Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Семейное право, 18 февраля 2024, вопрос №102416 250₴

Маю нерухомість і не знаю що тепер далі робити

Привіт. Мені 31. В 27 я познайомився з дівчиною.
В той же рік купив ділянку і начав будувати.
В 30 я збудував коробку. Подав на право власності.
Зробив з нею шлюбний контракт що це моя власність і одружився.

Тепер стоїть питання.. Що робити. Кошти я не можу вкладати Наші в цей будинок бо це її, а в мойому бізнесі вона мені допомагає...

Як діють в таких ситуація? Ділять все з дружиною+ і пофіг що це було куплено до одруження?
Я не розумію.. Їй 20, вона не париця взагалі. Живемо на оренді.
Розумна все ок. Але чомусь вирішила що я повинен це ділити з нею.
Коштів добудувати не знайду, бізнес дає але все іде на наше життя...
По трохи можу, але це буде 10 років будуватись.
Переживаю якщо віддам їй половину то при якісь сварці вона кине все або я і тупо буду ділити те що моє по праву..

Дайте пораду..
Такий час вроді і не простий.. Все це добро коштує 100-130т$ але ще і 2-4міліона потрібно вкласти. Без дружини я це планував за 2р...
Це була мрія, а тепер стоїть як хрест а під ним гроб.
Получаться я і добудувати не можу і продати не хочу, бо сенсу. Що з грош и робити...
Голову рве. Дайте поради

Ответы юристов (15)

    Аckold Клиент 2 месяца назад
    "" Наші в цей будинок бо це її"" Це не її
    Айвазян Юрий Климентьевич
    28%

    Доброго дня!

    Важко дати Вам пораду у даному випадку, оскільки вирішення цього питання залежить лише від Вас, Ваших відносин з дружиною та Вашої мрії.

    Деякі подружжя укладають шлюбний договір в якому зазначають, яке майно і кому належить. Деякі ж цього не роблять і при обставинах, які призводять до розірвання шлюбу або укладають договір про поділ майна, або ж ділять спільне нажите майно у судовому порядку.

    Ваша ситуація схожа на замкнуте коло у якій Ви не хочете віддавати частку будинку дружині, бо він Ваш і це Ваша мрія, а з іншої без допомоги дружини Ви не зможете втілити цю мрію у життя.

    Тому у обох випадках, як би Ви не вчинили, існує ризик втрати будинку.

    Якщо не віддасте частку будинку, не зможете завершити будівництво. Якщо ж віддасте - можливо, зможете завершити будівництво, але в кінцевому варіанті втратити будинок при розлученні.

    Я розумію, чому в Вас "рве голову", проте окрім Вас дане питання ніхто не вирішить. Як Ви зазначили у своєму питанні, час дійсно непростий, і як воно все буде далі нікому невідомо.

    Варіант з продажем можливий, але ж у даному випадку Ви також залишаєтесь без будинку і власного житла. Щодо грошей, то я думаю, що Ви знайдете рішення щодо їх застосування.

    Отже, з якого боку не дивитись на Вашу проблему, вона передбачає втрату будинку у будь якому варіанті або ж станом на зараз, або ж у майбутньому. Тому, Вам просто потрібно все ретельно зважити і прийняти рішення, яке буде вірним наразі, а не з поглядом у майбутнє.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Аckold Клиент 2 месяца назад

      Дякую, це цінна порада. Трішки освіжили моє бачання. Ви праві. Потрібно мабуть іти на уступки

      • Айвазян Юрий Климентьевич

        Прошу! Завжди готовий за потреби допомогти.

    Дерій Владислав Олегович

    Вітаю Вас!

    Звичайно, було б добре проаналізувати шлюбний договір. Якщо Ви в ньому вказали, що до Вашої особистої власності належить земельна ділянка та об'єкт незавершеного будівництва, тоді цього може бути недостатньо, щоб зведений будинок під час шлюбу був визнаний Вашою особистою власністю.

    Згідно статті 62 Сімейного кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Згідно постанови ВС від 28.10.2019 року у справі № 308/2695/16-ц об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

    Проте, у Вашому випадку можливо внести доповнення до шлюбного договору та включити умову, за якою майно, яке створене або набуте під час шлюбу та підлягає державній реєстрації, є особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім'я зареєстровано рухоме або нерухоме майно. Тобто в шлюбному договорі Ви відразу встановите правовий режим майна, яке набуте у шлюбі. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується

    Тому, після будівництва будинку та реєстрації його на Ваше ім'я - будинок належатиме Вам на правах особистої приватної власності.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Аckold Клиент 2 месяца назад

    Ви питання не зрозуміли..

