Як Оформлети опікунства

Вітаю Вас, Валентине! Опікуном - ні. Для опіки потрібно, щоб у особи був діагноз - психічне захворювання, що робить його недієздатним. Цим займається суд.

У Вашому випадку можливо оформити постійний догляд за особою, що відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" також дає право на відстрочку від призову за мобілізацією.

Мова може йти про постійний догляд, а не опіку. Опіка - встановлюється в судовому порядку над недієздатними особами, що мають діагностований психічний розлад, що перешкоджає їх усвідомленню своїх дій, самостійному проживанню, вчиненню правочинів.Щодо постійного догляду - то так, це цілком реально.

Право на відстрочку від мобілізації мають особи, які:

• зайняті постійним стороннім доглядом за дружиною, особою з інвалідністю І-ІІ групи або особою яка потребує такого догляду, у звʼязку з наявними захворюваннями;
• мають батьків або батьків дружини, які потребують постійного стороннього догляду на непрофесійній основі.

Для того, щоб мати право на отримання відстрочки необхідно зібрати необхідні документи, які підтверджують факт здійснення постійного стороннього догляду за особою.

Найголовніший документ, без якого неможливо рухатися та щось підтверджувати, - це довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або висновок лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) – форма 80-4/0, в якому зазначається, що особа потребує постійного догляду.

У випадку отримання такої довідки можна звернутись до органів місцевого самоврядування для оформлення догляду за такою особою на підставі виданої довідки ЛКК.

Тобто підтверджуючими документами здійснення особою догляду є:

• довідка ЛКК про необхідність здійснення постійного стороннього догляду;
• акт встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду;
• посвідчення, довідки про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд;
• акт обстеження житлово-побутових умов сімʼї.

Стосовно кого можна встановити постійний сторонній догляд?

Оформляти постійний сторонній догляд можливо за членами родини, з яким ви повʼязані спільним побутом та проживаєте в одній оселі. Членами родини є не тільки близькі родичі, але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини; неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

За загальним правилом встановлювати постійний сторонній догляд можна стосовно:

• Особи з інвалідністю з дитинства/дитина з інвалідністю до 18 років
• Особи з інвалідністю І групи/особа, яка досягла 80-річного віку
• Особи з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду
• Громадян похилого віку, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, хворі, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги.

Як отримати відстрочку на підставі здійснення догляду?

У випадку наявності всіх необхідних документів для отримання відстрочки від призову на військову службу необхідно написати заяву про надання відстрочки та подати до районного ТЦК та СП, в якому особа перебуває на військовому обліку. Така заява разом з додатками подається особисто військовозобовʼязаним.

Слід звернути увагу, що питання надання відстрочки ініціюється виключно військовозобовʼязаним, який повинен повідомити ТЦК та СП про зміну сімейних обставин та про виникнення права на відстрочку протягом 7 днів з дня виникнення таких обставин.

ТЦК та СП розглядає таку заяву разом з документами протягом 30 днів. За результатами особу буде повідомлено про надання відстрочки та за потреби у військово-обліковому документі може бути зроблений запис про надання відстрочки та про строки її дії, але єдиного підходу щодо цього у ТЦК та СП немає, тому все залежить від конкретного ТЦК.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Валентине!

Очевидно у Вашому випадку мова йде не про опікунство, а про постійний догляд та про відстрочку від мобілізації на цій підставі. Оскільки для призначення опікуна треба було б діда визнавати недієздатним в судовому порядку. Складна і й довга процедура!

Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

Зокрема в ній зазначено:

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}"

Для отримання відстрочки на цій підставі треба мати наступні документи:

довідка ЛКК форми 080-4 про необхідність здійснення постійного догляду,

Ваше свідоцтво про народження,

свідоцтво про народження матері,

посвідчення інваліда 2 групи діда,

документ, який підтверджує, що Ваша матір передуває у Німеччині,

пенсійне посвідчення бабусі,

акт на підтвердження факту здійснення постійного догляду або довідка про надання державної компенсації дл здійснення постійного догляду на непрофесійній основі.

Також було б бажано мати документ, який підтверджує спільну реєстрацію або спільне проживання.

Для отримання довідки ЛКК діду треба звернутись до сімейного лікаря, який повинен його направити на проходження лікарсько-консультативної комісії.

