Відмова від виконання бойового завдання по стану здоров'я

Доброго дня.

Рапорт про неможливість виконання наказу за станом здоровʼя

В такому рапорті обовʼязково необхідно зазначити про причини неможливості виконання наказу командира (стан здоровʼя, погане самопочуття, необхідність лікування тощо). До рапорту обовʼязково необхідно долучити, які підтверджують стан здоровʼя. У випадку необхідності в рапорті можна вимагати направлення на медичне обстеження, лікування або обстеження ВЛК.

Які можуть бути наслідки?

В більшості випадків, якщо військовослужбовцем було подано рапорт про неможливість виконання наказу за станом здоровʼя його направляють на медичне обстеження та військово-лікарську комісію. Якщо ВЛК підтвердить медичні проблеми та обʼєктивні причини, за яких наказ було не виконано можна розраховувати на відсутність проблем з боку закону. У випадку ж якщо цього не станеться може бути розпочате службове розслідування по факту відмови від виконання наказу та кримінальне провадження по 402 ст. КК України.

Щоб не було проблем Рекомендую перед тим як писати рапорт, отримайте від мед. Пункту якийсь документ, який підтверджує, погіршення стану здоров'я.

Доброго дня.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.

Згідно до ст. 254 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці зобов’язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов’язаний направити хворого до медичного пункту частини.

В рапорті необхідно вказати що погіршення стану здоров'я перешкоджає виконанню службових обов'язків, зазначити, що стан здоров’я погіршується навіть при короткочасному фізичному навантаженні, а часто навіть і без нього, при звичайній життєдіяльності, що є загрозливим для мого стану здоров’я, що унеможливлює виконання службових обов’язків, носіння озброєння та захисного спорядження.

Рапорт подається на ім'я безпосереднього командира. Якщо є бажання. можу допомогти зі складанням

Доброго дня, Андрію!

Порядок віддання й наступного виконання наказів передбачено Статутом внутрішньої служби ЗСУ (статті 35-38). Як правило, накази віддаються в порядку підпорядкованості одному/групі військовослужбовців письмово або усно, наприклад, з використанням сучасних технічних засобів. Головна вимога до наказу – він має бути чітко сформульованим, без можливості подвійного тлумачення.

Відповідно до чинного законодавства, командир повністю відповідає за відданий наказ, а також за перевищення службових повноважень/влади, зловживання. За віддання свідомо злочинного наказу винні особи притягуються до кримінальної відповідальності.

З іншого боку, серед зобов’язань військовослужбовців ЗСУ:

• Виконати відданий йому наказ в чітко встановлений термін.
• Доповісти командирові про виконання/невиконання наказу (в такому випадку треба обов’язково вказати причини невиконання наказу).
• Негайно доповісти командирові про неспроможність своєчасного виконання наказу (частково або повністю).

Відповідно до статті 403 Кримінального кодексу України відмова від виконання бойового завдання начальника, вчинене за відсутності ознак непокори, в бойовій обстановці чи в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі. Строк – від 3-х до 7-ми років.

Обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину, передбачена статтею 403 КК України – настання тяжких наслідків через невиконання наказу.

Втім Ви повинні знати, що виконанню підлягає тільки законний наказ. До злочинних наказів відносяться накази, злочинний характер яких зрозумілий та очевидний як для того, хто його віддає, так і для того, кому він адресований. Злочинність такого наказу має бути очевидною, не викликаючи жодних сумнівів.

Тому, якщо у Вас є підстави вважати, що наказ командира Ви виконати не зможете через свій стан здоров'я, або такий наказ суперечить Вашому статусу за висновками останнього ВЛК - наприклад Ви - обмежено придатний, то з цієї ситуації є ефективний вихід, але до того, як я скажу проце, маю кілька зауважень з приводу обмеженої придатності.

У відповідності з пунктом г) статті 20.3 Наказу МОУ №402 від 14 серпня 2008 року Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України:

"г) "Обмежено придатний до військової служби"

Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.".

Виходячи з логіки зазначеного пункту Положення та фізичних особливостей кожного окремого військовослужбовця в більшості випадків особам цієї категорії категорично заборонена важка фізична праця, я також надмірні емоційно-психологічні навантаження!

В таких випадках Ви у статусі військовослужбовця можете:

по-перше, вимагати роз'яснення незаконного наказу командира;

по-друге, оскаржувати такий наказ до вищого командування або ж прямо до суду!

Так от, якщо до Вас поступив наказ командира, який Ви не можете виконати в силу поважних об'єктивних причин, Вам треба, перш за все вимагати від командира його роз'яснення. Ясно, що за 2 хвилина Ви не встигнете подати рапорт про це совєму командирові, тому я раджу всім своїм клієнтам носити його із собою в готовому вигляді і саме для таких випадків.Ось мій зразок такого рапорту:

Командиру військової частини

Солдата

03 січня 1981 року народження

Паспорт: серія...№…, виданий Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 02 липня 1997 року

РНКППО:

Військовий квиток: серія… № …,виданий Фастівським військовим комісаріатом Київської області 23 травня 2022 року

Адреса:

Телефон:

РАПОРТ

У порядку статті 37 розділу І, частини І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України

Сьогодні «___» ___ 2023 року о ___ годині ___ хвилин я отримав від Вас наказ, сутність котрого мені незрозуміла. Виконання цього наказу, з огляду на мій стан здоров’я, може загрожувати моєму життю і порушує мої конституційні права.