    • Дерій Владислав Олегович

      Якщо у Вас в шлюбному контракті буде умова, що правовий режим майна, яке збудоване та зареєстроване в шлюбі відноситься до Вашої особистої приватної власності - тоді після того як будинок буде добудований - поділу він не підлягатиме і ділити з дружиною нічого не потрібно.

      Якщо Ви плануєте продати все своє майно набуте та зареєстроване до шлюбу - ділити з дружиною також нічого не потрібно, адже це відноситься да Вашої особистої власності (стаття 57 Сімейного кодексу України)

      Якщо Ви попередні дії не вчинете, а добудуєте будинок, при цьому дружина також буде вкладати кошти у бидинок - то разі спору нерухомість може бути визнана за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягатиме поділу. При цьому дружині потрібно буде доказати, що вона дійсно несла трудові чи грошові затрат при будівництві.

    Корнійчук Євген Іванович
    24%

    Доброго дня. Моя порада така, не треба довіряти дівчині, тим паче, якщо їй 20 років.

    Ні чого з нею не деліть. Єдине, якщо дівчина буде допомогати грошами у будівництві, хай вона зберігає, квитанції. І у разі розірванню шлюбу, дом залишиться у вас, а вона зможе повернути свої вкладені гроші назад у добровільному або судовому порядку.

    Розмірковуйте головую а не серцем. Якщо це ваш дім,то чому ви його повинні ділити?!

    Турчин Ярослав Александрович
    48%

    ВІТАЮ ВАС, пане ACKOLD!

    Правильно переживаєте. Якщо у будинок будуть вкладені ваші кошти у режимі "спільні кошти" з дружиною, або її особисті кошти, то вона по закону може претендувати на визнання частини будинку своєю власністю (ч. 1, 2 ст. 62 Сімейного кодексу України),

    Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Незважаючи на умови шлюбного договору, який до того ж може ще й бути визнаний нікчемним на підставі ч. 4 ст. 93 Сімейного кодексу України.

    Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище (ч. 4 ст. 93 СК України)

    З 2017 року вів схожу справу в суді. Ось лише у січні вона закінчилася рішенням суду по першій інстанції.

    Різниця була лише у тому, що: у чоловіка був успадкований будинок загальною площеню 48 кв. м, житловою 32,2 кв. м. Після шлюбу будинок було розбудовано як вшир, так і вгору, тобто добудовано мансардний поверх, зроблено його реконструкцію (обкладення цеглою та інші оснащення). Ці зміни оформлені (легалізовані) належним чином не були.

    Моя клієнтка (колишня дружина власника успадкованого будинку) ініціювала звернення до суду з позовом про визнання будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ.

    Суд першої інстанції такий позов - задовольнив повністю.

    Зокрема, суддя виходала з наступних норм закону.

    Згідно ч. 1 п.3 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

    Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто та майно набуте за договором дарування.

    Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час спільного проживання, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й гой факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

    Згідно ч.3, 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

    Статтею 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

    Згідно з частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісно власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

    Частиною четвертою статті 65 СК України встановлено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

    До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

    У Постанові від 21.11.2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію про те, що зазначені норми свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

    Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

    Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

    Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

    Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації, а державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

    Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

    Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації, а державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

    Відповідно до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію Постанови КМ України від 07.06.2017 року № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає в експлуатацію» відносяться роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування - щодо об`єктів з незначними (ССІ), з середніми (СС2) наслідками, заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення внутрішніх систем.

    Отже на час спірних правовідносин будинок був перепланований та покращений за рахунок коштів внесених Позивачкою та введений в експлуатацію. Тому є всі підтвердження визнання спірного будинку сумісною власністю подружжя.

    Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

    Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

    Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/116753094

    ОТЖЕ, у разі участі грошима у покращенні будинку, що матиме істотний характер, незважаючи на умови шлюбного договору - така особа може претендувати на 50 % Вашого будинку.

    Крім того, шлюбний договір за яким Вам належить усе майно, а дружині - нічого, може бути визнаний нікчемним у судовому порядку, адже на відміну від американського законодавства у більшості штатів - в Україні свобода договору, гарантована ст. 627 ЦК України, обмежена нормами ч. 4 ст. 93 Сімейного кодексу України, відповідно до якої Шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

    Тому, пропоную вирішити питання взаємних прав і обов"язків на відповідну нерухомість "на березі", бо потім можуть бути різні неочікувані неприємності, які будуть розвиватися зважаючи на професійні навички адвокатів сторін та думку судді щодо цього всього.

