Задайте вопрос юристу

884 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 03 мая 2024, вопрос №107584 240₴

Якщо ми з чоловіком маємо двух дітей та всиновимо третю чи є це підставою для демобілізації

Якщо ми з чоловіком маємо двух дітей та всиновимо третю чи є це підставою для демонстрації? Які вимоги до всиновлення дитини?

Ответы юристов (5)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю Вас!

    Якщо ми з чоловіком маємо двух дітей та всиновимо третю чи є це підставою для демонстрації? Які вимоги до всиновлення дитини?

    Наскільки я розумію, мова йде про демобілізацію. Якщо Ви всиновите дитину, чоловік матиме право на звільнення з військової служби. Але і це не головне, адже чоловіку не так потрібно всиновлення, як доведення факту утримання. Хоча частково з Вами погоджуюся, адже наразі само по собі утримання - поняття неоднозначне, і пари мають встановлювати даний факт в судовому порядку для однозначного звільнення з військової служби.

    16 квітня 2024 року Президент України підписав законопроєкт 10449 (новий мобілізаційний законопроєкт), який набирає чинності 18 травня 2024 року. Що передбачає законопроєкт 10449 в контексті звільнення з військової служби:

    3) під час дії воєнного стану:

    ...

    "...перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці..."

    Тому можливо усиновлення у даній ситуації можливо і не потрібно. Але, відповідаючи на Ваше питання, коротко опишу процес усиновлення.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 8 жовтня 2008 р. № 905 Київ

    Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

    Облік дітей, які можуть бути усиновлені

    3. Облік дітей, які можуть бути усиновлені (далі - облік), здійснюється службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Нацсоцслужбою.

    4. На облік беруться:

    1) діти-сироти;

    2) діти, позбавлені батьківського піклування;

    3) діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

    Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину

    21. Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, ведеться службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання таких громадян.

    22. Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються із заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради за місцем проживання та подають разом з нею такі документи:

    1) копію документа, що посвідчує особу;

    2) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) (за наявності);

    3) копію документу, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

    4) довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік.

    У разі коли усиновлювачами є подружжя, довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;

    5) копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

    6) висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за формою згідно з додатком 3;

    7) документ про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, виданий територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

    8) копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

    9) згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

    Заяву може бути подано в паперовій формі безпосередньо під час особистого прийому в службі у справах дітей або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до пункту 22-1 цього Порядку. У заяві зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), дані паспорта громадянина України, номер телефону та адреса електронної пошти.

    У разі коли один із подружжя не може особисто з’явитися до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, може подати дружина (чоловік).

    Копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 3, 5 і 8 цього пункту, засвідчуються працівником служби у справах дітей, який здійснює приймання документів.

    У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та документ про наявність чи відсутність судимості подаються кожним із подружжя.

    Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається.

    Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

    ...

    Це короткі вижимки із законодавства, оскільки питання доволі об'ємне та відповідь на нього залежить від конкретної ситуації.

    З повагою!

    Айвазян Юрій Климентійович
    20%

    Доброго дня!

    Так, якщо на утриманні чоловіка перебуватимуть троє неповнолітних дітей, що відбудеться після того, як Ви з ним всиновите третю дитину, то він матиме право на звільнення з військової служби.

    Відповідно до Закону України 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набере чинності з 18 травня, Ваша підстава для звільнення виглядатиме наступним чином:

    26) статтю 26 викласти в такій редакції:

    "Стаття 26. Звільнення з військової служби

    4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

    2) під час дії воєнного стану:

    г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

    Частина 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»:

    12. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

    3) під час дії воєнного стану:

    перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці".

    Тепер щодо усиновлення:

    Облік дітей, які можуть бути усиновлені, здійснюється службами у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Нацсоцслужбою.

    Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.

    Згідно статті 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем дитини може бути:

    • дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
    • усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
    • подружжя;
    • особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;
    • якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;
    • якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;
    • якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

    Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.

    До заяви додаються такі документи:

    1. копія паспорта;
    2. довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
    3. копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
    4. висновок про стан здоров'я кожного заявника;
    5. засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
    6. довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
    7. копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
    8. довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.

    Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:

    1. Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
    2. Проводить бесіду із заявниками;
    3. Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
    4. Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

    Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами:

    • копії паспорту;
    • копії свідоцтва про одруження;
    • копії свідоцтва про народження дитини;
    • характеристика на заявника з місця роботи;
    • довідка про доходи;
    • характеристика на дитину з навчального закладу;
    • висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;
    • довідка про відсутність судимостей;
    • довідка про стан здоров'я;
    • довідка про реєстрацію за місцем проживання;
    • квитанція про сплату судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
    • копії заяв.

    Заява про усиновлення дитини повинна містити:

    • найменування суду, до якого подається заява,
    • ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини,
    • місце проживання дитини,
    • відомості про стан здоров’я дитини.

    Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:

    1. стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
    2. мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
    3. мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
    4. взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
    5. особу дитини та стан її здоров'я;
    6. ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Усиновлення_дитини_громадянами_України,_зміна_її_прізвища,_ім%27я_та_по_батькові

    Стаття 232 СКУ. Правові наслідки усиновлення

    "1. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

    При усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.

