Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
882 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Добрый день, ситуация следующая в 2020 году меня приняли на новой почте с 1 грамом амфетамина, после оформления всех протоколов я пообщался со следователем и он после моего вопроса что мне за это будет сказал, "если всё норм, то ничего".
Ни штрафа, ни суда ничего не было.
И вот меня останавливают полицейские и по базе проверяют и видят, что меня принимали с 1 грамом амфетамина.
Вопрос следующий:
1. Можно себя удалить как-то из базы полиции ?
2. Может ли это дело ещё всплыть или есть какой-то срок давности?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (6)
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Доброго дня.
Наслідки - кримінальна відповідальність по ст. 309 ККУ
«Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
- караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 цього Кодексу, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах,
- караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років
Звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 309 КК УкраїниЧастина четверта статті 307 КК України передбачає спеціальний вид обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України. Так, особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу). Передумовою такого звільнення є вчинення даною особою однієї чи кількох дій, передбачених частиною першою статті 309 КК України, незалежно від того, закінченими чи незакінченими вони були, проте перелік дій є вичерпним. У випадку, якщо особа вчинила згадані вище дії за наявності кваліфікуючих обставин, передбачених частинами другою або третьою статті 309 КК України, передумова такого звільнення відсутня.
Поряд з цим, частиною четвертою статті 309 Кримінального кодексу України передбачено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті. Тобто, підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 КК України, складається з двох елементів, а саме: добровільного звернення цієї особи до лікувального закладу і початку її лікування від наркоманії.
Згадана вище норма права заохочує особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 КК України і захворіла на наркоманію, добровільно пройти лікування від наркотичної залежності.
Особою, хворою на наркоманію, визнається така особа, якій у встановленому порядку медичним закладом встановлено діагноз «наркоманія» - хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенціями ООН чи Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України і який характеризується психічною або фізичною залежністю від них (стаття 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»).
Особа за власним вибором має право на звернення до лікувального закладу, зареєстрованого у встановленому законом порядку, яким може бути як державна лікарня, диспансер, поліклініка, так і установи недержавної форми власності, зареєстровані у встановленому законом порядку (наприклад, клініки, медичні центри, кабінети тощо). Звернення і початок лікування повинні мати місце після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, але до закінчення трирічного строку давності.
Звернення визнається добровільним, якщо особа за своєю волею (необов'язково за своєю ініціативою) звертається до лікувального закладу, усвідомлюючи, що має можливість безперешкодно вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 КК України. Якщо особа звертається до лікувального закладу у зв'язку із викриттям її участі у цьому кримінальному правопорушенні, таке звернення вважається не добровільним, а вимушеним.
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на цій підставі, слід з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення (пункт 23 постанови Пленуму).
Особа визнається такою, що розпочала лікування від наркоманії, якщо вона почала виконувати призначення лікаря. Про це може свідчити початок амбулаторного лікування, поміщення до стаціонару тощо. Якщо особа добровільно звернулася до лікувального закладу з проханням про лікування від наркоманії, але з будь-яких причин (наприклад через відсутність вільних ліжко-місць у лікарні, ліків чи належних спеціалістів тощо) все ж таки не розпочала таке лікування, то підстава для звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 309 КК України, відсутня.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чатідоброго дня.
II. Порядок формування та ведення в ІП "ЄО" обліку за категорією "заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події"1. В ІП "ЄО" обліку підлягають відомості щодо заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події фізичних або юридичних осіб, рапорти поліцейських про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення.
2. Підставами для внесення відомостей до ІП "ЄО" є заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапорт поліцейського про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, що надійшли до органу (підрозділу) поліції.
