Можно ли сейчас палить костры, мангал на природе

Доброго дня, Дмитре!

Перше за все, Вам, звичайно, треба зафіксувати у вигляді нотаріально завіреного дозволу, а ще краще договору на право використання (можливо, оренди) ділянки землі власника щодо згаданої Вами діяльності. Можу відповісти на це більш детально, якщо знатиму подробиці щодо Вашої підприємницбкої діяльності.

Що стосується можливості влаштування богать з метою готування їжи на природі - в зоні відпочинку - та дотримання правил пожежної безпеки, то загалом це питання регулюється Наказом МВС від 30.12.2014 № 1417 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні".

Згідно пункту 2 Правил:

"Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов’язках, положеннях про підрозділ.

3. На кожному об’єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає:

порядок утримання шляхів евакуації;

визначення спеціальних місць для куріння;

порядок застосування відкритого вогню;

порядок використання побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;

порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил.

Працівники об’єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

{Абзац сімнадцятий пункту 3 розділу IІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 657 від 31.07.2017}

4. Для кожного приміщення об’єкта або групи його приміщень однакового призначення мають бути розроблені та затверджені керівником об’єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.".

У відповідності до підпункту 1.18.:

"Розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, викидати незагашене вугілля забороняється. В окремих випадках для приготування їжі на відкритому вогні дозволяється зменшувати ці відстані до 5 м за умови наявності спеціально обладнаного вогнища та вигородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями (екранами) на максимальну висоту можливого полум’я.

В усіх випадках забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню.".

Дуже важливо при влаштуванні зон відпочинку з можливістю розведення богать, мати до статню кількість технічно перевірених вогегасників. Правила з цього приводу зазначають наступне:

"п.п. 3.18. Вогнегасники, які експлуатуються, повинні мати:

облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації;

пломби на пристроях ручного пуску;

бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.

п. 3.19. Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на технічне обслуговування.

п. 3.20. На технічне обслуговування з об’єкта одночасно дозволяється відправити не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості.

п. 3.21. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації при мінусовій температурі, на холодний період повинні зніматися. У такому разі на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.

п. 3.22. Відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об'єктів (або орендарі згідно з договором оренди).".

Ще кілька важливих речей про ППБ, які Ви повинні знати, як "Отче наш".

З наприкінці 2023 року припинив дію закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який накладав мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарської діяльності інспекторами Державної служби надзвичайних ситуацій.

Отже тепер власники закладів харчування мають бути готові до того, що якщо у разі перевірки виявляться порушення вимог пожежної безпеки, їм доведеться нести за це відповідальність згідно чинного законодавства України.

Якщо підсумувати загальні вимоги пожежної безпеки, то коротко їх можна викласти так:

Територія навколо закладу харчування має систематично очищатися від горючого сміття. Слід прибирати зламані гілки, листя, траву тощо, щоб виключити можливість загоряння від випадково кинутого сірника чи недопалка. Сміття слід вивозити в спеціалізовані місця.

Необхідно передбачити і розчистити:

• під’їзні шляхи для пожежних автомобілів;
• під’їзди до гідрантів, пожежних водоймищ або інших джерел води.

Покажчики місць знаходження джерел пожежного водопостачання повинні мати чіткі освітлені написи, за допомогою яких їх можна знайти у будь-який час доби.

Для гостей, що курять, мають бути обладнані спеціальні місця з негорючими урнами або попільничками.

Якщо в закладі відвідувачам дозволено розводити вогонь, це слід робити у відведених місцях, віддалених від будівель і споруд на відстань не менше 30 м. Якщо спеціально облаштоване місце огороджене негорючими конструкціями, цю відстань допустимо зменшувати до 5 м. Те ж стосується місць розташування мангалів для приготування шашликів та іншої їжі на відкритому вогні.

