Чи можуть мобілізувати?

Вітаю.

На жаль, але особи, яку були зняті з військового обліку за наказом № 342, можуть бути повторно поставлені на військовий облік та направлені на проходження ВЛК.

Тому теоретично можливість мобілізації даної особи є, якщо він звичайно пройде ВЛК та у нього відсутні підстави для звільнення від мобілізації, якими він хоче скористатися.

Успіхів. Всього доброго!

Доброго дня!

У зв'язку з тим, що Ви зняті з військового обліку, а не виключені. Вас можуть взяти на військовий облік. Тому теоретично Ви підпадаєте під мобілізацію.

Згідно абзацу 7 пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу" взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Остаточне рішення щодо можливості мобілізації буде вирішуватися після проходження ВЛК.

Обов'язково ознайомтеся з підставами для відстрочки згідно статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Можливо Вам вдасться оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки РТЦК оформляють для військовозобов’язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Згідно Правил військового обліку Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Доброго дня, Анастасія!

На жаль, станом на сьогодня Наказ №342, яким Вас зняли з обліку застарів і тому за певних обставин Вас можуть таки мобілізувати. Для того щоби цього не сталося, Вам треба ознайомитись з підставами, які надають право на відстрочку за станом здоров'я у діючому Наказі МОУ №402 зі змінами, внесеними Наказом МОУ №490.

Також раджу Вам якомога скоріше ознайомитись з іншими підставами для отримання відстрочки, передбаченими статтею 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

яка надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема в ній зазначено:

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

{Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

{Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2169-IX від 01.04.2022}

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2732-IX від 04.11.2022}

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом№ 2122-IX від 15.03.2022}

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

{Абзац другий частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

{Абзац третій частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

{Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

{Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

{Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

{Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

{Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

{Частину третю доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 2491-IX від 29.07.2022}

{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}

Особи, зазначені в абзаці другому частини першої та в абзацах четвертому - дев’ятому частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2491-IX від 29.07.2022, № 2732-IX від 04.11.2022}

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

{Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом № 259-VIII від 18.03.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 413-VIII від 14.05.2015}

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Зняття з військового обліку говорить виключно про припинення обліку особи у окремо визначеному ТЦК. Але особа залишається військовозобов'язаною і має всі обов'язки військовозобов'язаного, у тому числі і можливість бути призваним на військову службу по мобілізації

Вітаю!

ТАК, ВИ ВІЙСЬКОВОЗАБОВЯЗАНИЙ, ДОПОКИ ВАС НЕ ВИКЛЮЧИЛИ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ.

ЗА 342 НАКАЗОМ ВАС ЗНЯЛИ, А НЕ ВИКЛЮЧИЛИ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ.

ВИ ПІДЛЯГАЄТЕ МОБІЛІЗАЦІЇ.

Доброго дня!

Відповідно до Указу Президента № 69/2022 призову підлягають: (чоловіки 18-60 років)

військовозобов'язані;

резервісти;

бійці Національної гвардії;

працівники Служби безпеки;

працівники Державної прикордонної служби;

працівники Державної спеціальної служби транспорту;

працівники Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації,

члени інших військових формувань.

Щодо черги мобілізації: ( наразі черги скасували , призивають всіх хто наразі необхідний в ЗСУ згідно військово-облікових спеціальностей придатних громадян)

Перша черга — це оперативний резерв. Йдеться про колишніх військовослужбовців віком до 40 років, які мають бойовий досвід та відслужили в армії. Переважно це ветерани АТО чи бійці ООС.

Друга черга — колишні військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.

3 черга— мобілізаційний резерв. Сюди відносимо військовозобов’язаних, які закінчили військові кафедри ВНЗ як офіцери запасу та не призивалися під час попередніх мобілізаційних кампаній.

4 черга — громадський резерв. Інші громадяни, які не мають обмежень за віком чи станом здоров’я щодо призову на військову службу та можуть бути залучені для комплектування ЗСУ та інших військових формувань винятково в особливий період.

Ответственность за неявку ( при врученной и подписанной повестке)

- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022

Про загальну мобілізацію:

https://www.president.gov.ua/documents/692022-4141...

"8. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;...".

