Опека над инвалидом 2 не рабочей группы

Доброго дня, Олександре!

Я готовий Вам допомогти у вирішення Вашого питання, але для того мені потрібно чітко знати, якою є причина чи причини погроз сусідів щодо припинення опіки над інвалідом ІІ групи. Без того мені буде доволі складно робити якісь висновки і подавати практичні поради. Разом з тим зупинюсь на деяких аспектах припинення повноважень опікуна, а також на підставах звільнення опікуна від його повноважень

Згідно частини першої статті 55 Цивільного кодексу України опіка встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

У відповідності из частиною першою статті 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

В законі чітко визначено, в яких саме випадках припиняються повноваження опікуна. Таке може статися в разі:

• поновлення цивільної дієздатності підопічного - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення його цивільної дієздатності;
• визнання підопічного недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
• смерті підопічного - з дати його смерті;
• звільнення його від повноважень піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду або з дати прийняття рішення органом опіки та піклування про звільнення від повноважень піклувальника;
• обмеження його цивільної дієздатності - з дати набрання чинності рішенням суду про обмеження його цивільної дієздатності;
• визнання його недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
• його смерті - з дати його смерті.

В той самий час законодавство встановлює перелік підстав, за яких можливе звільнення опікуна від його повноважень. Це можуть бути:

• заява опікуна;
• невиконання належним чином своїх обов'язків;
• неможливість виконання повноважень опікуна внаслідок тяжкої хвороби;
• порушення прав і законних інтересів підопічного, зокрема умисне залишення його без нагляду та допомоги в разі, коли він перебував у небезпечному для життя та здоров'я стані, якщо опікун або піклувальник мав змогу забезпечити нагляд або надати допомогу підопічному;
• встановлення режиму окремого проживання подружжя, якщо один із подружжя є опікуном або іншого;
• відбування опікуном покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;
• перебування опікуна під вартою під час здійснення кримінального провадження щодо нього;
• виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для призначення опікуном;
• наявність суперечностей між інтересами опікуна та підопічного, що зумовлює негативні наслідки для підопічного.

Якщо нічого схожего серед переліченого мною у Вашій ситуації Ви не знаходите, то Вам і переживати немає за що!

ДО ТОГО Ж ЗМІНА ОПІКУНА - НЕ ТАКА ПРОСТА ІСТОРІЯ.

Стаття 300 ЦПК України зазначає, що,суд, приймаючи постанову про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого лрікуна, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

Рішення суду надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Тобто, аби змінити опікуна необхідно надати такі документи:

• рішення органу опіки та піклування про звільнення попереднього опікуна або заява самого опікуна про відмову від опікунства;
• подання органу опіки та піклування до суду про призначення іншої особи опікуном;
• рішення суду про визнання особи, над якою встановлюється опіка, недієздатною.

Як бачите, в усіх випадках питання позбавлення опікунства вирішується не агульно, як комусь схочеться, а лише в судовому порядку із залученням органів опіки та за наявності конкретних підстав для такого кроку.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обгрунтованими заявами будь-яких осіб можуть подати заяву до суду про звільнення опікуна від виконання покладених на нього обов'язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов'язків.

Відповідно до ст. 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Права та обов'язки опікуна визначені у положеннях ст. 67 ЦКУ, зокрема:

• Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
• Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
• Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.
• Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Крім того, відповідно до п.3.2. Правил опіки та піклування опікунами не можуть бути особи, які:

• не досягли 18 років;
• визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
• раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
• позбавлені батьківських прав;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
• засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Якщо опікун належно виконує покладені на нього обов'язки, не порушує закон, не має медичних протипоказань - його не можуть звільнити.

Щоб оцінити Вашу ситуації, необхідно знати на якій підставі сусіди хочуть скаржитися до органів опіки та піклування.

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Вітаю, Олександре!

Помогите пожалуйста соседи угрожают лишение опеки инвалида 2 не рабочей группы и угрожают вызвать социальную службу

Чим обгрунтовуються їх скарги? Рішення так чи інакше приймає орган опіки або піклування, а не сусіди.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

Стаття 76. Припинення опіки

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

В ситуації потрібно розбиратись, оскільки поверхневий аналіз тут не допоможе.

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

Вітаю Вас, Олександре! Питання встановлення та припинення опіки вирішує суд, а не сусіди, перехожі, соціальні служби, міський голова чи будь-хто інший... Лише суд.

Всі ми мали сусідів і дуже часто вимушені були дізнаватись який "непотріб" живе поряд і як проявляє себе у дрібних побутових справах, вважаючи, що дрібними побутовими пакощами ніхто не буде займатись з державних органів.

