Задайте питання юристу

882 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Армія і мобілізація, 06 листопада 2023, питання №96220 240₴

Отсрочка от мобилизации

Добрый день Ещё в ноябре 2022 года оформил отсрочку по пункт 11 ст 23 бессрочно так как теща инвалид 2 группы.Стоит штамп в военном билете.Действует ли эта отсрочка сейчас?Отец получил справку ЛКК 080-2. Как оформить отсрочку по постоянному уходу за отцом?Какие документы нужно здать будет в ТЦК?Прописаны в разных домах.Я единственный сын,мать пенсионер.

Відповіді юристів (9)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    12.1%

    Вітаю, Володимире!

    Добрый день Ещё в ноябре 2022 года оформил отсрочку по пункт 11 ст 23 бессрочно так как теща инвалид 2 группы.Стоит штамп в военном билете.Действует ли эта отсрочка сейчас?

    Якщо відстрочка була проставлена без дати закінчення її дії, має діяти в силу вимог статті 58 Конституції України. Але якщо говорити відверто, станом на зараз по тещі з інвалідністю 2 групи Вам буде складно довести право на відстрочку, оскільки я Ви знаєте, законодавство з того часу змінилось.

    На листопад 2022 року: "...які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи...".

    На листопада 2023 року: "...які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати...".

    Таким чином, зараз надзвичайно важливим для отримання відстрочки виступає обов'язок довести відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд. Тому у випадку з тещею це буде складно.

    Отец получил справку ЛКК 080-2. Как оформить отсрочку по постоянному уходу за отцом?Какие документы нужно здать будет в ТЦК?Прописаны в разных домах.Я единственный сын,мать пенсионер.

    Право на отримання відстрочки від мобілізації за абзацом 10 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мають особи, які зайняті постійним доглядом. Особливість даного абзацу є те, що він не вимагає відсутності інших осіб або доведення цього факту.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    ...

    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.

    Якщо батько має висновок ЛКК про потребу в постійсному догляді, достатньо буде отримати Акт встановлення факту здійснення догляду для отримання відстрочки.

    Чинне законодавство передбачає, що Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.

    У будь-якому випадку, якщо немає АВФЗД, треба оформити хоча б Акт про спільне проживання в ОСББ або ЖЕКу. Даний документ можна назвати по-різному, але бажано, щоб він засвідчував факт Вашого спільного проживання та саме головне - здійснення догляду

    ЙТИ ДО ТЦК ПОТРІБНО ЛИШЕ ЗА УМОВИ ОТРИМАННЯ ПОВІСТКИ.

    ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ ВІДСТРОЧКИ ДО ТЦК ПОТРІБНО ПОДАТИ ЗАЯВУ ПРО ОФОРМЛЕННЯ ВІДСТРОЧКИ.

    Заява про оформлення відстрочки подається в оригіналі, інші документи - нотаріальні копії. В принципі нотаріуси роблять нотаріальні копії з цих документів, хоча не всі, відверто кажучи.

    Базовим документом є заява про оформлення відстрочки, до якої додаються інші документи.

    Заяву про надання відстрочки треба підготувати в 2 примірниках, одну з яких передати особі в ТЦК, а на іншому примірнику (який залишиться у Вас) отримати відмітку про отримання заяви працівником ТЦК.

    Якщо відмовляють у прийнятті документів - направляйте їх поштою, і зазначайте в заяві, що у порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" Вам було відмовлено у реєстрації документів.

    Направляти документи одразу поштою - не варіант, адже Ви повинні їх подати особисто.

    Алгоритм дій та можливі сценарії вже в приміщенні ТЦК – окреме питання.

    Успіхів. Всього доброго!

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    16.7%

    Доброго дня.

    На сьогодні, підстави для відстрочки отриманої Вами за наявності тещі інваліда 2 групи, змінені і наразі є такими:

    які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати.

    Якщо Ваш батько має Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основ, то Ви можете отримати відстрочку на підставі п. 10 зазначеної статті:

    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.

    Для цього Вам необхідно надати в ТЦК наступні документи (нотаріально посвідчені копії):

    - свідоцтво про народження

    - висновок ЛКК форми 080-2/о

    - акт встановлення факту догляду або довідка органу соцзахисту про призначення допомоги по догляду за особою на непрофесійній основі

    Айвазян Юрій Климентійович
    12.1%
    Айвазян Юрій Климентійович рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Володимире!

    Дійсно, зміст і логіка закону, яким передбачено відстрочку на підставі на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    що надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ЗАЗНАВ ІСТОТНИХ ЗМІН.

