Які терміни написання наказу на звільнення

Як правило наказ про звільнення видається за один робочий день до звільнення або в день звільнення працівника.

Доброго дня, Ірина!

Обов’язок видати наказ про звільнення випливає з норми статті 47 КЗпП. Наказ на звільнення може бути підписаний роботодавцем в будь який день після подання працівником заяви про звільнення, але не пізніше дня звільнення. В ньому вказується точна дата звільнення.

При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін договір припиняється в строк, визначений сторонами.

У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву вирішує задовольняти її чи ні.

Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.

Є такі випадки, коли працівник перед тим, як звільнитися повинен передати матеріальні цінності, документи, тощо, на що необхідно певний час - то роботодавець виходить з інтересів підприємства при прийнятті рішення. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів").

Крім цього, слід зауважити, що роботодавець не має права звільняти працівника за власним бажанням, якщо працівник про це не просив і не подавав про це заяви, а подав заяву про звільнення за угодою сторін.

В деяких окремих випадках працівник має право на звільнення в день написання заяви без відпрацювання передбачених законом 14 днів.

Статтею 38 КЗпП передбачено звільнення працівників за власним бажанням. За загальним правилом працівник має попередити роботодавця про розірвання трудового договору за два тижні. Таке попередження має бути у вигляді письмової заяви. Якщо «терміновість» звільнення не має значення, то вказувати в заяві причину не обов’язково.

У разі звільнення з роботи за один день, у працівника мають бути на те вагомі причини. Законодавчий перелік таких причин визначено частиною першою статті 38 КЗпП. До них належать:

переїзд на нове місце проживання;

переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

вступ до навчального закладу;

неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;

вагітність;

догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;

догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;

вихід на пенсію;

прийняття на роботу за конкурсом,

а також з інших поважних причин.

Якщо у заяві про звільнення працівник вказав хоч одну із зазначених причин, роботодавець має звільнити працівника у строк, про який він просить, тобто без відпрацювання двох тижнів.

В такому разі наказ на звільнення повинен бути підписаний в день написання заяви.

З повагою, адвокат Айвазян.

Роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, тож наказ повинен бути до дня звільнення, а от коли саме, за день або за тиждень - законодавством не передбачено

Доброго дня!

Наказ про звільнення можете видати в будь-який день, але не пізніше дати звільнення.

Працівник кадрової служби обов’язково ознайомлює працівника з наказом про звільнення. Працівник на першому примірнику документа ставить свій підпис та вказує дату ознайомлення (п. 11 гл. 10 розд. ІІ Правил № 1000/5).

Можете видати наказ у день звільнення, якщо в цей день встигнете підготувати наказ, підписати в керівника, за необхідності внести запис до трудової книжки і видати її працівнику, передати копію наказу бухгалтеру, а той — розрахувати і перерахувати кошти працівнику на зарплатну картку.

Незалежно від підстави звільнення КЗпП зобов’язує роботодавця в день звільнення видати працівнику копію наказу про звільнення (ч. 1 ст. 47 КЗпП). Підготуйте копію наказу про звільнення та видайте її працівнику. На оригіналі наказу працівник зазначає, що отримав копію наказу, ставить дату та підпис.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас, Ірино! В будь-який день до дня звільнення особи. Тобто можна видати наказ 1 листопада 2023 року - звільнити з посади ___ з 15 листопада 2023 року.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 (далі — Постанова № 9) при домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Коли укладаєте трудовий договір, оформлюєте наказ або розпорядження про прийняття (ч. 4 ст. 24 КЗпП). Коли звільняєте працівника, також готується наказ або розпорядження про звільнення. Обов’язок видати наказ про звільнення випливає з норми статті 47 КЗпП.

Наказ про звільнення рекомендовано видавати за один робочий день до звільнення. Можна видати наказ у день звільнення, якщо в цей день встигнете підготувати наказ, підписати в керівника, за необхідності внести запис до трудової книжки і видати її працівнику, передати копію наказу бухгалтеру, а той — розрахувати і перерахувати кошти працівнику на зарплатну картку.

Наказ про звільнення чи припинення трудового договору складайте за типовою формою № П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489, або за формою, відмінною від типової.

Наказ підписує керівник та реєструється в Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання. Наказ вважають внесеним до документаційного фонду підприємства з моменту його реєстрації (п. 1 гл. 3 розд. ІІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5).

Працівник кадрової служби обов’язково ознайомлює працівника з наказом про звільнення. Працівник на першому примірнику документа ставить свій підпис та вказує дату ознайомлення (п. 11 гл. 9 розд. ІІ Правил № 1000/5).

При звільненні працівника з ініціативи роботодавця або у зв’язку з закінченням строку трудового договору і відмові звільненого працівника ставити підпис, що ознайомився з наказом - у присутності інших працівників зачитайте наказ уголос та складіть акт про відмову ознайомитися з наказом. Акт підписують присутні інші працівники. Оптимально, якщо акт підпишуть не менше трьох свідків.

Незалежно від підстави звільнення КЗпП зобов’язує роботодавця в день звільнення видати працівнику копію наказу про звільнення (ч. 1 ст. 47 КЗпП). Підготуйте копію наказу про звільнення та видайте її працівнику. На оригіналі наказу працівник зазначає, що отримав копію наказу, ставить дату та підпис з розшифровкою у вигляді прізвища і ініціалів.

Якщо працівник відмовляється отримати копію наказу, слід підготувати супровідний лист та в день звільнення надіслати копію наказу поштою рекомендованим листом з описом вкладення та позначкою "Вручити особисто". На оригіналі наказу зробіть відмітку, що копію наказу надіслали поштою і реквізити листа.

