Военнообязанная женщина с ребенком.

ПРИВЕТСТВУЮ ВАС, АРТЁМ! Все гораздо проще! Военнообязанной женщине, если ребенок еще не достиг совершеннолетия, следует получить у государственного исполнителя справку о задолженности по выплате алиментов. Этот документ является надлежащим доказательством САМОСТОЯТЕЛЬНОГО воспитания ребенка (сына), что есть основанием для отсрочки по мобилизации согласно абзацу 5 части первой статьи 23 Закона Украины "О мобилизационной подготовке и мобилизации"

Не подлежат призыву военную службу во время мобилизации военнообязанные:

женщины и мужчины, самостоятельно воспитывающие ребенка (детей) в возрасте до 18 лет;

{Абзац пятый части первой статьи 23 в редакции Законов № 1614-VII от 25.07.2014, № 2122-IX от 15.03.2022}

С уважением, юрист Ярослав Турчин (г. Гамбург, Германия)

___

ВІТАЮ ВАС, пане АРТЕМ! Все набагато простіше! Військовозобов"язаній жінці, якщо дитина ще не досягла повноліття, слід отримати у державного виконавця довідку про заборгованість із виплати аліментів. Цей документ є належним для доказу САМОСТІЙНОГО виховання та утримання сина, що є підставою для відстрочки по мобілізації відповідно до абзацу п"ятого частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}

З повагою, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

ДОПОЛНИТЕЛЬНО! Артём, я мог не совсем корректно понять Ваш вопрос. Алименты не платит каким образом? - Было решение суда по алиментам и он не платит или Ваша родственница никогда и не обращалась в суд по данному вопросу?

Если не обращались в суд, то доказать факт самостоятельного воспитания ребенка (детей) в возрасте до 18 лет - будет намного сложнее.

Статус одинокой матери, увы, ей никто не оформит в данном случае. Т.к. для этого нужно принять ряд мер, которые по срокам могут затянуться.

Впервые определение «одинокая мать» употребили еще в 1944 году, а именно в Указе Президиума ВС СССР. Впоследствии, в Положении «О порядке назначения и выплаты пособия беременным женщинам, многодетным и одиноким матерям» от 13.08.1970 года отмечалось, что одинокая мать – это женщина, не состоящая в браке и имеющая детей, в свидетельстве о рождении которых запись об отце ребенка отсутствует или сделан в установленном порядке по указанию матери. Из данного положения следует, что к категории одиноких матерей не относили разведенных женщин, то есть разорвавших брак с отцом ребенка. Следующим нормативно-правовым актом, предложившим свое определение «одинокой матери», является Постановление Пленума Верховного Суда Украины «О практике рассмотрения судами трудовых споров» № 9 от 06.11.1992 года, в котором одинокой матерью была признана «женщина, которая не состоит в браке и в свидетельстве о рождении ребенка которого отсутствует запись об отце ребенка или запись об отце сделана в установленном порядке по указанию матери, или вдова, другая женщина, воспитывающая и содержащая ребенка сама» (пункт 9 Постановления). Из этого определения «одинокой матери» мы узнаем о возникновении нового толкования понятия, а именно «другая женщина, воспитывающая и содержащая ребенка сама», то есть для признания женщины одинокой необходимо существование двух признаков: она сама воспитывает и содержит ребенка.

КАК ПОЛУЧИТЬ СТАТУС ОДИНОЙ МАТЕРИ?

Основанием для получения статуса матери является отсутствие записи о заключении брака или наличие свидетельства о расторжении брака, но здесь не обойтись одним свидетельством. Законодательство допускает серьезный пробел – законом прямо не предусмотрено, какие документы подтверждают, что отец не участвует в воспитании ребенка. В таком случае мать может обратиться в суд с иском о лишении родителя родительских прав, по поводу чего будет постановлено решение суда. Можно также обратиться в полицию в связи с необходимостью розыска отца по делу по иску о взыскании алиментов. Здесь документом, подтверждающим факт неучастия отца в воспитании ребенка, будет постановление следователя. Также основанием может стать справка из школы, садик о том, что отец не участвует в воспитании ребенка, или подобный акт, составленный и подписанный соседями. Но необходимо акцентировать, что данный перечень документов не является исчерпывающим.

