Задайте вопрос юристу

842 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Армия и мобилизация, 28 мая 2024, вопрос №110747 350₴

Відстрочка від мобілізації (дитина з інвалідністю)

Добрий день. Я виховую дитину-інваліда дружини від першого шлюбу ( ми офіційно одружені з 2015 року). Чи маю я право на відстрочку від мобілізації? У дитини є біологічний батько але він нею не цікавиться, аліменти офіційно не сплачує, скидає в місяць 1500-2000 грн і все. Він не дає мені згоду на усиновлення. Виходить, що я 10 років живу разом і виховую дитину, а в разі відстрочки від мобілізації то отримає він? Якось закон не дуже адекватно написаний. І якщо я оновлю дані й пройду ВЛК й буду відмовлятися від мобілізації, то мене судитимуть? Може суд врахувати вищенаведений факт й дати умовний термін чи це ніяк не вплине? Як діяти правильно в моїй ситуації? Дякую за відповідь

Ответы юристов (7)

    Богун Сергій Павлович
    20%

    Доброго дня.

    Відстрочка надається при наданні наступних документів:

    для підтвердження інвалідності дитини — медичний

    висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за

    формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма

    реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-

    консультативною комісією лікувально-профілактичного

    закладу;

    для підтвердження родинних стосунків з батьками (для

    рідних батьків) — свідоцтво про народження дитини із

    зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

    для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника —

    рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі

    держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у

    місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради

    об’єднаної територіальної громади або рішення суду про

    встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження

    дитини; для усиновителів — рішення суду про усиновлення та

    свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного.

    Виходячи з вищевикладеного Ви не отримаєте відстрочку на підставі інвалідності дитини.

    • Олександр Клиент месяц назад

      Виходить що у таких людей як я немає ніяких прав? І позбавити батьківських прав я також біологічного батька ніяк не зможу? Просто дитині вже 16 років - її бажання ніяк не вплине на ситуацію?

      • Богун Сергій Павлович

        Нажаль влада унеможливлює отримання відстрочки такою категорією людей як Ви.

        Таким чином "покращують мобілізацію".

    Айвазян Юрий Климентьевич
    20%

    Доброго дня, Олександре!

    На жаль, Ви матимете право на відстрочку тільки у разі усиновлення. Для того біологічного батька спочатку потрібно позбавити батьківських прав у судовому порядку, якщо на це є підстави.

    Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

    Зокрема в ній зазначено:

    1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

    Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

    Перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу:

    для підтвердження інвалідності дитини — медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарськоконсультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;

    для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного".

    Виходить, що я 10 років живу разом і виховую дитину, а в разі відстрочки від мобілізації то отримає він? Якось закон не дуже адекватно написаний.

    Так, я з Вами згоден і Ви праві, але відбуватиметься саме так - Ви відстрочку не матимете, а біологічний батько матиме, звісно, за наявності в нього документів щодо інвалідності дитини.

    І якщо я оновлю дані й пройду ВЛК й буду відмовлятися від мобілізації, то мене судитимуть?

    Так. Відмова від мобілізаційного розпорядження тягне за собою кримінальну відповідальність за статтею 336 ККУ.

    Може суд врахувати вищенаведений факт й дати умовний термін чи це ніяк не вплине? Як діяти правильно в моїй ситуації?

    Все буде залежати від судді до якого потрапить Ваша справа. З одного боку в Вас є вагома підстава, так як Ви виховуєте дитину з інвалідністю, а з іншого боку - це може бути розцінено, як умисне ухилення, оскільки Вам не надано права на відстрочку і в дитини є біологічний батько, який має обов'язок щодо виховання своєї дитини. Проте, навіть, якщо Ви отримаєте умовний термін, що далі? Останній не означає, що Вас не мобілізують, на жаль.

    У Вашому випадку варіантів не багато:

    1. позбавляти батька батьківських прав, що є нелегкою та довготривалою процедурою,

    2. чекати, що можливо будуть внесені зміни до Постанови КМУ №560, яка визначила такий перелік документів,

    3.оскаржувати відмову ТЦК у наданні відстрочки в адмінистративному суді, що також не виключає Вашої мобілізації,

    4. шукати іншу підставу для відстрочки.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    17.1%

    Вітаю Вас!