Варто також зауважити, що подібна підстава може допомогти Вам виїхати за кордон.

Згідно змін, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1044 та внесені до Правил перетинання державного кордону громадянами України, Ваша підстава для виїзду та перелік документів, необхідних для того, зазначені наступним чином:

“21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю І чи ІІ групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки)

про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд

або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.

Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю І чи ІІ групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;"

ТЕПЕР ЩОДО ДОВІДКИ ПРО ОТРИМАННЯ КОМПЕНСАЦІЄ:

На сьогодні законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми з інвалідністю; за особами з інвалідністю; за іншими громадянам похилого віку та хворими,які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Кабінет Міністрів України 23 вересня 2020 року схвалив постанову № 859, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Компенсація за догляд призначається особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язкита є:

особами з інвалідністю I групи;

дітьми з інвалідністю;

громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність.

Оформлення допомоги на догляд

Для призначення компенсації фізична особа, яка надає соціальні послуги, подає до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сільської, селищної, міської ради такі документи:

заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

заява про надання компенсації;

заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;

копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства – копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);

копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);

копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);

декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;

копія акту огляду медико-соціальною експертною комісією;

висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень;

висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;

довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;

копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).

Особою, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

Період, на який призначається допомога

Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

Якщо у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено строк, компенсація призначається на такий строк, але не більше ніж на 12 місяців.

Розмір допомоги

Розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (станом на 1 січня 2021 року – 2 189 гривень), та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 р. № 419.

Виплата компенсації припиняється у тому числі якщо:

змінено місце проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;

особа, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, перебуває на повному державному утриманні або отримує соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.

Виплата компенсації тимчасово зупиняється у разі:

перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;

перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця.

Вітаю!

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

ЗАКОНА УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

ДОКУМЕНТИ ЯКІ НЕОБХІДНО ДОДАТИ ДО ЗАЯВИ ПРО НАДАННЯ ВАМ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ :

• документ, що підтверджує здійснення догляду (наприклад – про призначення компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі),
• акт огляду МСЕК,
• паспорт особи з інвалідністю;
• акт обстеження побутових умов особи, що потребує догляду, інші документи, що підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд;
• Свідоцтво про народження.

Постійний догляд отримується в закладах соціального захисту.

ЯКЩО ОСОБА БУДЕ ВИЗНАНА СУДОМ ОБМЕЖЕНО ДІЄЗДАТНОЮ АБО НЕДІЄЗДАТНОЮ, ТО НАД ТАКОЮ ОСОБОЮ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВАМ МОЖНА ВСТАНОВИТИ ОПІКУ. ОПІКА ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ПРИ УЧАСТІ ОРГАНА ОПІКИ. ОПІКУ У НОТАРІУСА ВСТАНОВИТИ НЕМОЖЛИВО.

ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД - ЦЕ СОЦІАЛЬНА ПОСЛУГА.

• Закон України "Про психіатричну допомогу"
• Закон України "Про соціальні послуги
• Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
• Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 233 "Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2023 року за № 145/39201

Соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України (Закон України "Про соціальні послуги" (далі - Закон).

Хто може бути надавачем соціальних послуг:

Надавав соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Фізичні особи,які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права і обов’язки та є:

1. особами з інвалідністю I групи;
2. дітьми з інвалідністю;
3. громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
4. невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
5. дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161.

Доброго дня!

Якщо ваша родинка потребує догляду та є рішення про це вам мають погодити звільнення, або якщо ви є опікуном ,що встановлено судовим рішенням.

У Вашому випадку достатньо встановлення постійного догляду без припинення дієздатності родича та призначення опікуна судом .

опишу опіку та догляд:

Відповідно до ч.1 ст. 39 Цивільного Кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Положеннями ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членом її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до ст. 55 Цивільного Кодексу України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх осіб, також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Згідно зі ст. 58 Цивільного Кодексу України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Цивільного Кодексу України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Стаття 62 Цивільного Кодексу України визначає, що опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна.