Один з найважливіших заходів, який необхідно регулярно проводити в обов’язковому порядку — перевірка цілісності вогнезахисної обробки фасадів будівель і приміщень. Якщо така обробка раніше не проводилася, слід негайно зробити її провести. Адже для споруд кафе часто використовують легкозаймисті матеріали: дерево, пластик, пінопласт тощо, у прикрасах інтер’єру також присутні матеріали, які, займаючись, перетворюються на смолоскипи і миттєво згорають. Проведення вогнезахисної обробки (докладно у статтях ОППБ № 8, 9-2019) не врятує від пожежі, але значно сповільнить час займання і дасть можливість рятувальникам евакуювати людей і загасити пожежу з мінімальними втратами.

Не слід нехтувати обладнанням закладів харчування, особливо у відкритих зонах відпочинку, блискавкозахистом. Прямий удар блискавки — найбільш небезпечний вид впливу на будівлі і споруди. Він може викликати пошкодження ізоляції, аварії в електроустановках, нещасні випадки з людьми.

І наостанок, передбачити все у відповіді на Ваше питання в такому форматі просто неможливо. Тому перш ніж, облаштовувати свій бізнес у вигляді зони відпочинку на природі, рекомендую також отримати консультацію у спеціаліста з питань організаціх закладів харчування на відкритій природі, зокрема в інспектора пожажної безпеки, який курує район, де Ви збираєтесь це зробити. Якщо Ви організуєте все правильно та будете дотримуватись ППБ, то проблем у Вас точно не буде.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

На законодавчому рівні ніде не зазначено, що розводити вогонь на власній земельній ділянці заборонено. Але перед тим, як приступати до приготування шашлику, необхідно упевнитися в тому, що на території, де знаходиться зона відпочинку, не введено особливий режим. Протипожежний режим вводять при загрозі виникнення і поширення вогню, наприклад, в період лісових пожеж.

Згідно пункту 1.18 Правил пожежної безпеки України розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, викидати незагашене вугілля забороняється. В окремих випадках для приготування їжі на відкритому вогні дозволяється зменшувати ці відстані до 5 м за умови наявності спеціально обладнаного вогнища та вигородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями (екранами) на максимальну висоту можливого полум’я.

Якщо Ви плануєте займатися підприємницькою діяльністю - Вам необхідно зареєструвати ФОП, оформити договір оренди земельної ділянки. Якщо будете продавати алкоголь - необхідна ліцензія. Якщо будете наймати працівників - потрібно оформити трудовий договір.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів!

Доброго дня, враховуючи комендантську годину, краще не палити костри у нічний час. А так Ви маєте право на відпочинок жарити м'ясо і т.д. також ви можете використовувати древісне вугілля. У вашому запитанні головне не порушувати режим тиші, комендантську годину, санітарні норми а також інші більш морально правові акти ніж законодавчі. Правила поведінки на природі та інше

Вітаю Вас!

Добрый деньХочу сделать зону кемпинга на одном из участков в городе.Рядом вода, природа.. Участок в собственности, но сам владелец не против такой деятельности. Коммерция Стал вопрос прежде всего, можно ли разводить костры, жарить мясо? не будет ли это, в нынешнее время нарушением. Со штрафами и т.п. И с точки зрения законности, за что мне ещё стоит побеспокоиться?

Загалом, жодних обмежень жодного розведення багаття на приватній території немає, те ж саме стосується і жаріння м'яса. Головне Вам владнати питання із власником ділянки, оскільки можливо на разову акцію жодних письмових угод між Вами не потрібно мати, але якщо така діяльність матиме систематичний характер - радив би задуматися.

Звертаю увагу, що в Україні діють Правила пожежної безпеки.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

30.12.2014 № 1417

Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні

ІІІ. Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів

1. Утримання території

...

1.18. Розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, викидати незагашене вугілля забороняється. В окремих випадках для приготування їжі на відкритому вогні дозволяється зменшувати ці відстані до 5 м за умови наявності спеціально обладнаного вогнища та вигородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями (екранами) на максимальну висоту можливого полум’я.

