кримінальний протсупок (довідка про несудимість)

Вітаю!

Добрий день, таке питання, якщо був кримінальний протсупок, санкції за нього були у виді штрафу, він оплачений, довідка про несудимість в такому випадку буде показувати судимість?

СКОРІШЕ ЗА ВСЕ, ЩО НЕ БУДЕ.

ЯКЩО ШТРАФ БУЛО ВАМИ ОПЛАЧЕНО І БІЛЬШЕ ЖОДНИХ САНКЦІЙ НАКЛАДЕНО НЕ БУЛО, ВИ ВЖЕ ВВАЖАЄТЕСЬ ТАКИМ, ЩО НЕ МАЄ СУДИМОСТІ, ОСКІЛЬКИ ТАКИМ ЧИНОМ ВІДБУЛИ ПОКАРАННЯ.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131)

Стаття 89. Строки погашення судимості

Такими, що не мають судимості, визнаються:

...

2-1) особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання.

ТИМ НЕ МЕНШЕ, СПРОБУЙТЕ ОТРИМАТИ ДОВІДКУ ПРО НЕСУДИМІСТЬ. ЗАРАЗ ЦЕ РОБИТЬСЯ ОНЛАЙН ЗА ПОСИЛАННЯМ: https://diia.gov.ua/services/vityag-pro-nesudimist

Успіхів. Всього доброго!

Доброго дня, вибачте за не уважність, ви оплатили штраф тому можно вважати що ви відбули покарання, тому відповідно Частина 2 прим (позначка 1 зверху) ст. 89 КК України. ВЫ НЕ СУДИМІ. Надайте копію чеку про сплату до суду.

Якщо пройшов рік з моменту оплати штрафу, то не буде показувати.

Після оплати штрафу вы вважаєте с не СУДИМІ бо це проступок, рік це коли злочин

Це системні питання, я коли замовляв через Сервісний центр МВС іноді приходило протягом 1-2 днів, інколи протягом тижня.

Доброго дня, Андрію!

В статті 89 Кримінального кодексу України врегульовано питання погашення судимості за кримінальні правопорушення. Необхідне я виділив жирним шрифтом.

Такими, що не мають судимості, визнаються:

1) особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання;

2) жінки, засуджені відповідно до статті 79 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання;

2 - 1 ) особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання;

{Пункт 3 статті 89 виключено на підставі Закону № 1698-VII від 14.10.2014 }

4) особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту;

5) особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення;

6) особи, засуджені за вчинення злочину до обмеження волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення;

7) особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за нетяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення;

8) особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення;

9) особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

{Стаття 89 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011 , № 1698-VII від 14.10.2014 , № 2617-VIII від 22.11.2018 }

Тобто у Вашому випадку судимість вважається погашеною з моменту оплати штрафу.

З повагою, адвокат Айвазян

Доброго дня!

Згідно пункту 2 - 1 ст.89 ККУ особи, засуджені за вчинення кримінального проступку вважаються такими, що не мають судимості після відбуття покарання.

Органом, уповноваженим виконувати вирок суду у вигляді штрафу, є орган пробації. Згідно з статтею 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.

Якщо Ви сплатили штраф та повідомили відповідні органи - Ви вважаєтесь несудимим.

У разі виникнення додаткових питань, звертайтесь! Всього доброго!

Вітаю! З 01.01.2020 р., якщо людину засудили за кримінальний проступок, після відбуття покарання він вважається таким, який не має судимості (п.2-1 ст. 89 Кримінального кодексу України).

Доброго дня, Andrew.

У ВИТЯЗІ ПРО СУДМІСТЬ/НЕСУДИМІСТЬ БУДЕ ЗАЗНАЧЕНО ПРО ТЕ, ЩО ВИ НЕ СУДИМИЙ (ПУНКТ 2-1 СТ.89 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"ЗВЕРТАЙТЕСЯ" У РАЗІ НАЯВНОСТІ ЗАПИТАНЬ.

Всього доброго!

Доброго дня!

У вас проступок тому буде вказано , що судимості не має станом на зараз у вас п. 2-1 СТ.89 КК України

Довідка про несудимість – це документ, який засвідчує, що людина не притягувалася до відповідальності за злочини, або в неї знята, погашена судимість, людина не в розшуку.

Правильно цей документ називається: довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України. Необхідна людині, яка хоче оформитись на роботу, взяти участь у тендері, здійснити усиновлення чи встановити опіку, отримати дозвіл на придбання, зберігання та носіння зброї та набоїв до неї тощо.

Порядок отримання довідки про несудимість здійснюється відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 № 207 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України».

Довідка може видаватися особі, яка досягла 14 років за її особистим запитом.