Згідно статті 27 Конституції України «Кожна людина має невід'ємне право на життя».

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань».

Відповідно до статті 37 розділу І, частини І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка регулює порядок віддання й виконання наказів, «військовослужбовець для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. У свою чергу, підлеглий має право звернутися до командира з проханням уточнити наказ.

Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов’язаний доповісти вищезазначеним особам негайно».

Згідно пункту 6 розділу І Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» за командиром закріплено право «віддавати накази і розпорядження, а обов’язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк».

Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

За змістом пункту 2 статті 41 Кримінального кодексу України, в якому згадується незаконність наказу або розпорядження

«Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина».

З огляду на вищевказане та керуючись статтею 37 розділом І, частиною І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, -

ПРОШУ:

Роз’яснити мені суть Вашого наказу, який я не зрозумів.

Також хочу Вас попередити, що Ви несете повну відповідальність за надання цього наказу, а я не зобов’язаний його виконувати, якщо він має ознаки незаконного, тобто такого, що відверто порушує мої конституційні права.

«___» ___ 2023 року ___(ПІБ)

Зазвичай подача згаданого рапорту допомагає і ставить командира на місце. Крім того, що особливо важливо, у разі відсутності відповіді на цей рапорт Ви не будете нести жодної відповідальність за невиконання наказу!

Втім для більш конкретної відповіді я мусив би знати подробиці про Вашу ситуацію.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ВИ МОЖЕТЕ ЗВЕРНУТИСЬ ДО КОМАНДУВАННЯ З РАПОРТОМ ПРО ВАШЕ МЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ, З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ВАШОЇ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

ЯКЩО ВИ НЕ ЗГІДНІ З РІШЕННЯМ ВЛК, ВИ МАЄТЕ ПРАВО ЙОГО ОСКАРЖУВАТИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ АБО СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

ВАШІ ХВОРОБИ В ПЕРЕЛІКУ Є, АЛЕ СТУПІНЬ РОЗЛАДУ ФУНКЦІЙ ВАШОГО ОРГАНІЗМУ МОЖЕ ВСТАНОВИТИ ТІЛЬКИ ЛІКАР-ФАХІВЕЦЬ.

СТУПІНЬ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ВИЗНАЧАЄ ТІЛЬКИ ВЛК. САМОСТІЙНІ МЕДИЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ БЕРУТЬСЯ ДО УВАГИ.

За Законом "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба – це діяльність людей, яким стан здоров'я дозволяє виконувати всі свої обов'язки.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08

II. Медичний огляд

1. Загальні положення

1.1. Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Додаток 1до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України

Стаття 64.

Включено: хвороби хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 (кіфоз і лордоз, сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії).Виключено: анкілозуючий спондилоартрит М45 (включено до статті 60)

а) зі значними порушеннями функцій:

Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку

б) з помірними порушеннями функцій:

Непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально

в) з незначними порушеннями функцій:

Придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально

Додаток 2до Положенняпро військово-лікарську експертизув Збройних Силах України

ПОЯСНЕННЯщодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби

Стаття 64.

До пункту "а" належать:

інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності;

травматична спондилопатія (хвороба Кюммеля);

спондилолізний спондилолістез III - IV ступенів (зміщення більше ніж наполовину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;

деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II - III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;

деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, судинним, компресійним, вираженим больовим синдромом та статокоординаторними порушеннями після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;

фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом.

До пункту "б" належать:

остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом;

інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (1 раз на рік та рідше);

поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань;

спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;

стан після вилучення міжхребцевого диска (для обстежуваних за графою I Розкладу хвороб).

До пункту "в" належать:

фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 3 мм і більше);

обмежений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз з больовим синдромом;

спондилолізний спондилолістез I ступеня (зміщення на 1/4 поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом.

Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями по медичну допомогу та лікуванням. Тільки сукупність клінічних та рентгенологічних ознак обмеженого деформуючого спондильозу або міжхребцевого остеохондрозу в поєднанні з неврологічними розладами дають підставу для застосування пункту "в" цієї статті щодо військовослужбовців за контрактом, які оглядаються за графами II - III Розкладу хвороб.

Для незначного порушення функції хребта характерні рухові та чутливі порушення, які проявляються неповною втратою чутливості в зоні одного невроміра, втратою або зниженням сухожилкового рефлексу, зниженням м'язової сили окремих м'язів кінцівки при загальній компенсації її функції.