Таким образом, должна быть повестка (сообщение) с уведомлением о прибытии в территориальный центр комплектования и социальной поддержки (военкомат) в связи с моьиомщацмей.

"2) Если мне вручили повестку и я не являюсь, то что будет"?

- В таком случае Вас могут привлечь к административной ответственности по статье 210-1 Кодекса Украины об административных правонарушениях в виде штрафа в размере от 3400 грн. до 5100 грн..

"Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Без подписанной повестки с контрольным талоном о вручении в деле ТЦК СП доказать уклонение от мобилизации сложно.

--- Если повестку не подписали и контрольного талона о вручени у ТЦК СП НЕТ , то доказать уклонение от мобилизации сложно , Новую повестку могут вручить под подпись только на територрии ТЦК СП , и только их работники. Никаких вручений на улицах постах , по телефону , в полициях и других быть не может у них нет полномочий , но есть приказ по вручению повесток. Если повестка не вручена , можно не являтся, протокол без вас не составят , если повестка будет вручена, явитесь пройдете ВЛК и далее решат.Возьмите справку с больницы стационара , что болели и поэтому на учет не стали или не прибыли - это уважительная причина , тогда штрафа за нарушение учета не будет.( ст.210 Купап -510 грн) Явка должна быть в том случае когда повестка вручена работником военкомата тцк сп и подписана вами лично, а талон о вручении лежит в деле , только так , остальное незаконно и требует доказательств. Пока сами не вызовут повесткой вы не обязаны туда прибывать.

Привідсутності даних про вручення особі повістки, а у разі відмови останнього у її отриманні – про фіксування цієї відмови у передбаченому законом порядку, – відсутні дані про доведеність винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК.

Рішення Верховного Суду у справі № 759/5435/16-к від 28 січня 2020 р.

С уважением, Константин Гончаренко

Здравствуйте, Анастасия!

ВІН НЕ ВИКЛЮЧЕНИЙ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ, ТОМУ ХОЧ І СТОЇТЬ ВІДМІТКА ПРО ЗНЯТТЯ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ, ВІН ВСЕОДНО ПЕРЕБУВАЄ В ЗАПАСІ, Є ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАННИМ ЗАПАСУ.

ВІН ПОВИНЕН ПРОЙТИ ВЛК (МЕДКОМІСІЮ), ЯКЩО БУДЕ ВИЗНАНИЙ ПРИДАТНИМ ЙОГО МОЖУТЬ ПРИЗВАТИ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ.

Необходимо пройти медкомиссию в территориальном центре комплектования и социальной поддержи (новое название учреждения, которое сменило военкомат).

Решение о пригодности/непригодности Вас к прохождению воинской службы, зависит от результатов медкомиссии.

В своей деятельности медкомиссия, руководствуется приказом Министерства обороны Украины # 402 от 14.08.2008 года, с изменениями к нему, где указаны все диагнозы, графы отношения к воинской службе, порядке проведения медкомиссии, основания для признания пригодным/непригодным к прохождению срочной воинской службы, службы офицеров запаса, при мобилизации, воинской службы по контракту, в резерве и т.п.:

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.08.2008 № 402

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України17 листопада 2008 р.за № 1109/15800

Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України:

Про затвердження Положення про в... | від 14.08.2008 № 402 (rada.gov.ua)

ДЛЯ ВОЕННООБЯЗАННЫХ МЕДКОМИССИЯ ТЦКСП (ВОЕНКОМАТА) ПРОВОДИТСЯ 1 РАЗ В 5 ЛЕТ:

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.08.2008 № 402

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України17 листопада 2008 р.за № 1109/15800

Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України:

Про затвердження Положення про в... | від 14.08.2008 № 402 (rada.gov.ua)

3.1. Медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

3.2. Повторний медичний огляд військовозобов’язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов’язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

3.3. Військовозобов’язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

3.4. Перед оглядом військовозобов’язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов’язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов’язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов’язаний, що характеризують його стан здоров’я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

3.5. До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов’язаний під час проведення медичного огляду зобов’язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

3.6. Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.

3.7. Якщо офіцери запасу раніше служили у Збройних Силах України або інших військових формуваннях, тоді ТЦК та СП у направленні на огляд вказує, коли і з якої причини вони були звільнені у запас. На звільнених із військової служби за станом здоров'я у ВЛК обов'язково подається Свідоцтво про хворобу (додаток 11) або його копія.