    Якщо Ви уже у шлюбі і дане питання шлюбним договором вирішено сумнівним чином, то у Вас об"єктивно можуть виникнути проблеми щодо цього житла. Навіть не кожен нотаріус погодиться укласти договір купівлі-продажу щодо такого об"єкта, незважаючи на наявність чинного шлюбного договору. На сайт ЮРИСТИ.UA вже зверталися з подібного приводу люди, вказуючи, що нотаріус відмовляється оформлювати договір і вказує, що шлюбний договір нікчемний.

    Дуже складно буде вийти з такої ситуації. Ми, нажаль, не Європа в плані законодавства. Та й у Європі бувають різні речі в судах. Особливо коли ділять десятки мільярдів.

    Тому, в даних справах все вирішується як лотерея. Жодної гарантії Вам ні один юрист не дасть, що Ви зможете захистити своє майно від колишньої, якщо уже зв"язалися з офіційним шлюбом.

    Єдине, що можу порекомендувати в цій ситуації:
    • переоформити будинок на близького родича І ступеня споріднення (матір, батько);
    • брати кошти на поліпшення майна в частині, що є коштами дружини - шляхом укладення договору позики, тобто у борг. Щоб у разі чого надати докази, що вона не приймала участь у поліпшенні майна, а надавала кошти Вам в борг. При цьому дата повернення коштів може бути зазначена за домовленістю сторін. За першою ж вимогою або з прив"язкою до певних дат.

    Нажаль, в Україні, ніякий шлюбний договір ні від чого не захищає. Навіть у разі з майном, отриманим до шлюба у спадщину або визнаним власністю чоловіка / дружини за шлюбним договором і у майбутньому істотно поліпшеним за рахунок спільних коштів чи особистих коштів другого з подружжя.

    З повагою, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю.

    Ситуація дійсно не з простих. Якщо зараз продовжувати добудовувати будинок, в судовому порядку вона може спробувати визнати право власності на половину будинку або повернути ті кошти, які були нею вкладені, тим паче за Вашими словами вона допомагає в бізнесі. Не факт, що вийде, але сам по собі даний варіант мені не дуже подобається.

    Можливо дійсно варто проаналізувати Ваш шлюбний договір та його положення щодо будинку, втім і це не завадить у майбутньому їй спробувати "відсудити" певну частку.

    Як непоганий варіант виглядає дарування об'єкта незавершеного будівництва, наприклад, своїм батькам (ставка оподаткування 0%). Далі Ваші батьки займаються добудовуванням будинку (проблема хіба що в коштах, за який вони будуть це робити). Можливо і варто пропрацювати даний варіант більш глибше.

    Якщо вона заявляє у 20-річному віці, що Ви повинні це ділити з нею, варто задуматися. Розумію, кохання та всі справи, але потрібно зберігати "холодну голову".

    З повагою!

    Аckold Клиент 2 месяца назад

    Наразі це будівництво. Але право власності ще немає на руках (на тижнях буде)

    Як гадаєте, краще зараз подарувати матері. Чи можна і потім? Як буде право власності. Не хочу гарячкувати.

    Питання більш не як це зберегти, а що робити в цій ситуації.

    Що люди роблять..

    • Кирда Вячеслав Володимирович

      Якщо оформлення права власності не вступило у фінальну стадію і маєте таку можливість - тоді оформити на матір. Потім за потреби матір зможе переоформити це все на Вас, наприклад, через дарування.

    Аckold Клиент 2 месяца назад

    Наразі це будівництво. Але право власності ще немає на руках (на тижнях буде)

    Як гадаєте, краще зараз подарувати матері. Чи можна і потім? Як буде право власності. Не хочу гарячкувати.

    Питання більш не як це зберегти, а що робити в цій ситуації.

    Що люди роблять..

    • Корнійчук Євген Іванович

      Краще одразу оформіть право власності на матір, після чого вона вам зробить дарчу.

      законодавець також захищає право особистої приватної власності.

      майно , яке не відноситься до спільного майна подружжя

      Дане питання регулює глава 7 Сімейного кодексу України. Так статтею 57 цього Кодексу визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

      2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

    • Турчин Ярослав Александрович

      Краще звісно було переоформити коли це ще земля. Подаруйте землю і потім вже матір зможе легалізувати. Бо як бачите по справі, яку я вів з 2017 року - навіть спадщина не завжди захищає і у разі доведення участі грошима - майно (навіть не легалізоване) може ділитися 50 на 50.

      Звісно якщо Ви ще не увійшли в процес легалізації новобудови на себе, бо тоді у Вас нічого не вийде з реєстрацією, адже земля і будівля мають бути на одному власнику.

      Якщо вже увійшли в процес легалізації - то звісно вже треба його завершувати та переписувати на матір будівлю з землею як нерозривний цілісний майновий комплекс.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України