Якщо працівника прийняли на роботу до 10.06.2021, роботодавець зобов’язаний внести запис про звільнення до трудової книжки у паперовому вигляді. Так визначає пункт 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яку затвердили Мінпраці, Мін’юст, Мінсоцзахисту наказом від 29.07.1993 № 58. У день звільнення внесіть у трудову книжку запис про звільнення

Якщо працівника прийняли на роботу після 10.06.2021 і він зберігає трудову книжку вдома, на вимогу працівника роботодавець також зобов’язаний внести запис про звільнення (ч. 1 ст. 47, ч. 3 ст. 48 КЗпП). Запитайте у працівника, чи бажає він внести запис про звільнення у трудову книжку. Якщо так, попросіть його принести трудову. Внесіть запис про звільнення в присутності працівника та поверніть йому документ. Жодних заяв та розписок від працівника для цього не потрібно.

Трудову книжку працівника, що працевлаштувався до 10.06.2021, необхідно видати в день звільнення під підпис (п. 4.1 Інструкції № 58). Факт отримання трудової книжки працівник засвідчує двома підписами:

• в особовій картці П-2;
• в Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

Якщо працівник не прийшов за трудовою, то у день звільнення надішліть повідомлення про необхідність отримати трудову книжку. До повідомлення додайте копію наказу про звільнення.

Крім зобов'язання видати трудову книжку працівнику в день звільнення, законодавством встановлено відповідальність за несвоєчасну видачу трудової книжки при звільненні. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п.4 Постанови № 301). Якщо затримка в видачі трудової трапилась з вини роботодавця, тоді доведеться виплатити працівнику середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП, п.4.1 Інструкції № 58). У цьому випадку днем звільнення вважатиметься день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення необхідно видати наказ і внести запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнають недійсним у порядку, встановленому п. 2.10 Інструкції № 58.

У цьому випадку слід керуватися нормами пункту 6.2 Інструкції № 58. Відповідно до цієї норми, трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у закладі окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві протягом 50 років, а після закінчення зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

Працівники, яких прийняли на роботу після 10.06.2021, зберігають трудові книжки в себе. !!! Такі трудові книжки не реєструються в Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них. Тому жодних підписів у цій Книзі та розписок від працівника не потрібно.

Про нараховані суми, що належать працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1 ст. 116 КЗпП). Нагадайте бухгалтеру, щоб надав працівнику розрахунковий лист, у якому зазначають усі нараховані суми та утримані кошти.

У день звільнення роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику всі належні йому кошти (ч. 1 ст. 116 КЗпП). Якщо працівник отримує зарплату на банківську карту, перерахуйте на неї всі розрахункові кошти в день звільнення.

Якщо працівник отримує зарплату в касі і в день звільнення відсутній на робочому місці - виплатіть розрахункові кошти не пізніше наступного дня після того, як працівник пред’явить вимогу про розрахунок (ч. 1 ст. 116 КЗпП).

Не затримуйте виплати. Якщо роботодавець затримає виплати розрахункових коштів, він зобов’язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП).

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Вітаю!

НАКАЗ ВИДАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ЗАЯВИ ПРАЦІВНИКА ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ.

Зазвичай працівник подає на ім’я роботодавця заяву про звільнення з роботи. Отриманий документ роботодавець має завізувати, а також зазначити на ньому резолюцію.

На підставі заяви видається наказ (розпорядження) про звільнення працівника, який має містити підставу звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП. Працівника ознайомлюють із наказом (розпорядженням) про звільнення під підпис. Копію наказу (розпорядження) потрібно видати працівникові в останній робочий день.

Згідно з частиною першою статті 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Доброго дня!

Роботодавець після отримання заяви на звільнення за власним бажанням, повинен видати наказ, у якому вказати дату звільнення, надати працівнику копію наказу про звільнення, зробити запис до трудової книжки, якщо вона зберігається у роботодавця та віддати її працівнику (ст. 47 КЗпП України). Це може бути будь- який день до звільнення.

Враховуючи воєнний стан та перебування працівника, який звільняється за межами України, працівникам у заяві про звільнення варто написати прохання направити копію наказу про звільнення та скан-копію трудової книжки на вашу електронну пошту. Оригінали документів згодом можуть бути передані поштою або отримані вами особисто після приїзду в Україну.

З повагою, Костянтин Гончаренко

Вітаю, Ірино!

Доброго дня. Будь ласка дайте відповідь на запитання : наказ на звільнення,після отримання заяви на звільнення від працівника, пишеться за 1 день до звільнення чи його можна писати, після отримання заяви, в любий період до моменту звільнення?

Можна писати в будь-який період після отримання заяви, законодавством такі строки не обмежуються. Тобто особа може подати заяву 25 жовтня 2023 року про звільнення її, наприклад, з 10 листопада 2023 року, і роботодавець вже 25 жовтня може видати відповідний наказ.

Така ж сама історія і з призначенням на посаду.

Успіхів. Всього доброго!

Доброго вечора, Ірина.

СТРОК МОЖЕ БУТИ ВСТАНОВЛЕНИЙ ПРАВИЛАМИ ВНУТРІШНЬОГО РОЗПОРЯДКУ ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ, ОРГАНІЗАЦІЇ, ВІДПОВІДНО ДО РЕЗОЛЮЦІЇ КЕРІВНИКА - ДО ДАТИ ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ.

Всього доброго.