3.8. За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу за контрактом, виносить одну із таких постанов:

"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю ___ (вказати спеціальність)";

"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю ___ (вказати спеціальність)";

"Придатний до військової служби".

Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях, дійсна протягом п’яти років з дня закінчення медичного огляду. Якщо в стані здоров’я військовозобов’язаного, незалежно від строку, за його заявою або висновками лікарів закладу охорони здоров’я виникли зміни, то за направленням начальника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов’язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку";

Обмежено придатний до військової служби

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Придатний (або непридатний) до військової служби за військовою спеціальністю ___ (вказати спеціальність).

{Пункт 3.8 глави 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 490 від 18.08.2023}

3.9. За статтями Розкладу хвороб, що передбачають потребу у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) або необхідність у лікуванні, приймається постанова про надання офіцерам запасу відстрочки від прийняття на військову службу, а щодо тих військовозобов'язаних, яких викликають на збір, - про тимчасову непридатність для проходження збору.

Щодо військовозобов'язаних, які знаходяться на зборі і потребують відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), приймається постанова про непридатність для подальшого проходження збору.

3.10. У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному на строк від 2 до 6 місяців залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

3.11. У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

3.12. Якщо військовозобов’язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір), то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов’язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов’язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.

3.13. Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням керівника районного, міського ТЦК та СП.

Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення.

У разі коли після звільнення пройшло більше п'яти років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв'язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.

У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.

ТЦК та СП направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із закладів охорони здоров’я (установ), військовий квиток.

На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа, а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров’я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними (обмежено придатними) до військової служби. Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров'я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Для этого рекомендую перед прибытием в территориальный центр комплектования и социальной поддержки (новое название учреждения которое сменило военкомат), где Вас направят на медкомиссию, самостоятельно пройти обследование в больнице, согласно Вашего диагноза, чтобы врачи указали Ваш диагноз, в соответствии с приказом Министерства обороны Украины # 402 от 14.08.2008 года, с изменениями к нему, что на много увеличит Ваши шансы, на результаты прохождения медкомиссии в Вашу пользу.

Вы имеете право получить заключение военно-врачебной комиссии (медкомиссии), чтобы видеть результаты и иметь право обжаловать:

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.08.2008 № 402

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України17 листопада 2008 р.за № 1109/15800

Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України:

Про затвердження Положення про в... | від 14.08.2008 № 402 (rada.gov.ua)

«22. Оформлення постанов ВЛК

«22.1. Дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК). …

22.3. Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.»

В случае несогласия с решением медкомиссии, такое решение возможно обжаловать в Центральную ВВК Министерства обороны Украины, С ПРИСОЕДИНЕНИЕМ КОПИЙ МЕДИЦИНСКИХ ДОКУМЕНТОВ, КОТОРЫЕ ПОДТВЕРЖДАЮТ ДИАГНОЗ:

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.08.2008 № 402

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України17 листопада 2008 р.за № 1109/15800

Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України:

Про затвердження Положення про в... | від 14.08.2008 № 402 (rada.gov.ua)

"2.2. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону;

ВЛК евакуаційного пункту;

ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

2.3. Центральна військово-лікарська комісія

2.3.1. ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

2.3.2. Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується директору Військово-медичного департаменту (далі - ВМД) Міністерства оборони України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

2.3.3. На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також:

розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи;

розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями;

розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров'я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров'я;

перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і лікувальних закладах Міністерства оборони України;

контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти);

розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;

аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК;

проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи;

організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК;

підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК;

прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України;

проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

2.3.4. ЦВЛК має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів;

особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів;

направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників;

запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;

надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту;

розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК)".

В случае несогласия с решением медкомиссии, такое решение возможно обжаловать путём подачи административного иска в Окружной административный суд, С ПРИСОЕДИНЕНИЕМ КОПИЙ МЕДИЦИНСКИХ ДОКУМЕНТОВ, КОТОРЫЕ ПОДТВЕРЖДАЮТ ДИАГНОЗ, в порядке Кодекса административного судопроизводства Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ВСІ:

ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.".

ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

"Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього... 6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими".

Всього доброго!

Вітаю Вас, Анастасія! Нажаль, в наш час теоретично можуть мобілізувати навіть морську свинку. Вже мовчу, про людину, яка живе, дихає, ходе самостійно, має усі кінцівки. ((( Нажаль маємо те, шо маємо. Щодо сфотографованого Вами запису у військовому квитку. Цей запис не є ключовим, вам слід подивитись на записи на сторінках 32-33 (вони пронумеровані).

Наскільки я бачу у згадуваної особи військовий квиток саме "радянського зразка", який чинний (і чомусь на відміну від наказів Міністерства оборони України - нікого не пригнічує ні напис Міністерство оборони СРСР, ні червона зірка, ні російська мова ведення військово-облікового документа - маленький ліричний відступ, не зважайте будь-ласка).

ТАК ОТ. Штамп знятий з обліку не є ключовою відміткою... Це процедурна відмітка за законодавством 2006 року... він робився на підставі рішення та запису у військовому квитку про виключення з обліку, яке міститься на передостанній сторінці військового квитка радянського зразка (сторінки 32-33 - графа 29, 32 або 34 розділу ІХ "Отметки об освобождении от воинской обязанности" военного билета - "Признан негодным к воинской службе с исключением с учета по гр.. ___ ст. ___ ". или "Исключен с воинского учёта за достижением предельного возраста состояния в запасе" ___ дата)! Саме цей запис є ключовим та свідчить про виключення з обліку та посвідчується / мав бути посвідчений гербовою печаткою ТЦК / військкомата.

Зміна термінології в законодавстві та інші фактично шахрайські дії законодавців та Міністерства оборони (яке досі не привело у відповідність із своїми новаціями навіть новий Військовий квиток, затвержений наказом Міністерства оборони України № 206 від 10.04.2017 р.) - не дає підстав Вважати особу придатним до служби чи військовозобов"язаним. Те, що законодавець і виконавець не прописали перехідні правила та не передбачили як діяти з документами раніше виданих зразків - їх проблеми, які не мають бути Вашими проблемами. Якщо осіб, які народилися в УРСР автоматично вважають народженими в Україні, про що зазначають в документах... чому Ви, знятий з обліку до законодавчих новацій не можете вважатися виключеним з обліку?! Або дійсно хай пишуть в законах - документи раніше виданих зразків - не чинні та підлягають обміну. А якщо такого немає, то усі видані документи - чинні. Власне як наразі одночасно діють паспорти громадян України у формі книжечки - БЕЗСТРОКОВІ та ID-картки зі строком дії. Так само наразі вже не видають диплом спеціаліста.. то що?! - Вища освіта за цим рівнем вже не дійсна і особі треба заново йти вчитися?! - Ні.

У разі наявності запису у військовому квитку про виключення з військового обліку або передбаченого законодавством, що діяло раніше - особа маєте повне право ігнорувати будь-які незаконні вимоги невстановлених осіб, ким би вони не представлялись. Всім відомо, що зараз діє міжнародна банда телефонних шахраїв, які можуть представлятись будь-ким і телефонувати кому-завгодно... Жодної міри відповідальності до особи застосовано бути не може, адже у нього є на руках офіційний документ, який ніким не скасовано.

!!! Ні у якому разі не передавайте будь-кому військовий квиток. Його вилучення у осіб, які не проходять військову службу і не є військовозобов"язаними - не передбачене навіть під розписку.

Про всяк випадок зробіть відповідні скановані копії військового квитка та зберігайте їх у надійному місці, що виключить можливість їх знищення, краще за все на власній електронній пошті чи у іншому хмарному сховищі мережі інтернет. Нажаль посвідчення копій з військового квитка нотаріусом - не передбачено законом. Тому квиток існує лише в одному екземплярі і у разі втрати, довести належність записів буде вже неможливо.

Я розумію, що окремим горе-юристам ТЦК та військоматам вигідно казати на біле - чорне, а на чорне - біле. Але закон так не працює і не має працювати не в папуасії, а в цивілізованій країні, що позиціонує себе на словах (маю надію, що не лише на словах) європейською та претендує на вступ у Європейський Союз до 2030 року.