ххх

ВІДМОВА ВІД НАКАЗУ ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Я РАДЖУ ПИСАТИ РАПОРТ НА ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ НЕ ТІЛЬКИ З ПРИВОДУ БОЛІ У ХРЕБТІ, А ТАКОЖ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ У ВАС ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ ТА ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ПОДАЛЬШОГО ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

ТАКОЖ ПАРАЛЕЛЬНО ДРУГИМ РАПОРТОМ ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.

Військовий психолог — це фахівець, який вміє розпізнавати негативні психічні стани військовослужбовців та може надати кваліфіковану допомогу щодо збереженням психічного здоров’я особового складу. Вміє розпізнати проблеми у військовому колективі та забезпечити шляхи їх вирішення.

Головне завдання військового психолога — допомогти таким чином, щоб той виконував своє завдання на високому рівні. Військовий психолог оцінює морально-психологічний стан колективу та забезпечує його якісне функціонування для виконання завдань за призначенням.

З важливого — військовий психолог розуміється у розпізнаванні бойових психічних травм, впливові на морально-психологічний стан колективу та шляхах відновлення боєздатності особового складу.

Для будь-якого військовослужбовця морально-психологічна підтримка потрібна на всіх етапах його військової служби, адже зазвичай військова служба — це професія, яка несе в собі велике навантаження: як моральне, так і фізичне.

Досвідчений, компетентний психолог може провести якісну психологічну діагностику на наявність психологічної травми та її наслідків. Після цього він проводить психологічну роботу відповідно до Протоколу надання психологічної допомоги військовослужбовцям Збройних сил України в бойових умовах. Якщо військовослужбовцю не достатньо допомоги психолога, то його направляють на лікування у медико-реабілітаційні заклади.

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ може звернутися самостійно у центр морально-психологічного забезпечення. Але у кожній військовій частині є групи контролю бойового стресу. У кожному підрозділі, батальйоні та загоні є свій психолог. Є заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення.

Координати центру: https://web.facebook.com/CMASua/?_rdc=1&_rdr

Телефон центру: +380 44 454 7429

ххх

ЯКЩО ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЩО ДІЇ КОМАНДУВАННЯ (АБО ВЛК) ПОРУШУЮТЬ ВАШІ ПРАВА, ТО В ТАКОМУ РАЗІ ТРЕБА КЕРУВАТИСЯ РОЗДІЛОМ V ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ ЗС УКРАЇНИ.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text

РОЗДІЛ V.

110. Усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:

прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;

незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

111. Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.

НИЖЧЕ НАВЕДЕНО КУДИ СКАРЖИТИСЯ:

http://vyhovna-robota.blogspot.com/p/blog-page_24...

Вітаю Вас, пане Андрій!

Цитую офіційну інформацію Головного військово-медичного управління Збройних Сил України:

"Військовослужбовці Збройних Сил України є громадянами України на яких поширюється законодавство України в галузі охорони здоров’я (Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).Водночас військовослужбовці мають обов’язки щодо реалізації громадянських прав, які визначені Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу» та Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.Відповідно до статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються командиром військової частини за висновком лікаря військової частини. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами.У випадках, коли військовослужбовець потребує екстреної (невідкладної) медичної допомоги, він має право самостійно звернутися за медичною допомогою до найближчих закладів охорони здоров’я, в тому числі зателефонувавши до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103. При цьому військовослужбовець повинен повідомити медичним працівникам про те, що він перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та доповісти безпосередньому командиру (начальнику)."

ОТЖЕ, Ви маєте звернутися до лікаря військової частини в якій Ви проходите службу. Він здійснить Ваше обстеження. У разі відсутності необхідного діагностичного обладнання - лікар має право направити Вас на обстеження до військового закладу охорони здоров"я, що найближче розташований до Вашої В\ч.

Інші питання лікувальних заходів у військовій частині унормовані статтями 246-262 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

Трохи детальніше щодо вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ з медичних питань.

Лікувально-профілактичні заходи

246. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців.

З метою запобігання поширенню інфекційних захворювань лікувально-профілактичні заходи, які пропонуються медичною службою, обов’язкові для виконання всіма військовослужбовцями.

247. Диспансеризація включає медичний контроль за станом здоров’я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, які негативно впливають на їх здоров’я, проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів.

248. Медичний контроль за станом здоров’я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення:

щоденного медичного спостереження за ними у процесі бойової підготовки і в побуті;

медичних оглядів;

поглиблених і контрольних медичних обстежень.

249. Медичному оглядові підлягають:

весь особовий склад бригади - перед проведенням профілактичних щеплень;

{Абзац другий частини першої статті 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}

військовослужбовці строкової військової служби - у лазні перед миттям;

{Абзац третій частини першої статті 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}

особовий склад чергових сил (змін) - перед заступанням на бойове чергування (бойову службу);

військовослужбовці, робота яких пов’язана з можливим впливом несприятливих факторів, а також особи, які перебувають під диспансерним динамічним наглядом, - в установлені для них терміни;

особи, які постійно працюють у їдальнях, на продовольчих складах, об’єктах водопостачання, у пекарнях, лазнях, пральнях, і санітари - один раз на тиждень;

особовий склад добового наряду, який призначається у наряд по їдальні та виконує обов’язки зі стрілецькою зброєю;

усі військовослужбовці строкової військової служби, новоприбулі, а також ті, що повернулися з відпустки, відряджень і лікувальних закладів після одужання, - в день прибуття до військової частини після доповідання про це безпосередньому командирові (начальникові);

водії - перед виїздом у рейс;

учасники спортивних змагань - перед змаганнями;

засуджені до арешту - перед відправленням на гауптвахту, а також після повернення до підрозділу.