В усіх випадках забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню.

...

1.20. Місця для розведення багать треба утримувати очищеними до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту не менше 2,5 м завширшки і розміщувати на відстані не менше 30 м від будинків та споруд, 25 м - до стоянок автотранспорту, 50 м - до хвойного та 25 м - до листяного лісового масиву.

4.17. Забороняється розводити багаття на території будівництва, курити в місцях зберігання і застосування ГР та матеріалів, а також у тимчасових адміністративно-побутових приміщеннях та спорудах.

...

Ось це власне нормативна сторона Вашого питання. Якщо Вас цікавить саме це, то можете не хвилюватися. Головне - дотримуйтеся режиму тиші, звичайні санітарні норми і так далі.

Успіхів. Всього доброго Вам. З повагою.

ЗДРАВСТВУЙТЕ, ДМИТРИЙ! Закон не запрещает разводить огонь в целях обогрева жилья или для приготовления пищи. Данные костры не подпадают под определение - спаливание листьев, мусора и тд. за что предусмотрен штраф КУоАП и Правилами благоустройства территории. После того всего объема миллионов снарядов, ракетного топлива и других веществ, которые были утилизированы в Украине путём применения во время боевых действий, рассказывать об экологии в стране не приходится. Переход большинства "бедных" или "экономных" граждан на обогрев палетами, дровами, углём и т.д. тоже экологии бонусов не приносит. С другой стороны остановились трубы предприятий типа Запорожсталь, что позитивно влияет на экологию, но негативно на бюджет страны и города.

Я это к тому, что экологические моменты - это не та вещь, о которой Вам стоит беспокоиться при таком бизнесе.

Единственное о чём Вам необходимо побеспокоиться - это о наличии законных оснований для использования соответствующего земельного участка при ведении бизнеса. Это может быть договор аренды, но тогда Вам нужно будет платить за аренду земли, а у арендодателя (собственника участка) возникнет обязанность уплаты налога на прибыль по ставке 19,5 % (18 % ПДФО и 1.5 % военный сбор). При этом договор на 1 гривну не влияет на налогообложение, т.к. определяется по минимальным ставкам, утверждаемым органом местного самоуправления. Или Вы можете оформить "договір позички".

Также нужно официально осуществлять деятельность в виде ФОПа или иных форм предпринимательства (ТОВ и т.д.), платить налоги, не допускать нарушение кассово-расчётных операций при работе с наличными и безналичными платежами. Сейчас практически всех обязали иметь кассовый аппарат (регистратор расчётных операций).

Далее на государственном языке немного об аренде земли и договоре позички.

Бажаючи взяти в платне користування приміщення / землю у фізособи, потрібно оформити договір оренди (ст. 759 Цивільного кодексу України, далі - ЦКУ). Його укладають у письмовій формі (ст. 793 ЦКУ).

Розмір орендної плати сторони встановлюють за домовленістю (ст. 632 ЦКУ). Тобто, орендуючи приміщення у фізособи, сторони мають право встановити будь-яку ціну (адже вона не підлягає держрегулюванню). Це випливає з норм ст. 44 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), ст. 632 ЦКУ, ст.ст. 10,11 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Із вищенаведеного формулювання поняття «оренда землі» випливає, що відносини щодо оренди носять договірний характер. Однак таку вимогу враховують не всі. Поширеними є випадки, коли орендар вимагає внесення орендної плати без договору.

Окрім того, оренда у всіх випадках є строковою. Варто зазначити, що загалом мінімальний термін оренди земельної ділянки не регламентований законодавством. Однак законодавчо закріплено мінімальний термін оренди земельних ділянок для ведення особистого селянського та фермерського господарств, який становить 7 років.

Також оренда землі є платною і передбачає не лише володіння земельною ділянкою, але й обов’язкове користування нею.

Договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк договору становить 3 і більше років (ч. 2 ст. 793 ЦКУ). Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦКУ "правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін".

