатності до військової служби.

Другим способом оскарження постанови ВЛК є звернення до суду адміністративної юрисдикції. Для цього необхідно подати позовну заяву до окружного адміністративного суду.

Оскарження в судовому порядку постанови ВЛК є способом, який може бути реалізованим незалежно від того чи оскаржувалась така постанова до ВЛК вищого рівня чи ні.

Водночас від обраного алгоритму дій залежатиме не лише момент отримання остаточного висновку від такого оскарження, а й строки звернення з позовною заявою до адміністративного суду, зокрема:

• у разі попереднього застосування досудового порядку – строк на судове оскарження становитиме 3 місяці, який починає свій перебіг із дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови;
• у разі оскарження постанови ВЛК безпосередньо до суду – строк для звернення становить 6 місяців із дня, коли особа дізналася про вчинення правопорушення, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК (ст. 122 КАС України).

Пам’ятайте, що звернення з позовною заявою до суду щодо оскарження постанови ВЛК, не зупиняє її виконання.

Отож, рішення ВЛК (у формі постанови) є чинним та підлягає виконанню, поки рішенням суду не буде визнано його протиправність.

Дискусійним на практиці є питання забезпечення позову в такій категорії справ.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Забезпечення позову сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зазначені в ст. 150 КАС України підстави забезпечення позову є оцінними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необхідно враховувати обставини, що містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям ст. 150 КАС України. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові ВС від 21.11.2018 у справі 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі 826/10936/18.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Законодавство передбачає можливість подання заяви про забезпечення позову при зверненні до суду проте заявнику слід ретельно обґрунтовувати свою позицію для задоволення судом такої заяви.

В Ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову від 02.09.2022 справа №600/3008/22-а зазначено: «Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову про зупинення дії оскаржуваних в цій справі Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022 щодо його придатності до військової служби та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії організаційно-розпорядчого та адміністративно-господарського значення, спрямованих на реалізацію зазначених Постанови та Довідки.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову заявник зазначив, що згідно оскаржуваних в цій справі Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022 він є придатним до несення військової служби. Однак, з указаним заявник не погоджується, оскільки внаслідок отриманих поранень його стан здоров’я значно погіршився та фактично унеможливлює подальше несення ним військової служби.

Зазначав, що у зв’язку із вкрай негативним станом свого здоров’я, яке виражено в неможливості пересування внаслідок вогнепального поранення стопи, одержання внаслідок контузії двобічної післятравматичної нейросенсорної приглухуватості першого ступеня зі стійким зниженням слуху та стабільною тенденцією щодо погіршення стану його здоров’я, у разі подальшого виконання покладених раніше на нього обов`язкiв вiйськовослужбовця за посадою кулеметника, він не в змозі витримати такi фiзичні навантаження, що може призвести до летального кінця його життя.

З урахуванням наведеного, заявник зазначив про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки наявні ознаки існування очевидної небезпеки заподіяння смертельної шкоди його здоров`ю та життю до ухвалення рішення у даній справі або шкоди його правам та інтересам позивача і не вжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом. …

З матеріалів справи встановлено, що згідно оскаржуваних в цій справі Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022, заявник є придатним до подальшого несення військової служби.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт отримання поранення заявником під час несення військової служби у зоні бойових дій та стан його здоров’я.

У зв’язку з наведеним, позивач і звернувся до суду з позовом у цій справі про визнання нечинними оскаржуваних Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022, оскільки вважає, що отримані ним поранення та фактичний стан його здоров’я на момент прийняття оскаржуваних рішень фактично унеможливлює несення ним військової служби.

Наведене, на переконання суду, свідчить про існування підстав для вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, суд звертає увагу, що вжиття такого заходу забезпечення позову не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення дії оскаржуваних Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022 не скасовує їх чинності, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі. При цьому суд враховує, що у відповідності до ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, однак в матеріалах справи відсутні відповідні накази або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, виданих на реалізацію оскаржуваних у даній справі Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022, а тому відсутні обставини, які унеможливлюють вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даній справі».

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Миколо!

Якщо за результатами ВЛК Вас визнають обмежено придатним до військової служби, то згідно пункту 20.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах".

Розпочинати потрібно буде з подачі рапорту про переведення за станом здоровя, до рапорту додаєте висновок ВЛК при визнання обмежено придатним. У такому разі відмовити у переведенні права не мають. Рапорт подається на командира (начальника) військової частини у двох екземплярах (або за можливості надсилається поштою рекомендованим листом з описом), один з яких залишається на руках з відміткою про отримання, рапорт підлягає реєстрації у відділі діловодства військової частини (у разі відстутності доказів отримання або відсутності реєстравції рапорту- за рапортом не виникає юридичних наслідків).

