Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Військове право, 18 грудня 2023, питання №98893 250₴

Щодо придбання доброфільним формуваням громади палива та передачі їм.

Добрий день, Мигіївською сільською радою було виділенно та закуплено палива для добровільного формування (ДФТГ) ,мною бухгалтером було передано згідно акту паливо на командира ДФТГ, тепер бухгалтера звинувачують , в тому, що я немала права видавати не юридичній установі паливо, підскажіть моя видача бензину правомірна чи ні.

Відповіді юристів (5)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    20%

    Доброго дня, Віта!

    Підрозділи ДФТГ не мають статусу юридичної особи (відокремлених підрозділів чи філій), а отже:

    • не можуть здійснювати господарської діяльності, у т.ч. для власного обслуговування;
    • не можуть мати власні рахунки у банках та інших фінансових установах;
    • не можуть бути розпорядниками чи одержувачами бюджетних коштів;
    • не можуть напряму бути бенефіціарами, отримувачами або кінцевими набувачами благодійної (у т.ч. гуманітарної) допомоги.

    Використання коштів чи майна, отриманого територіальною громадою у якості благодійної допомоги, для забезпечення ДФТГ можливе, якщо благодійник (донор) дозволив таке цільове використання прямо або дозволив територіальній громаді самостійно визначати кінцевого бенефіціара (набувача) благодійної (гуманітарної) допомоги. Якщо цільове призначення допомоги не було визначене благодійником (донором), після її отримання територіальною громадою уповноважений ОМС, керуючись запитами командира ДФТГ має прийняти вмотивоване рішення про передачу цієї допомоги для забезпечення ДФТГ. При цьому, оскільки ДФТГ не є юридичною особою, отримувачем цієї допомоги буде уповноважений ОМС. Тобто допомогу треба буде належним чином оприбуткувати на балансі ОМС, а потім передати ДФТГ за запитом командира формування за актом приймання-передачі.

    У такому разі в незалежності від того, яке саме майно оприбутковується ОМС, – основні засоби, необоротні матеріальні активи, матеріали тощо – застосовується субрахунок 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу». Адже достеменно відомо, що таке майно буде в подальшому використовуватися не самим ОМС, а буде передане ДФТГ. При фактичній передачі від ОМС до ДФТГ таке майно (в т.ч. і споживчі речі) списується з балансу ОМС.

    Для відображення видатків на реалізацію програм і заходів з організації та діяльності територіальної оборони Наказом Мінфіну «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 №793 передбачено КПКВК 8240 «Заходи та роботи з територіальної оборони».

    Головним розпорядником коштів за названою бюджетною програмою має бути визначений виконком або інший виконавчий орган ради, створений у статусі юридичної особи, та на який покладено виконання відповідних функцій для організації підготовки, підтримки, забезпечення та виконання завдань територіальної оборони (ч. 5 статті 4 Закону №1702).

    https://decentralization.gov.ua/news/15137

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    20%

    Доброго дня!

    Якщо кошти або майно були отримані сільською радою як благодійна допомога, то передавати напряму ці кошти або майно ДФТГ не правомірно, оскільки отримувачем цієї допомоги повинна бути юридична особа (уповноважений ОМС).

    Якщо для закупівлі палива була затверджена місцева цільова програма - відповідно приймання-передача ПММ проводиться комісією, створеною за розпорядженням сільського, селищного, сільського голови, з однієї сторони та командиром військового формування — з другої сторони.

    Ознайомтесь з корисним матеріалом за посиланням https://buhgalter.com.ua/news/diyalnist-organiv-mi...

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Бажаю успіхів!

    Турчин Ярослав Александрович
    20%

    Ще раз ВІТАЮ ВАС, пані ВІКТОРІЯ! Ваші дії є правомірними. За умови, що дійсно рішення про це прийняла сільська рада і є відповідний розпорядчий акт чи протокольне рішення про це, а Ви лише здійснили передачу за актом.

    Далі про це розповім детально, по пунктам та посилаючись на відповідні приписи законодавства. Буде багато тексту, але кожен абзац є важливим.

    По-перше, питання діяльності ДФТГ урегульовано відповідно до статті 8 Закону України "Про основи національного спротиву" - Положенням про добровольчі формування територіальних громад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449.

    Відповідно до пункту 5 Положення, забезпечення матеріально-технічними засобами та фінансування діяльності добровольчих формувань здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.

    Добровольче формування територіальної громади - це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади (п.2 ч.1 ст.1 Закон України «Про основи національного спротиву»).

    Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про основи національного спротиву", Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.

    У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

    Згідно з ч. 2-3 ст. 14 Закону України "Про основи національного спротиву" (Повноваження обласних та районних рад, сільських, селищних та міських рад), Сільські, селищні та міські ради:

    1) беруть участь у підготовці та виконанні завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період;

    2) забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву;

    3) сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад;

    4) забезпечують життєдіяльність населення і функціонування об’єктів інфраструктури у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

    5) сприяють популяризації участі в заходах національного спротиву.

    Сільський, селищний, міський голова:

    1) сприяє підготовці територіальної громади та відповідної території до національного спротиву;

    2) взаємодіє з питань територіальної оборони з органами державної влади, органами управління, сили і засоби яких залучаються до виконання завдань територіальної оборони у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

    3) сприяє створенню добровольчих формувань територіальних громад;

    4) сприяє реалізації заходів національного спротиву.

    Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву має здійснюватися з урахуванням статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву".

    Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону, Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.

    ВІдповідно до ч. 4 ст. 23 Закону, Закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб руху опору становлять державну таємницю і здійснюються за процедурами, встановленими законом для оборонних закупівель.

    Враховуючи, що закупівлі щодо потреб руху опору становлять державну таємницю, то виникає питання - чи має особина, яка звинувачує Вас у порушеннях, допуск до державної таємниці за 1-ю - 3-ю формою, що надається СБУ? Якщо немає, то на якій підставі така особа здійснює доступ до інформації, що згідно з законом має бути віднесена до ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ?

    По-друге, якщо Вас хтось звинувачує у порушеннях, рекомендував би подати на таку особу заяву до місцевого підрозділу УСБУ в області щодо наявності в його діях складу злочину "Державна зрада" (стаття 111 Кримінального кодексу України), а так само - ст. 114-1 ККУ "Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань", тобто створення та пошук формальних перешкод для реалізації заходів по обороні країни.

    По-третє, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

    Згідно зі статтею 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

    ВІдповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов’язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

    Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюдже (ч. 1 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

    Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання (ч. 2 ст. 64 згадуваного Закону).

    Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

    Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом (ч. 1 - 2 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

    Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України , до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, зокрема, належать саме видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.

    Таким чином, органи місцевого самоврядування мають право на виділення коштів з місцевого бюджету та передачу майна комунальної власності для забезпечення ДФТГ, утвореної на території відповідної територіальної громади. Це можна здійснювати як за рахунок коштів місцевого бюджету, так і за рахунок гуманітарної або іншої благодійної допомоги, яка надходить територіальній громаді.

    Для цього місцева рада або виконавчий орган повинні затвердити відповідну місцеву програму.

    Затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування за загальним правилом належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад (п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

    Однак в умовах воєнного стану право затверджувати місцеві (цільові) програми (вносити до них зміни) з дотриманням вимог ст. 91 Бюджетного кодексу України надано, серед іншого, виконкомам місцевих рад (п.п. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» від 11.03.2022 №252).

    Інформацію про детальний зміст програми із забезпечення ДФТГ, а також інші акти ОМС, які стосуються питань фінансування та матеріально-технічного забезпечення, деталізації щодо структури та особового складу, місць розташування особового складу та майна, призначеного для забезпечення ДФТГ, доцільно обмежити у доступі.

    Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

    Інформація про ДФТГ не належить до категорії державної таємниці та не охоплюється Законом України «Про державну таємницю», але є таємною інформацією, яка в силу закону може бути віднесена органом місцевого самоврядування до категорії службової інформації. Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" до службової належить інформація у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

    Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну таємницю", показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань відносяться до державної таємниці у сфері оборони.

    ДФТГ є воєнізованим підрозділом, а не військовим формуванням.

    Водночас, згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про основи національного спротиву", на громадян України, зарахованих до складу ДФТГ, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

    Сам факт створення ДФТГ, їх найменування та кількість формувань, утворених територіальною громадою, а також перша кількість членів на момент утворення належать до категорії публічної інформації (згідно з п. 10 Положення №1449). Однак, місцева рада може прийняти рішення про неоприлюднення цих даних на веб-сайті органу на період воєнного стану з міркувань безпеки. Решту інформації про ДФТГ, включаючи відомості про володіння, користування чи розпорядження комунальним майном, у тому числі доступ до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно для видатків у сфері оборони можна обмежити у встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" порядку.