Отримати довідку можливо у два способи:

• електронний варіант – довідка надійде на вказану у формі заповнення електронну адресу;
• паперовий варіант – довідку можна забрати у бажаному територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України (ТСЦ МВС).

Для отримання довідки в електронному вигляді необхідно:

1. Перейти на сайт Електронні інформаційні послуги https://vytiah.mvs.gov.ua/app/landing.
2. Перейти на вкладку «Отримати витяг».
3. Обрати, яким чином ви будете підтверджувати свою особу, – використовуючи електронний підпис чи BankID.
4. Перевірити свої дані, поставити відмітку для надання дозволу на обробку своїх даних і натиснути кнопку «Далі».
5. Заповнити місце реєстрації (у разі зміни ПІБ зазначити, що саме змінювали та яке ПІБ було раніше).
6. Обрати мету отримання довідки, який тип витягу необхідний – повний чи скорочений, вказати Ваш номер телефону, електрону адресу та натиснути кнопку «Надіслати запит».

Якщо обираєте «скорочений» тип витягу, це означає, що довідка включатиме лише відомості про відсутність/наявність судимості. Обравши «повний» тип витягу, ваша довідка включатиме відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

Отримати довідку про несудимість в електронному вигляді можна через застосунок «Дія». Для цього достатньо перейти за посиланням: https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/dovidki-ta-vityagi.

Якщо Ви плануєте подати запит у письмовій формі для отримання довідки про несудимість, необхідно особисто або уповноваженій у встановленому порядку особі – представнику (наприклад батьками) звернутися до ТСЦ МВС незалежно від реєстрації місця проживання. При собі необхідно мати документ, що посвідчує особу заявника. Якщо запит подається через представника, додатково необхідно надати документ, що посвідчує особу представника; оригінал та копію документа, яким уповноважено представника.

Готову довідку про несудимість в паперовому вигляді можна отримати лише в тому ТСЦ МВС, до якого ви зверталися в письмовій формі.

Довідка про несудимість видається безкоштовно.

У разі тимчасового або постійного перебування особи за межами держави довідку про несудимість можна отримати в посольствах або консульських установах України.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю. Кримінальний проступок - це передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. ( згідно ч.2. ст.12 КК України)

Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Після внесення змін до КК України було виключено поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.

Кримінальні правопорушення в КК України поділяються на:

• кримінальні проступки (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);
• злочини невеликої тяжкості (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);
• тяжкі злочини (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);
• особливо тяжкі злочин (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).

Повний перелік кримінальних проступків (станом на 01 липня 2020 року):