    2. Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку.

    Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини.

    3. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

    4. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

    5. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків".

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Пономаренко Наталія
    20%

    Доброго вечора, шановна milochka-20!

    Так. У такому разі у Вашого чоловіка буде право на демобілізацію (причому є підстава за 3-ма дітьми, а є окремо у зв'язку з усиновленням дитини-сироти) та в подальшому після постановки на військовий облік за наслідками демобілізації - на відстрочку. Але усиновителем має бути і Ваш чоловік. Бо якщо будете лише Ви, то у нього не виникає обов'язків уснитовителя по утриманню дитини, усиновителем якої є його дружина.

    При цьому Ви маєте враховувати, що у справах усиновлення суд вимагає ОСОБИСТУ ЯВКУ усиновлювача. Участь у судовому засіданні через представника, адвоката тощо - не допускається у даній категорії справ.

    Тому, в цьому може бути проблемний момент, якщо суд відбуватиметься поза межами місця служби / дислокації Вашого чоловіка. При цьому чи дасть командир відпустку чи іншу можливість взяти участь в судовому засіданні - не дам ніяких гарантій. Це все в умовах війни на розсуд командира.

    Дана категорія справ розглядається в порядку окремого провадження.

    В судовому засіданні обов'язково мають бути присутні:

    • заявник;
    • орган опіки та піклування або представник уповноваженого органу виконавчої влади;
    • дитина, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення;
    • заінтересовані та інші особи, яких суд визнає за потрібне допитати.

    Детальніше про процедуру усиновлення можете дізнатися у цьому матеріалі за посиланням.

    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B...

    ВІдповідно до пункту 3 частини 12 статті 27 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції, чинність якої розпочнеться з 18 травня 2024 року:

    12. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

    3) під час дії воєнного стану:

    • військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
    • військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
    • дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
    • перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
    • військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
    • військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
    • виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
    • утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
    • виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
    • необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
    • необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
    • необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
    • необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
    • у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
    • якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
    • якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

    З повагою,

    адвокат Наталія Пономаренко

    Дерій Владислав Олегович
    20%

    Вітаю Вас!

    Так, це буде підставою для звільнення.

    З 18 травня набуває чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який змінив статтю 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

    Згідно частини 12 нової редакції статті 26:

    Під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

    • перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
    • військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

    Усиновлення дитини відбувається тільки через суд. Процедура усиновлення відбувається в порядку окремого провадження. Заява про оголошення осіб усиновлювачами подається до суду за місцем проживання (перебування) дитини. Як правило це заклади, куди дитину тимчасово влаштовують після надання статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування.

    Вимоги до оформлення заяви прямо вказані в главі 5 розділу 4 ЦПК України, а також в главі 18 розділу 4 Сімейного кодексу України.

    Серед іншого слід звернути увагу, що до заяви слід додавати:

    • Свідоцтво про шлюб заявників.
    • Відомості про стан здоров’я заявників.
    • Відомості про доходи заявників.
    • Документи на майно (квартиру, будинок), де будуть проживати заявники та усиновлені діти.
    • Інші документи, які вимагаються законом або мають бажання долучити заявники, зокрема це письмова згода на усиновлення дитини закладу, в якому перебуває дитина.

    Також до заяви бажано відразу додати висновок органу опіки і піклування з цього питання. До висновку обов’язково має бути додано такі документи:

    • Акт обстеження умов проживання заявників.
    • Свідоцтво про народження дитини
    • Медичний висновок про стан здоров’я дитини.

    В окремих випадках, встановлених законом, згода батьків дитини, закладу, де перебуває дитина, а також самої дитини на усиновлення. Після отримання заяви суд призначає засідання в справі, в яке в обов’язковому порядку повинні з’явитися заявники. Також викликається орган опіки і піклування.

    ВИСНОВОК

    Ваш чоловік, якщо він бажає усиновити дитину має подати до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

    Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити (ст. 224 Сімейного кодексу України).

    Після усиновлення дитини Ваш чоловік матиме право на звільнення як батько трьох дітей або як усиновлювач дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Успіхів Вам!

    Корнійчук Євген Іванович
    20%

    Доброго дня. у такому разі ви будете мати право на демобілізацію.

    • перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
    • військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти- сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

    Для отримання відстрочки вам потрібно подати рапорт на ім'я командира військової частини додавши до нього нотаріально завірені копії таких документів:

    свійлоцтво про народження трьох дітей віком до 18 років

    Свідоцтво про шлюб

    Рішення суду про усиновлення дити позбаленою батьківських прав.

    Рапорт мало подати, його треба зареєструвати у журналі рапортів, або отримати відмітку на копії про його прийнняття.

    Також рекомендую, парелельно з рапортом подавити звернення від жінки на ім'я коміісара ТЦК, яким було мобілізовано чоловіка.

    Також з нотаріально завіреними копіями зазначених документів.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України