    Відповідна інформація обмежується у доступі у порядку, встановленому статті 6 Закону Про доступ до публічної інформації із обов’язковим вмотивуванням та присвоєнням грифу «для службового користування». Така інформація обмежується у доступі лише на період існування відповідних обставин, які призвели до її обмеження. Тобто, після припинення або скасування воєнного стану всі ці відомості мають бути офіційно оприлюднені відповідними ОМС і уповноважені посадові особи зобов’язані прозвітувати перед громадою про використання коштів та майна за цим напрямком.

    Після затвердження відповідної програми із забезпечення ДФТГ треба буде внести зміни до бюджету територіальної громади. Це можна зробити одночасно із затвердженням програми, на тому ж засіданні виконкому.

    Здійснювати бюджетні асигнування в межах програми на заходи та роботи з підтримки ДФТГ можливо за умови наявності відповідних підстав для цього.

    Згідно з пунктом 3 Положення № 1449 відповідальним за діяльність ДФТГ є командир цього формування. Саме він визначає структуру ДФТГ, а також відповідно до п. 4 контракту добровольця ДФТГ, затвердженого наказом Міноборони від 07.03.2022 р. № 84, зобов’язаний забезпечити матеріально-технічними засобами та фінансуванням діяльність ДФТГ.

    Виходячи з цього, місцеву програму із забезпечення ДФТГ слід формувати не довільно, а на підставі запитів командира такого формування. При цьому можна виходити із показників середньої чисельності членів формування (як з міркувань безпеки, так і ураховуючи можливість зміни чисельності членів ДФТГ протягом бюджетного періоду).

    Згідно з п. 22 Положення №1449 командир добровольчого формування веде іменний список ДФТГ. Ця інформація, як згадувалося вище, має бути обмежена у доступі на період воєнного стану. Персональний облік членів ДФТГ, які отримують майно чи послуги (наприклад, харчування) за рахунок коштів та майна територіальної громади, вести може тільки командир. Тому у своїй діяльності з питань забезпечення ДФТГ органи місцевого самоврядування мають керуватися запитами та звітами командирів відповідних формувань.

    Відображення передачі майна в бухгалтерському обліку

    Використання коштів чи майна, отриманого територіальною громадою у якості благодійної допомоги, для забезпечення ДФТГ можливе, якщо благодійник (донор) дозволив таке цільове використання прямо або дозволив територіальній громаді самостійно визначати кінцевого бенефіціара (набувача) благодійної (гуманітарної) допомоги. Якщо цільове призначення допомоги не було визначене благодійником (донором), після її отримання територіальною громадою уповноважений ОМС, керуючись запитами командира ДФТГ має прийняти вмотивоване рішення про передачу цієї допомоги для забезпечення ДФТГ. При цьому, оскільки ДФТГ не є юридичною особою, отримувачем цієї допомоги буде уповноважений ОМС. Тобто допомогу треба буде належним чином оприбуткувати на балансі ОМС, а потім передати ДФТГ за запитом командира формування за актом приймання-передачі.

    У такому разі в незалежності від того, яке саме майно оприбутковується ОМС, – основні засоби, необоротні матеріальні активи, матеріали тощо – застосовується субрахунок 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу». Адже достеменно відомо, що таке майно буде в подальшому використовуватися не самим ОМС, а буде передане ДФТГ. При фактичній передачі від ОМС до ДФТГ таке майно (в т.ч. і споживчі речі) списується з балансу ОМС.

    Для відображення видатків на реалізацію програм і заходів з організації та діяльності територіальної оборони Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 № 793 передбачено КПКВК 8240 «Заходи та роботи з територіальної оборони».

    Головним розпорядником коштів за названою бюджетною програмою має бути визначений виконком або інший виконавчий орган ради, створений у статусі юридичної особи, та на який покладено виконання відповідних функцій для організації підготовки, підтримки, забезпечення та виконання завдань територіальної оборони (ч. 5 статті 4 Закону України "Про основи національного спротиву").

    У разі виникнення невідкладної потреби у забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану, виключно за запитом військового командування чи відповідної військової адміністрації, сільський, селищний, міський голова, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населених пунктів, може одноосібно приймати рішення з питань, які за загальним правилом належать до виключної компетенції відповідної ради.

    Ці повноваження визначені ч.ч. 4-5 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

    Одним з ключових з них є право прийняття без погодження з радою чи виконкомом рішення щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету на забезпечення заходів правового режиму воєнного стану та у подальшому укладати договори на виконання прийнятих рішень.