Під час внесення інформації до ІП "ЄО" зазначаються (у тому числі автоматично присвоюються):
дата, година та реєстраційний номер заяви чи повідомлення;
найменування органу (підрозділу) поліції, до якого надійшли заяви чи повідомлення на реєстрацію;
посада особи, яка отримала заяву чи повідомлення;
спосіб та форма надходження до органу (підрозділу) поліції заяви чи повідомлення;
дата та реєстраційний номер заяви чи повідомлення в підрозділі документального забезпечення органу (підрозділу) поліції;
найменування органу (підрозділу) поліції, дата та реєстраційний номер заяви чи повідомлення про кримінальні правопорушення, з якого надійшли заяви чи повідомлення для реєстрації;
вид та опис події;
початкова та уточнена правові кваліфікації кримінального правопорушення із зазначенням статті (пункту, частини статті) Кримінального кодексу України;
зміст заяви чи повідомлення (дата, година, адреса, місце, найменування підприємства, установи, організації, спосіб, знаряддя, засоби, розміри збитків, інші особливості події);
дані про оперативне інформування чергової служби вищого рівня;
місце події: країна, область, район, населений пункт, вулиця, будинок, GPS-координати (широта і довгота);
час виїзду, прибуття, закінчення роботи слідчо-оперативної групи та її склад;
результат розгляду заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події.
3. Унесення інформації до ІП "ЄО" здійснюється невідкладно після її отримання працівниками чергової служби (уповноваженими посадовими особами) органів (підрозділів) поліції.
4. Інформація за категорією "заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події" зберігається в ІП "ЄО", доки не мине її практична потреба, але такий строк не може бути меншим п'яти років.
https://ips.ligazakon.net/document/RE33710?an=100
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Іване!
Порядок внесення в ІП НПУ регулю.ться Наказом МВС №508 "Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми "Єдиний облік" інформаційно комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України". В Інструкції зазначено:
1. В ІП "ЄО" обліку підлягають відомості щодо заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події фізичних або юридичних осіб, рапорти поліцейських про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення.
2. Підставами для внесення відомостей до ІП "ЄО" є заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапорт поліцейського про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, що надійшли до органу (підрозділу) поліції.
Під час внесення інформації до ІП "ЄО" зазначаються (у тому числі автоматично присвоюються):
дата, година та реєстраційний номер заяви чи повідомлення;
найменування органу (підрозділу) поліції, до якого надійшли заяви чи повідомлення на реєстрацію;
посада особи, яка отримала заяву чи повідомлення;
спосіб та форма надходження до органу (підрозділу) поліції заяви чи повідомлення;
дата та реєстраційний номер заяви чи повідомлення в підрозділі документального забезпечення органу (підрозділу) поліції;
найменування органу (підрозділу) поліції, дата та реєстраційний номер заяви чи повідомлення про кримінальні правопорушення, з якого надійшли заяви чи повідомлення для реєстрації;
вид та опис події;
початкова та уточнена правові кваліфікації кримінального правопорушення із зазначенням статті (пункту, частини статті) Кримінального кодексу України;
зміст заяви чи повідомлення (дата, година, адреса, місце, найменування підприємства, установи, організації, спосіб, знаряддя, засоби, розміри збитків, інші особливості події);
дані про оперативне інформування чергової служби вищого рівня;
місце події: країна, область, район, населений пункт, вулиця, будинок, GPS-координати (широта і довгота);
час виїзду, прибуття, закінчення роботи слідчо-оперативної групи та її склад;
результат розгляду заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події.
3. Унесення інформації до ІП "ЄО" здійснюється невідкладно після її отримання працівниками чергової служби (уповноваженими посадовими особами) органів (підрозділів) поліції.
4. Інформація за категорією "заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події" зберігається в ІП "ЄО", доки не мине її практична потреба, але такий строк не може бути меншим п'яти років.
Розділ III. Інструкції передбачає порядок формування та ведення в ІП "ЄО" обліку за категорією "учасники кримінального правопорушення та іншої події"
1. В ІП "ЄО" обліку підлягають відомості про фізичних або юридичних осіб, які звернулися до органів поліції із заявами і повідомленнями про кримінальні правопорушення та інші події, а також про підозрюваних осіб, яких затримали під час вчинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.