Згідно зі ст. 63 Цивільного Кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

https://www.msp.gov.ua/news/8364.html?PrintVersion -Лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 № 8596/0/14-15/19 "Про опіку та піклування над повнолітніми особами"

Відповідно до пп. 1.3, 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 № 34/166/131/881, органами, які приймають рішення щодо опіки та піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

потрібно звернутися до суду а потім до управління соціального захисту у вашому регіоні

АБО

оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Звернутис до ЛКК в потім до до управління соціального захисту

ЗАЯВА ПРО ВИДАЧУ висновКУ лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування ... копії довідки МСЕК або довідки ЛКК про те, що престарілий ІНВАЛІД , потребує стороннього догляду.

МОЖЕ БУТИ відстрочка вд армії та допомога по догляду 860 грн 20 коп

З повагою, Костянтин Гончаренко

Вітаю, Валентине!

Доброго дня! Чи можу я стати опікуном рідному діду, в нього 2 група інвалідності, ОНКО, мама має стан біженки та перебуває в Німеччині, друга дочка вже не являється громадянином України, бабця пенсіонерка 71 рік, внуків більше немає, є рідні сестри які також пенсіонери

Перш за все, хотів би зрозуміти, з якою метою Ви хочете стати опікуном. Якщо це з метою звільнення від мобілізації, від чого і буду відштовхуватись, ситуація є наступною.

ЩОДО ОПІКИ:

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 63. Призначення опікуна або піклувальника

1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

У ВИПАДКУ ОФОРМЛЕННЯ ОПІКИ ВИ РАЗОМ МАТИМЕТЕ ПРАВО ВИЇХАТИ ЗА КОРДОН ТА МАТИМЕТЕ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

ОДНАК ВИ ПОВИННІ ВРАХОВУВАТИ ТЕ, НАД КИМ МОЖЕ ВСТАНОВЛЮВАТИСЬ ОПІКА.

Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

ОТЖЕ, АБИ МАТИ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ ОПІКУ НАД ОСОБОЮ, СПОЧАТКУ ПОТРІБНО В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВИЗНАТИ ЇЇ НЕДІЄЗДАТНОЮ.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

Глава 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

Стаття 295. Підсудність

1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду.

Стаття 296. Особи, які можуть бути заявниками

1. Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

2. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

3. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Стаття 297. Зміст заяви

1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Стаття 298. Призначення експертизи

1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Стаття 299. Розгляд справ

1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

2. Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

Стаття 300. Рішення суду

1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

2. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.

4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

6. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

{Частина сьома статті 300 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

8. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

9. Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

ТАКИМ ЧИНОМ, ВИ МОЖЕТЕ ВАРІАНТ ІЗ ВСТАНОВЛЕННЯМ ОПІКИ НА ДІДУСЕМ, ЯКЩО У НЬОГО Є ПСИХІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗІ ЗДОРОВ'ЯМ ТА ВІН ПЕРЕБУВАЄ НА ОБЛІКУ У ПСИХІАТРА.

ЯКЩО ЦЬОГО НЕМАЄ, ТОДІ ВАМ ПОТРІБНО РОЗГЛЯНУТИ ВАРІАНТ ІЗ ОФОРМЛЕННЯМ ЗА ДІДУСЕМ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ.

ПРО НЬОГО У НАСТУПНІЙ ВІДПОВІДІ.

Валентине!

Що стосується постійного догляду, це варіант, який більше Вам підходить у даній ситуації. Але бажано розуміти наступні деталі:

- скільки років Вашому дідусю?

- скільки дітей та внуків у Вашого дідуся?

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

ТАК ЧИ ІНАКШЕ, АЛЕ РОЗПОЧАТИ ПОТРІБНО ІЗ ОТРИМАННЯ ВИСНОВКУ ЛІКАРСЬКО-КОНСУЛЬТАТИВНОЇ КОМІСІЇ ПРО ТЕ, ЩО ВАШ ДІДУСЬ ПОТРЕБУЄ ПОСТІЙНОГО СТОРОННЬОГО ДОГЛЯДУ.

ДАЛІ, ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ЗА ДАНОЮ ПІДСТАВОЮ, ОБОВ'ЯЗКОВО ДОВЕСТИ ФАКТ ВІДСУТНОСТІ ІНШИХ ОСІБ, ЗДАТНИХ ЗДІЙСНЮВАТИ ДОГЛЯД.

ДО РЕЧІ, ПЕРЕБУВАННЯ ОСОБИ ЗА КОРДОНОМ - ПОВАЖНА ПРИЧИНА І ТАКИМ ЧИНОМ "ВИКЛЮЧАЄ" ОСОБУ З ПЕРЕЛІКУ ОСІБ, ЯКІ ЗОБОВ'ЯЗАНІ ДОГЛЯДАТИ.

