Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
880 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Вопрос из Украины.
Один человек попросил одолжить деньги у другого человека.
Этот другой человек сомневается в том, что ему этот человек отдаст долг и попросил одолжить деньги у своего друга для этого человека, который попросил одолжить.
Человек, который попросил одолжить деньги об этом не знает.
Друг одалживает деньги другому человеку, а этот другой человек одалживает деньги первому человеку.
Если первый человек не вернул деньги другому человеку, то кому он не вернул деньги?
Этому другому человеку или его другу?
Будет ли иметь какое-то право этот друг жаловаться на этого человека, который не вернул деньги другому человеку?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (15)
Адвокат, м. Миколаїв, 28 років досвіду
Этому другому человеку или его другу?
Будет ли иметь какое-то право этот друг жаловаться на этого человека, который не вернул деньги другому человеку?
Отдавать должен должен тот кто брал у того у кого брал, а договоренности между первым и третьим лицом - это только лишь их договоренности.
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Сергію!
Якщо перший чоловік позичав гроші у другого чоловіка, то відповідальність за їх повернення він нестиме саме перед ним, а не перед його другом, у якого той брав гроші. Друг не буде мати ніякого права скаржитися на першого чоловіка, так як гроші він позичав не йому, а другому чоловіку.
У разі виникнення уточнюючих питань, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.
Юрист, м. Конотоп, 7 років досвіду
Повертати кошти має та особа, яка їх брала в борг, тій особі, у якої брали в борг.Чи матиме хтось право скаржитись на неповернення грошей?? Матиме, якщо сума коштів, яка береться в борг якось буде оформлена( розписка, договір тощо)Якщо ж нічим довести факт отримання грошей- то немає підстав і скаржитись
Да, всё так, но устный договор 2-го человека с его другом всё же был.
Неужели этот договор не имеет никакой юридической силы?
Получается, что деньги фактически украли у друга, а не у 2-го человека и этот друг не имеет никаких прав жаловаться на 1-го человека, если 2-й человек устно договаривался со своим другом одолжить деньги 1-му человеку?
Юрист, м. Конотоп, 7 років досвіду
Так, якщо одна зі сторін усного договору заявлятиме, що ніякого договору не було, і гроші не передавав, то інша сторона повинна довести обставини, на які посилається(передачу грошей у борг)
Не было сказано на что нужны деньги. Просто была просьба одолжить.
Юрист, м. Конотоп, 7 років досвіду
Наявність цього прохання та сам факт передачі грошей потрібно довести, якщо інша сторона буде це заперечувати
Адвокат, м. Суми, 8 років досвіду
Доброго дня!
Якщо перший займав у другого для того, щоб дати у позику грощі, то між кожною групою виникає договір позики. Ці договори між собою не пов'язані, а тому відносини і відповідальність виникають за кожним з договорів окремо.
Якщо перший домовився з другим про те, щоб той надав у позику грошові кошти третьому, то в цому випадку виникають договірні відносини між другим та третім.
Якщо залишились питання, або треба більш детально роз'яснти, звертайтесь через приватні повідомлення.
Всё было устно.
Первый не знает о том, что второй одолжил для него деньги у третьего.
Получается, что первый через второго фактически украл деньги у третьего.
Имеет ли какое-то право третий жаловаться на первого?
Адвокат, м. Чернігів, 14 років досвіду
Ні. Перша особа (позичальник) не знала про 3-ю особу. Тим більше, це ніде письмово не було закріплене, що 3-я особа дає кошти 2-й для передачі в борг 1-й.
Получается, что первый украл деньги у третьего через второго и всё остается безнаказанно, потому что нет никаких доказательств?
Адвокат, м. Суми, 8 років досвіду
У підповідності до ч.1 ст 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Неоподаткованим мінімумом є 17 грн.
17*10 = 170. Тобто до 170 грн. письмова форма договору не є обов'язковою.
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня. Щоб бути в впевненим що вам повернуть кошти треба гроші позичати під нотаріально завірену розписку. Або хоча просто під розписку зі свідками.
У вашому випадку, иютрй хто позичів той і повинен віддати, ролі не грає що перший не віддав другому. Другий у будь якому випадку повинен повернути третьому
Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Доброго дня!
право вимоги матиме той хто давав кошти у борг, а відповідатиме , той кому кошти були фактично передані.
якщо нотаріальної розписки не складалось та не було мінімум 3-х свідків , факт передавання коштів підтвердити буде складно.
для суду мало доказів , можуть навіть не прийняти позовну заяву.
можливо звернення до поліції за фактом шахрайства - ст.190 КК України, але там теж потрібні докази заволодівання коштами шляхом обману Вас, має бути умисел , як факт правопорушення.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Основні відмінності:
Предметом договору позички є неспоживчі речі, визначені індивідуальними ознаками.
Предметом договору позики – грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками.
Договір позички є безоплатним, а позики може бути як безоплатним, так і оплатним.
За договором позики право власності на річ переходить до позичальника, а за договором позички – залишається у позичкодавця, а річ передається другій стороні лише у користування.
має бути договір, розписка , запис чи відеофіксація , виписки з банку про зарахування.
шанси щодо вимог низькі.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1949):
"Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні
1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);...";
"Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність...
Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі...
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
---
Доброго дня, пане Сергію! По-перше, будуть мати місце двох окремих договорів позики - друга особа буде мати право вимоги до першої, третя особа - до другої. У випадку вимоги третьої особи до другої остання має право відступити своє право вимоги до першої (без її згоди, але з повідомленням про відступлення права вимоги). У випадку незгоди третьої особи та звернення до суду з позовом до другої - друга особа має право або подати заяву про залучення належного відповідача (першої особи), або подати позов до першої заяви з клопотанням об'єднання розгляду справ в одному провадженні. По-друге, стосовно усної форми позик, договори, як такі, що будуть виконуватись у момент їх вчинення, є, будуть, можуть бути визнані дійсними. Крім того, у випадку заперечення однієї із сторін, за клопотанням управненої сторони суд може призначити судово-психологічну експертизу (поліграф, детектор брехні).