Булінг лікаря з сторони колеги

Доброго дня.

Законодавство передбачає два шляхи вирішення проблеми. Це може бути звернення до суду, або до Держпраці – до контролюючого органу, на сьогодні їм надано такі повноваження. Вони можуть прийти перевірити роботодавця на факт вчинення мобінгу щодо даного працівника, винести протокол (якщо дійсно це підтвердиться) і передати його суду. Якщо працівник вирішить захищати свої інтереси таким чином, то цей протокол передається до суду і до такого роботодавця, або на працівників, які вчинили такі дії, можуть бути накладений адміністративний штраф або громадські роботи.

Другий шлях – працівник звертається до суду. У цьому випадку в судовому рішенні доводиться факт вчинення мобінгу щодо конкретного працівника, і ще працівник може вимагати стягнення моральної і матеріальної шкоди, якщо він її зазнав у зв’язку з такими негативними діями.

Якщо працівник хоче себе захищати, йому треба збирати докази. Це може бути фактично записана розмова, яка відбувається під час робочого процесу і яка свідчить про те, що такі дії здійснюються.

Доброго дня, Лана!

Відповідно до статті 173-4 КУпАП булінг - це цькування учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Отже, у Вашому випадку мова йде про мобінг.

Відповідно до статті 173-5 КУпАП:

"Вчинення мобінгу (цькування) працівника -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин".

Згідно із статтею 2-2 КЗпП:

"Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;

нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду".

Відповідно до частини 1 статті 40 КЗпП, вчинення працівником мобінгу є підставою для звільнення з ініціативи роботодавця, у випадку встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, Ви маєте право на наступні дії:

1. звернутись зі скаргою до Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
2. звернутись з позовною заявою до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі).
3. отримати відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок мобінгу у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування (відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок заподіяння мобінгу можливе у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, що набрало законної сили).

Доказами, які можуть допомогти довести факт мобінгу можуть бути:

1. документи (накази, розпорядження);
2. скарги і заяви до Держпраці;
3. свідчення свідків;
4. аудіо, фото, відео тощо.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

У даній ситуації мова йде не про булінг, а про мобінг.

Кодекс законів про працю України

Стаття 2-2. Заборона мобінгу (цькування)

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;

нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

ВИСНОВОК: Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до Держпраці та/або до суду.

Але Ви повинні мати докази вчинення щодо Вас дій з мобінгу, а тоді направляти скаргу до Держпраці.

З повагою!

Доброго дня, на період військового стану, питання про притягнення до адміністративної відповідальності за мобінг не застосовується.

Ви можете звернутися зі скаргою до державного управління праці. Але це мало, що змінить.

Подайте заяву до профкому.

Нажаль у нас дуже погано працює механізм захисту з даного питання, тому тут або не звертати увагу або змінювати місце роботи.

Доброго дня, шановна Лана!

Як я бачу Ви не вперше звертаєтесь із запитаннями щодо своєї професійної діяльності.

Вимушена констатувати, що дійсно система медичного забезпечення в Україні явно не європейська, але вже й не радянська. Зліпили такого собі Франкенштейна, який не здатен нормально лікувати людей в сучасних умовах, а лише імітує функцію, перекладаючи все на плечі лікарів-спеціалістів.

З опису Ваших ситуацій маю констатувати, що нормальна робота в колективі у Вас не вийде. Вас доведуть або до інвалідності, або підставлять серйозно та звільнять по статті, що потім може негативно позначитись на Вашій можливості працювати за фахом.

Таке творять, мабуть знаючи, що у Вас немає захисту збоку чоловіка, інших родичів, які можуть створити проблеми неформально. Таких людей нажаль в Україні завжди цькують. Бо ж у нас найкращі люди в світі і готові знищити без будь-якого ворога того, хто слабше чи заважає збагатитися чи самоствердитися.

Як на мене, якщо Ви не зобов'язані відпрацьовувати 3 роки після закладу освіти, то спробуйте знайти собі більш пристойну лікарню з більш адекватним колективом та завідчуючим відділенням.

Якщо ж це неможливо, то захистити себе Ви можете тільки збором доказів та поданням не усних, а письмових скарг з відповідною реєстраційною відміткою на своєму екземплярі. Інакше Ви ніколи не доведете, що зверталися і щось було. Потім такий лор-лікар ще й у комісії буде по перевірці Вашої службової відповідності чи дисциплінарного проступку. І Ви не зможете навіть заявити про конфлікт інтересів у такої особи.

Якщо завідувач відділенням не відреагує на письмові скарги, можете подати скаргу із відміткою: "Копія: головному лікарю лікарні чи нач.меду". Якщо й це не допоможе, то варіанти лише - скарга до управління охорони здоров'я, якому підпорядкована лікарня або як я вже казала - звільнення.

Профспілка у цьому випадку - абсолютно нікчемний та радянський рудимент трудових відносин, повністю залежний від керівництва лікарні та маріонеточний по своїй суті в моделі псевдоринкових відносин, а не державного командно-адміністративного соціалізму.

Щиро кажучи в цій країні Ви правди не знайдете. Не з цими людьми, які звикли так жити і думають, що якщо приймують до ЄС, щось зміниться. "Розруха в головах, а не в клозетах" як писав відомий київський письменник.

Лікарі зараз всюди потрібні. В пристойних країнах. При цьому вибачте будь-яка країна колишнього СРСР зараз по фінансовій частині пристойніша, ніж, нажаль, Україна. Тому об'єктивно подумайте, навіщо Вам таке відношення та життя серед отаких людей?! Як мінімум можна поїхати в ЄС. Вам там дуже швидко знайдуть роботу, повірте. А якщо ні, то можна отримувати допомогу в кілька разів більшу, ніж Ваша зарплатня. Якщо такі люди не розуміють як треба діяти для збереження єдиної України, то слід голосувати ногами, тобто їхати звідци.

З повагою та розумінням,

адвокат Наталія Пономаренко