{Абзац одинадцятий частини першої статті 249 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019}

Поглиблені медичні обстеження проводяться один раз на рік з метою оцінки фізичного розвитку і стану здоров’я військовослужбовців. Крім того, поглибленому медичному обстеженню підлягає поповнення протягом двох тижнів після його прибуття до військової частини.

{Частина друга статті 249 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019}

До проведення медичного обстеження військовослужбовців залучаються лікарі-спеціалісти із військових закладів охорони здоров’я.

{Частина третя статті 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}

250. Час, порядок і місце проведення медичного обстеження та огляду особового складу підрозділів військової частини оголошуються в наказі по частині. Забороняється призначати медичні обстеження та огляди підрозділів у дні відпочинку.

251. Роту на медичне обстеження представляє командир роти, на медичний огляд - головний сержант роти. На медичних обстеженнях особового складу роти зобов’язані бути присутніми всі військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу роти. Вони повинні повідомляти лікарю про свої спостереження за станом здоров’я підлеглих. Записи про результати медичних обстежень та оглядів особового складу роти лікар заносить до медичних книжок. Військовослужбовці, які за станом здоров’я потребують диспансерного нагляду, беруться на облік і періодично підлягають контрольним медичним обстеженням.

{Стаття 251 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}

252. Військовослужбовці, які з поважних причин не пройшли медичного обстеження, направляються за наказом командира роти до медичного пункту військової частини (поліклініки, поліклінічного відділення військового госпіталю) при першій можливості.

253. Про результати медичного обстеження особового складу військової частини, а також пропозиції щодо проведення необхідних лікувально-оздоровчих заходів начальник медичної служби частини доповідає командирові частини.

254. Військовослужбовці зобов’язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов’язаний направити хворого до медичного пункту частини.

255. Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.

Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

256. Військовослужбовці строкової військової служби направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою інструктора з тактичної медицини роти або старшого, призначеного з числа хворих. Книга запису хворих (згідно з додатком 14 до цього Статуту) за підписом головного сержанта роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий медичного пункту контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих.

{Частина перша статті 256 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019}

Після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.

Хворі, яким призначене амбулаторне лікування, для приймання ліків і проведення інших лікувальних процедур, а також ті, що потребують консультації медичних спеціалістів, направляються до медичного пункту військової частини у дні і години, зазначені лікарем у книзі запису хворих.

Після одержання медичної допомоги військовослужбовці повертаються в розташування роти під командуванням інструктора з тактичної медицини або старшого. Старший команди передає книгу запису хворих черговому роти, який подає її командирові роти. За висновком лікаря (фельдшера), зазначеним у книзі запису хворих, і відповідним рішенням командира роти головний сержант роти віддає необхідні вказівки.

{Частина четверта статті 256 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}

Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом, за висновком лікаря можуть залишатися для лікування на квартирах (удома). Про результати огляду хворих, характер поданої допомоги і призначення лікар робить відповідні відмітки в медичних книжках та видає довідки про стан здоров’я.

{Частина п’ята статті 256 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004}

257. Висновок про часткове або повне звільнення військовослужбовців строкової військової служби від занять, робіт, несення служби у наряді, а офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом, - від виконання службових обов’язків дається лікарем, а у військових частинах, де лікар за штатом не передбачений, - фельдшером не більше ніж на шість діб. У разі потреби термін звільнення може бути продовжено. Рекомендації лікаря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов’язків підлягають виконанню посадовими особами.

{Частина перша статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004}

По закінченні терміну звільнення за висновком лікаря військовослужбовці мають бути направлені у разі потреби на повторний медичний огляд. Про звільнення від виконання службових обов’язків офіцерів і військовослужбовців військової служби за контрактом на підставі довідки лікаря (фельдшера) і про вихід їх на службу після хвороби оголошується в наказі по військовій частині.

{Частина друга статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004}

258. Зарахування військовослужбовців строкової військової служби на дієтичне харчування здійснюється наказом по військовій частині на термін до трьох місяців на основі висновку начальника медичної служби військової частини.

259. У медичному пункті військової частини проводиться 14-денне стаціонарне лікування хворих, а також військовослужбовців, направлених з лікувальних закладів (частин) на лікування та реабілітацію.

260. На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

{Частина друга статті 260 в редакції Закону № 2049-VIII від 18.05.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023}

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

{Статтю 260 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023}

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 260 доповнено частиною згідно із Законом № 2049-VIII від 18.05.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 3080-IX від 02.05.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023}

У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п’яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 260 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023}

261. Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров’я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

{Стаття 261 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

262. Начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний за п’ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров’я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.

