Пошкодження чужого майна

Доброго дня, так.

Тут достатньо мати договір оренди земельної ділянки. Також у суді будуть додані фото, також поліцейське все задокументували. Тому цивільний позов у кримінальному провадженні цілком можливий.

Доброго дня, шановний Едуарде!

Однозначної судової практики на цю тему немає.

В будь-якому разі, якщо встановлено і доведено належними та допустимими доказами факт протиправної поведінки небезпечним шляхом - то підстава для притягнення до відповідальності є.

Щодо цивільної, то потерпілий має довести своє право. Чим доводить потерпіла, що цей металолом, встановлений без дозволів - взагалі був і що то її металолом?!

А може то мій був чи Вашої дружини ? Ви що в суді без адвоката? Навіть державного не дали? Чи державний як завжди не хоче працювати?

Щонайменше на підставі чого така особа оцінює свій збиток? Як дізнатися, скільки спалене вартувало?

Для цього мали призначити товарознавчу експертизу або сторона мала право свій висновок принести від експерта.

Це зроблено?

Так на око складно щось сказати.

Для притягнення до кримінальної відповідальності за навмисне знищення майна загальнонебезпечним способом розмір шкоди значення не має (ВС/ККС у справі № 536/621/16-к від 05.11.2020)

Диспозицією частини першої статті 194 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

В свою чергу згідно частини другої названої статті кримінальній відповідальності підлягають особи, які вчинили такі дії шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Отже відмінністю у вказаних складах є саме спосіб вчинення вказаного злочину і логіка саме у такому розмежуванні є адже спалити будинок або підірвати автомобіль є значно небезпечним аніж зламати двері чи вибити шибку.

У даній справі особу було засуджено за шляхом підпалу спалила будинок, який належить потерпілому у якому зберігались тюки сіна.

Суд першої інстанції кваліфікував такі дії за ч. 2 ст. 194 КК України. Суд апеляційної інстанції із рішенням районного суду погодився.

Сторона захисту подала на вказані рішення касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що злочин кваліфіковано невірно оскільки у діях засудженого відсутня кваліфікуюча ознака - заподіяння шкоди у великих розмірах. Окрім того у матеріалах справи відсутні докази щодо кількості та вартості знищеного майна.

Касаційний цивільний суд з такими доводами не погодився та в обґрунтування своєї позиції послався на те, що Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, характеризується діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинно-наслідковим зв`язком між вказаними діями і наслідками.

Знищення або пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб. При цьому умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194 КК України.

Так, зазначена норма передбачає відповідальність за «те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки».

Словосполучення «те саме діяння», вжите в диспозиції ч. 2 ст. 194 КК України, вказує на те, що до діяння, передбаченого цією статтею, слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода у великих розмірах є наслідком, який виступає криміноутворюючою ознакою лише для ч. 1 ст. 194 КК України, і не є необхідною для кваліфікації за ч. 2 цієї статті. При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст.194 КК України) розмір спричиненої майнової шкоди не має правового значення.

При цьому обов`язковою характеристикою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах.

Згідно з частиною четвертою статтею 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК України, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Перелік кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, які можуть бути розпочаті слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, передбачений статтею 477 КПК України.

ВІдповідно до ч. 1 ст. 477 КПКУ, Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених: частиною першою статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна без обтяжуючих обставин).

Якщо Вам інкримінують ч. 2 ст. 194 ККУ, то незалежно від наявності потерпілої особи та заяви на неї - мова йде про державне обвинувачення, адже такі злочини вчиняються суспільно небезпечним шляхом та можуть призводити до травмування і загибелі сторонніх людей.

При цьому зовсім не факт, що суд задовільнить цивільний позов.

Тут уже робота Вашого захисника в суді має бути. Принаймні по суттєвому зменшенню розміру шкоди.

З повагою,

адвокат Наталія Пономаренко

Також по справі акт про пожежу був зроблений через 54 дня після підпалу. пожежно-технічна експертиза проводилась без виїзду експерта на місце події і через 2 місяця після підпалу

Паспорту привʼязки на МАФ немає. МАФ стоїть окремо від арендовано ділянки.

Товарознавч експертиза не проводилась

Так все ж таки є тут потерпілий чи не має, якщо не має права власності

Доброго дня, Едуарде!

Стаття 55 ККУ. Потерпілий.

1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого".

Стаття 1166 ЦКУ. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Стаття 22 ЦКУ. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 270 ЦКУ. Види особистих немайнових прав.

1. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Стаття 1167 ЦКУ. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

"1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

...

3) в інших випадках, встановлених законом.

Стаття 1177 ЦКУ. Відшкодування (компенсація) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

1. Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Стаття 23 ЦКУ. Відшкодування моральної шкоди.

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи".

З повагою, адвокат Айвазян.

А головне, що я вже покаран за все це по ст.173 коап., чисте подвійне притягнення