Зразок рапорту

Командиру___

В/ч ___

___

(прізвище, ініціали)

Посада,В/ч ___

___

(прізвище, ініціали)

адреса зареєстрованого місця проживання:

___

місце отримання поштової кореспонденції:

___

номер засобів зв’язку:

___

електронна адреса:

___

РАПОРТ

Я,___ (ПІБ, посада, звання, військовий підрозділ), проходжу службу за контрактом \ призваний на військову службу під час загальної мобілізації, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 р.

Прошу Вашого клопотання перед вищим командуванням про переведення мене ___(ПІБ, звання) до В/ч №___ на посаду___за станом здоров'я та явних противопоказань по службі відповідно до постанови(довідки) військово-лікарської комісії від 27.05.2022р. та відповідно до частини другої пункту 82 Указу Президента «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10.12.2008 № 1153/2008 - “Призначення військовослужбовців на рівнозначні посади здійснюється за станом здоров'я - на підставі укладання (постанови) військово-лікарської комісії .

Додатки :

1) Постанова(довідка) військово-лікарської комісії від 27.05.2022р.

З повагою,

___/___

(підпис)(прізвище, ініціали)

«___» ___ 2022 р.

Для обгрунтування залишення за місцем проживання (якщо після повернення відправляють до іншої військової частини):

Відповідно до п. 112 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text) Військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:

• неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість

батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують. Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.

Таким чином, обгрунтування неможливості переводу(залишення у військовій частині за місцем проживання) у Вашому випадку можливе застаном здоров'я. Для цього необхідно подати рапорт до командира або керівника військової частини про неможливість переводу за станом здоров я: до рапорту додаєте висновок ВЛК при визнання обмежено придатним. Рапорт подається на командира (начальника) військової частини у двох екземплярах(або за можливості надсилається поштою рекомендованим листом з описом), один з яких залишається на руках з відміткою про отримання, рапорт підлягає реєстрації у відділі діловодства військової частини(у разі відстутності доказів отримання або відсутності реєстравції рапорту- за рапортом не виникає юридичних наслідків). Рапорт розглядається не більше одного місяця з часу його отримання.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Вітаю!

ВИ МОЖЕТЕ БУТИ ЗВІЛЬНЕНІ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, ЯКЩО ВЛК ВИЗНАЄ ВАС НЕПРИДАТНИМ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

НИЖЧЕ НАВЕДЕНО ВСІ ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЗА КОНТРАКТОМ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

Стаття 26. Звільнення з військової служби

1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

5. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

ВИ МОЖЕТЕ ЗВЕРНУТИСЬ ДО КОМАНДУВАННЯ З РАПОРТОМ ПРО ВАШЕ МЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ, З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ВАШОЇ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Придатність до служби в армії визначає тільки ВЛК (військово-лікарська комісія).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.08.2008 № 402

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України17 листопада 2008 р.за № 1109/15800

Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України

1.1. Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:

військовослужбовців до військової служби;

1.2. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

1.4. Медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею:

10

Військовозобов'язані, які призиваються та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб рядового та офіцерського складу; призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період

ВЛК військових комісаріатів, гарнізонні (госпітальні) ВЛК

II, III (залежно від військового звання), ТДВ "Б", "В", "Г"

1.5. У воєнний час військовослужбовці, військовозобов'язані, працівники Збройних Сил України, крім ВЛК, зазначених у пункті 1.4 розділу II Положення, проходять медичний огляд також у ВЛК евакуаційних пунктів, госпітальних баз.

6.1. Направлення на медичний огляд проводиться:

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

6.4. У разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

6.9. При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.

6.10. Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

6.33. Звільнення військовослужбовців, які не підлягали призову на військову службу за станом здоров'я, без стаціонарного обстеження та медичного огляду забороняється.

20.1. Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

20.3. При медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:

а) "Придатний":

до військової служби;

б) "Непридатний":

до військової служби з виключенням з військового обліку;

до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час);

Постанова "Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців" приймається на воєнний час на підставі статей 7, 11, 12г, 13д, 24, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.

в) "Потребує":

звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів;

відпустки за станом здоров'я на ___ календарних днів;

звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів;

стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у ___ (вказати лікувальний заклад);

направлення у батальйон (команду) видужуючих (постанова приймається на воєнний час);

переведення до ___ (вказати лікувальний заклад (військовий або цивільний) та його дислокацію);

г) "Обмежено придатний до військової служби"

Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.

22.5. Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

22.9. У воєнний час свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК на всіх оглянутих осіб складається у двох примірниках.