В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров’я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов’язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров’я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 262 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023}

В особливий період військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Військовослужбовці також мають право особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також для оформлення звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України.

{Статтю 262 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023; в редакції Закону № 3161-IX від 28.06.2023}

{Стаття 262 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019}

Начальник медичної служби бригади

87. Начальник медичної служби бригади відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у бригаді, своєчасне надання необхідної медичної допомоги травмованим (пораненим) та хворим.

Начальник медичної служби бригади підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником для особового складу медичної служби бригади.

На доповнення вимог, викладених у статтях 82-84 цього Статуту, начальник медичної служби бригади зобов’язаний:

...

готувати медичні документи, необхідні для проходження військовослужбовцем медичного огляду військово-лікарською комісією, та доповідати командирові бригади про його результати;

у встановленому порядку складати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

{Абзац двадцять восьмий частини третьої статті 87 в редакції Закону № 3080-IX від 02.05.2023}

...

Гарного Вам дня! Бережіть себе!

Доброго дня!

Треба подати рапорт командиру частини для вирішення питання направлення на ВЛК ,а лише потім вкпзати ,що унаслідок здоровья ви не можете виконувати бойових задач, аби це не стало прямою ввдмовою. Та ознакою для СЗЧ.

Медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

Хто надає направлення на госпітальне ВЛК:

- прямий начальник від командира окремої частини, йому рівних та вище;

- органи управління та підрозділи Військової служби правопорядку Збройних Сил України (Далі - ВСП);

- прокуратура;

- суд;

- начальник гарнізону;

- начальник військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення за місцем лікування;

- військовий комендант гарнізону;

- військовий комісар.

Які документи подаються на військовослужбовців, що направляються на медичний огляд ВЛК (в мирний час):

1. направлення із зазначенням військового звання, прізвища, імені та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, військового комісаріату, яким призваний у Збройні Сили України, попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;

2. медична книжка;

3. посвідчення особи (військовий квиток);

4. фотокартка 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді;

5. службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією;

6. медична характеристика;

Службова та медична характеристики в воєнний час не є обов’язковою при направленні на ВЛК.

7. оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) – лише на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби;

8. на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні посвідчення, витяги із особових справ, інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу).

ВАЖЛИВО: у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний часнепридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час, у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

Тобто направлення на госпітальне ВЛК може видати начальник військового лікарняного закладу під час лікування та особі не обов’язково повертатися до частини аби отримати відповідне направлення на ВЛК від командира.

Для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні.

Яке ВЛК може проводити огляд:

- військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом;

- ВЛК за місцем лікування;

- ВЛК за місцем навчання;

- ВЛК за місцем перебування у відрядженні;

- ВЛК за місцем проведення відпустки.

Якими лікарями проводиться огляд при ВЛК:

- обов’язково хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом;

- за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

- обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини.

- додаткове обстеження визначають лікарі за медичними показаннями.

Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.

При медичному огляді військовослужбовців:

- застосовується метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку;

- ВЛК враховує вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.

Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків (занять) за станом здоров'я – приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів.

У разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби.

Тривалість відпустки за станом здоров'я:

- 30 днів (у мирний час);

- 45-60 днів - за медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування;

- Може бути продовжена на 30, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.

Загальний термін безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, включаючи і відпустку за станом здоров'я, у мирний час не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз - 12 місяців.

Після закінчення визначеного терміну перебування на безперервному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я, проводиться ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

ВАЖЛИВО: відпустка за станом здоров'я надається командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.

Після закінчення такої відпустки особи можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби. Направлення на такий огляд надається військовим комісаром, начальником гарнізону або органом управління ВСП.

Строки звільнення від виконання службових обов'язків:

- від 10 до 15 календарних днів;

- може продовжуватися не більше 10 днів за один раз;

- але в цілому не може перевищувати 30 календарних днів.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю.

Непокора це кримінально каране діяння, за яке передбачена відповідальність відповідно до ст.402 КК у вигляді позбавлення волі від п’яти до десяти років. Проте у випадках, якщо дійсно військовослужбовець потребує лікування та направлення на ВЛК відповідальності можна уникнути.

Випадком може бути хронічні захворювання, отримали поранення або інші проблеми зі здоровʼям, які потребують лікування.

В такому разі може написати рапорт про неможливість виконання наказу за станом здоровʼя. Обовʼязково необхідно зазначити про причини неможливості виконання наказу командира.

Рапорт на відмову від виконання бойового завдання є важливим юридичним документом. Від правильності складання рапорту безпосередньо залежить доля військовослужбовця, він буде розглядатися як найважливіший доказ на можливому майбутньому судовому процесі.

Підписаний рапорт краще всього подавати в двох екземплярах безпосередньо до свого командира або в стройову вашої військової частини. Необхідно прослідкувати щоб рапорт було зареєстровано та присвоєно реєстраційний номер.