Тому якщо договір оренди укладено на строк до 3 років і в договорі не передбачили обов'язкового нотаріального посвідчення - цей договір оренди не обов'язково нотаріально посвідчувати. А коли строк договору оренди становить 3 і більше років, нотаріальне посвідчення є обов'язковим.

Якщо договір оренди укладено на строк не менш як 3 роки, то право користування підлягає реєстрації (ч. 1 ст. 794 ЦКУ). Про це зазначає також п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV. Правила реєстрації прописані в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127. У цьому випадку реєстрація права користування відбуватиметься в разі посвідчення договору оренди в нотаріуса.

Про необхідність оформлення документа (акта), який засвідчує факт передання землі в користування, вказано у ч. 1 ст. 795 ЦКУ. Його мають підписати обидві сторони договору оренди.

Зазвичай під час складання такого акта за основу беруть типову форму Акта приймання-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1). Заповнюючи цю форму, підприємство-орендар у графі "Дебет" зазначає рахунок 01 позабалансового обліку, а в графі "Первісна (балансова) вартість" - оціночну вартість об'єкта, що прописана в договорі оренди.

Здебільшого орендарі ведуть облік орендованих основних засобів за інвентарними номерами орендодавця. Проте, оскільки останнім є фізособа, інвентарного номера вона не присвоювала, відповідно, ФОП для аналітичного обліку має право присвоїти свій. Графи, які стосуються амортизації, орендар не заповнюватиме.

Заборони на встановлення заниженої орендної плати немає, однак при цьому необхідно брати до уваги деякі аспекти оподаткування. Оренда плата буде становити дохід орендодавця, з якого має бути сплачений податок. Якщо орендодавцем є фізична особа, то потрібо буде сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, якщо фізична особа-підприємець чи юридична особа - податок відповідно до обраної системи оподаткування.

У випадку, якщо оренда буде заниженою, держава недоотримає податок. Тому у абз. 2 пп. 170.1.2. пункту 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України визначено, що при наданні в оренду об'єктів нерухомості об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

В свою чергу, мінімальна сума орендного платежу для нерухомості визначається відповідним органом місцевого самоврядування за методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 1253 від 29.12.2010 року.

Якщо мінімальну вартість не було встановлено чи оприлюднено органом місцевого самоврядування до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Водночас, щодо землі існує специфіка. Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України мінімальний розмір орендної плати складає 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

ОПОДАТКУВАННЯ.

Варіант № 1. Дохід від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) який здійснює ФІЗИЧНА ОСОБА (не підприємець) оподатковуються за ставкою 18% (пп. 170.1.4 п. 170.1. ст. 170 ПК України, п. 167.1 ст. 167 ПК України). Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військового збору і утримується за ставкою 1,5% (п. 16.1 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України).

Варіант № 2. Надання в оренду нерухомого майна ФОП (платником єдиного податку 2 групи), серед видів діяльності якого передбачено «Надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна» (68.20 згідно КВЕД ДК 009:2010)

Така схема можлива з урахуванням наступних обмежень:

1) Треба не перевищувати обмеження за площею нерухомості, що надається в оренду (земельні ділянки, загальна площа яких не перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 300 квадратних метрів (пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПК України).

2) Обмеження у виборі статусу орендарів. В оренду надається нерухоме майно фізичним особам та/або платникам єдиного податку (іншими словами, виключаємо нерезидентів, платників податку на прибуток підприємств тощо).

3) Обсяг доходу не повинен перевищувати 1 500 000 гривень за календарний рік.

Щодо оподаткування такого доходу. Ставка єдиного податку для платників другої групи – встановлюється у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 293.1 ст. 293 ПК України). Єдиний податок на 01.01.2024 р. – 1420 гривень на місяць (20% від мінімальної зарплатні).