    Зокрема в згаданому абзаці тепер зазначено:

    «Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

    {Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}"

    Тобто тепер для отримання відстрочки Вам треба було б доводити, що у тещі немає інших близких родичів, які могли б її утримувати.

    Але з огляду на статтю 58 Конституції України, якою затверджено один з основних постулатів українського права про незворотність дії закону, а також з огляду на те, що у Вас вже є відстрочка від мобілізації, Вам немає чого боятися, бо ВАС НЕ МОЖУТЬ МОБІЛІЗУВАТИ НІ ЗА ЯКИХ УМОВ!

    В той самий час Ви додатково можете оформити відстрочку на підставі необхідності здійснення постійного догляду за батьком , який має довідку ЛКК форми 080-2.

    Така підстава на відстрочку має наступний вигляд у законі:

    Абзац десятий частини першої статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

    «Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

    {Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}".

    Для отримання відстрочки, крім відповідної заяви, треба подати в ТЦК в цьому випадку

    Ваше свідоцтво про народження,

    довідку ЛКК форми 0870-4

    та документ, який підтверджує спільну реєстрацію чи спільне проживання.

    Хочу підкреслити також, що оформлювати цю останню відстрочку варто лише в крайньому випадку, коли з'явиться загроза анулювання відстрочки щодо інвалідності тещи. Також не рекомендую ходити до ТЦК добровільно - тільки за умови отримання повістки!

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    12.1%

    Доброго дня, пане Володимир!

    Стоит штамп в военном билете.Действует ли эта отсрочка сейчас?

    Загалом відстрочка діє поки існує підстава для відстрочки.

    Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі ( стаття 58 Конституції України ), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України ).

    Тому, якщо у Вас оформлена відстрочка, вона зафіксована на спеціальному обліку ТЦК та Ви отримати відповідну відмітку у військово-обліковому документі - Ви не підлягаєте мобілізації.

    Проте, на жаль, працівники ТЦК часто сприймають закони на свій лад і у світлі змін, внесених законопроектом 9342, зять матиме право на відстрочку, виключно у разі відсутності інших працездатних осіб котрі мають обов'язок утримувати тещу.

    В такому разі, право на відстрочку доведеться доводити у суді.

    Отец получил справку ЛКК 080-2. Как оформить отсрочку по постоянному уходу за отцом?Какие документы нужно здать будет в ТЦК?Прописаны в разных домах.Я единственный сын,мать пенсионер.

    При наявності довідки ЛКК 080-2/о Вашою підставою для відстрочки є – абзац 10 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно якої, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.

    Дана підстава для відстрочки не передбачає вимоги бути єдиним працездатним членом сім'ї, який має обов'язок утримувати батьків.

    Документи, які необхідно надати ТЦК:

    • заява про відстрочку
    • Ваше свідоцтво про народження
    • копія паспорта батька
    • довідка ЛКК 080-2/о
    • Акт встановлення факту здійснення догляду або отримання компенсації за догляд

    Підставою для складання Акту є письмове звернення у довільній формі (заява) до виконавчих органів (управління соціальної політики) міської ради від особи, яка здійснює догляд, з наданням наступних документів:

    Акт складається на протязі 5 днів.

    Подавати заяву про відстрочку до ТЦК слід в 2-х екземлярах. На другому екземлярі ТЦК має проставити відмітку про те, що вони отримали від Вас заяву: печатку/підпис та дату прийому. Ви цей екземляр маєте залишити в себе, як доказ подачі документів про відстрочку.

    Якщо з самого початку заяву не реєструють - тоді відправляйте документи поштою цінним листом з описом вкладеного.

    З повагою, Дерій В.О.!

    Бажаю успіхів!

    Гончаренко Константин
    12.1%
    Гончаренко Константин рік тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    Якщо вам встигли затвердити відстрочку за підписом начальника то вона буде діяти цей час , зворотної дії закону не може бути (ст. 58 Конституції України)

    Обов'язок утримувати непрацездатну особу або особу з інвалідністю з числа найближчих родичів, згідно із законодавством покладається на дітей та чоловіка особи.( в статті 51 Конституції України. Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України (статті 202-206).)

    законопроєкт № 9342 підписано

    Якщо у особи з інвалідністю є ще інші родичі , які теоретично здатні його доглядати , то у відстрочці можуть відмовити , відстрочку матиме хтось один з родичів.

    https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42005 передано до Президента України , підписано

    ---

    Один з родичів , який подасть документи батька отримає відстрочку інші вже ні.

    для іншого родича доведеться оформити вже як доглядача за батьком через соц захист , або акт встановлення постійного догляду у міській раді викон комі.