2. Підставами для внесення до ІП "ЄО" відомостей про учасників кримінального правопорушення та іншої події є надання до органу (підрозділу) поліції фізичними особами відповідної інформації про себе, юридичну особу або підозрювану особу, а також рапорт поліцейського.
Під час внесення інформації до ІП "ЄО" зазначаються:
прізвище, ім'я, по батькові заявника, дата і місце народження;
місце проживання заявника (країна, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири);
контактний номер телефону заявника, підприємства, установи, організації;
дані про підозрюваних осіб (опис зовнішності, особливі прикмети та фотозображення), яких затримали під час вчинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;
дата та час повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги.
3. Унесення інформації до ІП "ЄО" про заявника, осіб, до яких застосовано запобіжні заходи, здійснюється невідкладно після її отримання працівниками чергової служби (уповноваженими посадовими особами) органів (підрозділів) поліції.
Примусове видалення з такої бази згадувань про певних осіб чи майно відбувається лише за дозволом уповноважених осіб, яким підпорядковані питання здійснення контролю за роботою інформаційної підсистеми "Єдиний облік" інформаційно комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України".
Для того Ви можете звернутись з відповідною заявою до поліції.
Виникне потреба у отриманні моїх роз'яснень, функціонал сайту дає Вам таку можливість!
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, м. Харків, 16 років досвіду
Спілкуватися у чатіДобрый день! Так дела же Вы говорите не было... Если не было суда, то фактически и производство открыто не было. А то что был факт задержания, ну так он формально ни о чем не говорит. Что не исключает возможность предвзятого отношения к Вам конкретного индивида из Патрульной полиции, который увидит эту информацию.
В идеале можно изучить вопрос незаконной обработки персональных данных или неорганизации надлежащего доступа к информации Национальной полицией своих сотрудников.
Кроме того, можно подать иск в суд о защите чести, достоинства и деловой репутации и в судебном порядке установить, что нет фактов, порочащих Вас, а искажение информации полицией в своей базе - вредит Вашей репутации и противоправно. Но это всё рутинно, долго и не для этих времён. Сейчас вообще по-моему плевать где у кого какие были приводы, задержания и уголовные сроки...
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Доброго вечора, Іван.
ТРЕБА ПОДАТИ ЗАЯВУ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО БАЗИ ДАНИХі інформаційної бази даних «АРМОР»:
За вимогами ст.19 Конституції України – «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Відповідно до вимог ст.40 Конституції України - «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
Згідно до вимог ст.1 Закону України «Про звернення громадян» - «Звернення громадян. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. …».
Відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про звернення громадян» - «Права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень».
Згідно до вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян» - «Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг. Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ст.21 Конституції України – «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними».
Згідно до вимогст.22 Конституції України – «Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Звертайтеся через функціонал біля фото.
Всього доброго!
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
"ІНСТРУКЦІЯ з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0739-19#Text):
" III. Порядок формування та ведення в ІП «ЄО» обліку за категорією «учасники кримінального правопорушення та іншої події»...
4. Інформація в ІП «ЄО» про заявника, підозрювану особу автоматично знеособлюється через п’ять років після розгляду уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події. Знеособлення зазначених відомостей здійснюється шляхом видалення, що виключає подальшу можливість поновлення таких відомостей.".
Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):
"Стаття 19 ... Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.".
---
Доброго дня, пане Іване! Наведене положення Конституції України для осіб публічного права (посадових осіб органів державної влади - Національної поліції) має вираз спеціального дозвільного принципу: "Заборонено все, що прямо не дозволено законом". Наведена Інструкція не передбачає дострокового (раніше 5 років) видалення інформації в ІП "ЄО", тому, як я вважаю, не може видалена ні за заявою підозрюваного (Вашою заявою), ні за рішенням суду.