Указанные обстоятельства объясняют возникновение неосведомленности не только матерей, которые воспитывают детей самостоятельно, но и создают немалые трудности практического использования многих документов. Например, у бухгалтеров в своей работе нет четкой ориентации относительно содержания понятий «одинокая мать» и не всегда знают, копии каких документов, кроме заявления о применении налоговой социальной льготы, такие лица должны подавать в бухгалтерию, чтобы воспользоваться принадлежащей им льготой. Поэтому следует сделать итог всех определений и предложить следующее определение: одинокой матерью является женщина, которая воспитывает ребенка, у которой запись об отце в Книге регистрации рождений производится по фамилии и гражданству матери, а имя и отчество отца ребенка записываются по нее указанию. Такие женщины имеют право на льготы, ежемесячные пособия, дополнительные выплаты и другую помощь от государства.

В Украине не существует до сих пор Закона, определяющего понятие одинокая мать.

Как по мне, учитывая пункт 9 Постановления Пленума Верховного Суда Украины о том, что "одинока мати (жінка,яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама)" самый быстрый и эфективный способ в данном случае - это получить Решение суда Украины об установлении факта, имеющего юридическое значение.

Дальше на языке процессуального законодательства, то есть украинском:

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення факту: перебування фізичної особи на утриманні.

Как-то так вижу Вашу ситуацию. Заходить в суды по алиментам, признанию лица без вести пропавшим и т.д. - очень долго и не 100 %.

Но по 315-й нужно грамотно собрать доказательства и прописать Заявление в суд, в т.ч. избрав пассивное заинтересованное лицо... например Собез, а лучше Орган опеки и попечительства местного совета.

Искренне желаю Вам и Вашей родственнице успеха в получении отсрочки!

Добго дня, Артеме!

ПО-ПЕРШЕ,

Хочу наголосити на тому, що наразі мобілізація військовозобов'язаних жінок, включно із категорією медичних працівників, визначених відповідно до Наказу МОУ від 11.10.2021 р. № 313 “Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних”, до яких відноситься і Ваша родичка, ВСЕ ЩЕ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ! За тою ж самою причиною станом на сьогодня жінки можуть навіть вільно виїжджати за кордон.

ПО-ДРУГЕ,

Дійсно, військовозобов'язані жінки мають такі самі підстави для звільнення від мобілізації, як і чоловіки. В тому числі українське законодавство дає їм право на отримання відстрочки у разі набуття статусу матері одиначки.

Про це недвозначно говорить абзац п'ятий частини першої статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема в згаданому абзаці зазначено:

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}"

Отже за тих умов, що Вами викладені у питанні, І ЦЕ ВЖЕ, ПО-ТРЕТЄ, родичка гіпотетично може отримати статус матері одиначки, але лише за певних умов.

Термін "одинока матір" на законодавчому рівні не визначено, проте відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 р. № 9 одинокою матір'ю вважають жінку, яка

"не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама".

Отже, основним критерієм для визначення статусу одинокої матері є: виховання та утримування дитини без участі батька.

Одержання жінкою аліментів від батька дитини, ведення з ним спільного господарства позбавляє статусу одинокої матері.

Підставою для отримання статусу одинокої матері є відсутність запису про укладення шлюбу або наявність свідоцтва про розірвання шлюбу. Втім, одного тільки свідоцтва недостатньо. Необхідно підтвердити факт того, що батько справді не бере участі у вихованні дитини. Для цього мати може звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав, з приводу чого буде постановлено рішення суду.

Можна також звернутися до поліції у зв'язку з необхідністю розшуку батька у справі за позовом про стягнення аліментів. У цьому разі документом, який підтверджує факт неучасті батька у вихованні дитини, буде відповідна постанова слідчого.

Також підставою може стати довідка зі школи, садочка про те, що батько не бере участі у вихованні дитини, або подібний акт, складений та підписаний сусідами.