• умисне легке тілесне ушкодження (ч.1, 2 ст.125 КК України);
• побої та мордування (тільки ч.1 ст.126 КК України);
• погроза вбивством (тільки ч.1 ст.129 КК України);
• розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст.132 КК України);
• примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи (ч.4 ст.134 КК України);
• ненадання допомоги хворому медичним працівником (тільки ч.1 ст.139 КК України);
• насильницьке донорство (тільки ч.1 ст.144 КК України);
• незаконне розголошення лікарської таємниці (ст.145 КК України);
• експлуатація дітей (тільки ч.1 ст.150 КК України);
• примушування до вступу в статевий зв'язок (тільки ч.1, 2 ст.154 КК України);
• порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації чи агітації референдуму (тільки ч.1,2,3 ст.159-1 КК України);
• порушення недоторканості житла (тільки ч.1 ст.162 КК України);
• порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (тільки ч.1 ст.163 КК України);
• ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст.164 КК України);
• ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст.165 КК України);
• розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (тільки ч.1 ст.168 КК України);
• перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст.171 КК України);
• грубе порушення законодавства про працю (тільки ч.1 ст.172 КК України);
• грубе порушення угоди про працю (ст.173 КК України);
• примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст.174 КК України);
• невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (тільки ч.1 ст.175 КК України);
• порушення недоторканності приватного життя (тільки ч.1 ст.182 КК України);
• порушення права на отримання освіти (тільки ч.1 ст.183 КК України);
• порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст.184 КК України);
• крадіжка (тільки ч.1 ст.185 КК України);
• викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (тільки ч.1 ст.188-1 КК України);
• шахрайство (тільки ч.1 ст.190 КК України);
• заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст.192 КК України);
• незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст.193 КК України);
• погроза знищення майна (ст.195 КК України);
• самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (тільки ч.1 ст.197-1 КК України);
• умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (тільки ч.1 ст.209-1 КК України);
• порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (тільки ч.1 ст.213 КК України);
• розголошення комерційної або банківської таємниці (ст.232 КК України);
• незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (тільки ч.1 ст.239-1 КК України);
• незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (тільки ч.1 ст.239-2 КК України);
• порушення законодавства про захист рослин (ст.247 КК України);
• незаконне полювання (тільки ч.1 ст.248 КК України);
• незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (тільки ч.1 ст.249 КК України);
• умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (тільки ч.1 ст.252 КК України);
• проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (тільки ч.1 ст.253 КК України);
• безгосподарське використання земель (тільки ч.1 ст.254 КК України);
• незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (тільки ч.1 ст.268 КК України);
• порушення вимог законодавства про охорону праці (тільки ч.1 ст.271 КК України);
• порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (тільки ч.1 ст.272 КК України);
• порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (тільки ч.1 ст.275 КК України);
• порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (тільки ч.1 ст.276 КК України);
• блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (тільки ч.1 ст.279 КК України);
• примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків (тільки ч.1 ст.280 КК України);
• порушення правил повітряних польотів (тільки ч.1 ст.281 КК України);
• порушення правил використання повітряного простору (тільки ч.1 ст.282 КК України);
• самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (тільки ч.1 ст.283 КК України);
• ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст.284 КК України);
• неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден (ст.285 КК України);
• знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу (ст.290 КК України);
• групове порушення громадського порядку (ст.293 КК України);
• заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку (ст.295 КК України);
• хуліганство (тільки ч.1 ст.296 КК України);
• незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини (тільки ч.1 ст.298 КК України);
• знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду (тільки ч.1 ст.298-1 КК України);
• створення або утримання місць розпусти і звідництво (тільки ч.1 ст.302 КК України);
• незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (тільки ч.1 ст.309 КК України);
• посів або вирощування снотворного маку чи конопель (тільки ч.1 ст.310 КК України);
• незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (тільки ч.1 ст.311 КК Укранїни);
• незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (тільки ч.1 ст.319 КК України);
• спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (тільки ч.1 ст.323 КК України);
• ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (ст.335 КК України);
• ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст.337 КК України);
• незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні (ст.339 КК України);
• опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (тільки ч.1 ст.342 КК України);
• втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця (ст.343 КК України);
• погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (тільки ч.1 ст.350 КК України);
• перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради (ст.351 КК України);
• перешкоджання діяльності Рахункової палати, члена Рахункової палати (ст.351-1 КК України);
• перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ст.351-2 КК України);
• самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (тільки ч.1 ст.353 КК України);
• примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (тільки ч.1 ст.355 КК України);
• самоправство (ст.356 КК України);
• викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (тільки ч.1 ст.357 КК України);
• підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (тільки ч.1, 2, 4 ст.358 КК України);
• умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі (тільки ч.1 ст.360 КК України);
• завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (тільки ч.1 ст.371 КК України);
• розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (тільки ч.1 ст.381 КК України);
• введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (тільки ч.1 ст.384 КК України);
• відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків (ст.385 КК України);
• перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст.386 КК України);
• розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування (ст.387 КК України);
• ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст.389 КК України);
• умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості (ст.389-1 КК України);
• невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників (ст.390-1 КК України);
• порушення правил адміністративного нагляду (ст.395 КК України);
• втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст.397 КК України);
• представництво в суді без повноважень (ст.400-1 КК України);
• необережне знищення або пошкодження військового майна (тільки ч.1 ст.412 КК України);
• незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею (тільки ч.1 ст.435 КК України);
• незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (ст.445 КК України).

Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України. Особливості початку досудового розслідування у формі дізнання визначені статтею 298 КПК України.Керівник органу дізнання визначає дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими главою 25 КПК України.

Згідно частині 3 статті 214 КПК, особливістю процедури дізнання, в порівняннні із процедурою досудового розслідування є слідчі або розшукові дії які можуть проводитися до моменту внесення відомостей до ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

Згідно статті 298-1 КПК України введено нове поняття , таке як процесуальні джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки.

Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 КПК України, також є:

• пояснення осіб, результати медичного освідування,
• висновок спеціаліста,
• показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом 72 годин або 20 діб, якщо підозрюваний не визнає вину або існує необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.

В окремих випадках про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову для проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів.

Дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.

Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 301 КПК України, а саме:

Дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 КПК України, подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.

Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 КПК України, протягом двадцяти чотирьох годин здійснити одну із зазначених дій:

• прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 КПК України, - про негайне звільнення затриманої особи;
• повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 КПК України);
• звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності;
• у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

Згідно статті 302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Слідчий, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:

1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами частини другої статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами частини другої статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок може бути звільнена від кримінальної відповідальності:

у зв'язку з дійовим каяттям (стаття 45 КК України)

у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46 КК України)

у зв'язку з передачею особи на поруки (стаття 47 КК України)

у зв'язку зі зміною обстановки (стаття 48 КК України)

у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49 КК України)