Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Армия и мобилизация, 20 марта 2024, вопрос №103989 650₴

Поверення в Україні без особи з інвалідністю.

Доброго дня. У мене така ситуація:
4-го лютого цього року, я виїхав з территорії України, як опікун інваліда 2-ї групи (мати має інвалідність, я єдина дитина, батько загинув), через місяць мати повернулась на територію України. На кордоні, під час мого перетину, я отримав повістку у місцевий ТЦК, і зразу поїхав туди на уточнення данних, там отримав ще одну повістку, вже до іношого ТЦК (який у моєму рідному місті аж на 13.02). Їхати туди я змоги не мав, тож ця повістка "висить" на мені.
І тут встають такі питання:
Чи можу я зараз сам повернутись на территорію України, без наслідків для подальшого перетину? Або треба повертатись разом з мамою?
Яка передбачена відповідальність за неявку за повісткою? Чи є взагалі така відповідальність якщо повістку виписав представник одного ТЦК, а явитись треба у зовсім інший, на території навіть іншої області.

Ответы юристов (4)

    Богун Сергій Павлович
    24.9%

    Доброго дня.

    Я Вам раджу самостійно не повертатися.

    Повістка може бути вручена працівником ТЦКСП в якому Ви не перебуваєте на обліку.

    За неявку за повісткою передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.

    Загалом, за неявку до військкомату передбачено штраф від 1 700 до 3 400 грн. При повторному порушенні протягом року — неявка до військкомату карається штрафом у розмірі від 3 400 до 5 100 грн.

    Дерій Владислав Олегович
    50%

    Доброго дня!

    Чи можу я зараз сам повернутись на территорію України, без наслідків для подальшого перетину? Або треба повертатись разом з мамою?

    Згідно пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які супроводжували осіб з інвалідністю для виїзду за межі України, зобов’язані повернутися в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували.

    Проте ні адміністративний, ні кримінальний кодекси України не передбачають відповідальності за те, що Ви повернетесь до України без мами або пізніше за неї.

    На сьогоднішній день в Україні передбачена відповідальність лише за незаконний перетин кордону, зокрема, перетин кордону поза пунктами пропуску (через ліс, річку, у багажнику автомобіля тощо), надання чужого документа при перетині кордону або їх підробка.

    Покарання за незаконний перетин кордону залежить від виду відповідальності та статті, за якою притягають до відповідальності. Це може бути штраф, обмеження волі або навіть позбавлення волі. Конкретний вид та розмір відповідальності за незаконний перетин кордону у військовий час передбачені у санкції відповідних статей КК України або КУпАПу.

    Стаття 204-1 КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2398

    Кримінальна відповідальність згідно статті 332-2 ККУ матиме місце, якщо перетинання державного кордону України здійснювалося:

    • з метою заподіяння шкоди інтересам держави, що можуть посвідчувати, зокрема, знайдені у людині документи, агітаційні листівки, зброя тощо;
    • особами, яким заборонено в’їзд на територію України, представників підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора.

    А так як Ви перетнули кордон законним шляхом – Вам взагалі хвилюватись не потрібно. Якщо на кордоні будуть здійснювати психологічний тиск та говорити, що Вам потрібно сплатити штраф – знайте, що діють вони протиправно. Якщо виникнуть додаткові питання можна сказати, що у мами виникли певні питання з нерухомістю або інші невідкладні справи, які обов’язково потрібно вирішити за її присутності, а у разі питань щодо Вас (чому не повернулися з мамою) – можна повідомити, що Ви залишилися на лікуванні.

    Наразі в законодавстві немає відповідальності за повернення до України пізніше від особи, яку супроводжували. Якщо в майбутньому такий закон приймуть – то на Вас він також ніяким чином не відобразиться, адже згідно статті 58 Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».

    На моїй практиці були випадки коли клієнти поверталися пізніше за осіб з інвалідністю, ніяких проблем не було, крім того, вони змоги ще раз виїхати з України по тій самій підставі через певний час. Проте, у зв’язку з посиленням мобілізації прикордонники більш прискіпливо відносяться до таких випадків, проте максимально, що вони зможуть зробити – це не дозволити наступного разу виїхати з України. Хоча, дану заборону також можна оскаржити.

    Яка передбачена відповідальність за неявку за повісткою? Чи є взагалі така відповідальність якщо повістку виписав представник одного ТЦК, а явитись треба у зовсім інший, на території навіть іншої області.

    За неявку без поважної причини по повістці передбачена адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП у вигляді штрафу 3400-5100 грн.

    На жаль, часто виникають ситуації коли повістку вручають не за місцем проживання, але притягнути до адміністративної відповідальності військовозобов'язаного за неявку по повістці в інший ТЦК інколи буває досить складно.

    Сам процес притягнення до відповідальності та накладення штрафу виглядає так:

    1. Спочатку ТЦК повинен належним чином повідомити військовозобов'язаного про місце та час розгляду справи.

    2. Потім проходить сам розгляд справи за присутності військовзобов’язаного. Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

    3. Після розгляду справи, керівник ТЦК виносить постанову, яка повинна містити:

    • найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
    • дату розгляду справи;
    • відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
    • опис обставин, установлених під час розгляду справи;
    • зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
    • прийняте у справі рішення.

    ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

    Якщо військовозобов’язаного не повідомлять про час та місце розгляд справи та винесуть постанову про накладення штрафу - ТЦК порушить права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таке рішення ТЦК може бути оскаржене у судовому порядку.

    Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, особисте вручення повідомлення.При цьому, надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

    Крім того, якщо протягом 2х місяців не буде розпочато розгляд справи - військовозобов'язаного вже не зможуть притягнути до адміністративної відповідальності.

    Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

    1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

    2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

    3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

    4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

    5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

    6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

    7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

    8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

    9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

    Отже, без виненесення постанови керівником ТЦК про притягнення до відповідальності - штраф сплачувати не потрібно.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас, Едуарде.!

    Насправді не дуже зрозумів ситуацію про повістки. Вам що, при виїзді за кордон, на пункті перетину було вручено повістку?

    Ситуація загалом у Вас не дуже, не в плані можливої якоїсь відповідальності, а щодо подальшого виїзду за кордон. Пройдемось по питанням.

    Чи можу я зараз сам повернутись на территорію України, без наслідків для подальшого перетину? Або треба повертатись разом з мамою?

    Чинне законодавство визначає наступне:

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 27 січня 1995 р. № 57 Київ

    Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

    2-1.

    ...

    Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, зазначені в абзацах третьому - сьомому, дев’ятому і десятому цього пункту, які супроводжували осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, для виїзду за межі України, зобов’язані повернутися в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували.

    ...

    Таким чином, формально і фактично Ви порушили чинне законодавство, коли матір повернулася без Вас. Так, жодної відповідальності за це Ви не понесете, оскільки юридично її не існує, але головна проблема в тому, що через це Вас можуть не пропустити вдруге при супроводі матері. Прикордонники всі ці моменти дуже чітко відстежують, а тому будьте готові до такого варіанут розвитку подій. Знаю у практиці декілька подібних випадків.

    Краще, аби звісно Ви повернулися з матір'ю, але по суті панацея, оскільки факт її повернення в Україну самостійно відстежений та зареєстрований в базі ДПСУ.

    Яка передбачена відповідальність за неявку за повісткою? Чи є взагалі така відповідальність якщо повістку виписав представник одного ТЦК, а явитись треба у зовсім інший, на території навіть іншої області.

    На жаль, так, і така повістка вважається належно врученою та є дійсною, тим паче Ви не оскаржували її під час вручення. Можлива лише адміністративна відповідальності та штраф 3400-5100 грн.

    КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ:

    ...

    Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

    тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    ...

    Але, з практики скажу, що в таких випадках (повістка вручена до ТЦК та СП іншим ТЦК) відповідальність настає доволі рідко. Чому? Можливо система Оберіг та внутрішні реєстри не працюють в потрібній якості. По-іншому сказати складно.

    !!!КЛЮЧОВЕ: незважаючи на можливі відмови, станом на зараз Ви маєте право на виїзд за кордон.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 27 січня 1995 р. № 57 Київ

    Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

    2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    ...

    особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

    Втім, треба зважати на те, що інколи прикордонники вимагають довідку з ТЦК про відстрочку, якщо Ви не виключеня з обліку. У цьому відношенні гарно було б переглянути Ваш військовий квиток.

    Починаючи з 29 грудня 2023 року, громадянам масово почали відмовляти у перетині кордону. Офіційна версія – відсутність всіх документів, які вимагаються чинним законодавством. Хоча по факту це відбувається через відсутність оформлених у ТЦК та СП відстрочок від призову під час мобілізації. Відомо і чимало кейсів, коли люди виїздили, що ще більше ставить ситуацію в невизначеність.

    Пам'ятайте - чинні Правила перетинання державного кордону не вимагають від Вас жодних довідок, дозволів з ТЦК та СП (при виїзді за більшістю підстав). Так, є закони України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" "Про військовий обов'язок і військову службу" та інші НПА, які передбачають виконання військового обов'язку, проходження ВЛК, повідомлення про наявність підстав для відстрочки тощо.

    Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Якою взагалі є тенденція та що робити, коли Вам відмовляють?

    1. Підготуватися заздалегідь (сформувати чітку правову позицію, орієнтовану на постанову КМУ № 57), за потреби роздуркувати нормативно-правовий акт, бути готовим відстоювати свої права). Не зайвим буде супровід юриста (адвоката) в офлайн або онлайн режимі.

    2. Багато в чому успіх залежить навіть від конкретної зміни прикордонників та відповідної посадової особи.

    3. По можливості - намагайтеся перетинати кордон в денну пору доби, аби працівники ДПСУ не мали змоги обгрунтувати відмову як неможливість перевірки Ваших документів.

    4. Беріть із собою якомога більшу кількість документів (виписки, медичні документи, посвідчення тощо).

    5. Відмова у перетині кордону на одному пункті не забороняє Вам спробувати виїхати через інший, у тому числі за наявності письмової відмови, оформленої у порядку статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль".

    З повагою!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    25.1%

    Доброго дня, Едуарде!

    Чи можу я зараз сам повернутись на территорію України, без наслідків для подальшого перетину? Або треба повертатись разом з мамою?

    Так, Ви можете повернутись без матері, але ще до того повинні поставити її на консульський облік в країні перебування. Це дасть Вам право вільно перетинати кордон в ту та зворотню сторону без супроводження матері.

    Отже, для того щоби Вам без будь якого ризику отримати постанову про адмінистративне правопорушення бажано щоби мати виїхала за кордон, Ви поставили її на консульській облік і з цього моменту почували себе вільно щодо майбутніх виїздів з України та повернення.

    Яка передбачена відповідальність за неявку за повісткою? Чи є взагалі така відповідальність якщо повістку виписав представник одного ТЦК, а явитись треба у зовсім інший, на території навіть іншої області.

    Що стосується відповідальності за неявку за повісткою, то у разі, якщо потреба в цьому пов'язана з уточненням Ваших персональних даних, то мова може йти про статтю 210 КУпАП, яка передбачає накладання адмінистративного штрафу у сумі від 850 до 1700 грн:

    Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

    Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

    тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

    тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Проте, відповідальності по згаданій статті можна уникнути, якщо на той момент Ви не з'явились по поважній причині. Наприклад, хвороба плюс лікарняний або довідка лікаря.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України