Тим не менше, потрібно аналізувати Вашу ситуацію, але зрозуміло, що постійний догляд Вам підходить більше.

Всього доброго! Успіхів.!

Доброго вечора, Валентин!

ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ НЕПРОФЕСІЙНОГО ДОГЛЯДУ СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ ДО УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ.

Так, законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

• Оформлення догляду за за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку:

Догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, передбачає отримання відповідної компенсації, що призначається і виплачується у грошовій формі непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку.

• Оформлення догляду за громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідам, хворими, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги:

Непрацюючим особам, які постійно надають соціальні послуги (зокрема з догляду) громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 6 жовтня 2021 р. № 1040 Київ

Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі:

Деякі питання призначення і вип... | від 06.10.2021 № 1040 (rada.gov.ua)

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1040

ПОРЯДОК

подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі:

"1. Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі) особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися (далі - соціальні послуги з догляду на професійній основі) та є:

громадянами похилого віку;

особами з інвалідністю;

невиліковно хворими, а також хворими, що потребують тривалого лікування;

дітьми з інвалідністю;

дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306; 2020 р., № 12, ст. 481).

2. Компенсація призначається і виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, які:

не перебувають у трудових відносинах;

не є фізичними особами - підприємцями;

не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, зокрема адвокатської, нотаріальної діяльності);

не перебувають на обліку як безробітні.

3. Компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, особам, зазначеним у абзацах другому - шостому пункту 1 цього Порядку, якщо такі особи:

отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду, стаціонарного догляду від надавача комунального чи недержавного сектору;

отримують виплати на догляд відповідно до Законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України “Про соціальні послуги”.

4. Особи, які отримують соціальні послуги або виплати, визначені в підпункті 1 пункту 3, або особи, за яких фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, отримують виплати, зазначені в підпунктах 2 і 3 пункту 3 цього Порядку, за їх бажанням замість соціальних послуг чи виплат можуть отримувати соціальні послуги з догляду від фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, відповідно до цього Порядку.

5. Особи або законні представники осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік), який ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, районних у містах (у разі утворення), міських рад (далі - уповноважений орган).

Особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, подають уповноваженому органу заяву про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі (далі - заява про потребу в наданні соціальних послуг).

Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, пред’являються:

паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання;

документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.

До заяви про потребу в наданні соціальних послуг додаються:

висновок про стан здоров’я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду (далі - висновок про стан здоров’я), за формою, затвердженою МОЗ;

копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);

копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років (за потреби);

копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ (за потреби);

довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ (за потреби);

копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копія рішення суду або рішення органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для опікунів або піклувальників).

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу, який прийняв заяву про потребу в наданні соціальних послуг.

Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, використовуючи інформацію про фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, яка міститься у переліку, можуть зазначити прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надаватиме соціальні послуги з догляду на професійній основі.

Якщо у заяві про потребу в наданні соціальних послуг не зазначено прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надаватиме соціальні послуги з догляду на професійній основі, уповноважений орган самостійно приймає рішення про вибір такої фізичної особи, використовуючи відомості з переліку.

6. Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання поданої заяви про потребу в наданні соціальних послуг особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, надсилає письмове повідомлення фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, про вибір такої особи до надання соціальних послуг з догляду на професійній основі.

Фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, не пізніше трьох робочих днів після отримання повідомлення подає до уповноваженого органу заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - заява про згоду надавати соціальні послуги).

7. Компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається уповноваженим органом згідно з поданою нею заявою про згоду надавати соціальні послуги.

Під час подання заяви про згоду надавати соціальні послуги пред’являються паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання та документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.

8. Заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги також можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі, за формами, затвердженими Мінсоцполітики.

Центр надання адміністративних послуг, який приймає заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги з необхідними документами, реєструє такі заяви і не пізніше наступного робочого дня надсилає справу (у тому числі електронну) відповідному уповноваженому органу засобами електронного зв’язку для прийняття рішення про призначення компенсації.

Заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги в електронній формі можуть подаватися через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

У такому разі до заяви про потребу в наданні соціальних послуг також додаються скановані копії документів, зазначених у абзацах сьомому - тринадцятому пункту 5 цього Порядку.

На заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги та відомості, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі та звертається за отриманням компенсації, особи/ законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, відповідно.

Якщо заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги подаються в електронній формі, відомості про прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), а також реквізити паспорта громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідки про звернення за захистом в Україні/ посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа кваліфікованого електронного підпису.

9. Уповноважений орган протягом двох робочих днів із дати надходження заяв про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги перевіряє їх та документи/відомості, зазначає в таких заявах кількість та перелік прийнятих документів/відомостей, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість та перелік неподаних документів/відомостей, які необхідно подати, і дату, до якої ці документи/відомості мають бути подані.

Повідомлення про прийняття зазначених заяв разом з документами/відомостями видається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, під час подання заяв або надсилається їм протягом одного робочого дня із дати подання заяв на поштову або електронну адресу заявника.

Якщо такі заяви разом із документами надсилаються засобами поштового зв’язку, днем подання таких заяв вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі.

Якщо до даних заяв не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох днів з дати отримання таких заяв надсилає на поштову або електронну адресу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, повідомлення про те, які документи потрібно подати.

У разі подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та/або особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, недостовірних документів/відомостей уповноважений орган може відмовити в призначенні компенсації шляхом надсилання на поштову або електронну адресу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, повідомлення.

10. Відповідно до поданих заяв про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги і документів уповноважений орган протягом десяти календарних днів готує договір про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі (далі - договір), що укладається у письмовій формі між фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, та уповноваженим органом.

Форма договору затверджується Мінсоцполітики.

У договорі зазначаються обсяг соціальних послуг з догляду на професійній основі з визначенням конкретних заходів, інформація про фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, інформація про особу, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, строки надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, кількість годин надання соціальних послуг з догляду на професійній основі на місяць, права, обов’язки та відповідальність сторін.

Договір укладається на період, на який особа потребуватиме надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, але не більше ніж на строк, визначений у висновку про стан здоров’я.

Продовження строку дії договору здійснюється на підставі поданого висновку про стан здоров’я.

11. Рішення про призначення і виплату компенсації приймається уповноваженим органом за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі.

12. Розмір компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України “Про соціальні послуги” визначається з розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше ніж 360 годин на місяць.

Кількість осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, не обмежується, але загальна кількість годин, за які нараховується компенсація, має становити не більше ніж 360 годин на місяць.

Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається і виплачується згідно з договором.

13. Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається на строк надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, визначений у договорі, і виплачується із дати укладення договору.

У разі продовження строку дії договору виплата компенсації продовжується за заявою фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, з дати укладення договору.

Виплата компенсації здійснюється на підставі поданого фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, акта про надані соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - акт) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Акт складається фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі у двох примірниках і підписується фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі. Один примірник акта залишається у особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, другий - зберігається у фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі.

...

19. Уповноважений орган на підставі даних, отриманих шляхом автоматизованого доступу/обміну в електронній формі, перевіряє щомісяця укладені фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, договори та загальну кількість годин надання соціальних послуг з догляду на професійній основі на місяць.

20. Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, виплачуються за минулий період, але не більше ніж за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, з вини уповноваженого органу, що їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по день смерті (включно) членам її сім’ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

21. Рішення уповноваженого органу про припинення виплати або відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.

22. На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі та отримує компенсацію, відповідним уповноваженим органом формується особова справа, в якій зберігаються документи, необхідні для призначення компенсації.

23. Уповноважені органи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.

Всього доброго!

Закон України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:...

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд ;..".

"ПОРЯДОК подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%B...):

"1. Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є:

особами з інвалідністю I групи;

дітьми з інвалідністю;

громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;...".

"ІНСТРУКЦІЯ щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі»" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text):

"2. Висновок призначений для реєстрації когнітивних порушень які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00-F09), розумова відсталість (F70-F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація, інвалідність І групи тощо). Когнітивні порушення можуть спостерігатися у симптокомлексі наступних розладів психіки (F10-F19), шизофренія (F20), первазивні розлади розвитку (F84), нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, Паркінсона тощо), судинні захворювання головного мозку (інсульти, інфаркти мозку, церебральний атеросклероз), нейроінфекція, наслідки черепно-мозкової травми, новоутворення, метаболічні порушення та інтоксикації, аутоімунні захворювання, генетичні захворювання тощо. ..".