Слід додати, що зазначений перелік документів не є вичерпним, а єдиного встановленого зразка документа, який би засвідчував статус одинокої матері, немає.

Отже, підсумовуючи сказане, хочу підкреслити, що я недарма згадав на початку третьої частини своєї відповіді термін "гіпотетично". Зробив я так тому, що в будь якому разі отримання такого статусу Вашою родичкою не буде легким, і на моє глибоке переконання потребуватиме допомоги спеціаліста.

ВИСНОВОЕ:

1. Кльочовим для Вашої родички наразі є той факт, що примусова мобілізація жінок наразі не відбувається, і немає навіть прогнозів щодо цього з боку вищого військового командування країни. В цілому ваажаєтся, що такий крок на даний момент є передчасним і навіть шкідливим з боку сприйняття його українською громадскістю.

2. Шанс отримати статус матері одиначки у Вашої родички є, але це шлях непростий з невизначеним результатом. Одним словом, для того треба сильно постаратися.

3. Як Ви і самі очевидно зрозуміли вище, стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає цілий ряд інших підстав, які надають можливість отримати відстрочку.

Ознайомитись з повним змістом цієї статті можна тут:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

Цілком можливо, що Вам або Вашій родичці вдасться знайти тут саме ту підставу, яке безумовно підійде для отримання відстрочки. Вдачи Вам в тому!

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, жінки можуть бути мобілізовані лише за своєю згодою. Тому не слід переживати

Також Жінка має право на відстрочку від мобілізації відповідно до ст.23 ЗУ про мобілізаційну підготовку та мобілізацію,

Якщо батько дитини не приймає участі в її виховання не сплачує аліменти, треба позбавити його батьківських прав.

Або якщо батько проходить службу в зсу вас теж не мають право мобілізувати.

У будь якому випадку без вашої згоди вас не мобілізують. Є багато механізмів для уникнення мобілізації, тому не слід хвилюватися

Правозахисник Корнійчук Євген Іванович, маю всі необхідні знання та навички для вирішення питань будь якої складності.

Доброго дня!

Під час мобілізації військовозобов'язаних жінок все ж таки призивають на військову службу, хоча це поки що і не поширене явище, але Вашій знайомій краще потурбуватися про підготовку документів для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Постановка на військовий облік жінок-медиків та жінок-фармацевтів визначена в частині 11 статті 1 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу" жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.

Згідно частини 12 статті 1 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу" жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час.

При цьому більшість осіб жіночої статі, які перебувають на військовому обліку, мають право на відстрочку. Зокрема, у разі, якщо жінка одна виховує неповнолітню дитину.

Згідно абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

У разі вручення повістки під особистий підпис до ТЦК потрібно подати такі документи:

• заява про відстрочку;
• рішення суду про розлучення зі встановленням місця проживання дитини з матір'ю;
• довідка про спільне проживання матері та дитини;
• акт обстеження житлово-побутових умов;
• документи, що батько дитини перебуває за кордоном;
• довідка з виконавчої служби про заборгованість по аліментам (якщо знайома подала на аліменти, але батько дитини їх не сплачує та виник борг)

Знайомій обов'язково потрібно зареєструйте заяву про відстрочку - для цього заяву необхідно подати в 2-х екземлярах. На другому екземлярі ТЦК має проставити відмітку про те, що вони отримали від неї заяву: печатку/підпис та дату прийому. Вона цей екземляр маєте залишити в себе, як доказ подачі документів про відстрочку.

Якщо з самого початку заяву не реєструють - тоді відправляйте документи поштою цінним листом з описом вкладеного. Зберігайте квитанцію та опис вкладеного.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів!

Вітаю.

Сложилась такая ситуация: у моей родственницы есть сын, она в разводе с мужем (он не оплачивает алименты) и является военнообязанной, так как по образованию медицинский работник. Бывший муж находится заграницей. В связи с последними принятыми законами - она попадает под призыв на воинскую службу. Скажите, пожалуйста, может есть какие-то выходы из данной ситуации в плане оформления матери-одиночки или еще есть другие законы, которые позволят не попасть под мобилизацию?