Вітаю, Андрію!

В мене після першого виходу вилізли проблеми зі спиною. Як правильно написати рапорт на відмову так щоб вказати це головною причиною відмови?

Ви абсолютно праві, тут потрібно бути дуже обережним, оскільки Ваша відмова може бути кваліфікована як непокора або відмова від виконання наказу, вчинені в умовах воєнного стану.

Якщо у Вас з'явились проблеми зі здоров'ям, Вам терміново потрібно подати рапорт про погіршення стану здоров'я безпосередньому командиру, який зобов'язаний направити Вас до медичної частини. В рапорті посилайтесь на статтю 254 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України".

Підкреслюю, командир зобов'язаний направити Вас до медичної частини. Далі, Вашим медикам доведіть свої проблеми, якщо є - покажіть відповідні медичні документи. Після медиків є сенс подавати рапорт про направлення Вас на лікування та обстеження.

Якщо вже ніяк не будуть реагувати, тоді можливо думати і про подальші кроки. Маю всі зразки рапортів.

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

Дброго вечора, Андрій!

ТРЕБА НЕ РАПОРТ ПРО ВІДМОВУ, А РАПОРТ ПРО НЕМОЖЛИВІСТ ВИКОНАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ. ПО ПРИЧИНІ СТАНУ ЗДОРОВ'Я, ВАШОЇ ХВОРОБИ ТОЩО.

- СПОЧАТКУ РЕКОМЕНДУЮ ВАМ СПРОБУВАТИ ПІТИ У ВІДПУСТКУ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ"Я:

Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою:

• визначається характером захворювання
• не більше 4 місяців підряд

• із збереженням грошового та матеріального забезпечення
• на підставі висновку військово-лікарської комісії.

АЛГОРИТМ ДІЙ:

1) ВАМ ТРЕБА СПОЧАТКУ ЗВЕРНУТИСЯ З РАПОРТОМ ДО КОМАНДИРА ПРО ТЕ, ЩО ВИ ЗАХВОРІЛИ ТА ТРЕБА ПРОВЕСТИ ЛІКУВАННЯ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО ГОСПІТАЛЮ.

2) У ВІЙСЬКОВОМУ ГОСПІТАЛІ ПРОЙТИ МЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ, ЛІКУВАННЯ ТА ОТРИМАТИ ВІДПУСТКУ (КІЛЬКІСТЬ ДНІВ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СТАНУ ЗДОРОВ"Я ТА ВИСНОВКУ ЛІКАРЯ).

НОРМАТИВНЕ ОБГРУНТУВАННЯ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 15, ст.190):

Про соціальний і правовий з... | від 20.12.1991 № 2011-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них...

8. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України...

11. У зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається...".

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України17 листопада 2008 р. за № 1109/15800

ПОЛОЖЕННЯ

про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України:

Про затвердження Положення про в... | від 14.08.2008 № 402 (rada.gov.ua)

"6. Медичний огляд військовослужбовців

6.1. Направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами...

6.5. Для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.

6.6. Військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.

6.7. Військовослужбовці за контрактом, з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у ММО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Міністерства оборони України за профілем діагностованного захворювання.

6.8. На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.

Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.

6.9. При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.

6.10. Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

6.11. Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків (занять) за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

6.12. У разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби.

При огляді військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні або на гауптвахті, постанова про необхідність надання їм відпустки за станом здоров'я ВЛК не приймається. Лікування їх має бути завершене у військовому госпіталі або у лазареті медичного пункту дисциплінарного батальйону.

6.13. Відпустка за станом здоров'я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров'я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров'я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.

6.14. Загальний термін безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, включаючи і відпустку за станом здоров'я, у мирний час не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз - 12 місяців. Після закінчення визначеного терміну перебування на безперервному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із військового (цивільного) лікувального закладу.

6.15. Відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.

При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.

Після закінчення відпустки за станом здоров'я військовослужбовці (крім курсантів ВВНЗ) за рішенням військових комісарів, начальників гарнізонів або органів управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби.

6.16. У зв'язку із хворобою ВЛК може приймати постанову про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків від 10 до 15 календарних днів, а щодо військовослужбовців строкової військової служби, у мирний час, - у тому числі з перебуванням у лазареті медичного пункту військової частини.

Постанова ВЛК про продовження звільнення від виконання службових обов'язків приймається кожний раз не більше як на 10 календарних днів, але в цілому не може перевищувати 30 календарних днів.

6.17. Медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

6.18. У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці за станом здоров'я ВЛК не приймається. У разі коли ці особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов'язків до 30 діб.

6.19. У разі коли особа, направлена на медичний огляд, відмовляється (ухиляється) від призначеного лікарем обстеження, що унеможливлює прийняття ВЛК відповідної постанови, за рішенням консиліуму лікарів (за участю головних (провідних) спеціалістів та командування військового лікувального закладу) її дозволяється виписувати із військового лікувального закладу без проведення медичного огляду з офіційним повідомленням командира (начальника) військової частини, яким ця особа була направлена на медичний огляд, та записом у медичній книжці.