    за фактом інвалідності отримає лише один , інший як доглядач через соц захист.

    треба ще довести , що родичка не має фізичної чи матеріальної спроможності доглядати батька унаслідок здоров я чи перебування у частих відрядженнях по роботі чи з питань ведення бізнесу.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин рік тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    урядом було прийнято постанову від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі".

    Відповідно до неї вона встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки та є:

    особами з інвалідністю I групи;

    дітьми з інвалідністю;

    громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; (саме ця підстава має бути прописана у ЛКК)

    невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

    дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг.

    Таким чином, тільки для таких категорій людей може встановлюватися соціальний догляд, на жаль, як раніше осіб старше 80 років, в цьому списку немає.

    Ба більше, навіть якщо особа входить до вищезазначеного переліку, для отримання таких виплати потрібно:

    Призначення і виплата компенсації здійснюються структурним підрозділом із місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів:

    1) у паперовій формі:

    заява про надання компенсації;

    заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;

    копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);

    копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);

    копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);

    декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;

    копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

    висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;

    висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;

    копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;

    довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;

    копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

    копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);

    2) в електронній формі:

    заява про надання компенсації;

    декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

    відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;

    скановані копії документів, зазначених в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 цього Порядку, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.

    На заяву та відомості, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний цифровий підпис (або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) фізичної особи, яка надає соціальні послуги та звертається за отриманням компенсації.

    Структурний підрозділ перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої ці документи мають бути подані.

    Повідомлення про прийняття заяви із пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час подання заяви або надсилається їй протягом одного робочого дня із дати подання заяви на поштову або електронну адресу заявника.

    Якщо заява із пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на поштовому штемпелі.

    Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, структурний підрозділ протягом трьох днів з дати отримання заяви надсилає на поштову або електронну адресу заявника повідомлення про те, які документи потрібно подати. Якщо їх буде подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважатиметься день її прийняття структурним підрозділом або відправлення поштою.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Турчин Ярослав Олександрович
    35%

    ВІТАЮ ВАС, ВОЛОДИМИР! Так.Ваша відстрочка діє за Конституцією, законом та здоровим глуздом, але це не завжди сумісне з діями та світосприйняттям ТЦК. Чинне законодавство не передбачає процедури скасування безстрокових рішень індивідуальної дії, що вичерпали свою чинність фактом їх виконання і не протребують періодичного підтвердження.

    Крім того, закон не має зворотньої дії в часі, що неодноразово на підставі статті 58 Конституції України нагадував Конституційний Суд України. В тому числі наголошуючи на тому, що закон має відповідати принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності.

    Стверджувати зворотнє рівносильно тому, що змусити зараз осіб, які вийшли на пенсію до підвищення пенсійного віку та стажу - "допрацьовувати" до вимог чинного законодавства... Але слід бути готовим до того, що адміністративні суди України, які наповнили "колишніми фахівцями з числа обслуги групи "Приват" та "Кварталу" - чинять іменем України в судових рішеннях повне беззаконня, виправдовуючи політико-військовою доцільністю будь-які зловживання та порушення Конституції, законів і здорового глузду.

    Відповідно до статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

    Спроби інакшого застосування закону - грубе та цинічне порушення загальноєвропейських принципів верховенства права, одним із параметрів якого є принцип правової визначеності.

    Але я би ні в чому переконаний на 100 % не був, знаючи "вітчизняне правосуддя", а саме окремих суддів, які не мають ні доброчесності, ні гідності, ні професійності, щоб не обслуговувати "політичну доцільність" кожної нової влади, вигадуючи все нові та нові схеми обходу та кривотлумачення статті 58 Конституції.

    В той же час, моя позиція залишається незмінною в цьому питанні.

    У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

    Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7) на підставі якої діє Європейський суд з прав людини.

    Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2705цс16 тільки підтверджує, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

    ОТЖЕ, за загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Це означає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

    Але Ви не зобов"язані розбиратися в хитросплетеннях воєнкомівських процедур. Ви належним чином звернулися за відстрочкою до уповноваженого органу... Ви її отримали безстроково. Ви ознайомлені із законодавством та знаєте, що конституційний принцип незворотньості норм у часі є непорушним.

    Зважаючи на наведене Ви маєте повне право ігнорувати будь-які повістки на Вашу адресу. Особливо видані на вулиці. Ви маєте повне право відмовитись від отримання повістки, оскільки у Вас є відстрочка - внесена до військово-облікового документу, яку ніхто не скасовував і в суді не оскаржував. Якщо ТЦК хоче доводити зворотнє, хай іде в суд і доводить.