По-перше, важливо з'ясувати, чи отримувала вона вже повістку чи це просто наразі попереджувальні дії. Від цього залежить скільки часу у неї є.

По-друге, чи подавала вона офіційно на аліменти? Чи зможе отримати довідку із виконавчої служби про наявність у батька дитини заборгованості з аліментів.

Якщо проводити паралель між мобілізацією чоловіків та жінок, а вона кардинально не відрізняється, то чоловіки в такій ситуації права на відстрочку не мають. Факт самостійного виховання дитини може бути доведено виключно такими документами:

) свідоцтво про народження дитини (дітей);

2) свідоцтво про смерть батька дитини

або

рішення суду про позбавлення батька батьківських прав

або

рішення суду про визнання батька безвісти відсутнім

або

рішення суду про оголошення батька померлим

АЛЕ Є ІНШИЙ ВАРІАНТ, ЯКИЙ МОЖНА СПРОБУВАТИ ВТІЛИТИ - ПОДАТИ ДО СУДУ ЗАЯВУ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ЮРИДИЧНОГО ФАКТУ, ЗОКРЕМА САМОСТІЙНОГО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ МАТІР'Ю. САМЕ ПРО ЦЕ Я МАВ НА УВАЗІ, КОЛИ ЗАПИТУВАВ, СКІЛЬКИ ЧАСУ НА ДАНИЙ МОМЕНТ МИ МАЄМО.

Успіхів. Можете надати відповіді на мої питання, аби отримати більш фахову консультацію.

Доброго дня!

В Украине военный учет для женщин пока является добровольным. Однако с 1 октября 2023 г. работницы медицинской и фармацевтической сферы будут обязаны регистрироваться в военкоматах. Женщины других специальностей, которые близки к военной, могут стать на учет по желанию.

Все, что нужно знать о военном учете женщин, рассказываем в материале ниже.

Как встать на учет женщинам

Обязательному военному учету с 1 октября 2023 года подлежат врачи, медсестры и фармацевты. Взять на учет могут женщин, если они пригодны к прохождению службы по возрасту (до 60 лет) и состоянию здоровья (это определяет ВВК).

Стать на военный учет можно в территориальном центре комплектования. Для этого нужно прийти с паспортом, дипломом о медицинском образовании и справкой с места работы.

На военнообязанных женщин возлагаются те же обязанности, что и на мужчин, они должны:

• становиться на военный учет
• проходить подготовку к службе
• сообщать военкоматы об изменении места регистрации/жительства, семейного статуса, инвалидности и т. п.

Когда вставать на учет выпускницам-медикам

За два месяца до завершения обучения, учебные заведения должны подавать в районные (городские) ТЦК СП списки выпускников, с указанием ФИО, даты рождения, паспортных данных и налогового номера, зарегистрированного места жительства, специальности и даты завершения обучения, номера военно-учетной специальности. Эти списки в ТЦК СП храняются в течение 10 лет.

Выпускникам медицинских и фармацевтических учреждений предоставляется 1 месяц после завершения учебы, чтобы встать на учет. Если они не обратились в центры комплектования в течение этого времени, их ждет штраф в размере от 850 до 1700 грн.

Кто из медиков и фармацевтов может не ставать на учет

Отметим, что по закону без военно-учетных документов медиков и фармацевтов не могут трудоустраивать.

Но для женщин, которые получили образование до утверждения изменений в закон о военной обязанности и военной службе (то есть до 30 декабря 2022 г.), действует "переходный период". До конца 2026 года они могут трудоустраиваться как невоеннообязанные.

Однако городским (районным) ТЦК СП работодатели должны сообщать о женщинах с медицинским или фармацевтическим образованием, которые не стоят на военном учете. Нетрудоустроенные медики и фармацевты должны самостоятельно обратиться в военкоматы, чтобы встать на учет.

Будут ли выпускать женщин за границу

Пока независимо от специальности, профессии, факта пребывания на военном учете и наличия статуса военнообязанной женщин пропускают за границу беспрепятственно. Это регулируется действующим законодательством.