Варіант № 3. Надання в оренду нерухомого майна фізичною особою-підприємцем (платником єдиного податку 3 групи), серед видів діяльності якого передбачено «Надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна» (68.20 згідно КВЕД ДК 009:2010)

ФОП 3 групи на відміну від ФОП 2 групи не має обмежень у виборі статусу орендарів (на відміну від 2 групи). Однак обмеження за площею нерухомості, що надається в оренду, актуальні.

Ставка єдиного податку становить 5% від отриманого доходу (у разі, якщо ФОП не є платником ПДВ) або 3% від отриманого доходу (+ сплата ПДВ) (п. 293.3 ст. 293 ПК України).

Щодо визначення звичайної ціни з метою оподаткування ПДВ – операцій з надання в оренду нерухомості, то свою позицію податкова висловила в Індивідуальній податковій консультації від 20.04.2018 р. №1734/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

ДОГОВІР ПОЗИЧКИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ОРЕНДІ

Інша справа - договір позички, передбачений Главою 60 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Форма договору позички нежитлового приміщення така ж сама, як і для договору оренди - проста письмова, а якщо договір укладається на трирічний чи довший строк, то нотаріальна.Таким чином, договір позички підходить для оформлення відносин, за яких нежитлове приміщення передається у користування на безоплатній основі. Варто пам'ятати, що юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (ч. 2 ст. 829 ЦК України).

Статтею 827 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 828 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Щодо нерухомості нічого не зазначено щодо цього, але може бути застосовано аналогію... В принципі правочин щодо оренди нерухомості не передбачає нотаріальне посвідчення, якщо він не перевищує 3 роки (без урахування можливої пролонгації), тому можна застосувати і цю аналогію. Проте, можуть бути питання від податкової щодо удаваності правочинів, оформлення їх заднім числом та інших речей.

ОДНЕ МОЖНА КОНСТАТУВАТИ ОДНОЗНАЧНО, навіть Велика Палата Верховного Суду не ставить під сумнів можливість укладення договору позички нерухомого майна.

Втім, виникає запитання, чи не буде позичка нежитлового приміщення розцінена ДПІ як безоплатне отримання послуг? Такі ризики дійсно мають місце, однак відповідь тут не буде однозначною. Наведу приклад з судової практики, який ілюструє ставлення судів до цього питання.

Закарпатський окружний адміністративний суд у 2015 році виніс постанову по справі № 807/1504/15 за позовом до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Позивачу за договором позички її матір'ю було передано в строкове безоплатне користування (позичку) нежитлове приміщення для використання в нотаріальній діяльності. Відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення виходив з того, що до даного договору позички повинні застосовуватися положення про найм (оренду), відповідно до ч. 3 ст. 827 ЦК України та кваліфікував дії позивача щодо отримання у безоплатне користування нежитлового приміщення за договором позички, як «безоплатне отримання послуг оренди». З таким висновком суд не погодився, оскільки договір позички не підпадає під ознаки договору оренди, та задовольнив позов.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/53403489

Рішення суду залишено в силі Львівським апеляційним адміністративним судом.

Постанова від 04.02.2016 р. https://reyestr.court.gov.ua/Review/55648665

До Верховного Суду України податкова йти не ризикнула.

Але рішення суду першої інастанції - це не усталена позиція Верховного Суду. Тож можуть бути різні неприємні моменти в судах.

Проте, слід відзначити, що поки що Верховний Суд ніяких новацій в тлумаченні права на укладення договору позички не вносив своїми рішеннями.

Але ж податковій суди не вказівка ,тож, укладаючи договір позички нежитлового приміщення, необхідно бути готовим до претензій податківців, однак свою позицію можна буде відстоювати у судовому порядку.

ІНШИХ ВАРІАНТІВ УНИКНУТИ ОБОВ"ЯЗКУ ДЕКЛАРУВАННЯ та ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДУ ВІД ОРЕНДИ - НАЖАЛЬ НЕМАЄ. Не для того держава утримує "податкових церберів", щоб громадяни "крутили схеми" і не платили податки.

С уважением, юрист Ярослав Турчин