    Але про всяк випадок рекомендую зробити кілька копій військового квитка та скановану копію на електронному носії інформації і зберігати в надійному місці, бо бувають випадки протиправного вилучення та знищення документів з відмітками про відстрочку збоку не дуже порядних та сп"янілих від безмежної і неконтрольованої влади працівників ТЦК. Нажаль нотаріусам заборонено здійснювати нотаріальне посвідчення копій з військових квитків.

    В будь-якому разі чим більше мобілізаційного ресурсу знадобиться політичному режиму, тим більше людей під будь-яким приводом будуть гребти, ігноруючі будь-які закони і права людини. До цього слід бути готовим і пам"ятати, що життя одне, а непотреб у владі з"являєтья і зникає з завидною частотою... Тож саме Ви відповідальні за своє життя, на яке нажаль державі наплювати.

    !!! Ні у якому разі не передавайте будь-кому військовий квиток. Його вилучення у осіб, які не проходять військову службу - не передбачене. Для внесення у військовий квиток даних - він тимчасово приймаєтьеся ПІД РОЗПИСКУ.

    Я розумію, що окремим горе-юристам ТЦК та військоматам вигідно казати на біле - чорне, а на чорне - біле. Але закон так не працює і не має працювати не в папуасії, а в цивілізованій країні, що позиціонує себе на словах (маю надію, що не лише на словах) європейською та претендує на вступ у Європейський Союз до 2030 року.

    Відповідно до роз"яснень Конституційного Суду України, акти індивідуальної дії, які вичерпали свою дію фактом їх одноразового виконання - не підлягають перегляду навіть судом (Рішення КСУ від 23.06.1997 № 2-зп по справі № 3/35-313, Рішення КСУ від 22.04.2008 р. № 9-рп по справі № 1-10/2008, Рішення КСУ від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), Постанова Верховного Суду України від 11.11.2014 р. по справі № 21-405а14, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 р. по справі № 9901/415/18 та багато інших). Те, що у можновладців проблеми з набором у військо без батальйонів "Монако", "Флорида", "Дубай" - не проблема громадянина, що набув статус такого, що має відстрочку від мобілізації... Людина не має щороку, щомісяця чи щогодини доводити своє право. Якщо у держави чи певного органа є сумніви у праві особи на відстрочку - Реєстри в поміч... Нехай контролюють.

    Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

    Згідно зі статтею 27 Конституції України, кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

    Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

    Частина шоста статті 55 Конституції України гарантує, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

    Стаття 60 Конституції України нагадує, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

    Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

    • Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об’єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.(абзаци другий, третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)
    • Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.(абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)
    • Конституційний Суд України вважає, що встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності.(абзац шостий пункту 5 мотивувальної частини)

    Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004

    Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування в правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини) Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005

    Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

    (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України „Про міліцію“ від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010

    Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що „обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки“ (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).

    (речення перше, друге абзацу другого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010

    Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

    (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012

    Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

    (речення друге абзацу першого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Мартинова Володимира Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015

    Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

    (абзац шостий пункту 2.1 мотивувальної частини)Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 7 частини другої статті 42 Закону України "Про вищу освіту" від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017

    Згідно із принципом правової визначеності як одним із елементів принципу верховенства права обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустимі, зокрема, за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, якими встановлюються такі обмеження.

    (абзац другий підпункту 2.5 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини дев’ятої статті 61, частини третьої статті 105 Закону України „Про вибори народних депутатів України“, пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України“ щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі“ (справа про виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку політичної партії) від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017

    Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини.

    (абзац дев’ятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини)Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання) від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018

    Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки. Втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни юридичного регулювання у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими.

    (абзаци другий – четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців двадцять четвертого, двадцять п’ятого, двадцять шостого розділу I Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні“ від 23 березня 2017 року № 1989–VIII від 5 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 № 3-р(І)/2019

    Конституційний Суд України виходить з того, що принцип юридичної визначеності як складова конституційного принципу верховенства права є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда. Зазначеного можна досягти лише шляхом законодавчого закріплення якісних, зрозумілих норм.

    (абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційними поданнями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 65 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 5 частини першої статті 3, абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб“ від 6 червня 2019 року № 3-р/2019

    Враховуючи зміст статті 8 Конституції України та практику Конституційного Суду України, верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади. Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип поділу державної влади, принцип народного суверенітету, принцип демократії, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. … Таким чином, верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб’єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат.