"Однако, не исключено, что ситуация может измениться. Учитывая всю диджилизацию военного учета, которая сейчас очень активно внедряется, определенные запреты могут возникнуть и для женщин, которые будут стоять на военном учете. Но это пока только предположение",

---

маєте право на відстрочку:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особи

можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою".

З повагою, Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Артем!

- ЩОДО ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ ЖІНОК:

26 жовтня 2022 року набув чинності Закон України від 07.10.2022 № 2664-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу».

Тобто взяття на військовий облік жінки не передбачає її автоматичний призов на військову службу.

НА ДАНИЙ ЧАС, ПРИЗОВ ЖІНОК ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА ЗГОДОЮ.

Внесені зміни передбачають, що з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати військовозобов’язані жінки, які:

1. закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність (такі особи підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних);
2. мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міноборони (такі особи беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їхнім бажанням).

Слід зазначити, що Генеральний штаб не вимагає негайної постановки зазначеної категорії жінок на військовий облік. Ці заходи планується здійснити поступово, впродовж трьох років. Додаткових заходів з обмеження пересування таких осіб з 1 жовтня 2023 року не передбачається.

З метою реалізації вимог законодавства та нормативно-правових актів, які пов’язані із взяттям жінок на військовий облік:

• ТЦК та СП організовують взаємодію з центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форми власності, які розміщуються у межах території відповідальності ТЦК та СП. Метою взаємодії є з’ясування зручних строків (складання графіків) прибуття жінок, які у них працюють та підлягають взяттю на військовий облік, для уточнення військово-облікових даних та прийняття рішення щодо взяття їх на військовий облік;
• керівники (особи, відповідальні за ведення військового обліку) державних органів, підприємств, установ і організацій забезпечують оповіщення та прибуття жінок до ТЦК та СП з паспортом громадянина України та документами про освіту;
• жінки, які не працюють або є самозайнятими особами, у зручний для них час самостійно прибувають до ТЦК та СП за місцем проживання для вирішення питання щодо взяття їх на військовий облік.

- ЗАБОРГОВАНІСТЬ ПО АЛІМЕНТАХ НЕ НАДАЄ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ.

- ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ БАТЬКА ДИТИНИ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ ЗА ПОЗОВНОЮ ЗАЯВОЮ ДО СУДУ, НАДАСТЬ МОЖЛИВСТЬ МАТИ ПРАВО НА ТАКУ ПІДСТАВУ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ЯК:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:...

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;....

- ВСІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.".

ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

"Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього... 6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими".

Всього доброго!

Доброго вечора, шановний Артеме! Ваша знайома за законом не підлягає мобілізації, оскільки самостійно виховує дитину у віці до 18 років.

ВІдповідно до абзацу п"ятого частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Тепер головне подбати про докази самостійного виховання дитини, щоб обійтися без судового встановлення цього факту.

Доказами цього можуть бути:

• рішення суду про призначення аліментів та визначення місця проживання дитини з матір'ю;
• довідки про заборгованість з аліментів та постанови про відкриття виконавцем виконавчих проваджень про примусове стягнення аліментів;
• нотаріально посвідчені договори про визначення місця проживання дитини та порядок участі у вихованні батьків, які проживають окремо;
• свідчення за місцем навчання дитини (довідка зі школи чи дитячого садочка, письмові свідчення класного керівника тощо);
• письмові покази сусідів, засвідчені актом чи їх заявами, посвідченими нотаріально;
• інші можливі письмові докази.

Мобілізація жінок не має такого масового характеру наразі, як з чоловіками, тому відношення до права на відстрочку в принципі має бути не таким жорстким.

Проте, слід враховувати, що слід наполягати на прийнятті документів про відстрочку ДО медичного огляду, а не після чи потім колись, адже ТЦК зловживає своїми повноваженнями і часто залишає усні повідомлення осіб без належного розгляду, вручаючи бойові повістки та намагаючись силоміць відправити на мобілізацію.

В крайньому випадку - слід захищати своє право у адміністративному суді, який знаходиться в кожному обласному центрі та у столиці - м. Києві.

Щасти Вам!

З повагою, адвокат Наталія Пономаренко