Відповідно до існувавшого на той час законодавства, громадяни України припинили свої правовідносини з державою як військовозобов"язані за актом індивідуальної дії, чим вичерпали його чинність. Відповідно до роз"яснень Конституційного Суду України, акти індивідуальної дії, які вичерпали свою дію фактом їх одноразового виконання - не підлягають перегляду навіть судом (Рішення КСУ від 23.06.1997 № 2-зп по справі № 3/35-313, Рішення КСУ від 22.04.2008 р. № 9-рп по справі № 1-10/2008, Рішення КСУ від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), Постанова Верховного Суду України від 11.11.2014 р. по справі № 21-405а14, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 р. по справі № 9901/415/18 та багато інших). Те, що у можновладців проблеми з набором у військо без батальйонів "Монако", "Флорида", "Дубай" - не проблема громадянина, що набув статус невійськовозобов"язаного... Так само як і не його проблема, що "шахраї" умисно внесли зміни до законодавства шляхом зміни термінології регулювання вйськового обліку, які фактично обмежують права людей, що набули правового статусу "невійськовозобов"язані" за попереднім законодавством і чиї правовідносини з державою як військовозобов"язані були вичерпані.

Законодавець, якщо що, не потурбувався спільно з президентом, виконавчою владою навіть оновити затверджену форму Військового квитка 2017 року... адже там так само продрукована норма про ЗНЯТТЯ з ОБЛІКУ, а не про ВИКЛЮЧЕННЯ. В той же час Міністерство оборони, не внісши зміни до форми Військового квитка, використовує затверджене ним же Положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ, затверджену наказом МОУ № 402 від 14.08.2008 з багаточисленними змінами... в якій вже передбачає формулювання - ВИКЛЮЧЕННЯ З ОБЛІКУ.

Тобто навіть нормативні акти Міністерства оборони протирічать одне одному та ставлять питання правової визначеності в державі.

ОТЖЕ, дії та рішення влади щодо законодавчого неурегулювання питання документів старих зразків - не відповідають критеріям правової визначеності, верховенства права, принципу заборони зворотньої дії законів у часі.

Ви не є фахівцем з права, а тому не маєте передбачати і розуміти неписані правила та усі інші МАРАЗМИ, які придумують окремі чиновники - порушуючи Конституцію України і закон, роблячи все, щоб служив хтось, а не цей конкретний чиновник, його родичі, діти, свати, куми та ін.

У згадуваного громадянина 52 років є легітимний документ на руках. Виданий безстроково. ВІдповідно до нього Він визнаний непридатним до служби. ТОЧКА. Він не має доводити свою невинуватість невідомо кому, з відсутнім правом діяти всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції, тобто не в межах повноважень, не в порядку та не у спосіб, що передбачені законодавством.

Чомусь у військового начальства немає жодних зауважень до дійсності Військових квитків червоного кольору з написом "Министерство оборони СССР". Чому такі квитки дійсні, а Ваше посвідчення може вважатися недійсним?! Бо їм це вигідно? Вигода - не є легітимною метою порушення прав людини відповідно до правових доктрин цивілізованого світу, частиною якого себе позиціонує влада України.

Крім того, жодного порядку заміни військово-облікових документів на нові так само ні Урядом, ні президентом, ні Міністерством оборони - не прийнято. Отже, у громадян немає визначеного законом обов"язку діяти по загально відомим правилам, адже таких публічних правил НЕ ІСНУЄ В ПРИРОДІ. Ці правила підмінені вільним розсудом посадових осіб Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Тож на моє переконання тут діє аналогія з пенсійним законодавством... якщо людина вже вийшла на пенсію, її не можна через 5-10 років викинути з пенсії працювати, сказавши, що вибачай, у нас тут трохи пенсійний вік виріс і закони помінялися, тож Ви не маєте більше права на пенсію ))) Це неможливо, бо це грубе порушення основ права.

Так само ніхто не пропонує змінити державні акти на землю старих зразків, бо в історії вже існувало 4 варіанти державних актів, що оформлювались по різним правилам... а наразі взагалі їх замінила виписка з реєстру.