    Так для забезпечення термінових заходів правового режиму воєнного стану, які не були передбачені програмою із забезпечення діяльності ДФТГ, сільський, селищний, міський голова може без рішення ради чи виконкому видати розпорядження про передачу на це коштів відповідного місцевого бюджету. Виконком або рада потім будуть зобов’язані внести зміни у відповідну програму та рішення про місцевий бюджет, виходячи з самого факту прийняття головою громади відповідного розпорядження (п. 1 ч. 5 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

    Це, наприклад, може стосуватися невідкладної закупівлі паливно-мастильних матеріалів та спеціальних матеріалів та/або інструментів, необхідних для того, щоб ДФТГ терміново створила захисні споруди чи провела евакуацію населення, послуг з харчування членів ДФТГ при виконанні невідкладних заходів правового режиму воєнного стану тощо.

    МАЮ НАДІЮ, ЩО ВИ ДОЧИТАЄТЕ МОЮ ВІДПОВІДЬ ДО КІНЦЯ та ВОНА СТАНЕ ВАМ В НАГОДІ.

    З повагою, юрист Ярослав Турчин

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю Вас!

    Добрий день, Мигіївською сільською радою було виділенно та закуплено палива для добровільного формування (ДФТГ) ,мною бухгалтером було передано згідно акту паливо на командира ДФТГ, тепер бухгалтера звинувачують , в тому, що я немала права видавати не юридичній установі паливо, підскажіть моя видача бензину правомірна чи ні.

    Загалом мережа Інтернет містить не одне рішення органу місцевого самоврядування, яке стосується передачі різних матеріальних цінностей ДФТГ. Наприклад, одне з них тут

    Не вбачаю у Ваших діях нічого ні кримінального, ні іншого, якщо рішення про передбачу палива було прийнято відповідним рішенням ОМС або виконавчого комітету. Зрозуміло, що це не було особисто Ваше рішення.

    Який розпорядчий документ Ви виконували як головний бухгалтер?

    Токмач Галина Николаевна
    20%

    Вітаю!

    Загальний алгоритм дій придбання та передачі ПММ для потреб тероборони (ДФТГ) виглядає так :

    • Командир військового формування чи підрозділу тероборони має звернутися (звернення у вигляді листа) до виконавця програми (місцевої ради, виконкому тощо) з обґрунтуванням та визначенням потреби в ПММ;
    • На підставі листа-звернення відповідний ОМС (виконавець програми) проводить закупівлю ПММ;
    • Приймання-передача ПММ проводиться комісією, створеною за розпорядженням сільського, селищного, сільського голови, з однієї сторони та командиром військового формування — з другої сторони;
    • За фактом передачі пального (у т. ч. талонів) має бути складено Акт приймання-передачі у двох примірниках. При цьому можна скористатися формою акту, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022 № 431;
    • Саме цей акт і буде підставою для списання переданого пального (у т. ч. талонів) з балансу ОМС (виконавця програми).

    Після передачі пального його використання контролюють представники відповідних військових формувань. І саме вони здійснюють фактичне списання ПММ з урахуванням установлених норм витрат на підставі подорожніх листів, чеків РРО та інших підтвердних документів.

    Бухгалтерський облік:

    За загальним правилом бюджетні установи обліковують ПММ, придбані для власних потреб, на субрахунку 1514 «Пально-мастильні матеріали».

    Якщо ж йдеться про закупівлю пального саме для потреб ДФТГ на виконання відповідної цільової програми, у такому разі доцільно застосовувати субрахунок 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу». Саме на цей субрахунок має оприбутковувати ПММ, придбані для подальшої передачі військовим формуванням, ОМС (виконавець програми).

    Водночас майте не увазі: якщо бюджетна установа має намір передати підрозділу тероборони залишки пального, раніше придбаного для роботи службового автотранспорту, але не використаного за прямим призначенням, переносити вартість такого пального із субрахунку 1514 на субрахунок 1815 не потрібно.

    Незалежно від обставин передачі (передано залишки невикористаного пального чи закуплене на виконання програми пальне), вартість переданих ПММ підлягає списанню на витрати за необмінними операціями за дебетом субрахунку 8511. Це зумовлено тим, що здійснення такої операції не передбачає виникнення будь-яких зустрічних зобов’язань, але може передбачати виконання певних умов. Тобто передача ПММ для потреб ДФТГ має всі ознаки необмінної операції (п. 4 розд. І Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629).

    Джерело - https://decentralization.gov.ua/news/16530#_Toc129...

    Успіхів!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України