6.20. У разі переведення військовослужбовців для продовження лікування з одного лікувального закладу до іншого (з військового (цивільного) до цивільного (військового)), якщо це пов'язано з переїздом, ВЛК приймає відповідну постанову, яка оформлюється довідкою ВЛК та затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

6.21. ВЛК можуть приймати постанову про перевезення того, хто пройшов медичний огляд, повітряним, морським (річковим), залізничним, автомобільним транспортом залежно від стану його здоров'я і необхідності надання останньому невідкладної медичної допомоги.

6.22. Якщо військовослужбовець, який пройшов медичний огляд, направлений до іншого військового лікувального закладу, у відпустку за станом здоров'я або до місця служби після виписки із лікувального закладу, потребує супроводу, то ВЛК у своїй постанові зазначає кількість супроводжуючих...

6.25. Військовослужбовцям-жінкам відпустка у зв'язку з вагітністю надається на підставі постанови госпітальної або гарнізонної ВЛК з дня виникнення у них права на відпустку. Строк вагітності установлюється відповідним медичним закладом.

Постанова ВЛК про потребу у відпустці у зв'язку з вагітністю оформляється довідкою про вагітність (додаток 16), яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає і видається на руки військовослужбовцю-жінці або висилається командиру військової частини, де вона проходить службу.

6.26. Щодо військовослужбовців, визнаних непридатними до служби в високомобільних десантних військах, спецспорудах, до підводного керування танків, до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, відряджень за кордон, у ММО тощо, ВЛК одночасно вирішують питання про придатність їх до військової служби за графами I, II, III Розкладу хвороб залежно від військового звання з подальшим затвердженням свідоцтва про хворобу штатною ВЛК.

6.27. Медичний огляд верхолазів (верхолазними роботами вважаються всі роботи, коли основним засобом запобігання падінню робітників з висоти в усіх випадках пересування є запобіжний пояс) проводиться один раз на 12 місяців, а осіб, які працюють на висоті (роботами на висоті вважаються усі роботи, які виконуються на висоті 1,5 м від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, над яким проводяться роботи з монтажних пристосувань або безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання, машин та механізмів під час їх встановлення, експлуатації, монтажу та ремонту), кранівників баштових та автомобільних кранів, осіб, зайнятих на роботах з обслуговування діючих електроустановок (черговий персонал, який обслуговує діючі електроустановки з напругою 127 В і вище та проводить у них оперативні переключення; персонал, який виконує налагоджувальні, монтажні роботи та високовольтні випробування на цих електроустановках; персонал, який проводить роботи під напругою в електроустановках з напругою 127 В та вище), - один раз на 2 роки.

Особи, які призначаються на роботи на висоті, верхолазні роботи та пов'язані з підніманням на висоту, а також з обслуговування підйомних механізмів і установок та діючих електроустановок, проходять обстеження в обсязі, передбаченому керівництвом з диспансеризації військовослужбовців.

Крім цього, медичний огляд додатково проводиться особам, які призначаються:

на роботи на висоті, верхолазні роботи, пов'язані з підійманням на висоту, - обстеження вестибулярного апарату;

на роботи з обслуговування діючих електроустановок - обстеження полів зору та вестибулярного апарату.

6.28. У разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у військовий лікувальний заклад з подальшим оглядом його госпітальною ВЛК.

Дозволяється направляти військовослужбовців на обстеження у цивільні лікувально-профілактичні заклади. Після закінчення обстеження у цивільному лікувально-профілактичному закладі складається Акт дослідження стану здоров'я. Акт на руки обстеженому не видається, а висилається поштою або передається посильним у ВЛК, яка направила його на обстеження.

6.29. Огляд військовослужбовців для встановлення придатності до підводного водіння танків проводиться один раз у 2 роки, а також при змінах у стані здоров'я...

6.35. У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров'я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров'я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби...".

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

"Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

Всього доброго!

Спочатку виконання наказу потім до лікарів! можуть ротний написати рапорт а там 50/50

Доброго Дня

Щодо вашого питанням

Ніякого рапорту про неможливість виконання наказу

З варіантів зверніться до лікарів

Рапорт на перевод

Рапорт на ВЛК

Напишіть рапорт на відпустку і тоді зверніться до лікарів за місцем проживання.

Успіхів

Вітаю!

Вам непотрібно письмово відмовлятися від виконання наказу, а потрібно подати командиру рапорт щодо вашого стану здоров'я, через який Ви не можете приступити до виконання службових обов'язків, та просити направити Вас до медичного пункту для вирішення питання щодо амбулаторного або стаціонарного лікування з подальшим проходженням ВЛК.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/conv#n...):

Стаття 11. Право військовослужбовців на охорону здоров'я та медичну допомогу

1. Охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.

Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text):

Лікувально-профілактичні заходи

254. Військовослужбовці зобов’язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов’язаний направити хворого до медичного пункту частини.

255. Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.

Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

260. На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

Зразки рапортів - https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrain...

Якщо все одно направляють на передову, повідомте про це на телефони гарячої лінії.

• 0-800-500-410
• 0-800-500-442
• 044-454-44-99

Порядок медичного огляду військовослужбовців визначений главою 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/conv#...).

Відповідно до підпункту б пункту 6.1. глави 6 розділу І Положення направлення на медичний огляд військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних установ за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Відповідно до підпункту пункту 6.4. глави 6 розділу І Положення у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які визначають у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежений придатність у воєнний час (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби рішенням начальника військової лікувальної установи на підставі подання начальника лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичної книги), яка засвідчується підписом начальника військової лікувальної установи.

Відповідно до пункту 6.5. глави 6 розділу І Положення для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.

Що це означає простими словами?

За направленням начальника частини військовослужбовця можуть відправити на медичний огляд.

Якщо під час обстеження військовослужбовця буде виявлено захворювання чи травму, яка може означати неможливість продовжувати несення військової служби, то рішенням начальника військової лікувальної установи на підставі подання начальника лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, такого військовослужбовця можуть направити на ВЛК.

ВЛК визначає ступінь придатності військовослужбовця до подальшої військової служби.

Таким чином, якщо є погіршення стану здоров'я з моменту останнього проходження ВЛК військовослужбовцю необхідно звернутись до командира військової частини та медичної частини із рапортом та долучити медичні документи (при наявності цивільні медичні документи) та пройти повторно медичну комісію ВЛК. У рапорті необхідно поскаржитись про погіршення стану здоров'я (описати, які саме є скарги) та вимагати надати направлення на медкомісію.

За наслідками проведеного ВЛК може бути прийняте одне з таких рішень:

• направлення військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я не певний період, якщо здоров'я може відновитися до того стану, коли військовослужбовець знову буде придатним до військової служби;
• звільнення з військової служби за станом здоров'я, якщо здоров'я вже не може відновитися до того стану, коли військовослужбовець знову буде придатним до військової служби.

Що робити, якщо командир військової частини ігнорує звернення чи надав письмову відмову у проходженні медкомісії?

В такому випадку слід звернутись до начальника органу військового управління зі скаргою та з зазначенням змісту порушення з боку командира військової частини або до адміністративного суду.

Також можна зателефонувати на гарячу лінію Міноборони України: звернення зареєструють і повідомлять, як і коли можна отримати результати розгляду скарги.

Що робити, якщо військовослужбовець не погоджується з рішенням ВЛК?

Слід зазначити, що ВЛК бувають штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). До системи штатних ВЛК належать:

• Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
• ВЛК регіону;
• ВЛК евакуаційного пункту;
• ВЛК пересувної госпітальної бази.

Отже, можна зробити висновок, що ВЛК мають чітку ієрархічну систему.

Вищим органом в системі військово-медичної експертизи є ЦВЛК, до повноважень належить якої в тому числі розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. Також ЦВЛК має відповідне право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.

Аналогічні повноваження мають і ВЛК регіонів щодо питань, пов'язаних з діяльністю підлеглих військово-медичних комісій нижчого рівня.

Законодавством передбачається можливість оскарження постанови ВЛК в адміністративному та судовому порядку.

Адміністративний порядок.

Для перегляду відповідного рішення (Постанови) ВЛК необхідно подати у ВЛК вищого рівня або ЦВЛК заяву про перегляд оскаржуваної постанови ВЛК нижчого рівня та додати до заяви всі наявні документи, що видані військово-лікарською комісією, рішення якої переглядається. При цьому в заяві слід вказати причини ініціювання перегляду, додати результати попередніх обстежень, документів тощо.

Судовий порядок

У разі незгоди з рішенням, прийнятим за результатами військово-медичної експертизи, зацікавлена особа має право звернутися безпосередньо до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Дана можливість передбачена п.2.3.5 Положення "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", яким визначено, що Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Необхідно зазначити, що розгляд даної категорії справ відбувається в порядку адміністративного судочинства визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.

Успіхів!

Андрію!

Відповідно до норм чинного законодавства військовослужбовець повинен виконувати накази/розпорядження свого командира. Можна не виконувати лише явно злочинні накази чи розпорядження. Загрожуватиме кримінальна відповідальність за ч. 4 ст. 402 КК України (непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років, - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.

СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text):

Загальні обов’язки військовослужбовців

11. Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов’язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов’язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов’язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text):

4. Військова дисципліна зобов’язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов’язків військової служби.

6. Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов’язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов’язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

Командир зобов’язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.

Кримінальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text):

Стаття 402. Непокора

1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу -

карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно вчинено групою осіб або спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Непокора, вчинена в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

4. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання

1. При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;

3) вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім;

4) вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності;

5) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6) вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

7) вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого;

8) вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

3. Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує.

Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом

1. За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1698-VII від 14.10.2014, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 1576-IX від 29.06.2021}

Стаття 69-1. Призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання

1. За наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Успіхів!