    (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів“ від 20 червня 2019 року № 6-р/2019

    Конституційний Суд України зазначає, що кожна особа влаштовує своє життя з усвідомленням того, що правове регулювання вимагає стабільності й органи державної влади не можуть свавільно вносити зміни, які порушують засадничі принципи права. Отже, очікування індивіда у зв’язку зі зміною законодавчого регулювання є правомірними, якщо вони є розумними та існує можливість заподіяння шкоди від порушення таких очікувань. Конституційний Суд України підкреслює, що під час правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних зі здійсненням, зокрема, соціальної політики, у зв’язку з прийняттям нових законів або внесенням змін до чинних органи державної влади мають надавати особам можливість адаптуватися до нової правової ситуації, щоб їх законні очікування були захищені. Таким чином, законні очікування як складова принципу верховенства права є одним із основних критеріїв конституційної оцінки норм права.

    (абзаци шостий, сьомий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів“ від 20 червня 2019 року № 6-р/2019

    Вимогою верховенства права є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування. Юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.

    (абзаци перший, другий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 375 Кримінального кодексу України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020

    Складовим елементом загального принципу юридичної визначеності як вимоги верховенства права (правовладдя) також є принцип правомірних (легітимних) очікувань, який, за тлумаченням Венеційської Комісії, „виражає ідею, що органи публічної влади повинні додержуватися не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань“ (спеціальне Дослідження Венеційської Комісії „Мірило правовладдя“, CDL-AD(2016)007, пункт ІІ.В.5.61).(речення перше підпункту 2.1.2 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)

    <…> виникнення у певної категорії громадян (конкретно – прокурорів) відчуття краху легітимних очікувань, що є несумісним з вимогою юридичної визначеності як складовим елементом принципу верховенства права (правовладдя). Конституційний Суд України звертає увагу на те, що недотримання законодавцем принципу юридичної визначеності як складового елемента принципу верховенства права (правовладдя) спричинило неоднакове застосування судами припису <…>.(речення шосте, сьоме підпункту 2.1.2 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)

    Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою громадянки України Левченко Ольги Миколаївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020

    Водночас доступність учасникам суспільних відносин акта права для ознайомлення не гарантує доступності його змісту, якщо припис такого акта викладений неякісно, зокрема нечітко або суперечливо.

    (абзац перший підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 21 липня 2021 року № 4-р(ІІ)/2021 у справі за конституційною скаргою Бівалькевича Богдана В’ячеславовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 розділу ХІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Національну поліцію“

    ЩАСТИ ВАМ ТА БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!

    З повагою, юрист Я.О. Турчин

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович рік тому

    Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду

    Закон України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):

    "Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:...

    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

    які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;...".

    "ПОРЯДОК подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%B...):

    "1. Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є:

    особами з інвалідністю I групи;

    дітьми з інвалідністю;

    громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

    невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;..."

    Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%..._:

    " Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи...

    Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

    За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.".

    ---

    Доброго дня, пане Володимире! Внесена зміна до наведеної норми Закону: "за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати" не стосується, не поширюється, не скасовує відстрочки, оформленої Вам з підстави інвалідності ІІ групи тещі, не зобов'язує оформлювати відстрочку з пістави зміни редакції данорми норми - закон зворотної силі у часі не має. Щодо права на відстрочку з підстави отриманого батьком висновку ЛКК №080-2/о, то, по-перше, наведений абз. десятийч.першої ст.23 Закону не містить вимоги відсутності інших працездатних осіб щодо утримання батька, по-друге, з іншої сторони, передбачає здійснення постійного догляду, тобто оформлення, призначення компесації з цього постійного догляду. При цьому наведений Порядок призначення компенсації практично неможливий для його виконання, отримання рішення про її призначення (не викладаю для лаконічності відповіді). Тим більше, що відстрочка від призову Вам оформлена - звертатись до РТЦК та СП для оформлення відстрочки тепер з підстав хвороби батька я не вважаю за необхідне, за доцільне, незроміло, в чому сенс. Як кажуть, "Не буди лихо, поки воно тихе".

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Доброго вечора, Володимир!

    - ЯКЩО ВИ ВЖЕ ОТРИМАЛИ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, ТО ВОНА У ВАС ЗАЛИШАЄТЬСЯ, ІНШУ ОФОРМЛЮВАТИ НЕ ПОТРІБНО:

    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

    Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

    "Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

    {Офіційне тлумачення частини першої статті 58 див. в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99}

    Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

    {Офіційне тлумачення статті 58 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 1-зп від 13.05.97, № 6-рп/2000 від 19.04.2000}".

    Всього доброго!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Нове у блогах Юристи.UA

Офіційний блог Юрісти.UA 19 0 23 лист. 2024
Офіційний блог Юрісти.UA 0 0 19 лист. 2024