Питання встановлення та припинення опіки вирішує суд, а не сусіди, перехожі, соціальні служби, міський голова чи будь-хто інший... Лише суд. Натомість якщо сусіди проявляють надмірний інтерес до вашого життя, Ви можете їм нахадати, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу передбачена кримінальна відповідальність за частиною першою статті 182 (Порушення недоторканності приватного життя) Кримінального кодексу України.

Будь-яка поширена щодо Вас інформація будь-якою особою - може бути спростована в судовому порядку шляхом подання відповідного позову.

Відповідно до ст. 3 Конституції України честь і гідність людини визнані найвищою соціальною цінністю. Порушення цих фундаментальних прав вимагає відповідного захисту. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Чинне законодавство України виділяє два способи захисту: загальні та спеціальні, які застосовуються в судовому та позасудовому порядку.ОТЖЕ, у випадкупоширення інформації, що порушує честь, гідність та ділову репутацію особа, права якої порушено може або ж безпосередньо звернутися до особи, яка здійснила дане порушення, з вимогою про спростування такої інформації, або до суду з позовом про захист гідності, честі та ділової репутації.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

До таких спеціальних способів захисту відносяться:

• спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК)
• заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК).

В окремих випадках, що прямо передбачені чинним законодавством (ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України, ст. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи») фізична особа також має право вимагати спростування недостовірної інформації у випадку, коли вона поширена стосовно інших осіб.Насамперед, це стосується членів сім’ї фізичної особи, це наприклад подружжя, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки тощо. Однак, таке поширення неправдивої інформації стосовно членів сім’ї фізичної особи повинно порушувати особисті немайнові права саме цієї фізичної особи.

Згідно з положеннями статті 277 Цивільного кодексу України і статті 81 Цивільного процесуального кодексу України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладено на відповідача.

ОТЖЕ, у разі подання Вашими сусідами офіційного звернення до соціальних служб - Ви маєте право отримати належним чином засвідчену копію такого звернення і у разі, якщо відомості в ньому містять твердження, які порушують Вашу честь, гідність або ділову репутацію - звернутись до суду з дефомаційним позовом про спростування такої інформації.

Крім того, якщо соціальні служби ініціюють позбавлення Вас права бути опікуном через суд, Ви можете на підставі того, що суд розглядає дефомаційний спір - зупинити провадження у справі про припинення опіки.

Якщо будуть ще питання - з радістю відповім.

Гарного Вам дня та терпіння у взаємовідносинах з сусідами!

Доброго дня, Олександр.

ЗА ЗАКОНОМ:

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

• у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
• у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
• у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Всього доброго.

Доброго дня!

Опіка припиняється виключно судом за заявою органу опіки чи опікуна,або підопічного.

опишу опіку та догляд:

Відповідно до ч.1 ст. 39 Цивільного Кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Положеннями ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членом її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до ст. 55 Цивільного Кодексу України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх осіб, також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Згідно зі ст. 58 Цивільного Кодексу України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Цивільного Кодексу України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Стаття 62 Цивільного Кодексу України визначає, що опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна.

Згідно зі ст. 63 Цивільного Кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

https://www.msp.gov.ua/news/8364.html?PrintVersion -Лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 № 8596/0/14-15/19 "Про опіку та піклування над повнолітніми особами"

Відповідно до пп. 1.3, 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 № 34/166/131/881, органами, які приймають рішення щодо опіки та піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

потрібно звернутися до суду а потім до управління соціального захисту у вашому регіоні

АБО

оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Звернутис до ЛКК в потім до до управління соціального захисту

ЗАЯВА ПРО ВИДАЧУ висновКУ лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування ... копії довідки МСЕК або довідки ЛКК про те, що престарілий ІНВАЛІД , потребує стороннього догляду.

МОЖЕ БУТИ відстрочка вд армії та допомога по догляду 860 грн 20 коп

З повагою, Костянтин Гончаренко

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Стаття 59. Фізичні особи, над якими встановлюється піклування

1. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Стаття 60. Встановлення опіки та піклування судом.

1. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

2. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування...";

"Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах...";

"Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:...

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

---

Доброго дня, пане Миколо! Як вбачається, Ви помиляєтесь у термінології - над особою з інвалідністю ІІ групи не може бути встановлено ні опіку, ні піклування без рішення суду про визнання її недієздатною або обмеженодієздатною. Скоріше всього, мова йде про встановлення постійного догляду над цією особою з інвалідністю. Але у будь-якому разі сусіди до питання опіки, піклування чи постійного догляду не мають відношення та прогрожувати скасуванням відповідного заходу - такі дії є перевищенням своїх повноважень, зловживання правом, не підлягають до задоволення чи виконання, можуть бути підставою для звернення до суду про відшкодування моральної шкоди.