    Добрий день. Я виховую дитину-інваліда дружини від першого шлюбу ( ми офіційно одружені з 2015 року). Чи маю я право на відстрочку від мобілізації? У дитини є біологічний батько але він нею не цікавиться, аліменти офіційно не сплачує, скидає в місяць 1500-2000 грн і все. Він не дає мені згоду на усиновлення. Виходить, що я 10 років живу разом і виховую дитину, а в разі відстрочки від мобілізації то отримає він? Якось закон не дуже адекватно написаний.

    Дана підстава для відстрочки, як не парадоксально, але стосується, за задумом грамотіїв з КМУ, виключно біологічних батьків, про що свідчить постанова № 560.

    16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову за № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", який передбачає, зокрема, перелік підтверджуючих документів для оформлення права на відстрочку по кожній підставі. Щодо Вашої підстави постанова передбачає:

    "...для підтвердження інвалідності дитини — медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;

    для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) — свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного..."

    Ситуація просто парадоксальна, адже дана підстава стосується виключно біологічних батьків. Тому ТЦК ні за яких умов не надасть Вам відстрочку за цією підставою. Ваше право - оскаржувати дану відмову в судовому порядку. Які шанси? Доволі туманні.

    І якщо я оновлю дані й пройду ВЛК й буду відмовлятися від мобілізації, то мене судитимуть?

    Якщо пройдете ВЛК - так, Вам інкримінують статтю 336 Кримінального кодексу України.

    Стаття 336. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

    Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

    Може суд врахувати вищенаведений факт й дати умовний термін чи це ніяк не вплине?

    Так, звісно, врахує, але Вам від того не буде легше. Умовний строк так само не звільняє від мобілізацїі.

    Як діяти правильно в моїй ситуації? Дякую за відповідь

    На мою точку зору - встановити факт виховання дитини з інвалідністю в судовому порядку, а далі - подавати на відстрочку.

    Один із прикладів такого рішення: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/1...

    З повагою!

    Дерій Владислав Олегович
    20%

    Доброго дня!

    Згідно статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” , згідно якої не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

    Тобто, в законі не вказано, що відстрочку повинні отримати лише біологічні батьки, а те, що КМУ в свої постанові №560 визначив перелік документів, де обов'язково повинно бути вказано батьківство - є тлумаченням закону на власний лад. На жаль, ТЦК будуть орієнтуватися саме на постанову 560. Вам залишається лише відстоювати власні права в судовому порядку.

    При врученні повістки Вам необхідно подати до ТЦК такі документи:

    1. Заява про відстрочку

    2. Свідоцтво про народження дитини

    3. Свідоцтво про шлюб

    4. Документ про інвалідність дитини

    5. Витяг про спільне місце проживання або Акт обстеження житлових умов

    У випадку відмови - потрібно звертатись до суду.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Корнійчук Євген Іванович
    22.9%

    Доброго дня, для отримання відстрочки, при живому батькові дитини, він повинен бути позбавлений батьківських прав.

    Підстави позбавлення батьківських прав

    Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

    Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

    Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

    1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
    2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
    3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
    4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
    5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
    6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
    Хто не може бути позбавлений батьківських прав

    Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).

    Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав".

    Відповідно частини другої статті 164 Сімейного кодексу України не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.

    Порядок позбавлення батьківських прав

    Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

    Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

    1. встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
    2. звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків (Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx; Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx);
    3. звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

    Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

    Судовий розгляд позовної заяви

    Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

    1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
    2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
    3. органу опіки та піклування;
    4. прокурора;
    5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

    При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

    • Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

    Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

    Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

    Відповідно до частини першої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:

    • ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
    • жорстоко поводяться з дитиною;
    • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
    • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
    • в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

    У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

    Факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який унеможливлює виконання ним батьківських обов'язків, не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав (постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20).

    Підсудність справи

    Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав.

    Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    Позови до одного із батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

    Позовна заява про позбавлення батьківських прав обох батьків, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.

    Вартість

    За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до Закону України "Про судовий збір" (у 2024 році - 1211,20 грн.).


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України