Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 19 марта 2024, вопрос №103920 750₴

Можливість укласти договір позички між ТОВ та ФОП, якщо один з засновників ТОВ та ФОП одна і так сама особа?

Дві особи заснували ТОВ. ТОВ, як юридична особа, придбало нежитлове приміщення. Один з засновників ТОВ також зареєструвався ФОПом 3-і групи. Питання: Чи може ТОВ укласти з цим ФОПом договір позички на свою частину нежитлового приміщення?

Ответы юристов (3)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас!

    Дві особи заснували ТОВ. ТОВ, як юридична особа, придбало нежитлове приміщення. Один з засновників ТОВ також зареєструвався ФОПом 3-і групи. Питання: Чи може ТОВ укласти з цим ФОПом договір позички на свою частину нежитлового приміщення?

    Як на мій погляд, ні, це прямо заборонено статтею 829 Цивільного кодексу України. У даній ситуації юридична особа ТОВ планує передати у позичку нежиилове приміщення своєму особі, яка є засновником. Даний момент чітко врегульовано чинним законодавством. Поняття речі у даній ситуації не конкретизовано, відповідно ми маємо відштовхуватися, що мова йде як про рухомі, так і нерухомі речі. Крім того, "особі" можна тлумачити як фізичні, так і фізичні особі-піпдриємцю. Схиляюся більгше до того, що це заборонено.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

    Стаття 829. Позичкодавець

    1. Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа.

    Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

    2. Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

    Стаття 179. Поняття речі

    1. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

    ...

    Стаття 181. Нерухомі та рухомі речі

    1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

    Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

    2. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

    Коментар статті 829 ЦК України передбачає наступне:

    "...Коментована стаття визначає суб'єктний склад позичкодавців у договорі позички. Позичкодавцями можуть бути фізична або юридична особа. Під юридичною особою в даному випадку треба розуміти будь-яких юридичних осіб приватного права беззастережно, а юридичних осіб публічного права - із врахуванням їх правосуб'єктності.

    Оскільки передача речі в безоплатне користування є одним із способів розпорядження річчю, позичкодавцем може бути особа, яка наділена таким правом. Як правило, це є власник речі. Інші особи, які здійснюють управління майном (на підставі договору управління майном (Глава 70 ЦК), права оперативного управління або повного господарського відання тощо) можуть бути позичкодавцями лише за згодою власника.

    Та обставина, що передача речі у користування за договором позички відбувається безоплатно, викликала необхідність обмежити в ряді випадків можливість укладення цього договору. Однією з таких обмежувальних норм є частина 2 коментованої статті, яка забороняє юридичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (головою або членом правління, спостережної ради президентом тощо). Загальною рисою цих осіб є те, що кожна з них може прямо або побічно впливати на формування воли юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності укласти договір позички, спрямований на отримання вигоди особами, перерахованими у частині 2 статті, що коментується, всупереч інтересам самої організації, з якою вони пов'язані. Коло таких осіб визначається виходячи із змісту статутних документів юридичної особи...".

    З повагою!

    • Олексій Клиент месяц назад

      Дуже дякую за розгорнуту відповідь. А якщо у ТОВ крім двох засновників більше немає працівників і обидва співвласника зацікавлені в укладанні такого договору позички. Тоді відповідно частині 2 ст.829 ЦКУ. Тобто при такій ситуації їх вплив на юридичну особу невілюється і заборону на укладання угоди не може застосовуватися

    Кирда Вячеслав Володимирович
    100%

    Пане Олексію!

    Як на мою точку зору, Цивільний кодекс України у даній ситуації (ч. 2 статті 829 ЦК України) не ставить якоїсь умови: щодо найманих працівників, зацікавленості тощо. Це імперативна (забороняюча) норма щодо правочину з певними особами, незалежно від штату, КВЕДу і так далі.

    Засновник (и) ТОВ у даній ситуацїі може виступати лише позичкодавцем, а не користувачем.

    З повагою!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України