"ПОРЯДОК організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%...):

"..Додаток 2 до Порядку

ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

1. Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні:...

8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;...".

---

Доброго дня, пане Валентине! У Вашому випадку оформлення відстрочки потребує вирішення багатьох питань, в тому числі, які вирішити неможливо. По-перше, наведена норма Закону про мобілізацію щодо Вашого права на відстрочку потребує факту здійснення постійного догляду за своїм дідусем. У свою чергу, необхідним є отримання висновку МСЕК або ЛКК медичного закладу про необхідність для дідуся такого постійного догляду. Цей висновок є підставою для звернення до органу СЗН для оформлення компенсації з постійного догляду відповідно до наведеного Порядку. Але цей Порядок не передбачає постійного догляду за особою з інвалідністю ІІ групи, хоча Закон про мобілізацію таке перебачає - це перша перепона, неузгодженість законодавства. Залишається підстава конгнітивних порушень у дідуся, як особи похилого віку - але чи має дідусь такі порушення - наступна перепона. Крім того, необхідне спільне проживання з дідусем. Крім того, підставою для відмови у призначенні компенсації може бути факт Вашого працевлаштування та/або отримання доходу, що виключає можливість призначення компенсації, а отже відмова у призначенні постійного догляду (хоча це є, як я вважаю, незаконно) - наступна можлива перепона. Зрештою, як що ви отримаєте висновок МСЕК чи ЛКК про необхідність постійного догляду, отримаєте рішення органу СЗН про призначення компесації з постійного догляду за дідусем, необхідним буде подання цих документів до РТЦК та СП для підтвердження права на відстрочку, точніше, подання заяви (під реєсторацію їх вручення на своєму примірнику) про підтвердження та оформлення відстрочки, з прикладенням копій документів, що підтверджуюють це право на відстрочку. Але й тут виникає питання відсутності у дідуся інших осіб, які можуть здійснювати постійний догляд за ним. Законодавством не визначено порядку визначення такої відсутності, тобто РТЦК та СП буде перекладати це питання на Вас; з цього приводу вважаю за належне у заяві викласти пояснення про сімейний стан дідуся та фактичне перебування його дітей на даний час.

Доброго дня. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України).

Опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, які визнані недієздатними (ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу України).Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України).Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч.1 ст. 62 Цивільного кодексу України).

Опіка та піклування встановлюється судом та органом опіки та піклування.

Опікун та піклувальник призначається:

• над недієздатною чи обмежено дієздатною особою - судом за поданням органів опіки та піклування;
• над малолітньою чи неповнолітньою особою (якщо питання не стосується обмеження дієздатності) - органом опіки і піклування відповідно до ч.1 ст. 61 Цивільного кодексу України.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (ст. 56 ЦК України). Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених ч.1, 2 ст. 60 ЦКУ.

• у разі визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності особи.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду та розглядається в порядку окремого провадження за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

• над малолітньою та неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.

У всіх перелічених випадках опікун та піклувальник призначається судом за поданням органу опіки та піклування.

• Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.( ч.6 ст. 300 Цивільно процесуального кодексу України - )
• Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.(ч.7 ст.300 Цивільно процесуального кодексу України)

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

• Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч.2 ст. 63 Цивільного кодексу України).

• Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦКУ і лише за її письмової згоди.

• Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України).

Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.

Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

• особа яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені (п.1 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України);
• якщо поведінка та інтереси особи, що призначається опікуном або піклувальником суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (п.2 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до п.3.2. Правил опіки та піклування опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:

• не досягли 18 років;
• визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
• раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
• позбавлені батьківських прав;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
• засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Обов'язки з опіки та піклування опікунами та піклувальниками виконуються безоплатно (п. 4.12 Правил).

Опікун зобов'язаний:

• дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
• опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
• вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
• вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
• вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
• дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

Піклувальник зобов'язаний:

• піклувальник над неповнолітньою особою: дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
• піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
• дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до ст. 32 та 37 ЦКУ. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
• вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.

Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

• відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
• видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;
• вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є підопічний;
• відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний.

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

• у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
• у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
• у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

• досягнення фізичною особою повноліття;
• реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
• надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
• поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.