Точно так же без окремого посилання про це в законодавстві, ніхто не вимагав обміну водійських посвідчень навіть до останнього - виданих в СРСР особам, які здавали зовсім інші Правила дорожнього руху. Та й я певен, що у 2008 році складав зовсім інші Правила дорожнього руху, ніж тепер. Але чомусь ніхто не жене водіїв на перескладання та переоформлення документів.

Відповідно до статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Спроби інакшого застосування закону - грубе та цинічне порушення загальноєвропейських принципів верховенства права, одним із параметрів якого є принцип правової визначеності.

ТЕПЕР ТРОХИ ПРО "ЗАКОН ЗВОРОТНЬОЇ СИЛИ НЕ МАЄ" та ПРАВОВУ ВИЗНАЧЕНІСТЬ В ДЕРЖАВІ ЯК ОСНОВУ СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7) на підставі якої діє Європейський суд з прав людини.

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2705цс16 тільки підтверджує, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Між тим як свідчить історія, принцип "закон зворотної сили не має" ("lex ad praeterіan non valet") був сформульований ще давньоримськими юристами на протидію сваволі законодавця, який надавав зворотної сили законам, що погіршували становище людей, піддавали їх несприятливим наслідкам за дії, які на час їх вчинення визнавалися законними. Отже, мета цього принципу - поставити заслін ущемленню прав і свобод людини з боку влади.

Саме така спрямованість цього принципу робить його важливою гарантією безпеки людини і громадянина, їх довіри до держави, про що вірно зазначається в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України.

Надання зворотної сили законам, які передбачають розширення змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина чи звільнення їх від певних обов'язків, не може підірвати впевненість людей у стабільності свого правового становища. (Окрема думка судді Конституційного Суду України Козюбри М.І. (справа про податки).

ОТЖЕ, за загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Це означає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Винятки з цього правила рідкісні і допускаються:

а) за наявності вказівки в законі про надання йому (або окремим статтям) зворотної сили;

б) у загальному правилі про неодмінне надання зворотної сили кримінальному закону, який скасовує або пом'якшує кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об’єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.(абзаци другий, третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)

Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.(абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)

Конституційний Суд України вважає, що встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності.(абзац шостий пункту 5 мотивувальної частини)

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування в правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

(абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини)Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

(абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України „Про міліцію“ від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що „обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки“ (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).

(речення перше, друге абзацу другого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

(абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

(речення друге абзацу першого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Мартинова Володимира Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

(абзац шостий пункту 2.1 мотивувальної частини)Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 7 частини другої статті 42 Закону України "Про вищу освіту" від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017

Згідно із принципом правової визначеності як одним із елементів принципу верховенства права обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустимі, зокрема, за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, якими встановлюються такі обмеження.

(абзац другий підпункту 2.5 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини дев’ятої статті 61, частини третьої статті 105 Закону України „Про вибори народних депутатів України“, пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України“ щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі“ (справа про виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку політичної партії) від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини.

(абзац дев’ятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини)Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання) від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки. Втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни юридичного регулювання у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими.

(абзаци другий – четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців двадцять четвертого, двадцять п’ятого, двадцять шостого розділу I Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні“ від 23 березня 2017 року № 1989–VIII від 5 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 № 3-р(І)/2019

Конституційний Суд України виходить з того, що принцип юридичної визначеності як складова конституційного принципу верховенства права є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда. Зазначеного можна досягти лише шляхом законодавчого закріплення якісних, зрозумілих норм.

(абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційними поданнями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 65 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 5 частини першої статті 3, абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб“ від 6 червня 2019 року № 3-р/2019

Враховуючи зміст статті 8 Конституції України та практику Конституційного Суду України, верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади. Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип поділу державної влади, принцип народного суверенітету, принцип демократії, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. … Таким чином, верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб’єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат.

(абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів“ від 20 червня 2019 року № 6-р/2019

Конституційний Суд України зазначає, що кожна особа влаштовує своє життя з усвідомленням того, що правове регулювання вимагає стабільності й органи державної влади не можуть свавільно вносити зміни, які порушують засадничі принципи права. Отже, очікування індивіда у зв’язку зі зміною законодавчого регулювання є правомірними, якщо вони є розумними та існує можливість заподіяння шкоди від порушення таких очікувань. Конституційний Суд України підкреслює, що під час правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних зі здійсненням, зокрема, соціальної політики, у зв’язку з прийняттям нових законів або внесенням змін до чинних органи державної влади мають надавати особам можливість адаптуватися до нової правової ситуації, щоб їх законні очікування були захищені. Таким чином, законні очікування як складова принципу верховенства права є одним із основних критеріїв конституційної оцінки норм права.

(абзаци шостий, сьомий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів“ від 20 червня 2019 року № 6-р/2019

Вимогою верховенства права є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування. Юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.

(абзаци перший, другий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 375 Кримінального кодексу України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020

Складовим елементом загального принципу юридичної визначеності як вимоги верховенства права (правовладдя) також є принцип правомірних (легітимних) очікувань, який, за тлумаченням Венеційської Комісії, „виражає ідею, що органи публічної влади повинні додержуватися не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань“ (спеціальне Дослідження Венеційської Комісії „Мірило правовладдя“, CDL-AD(2016)007, пункт ІІ.В.5.61).(речення перше підпункту 2.1.2 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)

<…> виникнення у певної категорії громадян (конкретно – прокурорів) відчуття краху легітимних очікувань, що є несумісним з вимогою юридичної визначеності як складовим елементом принципу верховенства права (правовладдя). Конституційний Суд України звертає увагу на те, що недотримання законодавцем принципу юридичної визначеності як складового елемента принципу верховенства права (правовладдя) спричинило неоднакове застосування судами припису <…>.(речення шосте, сьоме підпункту 2.1.2 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)

Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою громадянки України Левченко Ольги Миколаївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020

Водночас доступність учасникам суспільних відносин акта права для ознайомлення не гарантує доступності його змісту, якщо припис такого акта викладений неякісно, зокрема нечітко або суперечливо.

(абзац перший підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 21 липня 2021 року № 4-р(ІІ)/2021 у справі за конституційною скаргою Бівалькевича Богдана В’ячеславовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 розділу ХІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Національну поліцію“

ЩАСТИ ВАМ ТА БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Наказ Міноборони України №402/2008 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text):

"1. Затвердити Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що додається.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386 (зі змінами).".

"/Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0177-94#Text; в редакції наказу №2/1994, що втратило чинність):

"...II.5.11. Постанови військово-лікарських комісій

249. При медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:...

б) Непридатний ***...

- до військової служби зі зняття з військового обліку;

- до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час;***

___*** На воєнний час приймається така постанова: "Обмежено придатний до військової служби".".

---

Доброгоо дня, пані Анастасіє! Викладу свою думку, позицію з Вашого питання. Наказ Міноборони №342/2006 стосувався зняття з військового обліку осіб визнаних непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час. Під час дії наказу Міноборони №342/2006 чинним було Положення про ВЛЕ (ВЛК) в редакції наказу №2/1994, яким передбачалось визначення придатності до військової служби у формі, зокрема: "Непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку" або "Непридатний до військової служби у мириний час, обмежено придатний у воєнний час". Чинним Положенням про ВЛЕ (№402/2008) замість зняття з військового обліку передбачено формулювання "виключення з військового обліку". Юридично попередне формулювання "зняття з обліку" аналогічне з чинним "виключення з обліку". Тобто, якщо особа під час дії Положення №2/1994 була визнана непридатною зі зняттям з військово обліку, то за чинним Положенням №402/2008 вона вважається неприданою з виключенням з військового обліку, тобто не може бути мобілізована. Але у Вашому випадку особа визнана не зі зняттям з військового обліку, а непридатною у мирний час, обмежено придатною у воєнний час, що має місце в даний момент, тобто є обмежено придатною до військової служби. Тому вона підлягає до мобілізації. Також, в порядку чистоти юриспруденції, вважаю, що втрата чинності ні наказом №342/2006, ні наказом №2/1994 не означає втрату рішень, прийнятих під час дії цих документів, по застосуванню цих документів - рішення мають юридичну силу. Іншими словами, запис у військовому квитку про зняття з військового обліку має юридичну силу, але за змістом як наказу №342/2006, так і №2/1994 особа є обмежено придатною до військової служби.